Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 541/1953/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 07.09.2021. Зареєстровано: 07.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.09.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/554/24/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016170000000473

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 541/1953/19
		Дата документу 06.09.2021 
		 
		 
		 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		 
		06 вересня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі колегії суддів:
		 
		       головуючого - судді  ОСОБА_1 
		       суддів                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		       за участю: 
		секретарів судового засідання  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		ОСОБА_6      
		       прокурорів                  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		                            ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		       захисників                   ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		ОСОБА_13 ,   ОСОБА_14 
		       обвинувачених  ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
		                            ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
		                            ОСОБА_19 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12016170000000473 по обвинуваченню 
		 
		ОСОБА_15 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівки Кіровоградського району Кіровоградської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, керівника ТОВ «Санрайз Агроінвест», не судимого, 
		 
		    ОСОБА_17 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Конотоп Сумської області, зареєстрованої в АДРЕСА_3 , мешканки АДРЕСА_4 , громадянки України, освіта вища, заступника головного бухгалтера ТОВ «Батьківщина Агро», не судимої
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, 
		 
		ОСОБА_16 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_5 , мешканця АДРЕСА_6 , громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, заступника директора ТОВ «Аграрна елеваторна компанія», не судимого,
		 
		ОСОБА_19 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Гаркушенці Миргородського району Полтавської області, зареєстрованого в АДРЕСА_7 , мешканця АДРЕСА_8 , громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей, головного агронома ТОВ «Батьківщина-Агро», не судимого,
		 
		 ОСОБА_18 ,  ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Свиридівка Лохвицького району Полтавської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_9 , громадянина України, освіта вища, пенсіонера, не судимого
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		    Відповідно до обвинувального акта, на початку березня 2014 року, точної дати органами досудового розслідування не встановлено, обвинувачений        ОСОБА_15 , будучи директором ТОВ «Агрогруппа Деметра» код ЄДРПОУ 39046346, перебуваючи у м. Кропивницький, переслідуючи мотиви незаконного збагачення, створив організовану групу, тобто стійке об`єднання групи осіб для спільного заняття злочинною діяльністю на тривалий період, а саме вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень корисливого спрямування на території Полтавської області - привласненні майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки.
		 
		До складу організованої групи ОСОБА_15 залучив директора філії «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України»  ОСОБА_18 , бухгалтера-обліковця ТОВ «Агрогруппа Деметра»  ОСОБА_17 , керуючого структурним підрозділом ТОВ «Агрогрупа Деметра»  ОСОБА_16  та у подальшому, у червні 2017 року директора ТОВ «Батьківщина-агро»  ОСОБА_19 .
		 
		При створенні організованої групи ОСОБА_15 використав родинні зв`язки директора філії «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України» ОСОБА_18 з директором ТОВ «Батьківщина-Агро» ОСОБА_19 , бухгалтера-обліковця ТОВ «Агрогруппа Деметра» ОСОБА_17 з керуючим структурним підрозділом ТОВ «Агрогрупа Деметра» ОСОБА_16 та дружні зв`язки між ними. При цьому усвідомлював, що вказані особи працюють на відповідних посадах, у зв`язку з чим, наділені відповідними повноваженнями та мають доступ до необхідної інформації та документів, що забезпечило тривалу злочинну діяльність групи. Крім цього, при створенні організованої групи ОСОБА_15 врахував ту обставину, що ОСОБА_19 , ОСОБА_17 та ОСОБА_16 молоді, активні, працюють в одному підприємстві, об`єднані однією метою - вирощуванням та збором врожаю зернових культур, які вирощуються на полях філії «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України» на підставі договору № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки площею 4821 га, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області і будуть беззаперечно виконувати всі його вказівки, враховуючи його авторитет серед них, як керівника підприємства та його зв`язки в державних органах та органах влади.
		 
		У процесі тривалого дружнього спілкування між ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 налагоджені та узгоджені тісні довірливі психологічні стосунки, які трансформувались в спеціальні загальні правила поведінки та стійку злочинну діяльність учасників організованої групи.
		 
		Ієрархічна побудова організованої групи базувалась на авторитеті ОСОБА_15 , зокрема здобутого на тій підставі, що останній, є керівником підприємства з великою кількістю працівників, значним майновим комплексом, розгалуженою мережею філій, його обізнаності та орієнтації в правовому полі, наявністю зв`язків у державних органах та органах влади, а також характерних здібностях лідера. Інші учасники групи мали вплив на прийняття усіх рішень при готуванні до вчинення злочинів та їх вчиненні, а відповідний розподіл отриманих злочинним шляхом доходів, визначався в рівних долях, незалежно від виконуваних функцій.
		 
		Дана організована група характеризувалась корисливою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів, щодо отримання наживи - привласнення коштів, належних філії «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України» від участі в спільному обробітку земельної ділянки, шляхом укриття фактичних обсягів вирощеного та зібраного врожаю за вказаним договором протягом 2014-2018 років, з подальшим вивезенням зібраного врожаю зернових з земельної ділянки до елеваторів та складських приміщень підконтрольного підприємства ТОВ «Батьківщина-Агро», код ЄДРПОУ 39362908, яке входить до корпорації, де директором є ОСОБА_19 , та його реалізацією як власної продукції вказаного підприємства, тотожністю способу вчинення злочинів, мобільністю, своєю стійкістю, чіткою розробкою планів вчинення злочинів, детальною підготовкою до вчинення злочинів, розподілом ролей між співучасниками, визначенням місць переховування та збуту викраденого, а в кінцевому результаті раніше обумовленим розподілом незаконного доходу.
		 
		Крім того, всі члени організованої групи були обізнані щодо протиправних цілей угрупування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети вчинення злочинів, в межах відведеної кожному з учасників групи спеціальної ролі.
		 
		Кримінальні правопорушення вчинялись з прямим умислом, тобто учасники організованої групи усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали суспільно небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви та мету власного збагачення за рахунок чужого майна.
		 
		Дії членів групи під час заволодіння майном характеризувалися своєю чіткістю, злагодженістю та обумовленістю відповідно до займаних ними посад.
		 
		ОСОБА_15 , призначений на посаду директора ТОВ «Агрогруппа Деметра» на підставі наказу № 1 від 08 січня 2014 року, відповідно до якого на нього покладено відповідальність за стан обліку, ведення і своєчасне подання бухгалтерської та податкової звітності, а також завдання та обов`язки, а саме: формулює, планує, здійснює і координує після узгодження з генеральним директором управляючої компанії всі види діяльності підприємства, визначає напрями розвитку підприємства у формуванні цінової, кредитно-банківської, податкової та страхової політики, соціальної та зовнішньоекономічної діяльності, організує роботу і ефективну взаємодію виробничих одиниць, польових компаній та інших структурних підрозділів підприємства, направляє їх діяльність на досягнення планових показників і удосконалення виробництва, забезпечує підвищення продуктивності праці, ефективності виробництва і якості продукції на основі затверджених технологій, широкого запровадження нової техніки, організації праці, виробництва і управління, удосконалення господарського механізму, направляє діяльність персоналу на досягнення високих економічних та фінансових результатів (бюджетних показників), забезпечує виконання підприємством програми оновлення парку техніки, планів капітального будівництва, обов`язків перед державним бюджетом, постачальниками, замовниками і банками, організує виробничо-господарську діяльність підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування, нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, широкого розповсюдження передового досвіду, а також максимальної мобілізації резервів виробництва шляхом досягнення високих техніко-економічних показників, підвищення технічного рівня і якості продукції, раціонального і економного витрачання всіх видів ресурсів, вживає заходів щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами, найкращого використання безпечних і сприятливих умов праці, додержання вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, здійснює заходи з соціального розвитку колективу Підприємства, забезпечує розроблення, укладання і виконання колективного договору, проводить роботу щодо зміцнення трудової і виробничої дисципліни, сприяє розвитку творчої ініціативи і трудової активності працівників, забезпечує сполучення економічних і адміністративних методів керівництва, матеріальних і моральних стимулів підвищення ефективності виробництва, а також підсилення відповідальності кожного працівника за доручену йому справу, вирішує всі питання в межах наданих йому прав, доручає виконання окремих організаційно-господарських функцій іншим посадовим особам, представляє підприємство в органах державної влади і у взаємовідносинах з партнерами та інше, а також надано право представляти підприємство у взаємовідносинах з громадянами, юридичними особами та органами державної влади, розпоряджатися майном підприємства, відкривати в банківських установах розрахункові та інші рахунки, укладати трудові договори з працівниками, приймати рішення за поданням про притягнення працівників до відповідальності та заохочення.
		 
		Будучи організатором групи, підібрав учасників групи, розподілив між ними ролі, підшукав об`єкт протиправного посягання, розробив план вчинення злочину, при цьому з`ясовуючи умови і обставини, при яких він повинен вчинятись. Крім того, організовував та самостійно проводив ретельну підготовку до вчинення кримінального правопорушення, а саме: визначив, з якими істотними умовами буде підписаний договір, обумовив це з іншим членом організованої групи - директором філії «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України» ОСОБА_18 , а також уповноважив на ведення спільних справ очолюване підприємство  ТОВ «Агрогрупа Деметра», визначав розстановку та послідовність дій співучасників та прикриття злочинної діяльності, постійно аналізуючи під час вчинення злочину обстановку, залучені матеріально-технічні ресурси та основні засоби, встановлював і аналізував наявність перешкод та умов, що сприяли вчиненню злочину, а також негайне переховування, збут привласненого майна шляхом укладення цивільно-правових угод, давав відповідні вказівки співучасникам, в тому числі на відповідний документальний супровід вчинюваного злочину, визначав обсяг вирощених сільськогосподарських культур, який повинен був бути привласнений та реалізований, яким підприємствам, за якою ціною. Безпосередньо брав активну участь у вчиненні злочину, визначив очолюване ним підприємство оператором спільної діяльності, підписував відповідні документи: договір № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки площею 4821 га, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, договори на зберігання та реалізацію вирощеної зернової продукції, оренди техніки для її перевезення, придбання насіння, пестицидів, оренди сільгосптехніки, та інше, подавав статистичну та фінансову звітність, керував діями інших співучасників. Брав на себе роль лідера під час спілкування з залученими до вчинення злочину іншими особами, які не були обізнані про план вчинення злочину та дії інших співучасників, самостійно приймав рішення про необхідність залучення сил та засобів, третіх осіб для виконання підписаного договору. Самостійно визначав обсяг вирощених сільськогосподарських культур, який необхідно відобразити в податковому і бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, та який необхідно приховати, створеного таким чином підприємства - «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/2» - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра», підприємства, яким передавалась вказана продукція на зберігання, умови її реалізації. Розподіляв між співучасниками грошові кошти здобуті злочинним шляхом.
		 
		ОСОБА_18 , прийнятий на посаду керівника філії «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України» на підставі наказу ДП «Конярства України» Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21 березня 2012 року. Відповідно до положення про філію «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України», погодженого із Міністерством аграрної політики та продовольства України та затвердженого Наказом ДП «Конярством України» від 21 червня 2011 року № 10 філія «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України» створена, як відокремлений підрозділ ДП «Конярство України». Керівник Філії призначається на посаду та звільняється з посади наказом ДП «Конярство України» та укладає із ДП і «Конярство України» трудовий контракт.
		 
		Відповідно до пунктів 2.4.2., 2.4.4., 2.4.5., 2.4.6., 2.4.7., 2.4.8., 2.4.9., 2.4.13., 2.4.19. контракту з керівником філії «Дібрівський кінний завод № 62 ДП «Конярство України»: «Керівник здійснює поточне управління (керівництво) Філією, забезпечує прибуткову діяльність; організовує ведення діловодства, використання і збереження документів, печаток та штампів; здійснює господарське відання майном Філії, реалізацію та списання основних засобів і біологічних активів, погоджує з Підприємством, забезпечує своєчасне та якісне ведення фінансового та бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової, бухгалтерської, статистичної, податкової та іншої звітності, сплату податків, обов`язкових платежів, зборів, несе персональну відповідальність за необгрунтоване заниження, завищення відпускних та/або закупівельних цін на товари, роботи, послуги в процесі господарської діяльності, стан ведення претензійно-позовної роботи, за використанням основних засобів, передання в оренду та стану розрахунків по орендній платі; погоджує з підприємством питання оплати товарів, робіт та послуг на суму, яка перевищує 10000,00 грн; укладає цивільно-правові угоди та договори (без відчуження основних фондів), якщо вартість разової операції з одним контрагентом не перевищує 1000000,00 грн, вирішує питання діяльності Філії в межах та порядку, визначених законодавством та Положенням про Філію», а отже є службовою особою, оскільки постійно обіймає на державному підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
		 
		Так, ОСОБА_18 , будучи учасником організованої групи відповідно до відведеної йому ролі, спрямованої на досягнення цілей заздалегідь розробленого плану вчинення кримінальних правопорушень, підписав договір № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки площею 4821 га, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, на заздалегідь визначених організатором групи ОСОБА_15 істотних умовах та уповноважив на ведення спільних справ ТОВ «Агрогрупа Деметра». Безпосередньо приймав активну участь у вчиненні злочину, надав представникам ТОВ «Агрогрупа Деметра», в т.ч. іншому члену організованої групи ОСОБА_16 доступ до земельних ділянок, які підлягали обробітку, погоджував структуру посівних площ, підписував відповідні документи: протоколи розподілу прибутку, отриманого в результаті спільної діяльності, виконував інші вказівки ОСОБА_15 як організатора групи, отримував від нього свою частину грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.
		 
