Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20401/21 : Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2021. Зареєстровано: 25.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2021.

Результат оскарження 03.11.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано ухвалу суду першої інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про забезпечення адміністративного  позову 
		 22 липня 2021 року                              м. Київ                              № 640/20401/21 
		 
		Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Скочок Т.О., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі 
		за позовомПриватного підприємства «Універсал-Транс»доДепартаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)  провизнання протиправними дій, визнання нечинними окремих положень адміністративних договорів, зобов`язання вчинити дії,  
		В С Т А Н О В И В:
		До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Універсал-Транс» з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, визнання нечинними окремих положень адміністративних договорів, зобов`язання вчинити дії.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.07.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі. 
		Одночасно з позовною заявою Приватним підприємством «Універсал-Транс» подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд заборонити Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії, направлені на дострокове розірвання з Приватним підприємством «Універсал-Транс» договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Києва № 54/17, № 55/17, № 56/17, № 57/17 від 14.02.2017; № 15, № 16, № 17, № 18, № 19 від 28.01.2020; № 81, № 82, № 83 від 20.07.2020; № 10-19, № 11-19 від 23.01.2019; № 96, №97 від 11.12.2020; № 102-18 від 15.05.2018;  заборонити Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії, направлені на проведення перевірок виконання Приватним підприємством «Універсал-Транс» умов договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради.
		В обґрунтування вказаного клопотання позивачем зазначено, що підставою для його звернення до суду є відсутність у відповідача компетенції самостійно здійснювати перевірку виконання позивачем умов договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт. Так, позивач оскаржує дії відповідача по організації та проведенню перевірки. Представник позивача звернув увагу суду, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу достроково розірвати договори про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, по яким були проведені вказані ним перевірки, настануть правові наслідки у вигляді позбавлення права позивача на здійснення перевезень пасажирів, тобто на здійснення його законної господарської діяльності, що в результаті вплине на майнові права заявника у вигляді матеріальних збитків, а саме: як реальних у вигляді необхідності утримувати автобуси, у тому числі сплачувати лізингові платежі, які задіяні на вказаних маршрутах, так і упущену вигоду у вигляді недотриманих доходів через позбавлення заявника права на здійснення перевезень. Крім того, за твердженням представника позивача, невжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії, направлені на проведення перевірок виконання Приватним підприємством «Універсал-Транс» умов договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, може призвести до продовження з боку відповідача вчинення протиправних дій, спрямованих на організацію та проведення таких перевірок без законного права на такі перевірки.
		Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного. 
		Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		У силу ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України). 
		Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 154 КАС України).
		З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		При цьому, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		Суд також звертає увагу, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.
		Зазначені в ст. 150 КАС України підстави забезпечення позову є оціночними, а тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог.
		Необґрунтоване вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
		Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності учасників справи.
		Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення ускладнення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
		Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуальної рівності.
		Крім того, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів - в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
		У зв`язку з цим суд у кожному випадку повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним з позовними вимогами та чи відповідає від меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
		Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Аналогічні правові висновки зазначено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 року у справі № 640/2326/19.
		Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
		Як вбачається з матеріалів позовної заяви підставою для звернення до суду є протиправні, за твердженням позивача, дії відповідача по організації і проведенню перевірок за відсутності у останнього компетенції самостійно здійснювати перевірку виконання позивачем умов договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача вказує на те, що невжиття таких заходів унеможливить ефективний судовий захист та поновлення порушених прав, а також вплине на майнові права заявника у вигляді понесення матеріальних збитків. На його переконання, у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу достроково розірвати договори про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, по яким були проведені перевірки, настануть правові наслідки у вигляді позбавлення права позивача на здійснення перевезень пасажирів, тобто на здійснення його законної господарської діяльності, що в результаті вплине на майнові права заявника у вигляді матеріальних збитків, а саме: як реальних у вигляді необхідності утримувати автобуси, у тому числі сплачувати лізингові платежі, які задіяні на вказаних маршрутах, так і упущену вигоду у вигляді недотриманих доходів через позбавлення заявника права на здійснення перевезень. 
		Також, на підтвердження підстав для застосування заходів забезпечення, представник позивача вказав, що невжиття заходу забезпечення позову у вигляді заборони Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії, направлені на проведення перевірок виконання Приватним підприємством «Універсал-Транс» умов договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, може призвести до продовження з боку відповідача вчинення протиправних дій, спрямованих на організацію та проведення таких перевірок без законного права на такі перевірки, що призведе до необхідності позивачу подальшого звернення до суду за захистом свого порушеного права по кожній перевірці.
		З приводу викладеного, суд звертає увагу на те, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.
		Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.
		У той же час, ЄСПЛ у своїй практиці (наприклад, справа Будров проти Росії, Immobiliare Saffy v.Italy ) зазначає, що право на звернення до суду, гарантоване ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби правова система країн-учасниць Конвенції не передбачала б захисту права на виконання судового рішення. І саме інститут забезпечення позову захищає сторону, яка зазнала збитків та звернулась до суду, від невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
		У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб -  це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
		Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи представника позивача на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та оцінивши наведені ним обставини, що слугували позивачу підставами для звернення до суду з такою заявою, суд вважає їх достатньо обґрунтованими, та, як наслідок, вбачає наявність підстав та необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки, на переконання суду, невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Водночас, слід зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду поданої заяви не є вирішенням публічно-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки, як уже зазначено у даному судовому рішенні, невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних наслідків, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		У контексті наведеного суд зазначає, що визначений даною ухвалою суду спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог. При цьому, правомірність оскаржуваного рішення буде перевірена за наслідками розгляду по суті адміністративної справи.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 у справі №640/4452/21 та від 13.01.2021 у справі №640/24209/20. 
		Керуючись положеннями  ст.ст. 150, 151, 153, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва 
		У Х В А Л И В:
		1.          Клопотання представника позивача задовольнити.
		2.          Заборонити Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії, направлені на дострокове розірвання з Приватним підприємством «Універсал-Транс» договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Києва № 54/17, № 55/17, № 56/17, № 57/17 від 14.02.2017; № 15, № 16, № 17, № 18, № 19 від 28.01.2020; № 81, № 82, № 83 від 20.07.2020; № 10-19, № 11-19 від 23.01.2019; № 96, №97 від 11.12.2020; № 102-18 від 15.05.2018.
		3.          Заборонити Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії, направлені на проведення перевірок виконання Приватним підприємством «Універсал-Транс» умов договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради.
		4.          Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі. 
		 
		Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею. 
		Дана ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. 
		Стягувачем у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Приватне підприємство «Універсал-Транс» (код ЄДРПОУ 30056005, адреса: 02230, місто Київ, вул. Деснянська (Деснянський р-н), будинок 24-Б).
		Боржником у виконавчому провадженні, відкритому на підставі даної ухвали, є Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284, адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6).
		Відповідно до ч. 8 ст.і 154 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. а також не перешкоджає подальшому розгляду справи по суті.
		          Суддя                                                                                                    Т.О. Скочок

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...