Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 705/2458/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 10.06.2021. Зареєстровано: 11.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.06.2021.
Дата набрання законної сили: 08.12.2021
Номер судового провадження: 1-кп/705/581/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020250100000125

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		   
		                                     Справа №705/2458/20
		                               1-кп/705/581/21 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		10 червня 2021 року     Уманський міськрайонний суд Черкаської області 
		у складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		 за участю: секретарів судового засідання 
		ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		прокурорів ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6 , ОСОБА_7         
		обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		захисників  ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 
		представника потерпілого  ОСОБА_14 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань Черкаської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020250100000125 від 27.02.2020 по обвинуваченню:
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павлиш, Онуфріївського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого,
		- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 358 КК України,
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт Голованівськ, Кіровоградської області, українки, громадянки України, розлученої, має на вихованні малолітню дитину, працює на АЗС, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України,
		ОСОБА_10 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки смт Голованівськ, Кіровоградської області, українки, громадянки України, заміжньої, не працюючої, має на вихованні двох малолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_3 , раніше не судимої, 
		- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України,
		В С Т А Н О В И В :
		    ОСОБА_8 в ніч з 26 на 27 лютого 2020 року домовився із ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про спільне викрадення чужого майна із вантажних автомобілів на автодорозі Золотоноша  Черкаси  Умань, яка проходить через Черкаську область, з метою таємного викрадення чужого майна, заздалегідь розподілили між собою ролі під час вчинення злочину, діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, приїхали на автомобілі марки «SUBARU» моделі «OUTBACK» реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області, через яке проходить вказана автодорога, після чого ОСОБА_8 , перебуваючи на автодорозі Золотоноша  Черкаси  Умань, шляхом відкриття дверцят напівпричепа-рефрижератора марки «SHMITZ» моделі «CARGOBULL» реєстраційний номер НОМЕР_2 автомобіля марки «MAN TGX 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_15 , який рухався з м. Черкаси в напрямку м. Умань Черкаської області, проник всередину рефрижератора під час руху вказаного автомобіля викидав на узбіччя паперові коробки та поліетиленові упакування з товаром, а саме: бинти марлеві нестерильні ТИП 17 ТМ «Юрія Фарм» в загальній кількості 200 шт. вартістю 6 грн. 12 коп. за 1 бинт на загальну суму 1224 грн. ; шприци 2 голки ТМ «Юрія Фарм» 5 мл. серії 1FL10A0 в загальній кількості 8369 шт. вартістю 2 грн. 26 коп. на загальну суму 18913 грн. 94 коп.; шприци 2 голки ТМ «Юрія Фарм» 5 мл. серії 1FL9A0 в загальній кількості 1200 шт. вартістю 2 грн. 26 коп. на загальну суму 2712 грн.; розчин для ін`єкцій «Ксаврон» ТМ «Юрія Фарм» місткістю 1.5 мг. в 20 в ампулах в загальній кількості 20 шт., вартістю за 1 шт. 1447 грн. 04 коп. на загальну суму 28940 грн. 80 коп., які належать ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.», всього завдавши збитків на загальну суму 51790 грн. 74 коп. , в цей час ОСОБА_9 перебувала за кермом автомобіля «SUBARU OUTBACK» реєстраційний номер НОМЕР_1 з пасажиром ОСОБА_10 та рухалася на малій дистанції позаду вантажного автомобіля з напівпричепом рефрижератором, в якому перебував ОСОБА_8 , який в цей момент викидав коробки та упакування на узбіччя, з метою надання можливості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підібрати та завантажити їх до автомобіля «SUBARU OUTBACK», в якому вони рухались, але з причин, які не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки біля с. Гереженівка Уманського району Черкаської області близько 01 години 46 хвилин були зупинені і затримані працівниками поліції. 
		Він же, 27 лютого 2020 року близько 01 години 50 хвилин, під час зупинки та проведення огляду транспортного засобу «SUBARU» моделі «OUTBACK» реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_9 , працівниками поліції виявлено та вилучено паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який згідно висновку експерта № 1/471 від 02.04.2020 має ознаки підробки, а саме в першопочатковий зміст паспорта громадянина України НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 внесено зміни-проведена заміна фотознімків на першій та третій сторінках та вклеєні фотокартки ОСОБА_8 .
		Таким чином, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище та кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа. 
