Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/6607/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України.
Надіслано для оприлюднення: 03.09.2021. Зареєстровано: 05.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.09.2021.
Дата набрання законної сили: 05.10.2021
Номер судового провадження: 2-о/334/201/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Дата документу 03.09.2021 
		 
		Справа № 334/6607/21 
		Провадження № 2-о/334/201/21
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		03 вересня 2021 року м. Запоріжжя
		Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		головуючого судді Філіпової І .М.,
		за участю секретаря Єременко А. В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа  Дніпровський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно  Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту смерті,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті батька ОСОБА_2 , мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ялта, АРК, він помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 та лікарським свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 07.05.2021 року. Проте даний факт підтверджений документами, які складені без урахування вимог чинного законодавства України. З цих підстав ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 Дніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Також, заявник зазначив, що встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно для проведення державної реєстрації смерті на території України, отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка. Заявник просив суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ялта, АРК.
		Заявник у судове засідання не з`явився, подав 03.09.2021 року заяву про розгляд справи за його відсутністю, заяву підтримує та просить задовольнити.
		Представник заінтересованої особи  Дніпровського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. 
		Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи.
		Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 315 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час, у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
		Згідно п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 рокузаяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті, яке полягає у з`ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану, та від оголошення особи померлою.
		В свою чергу, вимогами частини 1статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»передбачено, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
		Відповідно до п. п. 1 п. 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихНаказом МЮУ 18.10.2000 № 52/5(у ред.Наказу МЮУ 24.12.2010 № 3307/5) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: 1) лікарське свідоцтво про смерть, форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; 2) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; 3) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; 4) рішення суду про оголошення особи померлою; 5) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; 6) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; 7) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
		ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ялта, АРК ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_3 , виданим 07.05.2021 року 99100014 Ялтинським міським відділом запису актів громадянського стану Департаменту запису актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим Російська Федерація, а також медичним свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 07.05.2021 року, виданим Ялтинським відділом ГБЦЗ РК «КРБ СМЕ»
		Дніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заявнику було відмовлено у реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки заявником пред`явлено документ, виданий незаконним органом на тимчасово окупованій території України. 
		Враховуючи, що надане заявником свідоцтво про смерть ОСОБА_2 не може бути прийнято органом державної реєстрації актів цивільного стану у якості підтвердження факту смерті останнього, отримати свідоцтво про смерть батька на бланку українського зразка у м. Ялта, яке є тимчасово окупованою територією, очевидно не може, необхідно застосувати інші механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту прав, свобод і законних інтересів заявника.
		При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.
		У справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючихde factoорганів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).
		Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.
		Відповідно до роз`яснень п. 18Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»(із змінами, внесеними згідно зпостановою Пленуму ВСУ № 15 від 25.05.98) передбачено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
		Згідно зіст. 18 ЦПК Українирішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом.
		Таким чином, заявник не має документу, передбаченого діючим законодавством України, для реєстрації смерті ОСОБА_2 , що унеможливлює отримання ним свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.
		Встановлення факту смерті ОСОБА_2 має для ОСОБА_1 юридичне значення, так як дозволяє провести державну реєстрацію смерті, отримати свідоцтво про смерть встановленого зразка.
		За таких обставин, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки він є громадянином України, його відносини із померлим ОСОБА_2 підтверджені документами, які містяться в матеріалах справи, та факт, про встановлення якого просить заявник, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.
		Керуючись ст.ст.4,13,18,259,264-265,315,316,317,354 ЦПК України,Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,
		ВИРІШИВ:
		Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті задовольнити.
		Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження  с. Сівки, Ляховецького район, Хмельницької області, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , місце смерті - Україна, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина смерті  набряк спинного мозку, травматичний перелом шийного хребця. 
		Рішення підлягає негайному виконанню.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:
		Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
		Третя особа: Дніпровський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно  Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ 04053950, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Петра Ребра, буд 9а;
		 
		   Суддя:                                         Філіпова І. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...