Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/9949/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 25.06.2021. Зареєстровано: 27.06.2021. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2021.
Дата набрання законної сили: 25.07.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		1/1760
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		25 червня 2021 року                               м. Київ                                        № 640/9949/21
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
		          товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ГЕЙТС»
		до          Київської міської ради
		третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
		          товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЖИТЛА»
		про          визнання протиправними та скасування рішень,
		В С Т А Н О В И В:
		          До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ГЕЙТС» (надалі - позивач), адреса: 01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 5, офіс 1 до Київської міської ради (надалі - відповідач 1), адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЖИТЛА» (надалі - третя особа), адреса: 04080, місто Київ, вулиця Юрківська, будинок 28, офіс 3, в якій позивач просить суд:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 11 березня 2021 року № 421/462 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія».
		Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень протиправного рішення.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Київської міської ради від 11 березня 2021 року № 421/462 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія» було протиправно оголошено приватну земельну ділянку, що не перебуває у власності територіальної громади понад 10 років, ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія» територію орієнтовною площею 0,26 га у Святошинському районі міста Києва без вилучення земель у землекористувача згідно з додатком до цього рішення.
		Згідно з пункту 2 рішення обслуговуючому житлово-будівельному кооперативу «СВІТ ЖИТЛА» установлено забезпечити охорону та збереження зазначеного у додатку об`єкта з оформленням охоронного договору.
		Пунктом 3 рішення вирішено внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381 (зі змінами), включивши до переліку територій і об`єктів природно-заповідного фонду заказник місцевого значення, зазначений у пункті 1 цього рішення.
		У додатку до такого рішення вказано наступні дані щодо території, яка оголошується ландшафтним заказником місцевого значення: адреса ділянки - вул. Відпочинку, 25 ; код ділянки - 75:225:0101; опис ділянки - залишки вікової дубрави у Святошинському районі м. Києва; площа - 0,26 га; землекористувач - обслуговуючий житлово-будівельний кооператив « СВІТ ЖИТЛА ».
		При цьому, за твердженнями представника позивача, зазначені вище дані не відповідають дійсності, оскільки саме ТОВ «ВУД ГЕЙТС» є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вул. Відпочинку, 25 у Святошинському районі міста Києва , а ТОВ "СВІТ ЖИТЛА" на момент прийняття оскаржуваного рішення не має жодного відношення до цієї ділянки.
		Позивач зазначає, що вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, де вказано наступне: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1440874180386; дата державної реєстрації - 24 червня 2020 року; підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 658, виданий 24 червня 2020 року; власність - приватна; власник - ТОВ «ВУД ГЕЙТС».
		Таким чином, за твердженнями представника позивача, відповідач приймаючи оскаржуване рішення та зазначаючи у ньому землекористувачем обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «СВІТ ЖИТЛА» не спромігся перевірити та встановити, що на момент прийняття рішення саме ТОВ «ВУД ГЕЙТС» вже більш ніж 8 місяців є власником земельної ділянки щодо якої приймається рішення, що на переконання представника позивача є порушенням статті 51 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та пункту 7.1. Методичних рекомендацій.
		Також, представник позивача зазначає, що клопотання заявника, яке стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення не містить належних та об`єктивних обґрунтувань, характеристик, документів, матеріалів, погоджень, підтверджуючих документів щодо кваліфікаційних вимог підписантів тощо.
		За твердженнями представника позивача, ані клопотання, ані так зване "обґрунтування", ані так званий "проект створення ландшафтного заказника місцевого значення2 не містять належних та об`єктивних обґрунтувань, характеристик, документів, матеріалів, погоджень, підтверджуючих документів щодо кваліфікаційних вимог підписантів тощо, що суперечить поняттю «наукове обґрунтування».
		Крім цього, вказані в спірному обґрунтуванні підстави для переведення землі в статус "природного ландшафтного заказника", такі як гніздування різних видів птахів, ніби-то висока щільність гніздувань соловейка та знахідка на території земельної ділянки жука-оленя не підтверджено жодними доказами, хоча саме ці обставини стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Натомість відсутність правових та об`єктивних підстав для віднесення цієї території до заказника підтверджується наданими позивачем доказами, а також доказами, що були в розпорядженні відповідача, Актами обстеження земельної ділянки, висновками фахівців, звітом наукового дослідження тощо.  
		При цьому, представник позивача звертає увагу, що як вбачається з документів, проект рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія » погоджено головою постійною комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, водночас, вказане погодження суперечить попередній позиції Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким видано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 20 квітня 2018 року № 325 на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вул. Відпочинку, 25 у Святошинському районі міста Києва .
		Так, представник позивача зауважує, що у вказаних Містобудівних умовах та обмеженнях, зокрема, зазначено: що цільове призначення такої земельної ділянки - для іншої житлової забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для житлового будівництва; функціональне призначення - територія багатоповерхової житлової забудови. В той же час, жодних даних про необхідність створення чи оголошення території та об`єктів природно-заповідним фондом вказаним Департаментом не зазначено.
		Також, в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення, представник позивача посилається на позицію Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), фахівцями якого обстежено земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вул. Відпочинку, 25 у Святошинському районі міста Києва та складено акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 27 серпня 2019 року № 208.
		За твердженнями представника позивача, відповідно до вказаного вище акту запроектовано видалити 27 одиниць дерев, 3 одиниці кущів та газонів на 0,136 га, а також встановлено відновну вартість зелених насаджень, у тому числі 6 одиниць дубів, які є перестійними. Відновна вартість зелених насаджень повністю оплачена до відповідного бюджету на суму 704 815,2 грн.
		При цьому, представник позивача звертає увагу, що жодних даних про необхідність створення чи оголошення території та об`єктів природно-заповідним фондом вищевказаним Управлінням не зазначено.
		Також, представник позивача звертає увагу, що Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради під час підготовки проекту оскаржуваного рішення було проведено правову експертизу проекту рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія », якою встановлено невідповідність проекту оскаржуваного рішення чинному законодавству та встановленим нормам. 
