Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 927/1041/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 25.08.2021. Зареєстровано: 25.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.08.2021.
Дата набрання законної сили: 28.07.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 липня 2021 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  927/1041/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Кібенко О.Р. - головуючого, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В., 
		за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
		представників учасників справи:
		Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Онищенка І.П. 
		Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" - Дороніної О.М.
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
		на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 (суддя Белов     С.В.)
		та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 (колегія суддів у складі: Шаптали Є.Ю., Куксова В.В., Яковлєва М.Л.)
		у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі -Укртрансгаз, оператор, Оператор ГТС)
		до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (далі - Чернігівгаз, замовник, оператор ГРС)
		про стягнення 389     203     702,36 грн.
		 
		ВСТУП 
		1.          Укртрансгаз та Чернігівгаз є суб`єктами ринку природного газу, які здійснюють діяльність з транспортування природного газу трубопроводами. У 2015 році вони уклали договір транспортування природного газу, але не підписали обов`язкові додатки 1, 2 до нього.
		2. У липні 2018 - лютому 2019 Укртрансгаз зафіксував щомісячне перевищення обсягів природного газу, отриманого Чернигівгазом з газотранспортної системи, над обсягами газу, переданого Чернігівгазом як оператором газорозподільної системи споживачам (місячний негативний небаланс), склав односторонні акти і виставив рахунки за послуги балансування, які Чернігівгаз не оплатив. 
		3. Укртрансгаз подав до суду позов про стягнення з Чернігівгазу заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, але цей позов залишений без задоволення. 
		4. Укртрансгаз звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
		5.          Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
		- якою є юридична природа послуги балансування, що надається Оператором газотранспортної системи (далі - ГТС) замовнику відповідно до договору транспортування природного газу; 
		- яка редакція Кодексу ГТС підлягає застосуванню до відносин з надання послуг балансування у період з липня 2018 року по лютий 2019 року; 
		- чи може типовий договір регулювати відносини з надання послуг балансування; 
		- чи може обов`язок оплати послуг балансування виникати у замовника через наявність чотирьох умов, передбачених Кодексом ГТС (при неузгодженості сторонами договірних умов щодо надання послуг балансування); 
		- чи дозволяє фактичне часткове виконання сторонами або однією з них не укладеного (не підписаного) договору дійти висновку про його укладеність.
		6.          Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких міркувань.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		7.          17.12.2015 Укртрансгаз та Чернігівгаз уклали договір транспортування природного газу №1512000712 (далі - Договір), відповідно до якого Укртрансгаз надає Чернігівгазу послуги транспортування природного газу (послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Чернігівгаз сплачує Укртрансгазу встановлену в ньому вартість таких послуг (п. 2.1. Договору).
		8. Відповідно до п. 2.2. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
		9. Пунктом 2.3. Договору визначено послуги, які можуть бути надані за ним замовнику, а саме: 1) послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); 2) послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); 3) послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
		10. Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до нього (п.2.4. Договору). 
		11. Пунктом 2.8. Договору сторони передбачили, що додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є, зокрема, оператор газорозподільної системи.
		12. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оператор (Укртрансгаз) зобов`язаний приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від Замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом ГТС. 
		13. Додатком 3 до Договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем /газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4. Договору).
		14. На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу, його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (п. 5.5. Договору).
		15. Сторони в п. 4.1. Договору погодили, що замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору.
		16. Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього Договору (п. 5.1. Договору).
		17. Пунктом 6.3. Договору передбачено, що надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом ГТС. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
		18. За умовами п.п. 7.1., 7.2. Договору вартість послуг розраховується таким чином: розподіл потужності та транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.
		19. Розділом ІХ Договору врегульовано порядок визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.
		20. Відповідно до п. 9.1. Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС.
		21. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою: 
		Вбалансування = БЦГ х К х QБГ, де :
		-          БГЦ - базова ціна газу, 
		-          QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника, 
		-          К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п. 9.2. Договору).
		22.          Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу ГТС. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті (п. 9.3. Договору).
		23. Відповідно до п. 11.1. Договору послуги, які за ним надаються, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором та замовником актами наданих послуг. 
		24. Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього Договору (п. 11.4. Договору). 
		25. Пункт 17.3. Договору встановлює, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.
		26. 29.11.2017 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою, зокрема, п.9.4. Договору виклали в такій редакції (застосовується до відносин сторін з 29.12.2016): оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату в строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться в строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
		27. Сторони не укладали додатки 1, 2 до Договору. Додаток 3 з боку замовника підписаний особою, яку неможливо ідентифікувати. 
		28. Позивач здійснив процедуру алокації за період: липень 2018 року - лютий 2019 року (далі - спірний період) та встановив наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу на загальну суму 325     045     856,97 грн, а саме:
		-          за липень 2018 року в обсязі 639,845 тис. м куб.;
		-          за серпень 2018 року в обсязі 1824,460 тис. м куб.;
		-          за вересень 2018 року в обсязі 1399,699 тис. м куб.;
		-          за жовтень 2018 року в обсязі 1751,624 тис. м куб.;
		-          за листопад 2018 року в обсязі 3262,884 тис. м куб.;
		-          за грудень 2018 року в обсязі 3412,839 тис. м куб.;
		-          за січень 2019 року в обсязі 9539,231 тис. м куб.;
		-          за лютий 2019 року в обсязі 2899,359 тис. м куб.
		29.          Позивач оформив односторонні акти про надання таких послуг: від 31.07.2018 №07-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.08.2018 №08-18-1512000712-БАЛАНС, від 30.09.2018 №09-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.10.2018 №10-18-1512000712-БАЛАНС, від 30.11.2018 №11-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.12.2018 №12-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.01.2019 №01-19-1512000712-БАЛАНС, від 28.02.2019 №02-19-1512000712-БАЛАНС, які направив відповідачу разом з рахунками на оплату їх вартості на загальну суму 325 045 856,97 грн, розрахунками вартості послуг балансування та звітами по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування. 
		30.          Відповідач не оплатив рахунки за послуги балансування обсягів природного газу за спірний період на загальну суму 325 045 856,97 грн.
		Короткий зміст позовних вимог
		31.          Укртрансгаз просить стягнути з Чернігівгазу 389 203 702,36 грн заборгованості за Договором транспортування природного газу, з яких: 325  045 856,97 грн основного боргу, 46 939 105,11 грн пені, 12 765 506,93 грн інфляційних втрат та 4  453  233,35 грн 3% річних.
		32. Позивач стверджує, що такі обсяги негативних небалансів природного газу виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат (потреб) без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		33.          Господарський суд Чернігівської області рішенням від 16.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021, у задоволенні позову відмовив повністю.
