Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 156/253/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Порушення недоторканності житла.
Надіслано для оприлюднення: 30.07.2021. Зареєстровано: 30.07.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2021.
Дата набрання законної сили: 30.08.2021
Номер судового провадження: 1-кп/156/65/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021035520000117

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 156/253/21
		Номер провадження: 1-кп/156/65/21
		 
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		30 липня 2021 року смт Іваничі
		Іваничівський районний суд Волинської області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		учасників кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		потерпілої ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі кримінальне провадження № 12021035520000117 від 04.03.2021 року за обвинуваченням
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Древині Іваничівського району Волинської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розлучений, не працевлаштований, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.129 КК України,
		в с т а н о в и в :
		03 березня 2021 року близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, переслідуючи мету лайки на побутовому ґрунті, зайшов на частково огороджене подвір`я, з якого шляхом вільного доступу, відчинивши вхідні двері, проник у приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 , власницею якого являється ОСОБА_5 , чим порушив право на недоторканість житла останньої, гарантоване ст. 30 Конституції України.
		Окрім того, 03 березня 2021 року близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, реалізуючи умисел на погрозу вбивством потерпілій ОСОБА_5 , тримаючи у руці сокиру, яку приніс з собою, почав рухатись до неї та висловив в усній формі погрозу вбивством, що, у зв`язку з наполегливістю зазначених дій, а також, наявності в руках сокири і агресивної поведінки ОСОБА_4 , створило реальні підстави ОСОБА_5 побоюватися здійснення такої погрози.
		Обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю та пояснив, що в той день він повертався додому з роботи. Йому зателефонували та повідомили, що  ОСОБА_5 сповістила поліцію про те, що він їздив за кермом в стані алкогольного сп`яніння та розбив автомобіль. Тоді він пішов до житлового будинку ОСОБА_5 та, зайшовши в дім, висловив їй в усній формі погрозу вбивством. Також визнав, що перебував в стані алкогольного сп`яніння. Всі обставини, викладені в обвинувальному акті, визнає. Розуміє, що вчинив кримінальні правопорушення; розуміє, що своїми діями налякав потерпілу. В судовому засіданні просив у потерпілої пробачення, оскільки у вчиненому щиро розкаюється.
		Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 повідомила суду, що в той день вона перебувала вдома з чоловіком. Почула, що хтось стукає у вікна. Коли чоловік хотів зачинити вхідні двері на замок, до хати увірвався обвинувачений, на плечі якого була сокира. Обвинувачений, махаючи сокирою, почав їй погрожувати. Вона сильно злякалася за своє життя. В цей час її чоловік викликав поліцію. В судовому засіданні заявила, що пробачила обвинуваченого та просила суворо його не карати.
		Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, фактичними обставинами кримінального правопорушення, які підтверджуються цими доказами і не оспорювались в судовому засіданні ні обвинуваченим, ні іншими учасниками судового процесу.
		Враховуючи те, що обвинувачений не заперечував фактичні обставини та судом було встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, переконавшись у добровільності та істинності його позиції, беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорювалися, суд, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежився допитом обвинуваченого та потерпілої.
		Виходячи з вимог ст. 337 КПК України, зокрема те, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 з врахуванням з`ясованих в засіданні обставин знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а дії обвинуваченого вірно кваліфіковані заст. 129 ч.1 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватись здійснення цієї погрози таст. 162 ч.1 КК України, як порушення недоторканості житла тобто в незаконному проникненні до житла та іншого володіння особи.
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкриміновано, доведена повністю.
		Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 р.) при призначенні покарання в кожному випадку суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Згідно п.3 вказаної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
		У відповідності дост. 12 КК Українизлочини, скоєні обвинуваченим ОСОБА_4 є нетяжкими злочинами.
		При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує пом`якшуючі обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обтяжуючі обставини - вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2ст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
		Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєних кримінальних правопорушень, беручи до уваги те, що особі має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи особу винного, раніше не судимого, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває наобліку замісцем реєстраціїу лікарянарколога з 14.11.2018 року, обставини що пом`якшують та обтяжують йому покарання, поведінку під час досудового розслідування та судового провадження, думку потерпілої, яка просила призначити мінімальне покарання, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямовані на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі.
		Разом з тим, при призначенні покарання обвинуваченому, відповідно до ч. 1ст. 70 КК України, при сукупності проступків, суд, призначивши покарання за кожний проступок окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
		Відтак, суд вважає необхідним призначити  ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі, однак на переконання суду,виправлення іперевиховання обвинуваченогоможливе безйого ізоляціївід суспільствата реальноговідбуття покарання,тому судтакож дійшоввисновку проможливість звільненняобвинуваченого відвідбування призначеногосудом покаранняз випробуванням,в порядкувимог ст.75КК України,поклавши нанього обов`язки,які передбаченіст.76КК України. Саме такийвид покарання,на переконаннясуду,є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Суд також переконаний, що визначення обвинуваченому іншого покарання не відповідало б вимогамст.65КК України і саме таке покарання, для обвинуваченого є законним та буде належною карою за скоєне й приведе не тільки до виправлення, та й до попередження нових кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
		Цивільний позов не заявлено.
		Процесуальні витрати відсутні.
		Накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 05.03.2021 року арешт, відповідно до ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
		Питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст.369-371,374 КПК України, суд,-
		у х в а л и в :
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.129, ч. 1 ст.162 КК України, і призначити йому покарання:
		за ч. 1ст. 129 КК Україниу виді 1 року обмеження волі;
		за ч. 1ст. 162 КК Україниу виді 2 років обмеження волі.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
		На підставі ст. 75 КК Українизвільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладенні на нього обов`язки. 
		Покласти на засудженого ОСОБА_4 відповідно до п.п. 1, 2ст. 76 КК Українитакі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 05.03.2021 року.
		Речовий доказ: сокиру - знищити.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...