Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16819/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 31.08.2021. Зареєстровано: 02.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 03.09.2021.
Дата набрання законної сили: 07.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		19 серпня 2021 року                               м. Київ                              № 640/16819/21
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур Девелопмент» до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи Міністерство культури та інформаційної політики України, Міністерство культури України про визнання протиправними та скасування окремих положень містобудівних умов та обмежень,
		встановив:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Контур Девелопмент» (далі також - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач), треті особи - Міністерство культури та інформаційної політики України (далі також - третя особа 1), Міністерство культури України (далі також - третя особа 2), в якому просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог):
		- визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Об'єкт проєктування знаходиться в межах історичного центру міста, центральної планувальної зони, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови першої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976 «Про затвердження меж охоронної зони окремої частини вулиць Саксаганського та Жданівського, де розташовані пам'ятники історії», 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)»;
		- визнати протиправним та скасувати абзац 2 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, в частині, де зазначено: «Закону України «Про охорону культурної спадщини»»;
		- визнати протиправним та скасувати абзац 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Отримати висновок щодо проєктної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)»;
		- визнати протиправним та скасувати абзац 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Дозвіл на виконання робіт отримати згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)»;
		- визнати протиправним та скасувати абзац 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Забезпечити композиційну узгодженість реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища».
		Позовні вимоги мотивовано тим, що висновок відповідача щодо віднесення об'єкта проєктування (адреса розташування земельної ділянки: вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва) до меж історичного центру міста, історичного ареалу є помилковим, оскільки такі межі та режими їх використання не затверджено Міністерством культури України, як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, як того вимагають положення ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.
		На думку позивача, Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, не є науково-проектною документацією, у розумінні приписів ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та п. 12 Порядку № 318, а тому не може вважатись належним документом із затвердження меж історичних ареалів міста Києва.
		На підставі викладеного, у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні підстави вимагати від позивача забезпечення композиційної узгодженості реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища, а також отримання висновку щодо проектної документації та дозволу на виконання робіт, у відповідності до Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Разом з тим, позивач вважає необґрунтованим положення щодо віднесення об'єкта проєктування (адреса розташування земельної ділянки: вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва) до меж центральної планувальної зони, оскільки План зонування території (зонінг) міста Києва (зокрема проект зонінгу Центральної планувальної зони) не затверджений Київською міською радою, як того вимагають положення ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Також, позивач посилається на безпідставність віднесення відповідачем вказаного об'єкта проектування до зони регулювання забудови першої категорії, оскільки відповідно до п. 3.1 Додатку 1 «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва» до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, об'єкт «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, територіально не входить до зони регулювання забудови першої категорії.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
		Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки під час надання спірних містобудівних умов та обмежень Департамент керувався вимогами чинного у сфері містобудівної діяльності законодавства, а позивачем не наведено жодних доказів щодо порушення відповідачем таких вимог, існування реального негативного впливу безпосередньо на його права чи на права будь-якої іншої особи у правовідносинах, пов'язаних з виданням чи дією оспорюваного акту.
		Крім того, згідно позиції відповідача, затвердження меж історичних ареалів міста Києва, і як наслідок, необхідність отримання висновку щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому порядку, та дозволу на виконання робіт згідно законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини») неодноразово буда предметом розгляду судами, зокрема постанова Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18 містить аналогічну правову позицію щодо повноважень органів охорони культурної спадщини.
		Треті особи ,будучи належним чином повідомленими про відкриття провадження у даній справі шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі за адресами, вказаними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується матеріалах справи, правом  на надання пояснень щодо позову не скористались. 
		Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
		Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне. 
		Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 29.10.2010 № 1009-В, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 29.10.2010 видано Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» Свідоцтво серії САЕ № 178551 (про що внесено реєстраційний запис у реєстрову книгу № 83п-260 за реєстровим номером 6019-П від 09.12.2010) про право власності на нежилий будинок - адмінбудинок площею 362,30 кв.м, який розташований в м. Києві по вул. Горького № 7а (літера А).