		ОСОБА_9 в ніч з 26 на 27 лютого 2020 року домовилася із ОСОБА_8 і ОСОБА_10 про спільне викрадення чужого майна із вантажних автомобілів на автодорозі Золотоноша  Черкаси  Умань, яка проходить через Черкаську область, з метою таємного викрадення чужого майна, заздалегідь розподілили між собою ролі під час вчинення злочину, діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, приїхали на автомобілі марки « SUBARU» моделі «OUTBACK» реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області, через яке проходить вказана автодорога, після чого ОСОБА_8 , перебуваючи на автодорозі Золотоноша  Черкаси  Умань, шляхом відкриття дверцят напівпричепа-рефрижератора марки «SHMITZ» моделі «CARGOBULL» реєстраційний номер НОМЕР_2 автомобіля марки «MAN TGX 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_15 , який рухався з м. Черкаси в напрямку м. Умань Черкаської області, проник всередину рефрижератора під час руху вказаного автомобіля викидав на узбіччя паперові коробки та поліетиленові упакування з товаром, а саме: бинти марлеві нестерильні ТИП 17 ТМ «Юрія Фарм» в загальній кількості 200 шт. вартістю 6 грн. 12 коп. за 1 бинт на загальну суму 1224 грн. ; шприци 2 голки ТМ «Юрія Фарм» 5 мл. серії 1FL10A0 в загальній кількості 8369 шт. вартістю 2 грн. 26 коп. на загальну суму 18913 грн. 94 коп.; шприци 2 голки ТМ «Юрія Фарм» 5 мл. серії 1FL9A0 в загальній кількості 1200 шт. вартістю 2 грн. 26 коп. на загальну суму 2712 грн.; розчин для ін`єкцій «Ксаврон» ТМ «Юрія Фарм» місткістю 1.5 мг. в 20 в ампулах в загальній кількості 20 шт., вартістю за 1 шт. 1447 грн. 04 коп. на загальну суму 28940 грн. 80 коп., які належать ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.», всього завдавши збитків на загальну суму 51790 грн. 74 коп. , в цей час ОСОБА_9 перебувала за кермом автомобіля «SUBARU OUTBACK» реєстраційний номер НОМЕР_1 з пасажиром ОСОБА_10 та рухалася на малій дистанції позаду вантажного автомобіля з напівпричепом рефрижератором, в якому перебував ОСОБА_8 , який в цей момент викидав коробки та упакування на узбіччя, з метою надання можливості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підібрати та завантажити їх до автомобіля «SUBARU OUTBACK», в якому вони рухались. Проте з причин, які не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки біля с. Гереженівка Уманського району Черкаської області близько 01 години 46 хвилин були зупинені і затримані працівниками поліції. 
		Таким чином, ОСОБА_9 вчинила кримінальнеправопорушення,передбачене ч.3ст.15ч.3ст.185КК України,а саменезакінчений замахна таємневикрадення чужогомайна (крадіжка),вчинене запопередньою змовоюгрупою осіб,поєднане зпроникненням усховище.
		ОСОБА_10 в ніч з 26 на 27 лютого 2020 року домовилася із ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про спільне викрадення чужого майна із вантажних автомобілів на автодорозі Золотоноша  Черкаси  Умань, яка проходить через Черкаську область, з метою таємного викрадення чужого майна, заздалегідь розподілили між собою ролі під час вчинення злочину, діючи умисно і цілеспрямовано, з корисливих мотивів, за попередньою змовою, приїхали на автомобілі марки « SUBARU» моделі «OUTBACK» реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Легедзине Тальнівського району Черкаської області, через яке проходить вказана автодорога, після чого ОСОБА_8 , перебуваючи на автодорозі Золотоноша  Черкаси  Умань, шляхом відкриття дверцят напівпричепа-рефрижератора марки «SHMITZ» моделі «CARGOBULL» реєстраційний номер НОМЕР_2 автомобіля марки «MAN TGX 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_15 , який рухався з м. Черкаси в напрямку м. Умань Черкаської області, проник всередину рефрижератора під час руху вказаного автомобіля викидав на узбіччя паперові коробки та поліетиленові упакування з товаром, а саме: бинти марлеві нестерильні ТИП 17 ТМ «Юрія Фарм» в загальній кількості 200 шт. вартістю 6 грн. 12 коп. за 1 бинт на загальну суму 1224 грн. ; шприци 2 голки ТМ «Юрія Фарм» 5 мл. серії 1FL10A0 в загальній кількості 8369 шт. вартістю 2 грн. 26 коп. на загальну суму 18913 грн. 94 коп.; шприци 2 голки ТМ «Юрія Фарм» 5 мл. серії 1FL9A0 в загальній кількості 1200 шт. вартістю 2 грн. 26 коп. на загальну суму 2712 грн.; розчин