		34.          Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, послався на ст. 6, п. ч. 2 ст. 11, ч.1 ст. 14, ч. 1 ст. 626, ст. 627, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ст. 638, Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК), ч. 1 ст. 1 ч.ч.     1, 2 ст. 32 Закону "Про ринок природного газу", Кодекс ГТС, Типовий договір транспортування природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №     2497 (далі - Типовий договір), правові висновки, наведені у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17, від 20.03.2019 у справі №916/2090/16; ухвалі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/3201/19, та виходив з того, що:
		- транспортування природного газу може здійснюватися лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи;
		-          у п. 2.4. Договору сторони погодили, що обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування), які не були надані суду, з огляду на що суд дійшов висновку, що такі додатки не укладались;
		- додаток 3 до Договору з боку замовника підписаний невідомою особою (без зазначення прізвища, ім`я та посади підписанта), тому сторонами не був узгоджений перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених у пунктах приймання-передачі газу;
		- у Договорі відсутні умови щодо порядку оплати послуг місячного небалансу природного газу, оплата за які є предметом позову (відсутні докази, які б свідчили про внесення до діючого Договору відповідних змін з метою приведення його в відповідність до Кодексу ГТС у редакції, яка діяла протягом спірного періоду);
		- інформаційна платформа Оператора ГТС, на якій учасники ринку природного газу мали вчиняти балансуючі дії, в указаному періоді належним чином не функціонувала; тому законодавством не було передбаченого інструменту для вчинення Оператором ГТС балансуючих дій по відношенню до замовника як оператора ГРС.
		35.          Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не навів належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його прав та охоронюваних законом інтересів щодо отримання плати за місячні негативні небаланси в заявленому розмірі у період з липня 2018 року по лютий 2019 року за відсутності договірних умов, які регулюють порядок оплати послуг місячного небалансу природного газу. 
		36. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи сторін не спростовують того, що факт надання послуг є недоведеним, а отже, у відповідача не виник обов`язок оплачувати такі послуги, а у позивача відсутнє право на стягнення вартості послуг балансування, оскільки факт надання послуг обґрунтовується умовами договору, надання яких Договір не передбачає.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
		37.          У касаційній скарзі Укртрансгаз просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		38. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 2 ст.     287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
		39. В обґрунтування вимог касаційної скарги Укртрансгаз посилається на таке:
		-          судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.07.2020 у справі №923/1064/19, від 17.07.2019 у справі №906/408/18 щодо регулювання надання послуг з балансування не тільки Договором, але й Кодексом ГТС (п. 2, 3, 5 гл. 1 розд. І, п. 2 гл. 1 розд. IV, п. 1 гл. 1 розд. VIII, гл. XIV), та Типовим договором; 
		- докази, які містяться у справі, підтверджують негативний місячний небаланс саме оператора ГРС; а також виконання чотирьох умов виникнення у відповідача обов`язку оплати вартості послуг з балансування, передбачених Кодексом ГТС; але суд апеляційної інстанції не дослідив усіх доказів (односторонніх актів, алокацій (звітів) Чернігівгазу, звітів Укртрансгазу по точках входу/виходу відповідача);
		- Кодекс ГТС передбачає, що обов`язок оплати послуг з балансування виникає за наявності сукупності передбачених Кодексом ГТС чотирьох обставин, а сам факт складення позивачем як Оператором ГТС односторонніх актів надання послуг балансування свідчить про неврегулювання відповідачем самостійно у зазначений строк своїх негативних місячних небалансів (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №906/408/18, від 18.09.2018 у справі №922/1580/18);
		-          суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 75 ГПК у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 09.10.2019 у справі №922/1382/18 (необхідність врахування преюдиціальних обставин); у рішеннях судів у справах №910/328/20, №927/823/16, №927/276/18, які набрали законної сили, містяться преюдиціальні обставини щодо даної справи (факт надання послуг балансування), які не були враховані судами попередніх інстанцій;
		-          пунктами 1, 2 гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС передбачено визначення місячного небалансу для кожного місяця;
		-          скаржник вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду щодо застосування норм права (ст.ст. 179, 180 ГК, ст. 638 ЦК) у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 07.12.2018 у справі №910/22058/17 та від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, які застосовані в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції; 
		- фактичне виконання Договору свідчить про погодження його предмету сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17); 
		-          у матеріалах справи відсутні докази купівлі відповідачем природного газу в інших замовників або надання балансуючої номінації оператору газосховища для самостійного врегулювання небалансу; 
		-          у спірний період порядок комерційного балансування визначався відповідно до положень Кодексу ГТС в редакції, яка діяла станом на 27.07.2018, яка взагалі не передбачала поняття та механізму вчинення Оператором ГТС балансуючих дій, врегулювання небалансу не залежало від функціонування інформаційної платформи, обмін інформацією між Оператором ГТС та оператором ГРС здійснювався за допомогою електронної пошти або Інтернету; 
		-          відсутній висновок Верховного Суду відносно застосування норм права (положень постанов НКРЕКП від 27.12.2017 №1437, від 27.07.2018 №788, від 30.11.2018 № 1573, розд. XI, XIII, XIV, XV Кодексу ГТС в редакції, яка діяла до 01.03.2019) щодо впливу діяльності Інформаційної платформи на порядок вчинення Оператором ГТС фізичного та комерційного балансування, можливість замовника самостійно врегулювати негативні небаланси, можливість подання замовником послуг номінацій, впливу механізму вчинення Оператором ГТС балансуючих дій, механізм яких почав діяти з 01.03.2019, на права та обов`язки сторін, що існували до 01.03.2019; 
		-          всупереч ст.ст. 7, 76-79 ГПК суди попередніх інстанцій надали пріоритет доводам, міркуванням, припущенням відповідача і не надали мотивовану правову оцінку доказам та доводам позивача. 
		40.          У відзиві на касаційну скаргу Чернігівгаз просить відмовити в задоволенні касаційної скарги з таких підстав:
		-          судова практика у спорах Укртрансгазу з "облгазами" щодо стягнення заборгованості за послуги з балансування є усталеною (суди відмовляють Укртрансгазу в задоволенні позовних вимог повністю), що підтверджується постановами Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 904/2611/18, від 17.07.2019 у справі №906/408/18, від 18.06.2019 у справі №922/1580/18, від 09.04.2019 у справі №903/394/18, від 27.03.2019 у справі №906/110/18, від 05.03.2019 у справі №923/351/18, від 04.09.2018 у справі №916/1807/16, від 04.12.2018 у справі №927/276/18, від 18.06.2020 у справі №916/2467/19 (Верховний Суд звертає увагу на допущену відповідачем описку, адже за результатами розгляду цієї справи Верховний Суд ухвалив не постанову, а ухвалу від 17.06.2021, а 18.06.2020 була ухвалена постанова Південно-західного апеляційного господарського суду), та ухвалою Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №916/3201/19 про закриття касаційного провадження; немає жодного рішення, яким би суди задовольняли вимоги по стягненню заборгованості за послуги з місячного балансування за аналогічні періоди; 
		-          оскільки сторони не підписали додаток 1 та додаток 2 до Договору, то такий Договір є неукладеним, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16;
		-          у спірний період Чернігівгаз не мав можливості подати номінації на закупівлю природного газу для власних виробничих потреб та для покриття фактичних втрат у власника природного газу у віртуальній торговій точці, оскільки  інформаційна платформа не функціонувала; 
		-          у порушення умов Договору та Кодексу ГТС позивач не дотримався вимог порядку визначення небалансу (п. п. 1,2 гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС) та не надав відповідачу змоги самостійно врегулювати небаланс у визначений строк (п. п. 3-6 гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС); звіти про надані послуги балансування за спірний період не містять деталізації по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу, з інформації, яка надана позивачем, неможливо з`ясувати складові обсягів небалансу та суми нарахувань по споживачах замовника послуг балансування;
		-          односторонні акти самі по собі не можуть підтверджувати факт надання послуг балансування без перевірки їх підтвердження чи спростування сукупністю доказів у справі; наявність односторонніх актів не звільняє позивача від обов`язку надати докази обсягів негативних небалансів на підставі п. 9.2 Договору; однак у справі відсутні алокації та звіти про поділ фактичного газу (споживачів) за спірний період;
		-          позивач не зазначив обставин, за яких у відповідача виник небаланс, а саме: які обсяги газу замовив відповідач, на підставі яких документів (номінацій), які фактично обсяги відібрав відповідач, чим це має бути підтверджено (алокації); позивач не довів, який саме обсяг реальних та обґрунтованих витрат він поніс як Оператор ГТС у зв`язку зі здійсненням балансування та з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи.
