Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/3265/21-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2021. Зареєстровано: 15.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.07.2021.
Дата набрання законної сили: 03.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 липня 2021 р. Справа№200/3265/21-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
		 
		Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправної та скасування постанови, -
		В С Т А Н О В И В:
		25 березня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» далі по тексту позивач) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2021 № 395 «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії». 
		Позов мотивовано тим, що 10.03.2021 на підставі Акту № 82 від 12.02.2021, відповідачем прийнято постанову № 395 «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії» (надалі - Оскаржувана постанова), якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 1 700 000 (один мільйон сімсот тисяч) гривень за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії. Зазначає, що 28.04.2020 Міненерговугілля затвердило прогнозний баланс, в тому числі на осінньо-зимовий період (надалі - ОЗП) 2020-2021 років. Однак, в подальшому, 04.11.2020 року Міненерговугілля змінило прогнозний баланс затребуваності електричної енергії, а по факту в грудні 2020 року за командами диспетчера оператора системи передачі (ПрАТ «НЕК «Укренерго») Позивач був змушений збільшити виробництво електричної енергії (див. таб. 1), що невпинно призвело до більшого, непрогнозованого, використання вугілля. Виходячи із прогнозного балансу, затвердженого Міненерговугілля 28.04.2020 і навіть з урахуванням зміни прогнозного балансу 04.11.2020, Позивачем було забезпечено наявність гарантованого запасу вугілля станом на кінець листопада - початок грудня 2020 року, тобто до моменту стрімкого збільшення споживання і зміни прогнозного балансу на грудень 2020 року рівень запасів вугілля відповідав редакції прогнозного балансу, що діяв на момент початку ОЗП 2020/2021, та значно перевищував вимоги щодо гарантованих запасів, що підтверджується висновками готовності до ОЗП, складеними Держенергонаглядом та даними про запаси вугілля. Із відповідних даних, розміщених окрім іншого безпосередньо на сайті Міненерговугілля, вбачається, що різке просідання складу вугілля на ТЕС Позивача сталося саме в середині грудня 2020 року, тобто в момент найбільшого і непрогнозованого виробництва електричної енергії. Як відповідальний учасник ринку, Позивач ще на початку листопада 2020 року розпочав пошук додаткових джерел постачання вугілля. Однак, у зв`язку із непрогнозованим збільшенням виробництва електричної енергії, заповнити склади вугіллям до гарантованих запасів у короткий термін неможливо, оскільки в Україні спостерігався і спостерігається загальний дефіцит вугілля. При цьому, всі ТЕС Позивача пройшли ОЗП без аварійних відключень, Позивач в умовах дефіциту вугілля, в умовах збільшеної затребуваності в електричній енергії теплової генерації, зміг забезпечити потреби об`єднаної енергетичної системи України і виконав всі розпорядження і команди оператора системи передач без зупинок. Разом з цим, зменшення запасів вугілля на складах ТЕС Позивача сталося не з вини останнього. Причинно- наслідковий зв`язок прослідковується саме через непередбачувану зміну прогнозного балансу та значне збільшення виробництва електричної енергії, а не через винні дії Позивача.
		За таких обставин, відповідний склад правопорушення, яке виявилось у відсутності гарантованих запасів вугілля на складах ТЕС Позивача в окремий період ОЗП (середина грудня 2020 року - початок січня 2021 року) відсутній, оскільки у відсутності гарантованих запасів вугілля в окремий період ОЗП Позивач не винен.Позивач неодноразово на різних рівнях державного регулювання під час робочих та селекторних нарад повідомляв про критичну ситуацію з залишками вугілля. Окрім того, Товариство зверталося до Міненерго та НЕК Укренерго щодо необхідності коригування оперативно-диспетчерського управління по відношенню до ТЕС Товариства задля отримання можливості вжити заходів щодо накопичення вугілля на складах ТЕС. Регулятора Позивач письмово повідомив про фактичні обставини та проблематику щодо накопичення вугілля та причини їх виникнення листом від
		25.01.2021 за № 01/21. При цьому, Правила про безпеку не встановлюють конкретного терміну та форму повідомлення Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії. Наголошує на відсутності законних підстав проведення позапланової невиїзної перевірки, що є порушенням п. п. 4 п. 5.1. глави 5 Порядку контролю та п. 4 ч. 8 ст. 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Позивач вважає, що відповідна постанова відповідача прийнята поза межами закону, а тому просить суд визнати її протиправною та скасувати.