		25 травня 2017 року між Київською міською радою, як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН», як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, за яким Продавцем, на підставі рішення Київської міської ради від 10.02.2017 № 942/1946, продано, а Покупцем куплено земельну ділянку площею 0,0566 га у межах, які встановлені в натурі (на місцевості), розташовану по вул. Антоновича (колишня Горького), 7а у Голосіївському районі м. Києва, з цільовим призначенням - 11.03 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств та видом використання земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі, кадастровий номер 8000000000:76:065:0071.
		Вищевказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрований в реєстрі за № 448.
		Таким чином, судом з'ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» є власником нежилого будинку - адмінбудинку площею 362,30 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Антоновича (колишня Горького), 7а, та земельної ділянки площею 0,0566 га, кадастровий номер 8000000000:76:065:0071, на якій розташований вказаний нежилий будинок - адмінбудинок.
		З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» (далі також - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контур Девелопмент» (далі також - Сторона-2) укладено Договір про спільну участь у будівництві та часткову передачу функцій замовника № 12-05/21 (далі також - Договір).
		Пунктом 2.1 Договору передбачено, що відповідно до умов цього Договору, Сторона-1 (ТОВ «АРТДИЗАЙН») та Сторона-2 (ТОВ «Контур Девелопмент») зобов'язуються провести реконструкцію Об'єкту згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Голосіївський район, будинок № 7-А по вул. Антоновича (надалі - об'єкт).
		Відповідно до пункту 2.2 Договору, для реалізації цього Договору Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частину функцій Замовника. Обсяг прав та обов'язків, що передаються Стороні-2 для виконання функцій Замовника будівництва Об'єкту, визначено цим Договором.
		Пунктом 2.3 Договору передбачено, що фінансування реконструкції об'єкту здійснюється Стороною-2. Джерелом фінансування Об'єкту є кошти Сторони-2 та залучені кошти третіх осіб. У разі залучення коштів третіх осіб Сторона-2 діє виключно від свого імені та приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов'язань перед такими особами.
		В пункті 4.1 Договору наведено перелік прав та обов'язків Сторони-2, зокрема:
		4.1.6. Здійснює будівництво відповідно до рішень та дозволів уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування, з дотриманням законів, будівельних норм і правил, що діють в Україні, у строгій відповідності з вимогами проектної документації  та умовами договору.
		4.1.9. Отримує, у тому числі, на своє ім'я, висновки, дозволи, погодження, інші документи, необхідні для здійснення підготовчих та будівельних робіт.
		В пункті 4.2 Договору наведено перелік прав та обов'язків Сторони-1, зокрема:
		4.2.2. Сторона-1 зобов'язана протягом 3-х робочих днів за дати підписання цього Договору Сторонами передати Стороні-2 за актом приймання - передачі наступні документи:
		- містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту будівництва № 8326/0/7-1-20 від 14 травня 2020 року надані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		- правовстановлюючі документи на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича, 7 - А, площею 0,0566 га (кадастровий номер 8000000000:76:065:0071), а саме Договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, серія та номер: 448 від 25.05.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М.;
		- правовстановлюючі документи на Об'єкт реконструкції - нежилий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н. вул. Антоновича, 7-А, а саме Свідоцтво про право власності САЕ № 178551 від 29 жовтня 2010 року видане на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 10009 - В від 29 жовтня 2010 року.
		4.2.3. Сторона-1 після підписання даного Договору передає Стороні-2 функції Замовника з реконструкції Об'єкта, у тому числі стосовно:
		1) отримання вихідних даних на проектування, розроблення та погодження проектно-кошторисної документації, забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією, оформлення в установленому законодавством порядку дозвільних документів на будівництво Об'єкту; укладання договору генерального підряду, підряду на виконання будівельно-монтажних робіт, фінансування будівельних робіт та інших витрат, пов'язаних з будівництвом Об'єкту, уточнення обсягів виконаних робіт і проведення розрахунків з підрядниками будівництва.
