Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/1248/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано для оприлюднення: 12.08.2021. Зареєстровано: 12.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2021.
Дата набрання законної сили: 02.11.2021
Результат оскарження 02.11.2021 Апеляційний суд Чернівецької області: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/727/194/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22017260000000014

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 727/1248/21 
		                           Провадження № 1-кп/727/194/21
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 серпня 2021 року Шевченкіський районний суд м.Чернівці в складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 
		за участю секретаря: ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		захисника: ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Амвросіївка Донецької області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_5 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, перебаченого ч.1 ст.258-3 КК України при наступних обставинах: 
		Так, у травні 2014 року ОСОБА_5 , діючи умисно на території Єнакієво Донецької області, за власною ініціативою вступив до лав терористичної організації «Донецька народна республіка» утвореної 7 квітня 2014 року у м. Донецьку,одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України( а саме  шляхом відокремлення від України території Донецької області в порушення порядку, встановленого Конституцією України, згідно ст.. 2,73 якої територія України є цілісною і недоторканою, а питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом), тобто стійкого об`єднання невизначеної кількості осіб ( більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників усієї організації.
		ОСОБА_5 був обізнаний і усвідомлював, що учасники вказаної терористичної організації з моменту її створення систематично вчиняли на території України терористичні акти, здійснювали залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняли інші тяжкі і особливо тяжкі злочини, що призводило до дестабілізації суспільно  політичної ситуації в Україні.
		ОСОБА_5 усвідомлював, що основною метою діяльності терористичної організації «ДНР» є насильницька зміна і повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України , шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР» на території Донецької області в порушення порядку, встановленого стст.2,73 Конституції України.
		Вказана терористична організація завідомо для ОСОБА_5 є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками , на яких покладені відповідні обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій.
		У травні 2014 року старший оперуповноважений сектору карного розшуку Єнакіївського міського відділу Головного управління МВС в Донецькій області ОСОБА_5 , будучи радикально налаштованою особою, що не сприймає державну владу в Україні, підтримуючи злочинні наміри терористичної організації «Донецька народна республіка» , діючи умисно, керуючись власними переконаннями, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту міжнародного ускладнення, а також впливу на прийняття рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування України, добровільно увійшов до складу незаконного збройного формування «Міністерство внутрішніх справ» терористичної організації «ДНР»
		Вказане незаконне збройне формування з травня 2014 року по теперішній час підпорядковується керівництву терористичної організації «Донецька народна республіка» та здійснює збройний спротив військовослужбовцям ЗС України і працівникам правоохоронних органів України.
		На даний час ОСОБА_5 продовжує обіймати оперативну посаду в підрозділі внутрішньої безпеки у так званому «Управлінні МВС», яке знаходиться в м. Донецьк і виконує накази керівництва незаконного збройного формування «Міністерство внутрішніх справ» терористичної організації «ДНР»
		Відповідно до положень ч.1ст.297-1 КПК Україниспеціальне досудове розслідування здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положеньглави 24-1 КПК України.
		За загальними правилами досудового розслідування, зокрема, визначеними статтями42,278,279 КПК України, складені органом досудового розслідування повідомлення про підозру або повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри повинні бути вручені особі, а якщо її місце перебування невідоме, вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Статтею297-5глави24-1 КПК Українивстановлений порядок вручення процесуальних документів підозрюваному при здійсненні спеціального досудового розслідування.
		Повістки про виклик підозрюваної особи у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем її проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрювана особа вважається належним чином ознайомлена з її змістом. Копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваній особі, надсилаються захиснику.
		Так, згідно з матеріалами кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 надсилались повідомлення про підозру та повістки про виклик (т.1 а.с.66-72, 76, 78), також на офіційному сайті СБ України розміщувались повістки про виклик ОСОБА_5 до слідчого відділу Управління СБ України в Чернівецькій області (т.1 а.с.65, 75, 90), однак згідно з повідомленнями від 23.11.2018 року , від 26.11.2018 року, від 26.11.2018 року, від 27 грудня 2018 року (т.1 а.с.74, 80, 88,89, 91, 93, 95) останній повертатися на територію , підконтрольну Україні, наміру не має, оскільки усвідомлює, що буде затриманий правоохоронними органами України.
		Відповідност.129 Конституції України, ст.7 КПК України, основними засадами судочинства в Україні -є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.
		Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 258-3 КК України, знає про розпочате щодо нього кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування та знаходиться при цьому в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій області, ухвалою суду від 09.02.2021року прийнято рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно вказаного вище обвинувального акту та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченого. У зв`язку з цим обвинувачений ОСОБА_5 не був допитаний судом в якості обвинуваченого по суті пред`явленого йому обвинувачення.
		Відповідно до ч. 2ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
		Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, якзаконність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо(п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).
		Суть принципу законності відповідно до ч. 1ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, щопід час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Згідно ч. 1ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеївчи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписівст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр».
		Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав на те, що органам обвинувачення, а відповідно і суду невідомо де на даний час перебуває ОСОБА_5 та чи співпрацює він із злочинними організаціями і на даний час. Вказане, як вказав захисник, має значення для ухвалення об`єктивного рішення у справі. Також звертав увагу суду на характеризуючі дані особи ОСОБА_5 , який є раніше не судимим, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває. З огляду на наведене захисник вказував, що міра покарання, яку просить обрати сторона обвинувачення є занадто суворою.
		Відповідно дост.ст. 84-85 КПКУкраїни,доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1ст.258-3ККУкраїни стверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами .
		Так, допитана судом свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона є уродженкою м. Докучаївськ, що в Донецькій області. Зараз проживає в м. Сторожинець Чернівецької області та періодично здійснює поїздки на тимчасово окуповану територію Донецької області з метою відвідування своїх рідних. Вказує, що у вересні 2019 року вона перебувала в м. Єнакієво та звернулася до Єнакіївського відділку поліції , маючи намір повідомити про факт вчинення відносно неї шахрайських дій працівниками одного з обмінних пунктів грошей. Однак заяву в поліції від неї не прийняли. Через деякий час до неї звернувся ОСОБА_5 , який повідомив , що він є співробітником внутрішньої безпеки і запропонував їй інформувати його про неправомірні дії поліцейських ДНР. При цьому він сказав, що всі обмінні пункти знаходяться під покровительством поліції. ОСОБА_5 їй документи не показував, тільки представився усно. Свідок каже, що відповіла, що співпрацювати з поліцією не буде, бо ніякої інформації, що їх цікавить не знає і не може повідомити. Вказує, що ОСОБА_5 високий , світловолосий, щільної тілобудови та приємної зовнішності, з родимкою над губою. 
		Свідок ОСОБА_8 , який проживає в м. Українськ Покровського району Донецької області в режимі відео конференції суду показав, що він з 2015 року по 2016 рік проходив військову службу в т.зв. ДНР в/ч НОМЕР_1 «Оплот». У вересні 2016 року, під час того коли він, в інтересах служби, перебував у м. Єнакієво Донецької області, порушив правила комендантського часу та з цих причин був затриманий поліцією ДНР. До нього у відділок, де він в ізоляторі сидів прийшов капітан УВБ МВС ДНР ОСОБА_5 , пропонував співпрацю. Те, що він капітан було видно з його військової форми. Також свідок повідомив, що він добре впізнав серед фотознімків ОСОБА_5 . Добре пам`ятає який він  на вигляд років 40 -50років, високий , нетовстий і не худий, коротко стрижений. На грудях у нього був бейдж , на якому було прізвище ОСОБА_9 .
		Окрім показів свідків, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується письмовими доказами, дослідженими та проаналізованими судом, а саме:
		-Витягом з ЄРДР №22017260000000014 від 11.03.2017 року, з якого вбачається, що 11.03.2017 року до ЄРДР за матеріалами правоохоронних органів було внесено відомості відносно ОСОБА_5 у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України (т.1 а.с.1 );
		- Повідомленням про підозру ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомляється про те, що він підозрюється в участі у діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка», тобто скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 258-3 ч.1 КК України ( т.1а.с. 61-64).
		-Листами начальника відділу КЗЕ Управління СБ України в Чернівецькій області № 75/8/2277 від 26.11.2018 року, № 75/8/2279 від 26.11.2018 року, № 75/8/689 від 23.08.2019 року, № 75/8/2511 від 27.12.2018 року відповідно до яких на виконання доручення встановлено, що ОСОБА_5 перебуває на тимчасово окупованій території м.Донецьк, у зв`язку з чим встановлення фактичного його місця знаходження є неможливим. ОСОБА_5 повертатися на територію, підконтрольну силам ООС наміру не має (т.1 а.с.74, 80, 88,89, 91, 93, 95) ; 
		- Висновком експерта , відповідно до якого зображення особи чоловічої статі, у формі синього кольору, що міститься у фото файлі «maschenko@ https://myrotvorets.center/criminal/ maschenko-aleksei-vladimirovich/ у розділ «Чистилище» як бувший працівник органів МВС України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для ідентифікації особи та проведення фото портретної експертизи придатне. Особи чоловічої статі, у фото файлі «maschenko» на диску та за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 та у зразку зовнішності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є однією особою (а.с.216-221)
		- Протоколом огляду від 30.01.2021 року відповідно до якого оптичний диск CD R #727/13442/18, CD-18-11407/КІ від 21.12.2018 року отриманий в ході тимчасового доступу до документів, які перебували у володінні оператора телекомунікації ПрАТ «ВФ Україна» щодо зв`язків абонента, їх дати, часу тривалості, маршруту передавання із зазначенням базових станцій в період здійснення з`єднань з номером мобільного оператора « НОМЕР_2 », яким користувався ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період 01 січня2016 року до 06 грудня2016 року. При відкритті даного файлу встановлено таблицю з інформацією про зєднання абонента оператора ПрАТ «ВФ Україна» з номером « НОМЕР_2 », яким користувався ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період 01 січня2016 року до 06 грудня 2016 року з вказанням номеру телефону співрозмовника даного абонента, дати , тривалості розмови та адреси базової станції абонента. Встановлено,що ОСОБА_5 постійно знаходився на тимчасово окупованій території ( н.с.Донецьк, Кіровське, Харцизьк, Шахтерськ, Торез, Сніжне, Макіївка, Зугрес, Єнакієво та ін.), яка підконтрольна терористичні організації «ДНР», а також підтверджено його звязки з абонентами, розмови яких зазначено у протоколі про результати знання інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - контролю за телефонними мережами ОСОБА_5 від 16.11.2017 року( а.с.234-235). 
