Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/146/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: 14.07.2021. Зареєстровано: 14.07.2021. Оприлюднено: 16.07.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/991/175/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52016000000000312

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 707/146/17
		Номер провадження 1-кп/991/175/19
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 липня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді                                        Сікори К.О.,
		суддів                                                        Гавриленко Т.Г., Танасевич О.В.,
		за участю секретаря судового засідання                Тарана А.В., Костікова Б.О.,
		прокурора                                                Посвистака О.М.,
		обвинуваченого                                         ОСОБА_1 ,
		його захисника                                        адвоката Пурлінського Д.Ю.,
		представника потерпілого - Будищенської
		сільської ради Черкаського району                        Приходька Г.М.,
		спеціаліста                                                ОСОБА_38
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000312 від 01 вересня 2016 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Макіївка Донецької області, громадянина України, адвоката, одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 Кримінального кодексу України</a> «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»,
		В С Т А Н О В И В :
		І. Історія провадження
		1.1. Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року були встановлені підстави для передачі кримінального провадження № 52016000000000312, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 вересня 2016 року, з Соснівського районного суду міста Черкаси до Вищого антикорупційного суду (т. 6, а.с. 60-61).
		19 листопада 2019 року на виконання ухвали Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Соснівського районного суду міста Черкаси надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження.
		Ухвалою суду від 21 листопада 2019 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, а ухвалою від 18 березня 2020 року - судовий розгляд (т. 6, а.с. 101-102; т. 7, а.с. 20-24).
		ІІ. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_1 і визнано судом недоведеним
		2.1. Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України 25 травня 2016 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001311 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 368 Кримінального кодексу України</a> (у подальшому - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК України</a>).
		Постановою заступника начальника управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України від 26 липня 2016 року ОСОБА_1 включено до групи слідчих у кримінальному провадженні № 42016000000001311, а отже, він був наділений повноваженнями слідчого, передбаченими <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_299/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#299" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 40 Кримінального процесуального кодексу України</a> (у подальшому - <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a>).
		29 липня 2016 року ОСОБА_1 разом зі старшим оперуповноваженим ВБКОЗ Служби безпеки України ОСОБА_7 та з понятими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 прибув у Черкаську область з метою проведення обшуку у межах кримінального провадження № 42016000000001311.
		Того ж дня, в період часу з 13 по 16 годину, проводячи обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2016 року у домоволодінні ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та беручи участь у затриманні підозрюваної ОСОБА_5 у межах зазначеного кримінального провадження № 42016000000001311, ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище та надані чинним законодавством повноваження слідчого, передбачені статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_299/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#299" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">40</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5664/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5664" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">234 КПК України</a>, маючи можливість безперешкодно відкривати закриті приміщення, сховища з метою відшукання знаряддя вчиненого кримінального правопорушення або інших об`єктів під час обшуку, віднайшов скретч-картки в кількості 22 штуки на бензин марки А-92 «Авіас» номіналом по 15 літрів кожна (усього на 330 літрів). При цьому в ОСОБА_1 виник злочинний умисел на протиправне заволодіння вказаними вище скретч-картками.
		Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на протиправне заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, діючи умисно, ОСОБА_1 29 липня 2016 року у період часу з 13 до 16 години, перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_5 за вказаною вище адресою, у зв`язку з виконанням згідно з пунктом 2 частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_299/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#299" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 40 КПК</a> повноважень слідчого, будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, свідомо порушуючи вимоги частини четвертої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5686/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5686" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 236 КПК України</a>, з метою незаконного збагачення, користуючись відсутністю очевидців, заволодів зазначеними вище скретч-картками в кількості 22 штуки на бензин марки А-92 «Авіас» номіналом по 15 літрів кожна (усього на 330 літрів), із яких 19 скретч-карток - на бензин марки А-92 «Авіас» номіналом по 15 літрів кожна (усього на 285 літрів) загальною вартістю 4 039,21 грн, які відповідно до договору поставки від 12 лютого 2016 року № 893, укладеного між ТОВ «Торговий дім «Авіас» та Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області, належали сільській раді на праві власності, та 3 скретч-картки - на бензин марки А-92 «Авіас» номіналом по 15 літрів кожна (усього на 45 літрів) загальною вартістю 765 грн, які належали ОСОБА_5 .
		Указані скретч-картки мали такі індивідуальні номери: 302104755762 , 302104755763 , 302104755770 , 302104755771 , 302104755772 , 302104755773 , 302104755774 , 302104755775 , 302104755776 , 302104755777 , 302104755778 , 302104755779 , 302104755780 , 302104755781 , 302104755782 , 302104755783 , 302104755784 , 302104755785 , 302104755786 , 302104755787 , 302104755788 , 302104755789 .
		Таким чином, ОСОБА_1 , заволодівши шляхом зловживання своїм службовим становищем зазначеними 22 скретч-картками на бензин марки А-92 «Авіас», завдав Свидівоцькій сільській раді Черкаського району Черкаської області шкоду в розмірі 4039,21 грн та ОСОБА_5 - у розмірі 765 грн, відповідно.
		У подальшому, після заволодіння вказаними скретч-картками на бензин у кількості 22 штуки шляхом зловживання своїм службовим становищем, ОСОБА_1 розпорядився ними, у тому числі використовуючи 7 скретч-карток по 15 літрів кожна 13, 17, 19 та 22 серпня 2016 року на автозаправній станції ANP по вулиці В. Чорновола, будинок 1 у місті Києві для заправлення автомобіля HYUNDAI GENESIS COUPE, державний номерний знак НОМЕР_23 , який перебував у його фактичному користуванні.
		Крім того, однією скретч-карткою на 15 літрів ОСОБА_1 розпорядився, передавши її своїй дружині ОСОБА_6 , яка 29 серпня 2016 року, перебуваючи на тій же автозаправній станції ANP по вулиці В. Чорновола, будинок 1 у місті Києві, використала вказану скретч-картку для заправлення автомобіля JAGUAR-X TYPE, державний номерний знак НОМЕР_24 , який належить їй на праві власності.
		2.2. Таким чином, за версією сторони обвинувачення, своїми умисними діями, які полягали у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
		ІІІ. Позиція сторони захисту
		3.1. Обвинувачений ОСОБА_1 не визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується. Під час допиту повідомив, що з березня 2016 року працював на посаді слідчого у Департаменті розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України і був включений у групу слідчих з розслідування кримінального провадження у відношенні ОСОБА_5 , у межах якого йому було доручено проведення обшуку за місцем її проживання. 29 липня 2016 року, коли група приїхала до місця проведення слідчих дій - Черкаської області, для надання допомоги за кожним слідчим було закріплено оперуповноваженого Служби безпеки України, зокрема, ОСОБА_1 було призначено ОСОБА_7 . 
		Зі слів обвинуваченого, коли вони приїхали до домоволодіння ОСОБА_5 , то спочатку помилилися і зайшли на подвір`я її сина ОСОБА_8 , а потім він провів їх до подвір`я своєї матері - ОСОБА_5 ОСОБА_1 оголосив ОСОБА_5 ухвалу слідчого судді про дозвіл на обшук, а інші працівники почали оформлювати затримання ОСОБА_5 . ОСОБА_1 вписали у протокол затримання, оскільки він був присутнім при цьому. 
		Як повідомив ОСОБА_1 , у ході затримання ОСОБА_5 було надано можливість зібрати речі, і вона з цією метою пішла у спальну кімнату будинку, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 зайшли з нею. ОСОБА_7 почав обшук, під час проведення якого, крім іншого, у шухляді під телевізором було виявлено картки на бензин, скільки їх там було ніхто не рахував. ОСОБА_5 повідомила, що ці картки призначені для заправки службового автомобілю сільської ради, і ОСОБА_7 поклав картки назад до шухляди, оскільки вони не були зазначені у переліку речей, які відповідно до ухвали слідчого судді підлягали відшуканню. Обшук домоволодіння продовжувався за годинниковою стрілкою, після обшуку у будинку було оглянуто подвір`я, перевірено горище, за наслідком чого учасники слідчої дії повернулися до зальної кімнати будинку складати протокол обшуку. Сам обшук тривав близько 20 хвилин, складання протоколу - близько 40 хвилин. Обвинувачений стверджував, що під час обшуку поняті постійно знаходилися поруч із ним. та ОСОБА_7 , що виключало можливість таємного заволодіння талонами на пальне. Крім того, під час складання протоколу була присутньою дружина ОСОБА_8 , яка разом з останнім пересувалася по будинку без будь-яких перешкод з огляду на те, що обшук вже закінчився.
		Після завершення обшуку, всі вийшли з будинку, а ОСОБА_8 закрив двері на ключ. ОСОБА_1 вказав, що він виходив першим, інші йшли за ним. Протягом допиту обвинувачений наполягав, що навіть не тримав талони на пальне у руках.
		Як зазначив обвинувачений, на початку серпня 2016 року він поблизу кафе «Батоно», яке знаходиться неподалік від його місця роботи, купив талони на бензин у незнайомого чоловіка. Обвинувачений припускає, що цим чоловіком міг бути або представник сільської ради, або працівник Національного антикорупційного бюро України (у подальшому - НАБУ). 
		ОСОБА_1 зазначив, що протягом слідства неодноразово намагався пояснити свою позицію, однак його відмовлялися допитувати, а пізніше він вирішив відстоювати свою правоту у суді. Також ОСОБА_1 просив слідчих вилучити та дослідити всі записи з камер відеоспостереження на АЗС та, враховуючи похибку часу на відеозаписах, показати йому, що відбувалося на АЗС через 40 хвилин від моменту зйомки, оскільки, на його думку, будь-яка особа, маючи вказані талони на пальне та знаючи, що на вказаній АЗС він постійно заправляє свій автомобіль, могла інсценувати видимість того, що ці талони використав саме обвинувачений. Також ОСОБА_1 просив детектива вилучити відеозаписи із камер спостереження поблизу кафе « Батоно », однак детектив цього не зробив.
		Обвинувачений повідомив, що постійно заправляв автомобіль пальним за допомогою талонів різних постачальників, і не пам`ятає їх зовнішніх ознак, де та коли саме він міг використати талони. 
		Також обвинувачений зазначив, що пов`язує порушення стосовно нього кримінального провадження за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>, з конфліктом, який виник між двома органами - Генеральною прокуратурою України та НАБУ у серпні 2016 року.
		Наполягав на тому, що стенограма його розмови у кабінеті ОСОБА_9 підтверджує його необізнаність про те, що вказані талони «проблемні», однак він неодноразово розмовляв із ОСОБА_9 , у тому числі щодо вказаного питання, тому не може сказати, чи відповідає стенограма розмові, що фактично відбулась між ними. 
		3.2. Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Пурлінський Д.Ю. у своїх промові під час судових дебатів зазначив, що обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтується на припущеннях і не підтверджується належними і допустимими доказами. Свою позицію захисник Пурлінський Д.Ю. обґрунтовує наступним:
		3.2.1. викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення не відповідають правовій кваліфікації кримінального правопорушення, і як наслідок, формулювання обвинувачення є неправильним. В обвинувальному акті зазначено об`єктивну сторону іншого злочину, а саме злочину, передбаченого <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статтею 185 КК України</a>;
		3.2.2. виходячи з пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, у ньому відсутня об`єктивна сторона злочину, передбаченого частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>, а саме не встановлено, як саме ОСОБА_1 зловживав своїм службовим становищем та чи був наділений правом оперативного управління скретч-картками особисто або через інших осіб;
		3.2.3. кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 носить очевидно замовний характер з боку керівництва НАБУ, а підставою для його порушення була помилкова заява ОСОБА_5 від 01 вересня 2016 року, яку детективи НАБУ змусили її подати. 20 грудня 2016 року ОСОБА_5 подала до НАБУ заяву про відсутність матеріальної шкоди та відмову від статусу потерпілої, а 31 січня 2017 року - склала у нотаріуса заяву, у якій підтвердила факти, викладені стороною захисту;
		3.2.4. сторона обвинувачення проігнорувала положення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a> і <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> та навмисно допустила порушення вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5085/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5085" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 216 КПК України</a>. Так, на думку захисника Пурлінського Д.Ю., це кримінальне провадження непідслідне детективам НАБУ, а тому всі докази, отримані в його межах, є недопустимими з огляду на положення пункту 2 частини третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 87 КПК України</a>. Аналогічні доводи були викладені у клопотанні про визнання доказів недопустимими (т. 7, а.с. 51-57);
		3.2.5. протокол огляду від 01 березня 2017 року, яким здійснено огляд відеозаписів (відеофайлів) від 26 вересня 2016 року, записаних на компакт-диск «Verbatim» DVD-R, серійний номер ZE4929-DVD-T47D, що отримані під час тимчасового доступу до відеореєстратора Hikvision DS-7204HGHI-SH, який у свою чергу вилучено в ході обшуку в Департаменті Генеральної прокуратури України по вулиці С. Петлюри, 7/9 у місті Києві , та оглянуті відеофайли є недопустимими доказами з огляду на таке.
		На відеозаписах зафіксоване приватне спілкування двох осіб, втім стороною обвинувачення не надано доказів того, що таке втручання у приватне спілкування здійснено з відповідного дозволу суду у порядку частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2001/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2001" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 258 КПК України</a>.
		Аналогічні доводи були викладені у клопотаннях про визнання доказів недопустимими (т. 7, а.с. 170-172, 196-198);
		3.2.6. показання свідків не підтверджують версію сторони обвинувачення про винуватість ОСОБА_1 та його причетність до вчинення інкримінованого йому злочину, а навпаки, свідчать про обставини, що виправдовують обвинуваченого;
		3.2.7. зазначений в обвинувальному акті розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не відповідає дійсності та взагалі відсутній, отже відсутні потерпілі у цьому кримінальному провадженні. Вказане, на думку захисника Пурлінського Д.Ю., підтверджується, зокрема, висновками експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 6720/18-45 від 30 березня 2017 року, № 21902/16-45 від 20 червня 2017 року та актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Свидівоцької сільської ради з 01 січня 2015 року по 21 грудня 2016 року № 15-31/03 від 16 лютого 2017 року.
		IV. Докази, які надані стороною обвинувачення і стороною захисту
		4.1. В ході судового розгляду на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого злочину прокурор посилався на наступні документи та показання свідків, допитаних безпосередньо у судовому засіданні:
		щодо наявності у ОСОБА_1 статусу службової особи у розумінні частини третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909820/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#909820" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 18 КК України</a>, а також статусу слідчого у кримінальному проваджені № 42016000000001311
		 
		4.1.1. копія присяги працівника прокуратури, відповідно до якої 03 лютого 2011 року ОСОБА_1 склав присягу працівника прокуратури, а отже, з огляду на положення частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_341/ed_2021_06_15/pravo1/T141697.html?pravo=1#341" title="Про прокуратуру; нормативно-правовий акт № 1697-VII від 14.10.2014" target="_blank">статті 36 Закону України «Про прокуратуру»</a>, набув повноважень прокурора (т. 4, а.с. 4);
		4.1.2. наказ Генерального прокурора України № 666-ц від 07 червня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_1 був призначений старшим слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної прокуратури України (т. 4, а.с. 7);
		4.1.3. копії витягів з кримінального провадження № 42016000000001311 від 25 травня 2016 року та від 26 липня 2016 року з попередньою кваліфікацією за частиною п`ятою статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_99/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#99" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">27</a>, частиною четвертою статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910952/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#910952" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">368 КК України</a> (т. 3, а.с. 60, 61, 70);
		4.1.4. копія постанови про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі від 26 липня 2016 року, відповідно до якої проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001311 було доручено слідчій групі у складі, зокрема, слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 62-64);
		щодо обставин проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_5 
		 
		4.1.5. копія ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2016 року, відповідно до якої, зокрема, слідчим слідчої групи, прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016000000001311 від 25 травня 2016 року та оперативним працівникам за дорученням слідчого було надано дозвіл на проведення обшуку житла та складових частин цього приміщення за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_5 , з метою відшукання та вилучення речей і документів, а саме: документів щодо передачі у власність або оренду земельних ділянок в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, пластикових банківських карток та ключів від банківських скриньок, мобільних телефонів, SIM-карток, інших пристроїв зв`язку, комп`ютерів та електронних носіїв інформації (планшети, флеш-карти, флеш-накопичувачі, системні комп`ютерні блоки, диски), чорнових записів, блокнотів, рукописних нотаток, та на друкованих носіях (т. 3, а.с. 84);
		 
		4.1.6. копія протоколу обшуку від 29 липня 2016 року, відповідно до якого у період часу з 13 години 45 хвилин до 15 години 30 хвилин старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України  ОСОБА_1  за участі старшого оперуповноваженого ВБКОЗ Управління СБУ в Черкаській області  ОСОБА_7  у присутності понятих ОСОБА_3  та ОСОБА_10 , провів обшук за місцем мешкання ОСОБА_5  за адресою:  АДРЕСА_5 , в ході якого було виявлено та вилучено ноутбук марки «ASUS», три банківські картки, мобільний телефон марки «Samsung», службове посвідчення на ім`я  ОСОБА_5 . У протоколі обшуку окремо зазначено, що, крім перелічених речей та документів, цінності та грошові кошти не вилучались.До протоколу додано докладний опис вилученого майна (т. 3, а.с. 71-76);
		4.1.7. протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 29 липня 2016 року, складений прокурором Ігнат О.І., відповідно до якого о 12 годині 39 хвилин було затримано ОСОБА_5 . Як зазначено у протоколі, затримання відбулося за адресою: АДРЕСА_3 , та при ньому був присутній слідчий Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 91-96);
		4.1.8. протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, а також довідка про результати проведення впізнання від 16 вересня 2016 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_8 заявив, що він впізнає особу, яка зображена на фото № 2, як працівника прокуратури, який проводив обшук 29 липня 2016 року в домоволодінні ОСОБА_5 та складав протокол обшуку. У довідці детектива НАБУ ОСОБА_11 зазначено, на фото № 2 зображений старший слідчий Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 221-224);
		4.1.9. свідок ОСОБА_5 під час допиту повідомила обставини проведення обшуку в її домоволодінні. Зазначила, що станом на липень 2016 року обіймала посаду Свидівоцького сільського голови. У той же період у зв`язку із кримінальним провадженням, яке розслідувалося Генеральною прокуратурою України за підозрою в отримані нею хабаря, було проведено обшук у належному їй домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 . На початку обшуку її було затримано та згодом доставлено до слідчого ізолятора у місті Києві. 