		Судом встановлено, що на виконання підпункту 4.2.2. пункту 4.2 Договору, відповідно до Акта приймання-передачі документів від 14.05.2021 до Договору про спільну участь у будівництві та часткову передачу функцій замовника № 12-05/21 від 12.05.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНТУР ДЕВЕЛОПМЕНТ» прийнято документи, необхідні для проектування об'єкта будівництва, а саме:
		- оригінал Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю по вулиці Антоновича, 7-А у Голосіївському районі м. Києва, № 8326/0/7-1-20 від 14 травня 2020 року, затверджені Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 491 від 27 травня 2020 року;
		- належним чином завірену копію Договору купівлі - продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича, 7 - А, площею 0,0566 га (кадастровий номер 8000000000:76:065:0071), посвідченого 25.05.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 448;
		- належним чином завірену копію Свідоцтва серії САЕ № 178551 від 29.10.2010 про право власності на нежилий будинок, що  розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича, 7-А, виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 10009 - В від 29.10.2010.
		Зі змісту Містобудівних умов та обмежень вбачається, що 27.05.2020 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано Товариству з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» Містобудівні умови та обмеження № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, які затверджені наказом Департаменту № 491 від 27.05.2020 (далі також - Містобудівні умови та обмеження № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020).
		В абзаці 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 зазначено, що об'єкт проєктування знаходиться в межах історичного центру міста, центральної планувальної зони, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови першої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976 «Про затвердження меж охоронної зони окремої частини вулиць Саксаганського та Жданівського, де розташовані пам'ятники історії», 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804).
		Також, пунктом 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 зобов'язано замовника:
		- серед іншого виконати вимоги Закону України «Про охорону культурної спадщини» (абз. 2);
		- отримати висновок щодо проєктної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини») (абз. 3);
		- дозвіл на виконання робіт отримати згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804) (абз. 4);
		- забезпечити композиційну узгодженість реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища (абз. 5).
		Таким чином, судом встановлено, що позивач, який відповідно до Договору від 12.05.2021 про спільну участь у будівництві та часткову передачу функцій замовника № 12-05/21, укладеного з ТОВ «АРТДИЗАЙН», частково виконує функції замовника та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, зобов'язаний додержуватись усіх вимог, визначених Містобудівними умовами та обмеженнями № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020.
		Не погоджуючись з вказаними положеннями пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з тим, що такі положення не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також покладають на позивача, який частково виконує функції замовника будівництва та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, не передбачені законодавством обов'язки, що є порушенням його прав, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступного висновку.
		Щодо вимоги про визнання протиправними та скасування абзаців 1, 2 (в частині) та 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 суд зазначає наступне.
		Як зазначалося вище, в абзацах 1, 2 та 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 визначено:
		абз. 1 - «об'єкт проєктування знаходиться в межах історичного центру міста, центральної планувальної зони, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови першої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976 «Про затвердження меж охоронної зони окремої частини вулиць Саксаганського та Жданівського, де розташовані пам'ятники історії», 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)»;
		абз. 2 - «виконати вимоги, серед іншого, Закону України «Про охорону культурної спадщини»;
		абз. 5 - «забезпечити композиційну узгодженість реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища».
		Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Згідно з ч. 2, 4 ст. 26 та ч. 8 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
		Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об'єкта незалежно від зміни замовника.
		В силу наведених нормативних приписів, реалізовуючи своє право на забудову земельної ділянки, розташованої по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, позивач, який частково виконує функції замовника та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, зобов'язаний додержуватись усіх вимог, визначених Містобудівними умовами та обмеженнями № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, що підтверджує вплив змісту Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 на права та обсяг обов'язків позивача, оскільки недотримання таких вимог є підставою для притягнення останнього до відповідальності, як забудовника.
		Приписами ч. 3 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
		Відповідно до ч. 5 ст. 29 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об'єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об'єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об'єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій, відстані від об'єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.
		З огляду наведеного, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є одними із основних складових вихідних даних для проектування, повинні містити планувальні обмеження (охоронні зони пам'яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони охоронюваного ландшафту тощо).
		Так, оскаржуваними положеннями Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 об'єкт проектування віднесено до меж історичного центру міста, центральної планувальної зони, історичного ареалу, зони регулювання забудови першої категорії (на підставі рішень виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішення Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804), у зв'язку з чим ТОВ «Контур Девелопмент», яке частково виконує функції замовника та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, зобов'язане дотримуватись Закону України «Про охорону культурної спадщини», отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку, отримати дозвіл на виконання робіт згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження КМДА № 979 від 17.05.2002 та забезпечити композиційну узгодженість реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища.
		Нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, є Закон України «Про охорону культурної спадщини».
		В статті 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», серед іншого, наведено визначення наступних термінів:
		зони охорони пам'ятки (далі - зони охорони) - встановлювані навколо пам'ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;
		історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України;
		історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
		Приписами п. 7 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» визначено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі, належить надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, їх комплексів (ансамблів), історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій навколо них мають встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.
		Межі та режими використання зон охорони пам'яток визначаються відповідною науково-проектною документацією і затверджуються відповідним органом охорони культурної спадщини.
		Порядок визначення та затвердження меж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
		Згідно з ч. 3 ст. 32 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.
		Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.
		Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
		З аналізу викладених норм вбачається, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України. 
		Місто Київ внесено до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878.
		На виконання статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (надалі - Порядок № 318).
		Згідно з п. 1 Порядку № 318, історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п. 4 Порядку № 318, відповідальними за визначення меж та режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
		Пунктом 5 Порядку № 318 передбачено, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.
		Пунктом 10 Порядку № 318 передбачено, що історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об'єкт містобудівного проектування.
		Відповідно до п. 12 Порядку № 318, визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.
		Отже, межі історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, визначаються науково-проектною документацією, погодженою відповідним органом місцевого самоврядування та затвердженою Мінкультури.
		Відповідно до ч. ч. 1, 10 ст. 17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. 
		Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.
		З аналізу наведених норм вбачається, що Генеральний план м. Києва є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, яка затверджується Київською міською радою та не є науково-проектною документацією в розумінні положень ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.
		Межі та режими використання історичного ареалу м. Києва визначені діючим Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, який затверджений рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804.
		Однак, як на момент видання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту № 491 від 27.05.2020, так й на момент розгляду судом даної справи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, не затверджено науково-проектну документацію щодо меж зон охорони пам'яток та історичного ареалу м. Києва.
		Також, як на момент видання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вищезазначених Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, так й на момент розгляду судом даної справи, відсутні відомості щодо подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу згаданого Генерального плану м. Києва, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
		Даний висновок, який є обов'язковим для суду першої інстанції, викладено Верховним Судом у постанові від 27.02.2019 по справі № 826/5755/17, в якій зазначено, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджено Міністерством культури України у відповідності до вимог статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку № 318.
		Про відсутність затверджених меж історичного ареалу міста Києва, дійшов висновку також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 03.04.2020 у справі № 640/21505/18 та від 14.08.2020 у справі № 640/13331/19.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 813/4993/15.
		З аналізу наведених постанов Верховного Суду, які в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, чітко вбачається, що межі історичного ареалу населеного місця встановлюються науково-проектною документацією, яка затверджується відповідно до статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318, зокрема центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
		За відсутності доказів того, що науково-проектна документація щодо меж історичного ареалу населеного місця затверджена центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відсутні підстави вважати, що відповідний об'єкт будівництва знаходиться в межах історичного ареалу.
		Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи відповідача, що затвердження меж історичних ареалів міста Києва підтверджується постановою Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 826/12524/18, оскільки така ухвалена за інших фактичних обставин.
		Аналогічний правовий висновок викладено в п. 78 постанови Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 640/21505/18, в якій суд зазначив, що оскільки знаходження земельної ділянки, щодо якої був прийнятий оскаржуваний припис у справі № 826/12524/18, у межах Центрального історичного ареалу м. Києва не оспорювалась сторонами у касаційній скарзі та відзиві на неї, суд не досліджував дане правове питання, так як таке виходило за межі касаційного перегляду.
		В ході розгляду справи судом встановлено, що вперше межі та режими використання зон охорони пам'яток та історичних ареалів міста Києва визначено науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень (державна наукова установа Міністерства культури України створена у 1995 році), яка була затверджена наказом Міністерства культури України від 21.10.2011 № 912/0/16-11.