		Так, згідно висновку Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради від 07 травня 2020 року № 08/230-684 на проект оскаржуваного рішення, зважаючи на невідповідність такого проекту вимогам статті 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та пунктів 4.1., 7.1. Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21 серпня 2018 року № 306, повернуто його без погодження. (т. 1, арк. 44-46)
		Таким чином, за твердженнями представника позивача, Київська міська рада незаконно втрутилася у приватну власність товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ГЕЙТС», а віднесення території до природно-заповідного фонду унеможливлює використання її законним власником у власній господарській діяльності для житлової забудови, як це установлено державними органами та органами виконавчої влади до прийняття оскаржуваного рішення, при цьому законних та об`єктивних причин для віднесення цієї території ландшафтного-заповідника немає.
		Підсумовуючи все вищевикладене, ТОВ «ВУД ГЕЙТС» вважає, що підставами для визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 11 березня 2021 року № 421/462 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія» є сукупність наступних складових:
		1. Процедурні порушення вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579, при прийнятті оскаржуваного рішення. 
		2. Прийняття оскаржуваного рішення, яким порушено право приватної власності ТОВ «ВУД ГЕЙТС», як власника земельної ділянки. 
		3. Зазначення у оскаржуваному рішенні та покладення обов`язків на ОЖБК «СВІТ ЖИТЛА», який (на момент прийняття рішення) вже більш ніж 8 місяців не мав жодного відношення до території. 
		4. Порушення вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Методичних рекомендації щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, що затверджені наказом від 21 серпня 2018 року № 306, при прийнятті рішення про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення.
		Таким чином, керуючись вищевикладеними обставинами в сукупності, товариство з обмеженою відповідальністю «ВУД ГЕЙТС», не погоджуючись з рішенням Київської міської ради від 11 березня 2021 року № 421/462, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, звернулось до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ГЕЙТС» до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЖИТЛА» про визнання протиправним та скасування рішення та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання представника Київської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення, у зв`язку з необґрунтованістю.
		Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає наступне.
		Щодо порушення права приватної власності ТОВ «ВУД ГЕЙТС» на земельну ділянку та покладення обов`язків та зазначення в оскаржуваному рішенні ОЖБК «СВІТ ЖИТЛА», представник відповідача зазначає, що незважаючи на перехід права власності від ОЖБК «СВІТ ЖИТЛА» до ТОВ «ВУД ГЕЙТС», обов`язок збереження та охорони території залишається, а, отже, і реєстрація чи перереєстрація охоронного зобов`язання не суперечить статті 1 Протоколу першого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		При цьому, в обґрунтування правомірності прийнятого відповідачем рішення, представник останнього, посилаючись на відповідні чинні норми законодавства України зазначає, що Київська міська рада при розгляді та прийнятті оскаржуваного в даній справі рішення «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія », керувалась та діяла в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства.
		Представник відповідача звертає увагу, що 11 лютого 2020 року за № 08/231-391/ПР було зареєстровано проект рішення Київради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія »», та згідно доручення заступника міського голови - секретаря Київради Прокопіва В.В. щодо розгляду проекту оскаржуваного рішення постійній комісії Київради з питань екологічної політики, що свідчить про дотримання процедури прийняття рішення.
		За твердженнями відповідача, проект рішення, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення, було прийнято відповідно до передбаченої чинним законодавством процедури та у межах повноважень Київської міської ради.
		У зв`язку з вищевикладеним представник відповідача просить суд залишити позовні вимоги позивача без задоволення.
		Також, представником третьої особи були подані пояснення, в яких представник товариства з обмеженою відповідальністю «Світ житла» не погоджуючись з прийнятим Київською міською радою рішенням та посилаючись на аналогічні з позивачем аргументи та доводи, просить суд задовольнити позовні вимоги позивача та скасувати оскаржуване рішення.
		Представник третьої особи зауважив, що ОЖБК «СВІТ ЖИТЛА» на момент прийняття оскаржуваного рішення від 11 березня 2021 року № 421/462, близько 9 місяців не мало жодного відношення до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вулиці Відпочинку, будинок 25 у Святошинському районі міста Києва , не було ані землекористувачем цієї ділянки, ані власником.
		Також, представник третьої особи звернув увагу, що з аналізу наданих до Київської міської ради документів вбачається, що належного наукового та іншого обґрунтування щодо наявності необхідних підстав для заповідання вказаної території, як того вимагає чинне законодавство, до вирішення даного питання надано не було.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечували сторони, товариство з обмеженою відповідальністю «ВУД ГЕЙТС» є власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вулиці Відпочинку, будинок 25 у Святошинському районі, міста Києва , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, де вказано наступне: реєстраціний номер об`єкта нерухомого майна - 1440874180386; дата державної реєстрації - 24 червня 2020 року; підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 658, виданий 24 червня 2020 року; власність - приватна; власник - ТОВ «ВУД ГЕЙТС».
		Наприкінці березня 2021 року із засобів масової інформації товариству з обмеженою відповідальністю «ВУД ГЕЙТС» стало відомо про рішення Київської міської ради від 11 березня 2021 року № 421/462, яким безпосередньо зачіпаються права товариства та внаслідок прийняття якого у ТОВ «ВУД ГЕЙТС» виникають обов`язки.
		З аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що вказаним вище рішенням Київської міської ради від 11 березня 2021 року № 421/462 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія» оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія» територію орієнтовною площею 0,26 га у Святошинському районі міста Києва без вилучення земель у землекористувача згідно з додатком до цього рішення, яка належить на праві власності позивачу.
		З аналізу вказаного рішення судом встановлено, що Київська міська рада приймаючи вказане рішення вирішила:
		«1. Оголосити ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія» територію орієнтовною площею 0,26 та у Святошинському районі м. Києва без вилучення земель у землекористувача згідно з додатком до цього рішення. 
		2. Обслуговуючому житлово-будівельному кооперативу « Світ житла » забезпечити охорону та збереження зазначеного у додатку об`єкта з оформленням охоронного зобов`язання в установленому порядку. 
		3. Внести зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року №806/3381 (зі змінами), включивши до переліку територій і об`єктів природно-заповідного фонду заказник місцевого значення, зазначений у пункті 1 цього рішення (таблиця 23).»
		Також, з аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що підставою для прийняття вказаного вище рішення від 11 березня 2021 року № 421/462 стало клопотання БО «БФ Дніпровського району міста Києва «Київський еколого-культурний центр» від 04 лютого 2020 року № 36 на ім`я депутата Київської міської ради ОСОБА_2 .