		Також свідок зазначила, що сільська рада на регулярній основі придбавала талони на пальне у ТОВ «Торговий дім «Авіас». Зазвичай, у зв`язку з відсутністю сейфу, ці талони зберігалися у приміщенні сільської ради у тумбочці, а коли ОСОБА_5 надовго залишала місце роботи, зокрема, під час відпустки, вона вказані талони забирала та зберігала їх вдома.
		Зі слів ОСОБА_5 , під час обшуку були присутні співробітники правоохоронних органів, обставин його проведення вона не пам`ятає. Наскільки їй відомо, під час обшуку жодні речі, у тому числі скретч-картки на пальне, не виявлялися та не вилучалися.
		Зникнення цих карток свідок виявила вже згодом, коли повернулася з Києва . В той час вона подумала, що загубила їх внаслідок власної недбалості та компенсувала їх нестачу, сплативши вартість пального на рахунок сільської ради, з огляду на що сільська рада відмовилась від статусу потерпілого.
		З приводу заяви про вчинення кримінального правопорушення за фактом крадіжки під час обшуку талонів на пальне свідок повідомила, що написала її за порадою адвоката у зв`язку з тим, що хотіла помститися працівникам правоохоронних органів. 
		Пізніше в ході допиту свідок ОСОБА_5 повідомила, що написала заяву з метою зміни підслідності кримінального провадження, що розслідувалося відносно неї, оскільки, на думку її адвоката, НАБУ у цьому випадку могло витребувати кримінальне провадження у Генеральної прокуратури. Протягом декількох місяців цього не відбулось, і вона подумала, що даремно обмовила людину [обвинуваченого]. 
		Належність їй підпису у заяві про вчинення кримінального правопорушення (т. 1, а.с. 200-212), яку було пред`явлено свідку під час допиту, підтвердила, однак повідомила, що вказана заява має інший зміст, ніж та, яку вона писала. Крім того, додатки до вказаної заяви вона не долучала, оскільки ці додатки є відомостями сільської ради, і вона не мала до них доступу, оскільки була відсторонена від посади. Оформленням заяви займався адвокат. 
		Про факт використання вказаних карток у місті Києві їй відомо, але вона не пам`ятає, з яких джерел. 
		Також слід зазначити, що свідок ОСОБА_5 під час її допиту неодноразово давала різні відповіді на одні й ті ж самі питання. Крім того, на значну кількість питань свідок не відповіла, пославшись те, що не пам`ятає обставин;
		4.1.10. свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що він працював на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю управління СБУ у Черкаській області та влітку 2016 чи 2017 року був залучений для оперативного супроводу проведення слідчої дії, а саме обшуку, разом зі службовими особами ГПУ. Зазначив, що він мав зайти на адресу, забезпечити проведення слідчої дії, шукати заборонені предмети та предмети, вказані в ухвалі суду, про деталі кримінального провадження, в межах якого проводився обшук, він дізнався в день проведення цієї слідчої дії, а саме, що воно стосувалось вимагання за виділення земельної ділянки у якоїсь особи неправомірної вигоди головою села Свидівок, прізвище якої ОСОБА_13 .
		Під час обшуку були присутні він, прокурор ГПУ, двоє понятих та син голови Свидівоцької сільської ради, але коли вони зайшли до домоволодіння, то там були ще співробітники ГПУ та ОСОБА_13 , яка збирала речі, оскільки після затримання на місці злочину її повинні були конвоювати до СІЗО в місті Києві. Коли ОСОБА_13 з іншими працівниками ГПУ поїхала, вони розпочали обшук. 
		Свідок ОСОБА_7 повідомив, що під час обшуку у одній з кімнат було знайдено кілька банківських карток, сім-карток, одна чи дві флешки, ноутбук та прикраси. Вказав, що у цій кімнаті у стінці на полиці з широкими шухлядами він також знайшов скретч-картки «Авіас» на бензин у кількості 15-20 штук, які були запаковані у індивідуальні пакетики, показав їх понятим. Зазначив, що скретч-картки були на 92 чи 95 бензин, по 10-15 л кожна картка, загальний об`єм або 300 л, або 600 л. Син голови Свидівоцької сільської ради повідомив їм, що ці картки належать сільській раді, але чому вони знаходилися в них вдома, син повідомити не зміг. Після цього, свідок вказав, що чи він, чи співробітник ГПУ поклав картки чи перед телевізором, чи на антресолі. 
		Свідок не пам`ятав, куди вони під час обшуку клали речі, які виявляли та планували вилучати, а також, чи виходив хтось з кімнати під час обшуку. Свідок ОСОБА_7 показав, що коли вони закінчили обшук, то чи він чи співробітник ГПУ принесли з кімнати, де були виявлені скретч-картки, в іншу кімнату речі, які планували вилучати, і там же склали протокол обшуку та запакували вилучені речі у пакети, на яких поняті поставили свої підписи. Також повідомив, що під час обшуку була присутня невістка затриманої ОСОБА_5 .
		Свідок повідомив, що після завершення слідчої дії вони взулися та покинули будинок. Свідок звернув увагу, що коли він взувався, то підняв голову і в кімнаті на полиці щось лежало, йому здалося, що то лежали скретч-картки, і до слідчого експерименту думав, що то те місце, де скретч-картки були залишені, але після слідчого експерименту зрозумів, що з місця, де він взувався, не видно те місце на полиці, де картки були залишені. 
		Свідок зазначив, що в процесі документального оформлення результату обшуку він та співробітник ГПУ виходили з будинку палити, але вони це робили поодинці. 
		Після завершення слідчої дії всі покинули будинок: спочатку вийшов він з понятим, а за ними співробітник ГПУ з сином ОСОБА_13 . 
		Свідок зазначив, що скарг щодо проведення обшуку не надходило. Наголосив, що співробітник ГПУ не пропонував йому заволодіти скретч-картками, та він не бачив, щоб співробітник ГПУ заволодів скретч-картками особисто;
		4.1.12. протокол проведення слідчого експерименту від 07 жовтня 2016 року з додатком, у якому зазначено про спростування показань свідка ОСОБА_7 щодо фактичної можливості побачити скретч-картки на бензин А-92 «Авіас», які знаходились на шухляді зліва від телевізора під час залишення домоволодіння ОСОБА_5 29 липня 2016 року, а також встановлено, що свідок ОСОБА_7 бачив ікону, яка знаходилась на шухляді справа від телевізора (т. 1, а.с. 225-230);
		4.1.13. свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що у 2016 році чи то навесні, чи то восени (точно не пам`ятає) правоохоронними органами його було залучено до проведення слідчих дій в якості понятого під час обшуку приміщення будинку голови Свидівоцької сільської ради, яку звали ОСОБА_14 , прізвище чи ОСОБА_13 чи ОСОБА_15 .
		Свідок повідомив, що під час обшуку в будинку були присутні він, його одногрупник ОСОБА_16 , який також був залучений в якості понятого, службова особа СБУ та службова особа ГПУ, а також син голови Свидівоцької сільської ради. Зазначив, що на початку обшуку близько 30 хвилин в приміщенні будинку також були голова Свидівоцької сільської ради та ще якійсь 2-3 особи. Голова зібрала речі та разом з вказаними особами покинула приміщення будинку. 
		Обшук проводили один співробітник СБУ та один співробітник ГПУ. В ході обшуку було вилучено флешкартки, флеш-носії для комп`ютера, банківські картки, телефон. Також в ході обшуку, він не пам`ятає ким, були виявлені в шафі за дверкою в пакеті скретч-картки на пальне. Зазначив, що він не пам`ятає, щоб картки хтось рахував, але вони були складені одна на одну товщиною близько 2-3 см. Він не розгледів на скретч-картках вид пального та АЗС, на якій ними можна було скористатися. Всі виявлені та важливі для досудового розслідування речі клали на ліжко, куди й спочатку поклали скретч-картки, а коли голова Свидівоцької сільської ради повідомила, що вказані скретч-картки належать Свидівоцькій сільській раді та призначені для заправки службових автомобілів, то їх поклали назад на місце, де вони були виявлені. 
		Коли закінчили обшук у кімнаті, де були виявлені скретч-картки, то всі практично одночасно з цієї кімнати вийшли до вітальні, потім службові особи, які проводили обшук, повернулися до кімнати, щоб забрати з ліжка речі, які планували вилучати, після чого у вітальні почали складали документи за результатами проведеного обшуку, опечатували вилучені речі, а він та інший понятий ставили свої підписи. 
		Свідок вказав, що втрачав службових осіб, які проводили обшук, з поля зору тоді, коли вони поверталися до кімнати забирати з ліжка речі, які планували вилучати, та коли виходили на вулицю палити. Звернув увагу, що коли службові особи повернулися до кімнати, то він не міг бачити повністю їх дії, оскільки ліва частина кімнати, в тому числі телевізор, знаходилася поза зоною його видимості. 
		Свідок ОСОБА_4 зазначив, що він не пам`ятає, в якій послідовності учасники обшуку покидали будинок, а також наголосив, що він не бачив, щоб слідчий заволодів скретч-картками та будь-якої розмови про їх привласнення він не чув. Водночас вказав, що в ході обшуку не було такого, щоб голова Свидівоцької сільської ради та особи, які знаходилися з нею, перебували самі у кімнаті, в якій були виявлені скретч-картки;
		4.1.14. свідок ОСОБА_3 під час допиту повідомив суду, що у серпні 2016 року він залучався в якості понятого до проведення обшуку у будинку голови села Свидівок. Наскільки пам`ятає свідок, обшук проводився у зв`язку з корупційним діянням, пов`язаним із незаконним продажем земельних ділянок. Будинок був на два господаря: одна половина будинку, у якій безпосередньо проводилася слідча дія, належала сільському голові, інша - її синові. Обшук проводився у такому порядку: спочатку у спальні, потім у кухні, вітальні, ванній, коридорі, а після цього у вітальні складався та підписувався протокол обшуку. 
		Під час обшуку, як повідомив свідок, у будинку були присутні працівники Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України, інший понятий ОСОБА_17 , а також син сільського голови. На початку обшуку, зокрема, під час обшуку у спальні, була присутня сільський голова, однак пізніше свідок її не бачив. В ході обшуку виявили та вилучили інформаційні носії, у тому числі флешки, а також мобільні телефони. 
		Свідок зазначив, що під час обшуку у спальні у шухляді комоду були виявлені картки (талони) на пальне, які були загорнуті у пакет. Сільський голова, яка була присутня в цей час в кімнаті, повідомила, що ці картки належать сільській раді та не мають відношення до кримінального провадження. З огляду на це, вони не оглядалися, до протоколу обшуку не вносилися та не вилучалися. Картки тимчасово, на час обшуку у шухляді, поклали на край комоду, а потім їх повернули назад.
		Під час обшуку присутні особи не залишали приміщення, окрім сина сільського голови, який виходив покурити. Працівники служби безпеки та прокуратури весь час знаходилися у кімнаті поряд зі свідком, а коли відлучалися у інші кімнати, брали із собою одного з понятих.
		Під час складання протоколу всі учасники знаходились у вітальні, з якої було видно вхід до спальні, де були залишені картки на пальне, до спальні ніхто не заходив та з неї не виходив. Після закінчення слідчої дії учасники обшуку залишили будинок через коридор у такому порядку: спочатку вийшов ОСОБА_3 із працівником Служби безпеки, потім інший понятий, а після них син сільського голови із працівником прокуратури. З коридору вхід до спальні не було видно, оскільки коридор був у формі літери «Г», однак учасники виходили один за одним, протягом декількох секунд. 
		Свідок не бачив, щоб хтось із учасників слідчої дії заволодів картками на пальне, про цей факт йому стало відомо вже рік потому під час допиту його в якості свідка з цього приводу;
		4.1.15. свідок ОСОБА_18 повідомила суду, що в липні 2016 року вона працювала на посаді прокурора відділу Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ, а ОСОБА_1 працював на посаді слідчого у цьому ж департаменті. Свідок поінформувала суд, що вона входила до групи прокурорів у кримінальному провадженні за фактом отримання неправомірної вигоди головою Свидівоцької сільської ради ОСОБА_13 . Свідок зазначила, що її було залучено до затримання вказаної особи, яке відбувалося вдома в останньої. Також повідомила, що разом з нею в будинку були ОСОБА_1 , який проводив обшук, її керівник - начальник відділу ОСОБА_19 , поняті та оперативні працівники, а пізніше під`їхав син ОСОБА_13 .
		Коли вони приїхали до будинку ОСОБА_13 , остання вийшла з будинку, вони їй пояснили в чому вона підозрюється, затримали її, зайшли до будинку та в холі за журнальним столиком свідок почала писати протокол затримання, а ОСОБА_19 телефонував у безоплатну вторинну правову допомогу. Зазначила, що коли вона склала протокол затримання, то дозволила ОСОБА_13 піти у свою кімнату збирати речі та перевдягнутися, а за якийсь час зайшла до ОСОБА_13 у кімнату, та побачила, що речі всі були зібрані, після чого вони сіли в автомобіль та поїхали. Звернула увагу, що затримання тривало близько години.
		На запитання прокурора свідок повідомила, що обшук був розпочатий, ще коли відбувалося затримання, але вона точно не пам`ятає. На запитання захисника свідок показала, що якщо в процесуальних діях одні і ті ж дійові особи, то вони не проводяться одночасно, а затримання, зазвичай, відбувається першим.
		Суд вважає за необхідне зауважити, що свідок ОСОБА_18 була викликана для допиту за клопотанням сторони захисту, втім, з огляду на те, що її показання частково стосуються обставин проведення обшуку, вони наводяться саме у цій частині вироку;
		4.1.16. свідок ОСОБА_19 повідомив суду, що в провадженні слідчих ГПУ перебувало кримінальне провадження за фактом можливого отримання неправомірної вигоди головою сільської ради (прізвища не пам`ятає), в ході розслідування якого було отримано достатньо доказів для затримання особи. Свідок зазначив, що у зв`язку з викладеним, було здійснено затримання голови сільської ради та за адресою її мешкання проведено обшук. Затримання та складання відповідного протоколу проводила ОСОБА_18 , після чого затриманій особі було надано можливість зібрати речі, а він в цей момент вийшов на вулицю. 
		ОСОБА_1 перебував у складі слідчої групи у вказаному кримінальному провадженні та проводив обшук за адресою проживання голови сільської ради. 
		Спочатку було оголошено ухвалу про проведення обшуку, щоб отримати можливість законно потрапити на територію домоволодіння голови сільської ради, після чого вказану слідчу дію було призупинено та у порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1621/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#1621" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 208 КПК України</a> здійснено затримання голови сільської ради, а потім продовжено обшук. Свідок наголосив, що талонів на пальне в будинку він не бачив.
		Також свідок показав, що приблизно у серпні чи вересні 2016 року у його робочому кабінеті працівниками НАБУ було проведено обшук на підставі того, що він нібито мав відношення до викрадення талонів на пальне. Звернув увагу, що на його запитання співробітник НАБУ йому повідомив, що про викрадення вказаних талонів було повідомлено затриманою ним особою, а його переплутали з якоюсь іншою особою, але все одно провели обшук. Зазначив, що в нього склалося враження, що обшук в його кабінеті проводився з метою виправдати затриману ним особу - голову сільської ради. Крім того, свідок вказав, що у неформальній обстановці голова сільської ради повідомила, що або її змусили написати заяву про викрадення талонів, або це була помилка (точно він не пам`ятає).