		Відповідач через канцелярію суду надав відзив, в якому зазначив про порушення ТОВ «ДТЕК СХЩЕНЕРГО» вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, а саме пункту 4 розділу V Правил безпеки у частині обоє язку учасників ринку електричної енергії невідкладно повідомляти Міністерство енергетики України, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії. При цьому, у відповідача були наявні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО», а, отже, твердження Позивача про їх відсутність не відповідає дійсним обставинам справи, при цьому, Постанова №395 прийнята Комісією в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, та без допущення жодних порушень при прийнятті оскаржуваного рішення, а тому, в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для задоволення позову відсутні. Просиив суд відмовити у задовленні позовних вимог в повному обсязі.
		Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що в середині грудня 2020 року, на початку січня 2021 року, запаси вугілля на складах ТЕС позивача зменшились не внаслідок якихось його умисних дій, а внаслідок зміни Міненерговугілля прогнозного балансу затребуваності електричної енергії у бік збільшення і фактичного збільшення виробництва електроенергії за командами оператору ринку. Зазначає, що позивач у листопаді-грудні 2020 року виробив електричної енергії майже на 80% більше прогнозованого об`єму. Наголошує, що його вина у зменшенні складу вугілля, і як наслідок у порушенні приписів чинного законодавства щодо обов`язку забезпечувати гарантований запас вугілля на складах, відсутня. А за відсутності вини, як суб`єктивної сторони вчинюваного правопорушення, немає і самого складу відповідного правопорушення. Відповідач застосував санкцію у вигляді штрафу, при цьому максимально
		можливого, за правопорушення, яке допущено Позивачем без його вини, тобто відповідне
		рішення є необґрунтоване та не розсудливе. За аналогічні порушення норм закону
		Регулятором по відношенню до інших учасників ринку застосовані більш м`які санкції аж до
		попередження, тобто відповідне оскаржуване рішення є недобросовісним, порушуючим
		принципи рівності та недискримінаційності.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2021 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 квітня 2021 року.
		Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 року та від 20.04.2021 року відмовлено у задоволенні клопотань представників сторін про проведення судового засідання в режимі відеоконференсії. 
		21.04.2021 року підготовче засідання було відкладено на 11.05.2021 року.
		11.05.2021 року підготовче засідання було віддано на 26.05.2021 року. 
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2021 року було продовжено підготовче засідання на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 24.06.2021 року. 
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.06.2021 року було закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 07.07.2021 року .
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. 
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 року було задоволено клопотання відповідача про відкладення судового засідання. Судове засідання було відкладено на 14.07.2021 року.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. 
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.07.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.
		До судового засідання представник позивача не з`явився був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю. 
		Представник відповідача до судового засідання представник позивача не з`явився був повідомлений належним чином. 
		Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
		Судом встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за результатами розгляду 10 березня 2021 року на засіданні, яке проводилось у формі відкритого слухання, Акта позапланової невиїзної перевірки від 12 лютого 2021 року № 82, проведеної відповідно до постанови НКРЕКП від 25 січня 2021 року № 85 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» та на підставі посвідчення на перевірку від 05 лютого 2021 року № 103, було прийнято постанову НКРЕКП № 395 «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних вимог з виробництва електричної енергії ».
		Згідно з прийнятою постановою НКРЕКП № 395 від 10.03.2021 року на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 31831942) накладено штраф у розмірі 1700000 грн. за порушення:
		- частини шостоїстатті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії»щодо обов`язку виробників, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії;
		- пункту 4 розділу V Правил про безпеку постачання електричної енергії, затвердженихнаказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27 серпня 2018 року № 448(далі - Правила про безпеку постачання електричної енергії), у частині обов`язку учасників ринку електричної енергії невідкладно повідомляти Міністерство енергетики України, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії;
		- підпункт 40 пункту 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов`язку ліцензіатів, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
		Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
		Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч. 6ст. 30 ЗУ «Про ринок електричної енергії»виробники, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов`язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
		Згідно з пп. 40 п. 2.2 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії ліцензіати, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов`язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії згідно із правилами безпеки постачання та відповідними рішеннями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. У той же час Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України№ 539 від 26.10.2019 затверджено «Порядок формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік», відповідно до пунктів 1, 2 якого встановлено, що цей Порядок визначає основні організаційні положення, принципи та вимоги, а також методологічні засади щодо формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік з метою підготовки рекомендацій щодо забезпечення безпеки постачання електричної енергії та надання інформації учасникам ринку електричної енергії про режими функціонування об`єднаної енергетичної системи України, загальну потребу в паливі для виробників електричної енергії, що в своєму складі мають теплові електричні станції та теплові електроцентралі, для прогнозування своєї виробничо-фінансової діяльності на розрахунковий рік.
		Формування прогнозного балансу електричної енергії об`єднаної енергетичної системи України на розрахунковий рік здійснюється щороку на постійній основі і є складовим елементом системи прогнозування та планування розвитку об`єднаної енергетичної системи України на короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективу, що здійснюють Міненерговугілля та оператор системи передачі для забезпечення вимог Правил про безпеку постачання електричної енергії.