		41.          Укртрансгаз подав заперечення на відзив Чернігівгазу на касаційну скаргу, де зазначає: 
		-          судовій практиці відомі випадки задоволення вимог Укртрансгазу щодо стягнення заборгованості за надані послуги балансування за наслідком виникнення негативних місячних небалансів у аналогічні спірні періоди; зокрема, Укртрансгаз посилається на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 у справі №908/3012/19, рішення Господарського суду Полтавської області від 30.01.2020 у справі №917/1641/19, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2021 у справі №909/65/20, рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2021 у справі №926/1577/20, рішення Господарського суду Черкаської області від 16.03.2021 у справі №925/1372/19; 
		- відповідач не заперечував встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/328/20 та рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2018 у справі №927/276/18 преюдиціальних обставин щодо регулювання умовами розд. ІХ Договору порядку визначення вартості послуг балансування та порядку розрахунків за них, щодо укладення цього Договору, його виконання сторонами, отримання відповідачем послуг з балансування обсягів природного газу у період з 2016 по 2019 роки; 
		- відсутні правові підстави для застосування висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 10.09.2020 у справі №916/3201/19 та постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, оскільки правовідносини у таких справах не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається; зокрема, у справах, наданих для порівняння, відсутні докази, що підтверджують виконання замовником умов договору; 
		- твердження Чернігівгазу щодо неподібності правовідносин у справах №923/1064/18, №906/408/18, №922/1382/18 стосовно правовідносин у справі, що розглядається, є необґрунтованими, оскільки в таких справах аналогічними є предмет (стягнення вартості послуг балансування), підстави (невиконання оператором ГРС обов`язку щодо сплати послуг балансування, що фактично надані Оператором ГТС оператору ГРС за наслідками виникнення у останнього негативних місячних небалансів), встановлені фактичні обставини (у зв`язку з відбором оператором ГРС природного газу на власні потреби і технологічні витрати без подання таких обсягів до газотранспортної системи, порядок понесення Оператором ГТС реальних втрат в процесі надання послуг балансування, порядку оформлення односторонніх актів надання послуг балансування, надсилання розрахунків, рахунків, спірний період тощо), матеріально-правове регулювання (положення Кодексу ГТС, що діяли в період з 27.04.2017 по 01.03.2019); 
		-          Регулятор у відповідних постановах від 27.07.2018 №788, від 30.11.2018 №1573 чітко визначив, що питання подання номінацій, реномінацій, проведення алокацій та визначення небалансів в період з серпня 2018 року по лютий 2019 року має регулюватись редакцією Кодексу ГТС, що діяла до 01.08.2018; 
		- суди попередніх інстанцій не врахували преюдиціальні обставини, встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2018 у справі №927/276/18 та рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/328/20, щодо фактичного отримання Чернігівгазом послуг балансування та виникнення небалансів. 
		42.          Також Укртрансгаз звертає увагу, що він допустив технічну описку на другій сторінці касаційної скарги та просить вважати посилання на рішення у справах №927/1047/19 та №927/2476/18 такими, що є посиланнями на рішення у справах №927/1041/19 та №927/276/18 відповідно. 
		Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
		43.          Верховний Суд ухвалою від 24.06.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Укртрансгазу; розгляд касаційної скарги призначив на 21.07.2021, який відкладено до 28.07.2021.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Щодо юридичної природи послуги балансування 
		44.          Правильне вирішення цієї справи неможливе без розуміння юридичної природи послуги балансування. 
		45.          Правовідносини з транспортування природного газу регулюються Законом "Про ринок природного газу", Законом "Про нафту і газ", Законом "Про трубопровідний транспорт", Законом "Про природні монополії", Кодексом ГТС, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим положенням НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494,  рішеннями НКРЕКП. 
		46. Визначення основних термінів, пов`язаних з функціонуванням ринку природного газу, містяться в ст. 1 Закону "Про ринок природного газу" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин). 
		47.          Газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.
		48.          Газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам. 
		49.          Оператор газотранспортної системи - суб`єкт  господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);
		50.          Оператор газорозподільної системи (оператор ГРС)  - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);
		51.          Замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG;
		52.          Споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини. 
		53.          Ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG;
		54.          Доступ - право користування потужністю об`єкта газової інфраструктури в обсязі та на умовах, встановлених у договорі про надання послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG;
		55.          Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу;
		56.          Транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. 
		57.          Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. 
		58. Договір транспортування природного газу має бути укладеним між сторонами у відповідності до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497. 
		59. Згідно з п. 3 гл. 3 розд. І Кодексу ГТС, Укртрансгаз як Оператор ГТС (станом на момент виникнення спірних правовідносин) забезпечував стале функціонування газотранспортної системи та виконання договорів транспортування природного газу із замовником послуг транспортування; функціонування газотранспортної системи в скоординований та ефективний спосіб зі збереженням необхідної надійності транспортування природного газу та його якості; вжиття заходів, необхідних для надійного функціонування газотранспортної системи; балансування системи та управління перевантаженнями в газотранспортній системі, а також проведення розрахунків із замовниками послуг транспортування, які виникають через їх незбалансованість. 
		60.          Відповідно до п. 5 гл. 1 розд. 1 Кодексу ГТС за договором транспортування природного газу Оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги). 
		61. Пунктом 1 гл. 1 розд. VIII Кодексу ГТС передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. 
		62. Відповідно до п.2 гл. 2 розд. ІХ Кодексу ГТС у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються відповідні фізичні точки входу та/або виходу, розподілена потужність, на яку замовник послуг транспортування має право, тип потужності (гарантована чи переривчаста), обсяг потужності та період її використання (строк, на який потужність була розподілена).
		63.          Балансування системи - діяльність, яка здійснюється Оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п.5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС). 
		64.          Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу. 