		Суд вважає за необхідне зауважити, що свідок ОСОБА_19 був викликаний для допиту за клопотанням сторони захисту, втім, з огляду на те, що його показання частково стосуються обставин проведення обшуку, вони наводяться саме у цій частині вироку;
		докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження факту використання скретч-карток обвинуваченим та ОСОБА_6 
		 
		4.1.17. оригінали термінальних чеків (паливних ваучерів) за результатами використання скретч-карток №№ 302104755762 , 302104755763 , 302104755770 , 302104755771 , 302104755772 , 302104755773 , 302104755774 , 302104755775 , 302104755776 , 302104755777 , 302104755778 , 302104755779 , 302104755780 , 302104755781 , 302104755782 , 302104755783 , 302104755784 , 302104755785 , 302104755786 , 3020104755787 , 302104755788 , 302104755789 (т. 2, а.с. 68, 69);
		4.1.18. інформація щодо часу та місця використання скретч-карток 
		№№ 302104755762 , 302104755763 , 302104755770 , 302104755771 , 302104755772 , 302104755773 , 302104755774 , 302104755775 , 302104755776 , 302104755777 , 302104755778 , 302104755779 , 302104755780 , 302104755781 , 302104755782 , 302104755783 , 302104755784 , 302104755785 , 302104755786 , 3020104755787 , 302104755788 , 302104755789 (т. 2, а.с. 82, 83);
		Відповідно до термінальних чеків ТОВ «Агротрейд ЛТД» (т. 2, а.с. 68, 69), а також інформації ТОВ «Агротрейд ЛТД» (т. 2, а.с. 73-83), скретч-картки були використані на АЗС № 11, розташованій за адресою: місто Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, будинок 1, у наступні періоди часу:
		- скретч-картка №  302104755763 використана 29.07.2016 о 20:03;
		- скретч-картка №  302104755771 використана 01.08.2016 о 12:48;
		- скретч-картка №  302104755770 використана 01.08.2016 о 12:49;
		- скретч-картка №  302104755762 використана 01.08.2016 о 18:42;
		- скретч-картка №  302104755788 використана 04.08.2016 о 15:04;
		- скретч-картка №  302104755787 використана 04.08.2016 о 15:05;
		- скретч-картка №  302104755785 використана 04.08.2016 о 20:56;
		- скретч-картка №  302104755786 використана 04.08.2016 о 20:57;
		- скретч-картка №  302104755773 використана 07.08.2016 о 19:38;
		- скретч-картка №  302104755772 використана 07.08.2016 о 19:38;
		- скретч-картка №  302104755774 використана 07.08.2016 о 19:39;
		- скретч-картка №  302104755776 використана 10.08.2016 о 21:49;
		- скретч-картка №  302104755775 використана 10.08.2016 о 21:49;
		- скретч-картка №  302104755789 використана 10.08.2016 о 21:51;
		- скретч-картка №  302104755777 використана 13.08.2016 о 14:53;
		- скретч-картка №  302104755778 використана 13.08.2016 о 14:54;
		- скретч-картка №  302104755780 використана 17.08.2016 о 15:29;
		- скретч-картка №  302104755779 використана 17.08.2016 о 15:29;
		- скретч-картка №  302104755784 використана 19.08.2016 о 21:58;
		- скретч-картка №  302104755783 використана 19.08.2016 о 22:00;
		- скретч-картка №  302104755782 використана 22.08.2016 о 06:42;
		- скретч-картка №  302104755781 використана 29.08.2016 о 19:24;
		4.1.19. протокол огляду речей від 06 жовтня 2016 року, відповідно до якого оглядався відеореєстратор Oltec HDVR-883ANV (маркувальне позначення 6904420110711) і було виявлено файли відеозаписів камер відеоспостереження на автозаправній станції (т. 3, а.с. 113-114);
		4.1.20. пояснення спеціаліста у порядку пункту 2 частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_852/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#852" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 105 КПК України</a> від 06 жовтня 2016 року (т. 3, а.с. 115), відповідно до яких системний час відеореєстратора складав мінус 50 хвилин відносно літнього київського часу, на відеореєстраторі виявлено інформацію за період часу з 16 серпня по 07 вересня 2016 року;
		4.1.21. свідок ОСОБА_20 під час допиту зазначила, що у період з 2007 по 2017 рік вона працювала на АЗС, розташованому за адресою: місто Київ, вулиця Чорновола, 1, вивіска «ANP», та до її обов`язків входило обслуговування клієнтів, відпуск пального, відпуск товарів, прийом бензовоза. Скретч-картки на пальне друкувала компанія «Авіас» і вони відпускали пальне, яке вказано на скретч-картці. 
		Біля каси розташований монітор, на якому відображається відео з камер відеоспостереження для того, щоб касири могли контролювати відповідність колонки автомобілю. 
		Свідок вказала, що не пам`ятає, чи була розбіжність у часі, зазначеному на терміналі та на камері відеоспостереження, оскільки вона це не контролювала, але могла бути різниця у часі 2-3 хвилини між касовим апаратом та банківським терміналом. Наголосила, що якщо у протоколі допиту на досудовому розслідуванні вона вказала, що різниця в часі між касовим апаратом та відеофіксатором була 48 хвилин, значить так і було, але вона деталей вже не пам`ятає. Повідомила, що не пам`ятає, в який момент вона дізналася про різницю в часі, та не пам`ятає того, чи вона про це повідомила працівника правоохоронного органу, який її допитував, чи він їй про це повідомив самостійно;
		4.1.22. свідок ОСОБА_21 під час допиту зазначив, що в період з 2011 по 2020 рік він працював оператором на АЗС «ANP», розташованій по вулиці Чорновола, 1 в місті Києві, та до його обов`язків входили, зокрема: відпуск пального, контроль за збереженням майна АЗС. Повідомив, що відпуск пального здійснювався, також за скретч-картками, які, на скільки він пам`ятає, видавала фірма «Авіас».
		На АЗС було 3 чи 4 камери відеоспостереження, які відображалися на екран. Також зазначив, що відеозаписи зберігалися до 10 днів, після чого автоматично видалялися. 
		На запитання прокурора свідок зазначив, що у вересні 2016 року між часом на камерах відеоспостереження та у касовому апараті була різниця в часі близько 40 хвилин, а саме на камерах час був на 40 хвилин більший. На запитання обвинуваченого свідок показав, що не пам`ятає різницю в часі станом саме на серпень 2016 року;
		4.1.23. постанова про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 06 жовтня 2016 року, відповідно до якої відеореєстратор Oltec HDVR-883ANV з зарядним пристроєм та дата-кабелем (маркувальне позначення 6904420110711) та оптичний диск «Videx excellenti» DVD-R 4.7 GB помаранчевого кольору «MFP335TK16225335 1» були визнані та приєднані в якості речового доказу до кримінального провадження (т. 3, а.с. 116-118).
		У судовому засіданні відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2621/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2621" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 357 КПК України</a> за участі спеціаліста було досліджено речові докази - відеореєстратор Oltec HDVR-883ANV, маркувальне позначення 6904420110711 та оптичний диск Videx excellenti DVD-R 4.7 GB, MFP335TK16225335.
		Зміст оптичного диску було відтворено у судовому засіданні. Втім, відеореєстратор був досліджений виключно, як об`єкт матеріального світу, зміст його диску не вдалось відтворити;
		4.1.24. протокол огляду від 13 вересня 2016 року, в ході якого проведено огляд відеофайлів із записами камер відеоспостереження за 13 серпня 2016 року на АЗС «ANP», розташованій за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, 1 (т. 3, а.с. 119-133).
		Під час огляду було встановлено, що о 14 годині 04 хвилини до АЗС під`їхав автомобіль Хюндай, тип кузову купе, яскраво-жовтого кольору, з нього вийшов чоловік у футболці на зразок «поло» синього кольору із горизонтальними смугами білого кольору, схожий на ОСОБА_1 . Після цього чоловік зайшов до приміщення АЗС та віддав касиру два невеликі аркуші, схожі на талони на пальне. Касир стерла захисне покриття з аркушів, внесла відомості з них у термінал та роздрукувала чеки у період часу з 14 години 06 хвилин до 14 годин 07 хвилин;
		4.1.25. протокол огляду від 13 вересня 2016 року, в ході якого проведено огляд відеофайлів із записами камер відеоспостереження за 17 серпня 2016 року на АЗС «ANP», розташованій за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, 1 (т. 3, а.с. 134-145).
		Під час огляду встановлено, що о 14 годині 41 хвилині до АЗС під`їхав автомобіль Хюндай, тип кузову купе, яскраво-жовтого кольору, з нього вийшов чоловік, одягнутий у кофту світлого кольору з довгим рукавом та комірцем, схожий на ОСОБА_1 , та зайшов у приміщення АЗС, де віддав касиру два невеликі аркуші, схожі на талони на пальне. Касир внесла відомості у комп`ютер, після чого стерла з них захисне покриття та внесла відомості у банківський термінал, роздрукувала чеки та підкріпила їх до інших. Прийняття та обробка вказаних талонів тривала у період часу з 14 годин 41 хвилини до 14 години 43 хвилин;
		4.1.26. протокол огляду від 13 вересня 2016 року, в ході якого проведено огляд файлів із записами камер відеоспостереження за 19 серпня 2016 року тієї ж АЗС (т. 3, а.с. 146-155).
		Під час огляду встановлено, що о 21 годині 09 хвилин до АЗС під`їхав автомобіль Хюндай купе яскраво-жовтого кольору, з нього вийшов чоловік, одягнутий у футболку на зразок «поло» синього кольору із горизонтальними смугами білого кольору, схожий на ОСОБА_1 , та зайшов у приміщення АЗС, де віддав касиру невеликі аркуші, схожі на талони на пальне. Касир внесла відомості у комп`ютер, після чого стерла з них захисне покриття та внесла відомості у банківський термінал, роздрукувала чеки та підкріпила їх до інших. Прийняття та обробка вказаних талонів відбувалася о 21 годині 11 хвилин;
		4.1.27. протокол огляду від 13 вересня 2016 року, в ході якого проведено огляд відеофайлів із записами камер відеоспостереження за 22 серпня 2016 року на АЗС «ANP», розташованій за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, 1 (т. 3, а.с. 156-165).
		Під час огляду встановлено, що о 05 годині 53 хвилині до АЗС під`їхав автомобіль Хюндай купе яскраво-жовтого кольору, з нього вийшов чоловік, одягнутий у синю футболку на зразок «поло» з білим комірцем, схожий на ОСОБА_1 , та зайшов у приміщення АЗС, де віддав касиру невеликі аркуші, схожі на талони на пальне. Касир внесла відомості у комп`ютер, після чого стерла з них захисне покриття та внесла відомості у банківський термінал, роздрукувала чеки та підкріпила їх до інших. Прийняття та обробка вказаних талонів відбувалася о 05 годині 54 хвилин;
		4.1.28. протокол огляду від 13 вересня 2016 року, в ході якого проведено огляд відеофайлів із записами камер відеоспостереження за 29 серпня 2016 року на АЗС «ANP», розташованій за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, 1 (т. 3, а.с. 166-175).
		Під час огляду встановлено, що о 18 годині 34 хвилини до АЗС під`їхав автомобіль синьо-сірого кольору, ймовірно марки Ягуар, номерний знак автомобілю НОМЕР_24 . З автомобілю вийшла жінка із темним волоссям, та зайшла у приміщення АЗС, де о 18 годині 35 хвилин віддала касиру декілька невеликих аркушів, схожих на талони на пальне, вийшла з приміщення та сіла у автомобіль;
		4.1.29. протокол огляду речей і документів від 23 вересня 2016 року, відповідно до якого детективом НАБУ ОСОБА_22 оглядались речі та документи, вилучені 22 вересня 2016 року в ході особистого обшуку ОСОБА_1 під час його затримання (т. 2, а.с. 5-10).
		Відповідно до зазначеного протоколу огляду серед речей наявна сумка чорного кольору (барсетка) з коротким ремінцем, декорованим елементом у вигляді черепа срібного кольору та шестикутним знаком із написом «PHILIPP PLEIN est 1978 limited edition switzerland»;
		4.1.30. протокол обшуку від 20 вересня 2016 року (т. 3, а.с. 44-48), проведений на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 20 вересня 2016 року, у квартирі АДРЕСА_6 , де мешкав ОСОБА_1 , згідно з яким у зазначеній квартирі було вилучено:
		- жіночу трикотажну кофту без рукавів світлого золотистого відтінку з ярликом за написами на білому фоні чорним кольором «Odemai, 2»;
		- чоловічу трикотажну кофту на короткий рукав синього відтінку з комірцем із горизонтальними смугами блакитного кольору та візерунками синьо-блакитних відтінків;
		- чоловічі шкіряні туфлі 41-го розміру, темно-синього кольору на шнурівках з устілками синього кольору з написом синього кольору на них «Miguel Miratez»;
		- чоловічі кеди світло-синього кольору з білими шнурівками, з червоним елементом прямокутної форми збоку біля шнурівок з написом білого кольору «НН»;
		4.1.31. протокол огляду речей та документів від 29 вересня 2016 року, предметом якого були речі, вилученні 20 вересня 2016 року в ході обшуку у квартирі АДРЕСА_6 (т. 3, а.с. 49-52);
		4.1.32. У судовому засіданні відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2621/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2621" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 357 КПК України</a> було досліджено речові докази - чоловічу трикотажну кофту на короткий рукав синього відтінку з комірцем (на зразок «поло») із горизонтальними смугами блакитного кольору та візерунками синьо-блакитних відтінків з ярликом з написом білого кольору: Freedom by Arber, жіночу трикотажну кофту без рукавів світлого відтінку з ярликом з написом на білому фоні чорним кольором: Odemai, 2.
		За заявою прокурора суд не оглядав і не досліджував такі речові докази - чоловічі шкіряні туфлі 41-го розміру темно-синього кольору з устілками синього кольору з написом на них синього кольору «Miguel Miratez», чоловічі кеди світло-синього кольору з білими шнурівками, червоним елементом прямокутної форми збоку біля шнурівок з написом білого кольору «НН» та написом «НН Helly Hansen» з 4 смугами чорного та синього кольорів, вилучені під час обшуку 20 вересня 2016 року;
		щодо належності на праві власності або користування ОСОБА_1 та ОСОБА_6 транспортних засобів.
		4.1.33. повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) (т. 2, а.с. 47-65), відповідно до якого ОСОБА_23 04 лютого 2016 року було видано довіреність на легковий автомобіль «Hyundai Genesis Coupe», державний номер НОМЕР_26 . 31 травня 2016 року ОСОБА_1 в порядку передоручення надав довіреність на ОСОБА_6 ;
		4.1.34. інформація з Головного сервісного центру (т. 2, а.с. 85-104), з якої вбачається, що власником автомобілю Jaguar Х-type, державний номер НОМЕР_24 , 2005 року випуску, синього кольору, є ОСОБА_6 , датою операції зазначено 20 червня 2007 року;
		4.1.35. копія договору купівлі-продажу транспортного засобу від 09 листопада 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_23 в особі ОСОБА_1 продала, а ОСОБА_24 придбав транспортний засіб Hyundai Genesis Coupe, 2011 року випуску, жовтого кольору (т. 2, а.с. 123-124).
		Наведене також підтверджується відомостями Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України (т. 2, а.с. 119-122);
		4.1.36. інформація з бази даних Єдиного державного реєстру МВС та АІС «Національний банк даних «Автомобіль», відповідно до якої державний номерний знак НОМЕР_27 в період з 07 березня 2014 року по 15 жовтня 2016 року було зареєстровано за легковим автомобілем «Honda Accord», власником якого є ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 109-113);
		4.1.37. протокол огляду від 08 листопада 2016 року, відповідно до якого предметом огляду був автомобіль марки «Hуundai» моделі «Genesis Coupe» жовтого кольору, на який встановлено державний номерний знак НОМЕР_28 (т. 3, а.с. 176-181);
		4.1.38. копії декларацій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру ОСОБА_1 за 2014, 2015 роки, з яких вбачається, що транспортний засіб Jaguar X-Typе, 2005 року випуску, перебуває у власності, оренді чи іншому праві користування членів сім`ї декларанта. В свою чергу, зі змісту копій декларацій вбачається, що членом сім`ї декларанта зазначено ОСОБА_6 , 1980 р.н. (дружина) (т. 3, а.с. 195-199, 213-217);
		4.1.39. свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що вона перебуває у шлюбі з обвинуваченим та з вересня 2015 чи 2016 року вони проживають у АДРЕСА_7 . Зазначила, що в цей час її чоловік працював на посаді слідчого Генеральної прокуратури України та звільнився у 2019 році. 
		У 2016 році у них з чоловіком були автомобілі марок «Volkswagen Passat» та «Jaguar X-Type». Чи був у них у володінні автомобіль марки «Hyundai Genesis», вона не пам`ятає, а також не пам`ятає, чи були у користуванні автомобілі жовтого кольору. Зазначила, що по вулиці Чорновола, 1 в місті Києві, що неподалік адреси їхнього проживання, розташована АЗС «ANP», на якій вони з чоловіком іноді заправляють свої автомобілі. 
		Свідок зазначила, що вона керує автомобілем та у 2016 році користувалася автомобілем марки «Jaguar X-Type» та можливо «Volkswagen Passat». Заправляла автомобілі вона бензином 95 та розраховувалася і готівкою, і карткою, і талонами на пальне. Повідомила, що талони на пальне завжди купляв її чоловік і давав їй для використання, а вона особисто талони не купляла. Наголосила, що вона не звертала увагу на те, назва якої компанії була написана на талонах. 
		Про використання її чоловіком талонів на пальне інших організацій їй нічого не відомо, а про нібито заволодіння її чоловіком картками на пальне, які належать Свидівоцькій сільській раді, їй стало відомо зі ЗМІ. 
		Суд звертає увагу, що відповідно до вимог частини четвертої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_734/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#734" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 96 КПК України</a> прокурором було здійснено допит свідка ОСОБА_6 щодо попередніх показань, які не узгоджуються із її показаннями. Однак після завершення допиту суду стало відомо, що на досудовому розслідуванні свідок ОСОБА_6 відмовилася давати показання в силу <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_198/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#198" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 63 Конституції України</a>, тобто попередні показання вказаного свідка відсутні.
		Згідно зі <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 86 КПК України</a> доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		З викладеного слідує, що прокурором здійснено допит свідка ОСОБА_6 відповідно до частини четвертої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_734/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#734" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 96 КПК України</a> за відсутності на те встановлених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> підстав, а тому вказані покази судом визнано недопустимим доказом та не беруться судом до уваги;
		докази, надані прокурором на підтвердження перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на автозаправній станції по вул. Чорновола, 1 у місті Києві
		4.1.40. протокол огляду від 29 листопада 2016 року, згідно з яким було оглянуто CD-R диск з інформацією за період з 01 січня 2016 року по 07 вересня 2016 року за абонентськими номерами НОМЕР_29 , НОМЕР_30 , НОМЕР_31 , вилучений у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна» (т. 4, а.с. 30-35).
		Прокурор в ході судового розгляду пояснив, що використання обвинуваченим карток у період з 13 по 29 серпня 2016 року підтверджено відеозаписами з АЗС та іншими доказами (огляд речових доказів (одягу), автомобілю Hyundai Genesis Coupe, відомості мобільних операторів), а з приводу періоду з 29 липня 2016 по 10 серпня 2016 року доказом використання скретч-карток на АЗС, розташованій по вул. Чорновола, 1 у місті Києві, є протокол огляду від 29 листопада 2016 року, який, на думку прокурора, підтверджує факт знаходження ОСОБА_1 в районі АЗС у час, наближений до моменту використання карток.