		До вказаного клопотання додано обґрунтування та проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена мрія» (Т.1, арк. 28, 29). Відсутні докази на підтвердження того, що надане обґрунтування є саме науковим обґрунтуванням та саме щодо цієї земельної ділянки виходячи з наступного. 
		Весь зміст документу, який названий "Обґрунтування створення ландшафтного заказника місцевого значення "Зелена мрія" становить два абзаци наступного змісту:
		Заказник "Зелена мрія" - залишки вікової дубрави в Святошинському районі м. Києва, вул. Відпочинку, 25 . Загальна площа заказника - 0,26 га. Земля належить ОЖБК "Світ житла".    
		Основним типом рослинності проектованого заказника є лісова. Протягом теплого сезону гай переповнений птахами: вівсянками, вівчарниками, славками, очеретянками, дроздами та синицями. З видів внесених до Додатку II Бернської конвенції на вказаній території постійно гніздують вухата сова, ремез, іволга малий строкатий та сивий дятли, крутиголовка та чубатий жайворонок. Спостерігається також висока щільність гніздувань соловейка. З тварин, занесених до Червоної книги України тут знайдено жука-оленя . Ця діброва має також величне рекреаційне значення».
		При цьому, не зазначено підстав та документів, згідно яких зроблено цей висновок. Крім цього, зазначено, що обґрунтування надається на земельну ділянку, яка належить ОЖБК " Світ житла ", а не позивачу.      
		Цього обґрунтування на 1 аркуші відповідачу було достатньо для зміни статусу приватної земельної ділянки, що перебувала у приватній власності понад 10 років з цільовим призначенням житлова забудова та щодо якої було видано низку дозвільних документів з питання житлової забудови. 
		Не погоджуючись з прийнятим суб`єктом владних повноважень рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені   Конституцією   та законами України.
		За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (надалі - Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»), органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради України і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		Як вбачається з рішення Київської міської ради від 11 березня 2021 року № 421/462, вказане рішення прийняте відповідно до пункту 37 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту «і» частини 1 статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статей 25, 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
		Суд зауважує, що згідно з пунктом 37 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.
		Пунктом «і» частини 1 статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своє компетенції приймають рішення про організацію територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.
		Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду, окрім іншого, належать заказники.
		Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказники можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
		Абзацом 2 частини 3 статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що  заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово-спелеологічні.
		Відповідно до статті 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.
		Статтями 51-55 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» установлено порядок створення й оголошення територій та об`єктів природно - заповідного фонду.
		Так, відповідно до статті 51 цього Закону підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення можуть здійснюватися науковими установами, природоохоронними громадськими об`єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
		Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд.
		При цьому, клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об`єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об`єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.
		До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об`єктів природно-заповідного фонду.
		Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду щодо територій та об`єктів місцевого значення попередньо розглядається у місячний строк - обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
		Частиною 2 статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що у разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.
		Відповідно до частини 4 статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на підставі результатів погодження клопотань розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам`яток природи та парків-пам`яток, садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
		Згідно з частиною 7 статті 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища обласними, Київською та Севастопольською місцевими державними адміністраціями у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
		З метою забезпечення уніфікованого підходу до розроблення та затвердження проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України - природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ Міністерством екології та природних ресурсів України було розроблено Методичні рекомендації щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, що затверджені наказом від 21 серпня 2018 року № 306.
		Так, відповідно до розділу II Методичних рекомендацій проект створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду (надалі - Проект створення) - це документ, на підставі якого готуються рішення про створення чи оголошення території або об`єкта природно-заповідного фонду, визначаються його межі, розробляється Положення про цю територію або об`єкт та Проект організації його території.
		Згідно з абзацом 2 пункту 4.1. розділу IV Методичних рекомендацій основними розділами Проекту створення є:
		1) клопотання про створення чи оголошення території або об`єкта природно- заповідного фонду; 
		2) наукове обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об`єкта природно-заповідного фонду; 
		3) матеріали погодження створення чи оголошення території або об`єкта природно-заповідного фонду власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, іншими організаціями, визначеними законодавством; 
		4) картографічні матеріали.
		При цьому, до кожного з вищеперерахованих пунктів розділу Проекту створення у Методичних рекомендаціях встановлено ряд вимог щодо їх оформлення та наповнення.
		Абзацом 3 пункту 4.1. розділу IV Методичних рекомендацій також зазначено, що крім основних розділів у проект створення доцільно також включати зміст, вступ та висновки. У вступі викладається мета, обґрунтування необхідності та підстави створення території або об`єкта природно-заповідного фонду, інформація про межі і площу, позицію заінтересованих сторін, опис процесу підготовки Проекту створення тощо. У висновку вказується прогноз впливу та результатів створення території або об`єкта природно-заповідного фонду.
		У пункті 7.1. розділу VII Методичних рекомендацій також надано розгорнуте визначення терміну «матеріали погодження створення чи оголошення території або об`єкта природно-заповідного фонду».
		Так, під такими матеріалами погодження розуміється: 
		1) лист Мінприроди або відповідного уповноваженого органу про схвалення клопотання про створення чи оголошення території або об`єкта природно-заповідного фонду; 
		2) листи-погодження всіх власників та первинних користувачів природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання, з зазначенням площ відповідних земельних ділянок. Листи-погодження лісокористувачів рекомендується надавати із інформацією про лісництва, квартали та виділи, які заповідаються; 
		3) довідка територіального органу або підрозділу Держгеокадастру, яка дає інформацію про правовий статус земельних ділянок, запроектованих для заповідання, власників і користувачів цих ділянок; 
		4) лист-погодження уповноваженого органу у разі створення чи оголошення території або об`єкта природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, який зазначає перелік користувачів та власників, земельні ділянки яких пропонується заповісти, їх повні найменування і підпорядкованість землекористувачів та найменувань власників, площ та форм власності на кожну земельну ділянку, категорія земель та найменування органу влади, якому надано право розпоряджатися земельними ділянками, які перебувають у запасі; 5) інші листи-погодження, у разі наявності.