		Відповідно до п. 15 Порядку формування прогнозного балансу під час розроблення прогнозної структури палива виробники електричної енергії, що у своєму складі мають ТЕС, зобов`язані забезпечити, зокрема:
		- постачання вугілля в обсязі запланованих витрат відповідно до затвердженого прогнозного балансу електроенергії;
		- утворення гарантованих запасів вугілля, що відповідають 10-денному (для марки Г + Д) або 20-денному (для марки АШ + П) обсягу середньодобових витрат вугілля.
		Аналізуючи визначені вище норми суд дійшов висновку, що фактична кількість гарантованого запасу вугілля прямо пропорційно залежить від кількості електричної енергії, яку прогнозується виробити, при цьому відповідний прогноз затребуваності у електричній енергії конкретних тепло-електростанцій здійснюють не самі виробники, а Міненерговугілля та оператор системи передачі. При цьому відповідне прогнозування має здійснюватися на рік.
		На виконання вищенаведених приписів законодавства 28.04.2020 Міністерством енергетики та захисту довкілля України було затверджено та доведено до виробників прогнозний баланс на 2020-2021 роки, відповідно до якого позивачу було доведено, що в листопаді та грудні 2020 року йому прогнозовано необхідно буде виробити 662,0 млн. кВт·год та 518,0 млн. кВт·год відповідно.
		В подальшому, 04.11.2020 Міністерством енергетики України було змінено прогнозний баланс в сторону збільшення, яким позивачу було доведено, що в листопаді і грудні 2020 року йому прогнозовано необхідно буде виробити 729,0 млн. кВт·год та692,0 млн. кВт·год відповідно, тобто більше ніж було передбачено первинним прогнозним балансом. 
		Фактично позивачем у листопаді 2020 року було вироблено 762,5 млн. кВт.год, що є більшим ніж на 100,5 млн. кВт.год (+15,2%) та у грудні 2020 року було вироблено 929,2 млн. кВт·год, що на 411,2 млн. кВт.год. (+79,4%) більше ніж було передбачено первинним прогнозним балансом. Відповідне збільшення виробітку електричної енергії відбулось позивачем на виконання команд ПрАТ «НЕК «Укренерго» на збільшення.
		Вищезазначені обставини визнаються сторонами, тобто не є спірними. 
		Як вбачається із інформації щоденного стану накопичення вугілля на складах ТЕС та ТЕЦ, розміщеної на офіційному сайті Міністерством енергетики України, станом на початок опалювального сезону у листопаді 2020 року та станом на середину грудня 2020 року на складах ТЕС позивача було накопичено достатній рівень запасів вугілля, виходячи з прогнозного балансу, затвердженого Міністерством енергетики України. Саме починаючи з середини грудня 2020 року почалось зменшення відповідних запасів вугілля, що пов`язано із збільшенням фактичного виробітку електричної енергії ТЕС позивача.
		Тобто, суд погоджується із твердженнями позивача, що спрацювання складів вугілля в сторону зменшення прямо пропорційно залежить від збільшення виробництва електричної енергії, що відбулось не з власної ініціативи позивача, а у зв`язку із зміною прогнозного балансу Міністерством енергетики України та наданням ПрАТ «НЕК «Укренерго», як оператора системи передачі, диспетчерських команд на збільшення виробництва електричної енергії.
		Відповідні обставини не заперечувались відповідачем. У відзиві на позов відповідач зазначає, що на його запит ПрАТ «НЕК «Укренерго» підтвердило надання відповідних команд та виконання їх позивачем. Тобто, судом достовірно встановлено, що вини позивача у зменшенні складу вугілля, і як наслідок у порушенні приписів чинного законодавства щодо обов`язку забезпечувати гарантований запас вугілля на складах немає.
		Що стосується порушення позивачем пп. 5 п. 4 розділу V «Правил про безпеку постачання електричної енергії», затвердженихНаказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 448 від 27.08.2018, суд зазначає наступне.
		Відповідно до пп. 5 п. 4 розділу V «Правил про безпеку постачання електричної енергії» учасники ринку електричної енергії зобов`язані, зокрема, невідкладно повідомляти Міненерговугілля, Регулятора та оператора системи передачі про факти або обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії.
		Судом достовірно встановлено, що позивач письмово повідомив ПрАТ «НЕК Укренерго» та Міністерство енергетики України листом за № 01/13 від 14.01.2021 року, а також відповідача про фактичні обставини та проблематику щодо накопичення вугілля та причини їх виникнення листом від 25.01.2021 за № 01/21.