		докази, які за твердженням сторони обвинувачення містять узагальнюючі відомості щодо використання ОСОБА_1 скретч-карток 13, 17, 19 та 29 серпня 2016 року
		 
		4.1.41. протокол огляду від 13 грудня 2016 року (т. 4, а.с. 36-51), відповідно до якого було оглянуто файли із записами камер відеоспостереження за 19 серпня 2016 року на АЗС «ANP», розташованій за адресою: місто Київ, вулиця В`ячеслава Чорновола, 1, а також файли з відомостями про мобільні з`єднання за абонентським номером НОМЕР_30 за період з 01 вересня 2016 року по 20 вересня 2016 року, вилучені у оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна». Також було оглянуто речі, вилучені в ході обшуку у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , у якій фактично проживає ОСОБА_1 . За твердженням прокурора, відомості, відображені у цьому протоколі огляду, носять узагальнюючий характер і стосуються подій, що відбувались у наступні дати:
		19 серпня 2016 року
		Під час огляду було встановлено, що вилучена під час обшуку чоловіча трикотажна кофта на зразок «поло» із горизонтальними смугами блакитного кольору та візернуками синьо-блакитних відтінків ідентична футболці, у яку був вдягнутий чоловік, схожий на ОСОБА_1 , зафіксований камерою відеоспостереження на АЗС 19 серпня 2016 року о 21 годині 58 хвилин з урахуванням розбіжності між фактичним часом та часом, встановленим на відеореєстраторі та зафіксованим на відео (21 година 10 хвилин + 48 хвилин).
		29 серпня 2016 року
		Під час огляду файлів з відеореєстратора встановлено, що 29 серпня 2016 року 18 годині 34 хвилин до АЗС під`їхав автомобіль синьо-сірого кольору, ймовірно марки Ягуар. З автомобілю вийшла жінка із темним волоссям, одягнена у кофту світлого кольору без рукавів, та зайшла у приміщення АЗС, де о 18 годині 35 хвилин віддала касиру декілька невеликих аркушів, схожих на талони на пальне, вийшла з приміщення та сіла у автомобіль. Номерний знак автомобілю, ймовірно, НОМЕР_24 . З урахуванням розбіжності між фактичним часом та часом, встановленим на відеореєстраторі та зафіксованим на відео, ці події відбувалися о 19 годині 23 хвилини (18 годин 35 хвилин + 48 хвилин).
		Під час огляду було встановлено, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 було вилучено жіночу кофту без рукавів світлого золотистого відтинку, яка схожа на ту, у якій була одягнута жінка, зафіксована на відеозапису з камер спостереження на АЗС.
		Крім того, оглядом інформації про мобільні з`єднання за абонентським номером НОМЕР_31 , який, як зазначено у протоколі, належить ОСОБА_6 , встановлено, що за вказаним номером зафіксоване з`єднання о 19 годині 27 хвилин 29 серпня 2016 року із базовою станцією оператора мобільного зв`язку, розташованій за адресою: місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 93. З`єднання зафіксовано за азимутом 160°. Також, відповідно до скріншоту мапи, який міститься у протоколі, за вказаним азимутом знаходиться АЗС, розташована за адресою: місто Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, 1 ;
		4.1.42. протокол огляду від 13 грудня 2016 року (т. 4, а.с. 53-73) детективом НАБУ було здійснено одночасний огляд наступних доказів:
		- файлів із записами камер відеоспостереження за 13 та 17 серпня 2016 року на АЗС «ANP», розташованої за адресою: місто Київ, вулиця В`ячеслава Чорновола, 1;
		- накопичувачів на жорстких магнітних дисках Western Digital WD60EZRZ із записами камер відеоспостереження з приміщень магазину Zen Cosmetics за адресою: місто Київ, вулиця Семена Петлюри, 7/9 ;
		- оптичних дисків з інформацією про надання телекомунікаційних послуг, отриманих в ході тимчасового доступу від оператора ПрАТ «МТС Україна»;
		- речей, вилучених 20 вересня 2016 року у квартирі АДРЕСА_6 ;
		- речей та документів, вилучених 22 вересня 2016 року в ході особистого обшуку ОСОБА_1 .
		За твердженням прокурора, відомості, відображені у цьому протоколі огляду, носять узагальнюючий характер і стосуються подій, що відбувались у наступні дати:
		13 серпня 2016 року
		Оглядом накопичувачів на жорстких дисках встановлено, що вони містять файли відеозаписів з камер спостереження з приміщень магазину « Zen Cosmetics », з яких вбачається, що 11 серпня 2016 року о 14 годині 46 хвилин до будівель за адресою: місто Київ, вулиця Семена Петлюри, 7/9, під`їхав автомобль Хюндай, тип кузову купе, яскраво-жовтого кольору, на якому чітко розрізняється державний номерний знак НОМЕР_27 . З автомобілю вийшов чоловік, схожий на ОСОБА_1 , тримаючи в руках чорну барсетку.
		Оглядом інформації про мобільні з`єднання за абонентським номером НОМЕР_30 , який, як зазначено у протоколі, належить ОСОБА_1 , встановлено, що за вказаним номером зафіксоване з`єднання о 13 серпня 2016 року об 11 годині 25 хвилин із базовою станцією оператора мобільного зв`язку, розташованій за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 100. З`єднання зафіксовано за азимутом 355°. Також, відповідно до скріншоту мапи, який міститься у протоколі, за вказаним азимутом знаходиться будинок, розташований за адресою: місто Київ, вулиця Семена Петлюри, 7/9 , - місце роботи ОСОБА_1 .
		Оглядом файлів, які знаходяться на накопичувачах на жорстких дисках Western Digital WD60EZRZ, встановлено, що 13 серпня 2016 року об 11 годині 19 хвилин до будівель за адресою: місто Київ, вулиця Семена Петлюри, 7/9, під`їхав автомобіль Хюндай, тип кузову купе, яскраво-жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_27 . З автомобілю вийшов чоловік, схожий на ОСОБА_1 та одягнений у футболку синього кольору з комірцем на зразок «поло» із горизонтальними смугами білого кольору, темні штани та туфлі спортивного типу синього кольору (кеди) із білими шнурками, тримаючи в руках чорну барсетку.
		Оглядом записів камер відеоспостереження від 13 серпня 2016 року на АЗС «ANP» встановлено, що о 14 годині 04 хвилин до АЗС під`їхав автомобіль Хюндай купе яскраво-жовтого кольору, з нього вийшов чоловік у футболці на зразок «поло» синього кольору із горизонтальними смугами білого кольору, схожий на ОСОБА_1 . Після цього чоловік зайшов до приміщення АЗС та віддав касиру два невеликі аркуші, схожі на талони на пальне. Касир стерла захисне покриття з аркушів, внесла відомості з них у термінал та роздрукувала чеки. З урахуванням розбіжності між фактичним часом та часом, встановленим на відеореєстраторі та зафіксованим на відео, ці події відбувалися о 14 годині 54 хвилини (14 годин 06 хвилин + 48 хвилин).
		Оглядом інформації про мобільні з`єднання за абонентським номером НОМЕР_30 , який, як зазначено у протоколі, належить ОСОБА_1 , встановлено, що за вказаним номером зафіксоване з`єднання 13 серпня 2016 року о 14 годині 55 хвилин та о 14 годині 59 хвилин із базовою станцією оператора мобільного зв`язку, розташованій за адресою: місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 93. З`єднання зафіксовано за азимутом 160°. Також, відповідно до скріншоту мапи, який міститься у протоколі, за вказаним азимутом знаходиться АЗС, розташована за адресою: місто Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, 1.
		Оглядом речей, вилучених за місцем проживання ОСОБА_1 встановлено, що серед них наявна чоловіча трикотажна кофта з коротким рукавом синього відтінку з комірцем на зразок «поло» із горизонтальними смугами блакитного кольору та візерунками синьо-блакитних відтінків. Ця кофта аналогічна тій, у яку був вдягнутий чоловік на записах камер спостереження від 13 серпня 2016 року на АЗС «ANP». 
		Також серед цих речей наявні чоловічі кеди світло-синього кольору з білими шнурівками за написом «НН». Як зазначено у протоколі, у вказані кеди ОСОБА_1 був взутий 13 серпня 2016 року на відеозаписах поблизу будівель за адресою: місто Київ, вулиця Семена Петлюри, 7/9.
		17 серпня 2016 року
		Оглядом файлів, які знаходяться на накопичувачах на жорстких дисках Western Digital WD60EZRZ, встановлено, що 17 серпня 2016 року о 07 годині 43 хвилини до будівель за адресою: місто Київ, вулиця Семена Петлюри, 7/9, під`їхав автомобіль Хюндай, тип кузову купе, яскраво-жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_27 . З автомобілю вийшов чоловік, схожий на ОСОБА_1 та одягнений у кофту світлого кольору з довгим рукавом, темні штани та темні чоловічі туфлі, тримаючи в руках чорну барсетку.
		Оглядом записів камер відеоспостереження від 17 серпня 2016 року на АЗС «ANP» встановлено, що о 14 годині 41 хвилин до АЗС під`їхав автомобіль Хюндай купе яскраво-жовтого кольору, з нього вийшов чоловік, схожий на ОСОБА_1 та одягнений у кофту світлого кольору з довгим рукавом, а також темні штани, тримаючи у руках чорну барсетку. Після цього чоловік зайшов до приміщення АЗС та віддав касиру два невеликі аркуші, схожі на талони на пальне. Касир внесла дані у комп`ютер, стерла захисне покриття з аркушів, внесла відомості з них у термінал та роздрукувала чеки. З урахуванням розбіжності між фактичним часом та часом, встановленим на відеореєстраторі та зафіксованим на відео, ці події відбувалися о 15 годині 29 хвилин (14 годин 41 хвилина + 48 хвилин).
		Також під час огляду вилучених в ході особистого обшуку ОСОБА_1 речей встановлено, що серед них наявна сумка чорного кольору (барсетка) з коротким ремінцем, декорованим елементом у вигляді черепа срібного кольору та шестикутним знаком із написом «PHILIPP PLEIN est 1978 limited edition switzerland». Як зазначено у протоколі вказану сумку ОСОБА_1 використовував 13 та 14 серпня 2016 року, що зафіксовано на відповідних відеозаписах з АЗС «ANP» та поблизу будівель за адресою: місто Київ, вулиця Семена Петлюри, 7/9;
		4.1.43. протокол огляду речей та документів від 27 грудня 2016 року (т. 4, а.с. 75-118), яким встановлено, що на накопичувачах на жорстких дисках Western Digital WD60EZRZ знаходяться файли відеозаписів з камер спостереження з приміщень магазину « Zen Cosmetics », з яких вбачається, що до внутрішнього двору будівлі за адресою: місто Київ, вулиця Семена Петлюри, буд. 7/9 , 8 , 9 , 10, 11 серпня 2016 року заходив та виходив чоловік, схожий на ОСОБА_1 у періоди часу, вказані у протоколі.
		Також зазначеним протоколом було встановлено, що 09 серпня 2016 року до внутрішнього двору зазначеної будівлі о 09 годині 14 хвилин заїхав автомобіль Хюндай, тип кузову купе, яскраво-жовтого кольору, державний номерний знак НОМЕР_27 та виїхав з нього о 13 годині 16 хвилин.
		Крім того, відповідно до вказаного протоколу у зазначені у ньому періоди часу до внутрішнього двору цієї ж будівлі заходив та виходив чоловік, схожий на ОСОБА_25 (8, 9, 10, 11 серпня 2016 року) та чоловік, схожий на ОСОБА_26 (9, 10, 11 серпня 2016 року).
		докази, які прокурор надав на підтвердження обставин належності скретч-карток Свидівоцькій сільській раді та завдання майнової шкоди діями обвинуваченого
		 
		4.1.44. заява ОСОБА_5 , голови Свидівоцької сільської ради, про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_973/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#973" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">186</a>, частиною першою статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_910719/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#910719" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">365 КК України</a>, працівниками Генеральної прокуратури України від 01 вересня 2016 року (т. 1, а.с. 200-206) з додатками (т. 1, а.с. 207-209).
		Відповідно до зазначеної заяви, поданої НАБУ та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Офісу Генерального прокурора, під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , 29 липня 2016 року працівниками правоохоронних органів були привласнені талони на бензин у кількості 23 штуки номіналом по 15 літрів (всього 345 літрів на суму 5 865 грн), що були придбані за кошти сільської ради. Зі змісту заяви також вбачається, що зазначені талони було використано в період часу з 01 серпня по 29 серпня 2016 року на АЗС № 11 та 45, що знаходяться у Київській області;
		4.1.45. листи Свидівоцької сільської ради від 16 листопада 2016 року № 321/02-17, від 27 вересня 2016 року № 256/02-17 про визнання сільської ради потерпілим у кримінальному провадженні.
		У листах повідомлялось, що згідно договору поставки № 893 від 12 лютого 2016 року Свидівоцька сільська рада придбала у ТОВ «Торговий Дім «Авіас» скретч-картки на бензин А-92 номіналом 15 л в кількості 2055 літрів, станом на 01 серпня 2016 року за даними бухгалтерського обліку на залишку залишалось 285 літрів, у зв`язку із зникненням скретч-карток на бензин А-92 сільській раді були нанесені збитки на суму 4 039,21 грн (т. 1, а.с. 232, т. 2, а.с. 158);
		4.1.46. засвідчена копія договору поставки №893 від 12 лютого 2016 року, відповідно до якого ТОВ «Торговий Дім «Авіас» (постачальник) прийняв на себе зобов`язання передати Свидівоцькій сільській раді (Покупець) у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказаний товар згідно накладних (т. 2, а.с. 159);
		4.1.47. видаткова накладна № 0170/0000461 від 22 лютого 2016 року, специфікація № 0170/0000431-С до видаткової накладної (т. 2, а.с. 157), відповідно до яких ТОВ «Торговий Дім «Авіас» відпустив, бухгалтер Свидівоцької сільської ради ОСОБА_27 прийняла скретч-картки на бензин А-92 номіналом 15 літрів кожна загальною кількістю 137 карток на 2055 літрів на загальну суму 34 935 грн.
		У переліку номерів скретч-карт серед інших зазначені наступні: 
		302104755762, 302104755763, 302104755770 , 302104755771 , 302104755772 , 302104755773 , 302104755774 , 302104755775 , 302104755776 , 302104755777 , 302104755778 , 302104755779 , 302104755780 , 302104755781 , 302104755782 , 302104755783 , 302104755784 , 302104755785 , 302104755786 , 302104755787 , 302104755788 , 302104755789 ;
		4.1.48. акт передачі № 1 від 22 лютого 2016 року, відповідно до якого головний бухгалтер ОСОБА_27 передає, а сільський голова ОСОБА_5 приймає на зберігання скретч-картки на бензин А-92 в кількості 2055 літрів (т. 1, а.с. 234), втім номери скретч-карток, які б дозволили їх ідентифікувати, в акті не зазначені;
		4.1.49. подорожні листи та реєстри (т. 2, а.с. 163-254; т. 3, а.с. 1);
		4.1.50. витяг з книги оборотних відомостей з товарно-матеріальних рахунків за 2016 рік (т. 3, а.с. 4-19), інвентаризаційні описи (т. 3, а.с. 20-32);
		4.1.51. свідок ОСОБА_27 повідомила суду, що у 2016 році обіймала посаду головного бухгалтера Свидівоцької сільської ради. Кожного року, у тому числі у 2016 році, у ТОВ «Торговий дім «Авіас» придбавалося пальне у вигляді скретч-карток. Договори на придбання пального підписувала голова сільської ради ОСОБА_5 , фактично скретч-картки отримувала або ОСОБА_5 , або сама ОСОБА_27 . Як зазначила свідок, у 2016 році вона отримала скретч-картки та за актом приймання-передачі передала їх сільському голові, яка була матеріально відповідальною особою стосовного пального сільської ради. Картки зберігалися у ОСОБА_5 , де саме - свідок не знає. 
		ОСОБА_27 вела книги з використання бензину на підставі подорожніх листів, які їй надавав водій сільської ради - син сільського голови ОСОБА_8 .
		У 2016 році виникла необхідність заправляти автомобіль сільської ради і коли ОСОБА_27 з цього приводу звернулася до ОСОБА_5 , остання повідомила, що талони на пальне зникли. 
		У зв`язку з викладеним ОСОБА_27 склала інвентаризаційні описи або акти, точно не пам`ятає, де було вказано суму та кількість нестачі. Причину відсутності карток було зазначено як «втрата». Інвентаризація проводилася на підставі бухгалтерських документів: головної книги, оборотних відомостей, меморіальних ордерів. 
		Як зазначила ОСОБА_27 , у січні 2017 року ОСОБА_5 після аудиту, проведеного Державною аудиторською службою України, відшкодувала вартість нестачі. Станом на теперішній час збитки щодо пального за бухгалтерським обліком сільської ради відсутні;
		4.1.52. представник потерпілого Будищенської сільської ради - ОСОБА_28 під час допиту повідомив суду, що Будищенська сільська рада є органом місцевого самоврядування. Вказав, що 01 січня 2021 року Свидівоцька сільська рада була приєднана до Будищенської сільської ради. Зазначив, що при передачі обліку бухгалтерії Свидівоцької сільської ради до територіальної громади Будищенської сільської ради по всім актам прийому-передачі недостачі чи заборгованості ніякої не виявлено, тому про які картки на паливо йде мова - йому не відомо. Повідомив, що йому лише відомо від колишнього бухгалтера Свидівоцької сільської ради (наразі начальника фінансового відділу), що ОСОБА_5 погасила суму збитків, які стосуються цього кримінального провадження. 
		Представник потерпілого також показав, що Будищенській сільській раді в межах цього кримінального провадження будь-якої шкоди не завдано, у зв`язку з чим цивільний позов до суду поданий не був;
		4.1.53. Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 23 листопада 2016 року № 18111/16-45 встановлена актом інвентаризації від 01 серпня 2016 року нестача 285 літрів бензину вартістю 14,17266 грн за 1 літр на суму 4039,21 грн у Свидівоцькій сільській раді Черкаського району Черкаської області за липень 2016 року документально підтверджується у наявній нестачі бензинуА-92 у обсязі 285 літрів на загальну суму 4039,21 грн (т. 3, а.с. 38-42).