		- Протоколом огляду сайту «Миротворець» від 01 жовтня 2018 року, відповідно до якого у пошуковій Інтернет системі встановлено інформацію про ОСОБА_5 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зображення сторінки додано до протоколу. Здійснено перехід на сторінку з обраною адресою і встановлено інформацію щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: «Зрадник батьківщини. Поліцай ДНР. Дата народження :18.02.1985 р. код ДРФО:3109502358. Уродженець Донецька обл.., Амвросіївський р-н,м. Амвросіївка. Колишній капітан поліції, заст. Начальника сектору карного розшуку Кіровського МВ. Перейшов на бік ДНР. Працює в УВБ ДНР. Обслуговує територію м. Сніжне, м. Шахтарськ, Торез (т.1 а.с.108-109)
		- Протоколом від 16.11.2017 року проведення негласної слідчої дії «Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж», зокрема дослідженою в судовому засіданні інформацією що міститься на дисках ( відеофайли 07.06.16.07; 08.06.17.54, 09.06.15.23; 13.06.2011; 15.06.14.03; 15.06.17.32; 15.06.22.30) у ході проведення яких було одержано доступ до змісту телефонних розмов ОСОБА_5 (т.2 а.с.62-85);
		-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2018 року, згідно якого ОСОБА_8 впізнав особу зображену на фото №3 ОСОБА_5 (т.2 а.с. 120-123 );
		-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2018 року, згідно якого ОСОБА_10 впізнав особу зображену на фото №3 ОСОБА_5 (т.2 а.с. 128-134);
		-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2021 року, згідно якого ОСОБА_7 впізнала особу зображену на фото №1 ОСОБА_5 (т.2 а.с.146-149);
		Таким чином, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за ч.1 ст. 258-3 КК України, тобто участь в діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка».
		Суд, оцінивши наведені докази, обставини справи, не вбачає правових підстав для визнання доказів недопустими в порядкуст.89 КПК України.
		Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.258-3 КК Українидоведена повністю.
		Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
		Конвенцією Організації Об`єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов`язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
		Поняття терористичної організації визначено вст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 рокуі це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
		Також, відповідно до ст.1 вищезазначеного закону, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
		Тобто, терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3ст.258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
		При цьому, суд враховує також Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженеПостановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
		Пленум Верховного Суду України в п. 4Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями» від 23 грудня 2005 року №13роз`яснив, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об`єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п.13 даної постанови, вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
		Таким чином, державним обвинуваченням доведено, що діяльність «ДНР» у складі якого діяло незаконне збройне формування н.з.ф. «Міністерство внутрішніх справ» є терористичною організацією.
		При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_5 усвідомлював, що «ДНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичних організацій «ДНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та, що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди, що призводить до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вищевказаних терористичних організаціях.
		Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з`ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено вст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
		Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_5 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
		Обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.
		Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявомсправедливостієпитаннявідповідності покарання вчиненому злочину;категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційнийпідхід, неупередженість.Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному,а й те,що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного іособоювинного.Адекватність покаранняступенютяжкостізлочину випливає з принципу правової держави,ізсутіконституційнихправтасвободлюдиниі громадянина, зокрема права насвободу,які неможуть бути обмежені, крім випадків, передбачених КонституцієюУкраїни.
		На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, керуючись принципомсправедливості та індивідуалізації призначення покарання,суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у межах санкції статті за цей злочин, оскільки даний вид покарання є необхідним для виправлення та перевиховання обвинуваченого.
		Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого (підсудного), що випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
		Також, суд, приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, з урахуванням чого суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_5 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України.
		Таку міру суд вважає необхідною не тільки для покарання ОСОБА_5 за вчинене протиправне діяння, а й для його виправлення. 
		Керуючись ст.ст.368, 370, 374, 395 КПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України і за його вчинення призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання.
		Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави понесені судові витрати у розмірі 715 грн. 00 коп.
		На вирок суду може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору. 
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні. 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...