		ОСОБА_16 , призначений на посаду керуючого структурним підрозділом ТОВ «Агрогруппа Деметра» на підставі до наказу № 9-К від 07 березня 2014 року. Відповідно до типової посадової інструкції: керує виробничо-господарською діяльністю відділення, бере участь у розробленні планових завдань з виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції і забезпечує їх виконання, забезпечує вживання заходів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, ефективного використання землі, трудових і матеріальних ресурсів, техніки, виробничих приміщень та інших засобів виробництва раціонального використання і охорони земельного фонду. Організує проведення сільськогосподарських робіт у оптимальні строки і на високому рівні агротехніки з використанням науково обґрунтованої системи сівозміни, оброблення ґрунту, порядку застосування добрив, методів і засобів захисту рослин. Організовує упровадження заходів з наукової організації праці, збільшення її ефективності і зменшення затрат ручної праці. Домагається економії трудових і матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції. Забезпечує упровадження науково обґрунтованих норм виробітку, застосування чинних положень з оплати праці. Організує своєчасне і правильне ведення обліку, складання та подання в установлені строки звітності, забезпечує додержання фінансової дисципліни і збереження власності. Бере участь в організації підготовки і підвищення кваліфікації персоналу. Організовує комунально - побутове обслуговування працівників. Контролює додержання працівниками виробничої і трудової дисципліни, правил і норм охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту. Забезпечує виконання законодавства з охорони навколишнього природного середовища. Проводить виховну роботу в колективі. Окрім цього, має відповідні права: здійснювати взаємодію з керівниками всіх структурних підрозділів підприємства. В межах своєї компетенції підписувати та візувати документи. Вносити на розгляд керівника підприємства пропозиції по вдосконаленню роботи, пов`язаної з обов`язками, що передбачені цією інструкцією. В межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення. Вимагати та отримувати у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов`язків. Залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього обов`язків і завдань. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні обов`язків і реалізації прав, що передбачені цією інструкцією. Будучи учасником організованої групи, відповідно до відведеної йому ролі, спрямованої на досягнення цілей заздалегідь розробленого плану вчинення кримінальних правопорушень приймав участь у вчиненні кримінального правопорушення. ОСОБА_16 , безпосередньо перебуваючи на місці збору врожаю на земельних ділянках, переданих у спільний обробіток, розміщених на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, під час завантаження зерна сої до орендованого в третіх осіб транспорту, надавав вказівки іншому члену організованої групи бухгалтеру-обліковцю ТОВ «Агрогрупа Деметра», ОСОБА_17 , на складання та видачу товарно-транспортних накладних на вказаний вантаж, за вказівкою ОСОБА_15 визначав пункт розвантаження без відображення даних товарно-транспортних накладних в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02» - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра». Організовував ведення обліку, складання та подання звітності з урахуванням наданих ОСОБА_15 правок та вказівок щодо обліку та вивозу вирощених сільськогосподарських культур.
		 
		Отримував від ОСОБА_15 свою долю грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.
		 
		ОСОБА_17 , призначена на посаду бухгалтера-обліковця ТОВ «Агрогруппа Деметра» на підставі наказу № 10-К від 07 березня 2014 року. Відповідно до типової посадової інструкції вона: Здійснює операції по прийняттю, обліку первинної документації. Перевіряє отримані первинні документи за формою та змістом. Систематизує отримані первинні документи, переносить інформацію, відображену в цих документах в базу підприємства. Контролює звіти по складах на правильність оформлення товарних накладних, підписів операторів, комірників, чи працівників відповідальних за видачу товару, правильність виписки товару. Архівує звіти за останні 2 місяці. Оформлює повернення по базі, перевіряє контрагентів, дати, ціни. Перевіряє повернення здійснені магазином. Проводить звірку руху товару: менеджер-склад-контрагент. Контролює своєчасність подачі звітів з виправленнями комірниками складу. При перевірці звітів вибірково звіряти накладні з базовими проводками, усувати недоліки в заповненні. Вимагати від працівників відповідальних за оформлення документів, які відображають рух товарно-матеріальних цінностей правильності заповнення первинних документів. Виводить підсумки цифрової інформації в цих документах за її видами, напрямками та періодами. Готує проміжні розрахунки, необхідні для здійснення обліку господарських операцій і подає їх до розгляду керівнику. Своєчасно доповідає керівництву про всі обставини, які ускладнюють виконання безпосередніх функцій і оператора. Ніколи, ні в якому вигляді не розголошувати інформацію поза підприємством про рух товарно-матеріальних цінностей на підприємстві. Використовувати інвентар за призначенням (ПК експлуатувати згідно інструкції). Дотримуватись чистоти і порядку на робочому місці. Забезпечувати збереження бухгалтерських документів. Вчасно оформлювати прихідні накладні на товарний асортимент. Готує дані та форми документів для розрахункових операцій. Здійснює реєстрацію документів, що надходять у підрозділ бухгалтерського обліку. Комплектує документи у хронологічному порядку, забезпечує зручність користування ними при потребі перевірки.
		 
		Будучи учасником організованої групи, відповідно до відведеної їй ролі, спрямованої на досягнення цілей заздалегідь розробленого плану вчинення кримінальних правопорушень, безпосередньо приймала участь у вчиненні кримінального правопорушення. За вказівкою ОСОБА_16 при складанні та видачі товарно-транспортних накладних на вантаж зазначала заздалегідь визначений ним пункт розвантаження без відображення даних товарно-транспортних накладних в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02» - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра», вносила до статистичної та фінансової звітності даного підприємства визначену організатором групи ОСОБА_15 інформацію про обсяг вирощених та реалізованих сільськогосподарських культур, розмір отриманого прибутку, на підставі якої визначався розмір розподіленого прибутку та складався протокол розподілу прибутку по договору про спільну діяльність. Отримувала від ОСОБА_15 свою долю грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.
		 
		ОСОБА_19 , призначений на посаду директора ТОВ «Батьківщина-Агро» (39362908) на підставі наказу № 21-К від 19 червня 2017 року. Згідно статуту підприємства, затвердженого загальними зборами учасників товариства, протокол № 27/1 від виконавчим органом Товариства є Директор, який здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства, директор підзвітний Загальним зборам Учасників і несе перед ними відповідальність за здійснення діяльності Товариства та виконання доручених завдань та функцій. Директор здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства в межах своєї компетенції і прав, визначених цим Статутом, рішенням Загальних зборів Учасників. Директор не може бути одночасно Головою Загальних зборів Учасників. Директор має право: Укладати від імені Товариства контракти, правочини в межах повноважень та в порядку, що встановлені цим Статутом та забезпечувати їх виконання. Діяти без довіреності від імені Товариства. Представляти Товариство в державних, юрисдикційних та інших органах. Представляти Товариство у взаєминах з українськими, іноземними юридичними та приватними особами. Відкривати та закривати поточні та інші рахунки в банківських установах України та за її межами, одноособово розпоряджатися грошовими коштами Товариства. Видавати довіреності. Видавати накази та розпорядження, обов`язкові для виконання персоналом Товариства. Приймати на роботу та звільняти з роботи персонал Товариства. Здійснювати керівництво структурними підрозділами Товариства.
		 
		Будучи учасником організованої групи, відповідно до відведеної йому ролі, спрямованої на досягнення цілей заздалегідь розробленого плану вчинення кримінальних правопорушень безпосередньо приймав участь у вчиненні кримінального правопорушення. За вказівкою ОСОБА_15 приймав на зберігання складських приміщень очолюваного ним підприємства сільськогосподарські культури без відображення про них даних в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності даного підприємства, знищував товарно-транспортні накладні на завезені до складських приміщень сільськогосподарські культури. Вказував у обліку та звітності ТОВ «Батьківщина-Агро» визначену організатором групи ОСОБА_15 інформацію про обсяг вирощених та реалізованих сільськогосподарських культур, розмір отриманого прибутку. Отримував від ОСОБА_15 свою долю грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.
		 
		На підготовчому етапі до вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_15 з метою реалізації своїх злочинних намірів протягом січня-лютого 2014 року підшукав об`єкт протиправного посягання - філію «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України», яке перебуває в оперативному управлінні Міністерства аграрної політики України та має у своєму постійному користуванні земельні ділянки площею 4821 га, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області з метою укладення договору про спільний обробіток вказаних земельних ділянок та подальшого привласнення коштів, належних філії «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України» від участі в спільному обробітку земельної ділянки, шляхом укриття фактичних обсягів вирощеного та зібраного врожаю за вказаними договором та його реалізації, з розподілом отриманого прибутку.
		 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення державного майна 21 лютого 2014 року ОСОБА_15 , діючи від імені ТОВ «Агрогруппа Деметра» (ЄДРПОУ 39046346), та ОСОБА_18 , який діяв від імені ДП «Конярство України», на підставі довіреності № 10 від 20 лютого 2014 року, виданої останнім, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими слідством службовими особами ДП «Конярство України» та Міністерства аграрної політики та продовольства України, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи всупереч інтересам держави, в інтересах третіх осіб, з порушенням вимог Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року та постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2014 року № 296 «Про затвердження порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 %, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном», всупереч вимогам контракту, не отримавши відповідного рішення Кабінету Міністрів України про погодження укладення договору, підписав з ТОВ «Агрогруппа Деметра» (ЄДРПОУ 39046346) в особі ОСОБА_15 договір № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки площею 4821 га, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, з терміном дії до 01 березня 2019 року, за умовами якого ТОВ «Агрогруппа Деметра» надано доступ до земельних ділянок, які підлягали обробітку, чим фактично передав їх у оренду. У той час, як відповідно до п.п. 2-3 постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2014 року № 296, ОСОБА_18 повинен був подати відповідне звернення до центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого воно належить, тобто Міністерству аграрної політики та продовольства України, щодо погодження укладення договору разом з документами визначеними пунктами 1-6 цього Порядку, зокрема звіт про оцінку майна, що передбачається використовувати за договором, з висновком про його вартість, визначену на підставі незалежної експертної оцінки із застосуванням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості. Кабінет Міністрів України у свою чергу повинен був прийняти рішення про погодження укладення договору та визначити істотні умови договору щодо забезпечення підвищення ефективності використання державного майна, захисту і майнових інтересів держави, унеможливлення відчуження державного майна, а також залежно від виду договору - розміру часток учасників, строк дії договору, порядок розподілу прибутку, покриття витрат та внесення додаткових вкладів. Крім того, вказаний проект рішення Кабінету Міністрів України Міністерство аграрної політики та продовольства України, відповідно до п. 3 Порядку, повинно було погодити з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом держаного майна та Мінюстом.
		 
		Своїми діями ОСОБА_18 порушив вимоги: ст. 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 11 вересня 2006 року № 185  V, визначено, що Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам, визначеним цим законом. Здійснюючи управління суб`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50% договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном (підпункт «л» пункт 18 вказаної частини 5 Закону); постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2014 року № 296 «Про затвердження порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 %, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном», якою визначено, що саме Кабінет Міністрів України приймає рішення про погодження укладення договору та визначає істотні умови договору щодо забезпечення підвищення ефективності використання державного майна, захисту майнових інтересів держави, унеможливлення відчуження державного майна, а також залежно від виду договору - розміру часток учасників, строк дії договору, порядок розподілу прибутку, покриття витрат та внесення додаткових вкладів. Крім того, вказаний проект рішення Кабінету Міністрів України Міністерство аграрної політики та продовольства України, відповідно до п. 3 Порядку, повинно було погодити з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом держаного майна та Мінюстом.
		 
		Окрім цього, ОСОБА_18 , сприяючи привласненню державного майна ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , з метою заниження розміру прибутку, який філія «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України» повинна отримати за результатами спільної діяльності та зменшення вартості вкладу державного підприємства у спільному майні, не провівши оцінку земельних ділянок та не визначивши таким чином їх ринкову вартість, пославшись на лист відділу Держкомзему у Миргородському районі Полтавської області від 13 лютого 2013 року № 550, указав у договорі № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки площею 4821 га, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, нормативно грошову оцінку вказаних земельних ділянок відповідно до рішення виконкому: Миргородської районної ради № 102 від 13 червня 1995 року в розмірі 124072966,74 грн. У той час, згідно висновку судової оціночно-земельної експертизи № 1904 ринкова вартість вказаних земельних ділянок складала без урахування ПДВ з округленням відповідно: станом на 21 лютого 2014 року - 217105880 грн, станом на 31 грудня 2014 року - 322491740 грн, станом на 31 грудня 2015 року - 607656310 грн, станом на 31 грудня 2016 року - 474890280 грн, станом на 31 грудня 2017 року - 543290540 грн.
		 
		У подальшому, на підставі такого визначення розміру нормативно грошової оцінки вказаних земельних ділянок, ОСОБА_18 , діючи всупереч інтересам служби, при укладанні вказаного договору, вчинив незаконні дії, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих підприємств наділяються певними повноваженнями, використовуючи їх в своїх корисливих цілях, занизив вартість внеску філії «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України» у спільний обробіток, та визначив п. 16.1.4 договору його розмір як 15% від нормативної грошової оцінки переданих спільних ділянок, який склав 18610944 гривень та визначив частки сторін у спільному обробітку земельних ділянок у розмірі 50% та, як наслідок, і розмір прибутку, отримуваного філією «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України» щорічно на протязі п`яти років.
		 