		Вказана експертиза була проведена на підставі постанови про призначення судово-економічної експертизи від 09 листопада 2016 року (т. 3, а.с. 34-35);
		докази, які стосуються розмови між ОСОБА_9 та особою, схожою на ОСОБА_29 
		4.1.54. копія протоколу обшуку від 02 листопада 2016 року, відповідно до якого у приміщенні Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України було вилучено відеореєстратор Hikvision DS-7204HGHI-SH (т. 4, а.с. 134-146);
		4.1.55. протокол огляду від 01 березня 2017 року (т. 4, а.с. 129-133), відповідно до якого прокурором було здійснено перегляд 4 відеофайлів та встановлено, що на них зафіксовано розмова заступника начальника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 та особи, яка за зовнішніми ознаками схожа на слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки вказаного Департаменту ОСОБА_1 В ході розмови ОСОБА_1 висловлює намір вплинути на свідка-заявника, а також висловлюється, що зі слів особи на прізвище « ОСОБА_30 » талони на заправлення та талони, які видавалися раді мають різні дати, хоча однакові номери. ОСОБА_9 відповів, що ОСОБА_1 витратив талони 2015 року, а заявниця написала, що в неї вкрали талони 2016 року. Також ОСОБА_9 запитав, навіщо ОСОБА_1 були ці талони, тим більше на бензин 92-ї марки. На думку ОСОБА_9 ОСОБА_1 мав віддати або продати їх. ОСОБА_1 відповів, що не подумав про можливість виникнення проблем через них. 
		Під час судового розгляду у порядку, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2629/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2629" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 359 КПК України</a> були відтворені наступні відеофайли. Відеофайл № 2 за змістом та часом є продовженням відеофайлу № 1. Відеофайл № 3 відповідає відеофайлу № 1, однак запис здійснено з іншого ракурсу. Відеозапис, що міститься у відеофайлі № 4 за змістом та часом відповідає відеофайлу № 2, проте запис здійснено з іншого ракурсу. 
		Вказаний компакт-диск «Verbatim» DVD-R було досліджено у судовому засіданні та встановлено, що у відеофайлі № 3 не відтворюється аудіодоріжка, а відеофайл № 4 не надалося можливим відтворити у судовому засіданні з технічних причин;
		4.1.56. свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що 14 жовтня 2016 року його звільнили з Департаменту Генеральної прокуратури України, з 16 жовтня 2016 року його вже не було на робочому місці, а 02 листопада 2016 року у його кабінеті був проведений обшук. 
		Повідомив, що у його кабінеті під час обшуку було виявлено два реєстратори - один, придбаний ОСОБА_31 , а інший ставили спеціальні спецслужби. Вказав, що один реєстратор був замурований в стіну, інший захований в стелі. Зазначив, що в нього в кабінеті було три камери: дві стаціонарні і одна ОСОБА_31 над дверима. Наголосив, що йому не було відомо, що стаціонарна камера здійснювала фіксацію постійно, оскільки він думав, що її вмикали лише на певні процесуальні дії, які проводилися у його кабінеті. Звідки взялися реєстратори на його столі, йому не відомо. Втім, як повідомив свідок під час допиту в його кабінеті він був відсутній, тому про вилучені в його кабінеті під час обшуку речі та документи він дізнався лише від співробітників Департаменту телефоном.
		Суд вважає за необхідне зауважити, що свідок ОСОБА_9 був викликаний для допиту за клопотанням сторони захисту, втім, з огляду на те, що його показання частково стосуються обставин проведення обшуку в його кабінеті та вилучення відеореєстратора, а також змісту розмов з обвинувачем, вони наводяться саме у цій частині вироку.
		4.2. В ході судового розгляду на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відсутності у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>, сторона захисту посилалась на наступні документи та показання свідків, допитаних безпосередньо у судовому засіданні:
		4.2.1. протокол тимчасового доступу до речей і документів від 06 червня 2018 року (т. 5, а.с. 217-224), згідно з яким захисник на підставі ухвали Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 травня 2018 року ознайомився з матеріалами кримінального провадження № 42016000000001311 від 25 травня 2016 року та вилучив копії документів згідно опису;
		4.2.2. матеріали тимчасового доступу до кримінального провадження № 42016000000001311 від 25 травня 2016 року, а саме:
		4.2.2.1. копія постанови старшого слідчого в особливо важливих справах управління розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ ОСОБА_39 про призначення повторної судово-економічної експертизи від 28 лютого 2018 року у межах кримінального провадження № 42016000000001311 від 25 травня 2016 року (т. 5-А, а.с. 1-4);
		4.2.2.2. копія висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи від 30 березня 2018 року № 6720/18-45 (т. 5-А, а.с. 7-25), з якого вбачається, що експертами надано наступні відповіді, зокрема:
		- придбання працівниками Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області впродовж 2016 року нафтопродуктів (бензину А-92) за власні кошти документально не підтверджується;
		- Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області були придбані скретч-картки на бензин А-92 згідно договору від 12 грудня 2016 року №893, укладеного з ТОВ «Торговий Дім «Авіас», за період з 01 січня 2016 року по 01 жовтня 2016 року загальною кількістю 2 055 л на суму 29 112,50 грн, крім того, ПДВ 20 % - 5822,50 грн, загалом на суму 34 935,00 грн за ідентифікаційними номерами, які зазначені в специфікації № 0170/0000431-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 12 лютого 2016 року № 0170/0000431;
		- первинні документи та дані бухгалтерського обліку Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області щодо використання списання та залишку палива (бензину А-92), який було отримано згідно договору від 12 лютого 2016 року № 893, укладеного з ТОВ «Торговий Дім «Авіас» за період з 01 січня 2016 року по 01 жовтня 2016 року не відповідають дійсності. Первинні документи бухгалтерського обліку не підтверджують факт списання використаного у вказаний період часу бензину А-92, який було отримано за видатковою накладною від 12 лютого 2016 року № 0170/0000431;
		- за даними бухгалтерського обліку списання використаного сільською радою бензину А-92 з використання скретч-карток купюрами (номіналом) 15 літрів, який отримано за видатковою накладною від 12 лютого 2016 року № 0170/000043, в період з 01 січня 2016 року по 01 жовтня 2016 року здійснювалось необґрунтовано;
		- первинні документи бухгалтерського обліку Свидівоцької сільської ради (подорожні листи службового легкового автомобіля ВАЗ 2170 (державний номер НОМЕР_32 ) за період з 01 лютого 2016 року по 29 липня 2016 року) та дані бухгалтерського обліку Свидівоцької сільської ради щодо використання, списання та залишку бензину А-92 за період з 01 січня 2016 року по 01 жовтня 2016 року не відповідають дійсності та вплинули на результати проведених інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей сільської ради (надлишків або нестачі бензину А-92) згідно даних інвентаризаційних описів від 30 червня 2016 року, 01 серпня 2016 року, 31 серпня 2016 року та 30 вересня 2016 року; 
		- первинні документи бухгалтерського обліку Свидівоцької сільської ради (подорожні листи службового легкового автомобіля Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області ВАЗ 2170 (державний номер НОМЕР_32 ) за період з 01 лютого 2016 року по 29 липня 2016 року) та дані бухгалтерського обліку стосовно використання, списання та залишку бензину А-92 не можуть бути використані як первинні документи бухгалтерського обліку відповідно до вимог законодавства, оскільки складені з недотриманням вимог законодавства, а відтак встановлена у інвентаризаційних описах станом на 01 серпня 2016 року, 01 вересня 2016 року, 01 жовтня 2016 року та 01 січня 2017 року та позаплановою виїзною ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Свидівоцької сільської ради пов`язаних з використанням бюджетних коштів та інвентаризації товарно-матеріальних цінностей за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, нестача 285 л бензину вартістю 14,17266 грн за 1 л на суму 4 039.21 грн у Свидівоцькій сільській раді документально не підтверджено;
		4.2.2.3. додаток № 1 до висновку № 6720/18-45 від 30 березня 2018 року - результати дослідження подорожніх листів службового легкового автомобіля Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області ВАЗ 2170 (державний номер НОМЕР_32 ) за період з 01 лютого 2016 року по 29 липня 2016 року (т. 5-А, а.с. 26-29);
		4.2.3. копія акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Свидівоцької сільської ради за період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2016 року, яка здійснена на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 11 січня 2017 року у справі № 757/1493/17-к у кримінальному провадженні № 42016000000001311 (т. 5-А, а.с. 195-213);
		4.2.4. копія висновку експерта від 20 червня 2017 року № 21902/16-45 за результатами проведення судово-економічної експертизи, призначеної на підставі постанови від 21 листопада 2016 року про проведення судової економічної експертизи (т. 5-А, а.с. 214-223), з якого вбачається, що експертом надано наступні відповіді, зокрема:
		- наданими на дослідження документами «встановлена нестача паливно-мастильних матеріалів, а саме бензину А-92 в кількості 285 л на загальну суму 4 039,21 грн» документально не підтверджена. 
		Висновки експерта, зазначені у пунктах 4.2.2.2, 4.2.4 вироку, у контексті виду джерела доказів суд оцінює як документи, а не висновки експерта, оскільки вони були отримані в межах іншого кримінального провадження, а кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості використання таких документів у якості висновків експерта в іншому кримінальному провадженні;
		4.2.5. нотаріально посвідчена заява ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52016000000000312 від 31 січня 2017 року, відповідно до якої з кінця вересня по грудень 2016 року вона неодноразово зверталась в усному порядку до детектива НАБУ ОСОБА_32 з відмовою від своєї заяви від 01 вересня 2016 року та усіх своїх показань, оскільки вони є такими, що не відповідають дійсності. Також у заяві стверджується, що заяву до правоохоронних органів від 01 вересня 2016 року ОСОБА_5 подала за порадою свого адвоката з метою зміни підслідності кримінального провадження, у якому вона обвинувачувалась (з Генеральної прокуратури України до НАБУ) (т. 9, а.с. 113 - 114);
		4.2.6. свідок ОСОБА_33 повідомив, що проводив економічне дослідження у складі комісії з іншим експертом та склав висновок експерта від 30 березня 2018 року, який було надано йому для огляду на початку допиту (т. 5-А, а.с. 7-29). Зі слів експерта, для проведення дослідження прокурором було надано всі необхідні документи, клопотань про витребування інших документів він не заявляв. Зокрема, йому було надано інвентаризаційні описи, подорожні листи Свидівоцької сільської ради. Акти інвентаризації на експертне дослідження не надавались. В ході експертизи було досліджено отримання скретч-карток на пальне від постачальника та зіставлено їх із подорожніми листами, в результаті чого було встановлено невідповідність у номіналах отриманого палива, оскільки скретч-картки мали номінал 15 л, а подорожні листи містили записи про отримання пального у кількості, яка не кратна 15 літрам, тобто за допомогою скретч-карток було математично неможливо отримати зазначену кількість літрів. 
		З огляду на цей факт експерт у висновку зазначив, що у зв`язку з вказаною невідповідністю первинні документи бухгалтерського обліку Свидівоцької сільської ради щодо використання, списання та залишку палива не відповідають дійсності та не підтверджують списання використаного бензину, списання використаного бензину здійснювалося необґрунтовано.
		Також це спотворення бухгалтерського обліку стало підставою для висновку про те, що наявність 585 л бензину документально не підтверджується, як не підтверджується і нестача 285 л бензину на суму 4 039,21грн.
		Суд розцінює показання ОСОБА_33 саме як показання свідка, бо ним був складений висновок у межах іншого кримінального провадження. Втім, системне тлумачення норм <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> дозволяє дійти висновку, що не кожний висновок експерта є джерелом доказів у розумінні <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a>, а лише той, що був отриманий в межах кримінального провадження, яке розглядається судом;
		4.2.7. висновок експертного економічного дослідження № 7142/17-45 від 29 травня 2017 року (т. 5, а.с. 233-243), виконаний експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, згідно з яким експерт дійшов наступних висновків:
		- Свидівоцькою сільською радою були придбані скретч-картки на бензин А-92 згідно з договором від 12 грудня 2016 року № 893, укладеного з ТОВ «Торговий дім «Авіас», за період з 01 січня 2016 року по 01 жовтня 2016 року загальною кількістю 2 055 літрів на суму 29 112,50грн, крім того ПДВ 20% - 5 822,50 грн, загалом на суму - 34 935,00 грн за ідентифікаційними номерами, які зазначені в специфікації № 0170/0000431-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної від 12 лютого 2016 року № 0170/0000431;
		- за даними бухгалтерського обліку Свидівоцької сільської ради за період з 01 лютого 2016 року по 29 липня 2016 року Свидівоцькою сільською радою було використано 1 800 л бензину А-92, у тому числі 1 770 л, який було отримано за видатковою накладною від 12 лютого 2016 року № 0170/0000431;
		- за даними ТОВ «Торговий Дім «Авіас» за період з 01 лютого 2016 року по 29 липня 2016 року Свидівоцькою сільською радою було використано 1 665 л бензину А-92, який було отримано за видатковою накладною від 12 лютого 2016 року № 0170/0000431;
		- первинні документи бухгалтерського обліку Свидівоцької сільської ради (подорожні листи службового легкового автомобіля Свидівоцької сільської ради ВАЗ 2170, державний номер НОМЕР_33 , за період з 01 лютого 2016 року по 29 липня 2016 року) та дані бухгалтерського обліку стосовно використання, списання та залишку бензину А-92 не мають юридичної сили і доказовості, та не можуть бути використані як первинні документи бухгалтерського обліку, складені з недотриманням вимог чинного законодавства, а відтак не підтверджують факт використання (списання використаного) за період з 01 лютого 2016 року по 29 липня 2016 року бензину А-92, який було отримано за видатковою накладною від 12 лютого 2016 року № 0170/0000431;
		- з урахуванням даних бухгалтерського обліку Свидівоцькою сільською радою за період з 01 січня 2016 року по 01 жовтня 2016 року списання використаних сільською радою скретч-карток на бензин А-92 номіналом по 15 л кожна здійснено необґрунтовано;
		- відомості у бухгалтерському обліку Свидівоцької сільської ради щодо використання, списання та залишку бензину А-92 за період з 01 січня 2016 року по 01 жовтня 2016 року не відповідають дійсності, та вплинули на результати проведених інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей сільської ради (надлишків або нестачі бензину А-92) згідно даних інвентаризаційних описів від 30 червня 2016 року, 01 серпня 2016 року, 31 серпня 2016 року та 30 вересня 2016 року.
		Вказана експертиза була проведена на підставі заяви адвоката Шевченка Д.В. на ім`я директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_40 про доручення експертам провести експертне економічне дослідження (т. 5, а.с. 225-227).
		У Додатку № 1 до висновку від 29 травня 2017 року № 7142/17-45 містяться результати дослідження подорожніх листів службового легкового автомобіля Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області ВАЗ 2170 (державний номер НОМЕР_32 ) за період з 01 лютого 2016 року по 29 липня 2016 року (т. 5, а.с. 240-243);
		4.2.8. У порядку, передбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2612/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2612" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 356 КПК України</a>, судом з метою роз`яснення висновку експерта, який надала сторона обчинувачення, за клопотанням сторони захисту був допитаний експерт.
		Експерт ОСОБА_34 повідомив суду, що 11 листопада 2016 року до КНДІСЕ надійшла постанова прокурора 6-го відділу управління процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГПУ від 09 листопада 2016 року про проведення судово-економічної експертизи, в якій перед експертом ставилося питання - чи підтверджується документально встановлена актом інвентаризації від 01 серпня 2016 року нестача 285 л бензину на загальну суму 4 039,21 грн у Свидівоцькій сільській раді Черкаського району Черкаської області за липень 2016 року? Експерт зазначив, що разом з вказаною постановою надійшли матеріали кримінального провадження №52016000000000312 у оригіналі та належним чином завірені копії у 1-му томі на 103 арк.
		Експерт вказав, що, зокрема, на експертизу були надані договір поставки від 16 лютого 2016 року № 893, укладений між ТОВ «Авіас» та Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області, видаткова накладна ТОВ «Авіас» від 22 лютого 2016 року № 0170/0000431 та акт інвентаризації від 01 серпня 2016 року, який був основним документом, на підставі якого ним зроблено відповідний експертний висновок.
		Також експерт звернув увагу, що інвентаризаційний опис і акт інвентаризації - це два різні документи, які складаються одночасно при проведенні інвентаризації на будь-якому підприємстві чи об`єкті, що підлягає інвентаризації, а саме інвентаризація оформлюється актом, який містить в собі інвентаризаційний опис.
		Також наголосив на тому, що для проведення експертизи йому надався інвентаризаційний опис, а акт інвентаризації наданий не був, і повідомив, що нестачу бензину підтверджували інвентаризаційний опис, рух матеріальних цінностей згідно з бухгалтерським обліком Свидівоцької сільської ради, оборотно-сальдові відомості по 335 рахунку та подорожні листи по автомобілю, який заправлявся за рахунок скретч-карток Свидівоцької сільської ради;
		4.2.9. Також з метою спростування версії сторони обвинувачення про час перебування ОСОБА_1 на робочому місці 13, 17, 19 та 29 серпня 2016 року, а також з метою доведення версії про придбання ОСОБА_1 талонів на пальне сторона захисту посилалась на такі показання свідків:
		4.2.9.1. свідок ОСОБА_18 показала, що один вхід до Департаменту, в якому працювали вона та ОСОБА_1 , був по вулиці Симона Петлюри через одну арку з воротами та хвірткою, через яку прохід можливий був за допомогою магнітного кружечка, а також через іншу більшу арку, яка відкривалася лише на вимогу та заїзду великогабаритного транспорту. Свідок звернула увагу, що нібито ще через якийсь під`їзд житлового будинку до двору їх Департаменту був прохід, але вона його не знайшла. Наголосила, що при вході у приміщення були камери відеоспостереження;
		4.2.9.2. свідок ОСОБА_19 повідомив суду, що потрапити на територію двору приміщення Департаменту можна було з декількох сторін: перший центральний вхід з вулиця Симона Петлюри, другий - якщо йти з вулиці, що розташована праворуч від вулиці Симона Петлюри;
		4.2.9.3. свідок ОСОБА_26 повідомив, що у серпні-вересні 2016 року працював на посаді прокурора Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України. Разом з ним працював ОСОБА_1 .