		65.          Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (п. 5 гл. 1 розд. І Кодексу ГТС).
		66. Відповідно до п. 1 гл. 1 розд. ХІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.
		67.          Згідно з положеннями п.п. 1, 3 гл. 4 розд. ХIV Кодексу ГТС розрахунок вартості послуг балансування, що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться Оператором ГТС після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу.
		68. У разі, якщо обсяги природного газу, що надходять до газотранспортної системи на точці входу та обсяги, які відбираються на точці виходу, відрізняються, фактично виникає небаланс: позитивний небаланс - у разі перевищення обсягів поданого природного газу над відібраним (фактичне перевищення пропозиції над попитом), негативний - у разі перевищення обсягів відібраного природного газу над поданим (перевищення попиту над пропозицією) (п.5 гл.1 розд.І, гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС). Послуги балансування, які надаються Оператором ГТС в межах послуг з транспортування природного газу, мають на меті забезпечення рівноваги між обсягами природного газу, що були подані та відібрані в/з ГТС. 
		69.          Процес визначення розміру місячного небалансу в розрізі споживачів здійснюється Оператором ГТС, цей процес (і відповідний документ) називається "алокація". Алокація - віднесення Оператором ГТС природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників. 
		70.          Місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
		71.          Негативний місячний небаланс може покриватись як Оператором ГТС шляхом надання послуг з балансування, так і оператором ГРС самостійно (шляхом купівлі природного газу у інших замовників послуг балансування або відбору природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації за цей газовий місяць) відповідно до п.п. 4, 7 гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС. 
		72.          Послуги з транспортування природного газу і послуги з балансування є пов`язаними одна з одною і надаються на підставі єдиного договору про транспортування природного газу. 
		Щодо правових підстав для закриття касаційного провадження відповідно до п.4 ч. 1 ст. 296 ГПК
		73.          Чернігівгаз подав клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Укртрансгазу. Таке клопотання мотивоване висновками Верховного Суду в ухвалі від 10.09.2020 у справі №916/3201/19, постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, які стосуються подібних правовідносин. Скаржник вважає, що Верховний Суд вже виклав позицію щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
		74. Укртрансгаз зазначає, що правовідносини у таких справах не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, зокрема тому, що у справах, наданих відповідачем для порівняння, відсутні докази, що підтверджують виконання замовником умов договору. 
		75. Верховний Суд частково погоджується з доводами скаржника і не вбачає підстав для закриття касаційного провадження у справі, що розглядається, з огляду на таке.
		76. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). 
		77. Закриття касаційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК можливе у разі, якщо касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а саме, якщо суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК). 
		78. Разом з тим, Укртрансгаз у касаційній скарзі як на підставу подання касаційної скарги крім п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК, посилався також на п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст.287 ГПК. 
		79. Так, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування положень постанов НКРЕКП від 27.12.2017 №1437, від 27.07.2018 №788, від 30.11.2018 №1573 та розд. XI, XIII, XIV, XV Кодексу ГТС в редакції, яка діяла до 01.03.2019, в частині впливу функціонування інформаційної платформи на порядок вчинення Оператором ГТС балансування, можливість замовника самостійно врегулювати негативні небаланси, можливість подання замовником послуг номінацій. 
		80. Скаржник просить відступити від висновків Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 179, 180 ГК, ст. 638 ЦК у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 07.12.2018 по справі №910/22058/17 та від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, які застосовані в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції. 
		81. Також Укртрансгаз зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив усіх доказів (односторонніх актів, алокацій (звітів) Чернігівгазу, звітів Укртрансгазу по точкам входу/виходу відповідача). 
		82. Відповідно, посилання Чернігівгазу на п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК як на підставу для закриття касаційного провадження у зв`язку з існуванням висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (постанова Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16) не спростовує доводів, які Укртрансгаз наводить щодо підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст.287 ГПК. 
		83. Крім того, правовідносини у справі №916/2090/16, на яку посилається Чернігівгаз, не є подібними до справи, що розглядається. 
		84. Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі №     910/4450/19).
		85. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносин необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №     305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі №     922/2383/16, від 16.01.2019 у справі №     757/31606/15-ц).
		86. Водночас досягти повного збігу всіх зазначених обставин у кількох різних справах неможливо. Відповідно, враховуючи різноманіття можливих правовідносин, в межах яких така норма права може бути застосована, для забезпечення однакового застосування норми права, визначальним при визначенні подібних правовідносин мають бути ті ознаки, які впливають на їх матеріально-правове регулювання (тобто можливість практичного застосування відповідної норми). Якщо різниця у відносинах не породжує застосування до них різного правового регулювання, то правовідносини можуть вважатись подібними.
		87. У справах, на які посилається відповідач, висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог ґрунтувалися на тому, що за відсутності підписаних додатків 1, 2 до договору транспортування, договір є неукладеним (що є усталеною позицією Верховного Суду, яка міститься у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 та від 07.12.2018 у справі №910/22058/17), а позивач не довів фактичне надання замовнику послуг балансування. Тобто висновки судів про відмову в задоволенні позовних вимог залежали від конкретних обставин, встановлених судами щодо фактичного надання або не надання послуг балансування. 
		88.          У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій не робили висновків про те, що Договір в цілому є неукладеним. Натомість, суди вважали, що спірний Договір передбачає надання різних послуг, пов`язаних з транспортуванням природного газу, а неукладеними є додатки 1, 2, 3, що дає підстави стверджувати про відсутність погоджених сторонами договірних умов щодо регулювання надання послуг балансування. 
		89. Крім того, у справі №916/2090/16, на відміну від справи, що розглядається, замовником є не оператор ГРС, а прямий споживач природного газу, який відбирає власний газ, придбаний відповідно до договору купівлі-продажу природного газу. Відтак, на споживача не поширюються відповідні обов`язки, визначені Законом "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативними актами для оператора ГРС.  
		90. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Чернігівгаз про закриття касаційного провадження.
		Щодо редакції Кодексу ГТС, яка підлягає застосуванню до спірних відносин 
		91.          Укртрансгаз у касаційній скарзі наполягає на тому, що до спірних відносин необхідно застосовувати Кодекс ГТС у редакції, чинній станом на 27.07.2017 (далі Кодекс ГТС у редакції 2017 року), а також звертає увагу, що висновки Верховного Суду щодо врахування постанов НКРЕКП від 27.07.2018 №788 та від 30.11.2018 №1573 при визначенні редакції Кодексу ГТС, який має регулювати питання подання номінацій, реномінацій в спірний період відсутні. Вказані доводи заперечуються Чернігівгазом. 
		92.          Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1437 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років" було внесено зміни до Кодексу ГТС у зв`язку із введенням добового балансування замість місячного та запровадженням роботи інформаційної платформи. Ця постанова набрала чинності з 01.08.2018. 
		93.          Відповідно до Кодексу ГТС в редакції від 01.08.2018, інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується Оператором ГТС, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу (далі - інформаційна платформа). 