для ін`єкцій «Ксаврон» ТМ «Юрія Фарм» місткістю 1.5 мг. в 20 в ампулах в загальній кількості 20 шт., вартістю за 1 шт. 1447 грн. 04 коп. на загальну суму 28940 грн. 80 коп., які належать ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.», всього завдавши збитків на загальну суму 51790 грн. 74 коп. В цей час ОСОБА_9 перебувала за кермом автомобіля «SUBARU OUTBACK» реєстраційний номер НОМЕР_1 з пасажиром ОСОБА_10 та рухалася на малій дистанції позаду вантажного автомобіля з напівпричепом рефрижератором, в якому перебував ОСОБА_8 , який в цей момент викидав коробки та упакування на узбіччя, з метою надання можливості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підібрати та завантажити їх до автомобіля «SUBARU OUTBACK», в якому вони рухались. Проте, з причин, які не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки біля с. Гереженівка Уманського району Черкаської області близько 01 години 46 хвилин були зупинені і затримані працівниками поліції. 
		Таким чином, ОСОБА_10 вчинила кримінальнеправопорушення,передбачене ч.3ст.15ч.3ст.185КК України,а саменезакінчений замахна таємневикрадення чужогомайна (крадіжка),вчинене запопередньою змовоюгрупою осіб,поєднане зпроникненням усховище.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України та ч.4 ст. 358 КК України визнав та пояснив, що в ніч з 26 на 27 лютого 2020 року він разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 їхали на автомобілі «SUBARU» по дорозі від м. Тального, де відпочивали в сторону м. Умані. Автомобіль «SUBARU» він взяв у свого знайомого ОСОБА_17 . За кермом була ОСОБА_9 , ОСОБА_10 сиділа попереду на пасажирському сидінні, а він сидів позаду. Побачили вантажний автомобіль, який рухався зі швидкістю приблизно 100-110 км/год, з відкритими задніми дверима і з автомобіля випадали ящики. Він разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 почали збирати ящики для того щоб повернути їх водію вантажівки, задля цього блимали фарами свого авто водію вантажного автомобіля, щоб він зупинився, але водій не реагував. Обвинувачений показав, що в вантажний автомобіль не проникав, ящики підібрали, щоб віддати водію, не маючи на меті їх викрадення. Від працівників поліції не тікав, при затриманні до нього було застосовано фізичну силу працівниками поліції. Затримали його біля коробок, він їх не відкривав, зрозумів потім, що там були медикаменти. 
		   За фактом вчинення кримінального правопорушення, ч.4 ст. 358 КК України обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_16 він знайшов, у зв`язку з тим, що другого фото в паспорті не було, тому він самостійно вклеїв своє фото. Паспорт лежав в автомобіля в багажнику, де його знайшли працівники поліції, використовувати його не збирався. 
		   В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_10 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала та пояснила, що в ніч з 26 на 27 лютого 2020 року вона разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виїхали на автомобілі ввечері біля 19.00 години з дому та поїхали в сторону м. Умані, щоб відпочити. Катались на трасі, пили кави. Приблизно о 24.00 години ночі, коли повертались додому, ОСОБА_8 сказав, щоб зупинились на дорозі, щоб він вийшов. Після того, як вони висадили ОСОБА_8 , він сказав, що пізніше зателефонує та останній пропав з її поля зору. ОСОБА_10 разом з ОСОБА_9 від`їхали від місця, де вийшов ОСОБА_8 , а через годину він зателефонував і сказав, щоб їхали в певному напрямку. Коли ОСОБА_10 разом з ОСОБА_9 їхали, по дорозі побачили ящики, які почали збирати. Попереду швидко їхав вантажний автомобіль, ОСОБА_9 зупиняла свій автомобіль разів три, вони збирали коробки та складали в автомобіль «SUBARU». Обвинувачена не бачила, чи у вантажному автомобілі були відкриті двері. Зауважила, що про викрадення майна вони попередньо не домовлялись. Після того, як продовжували разом з ОСОБА_9 свій шлях побачили на дорозі зупинений вантажний автомобіль та працівників поліції, які раніше проїхали повз їх автомобіля. Потім працівники поліції їх наздогнали, зупинили і затримали. ОСОБА_8 в цей час вже був з працівниками поліції. Коробки і ящики, які раніше склали в свій автомобіль, не розпаковували, що в них обвинувачена ОСОБА_10 не бачила. 