		Однак, як вбачається з офіційного веб-сайту Міністерства культури України (за посиланням http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=244995501&cat_id=244993460), дію наказу Мінкультури від 21.10.2011 № 912/0/16-11 в частині затвердження зон охорони пам'яток та меж та режимів використання історичних ареалів м. Києва зупинено наказом Міністерства культури України від 29.10.2014 № 911.
		З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оскільки межі та режими використання історичного ареалу м. Києва не затверджено у встановленому законом порядку, то відсутні правові підстави вважати, що об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, знаходиться в межах історичного ареалу, як це зазначено відповідачем в абзаці 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020.
		Окрім того, суд зазначає, що нормами діючого законодавства, зокрема Законом України «Про охорону культурної спадщини», не врегульовано порядок визначення меж та режимів використання історичного центру міста.
		В статті 1 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», серед іншого, наведено визначення терміну «історичний ареал населеного місця», згідно якого це частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
		Аналізуючи визначення терміну «історичний ареал населеного місця», суд приходить до висновку, що «історичний центр міста» є «історичним ареалом населеного місця», межі та режими використання якого затверджуються відповідно ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318.
		Суд зауважує, що оскільки межі та режими використання історичного ареалу м. Києва не затверджено у встановленому законом порядку, то відсутні правові підстави вважати, що об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, знаходиться в межах історичного центру міста.
		В контексті викладеного, суд погоджується з твердженнями позивача щодо безпідставності положень Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, в частині вимог щодо ведення проектування об'єкта з урахуванням вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», а також забезпечення композиційної узгодженості реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища.
		Щодо положення Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, що об'єкт проєктування знаходиться в зоні регулювання забудови першої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976, 16.07.1979 № 920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804), суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 3.1 Додатку 1 «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва» до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, до зони регулювання забудови першої категорії відносяться:
		3.1.1. Кудрявський узвіз, вул. Обсерваторна, пров. Чеховський, вул. Михайла Коцюбинського, бульв. Тараса Шевченка, вул. Комінтерну, вул. Вєтрова, вул. Толстого, вул. Саксаганського, вул. Шота Руставелі, вул. Рогнідинська, вул. Еспланадна, бульвар Лесі Українки, госпітальні оборонні споруди, вали Новопечерської фортеці, бульв. Лесі Українки, бульвар Дружби народів, Старонаводницька балка, вул. Старонаводницька, вул. Лейпцизька, вул. Еспланадна, вул. Січневого повстання, вул. Михайла Грушевського, Кловський Яр, вул. Кловська, вул. Академіка Богомольця, пров. Івана Козловського, вул. Круглоуніверситетська, вул. Банкова, вул. Інститутська, вул. Ольгинська, вул. Архітектора Городецького, вул. Хрещатик, вул. Прорізна, вул. Ярославів Вал, Львівська площа, вул. Артема, вул. Смирнова-Ласточкіна, вул. Глибочицька.
		3.1.2. Вул. Волоська, вул. Ярославська, вул. Межигірська, вул. Щекавицька, вул. Костянтинівська, вул. Введенська, схили гори Щекавиці, вул. Верхній Вал і вул. Нижній Вал.
		З викладеного чітко вбачається, що об'єкт «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, територіально не входить до зони регулювання забудови першої категорії.
		Суд зауважує, що оскільки об'єкт «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва територіально не входить до зони регулювання забудови першої категорії, то відсутні підстави для застосування положень розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 до вказаного об'єкта.
		Таким чином, суд вважає безпідставним положення Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 щодо віднесення об'єкта проектування до зони регулювання забудови першої категорії.
		Щодо положення Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 стосовно знаходження об'єкта проектування в межах центральної планувальної зони (абз. 1 п. 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження»), суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
		Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
		Згідно із ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Частиною 1 статті 17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		Згідно із положеннями п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		Частинами 1-4 статті 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
		Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:
		1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;
		2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;
		3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;
		4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;
		5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;
		6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;
		7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів.
		Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов'язковими для врахування під час зонування відповідної території.
		Відповідно до ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», план зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
		Згідно з ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
		Відповідно до п.п. 6 п. «а» ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й план зонування території. 