		У перших числа серпня, можливо 06 чи 07 числа, 2016 року він вийшов з роботи зі своїм колегою ОСОБА_35 та вони пішли у кафе « Батоно », яке знаходилося поблизу роботи та замовили каву. Також до них підійшов ОСОБА_1 . Коли вони знаходилися у кафе, до них підійшов незнайомий чоловік, характерних рис якого свідок не запам`ятав, однак його зріст був близько 180 см. Цей чоловік запропонував придбати картки на бензин. ОСОБА_26 зі ОСОБА_25 відмовилися, а ОСОБА_1 відійшов з чоловіком у сторону, розмовляв з ним, щось дістав з барсетки, а потім щось поклав у неї. Коли повернувся, то сказав, що за низькою ціною придбав пальне у вигляді талонів. Після цього вони разом пішли з кафе, куди саме, свідок не пам`ятає. 
		Також ОСОБА_26 додав, що його місце роботи було розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Семена Петлюри, 7/9 . До внутрішнього двору вказаної будівлі можна було потрапити трьома різними входами, у тому числі на автомобілі, чим іноді користувався сам свідок, приїжджаючи на роботу на транспортному засобі;
		4.2.9.4. свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що на територію Департаменту можна було потрапити трьома способами: через ворота знизу вулиці, з верхньої перпендикулярної вулиці та через будинок.
		Також свідок повідомив, що він займається майнінгом, надає консультації щодо криптовалюти та у березні в нього з`явився клієнт який представився як ОСОБА_13 і розповів йому, що він був адвокатом голови сільської ради ОСОБА_13 , вони їздили до НАБУ та написали заяву про вчинення ОСОБА_1 злочину, а саме викрадення талонів на пальне, за що їм співробітники НАБУ обіцяли вилучити справу по голові сільської ради та не притягувати її до кримінальної відповідальності. Повідомив, що в нього з особою, що назвалась ОСОБА_36 , була лише переписка та телефонні розмови, а особистої зустрічі не було.
		Решта документів та інших доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і стороною захисту у матеріали кримінального провадження, жодним чином не підтверджують існування або відсутність обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, та інших обставин, що мають значення для кримінального провадження, а відтак визнаються судом неналежними (зокрема, т. 1, а.с. 210-212; т. 2, а.с. 39, 109, 110, 112, 113, 127-143, 163-254; т. 3, а.с 1, 4-32, 97-107, 185-194, 200-250; т. 4, а.с. 1-3, 5-6, 8-13, 189-198; т. 5, а.с. 202-205, 246-248; том 5-Б загалом).
		4.3. Досліджуючи надані докази, суд вважає за необхідне надати оцінку допустимості копії акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Свидівоцької Сільської ради за період з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2016 року (т. 5-А, а.с. 195-213).
		Зі змісту вказаного акта вбачається, що ревізія була проведена на виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 11 січня 2017 року у справі № 757/1493/17-к у кримінальному провадженні № 42016000000001311.
		Так, частина друга <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_715/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#715" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 93 КПК України</a> регламентує, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		Разом із тим, вищевикладена норма не передбачає такого способу збирання доказів, як призначення ревізії. Чинний кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості отримання доказів шляхом призначення ревізій ані слідчими суддями, ані прокурорами чи слідчими. 
		Таким чином, оскільки акт ревізії отриманий у непередбаченому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> порядку, відповідно до частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_676/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#676" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 86 КПК України</a> він є недопустимим доказом. 
		4.4. Відповідно до пункту 10 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_803/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#803" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 101 КПК України</a> висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
		З огляду на наведену норму, суд вважає за необхідне пояснити мотиви неврахування при ухваленні вироку висновків експертизи, наданих стороною обвинувачення та захисту.
		Встановлена висновком експерта нестача 285 літрів бензину станом на 01 серпня 2016 року спростовується показаннями свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_28 , численними заявами Свидівоцької сільської ради про відсутність завданої шкоди та відмову від статусу потерпілого (т. 3, а.с. 38-42). Так, з показань зазначених свідків та документів вбачається, що у січні 2017 року ОСОБА_5 відшкодувала завдану Свидівоцькій сільській раді шкоду, оскільки вважала себе матеріально відповідальною за збереження скретч-карток особою. Водночас, вона не могла достеменно повідомити, скільки карток перебувало у неї вдома на час проведення обшуку, чим саме власне поставила під сумнів подію таємного заволодіння скретч-картками.
		Крім того, зазначений висновок експертизи не свідчить на користь підтвердження факту виникнення нестачі пального саме внаслідок умисних дій ОСОБА_1 , що полягали у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем.
		Стосовно висновків експертизи, здійсненої за заявою сторони захисту (т. 5, а.с. 171), суд також відхиляє її з тих підстав, що її висновки стосуються правильності здійснення бухгалтерського обліку у Свидівоцькій сільській раді і не стосуються предмета доказування у цьому кримінальному провадженні. 
		Як вже було зазначено, решта висновків, наданих стороною захисту, не є висновками експертизи у розумінні <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_803/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#803" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 101 КПК України</a>, оскільки зазначені експертизи проведені в межах іншого кримінального провадження.
		4.5. У судових дебатах, а також в окремих клопотаннях про визнання доказів недопустимими сторона захисту ставила питання про недопустимість протоколу огляду від 01 березня 2017 року, яким здійснено огляд відеозаписів відеофайлів, на яких відбувається розмова ОСОБА_9 з особою, схожою на ОСОБА_1 а також безпосередньо відеофайлів, що були предметом протоколу огляду, а також відтворювались у судовому засіданні (т. 7, а.с. 170-172, 196-198).
		При цьому сторона захисту посилалась на здійснення втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді, що прямо суперечить частині першій <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2001/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2001" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 258 КПК України</a>.
		Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2017 року було надано дозвіл на здійснення тимчасового доступу до речей та документів, а саме відеореєстратора Hikvision DS-7204HGHI-SH, який знаходиться у Національному антикорупційному бюро України у матеріалах кримінального провадження № 52016000000000394 та який було вилучено у межах цього провадження у Департаменті з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України в межах кримінального провадження (т. 1, а.с. 96-99).
		З протоколу обшуку від 02 листопада 2016 року, проведеного у межах кримінального провадження № 52016000000000394 у приміщенні Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України, вбачається, що під час цієї слідчої дії було виявлено та вилучено відеореєстратор Hikvision DS-7204HGHI-SH (т. 4, а.с. 134-146).
		Відповідно до протоколу доступу до речей та документів від 01 березня 2017 року прокурором було вилучено вказаний в ухвалі суду відеореєстратор та в ході тимчасового доступу відеофайли з вказаного реєстратора було записано на DVD-R диск Verbatim (т. 4, а.с. 124-127).
		Відповідно до протоколу огляду від 01 березня 2017 року (т. 4, а.с. 129-133) прокурором було здійснено перегляд зазначених відеофайлів та встановлено, що на них зафіксована розмова заступника начальника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 та особи, яка за зовнішніми ознаками схожа на слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки вказаного Департаменту ОСОБА_1 . На іншому відеозаписі зафіксовано ті ж самі події з іншого ракурсу.
		Вказані відеофайли було досліджено у судовому засіданні та встановлено, що вони містять відеозапис розмови особи, схожої на ОСОБА_1 , з іншою особою. Зміст розмови відповідає змісту, зазначеному у протоколі огляді від 01 березня 2017 року. 
		Оцінюючи вказані докази з точки зору їх допустимості, суд виходить з того, що на вказаних відеозаписах зафіксовано спілкування приватного характеру, оскільки, як зазначено у частині третій <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2001/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2001" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 258 КПК України</a>, спілкування є приватним, якщо учасники спілкування розраховують на захист переданої інформації від втручання інших осіб, зокрема, мають обґрунтовані підстави вважати, що спілкування відбувається таємно. 
		Колегія суддів зазначає, що таємниця спілкування є однією із загальних засад кримінального провадження, яка, як передбачено <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_102/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#102" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 14 КПК України</a>, гарантує кожній особі таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування. При цьому втручання у таємницю спілкування можливе лише на підставі судового рішення і лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Частина четверта <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2001/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2001" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 258 КПК України</a> визначає, що втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним.
		Отже, колегія суддів має достатні підстави вважати, що відеозаписи, на яких зафіксовано розмову вказаних осіб, за своєю суттю є втручанням у приватне спілкування, тому при оцінці їх допустимості, як доказів, суд має оцінити правомірність такого втручання. Водночас, суд наголошує, що відповідно до частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_712/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#712" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 92 КПК України</a> тягар доведення належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає, тобто у цьому випадку на прокурора. 
		Як зазначала сторона захисту, у кабінеті заступника начальника Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, зокрема, відбувалася аудіо- та відеофіксація осіб, які перебували у кабінеті, та їх розмови. Вказаний факт також підтвердив допитаний в якості свідка заступник начальника Департаменту ОСОБА_9 , зазначивши, що у його кабінеті було встановлено декілька відеокамер, частина з яких була встановлена в межах здійснення негласних слідчих (розшукових) дій.
		За таких обставин, суд, з метою з`ясування допустимості вказаних доказів, має визначити процесуальне походження вказаних відеозаписів, зокрема, встановити, ким саме здійснювалась аудіо- та відеофіксація у кабінеті ОСОБА_9 , наявність дозволу слідчого судді на здійснення таких слідчих (розшукових) дій, втім, прокурор не надав суду жодних доказів на спростування доводів сторони захисту щодо неправомірності втручання у приватне спілкування та підтвердження процесуального походження вказаних відеозаписів.
		За таких умов суд позбавлений можливості визнати вказані докази такими, які отримані у порядку, встановленому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a>, у зв`язку з чим визнає їх недопустимим. 
		4.6. Щодо тверджень сторони захисту про необхідність визнання недопустимими всіх доказів у цьому кримінальному провадженні на підставі пункту 2 частини 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 87 КПК України</a> з огляду на порушення правил підслідності у цьому кримінальному провадженні суд дійшов наступних висновків.
		Визначений <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> порядок початку досудового розслідування є єдиним для всіх органів досудового розслідування, незалежно від їх статусу та визначення підслідності і не підлягає довільному трактуванню.
		За приписами частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1693/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#1693" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 218 КПК України</a>, якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
		Разом із тим зазначена норма не містить посилання на час, в межах якого прокурором має бути визначено підслідність за іншим органом досудового розслідування, тоді як несвоєчасне проведення слідчим відповідних процесуальних дій призводитиме до беззворотньої втрати важливих доказів, а відтак - неможливості забезпечення основних завдань кримінального судочинства.
		Надаючи оцінку твердженням сторони захисту про недопустимість доказів з огляду на положення пункту 2 частини 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 87 КПК України</a>, суд виходить з наступного.
		Відповідно до зазначеної норми недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		Системний аналіз наведеної норми, а також частини 2 статті 36 (повноваження прокурора), частини 2 статті 39 (повноваження керівника органу досудового розслідування), частини 2 статті 40 (повноваження слідчого) <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> дозволяє дійти висновку, що йдеться про недопустимість доказів, отриманих внаслідок вчинення прокурором або слідчим дій всупереч повноваженням, наданим кримінальним процесуальним законом. Тобто у контексті реалізації повноважень слідчого йдеться про випадки отримання доказів внаслідок реалізації повноважень інших, ніж надані йому частиною 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_299/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#299" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 40 КПК України</a>.
		На думку суду, сама по собі реалізація визначеним у законний спосіб слідчим своїх повноважень, передбачених частиною 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_299/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#299" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 40 КПК України</a>, не може нівелювати доказову цінність доказів, отриманих органом досудового розслідування всупереч положенням <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1659/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#1659" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 214 КПК України</a>.
		Крім того, суд вважає, що складовою частиною тлумачення чинного кримінального процесуального законодавства є історичний аналіз нормотворення. Так, суд звертає увагу, що <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">стаття 87 КПК України</a> була доповнена частиною 3 відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1694-VII. Статті аналогічного чи тотожного змісту <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> до набрання чинності зазначеним законом не містив.
		У пояснювальній записці до проекту закону «Про прокуратуру» зазначено, що для недопущення використання прокурором повноважень, якими він наділений для забезпечення представництва інтересів громадянина або держави в суді, в інших цілях, зокрема, з метою збирання у спрощеному порядку доказів під час кримінального провадження, законопроектом забороняється використання таких доказів у кримінальному провадженні як недопустимих.
		З наведеного суд приходить до висновку, що метою доповнення чинного кримінального процесуального законодавства України зазначеною нормою є недопущення використання прокурором (який раніше також здійснював функцію нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство) у контексті реформи органів прокуратури, яка почалась у 2014 році.
		У будь-якому випадку колегія суддів переконана, що вищевказані обставини не вплинули на загальну законність досудового розслідування, стороною захисту не наведені аргументи, які б свідчили про порушення права на захист або будь-яких інших фундаментальних прав обвинуваченого ОСОБА_1 під час здійснення досудового розслідування. Суд зауважує, що гарантії справедливого розгляду справи презюмують, що процесуальні можливості, необхідні для захисту від обвинувачення, мають бути забезпечені будь-якими особами, які проводять досудове розслідування.
		Крім того, системний аналіз положень частини першої та пункту 2 частини третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 87 КПК України</a> дозволяє дійти до висновку, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті (такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 січня 2020 року по справі № 359/7742/17 ).
		Листування прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з головою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з питань наслідків порушення підслідності у кримінальному провадженні, надане стороною захисту, не містить висновків, обов`язкових для суду і не може бути покладене в основу вироку (т. 10, а.с.1-8).
		Тому такі заперечення сторони захисту, висловлені під час дебатів, є непереконливими, а у задоволенні клопотання захисника Пурлінського Д.Ю. (т. 7, а.с. 51-57) - має бути відмовлено.
		4.7. Щодо решти доказів у кримінальному провадженні, не зазначених у пунктах 4.3 - 4.5 цього вироку, суд дійшов наступних висновків:
		- обставин, регламентованих статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_679/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#679" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">87</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_734/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#734" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">96 КПК України</a>, щодо допитаних свідків у ході судового розгляду встановлено не було. Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено відомостей, які б давали підстави вважати, що свідки, які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого у зазначеному злочині;
		- решта доказів, наданих сторонами кримінального провадження, отримана з дотриманням встановленого чинним процесуальним законом порядку і є належними і допустимими.
		V. Мотиви неврахування окремих доводів сторони обвинувачення і сторони захисту 
		5.1. Стосовно тверджень прокурора, що у межах кримінального провадження № 42016000000001311 від 25 травня 2016 року незаконно та штучно розслідувався епізод щодо зникнення карток Свидівоцької сільської ради, призначалась і проводилась експертиза (лише з метою перешкоджання НАБУ у цьому кримінальному провадженні) колегія суддів зазначає, що згідно з положеннями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2521/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2521" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 337 КПК України</a> кримінальне провадження розглядається лише щодо ОСОБА_1 та у межах пред`явленого йому обвинувачення. Предметом оцінки суду не є правомірність дій інших органів досудового розслідування у межах іншого кримінального провадження.
		5.2. Щодо позиції сторони захисту про відсутність потерпілого у кримінальному провадженні колегія суддів дійшла наступного переконання.
		Відповідно до частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_424/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#424" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 55 КПК України</a> потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T063480.html?pravo=1" title="Про ринки капіталу та організовані товарні ринки; нормативно-правовий акт № 3480-IV від 23.02.2006" target="_blank">Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки»</a> діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. З наведеного, а також зі змісту частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_424/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#424" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 55 КПК України</a> вбачається, що з огляду на подання заяви про визнання потерпілим від 16 листопада 2016 року Свидівоцька сільська рада набула статусу потерпілого у цьому кримінальному провадженні (т. 1, а.с. 232).
		Внаслідок реорганізації Свидівоцької сільської ради правонаступником майна, всіх прав та обов`язків цього органу місцевого самоврядування стала Будищенська сільська рада (т. 7, а.с. 219-223). Дійсно, у численних заявах Свидівоцька сільська рада, а згодом і Будищенська сільська рада повідомляли про відмову від свого статусу потерпілого та відсутність завданої майнової шкоди (т. 5 а.с. 63, 187; т. 6, а.с. 117, 191; т. 8, а.с. 171).
		Втім, чинний кримінальний процесуальний закон, зокрема, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_435/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#435" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">стаття 56 КПК України</a>, не передбачає процесуального механізму, який би дозволив потерпілому позбутись свого правового статусу потерпілого. 
		Таким чином, твердження сторони захисту про відсутність потерпілого у цьому кримінальному провадженні є непереконливими і такими, що суперечать чинному кримінальному процесуальному законодавству.
		5.3. Щодо тверджень сторони захисту про необхідність закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2160/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2160" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 284 КПК України</a>, суд виходить з наступного.
		У судових дебатах обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що оскільки <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">стаття 191 КК України</a>, яка йому інкримінується, на час порушення цього кримінального провадження була включена до категорії кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, то у зв`язку з відмовою ОСОБА_5 від обвинувачення, за заявою якої і було розпочате це кримінальне провадження, воно мало бути закрите на підставі пункту 7 частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2160/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2160" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 284 КПК України</a>.
		По-перше, суд констатує наявність такого учасника як потерпілий у цьому кримінальному провадженні з підстав, зазначених вище у пункті 5.2 цього вироку.
		По-друге, відповідно до пункту 3 частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3471/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#3471" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 477 КПК України</a> в редакції, чинній на момент внесення у цьому кримінальному провадженні відомостей до ЄРДР (01 вересня 2016 року), кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статтею 191 КК України</a> (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам) - якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім`ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.