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 у вчиненому правопорушенні вину не визнала, від дачі показів відмовилася, просила суд її виправдати.
		   Провівши судове слідство в повному обсязі, допитавши потерпілого, свідків та дослідивши письмові докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень підтверджуються доказами зібраними органом досусудового розслідування та в ході судового слідства:
		Представник потерпілого ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.» ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.» являється дистриб`ютером медичних препаратів, займається оптовою та роздрібною торгівлею лікарських засобів та виробами медичного призначення. Кримінальним правопорушенням ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.» завдано збитків на загальну суму 51790 грн. 74 коп. Частину викраденого товару було повернуто, а частину пошкоджено. Цивільний позов по справі не заявляв.
		Показаннями свідка ОСОБА_18 , який у судовому засіданні показав, що проходить службу на посаді заступника командира взводу ДПП, 27.02.2020 біля 2 годин ночі він перебував на службі, коли зателефонували знайомі і повідомили, що на трасі викидають ящики з вантажного автомобіля, а позаду інший автомобіль їх підбирає. Вони з напарником ОСОБА_19 поїхали на трасу. Коли зупинили вантажний автомобіль, з нього вибіг чоловік і почав тікати в сторону лісосмуги. Він разом з ОСОБА_19 наздогнали вказану особу та поїхали доганяти автомобіль «SUBARU», так як їм повідомили, що дівчата, які керують цим автомобілем, теж причетні до події. Зупинили вказаний автомобіль. В автомобілі знаходились ящики з написом «Юрія Фарм», які випадали із вантажного автомобіля. Потім свідок разом із напарником повернулись на місце події і чекали оперативну групу. ОСОБА_18 підтвердив, що чоловік, який вибіг з вантажного автомобіля, перебуває в залі судового засідання, вказавши на обвинуваченого ОСОБА_8 , зазначивши, що мав можливість його роздивитись під час події злочину. 
		Показаннями свідка ОСОБА_19 , який у судовому засіданні показав, що проходить службу на посаді капрала поліції ДПП, 27 лютого 2020 року він перебував на зміні, недалеко від поста поліції, що розташований на трасі, коли йому зателефонував знайомий ОСОБА_20 та повідомив, що на автодорозі з вантажного автомобіля викидають коробки, а легковий автомобіль їде позаду та їх підбирає. Він разом з ОСОБА_18 поїхали на місце, побачили, що рухається фура з написом « ОСОБА_21 », поїхали їй на зустріч, розвернулися і зупинили вказаний вантажний автомобіль. До моменту повної зупинки вантажного авто вони побачили як з відкритих дверцят позаду авто, вискочив чоловік і почав тікати в ліс. Свідок разом із напарником догнали чоловіка, що намагався втекти, та залишили поруч зі свідками ОСОБА_20 і ОСОБА_22 , а сам разом із ОСОБА_18 поїхали за легковим автомобілем, на якому збирали викинуті коробки. Після зупинки автомобіля «SUBARU», вказав що за кермом була жінка, прізвища якої не знає, поруч на пасажирському сидінні попереду сиділа інша жінка, прізвище, якої не знає, разом з тим свідок вказав, що вказані жінки перебувають у залі судового засідання, вказавши на ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , далі поліцейські попросили відкрити багажник, при здійсненні поверхневого огляду побачили пару коробок з написом «Юрія Фарм». Коли під`їхав другий екіпаж патрульної поліції, жінок, які були в автомобілі залишили з ними, а свідок разом із ОСОБА_18 поїхали до вантажного автомобіля. 
		Показаннями свідка ОСОБА_23 , який у судовому засіданні показав, що він являється власником автомобіля «SUBARU» моделі «OUTBACK» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Приблизно три роки потому свідок дав автомобіль ОСОБА_17 під розстрочку виплати, але останній всю суму не заплатив. Підтвердив, що його викликали для допиту, так як він є власником автомобіля, до Уманського відділу поліції. 
