Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/7536/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них.
Надіслано для оприлюднення: 15.06.2021. Зареєстровано: 17.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 18.06.2021.
Дата набрання законної сили: 10.11.2021
Результат оскарження 10.11.2021 Третій апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		03 червня 2021 року (об 11 год. 40 хв.)Справа № 280/7536/20  м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Батрак І.В.,
		за участю секретаря Прус Я.І.,
		представника позивачаПопової І.В.,
		представника відповідачаВовк Д.В., 
		представника третьої особиЛенько М.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 
		до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України 
		про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податку 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі  ПАТ «Запоріжжяобленерго», відповідач), в якому просить надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі у розмірі 105712459,00 грн.
		На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві із посиланням на приписи ст. 14, 16, 20, 57, 59, 88, 89, 95 Податкового кодексу України та наголошує, що умовами для звернення до суду, за яких можливо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі  є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу. Зазначає, що вартість описаного майна згідно з актами опису в податкову заставу по ПАТ «Запоріжжяобленерго» складає 105712459,00 грн. Звертає увагу, що податковим кодексом України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: по-перше, звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках; по-друге, опис майна; по-третє, отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках; по-четверте, прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Враховуючи викладене, просить надати дозвіл на погашення боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі у розмірі 105712459,00 грн.
		Ухвалою судді від 27.10.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначене підготовче засідання на 24 листопада 2020 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
		Ухвалою суду від 04.03.2021 підготовче засідання по справі відкладене на 13 квітня 2021 року.
		Відповідач позов не визнав, 23 листопада 2020 року на адресу суду надав відзив (вх. №56599), у якому посилається на норми Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» №2163-ХІІ від 04.03.1992 та вказує, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави (відповідно до Постанови КМУ №83 від 04.03.2015 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»), 60,2475% статутного капіталу належить Державі в особі Фонду державного майна України. Крім того, зауважує, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» є об`єктом великої приватизації державної власності, щодо якого прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій. Підкреслює, що відповідно до актів опису майна, на яке поширюється право податкової застави, копії яких додані до позовної заяви та на які позивач посилається у позові, у податковій заставі перебуває нерухоме майно відповідача, отже, вважає, що реалізація (відчуження) нерухомого майна ПАТ «Запоріжжяобленерго», яке перебуває у податковій заставі, без отримання на це згоди Фонду державного майна України, буде прямим порушенням вимог ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Крім того, вважає, що реалізація (відчуження) нерухомого майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі, буде прямим порушенням вимог ст. 1, 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» №2864-ІІІ від 29.11.2001, у зв`язку із чим просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		24 листопада 2020 року підготовче засідання по справі відкладене на 10 грудня 2021року.
		Ухвалою суду від 10.12.2020 залучено до участі у справі на стороні відповідача третю особу Фонд державного майна України (далі  ФДМ України, третя особа), продовжений строк підготовчого провадження у справі та відкладене підготовче засідання на 21 січня 2021 року.
		Ухвалою суду від 21.01.2021 задоволено клопотання представників сторін та зупинено провадження у справі на час, необхідним на примирення, до 16 лютого 2021 року.
		16 лютого 2021 року на адресу суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову (вх. №9490), у яких зазначає, що категорично не погоджується з аргументами позивача щодо можливості погашення податкової заборгованості шляхом продажу майна відповідача, оскільки заходи стягнення, встановлені ст. 95 Податкового кодексу України, зокрема продаж майна, не можуть бути застосовані щодо державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%. При цьому, стверджує, що на даний час відповідач включений до переліку об`єктів великої приватизації, а отже до правовідносин, що виникли підлягає застосуванню Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», а тому у відповідності до ч. 4 ст.12 цього Закону з дня прийняття рішення про приватизацію пакета акцій ПАТ «Запоріжжяобленерго» не мають права вчинятись правочини та/або господарські зобов`язання, зокрема щодо відчуження майна такого товариства без згоди органу приватизації. Повідомляє, що ФДМ України не надавав згоди на відчуження майна відповідача. Також наголошує, що Офіс великих платників податків ДПС неодноразово звертався до суду з вимогами погашення боргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» за рахунок продажу майна боржника, однак суд дійшов висновку, що погашення боргу за рахунок майна ПАТ «Запоріжжяобленерго» наразі суперечить нормам чинного законодавства. На підставі вищевикладеного, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
		Ухвалою від 16.02.2021 судом продовжений процесуальний строк, визначений ухвалою суду від 21.01.2021, до 30 березня 2021 року.
		Ухвалою суду від 30.03.2021 задоволено клопотання представників сторін та продовжений процесуальний строк, визначений ухвалою суду від 21.01.2021, до 11 травня 2021 року.
		11 травня 2021 року поновлено провадження у справі.
		У підготовному засіданні 11 травня 2021 року за клопотання представника позивача судом допущено заміну позивача по справі Офісу великих платників податків ДПС його правонаступником Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 червня 2021 року.
		Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, долученому до матеріалів справи. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		Представник третьої особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції проти задоволення позову також заперечив, із підстав викладених у письмових поясненнях. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
		На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
		Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників учасників справи, судом встановлені наступні обставини. 
		Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) зареєстровано юридичною особою 17.05.2000 та 31.10.2004 відомості про підприємство включені до Єдиного державного реєстру (номер запису: 11031200000001469). Видами діяльності підприємства є 35.13 Розподілення електроенергії (основний); 85.32 Професійно-технічна освіта; 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку.
		Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось учасниками справи, що відповідач має податковий борг, який на момент звернення податкового органу до суду складав 682826362,22 грн.
		Податковим керуючим було проведено у встановленому порядку опис майна платника податків у податкову заставу, що оформлено актами опису майна №5/28-10-51-17/000130926 від 12.03.2020, №7/28-10-51-17/000130926 від 07.07.2020, №8/28-10-51-17/000130926 від 07.07.2020, №26 від 18.08.2015, №9/28-10-51-17/00130926 від 28.07.2020. Вартість описаного майна по ПАТ «Запоріжжяобленерго» складає 105712459,00 грн.
		Також, судом встановлено, що контролюючим органом з метою погашення податкового боргу підприємства виставлялись податкова вимога №1-23 від 06.01.2016 на суму податкового боргу 67185679,54 грн., яка вручена директору підприємства 06 січня 2016року.
		Позивач вважаючи, що іншим способом погасити податковий борг не можливо, звернувся до суду з даними позовом, в якому просить надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна.
		Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають не задоволенню з наступних підстав.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі  ПК України).
		За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
		Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно до пункту 59.5 цієї статті Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
		За змістом підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14, пункту 88.1 статті 88 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
		Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
		Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі (пункт 89.6 статті 89 ПК України).
		Відповідно до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
		До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
		Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
		Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		Суд зазначає, що джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначені статтею 87 ПК України.
		Так, відповідно до пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
		Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
		Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
		а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
		б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;
		в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".
		Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
		Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244.
		За приписами пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
		У силу пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
		Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
		Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
		Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
		При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права контролюючого органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
		Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
		Лише сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
		Суд вказує, що ПК України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен обґрунтувати, в першу чергу, недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив такий контролюючий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.
		Разом з тим, контролюючий орган для доведення обставини відсутності коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, надав відомості про діючі (закриті) рахунки відповідача у фінансових установах. Проте, матеріали справи не містять інкасових доручень (розпоряджень), на підтвердження відсутності грошових коштів на всіх рахунках, відкритих відповідачем у фінансових установах, або неможливість стягнення коштів через наявність постанов про арешт коштів боржника, що надійшли до банку раніше, або неможливість виконання вимоги через те, що рахунок відкритий для акумулювання страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.
		Таким чином, контролюючим органом не доведено суду, що ним дотримана процедура погашення податкового боргу, визначена ПК України. 
		Крім того, з матеріалів справи встановлено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством 60,2475% статутного капіталу якого належить Державі в особі ФДМ України.
		Тож, ФДМ України є органом управління корпоративними правами держави у статутному капіталі ПАТ «Запоріжжяобленерго».
		Статтею 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» №2864-ІІІ від 29.11.2001 (далі - Закон №2864-ІІІ) встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
		Дія мораторію, встановлена частиною першою цієї статті, не поширюється на застосування примусової реалізації майна (за виключенням об`єктів, що відповідно до закону не підлягають приватизації, а також підприємств, перед якими у держави є
		підтверджена в установленому порядку заборгованість з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з опалення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню) для погашення заборгованості перед Національною
		акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми підприємствами, що здійснювали постачання природного газу на підставі ліцензії. Порядок реалізації майна встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до статті 2 Закону № 2864-ІІІ для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо
		зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. 
		Конституційний Суд України у п. 3.3 рішення від 10.06.2003 у справі № 1-11/2003 роз`яснив, що за змістом статті 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності, а також на продаж об`єктів нерухомого майна та інших засобів виробництва, що забезпечують виробничу діяльність підприємства-боржника у процедурі його санації.
		Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано спеціальний правовий режим майна державних підприємств та мораторій на його реалізацію, зокрема в рахунок погашення податкового боргу, за умови, що частка держави у статутному капіталі такого підприємства становить не менше 25 відсотків.
		Таким чином, заходи стягнення, встановлені статтею 95 ПК України, зокрема продаж майна, не можуть бути застосовані щодо державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.
		В свою чергу, позивачем не спростовано того факту, що Держава Україна володіє понад 60% акцій ПАТ «Запоріжжяобленерго».
		Аналогічна правова позиція викладена і, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №818/1604/16, від 31.03.2020 у справі №818/2857/14 та від 19.01.2021 у справі №808/3932/15, від 25.03.2021 у справі №806/1453/17.
		Відповідно до висновків Верховного Суду (у справах, наведених вище), посилання контролюючого органу на те, що у даному випадку норми ПК України мають пріоритет по відношенню до інших законодавчих актів, оскільки спірні правовідносини (погашення податкового боргу) є податковими, не спростовують правильності висновку судів у цій справі з огляду на те, що пунктом 87.2 статті 87 ПК України чітко визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами, у тому числі й Законом №2864-ІІІ.
		Окрім того, відповідно до частин 4 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо, зокрема: вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об`єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні.
		Так, матеріали справи не містять доказів наявності попередньої згоди державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами ПАТ «Запоріжжяобленерго», тобто ФДМ України, на продаж майна підприємства, в свою чергу підприємство відповідач перебуває на стадії приватизації.
		З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що погашення податкового боргу за рахунок майна ПАТ «Запоріжжяобленерго» суперечить нормам діючого законодавства.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є передчасними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
		Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В задоволенні адміністративного позову Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49600, м. Дніпро, пр. Поля Олександра, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079) до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податку відмовити. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		Повний текст рішення виготовлений 14.06.2021. 
		 
		Суддя І.В. Батрак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...