		Згідно листа Державної фіскальної служби від 29 липня 2015 року стосовно оподаткування спільної діяльності з 01 січня 2015 року, прибуток, одержаний учасниками договору в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників та враховуючи умови Договору.
		 
		У подальшому, на підставі невірного визначення питомої ваги у загальній сумі внесків сторін у спільний обробіток земельної ділянки під час розподілу чистого прибутку за результатами проведеної спільної діяльності протягом 2014, 2015, 2016, 2017 років, щорічно під час розподілу прибутку після складання фінансового звіту, сторони невірно розподіляли отриманий прибуток у вигляді грошових коштів, отриманих від реалізації вирощеної продукції, з метою їх привласнення.
		 
		Згідно висновку судово-економічної експертизи протягом 2014, 2015, 2016, 2017 років ТОВ «Агрогрупа Деметра» отримала незаконний прибуток у сумі 824796,64 грн, що є збитками державі в особі філії «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України» на вказану суму.
		 
		Такими своїми діями ОСОБА_18 , будучи керівником філії «Дібрівський кінний завод № 62 ДП «Конярство України», в порушення контракту не забезпечив прибуткову діяльність, своєчасне та якісне ведення фінансового та бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової, бухгалтерської, статистичної, податкової та іншої звітності, у т. ч. не здійснив господарське відання майном Філії.
		 
		У подальшому, ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , діючи в складі організованої групи та за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, з метою збільшення обсягів привласнення коштів, належних філії «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України» у вигляді чистого прибутку за результатами проведеної спільної діяльності по спільному обробітку земельної ділянки протягом 2014, 2015, 2016, 2017 років, вирішили укривати фактичні обсяги вирощеного врожаю та отриманого доходу від його реалізації за вказаним договором, вказуючи в статистичній звітності лише частину вирощеного та зібраного врожаю, та у фінансовій звітності лише частину отриманого доходу, а решту укривати від обліку та звітності, з подальшим вивезенням зібраного врожаю зернових з земельної ділянки до елеваторів та складських приміщень за товарно-транспортними накладними, в яких відвантажувачем вказувалось підконтрольне підприємство ТОВ «Батьківщина-Агро» (код ЄДРПОУ 39362908), де директором є ОСОБА_19 , та його реалізацією, як власної продукції вказаного підприємства, з розподілом між ними отриманого прибутку.
		 
		Діючи у складі організованої групи ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 за попередньою змовою з невстановленими органами досудового розслідування особами, матеріали відносно яких виділені, в окреме провадження, вчинили наступні кримінальні правопорушення:
		 
		В 2017 році на земельних ділянках загальною площею 4561 га, розміщених на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, які згідно договору про спільний обробіток № 21/02 від 21 лютого 2014 року передано TOB «Агрогрупа Деметра», відповідно до п. 1.1 розділу 1 Візуальної форми відображення електронного звіту «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01 грудня 2017 № 29-сг (річна) ТОВ «Агрогрупа Деметра», за 04 грудня 2017 року, дата видачі візуальної форми дане підприємство звітувало з виробництва культур зернових і зернобобових, зокрема кукурудзи на зерно на площі 1637,10 га та відповідно до п.1.2. виробництва культур технічних, зокрема сої на площі 1229,50 га та соняшника на площі 1600,20 га. Вказані культури були зібрані залученою ТОВ «Агрогрупа Деметра» сільськогосподарською технікою та за товарно-транспортними накладними вивезені з переданих у спільний обробіток земельних ділянок та завезені відповідно до елеватору ПП «Віктор і К», за адресою: смт Власівка Кіровоградської області та складських приміщень ТОВ «Батьківщина - Агро», за адресою:    Полтавська область, Миргородський район, село Остапівка, вул. Шевченка, 43.
		 
		Так, за даними товарно-транспортних накладних загальна маса перевезеного протягом жовтня-листопада 2017 року вантажу сої склала 17257,5 ц, залікова маса перевезеного зерна сої становить 16746,6 ц. Частину вивезеного з вказаних земельних ділянок зерна сої, яку було завезено за товарно-транспортними накладними до елеватору ПП «Віктор і К» за адресою: смт Власівка Кіровоградської області, у подальшому за договором поставки від 06 вересня 2017 року № 206091716 реалізовано ПП «Віктор і К» в кількості 1640 т за ціною 12500 грн за тонну, на загальну суму 20500000 грн.
		 
		Решту врожаю зерна сої протягом жовтня-листопада 2017 року з вказаних земельних ділянок за вказівкою ОСОБА_15 вивезено орендованим транспортом на підставі договору від 01 жовтня 2017 року з ФОП ОСОБА_21 та від 20 вересня 2017 року з ФОП ОСОБА_22 оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) до складських приміщень ТОВ «Батьківщина Агро» за адресою: АДРЕСА_10 без відповідного обліку.
		 
		Так, на виконання плану вчинення злочинів ОСОБА_16 , безпосередньо перебуваючи на місці збору врожаю на земельних ділянках, розміщених на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, під час завантаження зерна сої до орендованого транспорту надавав вказівки бухгалтеру ТОВ «Агрогрупа Деметра» ОСОБА_17 на складання та видачу товарно-транспортних накладних на вказаний вантаж із зазначенням пункту розвантаження замість елеватору ПП «Віктор і К» за адресою: смт Власівка Кіровоградської області, складських приміщень ТОВ «Батьківщина Агро» за адресою: Полтавська область, Миргородський район, село Остапівка, вул. Шевченка, 43 без відображення даних товарно-транспортних накладних в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02» - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра».
		 
		Виконуючи вказівки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 таким чином склала та видала завідомо неправдиві офіційні документи щодо збору, транспортування, зберігання та реалізації врожаю зерна сої 2017 року з земельних ділянок площею 4821 га, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, які підлягають обробітку згідно Додатку № 1 до Договору від 21 лютого 2014 року № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки між філією «Дібрівський кінний завод № 62 ДП «Конярство України» та ТОВ «Агрогрупа Деметра».
		 
		Загалом без відображення в бухгалтерському обліку «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02» - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» вказаний врожай зерна сої було вивезено протягом жовтня-листопаду 2017 року з вказаних земельних ділянок до складських приміщень ТОВ «Батьківщина Агро» за адресою: Полтавська область, Миргородський район, село Остапівка, вул. Шевченка, 43 за наступними накладними.
		 
		Відповідно до товарно-транспортної накладної №003524 від 23 жовтня 2017 року автомобіль марки DAF 95Х д. н. з. НОМЕР_1 з напівпричіпом д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_23 від замовника ТОВ «Агрогрупи Деметра» вантажовідправника, вантажоодержувача юридичної особи «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02  уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» з полів, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до с. Остапівка Миргородського району Полтавської області перевезено зерно сої 52920 кг насипом.
		 
		Відповідно до товарно-транспортної накладної № 003536 від 23 жовтня 2017 року автомобіль марки DAF 95Х д. н. з. НОМЕР_1 з напівпричіпом д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_23 від замовника ТОВ «Агрогрупи Деметра» вантажовідправника, вантажоодержувача юридичної особи «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02 - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» з полів, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до с. Остапівка Миргородського району Полтавської області перевезено зерно сої 53860 кг насипом.
		 
		Відповідно до товарно-транспортної накладної № 003525 від 23 жовтня 2017 року автомобіль марки DAF 95Х д. н. з. НОМЕР_3 з напівпричіпом д. н. з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_24 від замовника ТОВ «Агрогрупи Деметра» вантажовідправника, вантажоодержувача юридичної особи «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02 - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» з полів, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до с. Остапівка Миргородського району Полтавської області перевезено зерно сої 52220 кг насипом.
		 
		Відповідно до товарно-транспортної накладної № 003540 від 23 жовтня 2017 року автомобіль марки DAF 95Х д. н. з. НОМЕР_3 з напівпричіпом д. н. з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_24 від замовника ТОВ «Агрогрупи Деметра» вантажовідправника, вантажоодержувача юридичної особи «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02 - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» з полів, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до с. Остапівка Миргородського району Полтавської області перевезено зерно сої 51060 кг насипом.
		 
		Відповідно до товарно-транспортної накладної № 003808 від 24 жовтня 2017 року автомобіль марки DAF 95Х д. н. з. НОМЕР_5 з напівпричіпом д. н. з. НОМЕР_6 під керуванням водія ОСОБА_25 від замовника ТОВ     «Агрогрупи    Деметра» вантажовідправника, вантажоодержувача юридичної особи «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02  уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» з полів, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до с. Остапівка Миргородського району Полтавської області перевезено зерно сої 57420 кг насипом.
		 
		Відповідно до товарно-транспортної накладної № 003546 від 24 жовтня 2017 року автомобіль марки DAF 95Х д. н. з. НОМЕР_3 з напівпричіпом д. н. з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_24 від замовника ТОВ «Агрогрупи Деметра» вантажовідправника, вантажоодержувача юридичної особи «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02  уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» з полів, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до с. Остапівка Миргородського району Полтавської області перевезено зерно сої 49380 кг насипом.
		 
		Відповідно до товарно-транспортної накладної № 003806 від 24 жовтня 2017 року автомобіль марки DAF 95Х д. н. з. НОМЕР_3 з напівпричіпом д. н. з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_24 від замовника ТОВ «Агрогрупи Деметра» вантажовідправника, вантажоодержувача юридичної особи «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02  уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» з полів, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до с. Остапівка Миргородського району Полтавської області перевезено зерно сої 52240 кг насипом.
		 
		Відповідно до товарно-транспортної накладної № 003804 від 24 жовтня 2017 року автомобіль марки DAF 95Х д. н. з. НОМЕР_1 з напівпричіпом д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_23 від замовника ТОВ «Агрогрупи Деметра» вантажовідправника, вантажоодержувача юридичної особи «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02 - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» з полів, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до с. Остапівка Миргородського району Полтавської області перевезено зерно сої 53040 кг насипом.
		 
		Відповідно до товарно-транспортної накладної № 003545 від 24 жовтня 2017 року автомобіль марки DAF 95Х д. н. з. НОМЕР_1 з напівпричіпом д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_23 від замовника ТОВ «Агрогрупи Деметра» вантажовідправника, вантажоодержувача юридичної особи «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02 - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» з полів, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до с. Остапівка Миргородського району Полтавської області перевезено зерно сої 54040 кг насипом, а тому юридичною особою «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02 - уповноважена особа ТОВ Агрогрупа Деметра» з полів, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області до с. Остапівка Миргородського району Полтавської області перевезено зерно сої 476180 кг насипом.
		 
		14 березня 2018 року під час обшуку у приміщеннях ТОВ «Батьківщина - Агро», код ЄДРПОУ 39362908, що за адресою: Полтавська область, Миргородський район, село Остапівка, вул. Шевченка, 43 та належать ТОВ «Батьківщина - Агро», виявлено зерно сої близько 634 тонни, на які відсутні документи про його належність, відвантаження, зберігання та відповідного обліку.
		 
		У подальшому ОСОБА_15 , будучи керівником «Договору про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02» - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра», достовірно знаючи обсяг вирощеного та зібраного врожаю сої з земельних ділянок, переданих за договором про спільний обробіток і те, що отриманий прибуток підлягає відповідному розподілу, з метою подальшого заволодіння коштами від реалізації частини врожаю зерна сої, надав вказівку бухгалтеру-обліковцю ТОВ «Агрогрупа Деметра» ОСОБА_16 та іншій невстановленій слідством особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, внести до п. 1.2 розділу 1 Візуальної форми відображення електронного звіту «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2017 № 29-сг (річна) ТОВ «Агрогрупа Деметра», за 04 грудня 2017 року недостовірні відомості щодо виробництва культур технічних - сої на площі 1229,50 га в обсязі 15289,80 ц, що на 280,189 т не відповідає фактичному обсягу виробленого зерна сої. 21 січня 2018 року дану Візуальну форму відображення електронного звіту «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01 грудня 2017 № 29-сг (річна) ТОВ «Агрогрупа Деметра» за 04 грудня 2017 року з вказаними недостовірними відомостями подано до ГУ статистики у Полтавській області.
		 
		У подальшому, недостовірну інформацію про обсяг отриманого прибутку від збору та реалізації врожаю зерна сої, кукурудзи та соняшника за результатами 2017 року в сумі 1914348,58 грн невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, внесено до протоколу розподілу чистого прибутку від 31 грудня 2017 року, який підписано ОСОБА_18 та фінансового звіту «Договору про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02» - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» за 2017 рік, на підставі яких визначено розмір розподіленого прибутку в сумі 957174, 29 грн.
		 
		Згідно висновку судово-економічної експертизи заниження розміру чистого прибутку у фінансовому звіті за 2017 рік «Договору про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02» - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» становить 33722836 грн.
		 
		Таким чином, ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 та ОСОБА_19 , діючи в складі організованої групи та за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, привласнили грошові кошти у вигляді частини чистого прибутку, отриманого від вирощування та реалізації врожаю 2017 року, чим спричинили збитки державі в особі філії «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України» в сумі 16861418 грн.
		 