		94. Таким чином, з 01.08.2018 Кодексом ГТС передбачено функціонування інформаційної платформи, яка істотно змінила процедуру взаємодії між суб`єктами ринку природного газу. Функціонування платформи забезпечує Оператор ГТС задля надання послуг транспортування природного газу відповідно до Кодексу ГТС. Платформа дозволяє автоматизувати процеси електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу - Оператором ГТС, операторами газорозподільних мереж (ГРС) та замовниками послуг транспортування газу. Платформа дозволяє операторам ГТС та ГРС бачити статус небалансів замовників послуг транспортування газу. Інформаційна платформа почала працювати в штатному режимі з 01.03.2019.
		95. Відповідно, для правильного вирішення цієї справи Верховний Суд повинен з`ясувати, яка саме редакція Кодексу ГТС має бути застосована до відносин щодо подання номінацій/реномінацій, визначення небалансу в період з липня 2018 року по лютий 2019 року.
		96. Як вже було зазначено, постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1437, яка відповідно до її п. 12 набирає чинності з 01.08.2018, внесено зміни до Кодексу ГТС, в тому числі такі, що пов`язані з функціонуванням інформаційної платформи.
		97. Водночас, постановою НКРЕКП від 27.07.2018 №788 (з урахуванням змін, внесених постановами НКРЕКП від 28.09.2018 №1134 та від 30.11.2018 №1573) встановлено, що Укртрансгаз як Оператор ГТС допустив порушення абз.абз. 2, 3 п. 1 гл. 5 роз. IV Кодексу ГТС у частині здійснення Оператором ГТС до 05.07.2018 первинної реєстрації споживачів за постачальником в інформаційній платформі на наступний газовий місяць та надання до 10.07.2018 через інформаційну платформу всім постачальникам, зареєстрованим на платформі, реєстру їх споживачів. 
		98.          У зв`язку з цим, Регулятор постановив, що на період усунення порушень та приведення дій Укртрансгазу у відповідність до вимог законодавства, створення та забезпечення функціонування інформаційної платформи, комерційне балансування (зокрема визначення фінансового забезпечення, подання номінацій/реномінацій, проведення алокацій, визначення небалансів, визначення плати за нейтральність) за період серпень 2018 року - лютий 2019 року здійснювати відповідно до положень Кодексу ГТС в редакції, що діє станом на день прийняття цієї постанови.
		99. Згідно з ч. 9 ст. 14 Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг" Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. (ч. 5 ст. 14 Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг").
		100. При цьому хоча вказані постанови НКРЕКП є індивідуально-правовими актами та стосуються виключно питання накладення штрафу на Укртрансгаз за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу, а також не вносять змін до Кодексу ГТС та не є нормативно-правовими актами, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України, а відтак, не поширюються на всіх суб`єктів ринку природного газу (постанова Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/17533/19), однак Верховний Суд вважає, що вони підлягають врахуванню відповідно до такого. 
		101. Відповідно до ч. 1 ст. 4 та ст. 1 Закону "Про ринок природного газу" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. Регулятором є НКРЕКП. 
		102. Пунктами 1, 7, 11 ч. 3 ст. 4 Закону "Про ринок природного газу" передбачено, що до повноважень Регулятора належить видача ліцензій на право провадження видів діяльності на ринку природного газу, що підлягають ліцензуванню з урахуванням положень статті 9 цього Закону, та нагляд за дотриманням ліцензійних умов ліцензіатами; затвердження правил балансування як частини кодексу відповідної газотранспортної системи; забезпечення дотримання операторами газотранспортних і газорозподільних систем, а також іншими суб`єктами ринку природного газу (крім споживачів) їхніх обов`язків згідно з цим Законом та іншими відповідними актами законодавства, у тому числі обов`язків щодо співпраці та взаємодії із суб`єктами ринку природного газу інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства.
		103. Регулятор здійснює моніторинг функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки, зокрема виконання операторами систем передачі та розподілу, операторами газотранспортної та газорозподільних систем їхніх функцій та зобов`язань відповідно до законодавства (п. 11 ч. 1 ст. 20 Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"). 
		104. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 Закону "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції. 
		105. Вказану норму доповнює також п. 5 ч. 4 ст. 19 зазначеного Закону, яким передбачено, що під час здійснення державного контролю Регулятор має право приймати рішення про усунення виявлених порушень, обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.  
		106. З цього випливає, що ухвалені Регулятором рішення щодо застосування відповідної редакції Кодексу ГТС є обов`язковими для Укртрансгазу як суб`єкта ринку природного газу - Оператора ГТС, якому воно було адресоване. А тому Укртрансгаз був зобов`язаний до спірних правовідносин застосувати саме положення Кодексу ГТС в редакції постанови НКРЕКП від 28.04.2017 №615.
		107. Відповідно, до спірних правовідносин за спірний період: липень 2018 року - лютий 2019 року мають застосовуватись положення Кодексу ГТС в редакції 2017 року. 
		108. При цьому постановами НКРЕКП встановлювався обов`язок для Укртрансгазу приймати номінації і реномінації у формі та у спосіб, що прямо визначені Регулятором. 
		109. Так, як встановлено п.п. 2 п. 2 постанови НКРЕКП від 20.11.2018 №1573, Укртрансгаз зобов`язано приймати номінації/місячні номінації/реномінації: (і) на грудень 2018 року в паперовому або електронному вигляді (в інформаційній платформі з накладенням електронного підпису уповноваженої особи замовника послуг транспортування); (іі) на січень - лютий 2019 року виключно в інформаційній платформі в електронному вигляді з накладенням електронного підпису уповноваженої особи замовника послуг транспортування. 
		110. Номінація/місячна номінація/реномінація використовується як тестова інформація для формування в інформаційній платформі добової номінації замовника послуг транспортування на вхід та вихід. У випадку надання місячної номінації/реномінації без деталізації добових обсягів формування в інформаційній платформі добової номінації на вихід здійснюється шляхом поділу загального обсягу природного газу на кількість днів у місяці (п. 3 постанови НКРЕКП від 20.11.2018 № 1573).
		111. Таким чином, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про помилкове застосування судами попередніх інстанцій Кодексу ГТС у редакції  2018 року, у зв`язку з чим неправильними є висновки щодо відсутності підстав врегулювання сторонами місячних небалансів, відсутності в Оператора ГТС визначеного законодавством інструменту для вчинення балансуючих дій по відношенню до оператора ГРС і неможливості подання замовником номінацій / реномінацій у спосіб інший, ніж за допомогою Інформаційної платформи. 
		Щодо укладеності договору 
		112. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що підписаний без додатків 1, 2 Договір не передбачає порядку оплати місячних негативних небалансів та надання послуг балансування. 
		113. Скаржник у касаційній скарзі посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, відповідно до якої не може вважатися неукладеним частково виконаний договір.           
		114. Як вже зазначалося вище, у справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій не робилися висновки про неукладеність Договору  транспортування природного газу в цілому, а лише щодо невизначеності в договорі істотних умов надання послуг балансування. 
