Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/22487/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 27.08.2021. Зареєстровано: 29.08.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.08.2021.
Дата набрання законної сили: 18.01.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		25 серпня 2021 року                               м. Київ                              № 640/22487/20
		          Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу 
		за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Треймакс Україна" 
		до                     Головного управління Державної податкової служби у місті Києві
		про                     визнання протиправними та скасування   податкового повідомлення-рішення
		ВСТАНОВИВ:
		          Товариство з обмеженою відповідальністю "Треймакс Україна" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати  податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2020 року №0000160504.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на безпідставність висновків акту від 12 серпня 2020 року №737/26-15-05-04-01/30434848 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Треймакс Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року», оскільки при складанні звітності з ПДВ, а також додатків 2 та 3 щодо періодів виникнення від`ємного значення з ПДВ та розрахунку суми бюджетного відшкодування керувався Податковим кодексом України та наказом Мінфіну України від 28 січня 2016 року № 21 про затвердження форм звітності та порядку її заповнення. Так,  позивачем до всіх декларацій з ПДВ за період жовтень 2018 року - травень 2020 року було додано додаток 2 (Д»), в яких послідовно відображено суми від`ємного значення з ПДВ. Всі декларації прийняті відповідачем без зауважень та заперечень щодо значення та шляхів формування від`ємного значення з ПДВ за вказані періоди.
		          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		          У відзиві на позов представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та вказував, що при формуванні відповідних сум від`ємного значення з ПДВ позивачем порушено «принцип хронології формування від`ємного значення».
		          У відповіді на відзив позивач вказує, що твердження відповідача, що станом на 31 травня 2020 року у позивача відсутнє від`ємне значення за листопад 2018 року на суму 274  776 грн, за грудень 2018 року на суму 217619 грн, за липень 2019 року на суму 223  907 грн., за серпень 2019 року на суму  278  099 грн за листопад 2019 року на суму 11266 грн не відповідає дійсності. Вказані суми відображались позивачем у додатку 2 до відповідних декларацій з ПДВ, які були прийняті без зауважень.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
		          Головним управлянням  Державної податкової служби у  місті Києві на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Треймакс Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2020 року, за результатом якої складено акт від 12 серпня 2020 року №737/26-15-05-04-01/30434848 (далі - акт перевірки).
		Так, перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 200.4, 200.14 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 5 розділу 5 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого  наказом Мінфіну України від 28 січня  2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (далі - Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ), в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) за травень 2020 року у розмірі 2  000  000 грн.
		          На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення  від 07 вересня 2020 року №0000160504, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ за травень 2020 року в сумі 2  000  000 грн. 
		Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішення відповідача позивач звернувся з даним позовом.
		У відповідності до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення суми податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.
		Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг.
		Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою    пунктом 193.1    статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи).
		Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11    статті 201 цього Кодексу.
		Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
		Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: - враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; - або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - та/або  зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
		Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено статтями 46 та 203 Податкового кодексу України.
		Згідно з абзацом 1 пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час подання позивачем.
		Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - звітність з ПДВ) належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками.
		Наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 2016 року №503 внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року №159/28289. Як зазначено у пункті 4 наказу №503, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано 01 липня 2016 року в «Офіційному віснику України», № 49.
		Відповідно до пункту 2 розділу VIII Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом №503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20 вересня 2016 року).
		Так, відповідно до пункту 4 змін до Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ в новій редакції викладено додатки 2 (Д2) та З (ДЗ) до податкової декларації з податку на додану вартість.           Акті перевірки зазначається надалі, що з урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає розшифровку від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від`ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. 
		Така деталізація здійснюється в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість.
		Деталізація від`ємного значення різниці між податковими зобов`язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення (рядок 21 декларації з ПДВ). Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.
		При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість застосовується принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.          Так, позивачем заповнена декларація у відповідності з абзацем 1 підпунктів 2, 3, 4  пункту 5 Розділу III Порядку заповнення декларації.
		Суд погоджується з позивачем, що з огляду на приписи пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, при визначенні податкового зобов`язання з ПДВ у складі податкового кредиту звітного періоду враховуються суми податкового кредиту сформованого у поточному податковому періоді та суми від`ємного значення з ПДВ, що виникло у минулому звітному періоді, при цьому у випадку послідовного виникнення від`ємного значення у декількох минулих податкових періодах, таке значення може бути сформовано за рахунок відповідних сум від`ємного значення у таких минулих періодах.
		          Відповідачем зазначено про наявність помилки при заповненні як додатку 2 (Д2), так і таблиці додатка 3 (ДЗ) до декларації з податку на додану вартість, а саме: не застосовано принцип хронології формування від`ємного значення, згідно з яким податкові зобов`язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого, що, зокрема, слугувало підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. 
		          Оскільки суми від`ємного значення з ПДВ, заявлені до бюджетного відшкодування в травні 2020 року заявлені в межах сум фактично сплачених у попередніх та звітному (податковому) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України та не перевищували суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України на час подання податкової декларації (про що вказано і в листі Головного управління Державної податкової служби у місті Києві від 02 вересня 2020 року №125630/10/26-15-07-04-01 «Про розгляд заперечень» і у відзиві на позов), а також, що помилка в заповненні додатку 2 до декларації не вплинула на розрахунки позивача з бюджетом,  підстави для визнання відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за періоди за листопад 2018 року, за грудень 2018 року,  липень 2019 року, за серпень 2019 року, листопад 2019 року  та на відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, на думку суду, відсутні.
		З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
		Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Треймакс Україна" задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2020 року №0000160504, прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Треймакс Україна" (04053, місто Київ, провулок Бехтеревський, будинок 4В,  код ЄДРПОУ 30434848) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) судовий збір в сумі 21020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн 00 коп. 
		 
		                    Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		                    Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення", Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                А.І. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...