		Показаннями свідка ОСОБА_20 , який у судовому засіданні показав, що він в лютому 2020 року (точну дату не пам`ятає) приблизно об 01.00 годині ночі повертаючись, разом із другом ОСОБА_22 , із села Танське, де працюють, в м. Умань. Проїжджаючи на автомобілі ВАЗ 2107 по автодорозі, в районі розташування с. Доброводи, побачили як із вантажного автомобіля випала коробка розміром приблизно 50 см на 50 см з написом «Юрія Фарм», свідок разом із другом ОСОБА_22 зупинились, підібрали вказану коробку та поїхали наздогнати вантажний автомобіль, щоб повернути коробку , разом з тим побачили знову як випало ще 2-3 коробки. Потім свідок помітив, як позаду їхав ще один автомобіль. Коли свідок зрозумів, що відбувається викрадення майна, одразу подзвонив на телефон своєму знайомому Ізовіту Владу, який працював у поліції, та повідомив останньому про подію злочину. Поки не приїхала поліція свідок їхав за вантажним автомобілем та бачив як після зупинки вантажівки поліцією, з вантажного відсіку автомобіля вибіг чоловік та намагався втекти, проте його наздогнали працівники поліції та залишили біля свідка. Свідок підтвердив, що дійсно йому надавали протокол впізнання особи за фотознімками, коли викликали до поліції, він впізнав особу, яка вибігала з вантажного автомобіля, разом з тим, у зв`язку із спливом часу не пам`ятає як виглядав чоловік. Свідок також зазначив у судовому засіданні, що чоловік, який вибіг з вантажівки і якого наздогнала поліція, погрожував свідку фізичною розправою, якщо він повідомить про обставини події органам поліції.
		Суд оцінює показання потерпілого та свідків, як належними та достовірними, у розумінні ст. ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів або ж не брати як доказ, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.
		В ході судового розгляду прокурор в порядку ст. 352 КПК України відмовився від допиту свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 . 
		Крім того, в ході судового розгляду були досліджені письмові докази, надані стороною обвинувачення, які підтвердили винуватість ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих ними злочинів, зокрема: 
		- даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, від 27.02.2020 ( т. 1 а.с. 4);
		-даними заяви ОСОБА_15 від 27.02.2020 (т.1а.с.5);
		   -даними протоколуогляду місцяподії таогляду напівпричепа-рефрежираторамарки  «SHMITZ» моделі «CARGOBULL» реєстраційний номер НОМЕР_2 автомобіля марки «MAN TGX 18.400», реєстраційний номер НОМЕР_3 від 02.02.2020. ( т. 1 а.с. 6-12);
		- даними видаткових накладних ТОВ «Медичний центрМ.Т.К.» ( т.1 а.с. 16-29);
		- даними протоколу огляду предмета та таблиці зображень до нього від 27.02.2020, а саме слідів матеріалу, які вилучені 27.02.2020 в ході огляду місця події автомобіля рефрежиратор (SHMITZ CARGOBULL, д.р.н. НОМЕР_2 ) автомобіля марки «MAN TGX 18.400», д.р.н. НОМЕР_3 ( т.1 а.с. 30-32); 
		- даними протоколу огляду предметів та таблицею графічних зображень до нього від 27.02.2020, а саме автомобіля SUBARU OUTBACK сірого кольору р.н. НОМЕР_1 ( т.1 а.с. 44-47);
		- даними протоколу огляду предметів та додатків до нього від 27.02.2020, а саме картонних коробок та поліетиленових пакетів ( т.1 а.с. 49-62); 
		- даними протоколу затримання підозрюваного ОСОБА_8 в порядку ст. 208 КПК України від 27.02.2020. ( т.1 а.с. 70-73);
		- даними протоколу затримання підозрюваної ОСОБА_9 в порядку ст. 208 КПК України від 27.02.2020. ( т.1 а.с. 77-80);
		- даними протоколу затримання підозрюваної ОСОБА_10 в порядку ст. 208 КПК України від 27.02.2020. ( т.1 а.с. 84-87);
		- даними постанови про зміну кваліфікації по кримінальному провадженні № 12020250100000125 від 27.02.2020; ( т.1 а.с. 91);
		- даними аналітичного звіту проведеного Сектором кримінального аналізу ГУНП в Черкаській області на підставі кримінального провадження № 12020250100000125 від 27.02.2020 за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України щодо відеофіксації автомобіля «SUBARUOUTBACK» д.н.з. НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ).(т.1 а.с.101-106);
		- даними протоколу огляду предметів та таблицею зображень до нього від 27.02.2020, а саме двох рукавиць чорного кольору та кишенькового ліхтарика в металевому корпусі чорного кольору ( т.1 а.с. 107-110);
		- даними протоколу огляду предметів та таблицею зображень до нього від 27.02.2020, а саме поліетиленового сейф пакету з пояснюючими за № INZ 40 36350 та поліетиленового сейф пакету за № INZ 1003797 ( т.1 а.с. 112-119);
		- даними видаткових накладних та актів про виявлені відхилення ТОВ «Медичний центр М.Т.К.» , що підтверджують факт недостачі майна після скоєння крадіжки. ( т.1 а.с. 131- 137); 
		- даними висновку експерта № 10/453 від 31.03.2020. ( т.1 а.с. 140-152); 
		- даними висновку експерта № 1/471 від 02.04.2020. ( т.1 а.с. 156-164);
		- даними висновку експерта № 1/690 від 16.04.2020. ( т.1 а.с. 167-172);
		- даними актів про виявлені відхилення ТОВ «Медичний центр М.Т.К.» та видатковими накладними ( т.1 а.с. 177-183).