		115. Суди у цій справі встановили, що Договір не містив істотних умов надання послуг балансування, оскільки додатки 1, 2, підписані не були. Також суди визначили, що додаток 3 з боку замовника підписаний особою, яку не можна ідентифікувати.
		116. Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (у редакції станом на момент укладення договору) затверджено типовий договір транспортування природного газу. Додатки до нього є його невід`ємною частиною:  
		-          додаток 1 - розподіл потужності; 
		- додаток 2 - транспортування, що передбачає плановий обсяг фізичного транспортування природного газу за кожен місяць; 
		- додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
		117. Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. 
		118. За положенням ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 
		119. Зокрема, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК). При цьому відповідно до ч.4 ст. 180 ГК умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
		120. Згідно з ч.ч. 1, 8 ст. 181 ГК господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
		121. Укртрансгаз стверджує, що договір виконувався сторонами, транспортування газу відбувалося, а тому не може бути визнаний неукладеним. 
		122. Але суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем не доведено фактичного надання саме послуг балансування у спірний період, тому дійшли правильного висновку про те, що договір транспортування в частині надання послуг балансування є неукладеним. Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, на яку послався скаржник. 
		Щодо застосування до спірних правовідносин Типового договору
		123. Скаржник вважає, що до спірних правовідносин між сторонами застосовується безпосередньо Типовий договір, який передбачає обов`язок оплати послуг балансування. 
		124. Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. 
		125. Згідно зі ст. 184 ГК укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
		126. Частиною 1 ст. 32 Закону "Про ринок природного газу" передбачено, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. 
		127. Пунктом 5 гл. 1 розд. 1 Кодексу ГТС в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги). 
		128. Також відповідно до п. 2 гл.1 розд. IV Кодексу ГТС правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування газотранспортної системи, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.
		129. Як вже відзначалось, Типовий договір транспортування природного газу затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (зі змінами, в тому числі відповідно до постанов НКРЕКП від 24.11.2016 №2016, від 24.11.2016 №2017, від 27.12.2017 №1437 тощо). 
		130. При цьому постановою Регулятора від 27.12.2017 №1437 постановлено суб`єкту господарювання, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору. Постанови НКРЕКП від 24.11.2016 №2016, від 24.11.2016 №2017 таких положень не містили.
		131. Пунктом 17.3 Договору передбачено, що в разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору. Аналогічне положення міститься також у п. 17.3 Типового договору.
		132. Укртрансгаз повинен використовувати типову форму договору транспортування природного газу, що затверджується Регулятором, для укладення всіх договорів транспортування природного газу. Питання врегулювання всіх решти технічних умов транспортування природного газу здійснюється шляхом укладення між сторонами відповідних додаткових угод, а за відсутності згоди - в судовому порядку. 
		133. Подібні висновки наведені також у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 906/316/17 та від 11.12.2018 у справі № 921/375/17-г/14, від 12.03.2019 у справі № 904/2258/18 (щодо договорів постачання електричної енергії). 
		134. При цьому, як вже зазначалось, п. 17.3 Договору передбачено, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу Сторони зобов`язуються протягом місяця внести зміни до цього Договору. 
		135. Станом на момент виникнення та в період дії спірних правовідносин (липень 2018 року - лютий 2019 року) зміни до Типового договору вносились відповідно до постанов НКРЕКП від 24.11.2016 №2016, від 24.11.2016 №2017, від 27.12.2017 №1437 та від 04.12.2018 №1598. Однак відповідні зміни до Договору внесені не були. 
		136. Водночас, якщо Договір, укладений сторонами, не відповідає змісту Типового договору, або у разі не приведення Договору у відповідність до вимог Типового договору з урахуванням внесених до нього змін, чинне законодавство не передбачає можливості безпосереднього застосування до відповідних правовідносин Типового договору. 
		137. Так, ст.ст. 4, 5, 7 ЦК передбачено, що цивільні правовідносини регулюються актами цивільного законодавства, договором, звичаєм. 
		138. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК). 
		139. Типовий договір у розумінні ст. ст. 179, 184 ГК не є ні нормативним актом, ні самостійним укладеним договором. Натомість він становить собою сукупність істотних умов, які уповноважений орган визначає як такі, що є обов`язковими при укладенні сторонами договору відповідного типу, однак такі умови можуть бути конкретизовані, що є невід`ємним правом сторін при встановленні, зміні або припиненні їх взаємних прав та обов`язків. 
		140. Відповідно до ч. 1 ст. 630 ЦК (в редакції, яка діяла в спірний період) договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Втім, у справі, що переглядається, Договір не містив такого положення. 
		141. Частина 2 ст. 630 ЦК передбачає, що якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам ст. 7 цього Кодексу. Втім, звичаєм можуть регулюватися певні правила, процедури, порядок дій, але не обсяг послуг балансування, який має надаватися відповідно до договору. 
		142. Кодекс ГТС одним із основоположних принципів називає надання Оператором ГТС послуг доступу та приєднання до газотранспортної системи виключно на договірних засадах (п.4 гл.1 розд. І Кодексу ГТС).
		143. Застосування Типового договору до спірних правовідносин при наявності укладеного Договору також призведе до порушення гарантованого законом права сторін на застосування елементу волевиявлення шляхом конкретизації відповідних типових умов договору, передбаченого ст.ст. 179, 184 ГК.
		144. При цьому чинне законодавство гарантує сторонам право на захист власних прав та законних інтересів у разі, якщо укладений ними договір не відповідає змісту типового договору, в тому числі шляхом визнання договору, його положень недійсними (постанова Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №904/2258/18), зобов`язання укласти договір у відповідній редакції (постанова Верховного Суду від 18.09.2020 у справі №916/1423/18) тощо.
		145. Відповідно, посилання скаржника на можливість урегулювання спірних відносин щодо врегулювання небалансів безпосередньо на підставі Типового договору є помилковими і відхиляються Верховним Судом. 
		Щодо передбаченого Кодексом ГТС обов`язку оплати послуг з балансування за наявності чотирьох умов 
		146. Скаржник із посиланням на правові позиції, що містяться у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №904/408/18, від 18.09.2018 у справі №922/1580/18, від 18.06.2019 у справі №912/1558/18, зазначає, що обов`язок оплати послуг балансування виникає у замовника за наявності сукупності передбачених Кодексом чотирьох умов (обставин) (1) виникнення негативного місячного небалансу; (2) не врегулювання замовником цього небалансу самостійно; (3) оформлення оператором одностороннього акту; (4) надання оператором замовнику розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури, а "сам факт складення позивачем як оператором ГТС односторонніх актів свідчить про те, що замовником не було врегульовано місячний негативний небаланс".
		147. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили наданих ним належних і допустимих доказів наявності чотирьох умов, які у сукупності свідчать про виникнення у відповідача обов`язку з оплати послуг балансування. 