		Отримані в результаті привласнення грошові кошти ОСОБА_15 розподілив між учасниками організованої групи відповідно до відведеної кожним ролі у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		   Кваліфікація дій обвинувачених органами досудового розслідування
		 
		   Органами досудового розслідування дії кожного із учасників злочинної групи, які виразилися в привласненні майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, організованою групою, кваліфіковані за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
		 
		Дії обвинувачених ОСОБА_26 та ОСОБА_17 , які за попередньою змовою групою осіб з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, шляхом підробки, тобто внесення до офіційних документів завідомо недостовірних відомостей щодо обсягів вирощеного та зібраного врожаю, отриманого доходу та чистого прибутку за результатами проведеної спільної діяльності по спільному обробітку земельних ділянок загальною площею 4561 га, розміщених на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, у 2017 році привласнили грошові кошти у вигляді частини чистого прибутку, отриманого від реалізації врожаю зернових культур 2017 року, що спричинило тяжкі наслідки, тобто такі, що у 19139 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, крім того кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, як службове підроблення.
		 
		   Ставлення обвинувачених до вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень
		 
		   Допитані під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді ніхто із обвинувачених вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень не визнав та заперечив, як свою, так і інших осіб причетність до скоєння злочинів, а також створення та участь у організованій злочинній групі, у складі якої нібито було вчинене їм інкриміноване. Кожний із них наголосив на відсутності в матеріалах кримінального провадження будь-якого доказу, який би не тільки безперечно, а й віртуально свідчив про створення організованої злочинної групи, її існування та входження до неї обвинувачених, які б були обізнані з цим фактом, а також планами її діяльності та вчинення заволодіння майном або коштами. Заперечуючи це, вони послались на позицію прокурора, який не тільки не надав доказів створення, існування організованої злочинної групи та вчинення злочинів її членами, а навіть не констатував факту її існування та вчинення ними злочинів у складі ОЗГ як під час дослідження доказів в суді, так і в ході виступу в судових дебатах. Заперечуючи факт протиправності укладення договору про спільний обробіток землі, вчинення чого обвинуваченим інкримінується,  ОСОБА_15 , зазначив, що договірна конструкція була узгоджена профільним міністерством для її застосування філіями ДП «Конярство України» і можливості вносити в неї суттєві зміни не було. Договір від 21 лютого 2014 року № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки він підписав у лютому, коли його укладенння і було погоджено Міністерством аграрної політики та продовольства України, як того вимагало чинне законодавство. Він особисто чи інші працівники ТОВ «Агрогрупа Деметра» не брали участі в розробці зазначеного договору. При цьому, ніяких домовленостей із ОСОБА_18 , які б виходили за рамки договірних відносин між ТОВ «Агрогрупа Деметра» та філією «Дібрівський кінний завод № 62» в них ніколи не було. Вказаний договір є законним і чиним, на чому він наголосив, жодного рішення суду про визнання його в цілому чи окремих його положень недійсними чи незаконними немає. Жодних порушень договірних зобов`язань, зокрема, з боку ТОВ «Агрогрупа Деметра» не встановлено. Ніяких домовленостей з бухгалтером-обліковцем ОСОБА_17 щодо виконання договору № 21/02, обліку його результатів, внесення якихось відомостей обліку до звітності 29-СГ також не мало місця. Наголосив, що ОСОБА_16 ніякого відношення до складання первинних документів не мав, контроль за правильністю їх складання не здійснював, вказівок про зміну маршрутів та пунктів відвантаження надавати не міг, ніяких домовленостей з ним, про які йдеться в обвинувальному акті, не було. Зазначив, що з директором ТОВ «Батьківщина-Агро», яке очолював ОСОБА_19 , були стійкі договірні відносини. У 2017 році з цим товариством, зокрема, укладались договори на зберігання сільгосппродукції та інші договори. Ствердив, що ніяких дій, спрямованих на привласнення, розтрату чи заволодіння майном згаданої філії ні особисто, ні опосередковано через інших осіб ні він, ні будь-хто інший із обвинувачених не вчиняли.
		 
		Щодо висновку експертів про заподіяння збитків внаслідок виконання Договору зазначив, що він базується на експертній оцінці ринкової вартості земельних ділянок, яка не має жодного відношення до договору, оскільки його текст містить положення лише про нормативно-грошову оцінку ділянок. Внесок філії був визначений за домовленістю сторін, про що зазначено в договорі. Посилання сторони обвинувачення на порушення порядку укладення договору вважає безпідставними, оскільки на той момент Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 11 березня 2014 року ще не діяв, крім того, предмет договору від 21 лютого 2014 року № 21/02 не дозволяє віднести його до сфери регулювання вказаного порядку. Твердження про заниження обсягів врожаю в щорічній звітності за 2017 рік, а також протоколах розподілу прибутку та фінансовій звітності не відповідають дійсності, оскільки відповідні показники результатів господарської діяльності формувались працівниками бухгалтерії виключно на підставі належним чином складених первинних документів. Встановлену органами досудового розслідування різницю між вивезеним з поля врожаю зерна сої в 2017 році та включеним у звіт 29-СГ показником врожайності пояснити не зміг, пославшись на незрозумілість походження даних, вказаних в обвинувальному акті та наведених в ньому розрахунках, які вважає некоректними.
		 
		Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 також не визнали вини у вчиненні інікримінованих їм кримінальних правопорушень та дали показання, які в частині висунутого проти кожного із них обвинувачення, в повній мірі узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_15 . 
		 
		   Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинувачених у скоєнні інкримінованих їм кримінальних правопорушень
		 
		Свідок ОСОБА_27 під час її допиту в судовому засіданні щодо істотних обставин справи показала, що у 2015 році працювала головним бухгалтером філії «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України» та їй відомо про укладання договору спільної діяльності між вказаною філією та ТОВ «Агрогрупа Деметра», відповідно до якого товариству для спільного використання та обробітку була передана рілля, а за підсумками року розподілявся прибуток відповідними частинами - 50/50. Інші землі товариству для використання не передавались. Весь бухгалтерський облік здійснювався окремо. Філія «Дібрівський кінний завод № 62» жодного відношення до ведення обліку переданих у використання земель на той час не мала, облік щодо посівних робіт, паливно-мастильних придбань, закупівлі насіння у філії не проводився, оскільки це покладалося на спеціально створений суб`єкт «Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02» - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра». В свою чергу, ТОВ «Агрогрупа Деметра» надавало філії безповоротну фінансову допомогу шляхом щомісячних нарахувань, а також в кінці року на розрахункові рахунки філії, яких на той період було відкрито два поточних, надходила частина прибутку від обробітку землі, що і відображалося в бухгалтерсьому обліку філії. У разі отримання прибутку відповідні документи підписували дві сторони договору в особі їх керівників. Конкретні розміри прибутків, що надходили на рахунки філії їй невідомі, лише зазначила, що спочатку вони були більші, а у наступні роки зменшувалися. Податки та інші обов`язкові платежі за землю сплачувалися філією за відповідними розпорядженнями від ДП «Конярство України». Окремі видатки здійснювалися лише щодо тих земель, які перебували у розпорядженні філії і яких на той час залишилося 311 га, зокрема, бухгалтером по рослинництву ОСОБА_28 . Інформації про ведення бухгалтерського обліку щодо переданих у використання земель у філії не було, такий контроль філією не здійснювався і умовами договору цього не передбачалося. Крім того, коли не вистачало власних запасів, філія закупляла у ТОВ «Агрогрупа Деметра» корми для тваринництва (фураж, ячмінь, кукурудзу тощо). Під час проведення обшуків філією надавалась вся запитувана інформація та було вилучено бухгалтерську документацію, ніяких відшукуваних документів після проведених обшуків у філії не виявлено. Додаткової інвентаризації у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження не призначалося і не проводилося. Обставини щодо обсягів вирощеного на ріллі врожаю, куди він вивозився і яким чином реалізовувався, їй невідомо, як невідомо і про будь-які факти протиправної діяльності обвинувачених, заволодіння ними майном або коштами, створення та діяльності ОЗГ.
		 
		Під часдопиту всуді свідок ОСОБА_29  повідомив, що працює приватним підприємцем, надає послуги у сфері перевезень власним транспортом. У 2017 році особисто укладав договори з ТОВ «Агрогрупа Деметра» з надання послуг на перевезення вантажу, з ким саме із уповноважених осіб - не пам`ятає. Конкретно куди і що перевозилося вантажним транспортом йому невідомо. Зазначив, що все відповідало товарно-транспортним накладним, які видавалися на той час товариством, від вказаного в них маршруту водії ніколи не ухилялися, возили виключно те, що було зазначено в цих документах. Кількість таких перевезень, здійснених його транспортним засобом «Рено Преміум», не пам`ятає, знає, що їх було декілька і по всіх таких перевезеннях органам досудового розслідування ним надані відповідні ТТН, після цього ніяких інших документів він не виявляв. Про будь-яку протиправну діяльність обвинувачених йому нічого невідомо.
		 
		Допитана всуді свідок ОСОБА_30  повідомила, що з 2010 року по теперішній час працює головним економістом філії «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України». За родом своєї діяльності та посадових обов`язків ніяких відносин з ТОВ «Агрогрупа Деметра» не мала. Про факт укладання договору з даним підприємством у 2014 року їй відомо, але у зв`язку зі сплином значного періоду часу конкретних обставин з цього вона не пам`ятає. Землю філії обробляти було нікому, а тому передавали її по договору для використання. Будь-яких доручень щодо планування, розробки певних документів у зв`язку зі спільною діяльністю філії їй не надходило, безпосередньої участі в цьому вона не брала. На час описаних у справі подій техніки, яка була в розпорядженні філії, а також частини земельних ділянок вистачало для господарської діяльності з вирощування і збирання врожаю та нормального існування філії, за винятками, коли для деяких робіт залучались інші ресурси. Разом із тим, можливостей філії для обробітку земель ріллі, що передавались тоді ТОВ «Агрогрупа Деметра», фактично не було. Водночас, інформація про те, яка техніка залучалась для обробітку вказаної ріллі під час спільної діяльності з товариством їй не відома, оскільки такої інформації ніхто не надавав. Припустила, що частина техніки могла використовуватись, наприклад, для підвезення води, при цьому такі послуги завжди оформлювались відповідним чином. Крім того, пояснила, що її ніхто не уповноважував на здійснення контролю за кількістю зібраного врожаю на ріллі, а також напрямків його вивезення, реалізації, і про це їй невідомо. Щодо точних сум заборгованості з боку ТОВ «Агрогрупа Деметра» на користь філії їй нічого невідомо, ця інформація має бути відображена в бухгалтерських звітах. На її думку, укладення договору та проведення спільної діяльності на вказаних землях було вигідним для філії, оскільки земля не могла простоювати, її потрібно було обов`язково обробляти. Вона також заперечила факти будь-якої протиправної діяльності обвинувачених, зазначивши, що їй про це нічого невідомо.
		 
		Під часдопиту всуді свідок ОСОБА_31  показала, що у філії «Дібрівський кінний завод № 62» працювала до липня 2015 року провідним зоотехніком. Конкретних обставин, що стосуються предмету даного кримінального провадження не пам`ятає, оскільки з того часу минуло майже шість років. Зазначила лише, що була частина земель, які оброблялися філією самостійно для забезпечення кормами тварин на підприємстві, а також за потреби закупляли частину кормів, яких не вистачало, як то ячмінь, пшеницю, кукурудзу, сою, овес, для чого формувались відповідні дані за списком. Закупівлею кормів вона безпосередньо не займалась. Припустила, що такі закупівлі кормів також могли відбуватись у ТОВ «Агрогрупа Деметра». Такі корма як кукурудза, соя, соняшник, вірогідно, вирощувались на землях (ріллі) Дібрівського кінного заводу, але якою технікою збирався такий врожай і чи здійснювалась його закупівля філією, їй достеменно невідомо, як невідомо і про будь-яку протиправну діяльність обвинувачених. 
		 
		Свідок ОСОБА_32 під час його допиту в судовому засіданні пояснив, що є пенсіонером, на той час працював керуючим відділення № 2 тракторної бригади філії. Його робота була пов`язана із наданням послуг, зокрема, із перевезення води та оприскування за договорами із ТОВ «Агрогрупа Деметра», що здійснювалось трактором Т-150 та вантажним автомобілем КрАЗ, який надавався автопарком філії, оскільки у згаданого товариства в основному була своя техніка. Всі путівки на вищевказані послуги передавались до бухгалтерії, а у подальшому здійснювалась відповідна їх оплата. З приводу посівів і вирощування певних зернових культур на землях сільськогосподарського призначення філії зазначив, що там були посіви кукурудзи, соняшника, сої, але працівники філії до цих посівів жодного відношення не мали, так як у ТОВ «Агрогрупа Деметра» був свій агроном, своє керівництво. Загальна площа таких земель, що оброблялися товариством, складала більше 4000 га, але точну площу не пам`ятає. Крім того, товариство і на даний час здійснює обробіток цієї землі. Куди на той час вивозився з полів урожай, йому невідомо. Заперечив будь-які факти протиправної діяльності обвинувачених, наголосивши, що йому про це нічого невідомо.
		 
		Допитаний всуді свідок ОСОБА_33 показав, що працював водієм, йому надавали шляхові листи, відповідно до яких він здійснював перевезення води до агрегатів та перевезення вантажів, тобто виконував ті обов`язки, які були передбачені його посадою. Перевезення здійснював сезонно (весною, влітку) технікою  автомобілем КрАЗ, в кузові якого були бочки, в яких перевозилась вода на поля, що засівались ТОВ «Агрогрупою Деметра». Всі листи були здані диспетчеру автопарку, а той, у свою чергу, передавав їх до бухгалтерії.
		 