		Суд в свою чергу звертає увагу, що рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579 було затверджено регламент Київської міської ради, який встановлює порядок діяльності Київради, її органів, секретаріату Київради та його посадових осіб, депутатів Київради, порядок скликання сесій та призначених пленарних засідань Київради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийнятих Київрадою рішень, порядок формування і організації роботи постійних та тимчасових контрольних комісій, а також участі депутатських фракцій у роботі Київради.
		Статтею 26 Регламенту Київської міської ради визначено порядок подання проектів рішень на розгляд Київради та вимоги щодо їх оформлення та, окрім іншого, установлено наступне.
		Суб`єктами подання проектів рішень виступають Київський міський голова, депутати Київради, заступник міського голови - секретар Київради, постійні комісії Київради, виконавчий орган Київради (Київська міська державна адміністрація), загальні збори громадян в порядку, визначеному законодавством та цим Регламентом, а також члени територіальної громади міста Києва в порядку місцевої ініціативи відповідно до вимог, передбачених законодавцем та цим Регламентом.
		Проекти рішень Київради подаються до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради у паперовому та в електронному вигляді (формати .doc, .docx, .rtf, шрифт Times New Roman, кегль 14). Разом з проектом рішення до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради подається пояснювальна записка, а також додатки (у разі наявності).
		Суб`єкт подання проекту рішення на зворотному боці останньої сторінки проекту рішення зазначає профільну постійну комісію та інші постійні комісії, до функціональної спрямованості яких належить попередній розгляд зазначеного проекту рішення.
		Суб`єкт подання проекту рішення (розробник проекту рішення) підписує кожну сторінку проекту рішення і додатки (у разі наявності).
		Пояснювальна записка повинна містити:
		1) опис проблем, для вирішення яких підготовлено проект рішення, обґрунтування відповідності та достатності передбачених у проекті рішення механізмів і способів вирішення існуючих проблем а також актуальності цих проблем для територіальної громади міста Києва;
		2) правове обґрунтування необхідності прийняття рішення (з посиланням на конкретні положення нормативно-правових актів, на підставі й на виконання яких підготовлено проект рішення);
		3) опис цілей і завдань, основних положень проекту рішення, а також очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків для територіальної громади міста Києва від прийняття запропонованого проекту рішення; 
		4) прізвище або назву суб`єкта подання, прізвище, посаду, контактні дані доповідача проекту рішення на пленарному засіданні та особи, відповідальної за супроводження проекту рішення.
		У випадку внесення на розгляд Київради проекту рішення, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету міста Києва (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), суб`єкт подання зобов`язаний додати у пояснювальну записку фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо джерел покриття цих витрат.
		Якщо реалізація проекту рішення Київради не впливає на показники бюджету міста Києва, про це зазначається в пояснювальній записці.
		До проекту рішення про внесення змін чи доповнень до рішення Київради додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного рішення та його нову редакцію з урахуванням запропонованих змін.
		В свою чергу, з аналізу матеріалів справи судом було встановлено, що документами, які стали прийняттю Київською міською радою рішення від 11 березня 2021 року № 421/462 стали наступні обставини та документи, а саме: 
		1. Клопотання Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» від 04 лютого 2020 року № 36 (з додатками) на ім`я депутата Київської міської ради ОСОБА_2 щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення. 
		2. Проект рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія », що зареєстрований 11 лютого 2020 року за № 08/231-391/ПР. 
		3. Проект Додатку до рішення Київської міської ради від 11 лютого 2020 року за № 08/231-391/ПР.
		4. Пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія ».
		5. Порівняльна таблиця до проекту рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія ». 
		6. Лист депутата Київської міської ради від 11 лютого 2020 року № 08/279/08/165-23 (з додатками) на ім`я заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Прокопіва В.В. щодо надання доручення постійним комісіям Київської міської ради розглянути проект рішення з його подальшим винесеним на розгляд чергового пленарного засідання сесії Київської міської ради. 
		7. Доручення заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Прокопіва В.В. щодо розгляду проекту рішення Київської міської ради від 11 лютого 2020 року за № 08/231-391/ПР. 
		8. Витяг з протоколу № 2/98 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики від 12 лютого 2020 року.
		9. Правовий висновок управління правового забезпечення діяльності Київської міської ради від 07 травня 2020 року № 08/230-684 на ім`я депутата Київської міської ради ОСОБА_2 (яким відмовлено в погодженні проекту у зв`язку з його не відповідністю законодавству).
		10. Витяг з протоколу № 2/5 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики від 09 лютого 2021 року. 
		11. Розпорядження Київського міського голови від 01 березня 2021 року № 94 «Про проведення 11 березня 2021 року пленарного засідання II сесії Київської міської ради IX скликання», до порядку денного якого пунктом 7 «Загальні питання» включено питання Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія » (від 11.02.2020 №08/231-391/ПР, доп. ОСОБА_2 ). 
		12. Обговорення проекту рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія », що оформлене витягом із стенограми пленарного засідання II сесії Київської міської ради IX скликання 11 березня 2021 року та витягом із протоколу № 10 від 11 березня 2021 року.
		Таким чином, виходячи з аналізу викладеного вище в сукупності та з урахуванням системного аналізу вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд», Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21 серпня 2018 року № 306 та Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07 серпня 2016 року № 579/579, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
		Суд звертає увагу та як вже було зазначено вище, саме ТОВ «ВУД ГЕЙТС» є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вулиці Відпочинку, будинок 25 у Святошинському районі, міста Києва , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, де вказано наступне: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1440874180386; дата державної реєстрації - 24 червня 2020 року; підстава для державної реєстрації - договір купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 658, виданий 24 червня 2020 року; власність - приватна; власник - ТОВ «ВУД ГЕЙТС».
		З аналізу оскаржуваного Рішення Київської міської ради від 11 березня 2021 року № 421/462 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія », територію за адресою вулиця Відпочинку у Святошинському районі міста Києва (код ділянки - 75:225:0101; опис ділянки - залишки вікової дубрави; площа - 0,26 га; землекористувач - обслуговуючий житлово-будівельний кооператив « СВІТ ЖИТЛА »), оголошено ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія», яким пунктом 2 такого зобов`язано обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «СВІТ ЖИТЛА» забезпечити охорону та збереження вищезазначеної території та оформити охоронний договір.
		Проте, суд зауважує, що обслуговуючий житлово-будівельний кооператив «СВІТ ЖИТЛА» на момент прийняття рішення від 11 березня 2021 року № 421/462 не мав жодного відношення до земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вулиці Відпочинку, будинок 25 у Святошинському районі міста Києва .