		148. Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника з таких підстав. Передбачений Кодексом ГТС порядок оплати послуг з балансування (чотири умови) діє лише у випадку укладення сторонами договору про надання послуг з балансування. Якщо такий договір не є укладеним, як встановлено судами у цій справі, то позивач - Оператор ГТС має надати суду не лише односторонні акти та розрахунки, але й докази фактичного надання ним послуг з балансування. При цьому наявність у замовника негативного небалансу, підтверджена відповідними доказами, ще не є свідченням надання Оператором ГТС послуг з балансування, адже оператор ГРС мав можливість самостійно врегулювати небаланс (п. 4 гл. 3 розд XIV Кодексу ГТС у редакції 2017 року). Отже, скаржник помилково ототожнює факт наявності небалансу із фактом надання Оператором ГТС послуг балансування.
		149. Таким чином, Верховний Суд відхиляє зазначений довід скаржника про виникнення у замовника обов`язку оплати послуг балансування внаслідок виконання Оператором ГТС чотирьох умов, передбачених Кодексом ГТС. 
		Щодо тягаря доведення факту надання послуг балансування 
		150. Укртрансгаз зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази купівлі Чернігівгазом природного газу в інших замовників послуг транспортування або здійснення ним відбору природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації з метою врегулювання небалансу. На думку позивача це є достатнім доказом надання Укртрансгазом відповідачу послуг балансування. 
		151. Чернігівгаз, в свою чергу, стверджує, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено, що доводити факт надання послуг має Укртрансгаз, тоді як Укртрансгаз не довів надання ним послуг балансування.  
		152. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що тягар доведення факту надання послуг покладається на позивача, який звертається до суду з позовом про стягнення оплати за надані послуги. 
		153. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За ч. 1 ст. 76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. За ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		154. На особу, яка хоче довести факт надання послуг, покладається обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, а саме - надання послуг замовнику на виконання умов договору.
		155. Відповідач (замовник) не зобов`язаний доводити факт ненадання йому послуг. 
		156. Велика палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (п. 81 зазначеної постанови) вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона, якщо інша сторона не надала доказів протилежного. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (п.  41). Тобто "концепція негативного доказу", закріплена у ч. 10 ст. 81 ГПК, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Про це зазначено у п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача. 
		Щодо обов`язків Оператора ГТС забезпечити прозоре надання послуг 
		157. Закон "Про ринок природного газу" передбачає, що правила балансування як частина Кодексу ГТС (у тому числі методологія визначення платежів, пов`язаних з балансуванням), мають бути справедливими, недискримінаційними, обумовленими об`єктивними чинниками та такими, що створюють економічні стимули для балансування обсягів закачування і відбору природного газу самими замовниками (п. 7 ч. 3 ст. 4, ст. 35 зазначеного Закону). 
		158. Такі правила мають відображати реальні потреби газотранспортної системи з урахуванням ресурсів у розпорядженні оператора газотранспортної системи, мають бути засновані на ринкових принципах (ст. 35 Закону "Про ринок природного газу"). 
		159. Суб`єкти ринку природного газу мають діяти відповідно до принципів прозорості та недискримінації (ч. 3 ст. 2 Закону "Про ринок природного газу"). 
		160. У ч. 2 ст. 35 Закону "Про ринок природного газу" передбачено, що розмір плати за небаланси замовників визначається виходячи із обґрунтованих та реальних витрат оператора ГТС, пов`язаних із здійсненням балансування. 
		161. У ч. 3 цієї статті визначено, що оператор ГТС повинен забезпечити замовників безкоштовною, достатньою, своєчасною та достовірною інформацією про статус балансування в межах інформації, що знаходиться у розпорядженні оператора ГТС у відповідний момент часу. Така інформація має надаватися відповідному замовнику в електронному форматі.
		162. Постановами Регулятора щодо внесення змін до Типового договору саме на Оператора ГТС покладено обов`язок щодо приведення укладених договорів транспортування природного газу у відповідність до Типового договору. 
		163. Надання послуг транспортування, включаючи послуги балансування, без Договору, належним чином підписаного та приведеного у відповідність до вимог закону, Кодексу ГТС та Типового договору, є порушенням вимог чинного законодавства з боку Укртрансгазу як Оператора ГТС. 
		164. Відповідно, непідписання додатків, неприведення Договору у відповідність до Типового договору, затвердженого НКРЕКП, в тому числі для уникнення ризиків несплати заборгованості за негативні небаланси, є наслідком в першу чергу неналежної  поведінки Оператора ГТС. 
		165. Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти обачності, розумності є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб`єкт господарювання та пересічний громадянин, споживач. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/17876/19). 
		166. Невжиття заходів щодо приведення Договору у відповідність до вимог законодавства (підписання додатків 1, 2), невжиття передбачених законом заходів щодо припинення/обмеження надання Чернігівгазу відповідних послуг, невжиття заходів щодо врегулювання ситуації має наслідком прийняття Укртрансгазом як суб`єктом господарювання ризиків не доведення фактичного отримання замовником послуг, які надані без належних правових підстав.
		167. У постанові від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц Верховний Суд зазначив, що коли правила, встановленні статтею 213 ЦК, не дозволяють визначити зміст відповідної умови договору, то потрібно застосовувати тлумачення contra proferentem - особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені", але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". 
		168. Аналогічна позиція міститься у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/16011/17, від 15.05.2019 у справі №917/803/18, від 17.02.2021 у справі №916/3948/19, від 18.03.2021 у справі №910/9525/19. 
		169. Оскільки Укртрансгаз є монополістом, то він мав переважний вплив на процес укладання Договору та на зміст його положень. Скаржник визнає, що всі договори транспортування природного газу, які підписуються ним як Оператором ГТС з операторами ГРС, є однотипними. 
		170. Таким чином, непідписання додатків 1, 2 до Договору призвело до неузгодженості істотних договірних умов щодо надання послуг балансування, і така неузгодженість при вирішенні судом спору про стягнення заборгованості за надання відповідних послуг має тлумачитися проти Укртрансгазу. 
		Щодо споживання природного газу замовником для власних потреб
		171. Скаржник неодноразово зазначав у касаційній скарзі, що негативні місячні небаланси Чернігівгазу, які фіксувалися у звітах та актах Укртрансгазу протягом спірного періоду, свідчать про відібрання відповідачем природного газу для власних потреб. На думку скаржника, надані позивачем докази підтверджують відбір природного газу Чернігівгазом саме як замовником послуг транспортування (а не споживачем) обсягів природного газу. 
		172. У ч. 2 ст.28 Закону "Про ринок природного газу" передбачено, що оператор ГРС придбаває енергоресурси, необхідні для здійснення своєї господарської діяльності, у недискримінаційний та прозорий спосіб. 
		173. Враховуючи відсутність правової підстави для отримання Чернігівгазом послуг транспортування природного газу (неузгодження істотних договірних умов на надання послуг балансування), стягнення Укртрансгазом коштів може здійснюватися відповідно до положень ст.1212 ЦК у разі доведення факту набуття Чернігівгазом природного газу, який належав Укртрансгазу, без достатньої правової підстави або шляхом стягнення суми збитків, якщо газ був придбаний Укртрансгазом з метою балансування негативних місячних небалансів, які виникли внаслідок відбирання Чернігівгазом природного газу для задоволення власних потреб, і не був компенсований Оператору ГТС через договірні механізми (оплату послуг балансування).