		З вищевикладеної норми слідує, що кримінальне правопорушення, передбачене <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статтею 191 КК України</a>, станом на 01 вересня 2016 року могло бути віднесено до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення за наявності обов`язкової умови - вказаний злочин вчинено чоловіком (дружиною) потерпілого або іншим близьким родичем або членом сім`ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.
		Оскільки ОСОБА_1 не відноситься до осіб, зазначених у пункті 3 частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3471/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#3471" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 477 КПК України</a> у відповідній редакції, підстави для закриття кримінального провадження на підставі пункту 7 частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2160/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2160" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 284 КПК України</a> у органу досудового розслідування були відсутні, так само, які і підстави для закриття кримінального провадження судом за наслідками підготовчого судового засідання. 
		Тому доводи сторони захисту у цій частині є непереконливими.
		5.4. Надаючи оцінку твердженням прокурора щодо можливості підтримання цивільного позову, суд виходить з наступного.
		Свидівоцька сільська рада в особі секретаря ради ОСОБА_37 21 грудня 2016 року заявила до ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування завданої шкоди ним у сумі 4 039,21 грн - вартості 19 належних раді скретч-карток на бензин марки А-92 «Авіас» (т. 1, а.с. 19).
		Згідно із заявою представника Свидівоцької сільської ради Прохорової І.К. від 24 березня 2017 року, яка діє на підставі довіреності № 320/05-06 від 16 листопада 2016 року (т. 1, а.с. 233), грошові кошти у сумі 4 039,21 грн за втрачені скретч-картки на бензин внесені на рахунок ради ОСОБА_5 , у зв`язку з чим Свидівоцька сільська рада відмовилася від заявленого 21 грудня 2016 року цивільного позову (т. 1, а.с. 199).
		Втім, у судових дебатах прокурор заявив, що підтримує цивільний позов, поданий Свидівоцькою сільською радою, та наполягав на його задоволенні.
		Оцінюючи вказану заяву прокурора, колегія суддів зазначає, що Свидівоцька сільська рада у порядку, передбаченому частиною першою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_489/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#489" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 61 КПК України</a>, набула статусу цивільного позивача. Частиною третьою зазначеної статті передбачено право цивільного позивача як підтримувати цивільний позов, так і відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. 
		З іншого боку, серед визначених частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_245/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#245" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 36 КПК України</a> повноважень прокурора наявне право прокурора представляти цивільно-правові інтереси держави та громадян у визначених законом випадках (пункт 12), однак таке представництво здійснюється лише у формі пред`явлення позову та лише, як визначено у абзаці 2 частини третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_988/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#988" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 128 КПК України</a>, за умови обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_233/ed_2021_06_15/pravo1/T141697.html?pravo=1#233" title="Про прокуратуру; нормативно-правовий акт № 1697-VII від 14.10.2014" target="_blank">статті 25 Закону України «Про прокуратуру»</a>.
		До того ж, частина четверта <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_7790/ed_2021_07_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#7790" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 57 Цивільного процесуального кодексу України</a>, хоча і передбачає право прокурора підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті у випадку відмови від нього органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, однак таке право поширюється виключно на позови прокурора, подані в інтересах вказаного органу. 
		Отже, враховуючи, що цивільний позов у цьому кримінальному провадженні поданий не прокурором, а підстави для представництва ним не обґрунтовані, у прокурора відсутні процесуальні повноваження вимагати розгляду цивільного позову та його задоволення. Тому, враховуючи, що Свидівоцька сільська рада реалізувала своє процесуальне право на відмову від поданого позову, суд не вбачає підстав для його задоволення та робить висновок про необхідність закриття провадження за цивільним позовом. 
		5.5. Щодо відкриття матеріалів стороні захисту суд перш за все звертає увагу на те, що як убачається з реєстру матеріалів досудового розслідування, ухвалою слідчого судді від 12 січня 2017 року ОСОБА_1 та його захиснику Пурлінському Д.Ю. було встановлено строк на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, що з огляду на положення частини 10 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 290 КПК України</a> свідчить про те, що сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (т. 1, а.с. 17).
		Відносно додаткових матеріалів сторони обвинувачення, отриманих під час судового провадження, суд враховує наступне. Сторона захисту заперечує отримання додаткових матеріалів тимчасового доступу, отриманих стороною обвинувачення на підставі ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2017 року, якою було надано дозвіл на здійснення тимчасового доступу до відеореєстратора Hikvision DS-7204HGHI-SH, який знаходиться у Національному антикорупційному бюро України у матеріалах кримінального провадження № 52016000000000394 та який було вилучено у межах цього провадження у Департаменті з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України в межах кримінального провадження (т. 1, а.с. 96-99).
		Втім, журнал судового засідання від 24 березня 2017 року свідчить про відкриття стороною обвинувачення о 12 годині 18 хвилин стороні захисту протоколу тимчасового доступу до речей і документів з додатками, а також протоколу огляду з додатками (т. 4, а.с. 243-248).
		Принагідно суд вважає за необхідне надати оцінку позиції прокурора, яка полягає у невідкритті йому у порядку <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 290 КПК України</a> доказів сторони захисту, а саме висновку експертизи від 29 травня 2017 року (т. 5, а.с. 233-243). 
		Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що з метою доведення факту відкриття відповідних матеріалів стороні обвинувачення адвокат Пурлінський Д.Ю. звернувся з адвокатським запитом до Соснівського районного суду міста Черкаси з проханням надати копію звукозапису та протоколу судового засідання від 11 липня 2018 року (т. 9, а.с. 245-246). З копії журналу судових засідань від 16 листопада 2017 року, засвідченого секретарем судового засідання (т. 9, а.с. 65) вбачається, що 11 липня 2018 року у межах кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 відбулось судове засідання. Також під час судового розгляду був відтворений диск з технічним записом судового засідання від 11 липня 2018 року, що відбувалось у Соснівському районному суді міста Черкаси (т. 9, а.с. 68). З вказаного звукозапису вбачається, що захисник Пурлінський Д.Ю. о 10 годині 16 хвилин повідомив суд про намір відкрити стороні обвинувачення додаткові матеріали у порядку частини 10 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 290 КПК України</a> та власне надав їх примірник для прокурора.
		У суду немає підстав для обґрунтованих сумнівів у походженні копії журналу судових засідань від 16 листопада 2017 року (т. 9, а.с. 59-67), що підтверджує відкриття додаткових матеріалів прокурору, а також журналу судових засідань від 24 березня 2017 року, який підтверджує відкриття додаткових матеріалів прокурором стороні захисту. У будь-якому випадку, колегія суддів звертає увагу, що з огляду на принцип змагальності та диспозитивності кожна зі сторін кримінального провадження самостійно обстоює свою позицію, на власний розсуд реалізує або відмовляється від реалізації своїх процесуальних прав, визначає процесуальну поведінку та стратегію у кримінальному процесі. Водночас, поза увагою суду не може залишитись той факт, що додаткові матеріали як сторони обвинувачення, так і сторони захисту з листопада 2019 року перебували у розпорядженні Вищого антикорупційного суду, відповідно, як прокурор, так і сторона захисту мали право ознайомитись з вказаними матеріалами і неодноразово реалізували своє право (т. 6, а.с. 174; т. 7, а.с. 67, 138, 163, 227; т. 8, а.с. 93; т. 9, а.с. 15).
		Тому суд вважає заперечення сторін кримінального провадження щодо невідкриття матеріалів складовою правової позиції у справі і робить висновок про непереконливість тверджень як сторони обвинувачення, так і сторони захисту.
		У цьому контексті суд вимушений зробити висновок про неналежну поведінку як сторони обвинувачення, так і сторони захисту у цьому кримінальному провадженні. Безпідставне заперечення очевидного факту відкриття матеріалів однієї сторони іншій не сприяє досягненню завдань кримінального провадження, тягне за собою невиправдане витрачання процесуального часу і порушення розумних строків у кримінальному провадженні.
		Суд зауважує, що, виходячи з системного тлумачення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2216/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2216" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 290 КПК України</a>, а також враховуючи засади змагальності та диспозитивності, процедура надання доступу до матеріалів досудового розслідування та матеріалів, отриманих під час судового розгляду, полягає в повідомленні прокурором або слідчим підозрюваного та захисника (і навпаки) про можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження. В свою чергу, повідомлена сторона використовує це право на власний розсуд і самостійно визначає обсяг і формат такого ознайомлення, оскільки жоден учасник кримінального провадження не вправі змусити іншу сторону тим чи іншим чином ознайомитись зі всіма матеріалами досудового розслідування.
		VІ. Підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення
		6.1. За змістом <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_194/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#194" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 62 Конституції України</a> особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
		Обов`язок же доказування, як слідує зі змісту  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_712/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#712" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 92 КПК України</a>, покладений на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Відповідно до вимог <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_704/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#704" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 91 КПК України</a> у кримінальному провадженні наряду з іншим підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		6.2. Виходячи з усталеної практики Верховного Суду, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
		З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 р. у справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 р. у справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 р. у справі № 760/23459/17 та ін.).
		З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, що у діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.
		6.3. У частині другій <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a> законодавець криміналізував привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
		Кваліфікуючи дії обвинуваченого за цією нормою, сторона обвинувачення виходила із того, що ОСОБА_1 , будучи службовою особою, уповноваженою на проведення обшуку в домоволодінні ОСОБА_5 , користуючись відсутністю очевидців, заволодів чужим майном (скретч-картками на пальне) шляхом зловживання своїм службовим становищем, з метою незаконного збагачення, свідомо порушуючи вимоги частини четвертої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5686/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5686" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 236 КПК України</a> щодо необхідності забезпечення схоронності майна.
		При цьому сторона обвинувачення посилалась на положення чинного кримінального процесуального закону, які унормовують повноваження слідчого (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_299/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#299" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">стаття 40 КПК України</a>) та порядок проведення такої слідчої дії, як обшук (статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5664/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5664" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">234</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5686/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5686" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">236 КПК України</a>). 
		Разом із тим, суд, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази за своїм внутрішнім переконанням, на підставі закону, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення виправдувального вироку, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		6.4. У пункті 23 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_11_06/pravo1/VS090693.html?pravo=1" title="Про судову практику у справах про злочини проти власності; нормативно-правовий акт № 10 від 06.11.2009" target="_blank">постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у злочинах проти власності»</a> зазначено, що у <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a> передбачена відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби. 
		6.5. Суб`єктом заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи службовим становищем (частина друга <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>) може бути лише така службова особа.
		Відповідно до частини третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909820/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#909820" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 18 КК України</a> службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Отже, обіймаючи посаду старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України, а також будучи наділеним повноваженнями слідчого у межах кримінального провадження № 42016000000001311, з урахуванням положень частини третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_909820/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#909820" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 18 КК України</a>, ОСОБА_1 мав статус службової особи і був спеціальним суб`єктом складу злочину, передбаченого частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 Кримінального кодексу України</a>, але не по відношенню до майна, яке, за версією сторони обвинувачення, було предметом заволодіння.
		Особливістю заволодіння є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. У зазначений спосіб винний може заволодівати майном, щодо якого в силу своєї посади він наділений правомочністю управління чи розпорядження майном через інших осіб. Тобто він має певні владні повноваження щодо впливу на осіб, яким це майно ввірено чи перебуває у їх віданні (ухвала Верховного Суду від 23 серпня 2018 року по справі № 0912/1638/12).
		Однією з засад кримінального провадження є передбачена <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_111/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#111" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 16 КПК України</a> недоторканість права власності, яка доволі чітко деталізована в контексті проведення такої слідчої дії як обшук.
		По-перше, відповідно до частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5664/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5664" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 234 КПК України</a> обшук може бути проведений виключно на підставі ухвали слідчого судді. Запроваджений для цієї слідчої дії судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів людини, який полягає, зокрема, у визначенні слідчим суддею конкретного переліку речей і документів, які підлягають відшуканню та вилученню під час обшуку, має на меті встановити мінімально необхідний рівень втручання у вільне володіння майном, яке перебуває в обшукуваному приміщенні. По-друге, в силу частини п`ятої статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1294/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#1294" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">171</a>, частини сьомої статті <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5686/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5686" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">236 КПК України</a> слідчий, який під час обшуку виявив інші речі, які не зазначені в ухвалі слідчого судді, але мають значення для кримінального провадження, уповноважений на їхнє тимчасове вилучення з обов`язковим подальшим зверненням до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна протягом 48 годин з моменту його вилучення. По-третє, у випадку виявлення в ході обшуку предметів, вилучених законом з обігу, слідчий зобов`язаний вилучити їх незалежно від відношення до кримінального провадження.
		Таким чином, під час проведення обшуку слідчий має певні правомочності в силу свого службового становища виключно щодо трьох категорій майна:
		- речі та документи, на які надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді;
		- речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі слідчого судді, але які мають значення для кримінального провадження;
		- предмети, які вилучені законом з обігу.
		Зазначене свідчить, що особи, які проводять обшук, не мають необмеженого обсягу процесуальних (службових) повноважень щодо всіх предметів, документів, речей, які перебувають у місці проведення обшуку.
		Наступною ланкою цього ланцюга послідовного тлумачення правових норм є констатація того факту, що стосовно будь-якого іншого майна, яке перебуває в приміщенні, де відбувається обшук, слідчий не має жодних правомочностей, адже його службове становище не дозволяє йому вийти за межі, встановлені законом та слідчим суддею.
		Для яскравішого розмежування статусу вилучених (тимчасово вилучених) під час обшуку речей і документів та іншого майна, а відтак відмінностей правової кваліфікації протиправного заволодіння слідчим цими видами майна та складів злочинів, передбачених відповідно статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">191</a> та <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185 КК України</a>, в контексті фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, суд вважає за необхідне продовжити ланцюг тлумачення релевантних норм кримінального процесуального закону.
		Відповідно до частин третьої, четвертої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1277/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#1277" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 168 КПК України</a> слідчий під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язаний скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Якщо вилучені (тимчасово вилучені) під час обшуку речі і документи визнані речовими доказами, то згідно з частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_779/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#779" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 100 КПК України</a> ці речі та документи оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду, після чого ухвалою слідчого судді на них може бути накладено арешт. У подальшому рух та зберігання речових доказів відбувається відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_07_01/pravo1/KP121104.html?pravo=1" title="Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України; нормативно-правовий акт № 1104 від 19.11.2012" target="_blank">постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19 листопада 2012 року</a>.
		Отже дії слідчого як спеціального суб`єкта - службової особи, можуть бути кваліфіковані за частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a> лише в тому випадку коли в ході обшуку має місце протиправне заволодіння вилученим (тимчасово вилученим) майном та предметами, які вилучені законом з обігу, щодо яких слідчий має повноваження на вилучення, зазначення їх в протоколі та описі, визнання речовими доказами, звернення до слідчого судді з клопотанням про накладення на них арешту та подальше зберігання тощо. Протиправне таємне заволодіння слідчим іншим майном підлягає кваліфікації за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статтю 185 КК України</a>.
		Якщо вважати допустимим тлумачення кримінального процесуального закону, як його сформулював прокурор в обвинувальному акті, то засада недоторканості права власності у кримінальному провадженні буде повністю знівельована, адже фактично, на думку прокурора, слідчий вважається таким, що володіє необмеженим колом повноважень в силу свого службового становища щодо будь-яких речей і документів, до яких він має доступ в ході обшуку.
		Таким чином, виходячи з диспозиції частини другої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>, кваліфікація дій слідчого як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем під час проведення ним обшуку може мати місце лише щодо тих категорій речей, які обумовлюють проведення такого обшуку, або вилучені законом з обігу, та в межах тих процесуальних дій, які створюють правові наслідки для учасників обшуку та володільця вилученого (тимчасово вилученого) майна.
		Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 липня 2016 року, яка стала підставою для проведення обшуку у домоволодінні ОСОБА_5 , талони на пальне (скретч-картки) не були визначені як предмет відшукання та вилучення. Виходячи з формулювання фактичних обставин, наведених в цій ухвалі, талони на пальне (скретч-картки) не вилучались, тобто не набули статусу тимчасово вилученого майна. Також вони не є предметами, вилученими законом з обігу.
		Оскільки таке майно вочевидь перебуває поза межами службових повноважень слідчого, то слідчий, хоча і перебував в обшукуваному приміщенні завдяки своєму службовому становищу та мав вільний доступ до всього майна на законних підставах, але у випадку таємного або відкритого заволодіння таким майном діяв не як службова особа, а тому не може бути визнаний спеціальним суб`єктом для подальшої кваліфікації його дій за частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>.
		6.6. Крім того, на переконання колегії суддів, у діянні ОСОБА_1 також відсутня об`єктивна сторона кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
		Така ознака об`єктивної сторони як зловживання службовим становищем характеризує спосіб вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>, і полягає у будь-якому умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використанні службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з її посадою.
		З обвинувального акта вбачається, що при обґрунтуванні вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення прокурор посилався на зловживання обвинуваченим службовим становищем, а саме повноваженнями, наданими <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_299/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#299" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 40 КПК України</a>, а також порушення обов`язку, покладеного на слідчого частиною четвертою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5686/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5686" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 236 КПК України</a>.
		Суд звертає увагу, що виходячи з системного тлумачення частини четвертої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5686/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5686" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 236 КПК України</a>, обов`язок забезпечити схоронність майна, що перебуває в житлі чи іншому володінні особи, покладається на слідчого лише у разі відсутності осіб в житлі чи в іншому володінні. Тому у частині порушення ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цією нормою, обвинувачення є непереконливим.
		На переконання колегії суддів, обставини, які сприяють вчиненню кримінального правопорушення, створюють умови для його вчинення (перебування в певному місці в певний час, відсутність свідків тощо), не можна ототожнювати з умисним використанням службового становища як способом вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу, є обов`язковою складовою диспозиції за частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>.