		Отже, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи рішення від 11 березня 2021 року № 421/462 та зазначаючи у ньому обслуговуючий житлово-будівельний кооператив « СВІТ ЖИТЛА » як користувача та власника вказаної вище земельної ділянки, діяв всупереч приписам статті 51 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та пункту 7.1. Методичних рекомендацій, оскільки відповідальною особою в даному випадку було вказано неналежну в даному випадку юридичну особу.
		При цьому, суд звертає увагу, що як вбачається з витягу зі стенограми пленарного засідання 11 березня 2021 року, окремі депутати Київської міської ради звертали увагу на те, що власником земельної ділянки є інша юридична особа аніж та, що зазначена у проекті рішення, однак, таких змін внесено не було, тобто, на час прийняття оскаржуваного рішення відповідачу було достеменно відомо, що власником земельної ділянки є інша юридична особа.
		Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підставою для прийняття Київською міською радою рішення від 11 березня 2021 року № 421/462, як вже було зазначено вище, стало клопотання Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» від 04 лютого 2020 року № 36 на ім`я депутата Київської міської ради ОСОБА_2 .
		В свою чергу, суд звертає увагу, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що основним видом діяльності Благодійної організації «Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва «Київський еколого-культурний центр» (код ЄДРПОУ 24363925) є «надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у. (основний)».
		Також, судом встановлено, що до вказаного клопотання було додано «Наукове обґрунтування та проект створення ландшафтного заказника місцевого значення « Зелена мрія ».
		В обґрунтуванні Київського еколого-культурного центру було зазначено наступне: «Заказник «Зелена мрія» - залишки вікової дубрави в Святошинському районі м. Києва, вул. Відпочинку, 25 . Загальна площа заказника - 0,26 га. Земля належить ОЖБК «Світ житла». Основним типом рослинності проектованого заказника є лісова. Протягом теплого сезону гай переповнений птахами: вівсянками, вівчарниками, славками, очеретянками, дроздами та синицями. З видів внесених до Додатку II Бернської конвенції на вказаній території постійно гніздують вухата сова, ремез, іволга малий строкатий та сивий дятли, крутиголовка та чубатий жайворонок. Спостерігається також висока щільність гніздувань соловейка. З тварин, занесених до Червоної книги України тут знайдено жука-оленя . Ця діброва має також величне рекреаційне значення». 
		Не підтверджено суду та не перевірялось відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення, чим підтверджується факт знахідки на спірній земельній ділянці:  "тварини, занесеної до Червоної книги України - жука-оленя", факти "постійного гніздування вухатої сови, ремеза, іволги малої строкатої та сивого дятла, крутиголовки та чубатого жайворонка, високої щільності гніздувань соловейка", як було зазначено в Обґрунтуванні створення ландшафтного заказника місцевого значення « Зелена мрія », що стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.   
		З аналізу вказаного вище документу суд приходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства України, жодних належних та допустимих обґрунтувань, характеристик, документів, матеріалів, погоджень, підтверджуючих документів щодо кваліфікаційних вимог підписантів тощо, ані клопотання, ані так зване «наукове обґрунтування», ані так званий проект створення ландшафтного заказника місцевого значення щодо наявності необхідних підстав для заповідання вказаної території, як того вимагає чинне законодавство, не містять.
		Твердження вказані в "обґрунтуванні" не підтвердженні жодним належним та допустимим доказом. Натомість вказане обґрунтування спростовується іншими, наявними у справі доказами, оцінку яким надано нижче. 
		Суд вважає за необхідне звернути увагу, відповідно до статті 91 Земельного кодексу України власники земельних ділянок, окрім іншого, зобов`язані: забезпечувати використання їх за цільовим призначенням та додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
		Як вже зазначено вище, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вулиці Відпочинку, 25 у Святошинському районі міста Києва «для іншої житлової забудови».
		Також, суд звертає увагу, що відповідно до наявних в справі копії Містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 20 квітня 2018 року № 325 вбачається, що цільовим призначенням земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:75:225:0101 по вулиці Відпочинку, 25 у Святошинському районі міста Києва ) є «для іншої житлової забудови».
		Крім цього, особливу увагу слід звернути на те, що надане наукове обґрунтування повністю спростоване Актом обстеження від 27 серпня 2019 року № 208, який проведено підрозділом відповідача, а саме Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради. 
		Так, згідно Акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 27 серпня 2019 року № 208, ОЖБК «СВІТ ЖИТЛА» уповноважені особи відповідача прийшли до висновку:
		«Запроектовано до видалення: дерев 27 одиниць; кущів 3 одиниці: газонів 0,136 га.
		Відновна вартість зелених насаджень, що запроектовані до видалення: всього 282 310,80 грн (в т.ч. дерев 184 026,60 грн: кущів 3 301,80 грн: газонів 94 982,40 грн).
		Збереженню підлягає: дерев 6 одиниць.
		Відновна вартість зелених насаджень, що залишаються на місці в межах земельної ділянки: всього 422 504,40 грн.
		З метою збереження зелених насаджень комісія пропонує передбачити проектом будівництва збереження зелених насаджень зазначених у п. 1-5 таб. 2. 
		Зелені насадження, що залишаються на місці на час будівництва, передаються на збереження ОЖБК «СВІТ ЖИТЛА».»
		Надалі, на виконання вказаного вище Акту обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню 12 листопада 2019 року та 28 листопада 2019 року ОЖБК «СВІТ ЖИТЛА» у повному обсязі було сплачено відновну вартість зелених насаджень, у тому числі 6 дубів, на загальну суму 704 815,2 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 88664 та № 88676.
		У подальшому, з метою повного дослідження стану 6 дубів, які на думку ОЖБК «СВІТ ЖИТЛА» були сухими та могли створювати небезпеку для оточуючих, кооператив, як власник земельної ділянки, звернувся до Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «КИЇВЛІСОЗАХИСТ», фахівцями якого здійснено огляд земельної ділянки і дерев та, як наслідок, у висновку фахівця ДСЛП «КИЇВЛІСОЗАХИСТ» від 18 грудня 2019 року № 170 зазначено наступне: «На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101, цільове призначення якої «для іншої житлової забудови», зростають поодинокі дерева дуба звичайного або черещатого (Quercus robus L.) віком 120 і більше років.