		- даними висновку експерта № 8/406 від 07.05.2020 ( т.1 а.с. 191-195);
		- даними протоколу огляду предметів, а саме мобільних телефонів «Samsung Galaxy Y5» та «Samsung Galaxy J7 Neo» від 22.05.2020. ( т.1 а.с. 197);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_22 від 03.06.2020. ( т.1 а.с. 199);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_20 від 03.06.2020. ( т.1 а.с. 200);
		- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 05.06.2020. ( т.1 а.с. 204); 
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_19 від 03.06.2020. ( т.1 а.с. 213); 
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_18 від 03.06.2020. ( т.1 а.с. 214);
		   Сторона захисту просила визнати протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_20 від 03.06.2020. ( т.1 а.с. 200) недопустимим доказам, оскільки вказана процесуальна дія не відповідає вимогам КПК. Із такими вимогами суд не погоджується, оскільки у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 742/2200/19 Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду, вирішуючи питання про те, що слідчий всупереч вимог ч. 6 ст. 228 КПК належним чином не аргументував проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, а не безпосередньо самої особи, зазначив, що статтею 228 КПК передбачено порядок пред`явлення особи для впізнання. Зокрема, згідно з ч. 6 ст. 228 КПК за необхідності впізнання може проводитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання.
		З викладеного вбачається, що жодних імперативних вимог щодо пред`явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено, так само й обов`язковість обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками, у зв`язку з чим суд відхиляє вищезазначені доводи сторони захисту щодо визнання вказаного протоколу недопустимим доказом. 
		   Сторона захисту такожпросила судвизнати недопустимимипротокол оглядумісця подіївід 27.02.2020,заяву пронадання дозволуна проведенняогляду легковогоавтомобіля,а такожвідеозапису зоптичного диску, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
		Дослідивши наведені вище докази в судовому засіданні, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд визнає їх належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
		Доводи сторони захисту щодо недопустимості як доказу відеозапису, переглянутому в судовому засідання, суд вважає, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного кримінального процесуального законодавства. Суд вважає відеозапис належним та допустимим доказом, який узгоджується з іншими доказами та у сукупності підтверджує вину обвинуваченого ОСОБА_8 .
		При цьому, суд погоджується з практикою Європейсього суду з прав людини про те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, а отже і не знаходить підстав погодитись з думкою сторони захисту про істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства при зібранні доказів стороною обвинувачення.
		Інші досліджені докази суд визнає належними, допустимими та достовірними, бере їх до уваги та кладе в основу обвинувального вироку відносно обвинувачених, які повинні нести кримінальну відповідальність за вчинені ними злочини.
		Відповідно до ч. ч. 1, 6 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд при розгляді даного кримінального провадження враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, викладену в рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України», «Коробов проти України» та «Ушаков проти України» щодо концепції доведення вини «поза розумним сумнівом» та вважає, що стороною обвинувачення в повній мірі доведено винуватість обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності достатніми доказами у кримінальному провадженні «поза розумним сумнівом», що також узгоджується із положеннями ст. 94 КПК України, які в повній мірі дають змогу суду зробити переконливий висновок щодо притягнення до кримінальної відповідальності обвинувачених.
		Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
		Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, зокрема, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
		Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини, ст. 62 Конституції України і норм КПК України, кожна людина має право на справедливий розгляд справи, ніхто не може бути підданий кримінальному покаранню поки не буде визнаний винним в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на отриманих незаконним шляхом доказах чи припущеннях, а обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише за умови, якщо під час судового розгляду вина підсудного у скоєнні конкретного злочину повністю доведена.
		Оцінюючи всі докази, надані стороною обвинувачення у даному кримінальному провадженні в їх сукупності, суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення ЄС від 20.09.2012 року у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
		Тому, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності, взаємозв`язку, вважає, що у провадженні існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинувачених в інкримінованих їм діяннях.
		Позиція обвинувачених щодо заперечення винуватості у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) поєднаного з проникненням у сховище за попередньою змовою групою осіб, та заперечення обвинуваченим ОСОБА_8 факт використання завідомо підробленого документа, обумовлена їх бажанням уникнути кримінальної відповідальності.
		При цьому така кваліфікуюча ознака як вчинення крадіжки за попередньої змовою групою осіб також знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду, оскільки при затриманні обвинувачений ОСОБА_8 мав при собі заздалегідь підготовлені знаряддя для вчинення злочину, факт перебування обвинувачених в нічний час доби на трасі в місці, що досить віддалено від місця їх проживання, свідчить про готування до злочину, а отже обвинувачені заздалегідь домовились про спільне його вчинення. Дана обставина підтверджується показаннями свідків, які вказали на узгодженість дій обвинувачених.
		На підставі досліджених в ході судового слідства доказів, суд вважає доведеною вину ОСОБА_8 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням в сховище за попередньою змовою групою осіб та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 15, ч. 3 cт. 185 КК України.
		Крім того, суд вважає доведеною вину ОСОБА_8 у використання завідомо підробленого документа та знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 cт. 358 КК України.
		На підставі досліджених в ході судового слідства доказів, суд вважає доведеною вину ОСОБА_9 , у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в сховище за попередньою змовою групою осіб та знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 3 ст. 15, ч. 3 cт. 185 КК України.
		На підставі досліджених в ході судового слідства доказів, суд вважає доведеною вину ОСОБА_10 , у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в сховище за попередньою змовою групою осіб та знаходить правильною кваліфікацію її дій за ч. 3 ст. 15, ч. 3 cт. 185 КК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
		Таким чином, реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
		Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинувачених та запобіганню вчинення ними нових злочинів.
		В обвинувальному акті зазначено, що слідчим виявлено обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , а саме: щире каяття.
		Водночас, твердження обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 про їх каяття, на думку суду, не відповідає дійсності. Під час свого допиту ОСОБА_8 та ОСОБА_10 фактично не визнали свою вину в інкримінованих злочинах. Щире каяття характерне тим, що воно засноване на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через її щирий осуд, визнання вини і готовність підлягати кримінальній відповідальності. Водночас, обвинувачені намагалася довести суду, що вони лише разом відпочивали, каталися на машині, спілкувались, пили каву і не мали на меті здійснити крадіжку чужого майна.
		Так, суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним кримінальних правопорушень, один з яких відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими, небезпечність та характер скоєного кримінального правопорушення (без застосування насильства; вчинив незакінчений замах; причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця), особу обвинуваченого: раніше неодноразово судимий, не одружений, не працевлаштований.
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно зі ст. 66 КК України, не встановлено.
		Відповідно до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_8 не встановлено.
		З урахуванням ступеня тяжкості вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, відсутністю обставин, які б пом`якшували покарання, спричинення кримінальними правопорушеннями матеріальних збитків, конкретних обставин кримінального провадження, зухвалість та тяжкість вчиненого, ставлення обвинуваченого до скоєного (вину не визнав, шкоду потерпілому не відшкодував), суд вважає, що його перевиховання й виправлення неможливе без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України та слід остаточно призначити покарання у виді арешту та позбавлення волі в межах санкції статтей Кримінального Закону за правилами ст. 70 КК України.
		Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_9 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими, небезпечність та характер скоєного кримінального правопорушення (без застосування насильства; вчинила незакінчений замах; причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця), особу обвинуваченої: раніше не судима, має постійне місце роботи, має на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_9 , згідно зі ст. 66 та ст. 67 КК України, не встановлено.