		Щодо преюдиціальності обставин, встановлених судами в інших справах 
		174. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ч. 4 ст. 75 ГПК, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		175. Скаржник посилається на те, що:
		- рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 у справі №927/670/17, яке набрало законної сили, встановлено обставину укладання між  Укртрансгаз та Чернігівгаз Договору відповідно до Типового договору; 
		- рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2018 у справі №927/276/18 про стягнення  Укртрансгазом з Чернігівгазу вартості послуг балансування на підставі спірного Договору, яке набрало законної сили встановлено, що Договір врегульовує послуги балансування; 
		- рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/328/20 за позовом Чернігівгаз до АТ "Укртрансгаз"про визнання недійсним договору від 17.12.2015 №1512000712, яке набрало законної сили, встановлено, що позивач отримував послуги з балансування обсягів природного газу в період з 2016 по 2019 роки; 
		- рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2017 у справі №927/823/16 встановлено, що Чернігівгаз самостійно оплатив вартість послуг балансування, стягнення якої було предметом позовних вимог, у сумі 48645555,92 грн боргу після подання позову. 
		176. Тому, для правильного вирішення цієї справи необхідно встановити, чи є преюдиціальними обставини, встановлені господарськими судами у справах №910/328/20, №927/823/16, №927/276/18, №927/670/17, по відношенню до справи, що розглядається. 
		177. У справі, що розглядається, суди встановили такі факти: сторонами не підписано додатки 1, 2 до Договору, а додаток 3 з боку замовника підписано особою, яку не можна встановити. Фактичне надання послуг балансування позивачем у спірний період не доведено. Встановивши такі обставини, суди дійшли висновку про неузгодженість договірних умов про надання послуг балансування. 
		178.          Відповідно до усталеної правової позиції, яка міститься у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 і яку застосували суди та на яку посилався відповідач, договір є неукладеним, якщо сторонами не погоджено суттєві умови, а позивачем не доведено фактичне надання таких послуг, тобто фактичне виконання договору. Тобто висновок про укладеність чи неукладеність договору за умови відсутності факту його підписання сторонами, а лише через доведення позивачем фактичного виконання цього договору, є правовою оцінкою судом сукупності встановлених фактичних обставин справи. 
		179.          У рішенні Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/328/20 та рішенні Господарського суду Чернігівської області від 21.08.2017 у справі №927/670/17, на які посилається Укртрансгаз, суди, встановивши, що сторонами було підписано договір, але не підписано додатки 1, 2, зробили висновок про те, що спірний Договір є укладеним, а додаток 3 до Договору є схваленим Чернігівгазом внаслідок підписання актів приймання-передачі природного газу по комерційних вузлів обліку, які вказані, зокрема в такому додатку 3. 
		180.          У цій же справі суд зазначив, що у період часу з 2016 року по 2019 рік на підставі спірного Договору отримував послуги Укртрансгазу з балансування обсягів природного газу і транспортування газу - отримання газу через газорозподільні станції. Втім, такі висновки були зроблені судами через оцінку обставин, встановлених в інших рішеннях Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2017 у справі №927/823/16 та від 14.06.2018 у справі №927/276/18 про надання послуг балансування за інші періоди: з лютого по серпень 2016 року та з лютого по березень 2016 року, з червня 2016 року по грудень 2017 року і з липня 2017 року по лютий 2018 року. 
		181.          У справі, що переглядається, суди не оцінювали укладеність Договору в цілому, а дійшли висновку про неузгодженість істотних умов Договору щодо послуг балансування і недоведеність факту надання відповідних послуг за період липень 2018 - лютий 2019. 
		182.          У рішеннях Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2017 у справі №927/823/16 та від 14.06.2018 у справі №927/276/18, на які також посилається скаржник, суд дійшов висновку, що підписання сторонами Спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України, а також фактичне виконання розрахунків в порядку, зазначеному в цих протокольних рішеннях відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, свідчить про погодження сторонами зміни порядку і строків проведення оплати за надані послуги з транспортування газу (у тому числі балансування) за Договором від 17.12.2015 №15120000712. Відтак, сторони Договору за взаємною згодою і домовленістю змінили порядок проведення остаточного розрахунку, а їх відносини були підпорядковані вимогам спільних протокольних рішень і спеціальних нормативно-правових актів. Таким чином, суди встановили фактичне надання послуг балансування за інший період. Питання укладеності договору суд у цих справах не вирішував. 
		183.          Відповідно, факти, встановлені судами у справах №910/328/20, №927/823/16, №927/276/18, №927/670/17, на які посилається скаржник, є частково такими самими, як встановлені судами у справі, що переглядається, а частина фактів (щодо доказів обсягу та вартості наданих послуг балансування в інші спірні періоди) не мають преюдиціального значення у цій справі.
		Щодо відступлення від висновків Верховного Суду 
		184.          Скаржник вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 179, 180 ГК, ст. 638 ЦК у подібних відносинах, викладених у постановах від 07.12.2018 у справі №910/22058/17 та від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 та застосованого судами при прийнятті оскаржуваних рішень. 
		185.          Порядок відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати, передбачений частиною другою ст. 302 ГПК, відповідно до якої суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		186.          На розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду було передано справу №922/3987/19 з мотивів необхідності відступити від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16.
		187.          За результатами розгляду справи №922/3987/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16.
		188.          За таких обставин Суд не вбачає підстав для повторної передачі справи на розгляд об`єднаної палати для відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16. 
		189.          Крім того, Верховний Суд вважає, що скаржником не наведено вагомих та достатніх аргументів, які б свідчили про помилковість правової позиції Верховного Суду, на підставі якої вже сформована усталена практика і від якої пропонується відступити.  
		190.          Висновки у постанові Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17 стосувалися спірних відносин між сторонами, які виникли з договору будівельного підряду. Тому відносини у цій справі і справі, яка переглядається, не можуть вважатися подібними, відповідно, підстави для відступу відсутні. 
		Щодо порушення норм процесуального права 
		191.          З приводу підстав касаційного оскарження, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК, який, зокрема, відсилає до п. 1 ч. 3 ст. 310 цього Кодексу, Верховний Суд зазначає таке.
		192.          Відповідно до п.1 ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.
		193.          Таким чином, за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не само по собі порушення норм процесуального права, недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.
		194.          Тобто процесуальний закон пов`язує право суду касаційної інстанції скасувати судове рішення з підстав недослідження зібраних у справі доказів за обов`язкової умови попереднього встановлення обґрунтованості підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами п.п.1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК.
		195.          Натомість скаржник не довів обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2     ст. 287 ГПК України, що виключають можливість скасування судових рішень з цієї підстави.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		196.          Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		197.          За ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		198.          Ураховуючи викладене, рішення та постанова судів попередніх інстанцій у цій справі підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
		Судові витрати 
		199.          Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №927/1041/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий          суддя                                                                      О.     Кібенко
		 
		Судді                                                                                                     О. Кролевець
		 
		                                                                                                    Л.     Стратієнко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...