Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 304/431/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Надіслано для оприлюднення: 31.07.2021. Зареєстровано: 01.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2021.
Дата набрання законної сили: 27.08.2021
Номер судового провадження: 2/304/231/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 304/431/21 Провадження № 2/304/231/2021
		З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		22 липня 2021 рокум. Перечин 
		 
		Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
		 
		головуючого - судді Ганька І. І., 
		за участі секретаря судового засідання  Соханич Л.Ю.,
		представника позивача  адвоката Ільницького С.М., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/431/21 за позовом представника ОСОБА_1  адвоката Ільницького Сергія Михайловича до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		представник позивача звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати останню такою, що втратила право користування житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1 . Свою позицію мотивує тим, що згідно дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно ОСОБА_3 є одноосібним власником житлового будинку АДРЕСА_1 . У цьому будинку зареєстрована, однак фактично більше шести років не проживає, її невістка ОСОБА_2 . Остання участі у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території не бере, плату за комунальні послуги не вносить. Оскільки реєстрація ОСОБА_2 створює їй перешкоди у розпорядженні вказаним майном та призводить до збільшення фінансових витрат, тому просить позов задовольнити.
		Ухвалою судді Перечинського районного суду від 21 квітня 2021 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_4  адвоката Ільницького С.М. до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням; а також постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		У судовому засіданні представник позивача  адвокат Ільницький С.М. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечив.
		Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки не повідомила, відзив не подала, а тому суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.
		Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
		Правом власності, згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Відповідно до ст. 150 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
		Встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Порошківською сільською радою Перечинського району Закарпатської області 23 вересня 2008 року, та рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2020 року у справі № 304/37/20 Чаві Жофії на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1 (а. с. 3-6).
		Також встановлено, що у зазначеному будинку зареєстрована, однак більше шести років не проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району № 356 від 18 березня 2021 року (а. с. 7). Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 є невісткою ОСОБА_5 .
		Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
		Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
		Згідно ч. 1 ст. 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		Відповідно до ст. 321 ч. 1 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		Згідно ст. 383 цього Кодексу власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
		Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
		Як вбачається з п. 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 7 лютого 2014 року, члени сім`ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК. З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім`ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК.
		Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
		Враховуючи вищенаведене та те, що ОСОБА_2 є членом сім`ї ОСОБА_4 , однак у житловому будинку АДРЕСА_1 не проживає більше року, при цьому її реєстрація створює перешкоди позивачу як власнику вказаного будинку у здійсненні права користування та розпорядження таким, тому суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим.
		Судові витрати підлягають стягненню з відповідача, що відповідає положенням ст. 141 ЦПК України.
		На підставі наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 316 ч. 1, 317 ч. 1, 319 ч. 1, 321 ч. 1, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК Української РСР, ст. 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		позов представника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )  адвоката Ільницького Сергія Михайловича ( АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням  задовольнити повністю.
		Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належить Чаві Жофії.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь Чави Жофії судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
		Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		 
		Повне судове рішення складено 27 липня 2021 року. 
		 
		 
		 
		Головуючий: Ганько І. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...