		Так, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року. 
		Відповідно до Розділу 5. «Функціонально-планувальна організація» Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, функціонально-планувальна організація столиці в проектних межах передбачає формування компактних сельбищних і житлових районів, збалансованих за розселенням, місцями праці, обслуговування і рекреацією. Утворення сельбищно-виробничих планувальних зон передбачає організацію взаємозумовлених угрупувань житлових, виробничих і ландшафтно-рекреаційних районів. На проектний період визначено 8 планувальних зон, а саме: 1 - Центральна планувальна зона; 2 - Південна планувальна зона; 3 - Західна планувальна зона; 4 - Північна планувальна зона; 5 - Північна лівобережна планувальна зона; 6 - Східна планувальна зона; 2а - Планувальна зона сельбищного району Ходосівка-Підгірці; 4а - Планувальна зона сельбищного району Вишгород.
		З інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за посиланням: https://kga.gov.ua/index.php вбачається, що 20.09.2012 Київською міською радою прийнято рішення № 69/8353, яким вирішено розробити План зонування території центральної планувальної зони міста Києва та інших частин міста, проект розміщення першої черги будівництва та подати на затвердження до Київської міської ради в установленому порядку, забезпечивши узгодженість містобудівної документації з Генеральним планом м. Києва.
		13 листопада 2013 року Київською міською радою прийнято рішення № 518/10006 про затвердження Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві.
		Як вбачається з розділу 1 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві, на момент прийняття Київською міською радою вказаного рішення відсутні затверджені плани зонування територій та детальні плани територій.
		В ході розгляду справи судом встановлено, що на офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за посиланням: https://kga.gov.ua/index.php розміщено проект Плану зонування території (зонінгу) центральної планувальної зони міста Києва, розроблений КО «Київгенплан» на підставі рішення Київської міської ради № 69/8353 від 20.09.2012.
		Однак, як на момент видання Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, так й на момент розгляду судом даної справи, План зонування території (зонінг) центральної планувальної зони міста Києва не затверджений Київською міською радою, як то передбачено положеннями ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави вважати, що об'єкт будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва знаходиться в центральній планувальній зоні, а як наслідок у позивача відсутній обов'язок дотримуватись обмежень, встановлених Планом зонування території (зонінгом) центральної планувальної зони міста Києва.
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзаців 1, 2 (в частині) та 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено:
		абз. 1 - «об'єкт проєктування знаходиться в межах історичного центру міста, центральної планувальної зони, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови першої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976 «Про затвердження меж охоронної зони окремої частини вулиць Саксаганського та Жданівського, де розташовані пам'ятники історії», 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)»;
		абз. 2 - «Закону України «Про охорону культурної спадщини»»;
		абз. 5 - «забезпечити композиційну узгодженість реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища».
		Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування абзацу 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 суд зазначає наступне.
		Як зазначалося вище, в абзаці 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 визначено: «отримати висновок щодо проєктної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)».
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
		Згідно положень ч. 6 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.
		Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про архітектурну діяльність», проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби і природоохоронними органами.
		Зі змісту наведених норм містобудівного законодавства чітко вбачається, що проектна документація на будівництво об'єктів не підлягає погодженню з державними органами.
		При цьому, відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини.
		Згідно з п. 1 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
		Аналіз вказаних норм дає чіткий висновок про те, що до повноважень Міністерства культури та інформаційної політики України, яке є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на будівництво об'єктів, що вказує на протиправність абзацу 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020.
		Також, суд зазначає, що в листі Міністерства культури, молоді та спорту України (яке наразі перейменовано на Міністерство культури та інформаційної політики України) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 3415/6.11.1 від 02.03.2020 «Щодо надання роз'яснень», зазначено наступне: «У випадку, якщо історико-архітектурний опорний план населеного місця та відповідні межі та режими використання історичних ареалів не затверджені у встановленому законодавством порядку, в тому числі, відповідно до статті 32 Закону, Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 та ін., а також беручи до уваги положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо розподілу сфер відповідальності центральних органів виконавчої влади та пов'язаних з ними установ і організацій, зокрема, в частині надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, Міністерство культури, молоді та спорту України позбавлене повноважень щодо надання дозволів чи погоджень, пов'язаних із здійсненням будівництва».
		Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженнями повивача щодо протиправності та необхідності скасування абзацу 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «отримати висновок щодо проєктної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)».
		Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування абзацу 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 суд зазначає наступне.
		Як зазначалося вище, в абзаці 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 визначено: «дозвіл на виконання робіт отримати згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)».
		Згідно з ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.
		Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, у зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 316, археологічні розвідки, розкопки, інші земляні роботи на об'єктах культурної спадщини проводяться лише за наявності дозволів, які видаються Мінкультури. Форми дозволів затверджуються Мінкультури. 
		Дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок видає Мінкультури на ім'я фізичної особи - наукового працівника за наявності у нього кваліфікаційного документа (відкритого листа), виданого Інститутом археології Національної академії наук, копія якого залишається у Мінкультури.
		З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини для проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах, видається виключно виконавцю робіт - фізичній особі, а не юридичній особі - замовнику будівництва, з урахуванням чого позивач, який частково виконує функції замовника будівництва об'єкта «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» не є особою, яка повинна одержувати дозвіл на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на земельній ділянці, яка розташована по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва.
		Аналогічна правова позиція, яка є обов'язковою для суду першої інстанції, викладена у п.п. 75-82 постанови Верховного Суду від 27.02.2019 по справі № 826/5755/17.
		Окрім того, суд зауважує, що ані розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», ані рішення Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, яким затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, на які посилається відповідач в абзаці 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020, не регулюють порядок видачі дозволів на виконання робіт.
		Враховуючи викладене, а також той факт, що межі історичного ареалу міста Києва не затверджені в установленому законом порядку, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування абзацу 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «дозвіл на виконання робіт отримати згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)».
		За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Контур Девелопмент» про визнання протиправними та скасування оскаржуваних положень Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Стосовно строків звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, суд зазначає наступне.
		Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Як зазначалося вище, 12.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» (далі також - Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНТУР ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі також - Сторона-2) укладено Договір про спільну участь у будівництві та часткову передачу функцій замовника № 12-05/21 (далі також - Договір).
		Пунктом 2.1 Договору передбачено, що відповідно до умов цього Договору, Сторона-1 (ТОВ «АРТДИЗАЙН») та Сторона-2 (ТОВ «Контур Девелопмент») зобов'язуються провести реконструкцію Об'єкту згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Голосіївський район, будинок № 7-А по вул. Антоновича (надалі - об'єкт).
		Відповідно до пункту 2.2 Договору, для реалізації цього Договору Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає частину функцій Замовника. Обсяг прав та обов'язків, що передаються Стороні-2 для виконання функцій Замовника будівництва Об'єкту, визначено цим Договором.
		Підпунктом 4.2.2. пункту 4.2 Договору визначено, що Сторона-1 зобов'язана протягом 3-х робочих днів за дати підписання цього Договору Сторонами передати Стороні-2 за актом приймання - передачі наступні документи:
		- містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту будівництва № 8326/0/7-1-20 від 14 травня 2020 року надані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
		- правовстановлюючі документи на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича, 7 - А, площею 0,0566 га (кадастровий номер 8000000000:76:065:0071), а саме Договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, серія та номер: 448 від 25.05.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М.;
		- правовстановлюючі документи на Об'єкт реконструкції - нежилий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н. вул. Антоновича, 7-А, а саме Свідоцтво про право власності САЕ № 178551 від 29 жовтня 2010 року видане на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 10009 - В від 29 жовтня 2010 року.