		Безумовно, в обвинуваченого, як і в будь-якої особи (понятих, невістки тощо) за подібних умов існувала гіпотетична можливість заволодіти чужим майном (таємно чи відкрито викрасти чуже майно). Втім, в ході судового розгляду стороною обвинувачення не надано доказів того, що ОСОБА_1 будь-яким чином користувався своїми правами і можливостями слідчого у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 (зокрема, передбаченими <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_299/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#299" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статтею 40 КПК України</a>) з метою заволодіння скретч-картками на пальне, які не були ані предметом відшукання згідно з ухвалою слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку, ані предметами, вилученими з обігу, що б надало обвинуваченому певних повноважень щодо такого майна (вилучення незалежно від їх відношення до кримінального провадження у порядку частини 7 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_5686/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#5686" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 236 КПК України</a>).
		Звернення на свою користь чужого майна, вчинене особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо цього майна, а за родом своєї діяльності мала лише доступ до цього майна повинно кваліфікуватися як крадіжка за <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статтею 185 КК України</a> або <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_973/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#973" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статтею 186 КК України</a> в залежності від того, чи було таке викрадення таємним або відкритим.
		Отже, за таких обставин, з підстав, зазначених у пунктах 6.5, 6.6. вироку, колегія суддів констатує, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, передбаченого частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>, а саме суб`єкт та об`єктивна сторона.
		6.7. З огляду на порушення стороною захисту у дебатах питання неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 суд вважає за необхідне надати оцінку можливості вийти за межі висунутого обвинувачення за ініціативою суду.
		Частиною 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2521/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2521" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 337 КПК України</a> з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Водночас, системне тлумачення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> свідчить, що межі повноважень суду при перекваліфікації злочину, передбачені зазначеною нормою, можуть бути використані лише у випадку, коли суд дійде висновку про наявність у діянні особи складу кримінального правопорушення.
		Як було зазначено вище, надані стороною обвинувачення докази, зокрема показання свідків, викликають сумніви у наявності самого факту таємного заволодіння ОСОБА_1 скретч-картками з тим, щоб вирішити питання про наявність чи відсутність складу іншого кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_958/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#958" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">185</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_973/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#973" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">186 КК України</a>.
		Факт неправомірного зникнення скретч-карток з певними, конкретно визначеними номерами є невстановленим, суперечливим та таким, що не підтверджується показаннями свідка ОСОБА_5 , матеріалами кримінального провадження, зокрема, актом передачі. Суд констатує, що встановлення істини не є завданням кримінального провадження, у зв`язку з чим з огляду на засади змагальності та диспозитивності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини суд позбавлений можливості здійснити перекваліфікацію у цьому кримінальному провадженні за власною ініціативою.
		6.8. Також у суду є обґрунтовані сумніви щодо того, що неправомірне заволодіння скретч-картками взагалі відбулось, і суд вважає за необхідне навести міркування з цього приводу.
		Так, матеріали кримінального провадження містять належні та допустимі докази щодо таких обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні:
		- належність талонів на пальне Свидівоцькій сільраді, що підтверджується договором поставки, видатковою накладною, специфікацією (т. 2, а.с. 157, 159);
		- факт зберігання певних талонів без їх ідентифікації у будинку ОСОБА_5 на момент обшуку, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_27 , актом приймання (т. 1, а.с. 234);
		- статус ОСОБА_1 як службової особи, що підтверджується відповідним наказом та постановою про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі (т. 4, а.с. 7; т. 3, а.с. 62-64);
		- проведення ОСОБА_1 обшуку, його перебування у будинку, що підтверджується складеним ним протоколом обшуку, показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_18 (т. 3, а.с. 71-76).
		Прокурором надано у матеріали кримінального провадження комплекс непрямих доказів протиправного заволодіння ОСОБА_1 майном, зокрема, докази, які, за версією сторони обвинувачення, підтверджують факт використання ОСОБА_1 карток на пальне, якими він заволодів.
		Водночас, суд приходить до висновку, що у цьому кримінальному провадженні викликає певні сумніви факт протиправного заволодіння скретч-картками, з огляду на наступне:
		(1) прокурором не надано жодного прямого доказу заволодіння ОСОБА_1 картками на пальне під час проведення обшуку 29 липня 2016 року або після його завершення та складання опису вилученого майна;
		(2) у матеріалах справи відсутні докази того, що у будинку ОСОБА_5 перебували саме ті талони, які зазначені прокурором в обвинувальному акті, адже в акті приймання-передачі вони не ідентифіковані за унікальними номерами. Водночас, показання свідків, присутніх під час обшуку у домоволодінні ОСОБА_5 , є вельми суперечливими. Проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність можливості достеменно стверджувати про те, що (а) на момент закінчення обшуку картки на пальне зникли, (б) саме ОСОБА_1 заволодів картками на пальне.
		Твердження ОСОБА_5 про те, що карток на пальне могло і не бути в її домоволодінні під час обшуку суд сприймає критично, оскільки інші свідки та ОСОБА_1 беззаперечно стверджували про виявлення скретч-карток на бензин під час обшуку, і пояснює такі сумніви спливом значного проміжку часу. Водночас, твердження свідків щодо подальшої долі виявлених карток різняться: свідок ОСОБА_4 зазначив, що картки поклали на ліжко, потім повернули на місце, свідок ОСОБА_7 вказав, що картки поклали біля телевізору, а не ховали в шухляду і за наслідками слідчого експерименту він впевнений, що на момент виходу з будинку їх там не було, а були інші речі, свідок ОСОБА_3 поінформував суд, що картки на пальне були оглянуті, потім покладені на комод, а потім сховані назад до шухляди.
		Зрештою, суд враховує, що з часу проведення слідчої дії у вигляді обшуку минуло майже 5 років, і всі свідки стверджували, що деталі проведення обшуку їм вже складно пригадати. Також поза увагою суду не залишається повідомлена свідком ОСОБА_7 обставина перебування у домоволодінні ОСОБА_5 дружини ОСОБА_8 , яка приводила будинок до ладу після обшуку. У будь-якому випадку, колегія суддів констатує, що з огляду на кількість осіб, присутніх у домоволодінні під час обшуку, певні неточності у їх показаннях та сплив значного проміжку часу, є неможливим встановити точний хронометраж відвідання кожним з учасників обшуку кімнати, у якій були виявлені скретч-картки;
		(3) суд критично оцінює зміст файлів відеозаписів камер відеоспостереження на заправній станції, а саме, на думку колегії суддів, без спеціальних знань зробити висновок про те, що особи на відеофайлах є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , про тотожність одягу та аксесуарів (барсетки) цих осіб тому одягу, який був вилучений під час обшуку у квартирі, де проживала родина ОСОБА_1 , та під час його особистого затримання, а також розібрати номерний знак автомобілю, схожого на Jaguar X-type, не є можливим. Поза увагою суду не залишається також той факт, що постановою органу досудового розслідування була призначена портретна експертиза, від проведення якої орган досудового розслідування відмовився з власної ініціативи (т. 9, а.с. 209);
		(4) також на думку колегії суддів, не є належним і допустимим доказом того, що була різниця у 40 хвилин між часом, зазначеним на терміналі та на відеореєстраторі з автозаправної станції, пояснення спеціаліста (т. 3, а.с. 115). Єдиний свідок, який ствердно послався на різницю в часі - ОСОБА_21 , на поставлені під час допиту уточнюючі запитання зазначив, що на час допиту у вересні 2016 року така різниця була (інакше він не дав би відповідних показань детективу), а чи була така різниця у серпні 2016 року - він відповісти не зміг;
		(5) суд не вважає, що інформація, отримана в межах тимчасового доступу до речей і документів від операторів мобільного зв`язку і оглянута у подальшому детективом НАБУ, має доказове значення при встановленні факту перебування ОСОБА_1 чи його дружини ОСОБА_6 на конкретній автозаправній станції по вул. Чорновола, 1 у м. Києві , та використання скретч-карток Свидівоцької сільської ради з огляду на неможливість з використанням зазначених у протоколі огляду азимутів встановити точне місцезнаходження особи у певний час;
		(6) суд звертає увагу на показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_26 , ОСОБА_19 , які підтверджують можливість потрапити до будівлі Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури, що розташований по АДРЕСА_10 , кількома шляхами, з огляду на що суд вважає непереконливими доводи прокурора, що ґрунтуються на протоколах огляду від 13 грудня 2016 року, зі змісту яких сторона обвинувачення робить висновок про перебування ОСОБА_1 поза межами робочого місця в той час, як були використані скретч-картки на пальне;
		(7) поза увагою суду не може залишитись позиція заявника у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_5 , кардинальна зміна та навіть відмова від наданих раніше показань протягом кількох місяців з дня звернення до НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, факт внесення нею до каси сільської ради грошових коштів у межах вартості талонів на пальне, які зникли, направлення нею заяви до органу досудового розслідування про відмову від статусу потерпілого у цьому кримінальному провадженні. Водночас, під час безпосереднього допиту в суді свідка ОСОБА_5 попри суперечливість її показань та фактичну відмову від надання відповідей на питання з посиланням на сплив значного періоду часу, не було виявлено ознак вчинення на неї тиску або ознак надання показань поза її волею;
		(8) суд не виключає можливості доведення винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення на підставі непрямих доказів, однак за наведених обставин суд змушений констатувати, що органом досудового розслідування та стороною обвинувачення суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності підтверджували поза розумним сумнівом час, місце та спосіб вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>, який йому інкримінується, і в цілому причетності його до протиправного заволодіння скретч-картками.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_194/ed_2019_09_03/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#194" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">статті 62 Конституції України</a> усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Наведені вище неузгодженості та суперечності, обставини, які залишаються недоведеними, а також існування іншої версії, яка може раціонально пояснити події, що відбулись, дозволяє зробити висновок про те, що висунуте обвинувачення має характер припущення, але не доводить винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 та в цілому факт неправомірного заволодіння скретч-картками поза розумним сумнівом.
		6.9. Узагальнюючи, суд звертає увагу, що як неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від свавілля. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
		VII. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд
		7.1. Процесуальні витрати
		Відповідно до листа директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 18111/16-45 від 23 листопада 2016 року вартість судово-економічного експертного дослідження становить 1 981,80 грн (т. 3, а.с. 36).
		Зазначені витрати з огляду на положення статей <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_964/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#964" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">122</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_974/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#974" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">124 КПК України</a> слід віднести на рахунок держави.
		7.2. Цивільний позов
		 
		Згідно з заявою представника Свидівоцької сільської ради Прохорової І.К. від 24 березня 2017 року, яка діє на підставі довіреності № 320/05-06 від 16 листопада 2016 року (т. 1, а.с. 233), грошові кошти у сумі 4 039,21 грн за втрачені скретч-картки на бензин внесені на рахунок ради ОСОБА_5 , у зв`язку з чим Свидівоцька сільська рада відмовилась від заявленого 21 грудня 2016 року цивільного позову (т. 1, а.с. 199).
		 
		Частиною п`ятою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_988/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#988" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 128 КПК України</a> цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">Цивільного процесуального кодексу України</a> за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		 
		Згідно з частиною 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8949/ed_2021_07_01/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8949" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004" target="_blank">статті 206 Цивільного процесуального кодексу України</a> у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
		 
		З огляду на те, що <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">КПК України</a> не врегульовує питання вирішення цивільного позову у випадку відмови від цивільного позову, провадження за цивільним позовом має бути закрите.
		 
		7.3. Скасування арешту
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року було накладено арешт на вилучені у ОСОБА_1 речі (т. 2, а.с. 17):
		- чорна шкіряна барсетка;
		- ключі від автомобіля з емблемою «Porshe» та ключі від автомобіля з емблемою «Hyundai»;
		- службове посвідчення №  НОМЕР_34 працівника прокуратури на ім`я ОСОБА_1 ;
		- довідка про надання допуску до державної таємниці за формою 2;
		- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Porshe Cayenne», держаний номер НОМЕР_35 .
		Відповідно до частини четвертої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1329/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#1329" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 174 КПК України</a> суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого.
		З огляду на вказане, підлягає скасуванню арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року.
		7.4. Речові докази
		Постановою детектива від 29 вересня 2016 року були визнані речовими доказами та приєднані до кримінального провадження наступні речі (т. 3, а.с. 53-55):
		- жіноча трикотажна кофта без рукавів світлого золотистого відтінку з ярликом за написами на білому фоні чорним кольором «Odemai, 2»;
		- чоловіча трикотажна кофта на короткий рукав синього відтінку з комірцем із горизонтальними смугами блакитного кольору та візерунками синьо-блакитних відтінків;
		- чоловічі шкіряні туфлі 41-го розміру, темно-синього кольору на шнурівках з устілками синього кольору з написом сірого кольору на них «Miguel Miratez»;
		- чоловічі кеди світло-синього кольору з білими шнурівками, з червоним елементом прямокутної форми збоку біля шнурівок з написом білого кольору «НН».
		Постановою детектива НАБУ від 06 жовтня 2016 року були також визнані речовими доказами та приєднані до кримінального провадження відеореєстратор Oltec HDVR-883ANV, а також оптичний диск «Videx-excellenti» із виявленою та збереженою інформацією під час огляду від 06 жовтня 2016 року (т. 3, а.с. 116-118).
		Також у судовому засіданні був оглянутий речовий доказ - чорна барсетка, вилучена у ОСОБА_1 під час особистого обшуку (т. 8, а.с. 15).
		Відповідно до підпункту 4 пункту 56 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої Наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27 серпня 2010 року, наведені вище речі повертаються законним власникам, а при невстановленні останніх переходять у власність держави; у разі суперечки про належність цих речей питання вирішуються у порядку цивільного судочинства.
		З огляду на вказане, речові докази мають бути повернуті їх законним власникам:
		- відеореєстратор Oltec HDVR-883ANV, маркувальне позначення 6904420110711 та оптичний диск Videx excellenti DVD-R 4.7 GB, MFP335TK16225335 -ТОВ «Агротрейд ЛТД»;
		- жіноча трикотажна кофта без рукавів світлого відтінку з ярликом з написом на білому фоні чорним кольором: Odemai, 2, - ОСОБА_6 ;
		- чоловіча трикотажна кофта на короткий рукав синього відтінку з комірцем (на зразок «поло») із горизонтальними смугами блакитного кольору та візерунками синьо-блакитних відтінків з ярликом з написом білого кольору: Freedom by Arber, чоловічі шкіряні туфлі 41-го розміру темно-синього кольору з устілками синього кольору з написом на них сірого кольору «Miguel Miratez», чоловічі кеди світло-синього кольору з білими шнурівками, червоним елементом прямокутної форми збоку біля шнурівок з написом білого кольору «НН» та написом «НН Helly Hansen» з 4 смугами чорного та синього кольорів, барсетка чорного кольору - ОСОБА_1 .
		7.5. Запобіжні заходи
		Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 02 грудня 2016 року до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною п`ятою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1505/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#1505" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 194 КПК України</a>. Строк дії обов`язків встановлено до 22 грудня 2016 року (т. 2, а.с. 105-106).
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1591/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#1591" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 203 КПК України</a> ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після, зокрема, ухвалення виправдувального вироку.
		На підставі викладеного, керуючись статтями <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2669/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2669" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">368</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2694/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2694" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">370-371</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">373-376 КПК України</a>, ? 
		У Х В А Л И В :
		1. ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1019/ed_2021_07_01/pravo1/T012341.html?pravo=1#1019" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">статті 191 КК України</a>, та виправдати на підставі пункту 3 частини першої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2722/ed_2021_07_01/pravo1/T124651.html?pravo=1#2722" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">статті 373 КПК України</a>, у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу цього кримінального правопорушення.
		2. Провадження за цивільним позовомСвидівоцької сільської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди у сумі 4 039,21 грн - закрити.
		3. Витрати, пов`язані із проведенням судово-економічної експертизи від 23 листопада 2016 року № 18111/16-45, у розмірі 1981,80 грн віднести на рахунок держави.
		4. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2016 року, на майно, що перебуває у власності ОСОБА_1 , а саме на:
		- чорна шкіряна барсетка;
		- ключі від автомобіля з емблемою «Porshe» та ключі від автомобіля з емблемою «Hyundai»;
		- службове посвідчення №  НОМЕР_34 працівника прокуратури на ім`я ОСОБА_1 ;
		- довідка про надання допуску до державної таємниці за формою 2;
		- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Porshe Cayenne», держаний номер НОМЕР_35 , 
		та повернути його ОСОБА_1 .
		5. Речовий доказ - відеореєстратор Oltec HDVR-883ANV, маркувальне позначення 6904420110711 та оптичний диск Videx excellenti DVD-R 4.7 GB, MFP335TK16225335 - повернути ТОВ «Агротрйд ЛТД».
		6. Речовий доказ - жіночу трикотажну кофту без рукавів світлого відтінку з ярликом з написом на білому фоні чорним кольором: Odemai, 2, вилучену під час обшуку 20 вересня 2016 року, повернути ОСОБА_6 .
		7. Речові докази - чоловічу трикотажну кофту на короткий рукав синього відтінку з комірцем (на зразок «поло») із горизонтальними смугами блакитного кольору та візерунками синьо-блакитних відтінків з ярликом з написом білого кольору: Freedom by Arber, чоловічі шкіряні туфлі 41-го розміру темно-синього кольору з устілками синього кольору з написом на них сірого кольору «Miguel Miratez», чоловічі кеди світло-синього кольору з білими шнурівками, червоним елементом прямокутної форми збоку біля шнурівок з написом білого кольору «НН» та написом «НН Helly Hansen» з 4 смугами чорного та синього кольорів, вилучені під час обшуку 20 вересня 2016 року, барсетку чорного кольору повернути ОСОБА_1 .
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
		 
		Головуючий суддя                                                К.О. Сікора
		 
		Судді                                                                Т.Г. Гавриленко
		 
		       О.В. Танасевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...