		Свідок ОСОБА_34 під час допиту в суді пояснила, що працює робітником з комплексного обслуговування сількогосподарського виробництва в ТОВ «Агрогрупа Деметра». Зазначила, що у 2015 році до її функціональних обов`язків входило здійснення всіх робіт, на проведення яких її направляло керівництво, в тому числі на посівній, де займалася посівом культур, оприскуванням, збором врожаю тощо. Зазначила, що під час збору врожаю жодних підписів на товарно-транспортних накладних вона не ставила, однак здійснювала їх заповнення відповідно до своїх обов`язків. Так само вона була присутня під час збору врожаю у 2017 році на полях Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області й заповнювала відповідні товарно-транспортні накладні, але в них не розписувалася, печатки товариства в її віданні не було. При цьому на вказаних документах вже був проставлений чийсь підпис і стояла печатка ТОВ «Агрогрупа Деметра». Наголосила, що в товарно-транспортних накладних відображена нею інформація повністю відповідала дійсності, водночас її перевірку вона не здійснювала, оскільки це не входило до її обов`язків. Куди саме перевозилась вирощена сільськогосподарська продукція, про яку йшлося в накладних, не пам`ятає. Зазначила, що інформацію в ТТН вона вносила зі слів або ОСОБА_16 , який на той час був її керівником, або когось іншого із працівників ТОВ «Агрогрупа Деметра». Ствердила, що їй нічого невідомо про будь-яку протиправну діяльність обвинувачених, за що вони зараз притягуються до кримінальної відповівдальності. 
		 
		Даючи показанняв судісвідок ОСОБА_35  пояснив, що йому відомі факти перевезень соняшника, що завантажувався на полях Дібрівської сільської ради. У 2017 році у нього в розпорядженні був вантажний автомобіль марки «Манн» з причіпом. Договорів на перевезення з будь-якими особами не укладав, але фактично працював з ФОП ОСОБА_36 . Чи укладав останній будь-які договори з ТОВ «Агрогрупа Деметра», йому невідомо, таких документів він не бачив. Зазначив, що послуги з перевезення вказаному товариству ним надавались восени 2017 року, близько 10 разів, точної кількості не пам`ятає. Щодо обліку таких перевезень вказав, що навантаження відбувалось в полі, потім було опломбування та зважування, йому видавався талон з відповідними даними щодо водія, ваги, а в подальшому після розвантаження на елеваторах «Чорнобай» (Черкаська область), «Королівський смак» (смт Власівка, Кіровоградська область) проводилася звірка ваги і дані на талонах та елеваторі співпадали. До інших областей, окрім названих, вантаж не перевозився. Ким віддавалися накази на зважування на полях, він не пам`ятає. Також на вантаж видавалися товарно-транспортні накладні, оригінали яких по завершенню роботи на відповідному елеваторі здавав ОСОБА_21 , в якого він працював. При цьому в себе копії документів не зберігав. Дані до товарно-транспортних накладних він не вносив, вони вже були заповнені, він лише розписувався, інформація в них відповідала дійсності. Вказані накладні йому видавав невідомий хлопець з охорони ТОВ «Агрогрупа Деметра», а також ОСОБА_37 , яка була там присутня. Ким контролювався збір урожаю на полях, йому невідомо. Знає лише, що там були присутні агрономи, а також керуючий ОСОБА_16 . Наголосив, що йому невідомо про будь-яку протиправну діяльність обвинувачених.
		 
		Свідок ОСОБА_38 під час його допиту в суді показав, що працює водієм у приватного підприємця ОСОБА_22 . У 2017 році, як водій вантажівками, перевозив різні зернові культури та будівельні матеріали. Яке зерно та куди перевозив, не пам`ятає. Фактів здійснення перевезень із Миргородського району не заперечував, у тому числі, можливо надавались такі послуги в осінній період і ТОВ «Агрогрупа Деметра», більше двох разів, точної кількості не пам`ятає. На перевезення надавалися накладні, безпосередньо вказівки з приводу перевезення з полів йому надавалися керівником ОСОБА_22 , після чого на полі його зустрічала невідома особа, а після завантаження охороною надавалися відповідні документи  товарно-транспортні накладні, які конкретно дані в них зазначались, не пам`ятає. У подальшому відбувалось зважування і перевезення вантажу на елеватор, на якому він надавав документи охороні, розвантажувався, а потім йому повертали відповідні екземпляри документів, в яких вже були дані щодо зважування на елеваторі, талон з попереднього зважування не повертався. Екземпляр товарно-транспортної накладної він одразу віддавав ОСОБА_22 , іншим особам для проставляння будь-яких відміток він не надавав. При цьому дані у накладних та відповідних талонах збігались, ніяких питань з цього приводу на елеваторах не виникало. Крім того, зазначив, що безпосередньо на полі накладні заповнювала ОСОБА_39 , при цьому вагу вона не вказувала і чи взагалі вказувалась вага в таких накладних, йому невідомо, як невідомо і про будь-які факти протиправної діяльності обвинувачених.
		 
		Свідок ОСОБА_24 в суді показав, що в 2017 році він працював водієм у ПП ОСОБА_21 , чи працював тоді у ОСОБА_22 , не пам`ятає. Скаржився на погіршення пам`яті після тяжко перенесеної ним коронавірусної інфекції. Зазначив, що в той період восени перевозив зернові для ТОВ «Агрогрупа Деметра», які саме, з яких полів та в якій кількості, точно сказати не зміг, можливо перевозив із полів Дібрівки Миргородського району за вказівками ОСОБА_40 . Особою, яка контролювала процес навантаження на полі вказав на ОСОБА_16 . При завантаженні йому давали екземпляри товарно-транспортних накладних, чи були вони на той час заповнені, не пам`ятає. Знає, що накладні заповнювала жінка на ім`я ОСОБА_39 , при цьому вагу вона не вказувала. Після цього їхав на зважування на Будпостач, за результатами чого видавали талони із зазначеною вагою, а в подальшому відбувалось відвантаження на елеваторі підприємства, працівникам якого надавав товарно-транспортні накладні. Нічого про факти розкрадання чужого майна обвинуваченими йому невідомо.
		 
		Допитаний всуді свідок ОСОБА_23 показав, що працює водієм у ПП ОСОБА_21 . Восени 2017 року ним надавалися послуги для ТОВ «Агрогрупа Деметра» з перевезення зернових соняшника, кукурудзи та сої з полів села Дібрівки Миргородського району. Перевірка завантаження, опломбування та видача документів здійснювалась охороною товариства. У товарно-транспортних накладних були зазначені дані щодо опломбування і місця доставки вантажу, печатки товариства і підписи, про інші відмітки йому невідомо. Заповнення накладних здійснювалось жінкою з охорони, вага в них не вказувалась. Після цього здійснювалось зважування, видача талонів із зазначенням ваги та водія, а потім зерно вивозилося до елеваторів на адреси, зазначені у накладних. У повернутих на елеваторі екземплярах накладних вже була зазначена вага, яка збігалась з вагою, зазначеною у талонах. Після цього надані йому товарно-транспортні накладні віддавав керівнику. Нікому з обвинувачених третій екземпляр накладної він не передавав. Крім того, відповідно до накладних опломбованим вантажем також перевозив зерно сої до села Остапівка на тік, який можливо належить ТОВ «Агрогрупа Деметра». Обвинувачених ОСОБА_16 та ОСОБА_19 він бачив на полі, з ними безпосередньо не спілкувався. Під час перевезення вантажів з поля до елеватора випадків зупинок для вивантаження зерна не було, про розкрадання майна обвинуваченими йому нічого невідомо.
		 
		Свідок ОСОБА_21 під час його допиту в судовому засіданні показав, що працює приватним підприємцем. Підтвердив, що у 2017 році в період збирання врожаю за укладеними договорами ним надавалися послуги по перевезенню власним транспортом ТОВ «Агрогрупа Деметра». На той час водіями працювали ОСОБА_24 , ОСОБА_41 , ОСОБА_38 , перевезення відбувалось вантажними автомобілями «Манн» з напівпричіпами. З представниками ТОВ «Агрогрупа Деметра» безпосередньо не спілкувався. Водіям лише вказував пункти, куди вони можуть їхати, на поля біля села Дібрівки, елеватори. Звітування водіїв про виконану роботу відбувалось шляхом надання останніми товарно-транспортних накладних, які передавалися до бухгалтерії, потім робився акт звірки з ТОВ «Агрогрупа Деметра». Що було зазначено в товарно-транспортних накладних йому невідомо, оскільки з ними не ознайомлювався. Випадків, коли б на елеваторі не співпадала вага вантажів, він не пам`ятає, впевнений, що все співпадало, інших деталей щодо здійснення перевезень, процесу завантаження та вивантаження, отримання та передачі ТТН водії йому не розповідали. На його перконання, передавати накладні представникам ТОВ «Агрогрупа Деметра» водії не могли. Зазначив, що йому невідомо про будь-яку протиправну діяльність обвинувачених.
		 
		Під часдопиту всуді свідок ОСОБА_22 пояснив, що працює приватним підприємцем та у 2017 році надавав в оренду два свої вантажні автомобілі ОСОБА_21 з водіями, які їздили до ТОВ «Агрогрупа Деметра» та ТОВ «Батьківщина-Агро». Чи укладалися безпосередньо договори з ТОВ «Агрогрупа Деметра», він не пам`ятає. Водії возили вантажі із зерном з села Дібрівки до села Остапівки Миргородського району, накладні здавали ОСОБА_21 , жодних документів свідок особисто не бачив, водії йому нічого не розповідали. Щодо фактів розкрадання майна йому нічого невідомо.
		 
		Свідок ОСОБА_42 під час допиту в судовому засіданні пояснив, що працює водієм у ФОП ОСОБА_22 та у період жнив 2017 року тягачем з напівпричепом перевозив зерно (кукурудзу, сою) для ТОВ «Агрогрупа Деметра». Перевезення здійснювалось офіційно, про що складались відповідні документи, зокрема, товарно-транспортні накладні оформлялись на полях села Дібрівки Миргородського району жінкою на ім`я ОСОБА_39 . На полях завжди був присутній агроном, який розподіляв, куди конкретному автомобілю потрібно їхати на завантаження. Після опломбування та зважування їм надавали талони із зазначеною у них вагою вантажу. Від визначеного маршруту слідування не ухилявся. У селі Остапівці заїжджали на тік, де при в`їзді забирали дві накладні та відбувалась звірка ваги за талонами, потім висипали зерно, а також повертали накладні, які в подальшому здавали своєму директору ОСОБА_22 . У товарно-транспортних накладних була зазначена вага, яка в цілому співпадала з первісним зважуванням на полях, їх зміст повністю відповідав дійсності. Також зернові культури для ТОВ «Агрогрупа Деметра» перевозили до смт Власівки Кіровоградської області. Наголосив, що йому нічого невідомо про будь-яку протиправну діяльність обвинувачених.
		 
		Свідок ОСОБА_25 в суді показав, що у 2017 році працював водієм і на той час займався перевезенням на автомобілі «Ман» з напівпричіпом, у тому числі, для ТОВ «Агрогрупа Деметра». Так, восени того року для вказаного товариства здійснив декілька перевезень сої чи кукурудзи з села Дібрівки на Павлиш, Власівку, Чернобай Черкаської області. Чи перевозили зерно до села Остапівки Миргородського району, не пам`ятає. Перевезення здійснювались офіційно, з видачею товарно-транспортних накладних, 3-х або 4-х екземплярів. На полях охорона видавала талони з вагою, а також після зважування в ТТН проставлялася відповідна вага. Після виїзду з поля відбувалось опломбування вантажу. В пункті призначення проводилась звірка ваги, розпломбування і відвантаження та передавались накладні для їх оформлення. Після повернення накладних один екземпляр він залишав на охороні для повернення на первісне місце зважування тим, хто їх виписував з самого початку. При цьому зміст накладних щодо ваги, найменування, пунктів завантаження та призначення відповідав дійсності, всі необхідні відмітки, підписи, печатки були в наявності. Зазначив, що йому нічого невідомо про протиправну діяльність обвинувачених.
		 
		Оцінюючи показання обвинувачених та наведених свідків, суд звертає увагу на їх повну узгодженість та відповідність між собою про обставини діянь, вчинення яких інкримінується першим із названих. При цьому суд, оцінюючи показання обвинувачених про невизнання ними своєї вини у вчиненні інкримінованих їм дій, враховує, що жоден із наданих стороною обвинувачення свідків, не підтвердив не тільки фактів вчинення кримінальних правопорушень останніми, а й здійснення ними будь-якої протиправної діяльності взагалі, в зв`язку з чим приймає до уваги їх показання, як докази, що не підтверджують вчинення обвинуваченими інкримінованих їм діянь. Допитані в якості свідків водії транспортних засобів підтвердили, що дійсно здійснювали перевезення вантажів (врожай сільськогосподарських культур), як про це зазначено у вказаних первинних документах. Відтак, зазначені господарські операції були реальними. За таких обставин, наявність підписів ОСОБА_17 на таких товаро-транспортних накладних не може свідчити про наявність в її діях ознак складів інкримінованих їй правопорушень.
		 
		На обґрунтування винуватості ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень прокурором, крім наведених вище, на спростування заперечень обвинувачених визнання ними своєї вини були надані письмові докази, які, на його думку, підтверджують факт протиправної поведінки обвинувачених та вчинення ними інкримінованих їм злочинних діянь.
		 