		На виконання підпункту 4.2.2. пункту 4.2 Договору, відповідно до Акта приймання-передачі документів від 14.05.2021 до Договору про спільну участь у будівництві та часткову передачу функцій замовника № 12-05/21 від 12.05.2021, Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТДИЗАЙН» передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Контур Девелопмент» прийнято документи, необхідні для проектування об'єкта будівництва, а саме:
		- оригінал Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва: «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю по вулиці Антоновича, 7-А у Голосіївському районі м. Києва, № 8326/0/7-1-20 від 14 травня 2020 року, затверджені Наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 491 від 27 травня 2020 року;
		- належним чином завірену копію Договору купівлі - продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича, 7 - А, площею 0,0566 га (кадастровий номер 8000000000:76:065:0071), посвідченого 25.05.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. та зареєстрованого в реєстрі за номером 448;
		- належним чином завірену копію Свідоцтва серії САЕ № 178551 від 29.10.2010 про право власності на нежилий будинок, що  розташований за адресою: м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Антоновича, 7-А, виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 10009 - В від 29.10.2010.
		Таким чином, враховуючи зміст Акта приймання-передачі документів від 14.05.2021, копія якого наявна у матеріалах справи, суд погоджується з доводами позивача, що про існування спірних положень Містобудівних умов та обмежень, які порушують права та законні інтереси ТОВ «КОНТУР ДЕВЕЛОПМЕНТ», останнє дізналося лише 14.05.2021, коли ТОВ «АРТДИЗАЙН» було передано позивачу документи по об'єкту «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі й оскаржувані Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020.
		З огляду на наведене, оскільки до суду ТОВ «Контур Девелопмент» звернулося 15.06.2021, тобто в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим дана адміністративна справа підлягала розгляду по суті.
		Суд також зазначає, що доказів того, що зміст оскаржуваних містобудівних умов та обмежень позивачу був відомий до 14.05.2021, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено, а з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається.
		Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно висновків Верховного Суду, наведених в постанові від 29.04.2021 у справі № 640/19594/20, враховуючи чинність містобудівних умов до завершення будівництва та їх можливу протиправність, такі можуть бути оскаржені до суду протягом усього часу їх дії.
		Щодо доводів відповідача, що ТОВ «Контур Девелопмент» не доведено порушення його прав видачею спірних містобудівних умов та обмежень, суд зазначає, що наявними у матеріалах справи доказами повністю підтверджено, що оскаржувані положення Містобудівних умов та обмежень не відповідають законодавству України, будівельним нормам, стандартам і правилам, а також покладають на позивача, який частково виконує функції замовника будівництва та за рахунок якого здійснюється фінансування будівництва, не передбачені законодавством обов'язки, що є беззаперечним порушенням його прав та законних інтересів.
		Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також враховуючи недоведеність відповідачем правомірності та обґрунтованості оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
		Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, відповідача у справі.
		На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 78, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України КАС України, суд, -
		вирішив:
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур Девелопмент» - задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати абзац 1 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Об'єкт проєктування знаходиться в межах історичного центру міста, центральної планувальної зони, історичного ареалу, в зоні регулювання забудови першої категорії (згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 № 976 «Про затвердження меж охоронної зони окремої частини вулиць Саксаганського та Жданівського, де розташовані пам'ятники історії», 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)».
		Визнати протиправним та скасувати абзац 2 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, в частині, де зазначено: «Закону України «Про охорону культурної спадщини»».
		Визнати протиправним та скасувати абзац 3 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Отримати висновок щодо проєктної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»)».
		Визнати протиправним та скасувати абзац 4 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Дозвіл на виконання робіт отримати згідно Закону України «Про охорону культурної спадщини» та розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002 «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804)».
		Визнати протиправним та скасувати абзац 5 пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень № 8326/0/7-1-20 від 14.05.2020 для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлового будинку - адмінбудинку під адміністративну будівлю» по вул. Антоновича (колишня Горького), 7-А у Голосіївському районі м. Києва, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.05.2020 № 491, де зазначено: «Забезпечити композиційну узгодженість реконструйованої будівлі з історичними силуетами, масштабами, стилістичними, колористичними ознаками традиційного характеру середовища».
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контур Девелопмент» (01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 44 а, код ЄДРПОУ 43853500) сплачений ним судовий збір у розмірі 11 350,00 грн. (одинадцять тисяч триста п'ятдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558).
		 
		Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Контур Девелопмент» (01103, м. Київ, вул. Бойчука Михайла, буд. 44 а, код ЄДРПОУ 43853500).
		Відповідач: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558).
		 
		Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		          Суддя                                                                                                І.В. Смолій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...