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченій ОСОБА_9 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, встановленим під час розгляду кримінального провадження.
		Підстав для застосування до ОСОБА_9 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
		Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_9 , обставини злочину, що описано вище, а також факт перебування на утриманні у обвинуваченої малолітньої дитини, суд приходить до висновку, що обвинувачена може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити її від відбування основного покарання з випробовуванням.
		Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_10 виду та міри покарання, бере до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, є тяжкими, небезпечність та характер скоєного кримінального правопорушення (без застосування насильства; вчинила незакінчений замах; причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця), особу обвинуваченої: раніше не судима, не працює, заміжня, має на утриманні двох малолітніх дітей.
		Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_10 , згідно зі ст. 66 та ст. 67 КК України, не встановлено.
		З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченій ОСОБА_10 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченої, встановленим під час розгляду кримінального провадження.
		Підстав для застосування до ОСОБА_10 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
		Враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_10 , обставини злочину, що описано вище, а також факт перебування на утриманні у обвинуваченої двох малолітніх дітей, суд приходить до висновку, що обвинувачена може стати на шлях виправлення без відбування покарання, а тому вважає за можливе звільнити її від відбування основного покарання з випробовуванням.
		Питання про речові докази та судові витрати слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100, 124 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 Кримінального процесуального кодексу України,
		У Х В А Л И В :
		 
		 ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
		-за ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України - у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; 
		-за ч. 4 ст. 358 КК України - у виді 1 (одного) місяця арешту. 
		На підставі ч. 1ст. 70 КК Українишляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_8 до відбування покарання у виді 4 ( чотирьох) років позбавлення волі. 
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.
		Строк покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання - з 27 лютого 2020 року.
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 3 ( трьох) років позбавлення волі. 
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання.
		Зарахувати ОСОБА_9 у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 27 лютого 2020 року по 15 липня 2020 року. 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді 3 ( трьох) років позбавлення волі. 
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та з покладенням відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання.
		Зарахувати ОСОБА_10 у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 27 лютого 2020 року по 29 лютого 2020 року.
		Стягнути з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 солідарно на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за залучення експертів на загальну суму 5075,84 грн. 
		Речові докази: 
		-4 сліди матеріалу, які приєднані до матеріалів кримінального провадження, паспорт громадянина Україна на ім`я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_4 виданого Врадіївським РВ УМВС України в Миколаївській області; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , серії НОМЕР_6 виданого Тульчинским МРЕВ 15.07.2000; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , № НОМЕР_7 виданого ДАІ Ільїчевським 14.02.1998  залишити в матеріалах кримінального провадження; 
		-автомобіль «SUBARU OUTBACK», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернутий власнику ОСОБА_23 залишити в останнього за належністю; 
		-мобільний телефон «Samsung Galaxy Y5» IMEI 1 НОМЕР_8 , IMEI 2 НОМЕР_9 з карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_10 , та мобільний телефон Samsung Galaxy J7 Neo» IMEI 1 НОМЕР_11 , IMEI 2 НОМЕР_12 з карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар № НОМЕР_13 та «ВФ Україна» № НОМЕР_14 , який належить ОСОБА_9 , -повернути власникам ОСОБА_10 , ОСОБА_9 
		-дві рукавиці чорного кольору на яких з внутрішньої сторони наявні резинові наліпки білого кольору, кишеньковий ліхтарик чорного кольору, предмет схожий на вогнепальну зброю, а саме обріз від гладкоствольної рушниці «ІЖ 17» та три патрони 16 -го калібру - знищити; 
		-17 поліетиленових упаковок на яким наявні пояснюючі надписи «Юрія- Фарм» та «шприц Зх компонентний інєкційний одноразового застосування 5 мл. в кількості 100 шт. в упаковці», два картонних ящики різного розміру, в одному знаходилось : 2 поліетиленових упаковок на яким наявні пояснюючі надписи «Юрія- Фарм» та «шприц 3х компонентний ін`єкційний одноразового застосування 5 мл. в кількості 100 шт. в упаковці», 20 упаковок з медичним препаратом «Ксаврон», що знаходиться на зберіганні і камері схову Уманського РПВ УВП Г УНП в Черкаській області  повернути власнику ТОВ «Медичний центр «М.Т.К.»;
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...