		Зокрема, це договір № 21/02 від 21 лютого 2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» в особі директора ОСОБА_15 та Державним підприємством «Конярство України» в особі керівника філії «Дібрівський кінний завод №62» ДП «Конярство України» ОСОБА_18 , який діяв від імені Державного підприємства на підставі довіреності № 10 від 20 лютого 2014 року, про спільний обробіток земельної ділянки площею 4821 га, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, з терміном дії до 01 березня 2019 року. За умовами договору ТОВ «Агрогрупа Деметра» надано доступ до земельних ділянок, які підлягали обробітку, чим фактично передано їх в оренду.
		 
		На думку прокурора, договір можна було укласти лише за наявності відповідного рішення Кабінету Міністрів України про погодження укладення договору. Проте, цього зроблено не було.
		 
		Прокурор вважає, що ОСОБА_18 згідно із законом повинен був подати відповідне звернення до центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого воно належить, тобто Міністерству аграрної політики та продовольства України, щодо погодження укладення договору разом із документами, визначеними пунктами 1 - 6 цього Порядку, зокрема, звіт про оцінку майна, що передбачається використовувати за договором, з висновком про його вартість, визначену на підставі незалежної експертної оцінки із застосуванням бази оцінки, що відповідає ринковій вартості. Кабінет Міністрів України, у свою чергу, повинен був прийняти рішення про погодження укладення договору та визначати істотні умови договору щодо забезпечення підвищення ефективності використання державного майна, захисту майнових інтересів держави, унеможливлення відчуження державного майна, а також залежно від виду договору  розмір часток учасників, строк дії договору, порядок розподілу прибутку, покриття витрат та внесення додаткових вкладів. Крім того, вказаний проект рішення Кабінету Міністрів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України відповідно до п. 3 Порядку повинно було погодити з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Фондом державного майна та Мін`юстом. Невиконанням вищезазначених вимог ОСОБА_18 допустив порушення ст. 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року та положень згаданої постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2014 року № 296. 
		 
		На підставі наведеного прокурор вважає, що вказаний договір було укладено з порушенням закону, а тому, на його переконання, він вважається незаконним, а дії обвинувачених по його укладенню і виконанню протиправними та такими, що свідчать про вчинення інкримінованих їм діянь.
		 
		Оцінюючи наданий прокурором Договір як доказ, з точки зору його належності і допустимості, суд виходить з такого. 
		 
		Сторонами даного договору є ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» та Філія «Дібрівський кінний завод №62 » ДП «КОНЯРСТВО УКРАЇНИ».
		 
		Предметом договору є спільний обробіток земель 4821,00 га, а з 2015 року - 4561,00 га.
		 
		За версією сторони обвинувачення вказаний Договір укладено з порушенням вимог ст. 5 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року № 1850-V, відповідно до якої Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам, визначеним цим законом.
		 
		Здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає порядок укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50% договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном (підпункт «л» пункт 18 вказаної ч. 5 Закону).
		 
		Даючи тлумачення наведеним положенням закону та оцінюючи законність самого договору про спільний обробіток земельної ділянки № 21/02 від 21 лютого 2014 року, суд виходить з того, що слід чітко розмежовувати управлінські функції Кабінету Міністрів України, інших суб`єктів управління відповідно до Закону України «Про управління об`єктами державної власності».
		 
		Як вбачається зі ст. 4 Закону, суб`єктами управління об`єктами державної власності, зокрема, є: Кабінет Міністрів України: міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління).
		 
		Згідно ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що: (1) визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління (виконує управлінські функції самостійно), а також (2) об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом (делегує управлінські функції).
		 
		Частина 2 ст. 5 Закону визначає функції Кабінету Міністрів України при здійсненні управління об`єктами державної власності, в якій мова йде виключно про об`єкти державної власності, щодо яких Кабінет Міністрів України безпосередньо здійснює управлінські функції.
		 
		При цьому, відповідно до ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: 1) приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності; 11) ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів; 20) погоджують підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери їх управління, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном, зміни до них та контролюють виконання умов цих договорів.
		 
		19 серпня 2010 року Міністерством аграрної політики України видано наказ № 510 «Деякі питання розвитку кінної галузі», яким створено Державне підприємство «Конярство України», віднесено його до сфери управління Мінагрополітики (п. 7 Наказу передбачено внесення змін до переліку державних підприємств і організацій, що входять до сфери управління Мінагрополітики), затверджено статут, призначено директора, вирішено інші пов`язані питання.
		 
		01 лютого 2011 року Міністерством аграрної політики України видано наказ № 33 «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов`язана з розвитком конярства», яким, зокрема, реорганізовано Державне підприємство «Дібрівський кінний завод № 62» (код ЄДРПОУ 31622837, Полтавська область, Миргородський район, с. Дібрівка) шляхом приєднання до Державного підприємства «Конярство України» (код ЄДРПОУ 37404165, місто Київ, вул. Б. Грінченка, 1) та створено на базі майна реорганізованого державного підприємства відокремлений підрозділ (філію) без права юридичної особи.
		 
		21 лютого 2014 року між Державним підприємством «Конярство України» в особі керівника філії «Дібрівський кінний завод № 62» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогрупа Деметра» укладено Договір №21/02 про спільний обробіток земельної ділянки.
		 
		25 лютого 2014 року листом за вих. № 37-27-3-13/2340 Міністерство аграрної політики та продовольства України погодило укладення Договору 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки.
		 
		Зазначене, на переконання суду, підтверджує законність дотримання процедури укладення Договору № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки від 21 лютого 2014 року.
		 
		При цьому суд звертає увагу на предметну специфіку правового регулювання Закону України «Про управління об`єктами державної власності» (в редакції на момент укладення і виконання договору).
		 
		Згідно з ст. 1 вказаного Закону, управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		 
		Частина 2 ст. 3 Закону встановлює, що дія цього Закону не поширюється на управління об`єктами власності Українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції України, а також на здійснення прав інтелектуальної власності.
		 
		Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		 
		Як вбачається з пунктів 1.1., 6.1. Договору № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки від 21 лютого 2014 року, внеском Сторони-1 (філії «Дібрівський кінний завод № 62») у спільний обробіток є надання доступу Стороні-2 (ТОВ «Агрогрупа Деметра») до земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 4821,00 га, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
		 
		Будь-якої іншої майнової участі Сторони-1 у Договорі про спільний обробіток земельної ділянки не передбачається.
		 
		З     оглядуна викладене,дія ЗаконуУкраїни «Проуправління об`єктамидержавної власності»,на переконаннясуду,не поширюєтьсяна правовідносинищодо укладенняі виконанняДоговору №21/02про спільнийобробіток земельноїділянки від 21 лютого 2014 року.
		 
		Оцінюючи правомірність дій сторін Договору, суд виходить з положень статті 204 ЦК України, якою встановлена презумпція правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
		 
		Договір № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки від 21 лютого 2014 року укладений між філією «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України» і ТОВ «Агрогрупа Деметра» з метою спільного обробітку в межах цільового призначення земель площею 4821 га, що знаходяться на території Дібрівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, в судовому порядку недійсним не визнавався, а отже був чинним на весь строк його дії. Його положення були обов`язковими для виконання сторонами у повному обсязі, що ними й було дотримано, в зв`язку з чим суд визнає їх дії по укладенню та виконанню Договору правомірними та законними, а твердження прокурора про протилежне таким, що належними та допустимими доказами не підтверджується.
		 
		Крім договору про спільний обробіток землі від 21 лютого 2014 року № 21/02, стороною обвинувачення на підтвердження вини обвинувачених надано висновок судової економічної експертизи № 118 від 14 червня 2019 року (том 7 а. к. п. 178-197), відповідно до якого:
		 
		Дані, зазначені у довідці спеціаліста ФОП ОСОБА_43 від 25 березня 2019 року про результати перевірки окремих питань виконання договору від 21 лютого 2014 року № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки, щодо заниження розміру чистого прибутку за 2017 рік на загальну суму 42105,0 тис. грн та спричинення збитків державі на вказану суму документально не підтверджуються. Заниження розміру чистого прибутку суб`єкта господарювання- Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02 уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» за 2017 рік, порівняно з показником чистого прибутку, вказаним у звіті про фінансові результати за 2017 рік, документально підтверджується в сумі 33722836 грн, збитки державі в особі Філії «Дібрівський кінний завод № 62» ДП «Конярство України» документально підтверджується в сумі 16861418 грн (до оподаткування податком на прибуток) за умови, що: 
		 
		- чистий дохід від реалізації продукції суб`єкта господарювання  Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02 - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» упродовж 2017 року отриманий виключно за рахунок реалізації зерна сої, кукурудзи, соняшника; 
		 
		   - обсяги реалізації зерна сої, кукурудзи, соняшника, вирощеного на території землекористування філії «Дібрівський кінний завод № 62», суб`єктом господарювання  Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02 - уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» у 2017 році, відповідають обсягам виробництва вказаних культур у 2017 році; 
		 
		-обсяги виробництва на території землекористування філії «Дібрівський кінний завод № 62» суб`єктом господарювання  Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02  уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» у 2017 році зерна сої, кукурудзи, соняшника відповідають об`ємам перевезень вказаних культур упродовж вересня-листопада 2017 року в обсязі наданих на експертизу товарно-транспортних накладних (пункт навантаження  с. Дібрівка); 
		 
		- ціна реалізації зерна (бобів) сої у 2017 році становить 12500 грн/тонну згідно з додатковою угодою від 17 січня 2018 року №1 до Договору поставки від 06 вересня 2017 року № 06091716; 
		 
		- ціна реалізації зерна соняшника у 2017 році становить 11230 грн/тонну згідно з додатковою угодою від 18 грудня 2017 року до Договору поставки № 07091723 від 07 вересня 2017 року; 
		 
		- ціна реалізації зерна кукурудзи у 2017 році становить 4390,00 грн/тонну згідно із договором купівлі  продажу від 08 грудня 2017 № 08/12-СГ; 
		 
		- сукупні витрати суб`єкта господарювання  Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02  уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра» за 2017 рік відповідають показнику «разом витрати» Звіту про фінансові результати вказаного суб`єкта за 2017 рік;
		 
		а також при умові, що: 
		 
		- параметри якості перевезеного зерна (бобів) сої за наданими товарно-транспортними накладними (копіями товарно-транспортних накладних), в яких відображена маса після доробки, відповідають параметрам якості загального обсягу перевезень сої упродовж вересня-листопада 2017 року; 
		 
		- показник чистого доходу від реалізації продукції згідно зі Звітом про фінансові результати за 2017 рік суб`єкта господарювання  Договір про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02  уповноважена особа ТОВ «Агрогрупа Деметра», у 2017 році відповідає показнику суми доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності, встановленому Актом від 12 червня 2018 року № 90/11-28-14-02/39046346 перевіркою бухгалтерського обліку ГУ ДФС у Кіровоградській області; 
		 
		- внески сторін та відповідні частки розподілу чистого прибутку по договору про спільну діяльність від 21 лютого 2014 року № 21/02 у 2017 році були рівними; 
		 
		- належна неотримана частка чистого прибутку за результатами спільної діяльності по договору від 21 лютого 2014 року № 21/02 відображена у бухгалтерському обліку Філії «Дібрівський кінний завод № 62». 
		 
		Оцінюючи вказаний висновок експерта, суд зазначає, що він не є достовірним, належним та допустимим доказом по справі, оскільки проведення експертизи та складання висновку було здійснено із порушенням законодавства, висновки експерта є необгрунтованими та необ`єктивними, так як містять умовності та припущення.
		 
		   Так, слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави ухвалою від 07 червня 2019 року по даному кримінальному провадженню була призначена додаткова експертиза. 
		 
		Проте,експерт припроведенні експертизи,діючи зперевищенням наданихйому повноважень,змінив статусекспертизи іздодаткової напервинну,що суперечить положенням п. 12. розд І, абз 5 п. 1 розд. III Інструкції № 591, пп. 1.2.13 п. 1.2 розд. І Інструкції № 53/5 та в сукупності свідчить про невиконання ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави, якою Полтавському науково-дослідному експертно - криміналістичному центру МВС України було доручено провести додаткову судову економічну експертизу для визначення розміру матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
		 
		Крім того, п. 1 розд. VI Інструкції № 591 встановлено, що у вступній частині висновку експерта зазначаються:
		 
		відомості про раніше проведені в цій справі судові експертизи (найменування експертної установи та судової експертизи, її номер та дата оформлення), якщо їх висновки мають значення для вирішення поставлених перед судовим експертом запитань, а ініціатором у документі про залучення судового експерта надано дозвіл на їх використання.
		 
		В рамках даного кримінального провадження було проведено 2 експертизи:
		 
		1) висновок експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 27 травня 2019 року № 90, судовий експерт ОСОБА_44 ;
		 
		2) висновок експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14 червня 2019 року №118, судовий експерт ОСОБА_45 . 
		 
		Враховуючи зміст ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 07 червня 2019 року, відповідно до якої судом було призначено додаткову судову економічну експертизу, попередня первісна експертиза від 27 травня 2019 року № 90 мала значення для вирішення експертом наступної додаткової експертизи від 14 червня 2019 року № 118, в зв`язку з чим вступна частина висновку експерта №118 повинна була містити інформацію про експертизу, проведену по даному кримінальному провадженню (висновок № 90 від 27 травня 2019 року), чого дотримано не було, незважаючи на те, що обидві експертизи були проведені одним і тим же експертом.
		 