		Загальна кількість таких дубів становить 6 (шість) штук.
		На рівнинному рельєфі земельної ділянки, яка частково засмічена побутовими відходами, дерева дуба зростають нерівномірно.
		Всі вони відносяться до незадовільного якісного стану, оскільки мають явні ознаки ослаблення та пошкодження дерево-руйнівними грибами.
		При цьому, виявлені патології викликають руйнування серцевини і камбію дерев, що вкрай негативно впливає на їх стійкість, життєздатність та небезпечність подальшого утримання.
		Всі описані дуби є перестійними».
		Зважаючи на вищевикладене, фахівець прийшов до висновку, що «подальше утримання цих перестійних дерев і фаутних дерев є недоцільним, а їх пересажування неможливим, рекомендовано провести видалення таких перестійних дерев до початку будівельних робіт.»
		Таким чином, вищезазначене свідчить про відсутність будь-якої природоохоронної цінності таких дубів та відповідно підстав для заповідання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вул. Відпочинку, 25 у Святошинському районі міста Києва .
		Також, з метою оцінки природної та природно-заповідної цінності території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вулиці Відпочинку, 25 у Святошинському районі міста Києва та її природних компонентів ОЖБК « СВІТ ЖИТЛА » та ТОВ «ВУД ГЕЙТС» отримано Звіт про науково-дослідну роботу «Оцінка природної та природно-заповідної цінності території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 за адресою: місто Київ, Святошинський район, вулиця Відпочинку, будинок 25 та її природних компонентів», виконаний науковцями і фахівцями Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та затверджений 31 серпня 2020 року.
		З аналізу вказаного вище Звіту про науково-дослідну роботу судом встановлено, що було досліджено природоохоронну цінність території та можливе виявлення помешкань цінних видів флори і фауни, спірної земельної ділянки.
		Також, з аналізу вказаного Звіту Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, затв. 31 серпня 2020 року судом встановлено наступне.
		Вказаною науково-дослідною роботою проведено комплексне дослідження екологічного стану основних природних компонентів ландшафту - ґрунтів, рослинності і тваринного світу, адже його площа не передбачає можливості виявлення унікальності атмосферного повітря чи поверхневих вод. Визначено, що ландшафт дослідної ділянки в цілому втратив ознаки природнього і може класифікуватись як селітебний урболандшафт, що не дає підстав вести мову про його природоохоронну цінність. Ділянка, на якій ростуть дуби має 5-ту сіадію рекреаційної дигресії, що зумовлює пошкодження камбію та серцевинну гниль дерев, що свідчить про їх аварійний стан і дає підстави для необхідності рекомендувати здійснення їх санітарної рубки. Обстежені та проаналізовані міські ґрунти належать до урбаноземів та не здатні забезпечити необхідні повноцінні умови функціонування усіх компонентів ландшафту. Перевищень гранично-допустим їх концентрацій забруднюючих речовин у ґрунтах за результатами проведених досліджень не виявлено.
		Так, Звітом про науково-дослідну роботу «Оцінка природної та природно-заповідної цінності території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 за адресою: місто Київ, Святошинський район, вулиця Відпочинку, будинок 25 та її природних компонентів» від 31 серпня 2020 року було встановлено:
		1. Ландшафт дослідної ділянки в цілому втратив ознаки природнього і може класифікуватись як селітебний урболандшафт, що не дає підстав вести мову про його природоохоронну цінність. 
		2. Досліджувані дерева, а саме дуби є стиглими і відносяться до X класу віку. Оцінка патології дерев показала, що 5 дубів є «дуже ослабленими» (3 категорія санітарного стану) та 1 - відповідає категорії «всихаючого дерева» (4 категорія санітарного стану). 
		3. Ділянка, на якій ростуть дуби має 5-ту стадію рекреаційної дигресії, що зумовлює пошкодження камбрію та серцевину гниль дерев. Це свідчить про їх аварійний стан і дає підстави для необхідності рекомендувати здійснення їх санітарної рубки. 
		4. Дерева на контролі - ростуть на ділянці 4-5 стадії рекреаційної дигресії, тому теж мають ознаки ослаблення, але в меншій мірі, ніж дерева на досліджуваній ділянці. Це дозволяє зробити висновок, що ні на дослідній ділянці, ні на контрольній (у парку поруч) немає підстав для створення заказника для збереження дубових насаджень.
		5. Обстежені та проаналізовані міські ґрунти належать до урбаноземів та не здатні забезпечити необхідні повноцінні умови функціонування усіх компонентів ландшафту, зокрема не можуть повною мірою виконувати біогеоценотичні екологічні функції (зокрема, такі цілістні функції як: акумуляція і трансформація речовини і енергії, санітарна функція, функція буферного та захисного біогеоценотичного екрану, функція умов існування та еволюції організмів) або виступати як об`єкт або елемент природно-заповідного фонду. 
		6. Неоднорідність та порушеність ґрунтового профілю насипних урбаноземів, часткова заміна Са2+ на Mg2+ в ґрунтовому поглинальному комплексі та неприродньо високий загальний уміст розчинених солей призводить до погіршення водно-фізичних властивостей ґрунтів, якісного складу гумусу, що зумовлює зниження їх родючості та унеможливлює розвиток рослинних видів, які можуть мати особливу цінність як складова природно-заповідного фонду.
		7. Перевищень гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин у грантах а результатами проведених досліджень не виявлено. 
		8. Земельна ділянка в цілому, як і її окремі компоненти, є типовим урболандшафтом та не характеризується особливою природною цінністю. Підстави для заповідання території відсутні.