		Заперечення відповідача з цього приводу відхиляються судом, оскільки відповідна норма не встановлює конкретного терміну та форму повідомлення Міненерговугілля, НКРЕКП та оператора системи передачі про обставини, що можуть спричинити загрозу для безпеки постачання електричної енергії. Як вже зазначалось судом позивач повідомив відповідача, Міненерговугілля та оператора системи передачі про стан накопичення вугілля, при цьому твердження відповідача про порушення позивачем строку такого повідомлення судом не приймаються до уваги, оскільки відповідною нормою не встановлено конкретного строку такого повідомлення.
		Відповідно до ч. 1, 4ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії»у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: попередження про необхідність усунення порушень; штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.
		Відповідно до ч. 3ст. 22 ЗУ «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»при застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
		Згідно ч. 5ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії»при визначенні санкцій за порушення, передбачені цією статтею, Регулятор та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, враховують серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.
		Судом встановлено, що відповідачем на підставі постанови від 25 січня 2021 року№ 85 «Про проведення позапланових невиїзних перевірок АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО», АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» та ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» було проведено позапланові перевірки зазначених суб`єктів господарювання, зокрема й позивача.
		За наслідками проведення відповідних контрольних заходів відповідачем були встановлені однакові порушення норм чинного законодавства, ідентичні тим, що визначені по відношенню й до позивача. За результатом проведених перевірок відповідачем прийняті постанови щодо всіх суб`єктів господарювання, а саме
		- на Позивача накладено штраф у розмірі 1700 000,00 грн (максимальний);
		- на ТОВ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 1700 000,00 грн (максимальний);
		- на АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 1700 000,00 грн (максимальний);
		- на ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» накладено штраф у розмірі 170 000,00 грн (вдесятеро менше ніж на підприємства групи ДТЕК);
		- до ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» застосовано застереження.
		Приписами чинного законодавства встановлено, що відповідач при застосуванні санкцій зобов`язаний дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання, врахувати серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку електричної енергії та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини. Ані в оскаржуваній постанові, ані у відзиві на позов відповідач жодним чином не аргументує прийняте рішення достатніми та переконливими підставами.
		Суд погоджується із твердженнями відповідача відносно того, що законом передбачено певну, широку дискрецію відповідача щодо вибору виду санкцій та їх розміру. 
		Однак, суд наголошує, що застосування дискреції має відбуватись об`єктивно, неупереджено, недискримінаційно та відкрито.
		Оскаржувана постанова відповідача жодним чином не пояснює обраний відповідачем вид санкції по відношенню до позивача та його розмір.
		Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Верховний Суд в постанові від 30 вересня 2019 року в справі № 910/23375/17 зазначив, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 березня 2020 року в справі№ 9901/511/19 зазначила, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд має переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, особливо якщо позивач указує на явні та очевидні порушення під час їх ухвалення.
		Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно. 
		Надання органам виконавчої влади правової дискреції у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним із основоположних принципів демократичного суспільства, закріплених Конвенцією (зокрема рішення у справі «Гасан і Чауш проти Болгарії» (Hasan and Chaush v. Bulgaria), заява № 30985/96).
		Судом установлено, що відповідач застосував до позивача санкцію у вигляді штрафу, при цьому максимально можливого, за правопорушення, яке допущено позивачем без його вини, тобто відповідне рішення є необґрунтоване та не розсудливе. За аналогічні порушення норм закону відповідачем по відношенню до інших учасників ринку застосовані більш м`які санкції аж до попередження, тобто відповідне оскаржуване рішення є недобросовісним, порушуючим принципи рівності та недискримінаційності. Оскаржуване рішення є не пропорційним оскільки не враховує дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для Позивача, та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. За таких обставин відповідне рішення має бути визнано протиправним та скасовано.
		У відповідності достатті 73 Кодексу адміністративного судочинства Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. 
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Частиною 2статті 74 Кодексу адміністративного судочинства Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.
		Відповідачем не доведено правомірність спірної постанови від 10.03.2021 № 394, тому позов позивача підлягає задоволенню.
		Відповідно до приписів частини першоїстатті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 22700,00 грн., який має бути повернений за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись статтями2,6,8-10,14,90,139,143,241-246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов Товариства з ообмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (85612,Донецька область, м. Курахово, вул. Енергетиків,34 ЄДРПОУ 31831942) до Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057,м. Київ, вул. Смоленська, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови -задовольнити 
		Визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2021 № 395 «Про накладення штрафу на ТОВ «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії».
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ,вул. Смоленська, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133) на користь Товариства з ообмеженою відповідальністю «ДТЕК СХІДЕНЕРГО» (85612,Донецька область, м. Курахово, вул. Енергетиків,34 ЄДРПОУ 31831942) судовий збір у розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп.
		Повний текст рішення складено 14 липня 2021 року.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Суддя В.В. Стойка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...