		Згідно п. 3 розд. VI Інструкції № 591 на кожне з поставлених запитань має бути надано відповідь по суті або зазначено, з яких причин запитання не вирішувалося чи його неможливо вирішити.Формулювання відповідей повинні бути стислими, але зрозумілими, повними, конкретними, такими, що не допускають двозначних тлумачень.
		 
		Якщо вирішення певного питання виходить за межі компетенції судового експерта, зокрема передбачає відповідь на запитання стосовно права, яке не потребує застосування спеціальних знань, або не було надано матеріали, необхідні для вирішення поставленого запитання, а порушене клопотання не було задоволено, або в результаті проведеного дослідження встановлено відсутність обставин, викладених у тексті запитання, таке запитання не вирішується, про що зазначається у висновках.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
		 
		Згідно п. 7 ч. 1 ст. 102 КПК України, у висновку експерта повинні бути зазначені обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 69 КПК України, експерт зобов`язаний особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності - роз`яснити його.
		 
		Отже, з аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що висновок експерта в обов`язковому порядку повинен бути обґрунтованим та містити чіткі і конкретні відповіді на поставлені питання.
		 
		Вищевказаний правовий висновок узгоджується із роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму № 8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», де Верховний Суд України звернув увагу судів, що неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер (абз 3 п. 10).
		 
		Вказані роз`яснення Пленуму є актуальними і при застосуванні чинних положень КПК (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 листопада 2019 року по справі № 420/1667/18).
		 
		Тобто у разі існування нечітких, розпливчастих або умовних відповідей експерта, висновок експерта є дефектним та таким, що не відповідає положенням КПК України та Інструкцій № 591 та № 53/5.
		 
		Отже, враховуючи роз`яснення, наведені у постанові Пленуму № 8 від 30 травня 1997 року та положення п. 1 ч. 5 ст. 69, ч. 1 ст. 101, п. 7 ч. 1 ст. 102 КПК України, п. 3 розд. VI Інструкції № 591 вбачається, що висновок експерта від 14 червня 2019 № 118 у вищенаведеній частині експертного дослідження (про встановлення розміру збитків держави) являється неясним, оскільки відповіді експерта по 2-х питаннях містять умови, за яких збитки можуть підтверджуватись (а за відсутності таких умов - не підтверджуватись), тобто відповіді експерта містять припущення, замість чіткої, конкретної відповіді на поставлені запитання.
		 
		Відповідно до пп. 1.2.3 п. 1.2 розд. І Інструкції № 53/5, основними видами (підвидами) експертизи є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
		 
		Згідно розд. III Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, вбачається, що за напрямами досліджень економічна експертиза поділяється на бухгалтерську, фінансово-економічну і фінансово-кредитну та включає відповідно дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності, дослідження документів фінансово-кредитних операцій.
		 
		Разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути прибуткові та видаткові накладні, податкові накладні, ордери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, касові книжки, матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, договори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, реєстри податкових накладних, податкові декларації, баланси та інші первинні і зведені документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності.
		 
		Якщо ведення бухгалтерського та податкового обліку здійснювалось в електронно- обчислювальному вигляді, експерту надаються регістри бухгалтерського та податкового обліку у роздрукованому вигляді, обов`язково завірені в установленому порядку. Додатково вони можуть бути надані на вимогу експерта на електронних носіях інформації.
		 
		Якщо експертиза призначається з метою перевірки висновків документальної ревізії, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається, які саме висновки і з яких причин викликають сумнів (суперечать іншим матеріалам справи, непереконливо обгрунтовані фінансовими інспекторами тощо).
		 
		У разі потреби для визначення, які саме документи слід надати експерту на дослідження в кожному конкретному випадку, доцільно отримати консультацію експерта- економіста.
		 
		Для проведення дослідження необхідно надати оригінали документів або належним чином завірені їх якісні копії.
		 
		Документи мають бути систематизованими в хронологічному порядку (за відповідними періодами), підшитими, прошнурованими та пронумерованими.
		 
		Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		 
		Вищенаведене узгоджується із положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України, згідно з яким платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		 
		В ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наведено визначення понять, зокрема: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
		 
		Отже, здійснивши аналіз підвидів економічної експертизи вбачається, що предметом судово-бухгалтерської експертизи є відображені в документах бухгалтерського та податкового обліку господарські операції, що стали об`єктом розслідування або судового розгляду і відносно яких експерт дає висновок з поставлених на його вирішення питань; предметом фінансово-економічної експертизи - відображена в документах інформація щодо фінансово-економічних показників діяльності підприємства, орендних відносин, цільового використання бюджетних коштів, які стали об`єктом розгляду судово-слідчими органами і відносно яких поставлені питання на вирішення експерта.
		 
		Отже, суд зважає, що висновки по економічній експертизі можуть бути здійснені експертом лише на підставі дослідження первинних документів та звітності (а не лише звітності), за відсутності у експерта первинних документів, така експертиза та її висновки не можуть вважатись обгрунтованими.
		 
		З переліку питань, поставлених експерту на дослідження по висновку № 118 від 14 червня 2019 року чітко вбачається, що вирішальне значення мала б відігравати саме перевірка первинних бухгалтерських документів, зібраних на стадії досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, в розрізі показників, яких стосувались конкретні питання.
		 
		Проте, виходячи з описової частини вказаного висновку, експерт взагалі не проводив дослідження шляхом перевірки підтвердження запитуваних показників первинними документами з матеріалів справи, натомість обмежився математичними розрахунками з вихідних даних, які були сформульовані у вигляді умов, а саме: «за умови, що: ...» (фактично - припущення), що, на переконання суду, є неправильним та може свідчити про відсутність достатніх, належних та допустимих доказів, які б дозволили експерту стверджувати про, наприклад, заниження прибутку від спільної діяльності, заподіяння збитків тощо.
		 
		Про це, на думку суду, свідчить висновк експерта від 27 травня 2019 року № 90 (том 34 а. к. п. 260-289), згідно якого експерт здійснив заключення, що підтвердити дані, поставлені експерту у питаннях для дослідження, не є можливим, оскільки не надано необхідних документів, які ним були додатково витребувані, але слідчим не надані із-за їх відсутності в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Крім того, у висновку № 118 від 14 червня 2019 року вирішувалось питання відповідно до Ухвали слідчого судді про призначення експертизи про документальне підтвердження даних, які зазначені у довідці спеціаліста ФОП ОСОБА_46 від 25 березня 2019 року про результати перевірки окремих питань виконання договору від 21 лютого 2014 року № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки (том 7 а. к. п. 116-167).
		 
		Відповідно до частини 1 статті 71 КПК України, спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
		 
		Частина 2 ст. 71 КПК України передбачає, що спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду.
		 
		При цьому, ч. 4 ст. 71 КПК України не передбачає серед прав, які має спеціаліст під час кримінального провадження, право на складання висновку або звіту.
		 
		Частина 1 ст. 9 КПК України передбачає, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. 
		 
		Учасником кримінального провадження, якому КПК України надає право на складання висновку, є експерт.
		 
		Так, відповідно до статті 69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.
		 
		Беручи участь у кримінальному процесі, спеціаліст не є самостійним учасником та не наділений правом складання висновків під час кримінального провадження, на відміну від експерта, за яким таке право передбачено та який несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок або відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
		 
		Таким чином, довідки спеціаліста, які складені за результатами проведених досліджень об`єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та дають відповіді на запитання, що виникають під час кримінального провадження, носять виключно інформаційний характер та не є належними та допустимими доказами у кримінальному провадженні, а отже й не можуть бути покладені в основу судового рішення.
		 
		У рішеннях ЄСПЛ у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» застосовано різновид доктрини «плодів отруєного дерева», яка полягає в тому, що коли визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
		 
		На цій підставі суд приходить до переконання, що не є допустимим доказом висновок № 118 від 14 червня 2019 року, оскільки на вирішення експерту було поставлено питання щодо підтвердження висновків, викладених у довідці спеціаліста ФОП ОСОБА_43 від 25 березня 2019 року про результати перевірки окремих питань виконання договору від 21 лютого 2014 року № 21/02 про спільний обробіток земельної ділянки.
		 
		Аналогічну позицію висловив і Верховний Суд в постанові від 17 вересня 2019 року по справі № 243/2194/18.
		 
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
		 
		Вищевикладене в сукупності дає підстави суду стверджувати, що висновок експерта № 118 від 14 червня 2019 року, який покладено в основу обвинувачення ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , проведено з грубим порушенням норм чинного законодавства України, а саме:
		 
		- незаконно змінено статус судової експертизи із додаткової на первинну;
		 
		- у вступній частині висновку експерта не зазначені відомості про раніше проведену в цій справі первинну судову експертизу від 27 травня 2019 року № 90, висновки якої не підтверджують висунутого вказаним особам обвинувачення;
		 
		- висновки експерта не являються обґрунтованими, повними, конкретними, такими, що не допускають двозначних тлумачень;
		 
		- експерт при проведенні економічної експертизи не досліджував первинні документи по господарських операціях;
		 
		- висновок експертного дослідження № 118 від 14 червня 2019 року було викладено на підставі довідки спеціаліста, що носить виключно інформаційний характер та не є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні.
		 
		На підставі наведеного суд визнає висновок експерта № 118 від 14 червня 2019 року недопустимим доказом по даному кримінальному провадженню.
		 
		Аналіз наведених висновків експертів № 90 від 25 травня 2019 року та № 118 від 14 червня 2019 року, на які сторона обвинувачення посилається як доказ заподіяння збитків державі від протиправної діяльності обвинувачених при укладенні та виконанні договору про спільний обробіток земельної ділянки від 21 лютого 2014 року № 21/02, на переконання суду, не підтверджує факту їх заподіяння, оскільки зміст висновку № 90 свідчить про неможливість визначення їх розміру на підставі документів, що містяться в матеріалах даного кримінального провадження та були надані експерту для проведення досліджень, а висновок експерта № 118 визнаний судом недопустимим доказом, так як експертиза була проведена з недодержанням визначених законом процедур, без проведення необхідних експертом досліджень, а зроблений експертом висновок ґрунтується на припущеннях.
		 
		Інших, крім наведених вище доказів, які б підтверджували факт вчинення обвинуваченими інкримінованих їм діянь, стороною обвинувачення для дослідження в суді не надавалось.    
		 
		Належність до предмету доказування наданих суду прокурором документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Агрогрупа Деметра» та філії «Дібрівський кінний завод № 62», а також документів за наслідками проведення негласних слідчо-розшукових дій прокурором не доведена (том 2 а. к. п. 242 - 257; том 3 а. к. п. 193 - 199; том 4 а. к. п. 34 - 58, 175 - 181, 183 - 190, 194 - 195; том 5 а. к. п. 89 - 101, 136 - 221; том 6 а. к. п. 161, 169 - 263, 272 - 283, 286 - 301; том 8 а. к. п. 8 - 39, 47 - 106, 115 - 177, 185 - 214; том 9 а. к. п. 9 - 78, 86 - 221, том 10 а.к.п. 27 - 32, 44 - 111, 113 - 132, 136 - 247; том 11 а. к. п. 1 - 334, том 12 а. к. п. 11  22, 28  168, 176  256; том 13 а. к. п. 68 - 72; том 14 а. к. п. 22 - 333; том 15 а. к. п. 86 - 94, 114 - 168, 203 - 280; том 16 а. к. п. 12 - 100, 133 - 194, 241 - 248; том 18 а. к. п. 1 - 159, 219 - 296; том 19 а. к. п. 1 - 199; том 20 а. к. п. 20 - 51, 70 - 80, 89, 229, 231 - 246; том 21 а. к. п. 1 - 128; том 22 а. к. п. 38 -158, 166 - 174, 175 - 198, 199 - 265; том 23 а. к. п. 8 - 158, 173 - 194, 209 - 249, том 24 а. к. п. 77 - 173, 189 - 192, 205 - 206, 207 - 212, 216 - 244; том 25 а. к. п. 14 - 84, 86 - 136, 138 - 305, 306 - 322; том 26 а. к. п. 13 - 161; том 27 а. к. п. 2 - 200; том 28 а. к. п. 25  401; том 29 а. к. п. 22 - 59, 65 - 314; том 31 а. к. п. 21  96, 97  139, 140  142, 158  163, 164  165, 166  175, 204, 205, 206  207, 208  209, 210  21, 213 - 219).
		 
		Суд також зазначає, що прокурором, крім констатації самого факту, не надано суду жодного належного та допустимого доказу факту створення та існування організованої злочинної групи, у складі якої обвинувачені нібито скоїли інкриміновані їм кримінальні правопорушення. Оцінюючи позицію прокурора під час надання доказів та їх дослідження в суді, суд зазначає, що при цьому ним не тільки не надавались будь-які докази, які б це підтверджували, а й не було зроблено спроби цього. Аналогічним чином прокурор діяв і під час виступу в судових дебатах, під час яких ухилився навіть від констатації факту наявності доказів створення та діяльності організованої злочинної групи, у складі якої нібито діяли обвинувачені при вчиненні інкримінованих їм злочинних діянь. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне зазначити, що констатація стороною обвинувачення факту вчинення обвинуваченими злочинів у складі організованої злочинної групи, є лише припущенням, яке на доказах не ґрунтується, а тому в силу ч. 3 ст. 62 Конституції України судом, як факт протиправної поведінки обвинувачених, що їм інкримінується, до уваги братися не може.
		 