		Таким чином, з урахуванням встановлених вище обставин, експертами уповноважених спеціалізованих органів, встановлено відсутність будь-яких об`єктивних та  необхідних на те підстав, для визнання території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вулиці Відпочинку, будинок 25 у Святошинському районі міста Києва ландшафтним заказником місцевого значення, що підтверджується також висновком фахівця Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «КИІВЛІСОЗАХИСТ» від 18 грудня 2019 року № 170 та Звітом про науково-дослідну роботу», виконаним науковцями і фахівцями Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та затверджений 31 серпня 2020 року, та з чим погоджується суд, згідно яких у сукупності було зроблено наступні висновки:
		- ландшафт дослідної ділянки в цілому втратив ознаки природнього і може класифікуватись як селітебний урболандшафт, що не дає підстав вести мову про його природоохоронну цінність
		- земельна ділянка в цілому, як і її окремі компоненти, є типовим урболандшафтом та не характеризується особливою природною цінністю. Підстави для заповіднання даної території відсутні
		- на ділянці розвиток рослинних видів, які можуть мати особливу цінність, як складова природно-заповідного фонду, є неможливим
		- ділянка, на якій ростуть дуби має 5-ту стадію рекреаційної дигресії, що зумовлює пошкодження камбрію та серцевину гниль дерев. Це свідчить про їх аварійний стан і необхідності їх санітарної рубки
		- підстав для створення на вказаній земельній ділянці заказника для збереження дубових насаджень немає.
		Обґрунтування та проект створення ландшафтного заказника місцевого значення " Зелена мрія ", що стали основною підставою для прийняття КМР оскаржуваного рішення повністю спростовані наявними у справі доказами, а саме: 
		- Актом обстеження від 27 серпня 2019 року № 208 Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради; 
		- Висновком фахівця ДСЛП "КИЇВЛІСОЗАХИСТ" від 18 грудня 2019 року № 170; 
		- Звітом про науково-дослідну роботу "Оцінка природної та природно-заповідної цінності території земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 за адресою: місто Київ, Святошинський район, вулиця Відпочинку, будинок 25 та її природних компонентів" Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, затверджений 31 серпня 2020 року.
		Таким чином, виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що Київська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення від 11 березня 2021 року № 421/462, в частині оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення, діяла не на підставі та не в межах передбачених чинним законодавством та на підставі неналежних та недопустимих документів та доказів.
		Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до статей 28, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.
		Статтею 12 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що до компетенції сільських, селищних, і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території: визначення територій для містобудівних потреб.
		Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.
		Статтею 7 цього ж Закону визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом:
		1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях;
		2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях;
		3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації;
		4) проведення ліцензування і професійної атестації;
		5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів;
		6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.
		Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (стаття 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
		Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Відповідно до приписів частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
		Згідно частини першої статті 25 цього ж Закону режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
		Механізм розроблення або внесення змін до містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України та містобудівної документації з планування території на регіональному і місцевому рівнях визначається Порядком розроблення містобудівної документації, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).
		Пунктом 4.1 Порядку № 290 визначено, що рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		Згідно пункту 4.3 Порядку № 290 замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є, зокрема, при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
		Пунктом 4.11 Порядку № 290 передбачено, що Генеральні плани населених пунктів, плани зонування території та зміни до них затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами.
		Відповідно до пункту 1.4 Порядку № 290 організація розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї здійснюється шляхом: оприлюднення рішення про розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї; визначення розробника містобудівної документації або внесення змін до неї та укладання договору з урахуванням положень, встановлених Законом України «Про публічні закупівлі»; складання разом із розробником та затвердження проекту завдання на розроблення  містобудівної документації або внесення змін до неї; надання розробнику вихідних даних, а також вимог щодо розміщення об`єктів  державного й регіонального значення або доручення щодо їх збирання; фінансування розроблення містобудівної документації або внесення змін до неї відповідно до укладеного договору; надання розробнику оновленої картографічної основи, складеної відповідно до вимог законодавства; здійснення контролю за розробленням або внесенням змін до містобудівної документації; узгодження проекту містобудівної документації з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, в частині врегулювання питань щодо територій спільних інтересів; розгляду проекту містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою згідно зі статтею 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; подання проекту містобудівної документації з планування території на державному рівні в частині схем планування окремих частин території України, містобудівної документації з планування територій на регіональному рівні, генерального плану міст експертній організації для проведення експертизи в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 548 «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації»; подання на затвердження завершеного  проекту містобудівної документації.
		Аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок про те, внесення змін органом місцевого самоврядування до Генерального плану має супроводжуватися дотримання визначеного порядку розроблення та внесення змін до містобудівної документації, зокрема, у відповідності до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку № 290.
		Проект Генерального плану (внесення до нього змін) розробляється, зокрема, з урахуванням плану існуючого використання території, що залишаються незмінними на етапі реалізації генерального плану, а також інвестиційних намірів юридичних і фізичних осіб щодо забудови та іншого використання території з урахуванням земельних ділянок, наданих для забудови та іншого використання.
		З оскаржуваного рішення не вбачається та відповідачем не доведено, що прийняттю такого рішення передувало дотримання порядку розроблення та внесення змін до містобудівної документації, визначеного Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком № 290.
		Відповідно до положень частини 1 статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		Згідно з частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Згідно з положеннями частини 1 статті 19 Земельного кодексу України встановлено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		З огляду на зазначене, зміна Київською міською радою цільового призначення вказаних земельних ділянок мала відбуватися у відповідності до вимог Земельного кодексу України, за проектами землеустрою щодо їх відведення.
		В той же час, як вбачається з оскаржуваного рішення, та підтверджено відповідачем, проект землеустрою при зміні цільового призначення земель за вказаними рішеннями не розроблявся та не затверджувався.
		Також, суд звертає увагу, як вбачається з документів, проект рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія » погоджено головою постійною комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.
		Водночас, вказане погодження суперечить попередній позиції Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким видано Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівницва від 20 квітня 2018 № 325 на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вулиці Відпочинку, будинок 25 у Святошинському районі міста Києва .
		Так, суд звертає увагу, що у вказаних Містобудівних умовах та обмеженнях, зокрема, зазначено: що цільове призначення такої земельної ділянки - для іншої житлової забудови; категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для житлового будівництва; функціональне призначення - територія багатоповерхової житлової забудови.
		Жодних даних про необхідність створення чи оголошення території та об`єктів природно-заповідним фондом вказаним Департаментом не зазначено.
		Також, суд звертає увагу, що проект рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія » було погоджено головою та секретарем постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики, а також Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), однак, суд зауважує, що вказані погодження суперечать попередній позиції Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), фахівцями якого обстежено земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:225:0101 по вулиці Відпочинку, будинок 25 у Святошинському районі міста Києва та складено акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 27 серпня 2019 року № 208.
		Як вже було вказано судом вище, відповідно до висновків вказаного Акту вбачається, що ним запроектовано видалити 27 одиниць дерев, 3 одиниці кущів та газонів на 0,136 га, а також встановлено відновну вартість зелених насаджень, у тому числі 6 одиниць дубів.
		Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що Департаментом земельних ресурсів проект оскаржуваного рішення не погоджувався, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи листами Департаменту від 16 квітня 2020 року № 0570202/2-7557 та від 01 квітня 2021 року № 0570202/2-7060, де зазначеним Департаментом вказано, що:
		«Департамент не погоджував проект рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія» і відповідно до частини 2 cmатті 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебуають у власності громадян і юридичних осіб».
		Суд вважає звернути увагу на правовий висновок до проекту оскаржуваного рішення, що наданий Управлінням правового забезпечення діяльності Київської міської ради від 07 травня 2020 року № 08/230-684 яким в свою чергу було проведено правову експертизу проекту рішення Київської міської ради «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія » та, зважаючи на невідповідність такого проекту вимогам статті 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та пунктів 4.1., 7.1. Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 21 серпня 2018 року № 306, повернуто його без погодження.
		Окремо, суд вважає за необхідне звернути увагу, що приймаючи оскаржуване рішення Київською міською радою було насамперед обмежено права приватної власності позивача на земельну ділянку щодо якої таким рішенням встановлено ряд обмежень.
		З приводу вказаного, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Так, право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахуванням принципів статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол; Конвенція). Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення в Україні закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності у статті 41 Конституції України.
		Суд звертає увагу, що хоча право власності (на мирне володіння майном) не є абсолютним, адже за своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання у право власності, у тому числі й позбавляти громадян власності, проте, в таких діях держава повинна дотримуватись усталених принципів правомірного втручання, зокрема тих, що напрацьовані ЄСПЛ, через рішення якого відбувається розуміння змісту норм Конвенції, Першого протоколу, їх практичне застосування.
		У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
		Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися на підставі закону, під яким розуміється нормативно-правовий акт, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 826/5391/16, де Верховний Суд прийшов до висновку, що «Порушення прав, гарантованих Конвенцією, не .може залишатися поза увагою Суду, оскільки може призвести до невиконання державою своїх міжнародних зобов`язань. Що стосується громадських інтересів, зокрема інтересів мешканців мікрорайону «Звіринець», які тривалий час домагалися влаштування скверу на спірних земельних ділянках, то вони, безумовно, повинні враховуватися Київською міською радою. Однак інтереси мешканців мікрорайону щодо влаштування скверу і громадські інтереси загалом не можуть досягатися у спосіб, що призводить до порушення прав інших осіб, зокрема орендарів земельних ділянок».
		Суд зауважує, що Київською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення, правових підстав для втручання у право на мирне володіння майном, зокрема, позивача не наведено, крім того правомірність такого втручання також не доведена під час розгляду справи, а тому таке втручання не можна вважати таким, що відбулось «на умовах, передбачених законом». Відтак мало місце порушення статті 1 Першого протоколу.
		Суд звертає увагу на правові висновки викладені у рішенні у справі «Кривенький проти України» у якому ЄСПЛ констатував порушення Україною статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв`язку з позбавленням заявника права на земельну ділянку без надання будь-якої компенсації або іншого відповідного відшкодування. Зокрема, ЄСПЛ відзначив, що у подібних справах для дотримання справедливого балансу між суспільною потребою (інтересом) та правами людини особа внаслідок позбавлення власності повинна отримати відшкодування, інакше вважатиметься, що на неї покладений надмірний тягар. ЄСПЛ також наголосив, що принцип «належного урядування» може покладати на органи влади зобов`язання щодо виплати компенсації або іншого виду відшкодування добросовісному володільцю майна у разі його позбавлення. У названій справі заявник добросовісно набув землю у власність, з огляду на що наступне позбавлення його земельної ділянки без виплати компенсації вважається покладанням на заявника непропорційного тягаря.
		Суд також вважає за необхідне звернути увагу, що у рішенні у справі «Максименко та Герасименко проти України» ЄСПЛ встановив порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв`язку з втручанням у право заявників на мирне володіння їхнім майном, оскільки, хоча таке втручання і було здійснене в інтересах суспільства, існують сумніви щодо його законності. Окрім того, заявники, як добросовісні набувачі, так і не отримали компенсації за вилучене у них майно.
		У справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ розкрив окремі елементи принципу «належного врядування»:
		«71. Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), п. 38)».
		В контексті встановлених обставин у даній справі, варто звернути увагу на те, що оскаржуване рішення Київської міської ради було прийнято та воно діяло. З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено, що з боку позивача та третьої особи були недобросовісні дії. Натомість, будь-які помилки з боку органу влади не повинні усуватися у спосіб, який де-факто призводить до позбавлення особи права, що ґрунтується в даному випадку на оскаржуваному рішенні. При цьому Київська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення навіть не розглядала питання у цьому контексті.
		В той же час, суд зауважує, що Київська міська рада при прийнятті оскаржуваного рішення не розглядала питання надання справедливої компенсації позивачу чи третій особі, на права яких впливає оскаржуване рішення.
		За таких умов, вбачається, що при прийнятті рішення від 11 березня 2021 року № 421/462 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення « Зелена мрія », Київською міською радою було допущено порушення принципу належного врядування.
		Таким чином, з урахуванням викладених вище висновків ЄСПЛ та Верховного Суду, суд приходить до висновку, що Київська міська рада незаконно втрутилася у приватну власність позивача, а віднесення території до природно-заповідного фонду унеможливлює використання її законним власником у власній господарській діяльності для житлової забудови, як це установлено державними органами та органами виконавчої влади до прийняття оскаржуваного рішення.
		Отже, керуючись вищевикладеним в сукупності та з урахуванням встановлених судом обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 11 березня 2021 року № 421/462 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія».
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2 270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. 
		На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ГЕЙТС» до Київської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЖИТЛА» про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
		2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 11 березня 2021 року № 421/462 «Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення «Зелена мрія».
		3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВУД ГЕЙТС» (адреса: 01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 5, офіс 1, код ЄДРПОУ 43263717) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (адреса: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, код ЄДРПОУ 22883141).
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
		 
		Суддя                                                                                                     Н.В. Клочкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...