		Даючи правову оцінку діям обвинувачених, суд виходить із такого. 
		 
		Частиною 5 статті 191 КК України передбачено кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, організованою групою. 
		 
		Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна.
		 
		При цьому «безоплатність» являється однією із ключових ознак у розумінні вказаного способу та розглядається як заволодіння майном без надання взамін грошового, майнового, трудового чи іншого еквіваленту. 
		 
		У разі співмірного (адекватного) відшкодування вартості майна, відсутня, як така, корислива мета та елемент безоплатного збагачення.
		 
		Самовільність вказаної заміни (оплатного заволодіння) хоча і означає недійсність такої угоди, однак не вказує на наявність в ній ознак складу злочину - заволодіння чужим майном.
		 
		Тому для того, щоб констатувати відсутність заволодіння чужим майном, еквівалент має бути повним і очевидним.
		 
		У своєму розумінні ознака безоплатності тісно пов`язана з таким елементом розкрадання як корислива мета.
		 
		На безоплатність при розкраданні чужого майна вказують суспільно-небезпечні наслідки, характерні для заволодіння чужим майном (реальні збитки), які не можуть настати при оплатному заволодінні чужим майном.
		 
		Суд зазначає, що нинішній Кримінальний кодекс України визначає не суто формальний підхід до юридичного елементу зменшення майнової сфери володіння особи, а його економічному стану. Так, злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України сформульований як з матеріальним складом, тому визначальним є врахування спричинення майнової шкоди.
		 
		У розумінніч.5ст.191КК Українита зогляду наположення п.1ч.2ст.22ЦК України,збитки -це  втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
		 
		Таким чином, у випадку, коли особа заволодіває чужим майном із наданням рівноцінного еквіваленту, ознака безоплатності відсутня, як і спричинення потерпілому реальної майнової шкоди.
		 
		При цьому еквівалент може бути грошовим, натуральним або трудовим. 
		 
		Тому, якщо особа отримала гроші за фактично виконану нею роботу (поставлену продукцію), то заволодіння чужим майном відсутнє.
		 
		Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. 
		 
		Джерела права й акти їх застосування
		 
		Практика Європейського суду з прав людини щодо мотивування судових рішень (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
		 
		Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos v. Spain», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
		 
		Кримінальний процесуальний кодекс України
		 
		Стаття 2. Завдання кримінального провадження 
		1. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. 
		 
		Стаття 8. Верховенство права 
		1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 
		2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 
		 
		Стаття 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини 
		1. Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. 
		2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. 
		3. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. 
		4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 
		5. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. 
		 
		Стаття 22. Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості 
		1. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. 
		2. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. 
		3. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. 
		4. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником. 
		5. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. 
		6. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. 
		 
		Стаття 23. Безпосередність дослідження показань, речей і документів 
		1. Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. 
		2. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. 
		3. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом. 
		 
		Стаття 84. Докази
		1. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		2. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		 
		Стаття 85. Належність доказів 
		1. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. 
		 
		Стаття 86. Допустимість доказу 
		1. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. 
		2 Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. 
		 
		Стаття 91. Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні 
		1. У кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 
		1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 
		2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 
		3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 
		4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 
		5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 
		6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі, пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 
		7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. 
		2. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. 
		 
		Стаття 92. Обов`язок доказування 
		1. Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. 
		 
		Стаття 94. Оцінка доказів
		1. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		2. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		 
		   Позиції учасників судового розгляду
		 
		   Прокурор, вважаючи вину обвинувачених доведеною, не даючи системного аналізу доказів, які були предметом дослідження в суді, не оцінюючи в порушення вимог статті 94 КПК України кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, пославшись фактично на перелік доказів, які, на його переконання, нібито підтверджують вину обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм правопорушень, пропонував суду призначити кожному із обвинувачених покарання у виді позбавлення волі на терміни від 7 до 10 років з конфіскацією всього майна, належного кожному із обвинувачених. 
		 
		   Обвинувачені, не визнаючи вини у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, просили суд виправдати їх за відсутністю в діяннях кожного із них складу кримінального правопорушення. На цьому ж наполягали і захисники останніх. 
		 
		   Аналіз та оцінка доказів судом
		 
		   Відповідно до статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, керуючись при цьому беззаперечним правилом про те, що жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		 
		Судом не можуть бути прийняті надані стороною обвинувачення докази, в якості належних, допустимих, достовірних та достатніх, якщо при їх збиранні були суттєво порушені вимоги та положення кримінального процесуального закону.
		 
		Відповідно дост. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
		 
		Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у відповідності до положеньст. 92 КПК України, покладається на сторону обвинувачення, належності та допустимості доказів - на сторону що їх подає.
		 
		Згідно ч. 3ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		 
		Відповідно до п. 19постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року № 9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.
		 
		Згідно з ч. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		 
		Відповідно до ч. 2ст. 62 Конституції Українита ч. 2ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції Українита ч. 4ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		 
		Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, що чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Страсбурзького суду у справі № 4291/98 від 13 січня 2005 року.
		 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		 
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		 
		Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		 
		У справі «Яременко проти України», від 12 червня 2008 року (п.74), Європейський Суд з прав людини звернув увагу на те, що складовою справедливого судового розгляду є врахування якості доказів і, зокрема, того чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності. При тому, що питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується і навпаки збільшується, коли характер доказів не є вагомим, вони не є достовірним та точними.
		 
		Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		 
		Сумнівний характер вчинення обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень в частині обставин їх скоєння, характеру дій кожного із них, настання негативних наслідків, яке їм інкримінується, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який також знайшов свій вияв і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», в якому зазначалось, що суд при оцінці доказів, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		 
		На підставі викладеного, всебічно, повно дослідивши обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення в частині, що стосується обставин скоєння кримінальних правопорушень, яке інкримінується обвинуваченим, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, наведені стороною обвинувачення доводи ґрунтуються на припущеннях та на доказах, здобутих з порушенням вимог процесуального закону, які не відповідають критеріям допустимості і законності, а з урахуванням стабільної позиції обвинувачених про те, що вони не вчиняли цих злочинів, приймаючи до уваги вимогист. 62 Конституції України, суд приходить до висновку, що належних, достатніх та допустимих доказів на спростування їх тверджень стороною обвинувачення не було надано, а усі сумніви стосовно доказування вини трактуються на користь останніх.
		 
		Відповідно до ч. 2ст. 22 КПК Українисторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. 
		 
		Згідно з вимогами ч. 3ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що внесені на розгляд сторонами та віднесені до їх компетенції цим Кодексом.
		 
		Відповідно до вимог статетей 22, 26 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обовязків.
		 
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, ухвалюється виправдувальний вирок.
		 
		З урахуванням наданих обвинуваченням і досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення не надано суду достатніх переконливих доказів вчинення ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 інкримінованих їм кримінальних правопорушень, а тому їх необхідно виправдати на підставі п. 3 ч. 1ст. 373 КПК Україниза відсутністю в діяннях кожного із обвинувачених складу кримінального правопорушення.
		 
		Констатуючи цей висновок, суд виходить з того, що Договір №21/02 про спільний обробіток земельної ділянки від 21 лютого 2014 року є законним, доказів протилежного стороною обвинувачення не надано, відтак, дії обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_18 по підписанню і виконанню такого договору є правомірними, повністю співвідносяться з вимогами чинного на той час законодавства та спираються на розподіл взаємних договірних зобов`язань ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» та Філії «Дібрівський кінний завод № 62».
		 
		ОСОБА_17 та ОСОБА_47 , перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА», виконували власні посадові обов`язки. Ознаки незаконності в їх діях, як і наявність злочинних домовленостей з іншими учасниками даного провадження, факти їх незаконного збагачення, стороною обвинувачення не доведені.
		 
		Матеріали кримінального провадження не містять беззаперечних доказів того, що хтось із обвинувачених вносив до офіційних документів неправдиві відомості. Таких доказів стороною обвинувачення не було надано суду і під час їх дослідження в суді в ході судового розгляду.
		 
		Суд звертає увагу на те, що частина 2 статті 366 КК України встановлює відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.
		 
		Обов`язковим елементом складу означенного злочину є його предмет, яким являється офіційний документ.
		 
		Складання неправдивих документів - це внесення до документа, який зовні оформлено правильно, відомостей, що не відповідають дійсності повністю або частково. Видача неправдивих документів - надання або випуск службовою особою документів, зміст яких повністю або частково не відповідає дійсності і які були складені цією ж або іншою службовою особою.
		 
		З цього цілком очевидно слідує, що для встановлення неправдивості будь-яких відомостей їх необхідно порівняти із дійсними даними.
		 
		Органами досудового розслідування ОСОБА_15 і ОСОБА_17 ставиться у провину складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
		 
		Однак відомості,на якійде посиланняу вказанихдокументах іпро якіговориться,що вонинеправдиві,з оглядуна засадипрезумпції невинуватостіособи тазасади змагальностісторін обвинуваченнямне доведені. 
		 
		Недоліків в заповненні ТТН слідством не встановлено. Допитані в якості свідків водії транспортних засобів підтвердили, що дійсно здійснювали перевезення вантажів (врожай сільськогосподарських культур), як про це зазначено у вказаних первинних документах. Відтак, зазначені господарські операції були реальними. За таких обставин, наявність підписів ОСОБА_17 на таких товарно-транспортних накладних не може свідчити про наявність в її діях ознак складів інкримінованих їй правопорушень.
		 
		Судом в ході розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що до заповнення звіту за формою 29-СГ за 2017 рік працівники ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» ОСОБА_17 та ОСОБА_47 не мали відношення.
		 
		Заповнений звіт за формою 29-СГ за 2017 рік ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» скріплено електронним цифровим підписом ОСОБА_15 , натомість, на переконання суду, це не може свідчити про свідоме і умисне заниження ним показника врожайності по сільськогосподарській культурі соя, оскільки сам звіт заповнювався на підставі облікових даних підприємства працівниками бухгалтерії. При цьому розбіжності у вазі вивезеної з полів сої у 2017 році та показником врожайності зазначеної культури у цей період можуть пояснюватись розбіжностями у загальній і заліковій вазі після проведення заходів з очистки. 
		 
		Товарно-транспортна накладна є первинним документом, що фіксує, насамперед, господарську операцію із перевезення вантажу. Ваговий показник у зазначеному документі відіграє другорядне значення і не може братись за основу для визначення обсягу врожайності по підприємству для цілей обліку і заповнення звітності. Зазначена позиція визначена у висновку експерта № 90 від 27 травня 2019 року.
		 
		Стороною обвинувачення не надано суду належних і допустимих доказів того, що показник врожайності сої за 2017 рік ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» у звіті 29-СГ порівняно з даними обліку занижено, що спростовує твердження сторони обвинувачення про внесення ОСОБА_17 , ОСОБА_15 до звіту за формою 29-СГ за 2017 рік ТОВ «АГРОГРУПА ДЕМЕТРА» недостовірних відомостей.
		 
		Зазначене, на переконання суду, свідчить про те, що стороною обвинувачення в суді належними і допустимими доказами вчинення інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень не доведено.
		 
		Вина ОСОБА_15 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_48 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, не підтверджується належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають виправданню за відсутністю в діяннях кожного із обвинувачених складу вказаних кримінальних правопорушень.
		 
		Вирішення цивільного позову
		 
		Прокурором у кримінальному провадженні  заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_49 в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України заявлено цивільний позов на суму 1821000 грн (том 1 а. п. 121-130). 
		 
		Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		 
		   Мотиви інших рішень
		 
		   Процесуальні витрати по матеріалах кримінального провадження становлять 23266,48 грн, які суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави. 
		 
		   Арешти, накладені на майно обвинувачених підлягають скасуванню.
		 
		   Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
		 
		   Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_15  та  ОСОБА_17 , які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України,  ОСОБА_16 , ОСОБА_19 та  ОСОБА_18 , які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, визнати невинуватими та виправдати на підставі п. 3 ч. 1ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діяннях кожного із обвинувачених є склад інкримінованих кримінальних правопорушень. 
		 
		Речові докази: вилучені по матеріалах кримінального провадження документи (диски з відеозаписами)  зберігати при справі, а інші, - повернути за належністю (том 4 а. к. п. 159, 161, 171-174, 232-236; том 34 а. к. п. 32; том 5 а. к. п. 24  26; том 13 а. к. п. 95  96, 149-158; 189-190). 
		 
		Арешти, накладені відповідно до Ухвал слідчого судді, - скасувати,  (том 13 а. к. п. 238, 246  247; том 14 а. к. п. 338; том 15 а. к. п. 137  143, 193  199; 218  219; том 17: а. к. п. 115-116; 142-148, 168, 177-180; том 20 а. к. п. 18  19, 56  57, 56  57; том 30 а. к. п. 70, 71  77; том 34 а. к. п. 27 - 28).
		 
		Судові витрати по матеріалах кримінального провадження віднести на рахунок держави.
		 
		   Заявлений по матеріалах кримінального провадження цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні  заступника начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області ОСОБА_50 в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України про відшкодування матеріальної шкоди, залишити без розгляду.
		 
		Роз`яснити виправданим ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , що вони мають право на поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження.
		 
		   Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		 
		   Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні. 
		 
		    С у д д і : 
		     ОСОБА_1   ОСОБА_2                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...