Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 471/226/18-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Вимагання.
Надіслано для оприлюднення: 13.09.2021. Зареєстровано: 14.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.09.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/467/6/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017150170000366

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 471/226/18-к
		1-кп/467/6/21
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13.09.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:
		головуючого судді         ОСОБА_1 ; 
		за участю секретарів     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів         ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		обвинувачених         ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
		захисників             ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ;
		потерпілого             ОСОБА_13 ;
		представника потерпілого ОСОБА_14 ;
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка кримінальне провадження №12017150170000366 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.09.2017 року по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Новоукраїнка, Новоукраїнського району, Кіровоградскої області, українця, громадянина України, має вищу освіту, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є фізичною особою-підприємцем, інвалідом ІІІ групи, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, 
		 
		ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Новоукраїнка, Новоукраїнського району, Кіровоградскої області, українця, громадянина України, має вищу освіту, не одружений, пенсіонер, інвалід ІІ групи, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пред`явлене обвинувачення, сформульоване наступним чином:
		У невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці, у попередньо знайомих та підтримуючих приятельські стосунки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 виник умисел на вчинення кримінального правопорушення, а саме вимагання грошових коштів у ОСОБА_13 з застосуванням погроз вбивства та пошкодження його майна. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 знали ОСОБА_13 тривалий час, обізнані про його заможний фінансовий стан та успішне ведення родиною підприємницької діяльності, у зв`язку із чим вирішили вимагати у нього грошові кошти у сумі 100 тисяч доларів США, розуміючи реальну можливість їх отримати. Обговорив між собою намір вимагання грошей у ОСОБА_13 , ОСОБА_10 та ОСОБА_15 вступили між собою у змову на вчинення злочину.
		Для забезпечення вчинення злочину, з метою зручного пересування, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у невстановлений час та особи придбали транспортний засіб «Тойота Прадо» чорного кольору, з реєстраційними номерними знаками « НОМЕР_1 », для конспірації особи, здійснення психологічного тиску, підтвердження реальності наміру вчинення насилля та пошкодження майна, приготували камуфльовану форму зеленого кольору з маскою для обличчя, поліетиленову пляшку об`ємом 0,5 л із легкозаймистою запалювальною сумішшю, револьвер «Наган» заряджений бойовими припасами.
		В подальшому, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне збагачення, узяли з собою заздалегідь приготовлені речі для вчинення кримінального правопорушення, прибули на автомобілі «Тойота Прадо», чорного кольору, з реєстраційними номерними знаками « НОМЕР_1 » в с. Ганнівка Братського району Миколаївської області, де в салоні автомобіля чекали появи на вулиці ОСОБА_13 для оголошення вимоги надання грошових коштів у розмірі 100 тисяч доларів США.
		15.09.2017 року близько 08 години, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , перебуваючи в салоні автомобіля «Тойота Прадо», чорного кольору, з реєстраційними номерними знаками « НОМЕР_1 » в с. Ганнівка Братського району Миколаївської області помітили ОСОБА_13 , який рухався один на власному автомобілі «VOLKSWAGEN CADDY 2.0», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого ОСОБА_10 , керуючи транспортним засобом почав переслідувати автомобіль ОСОБА_13 
		15.09.2017 року, біля 08 години 30 хвилин в полі, розташованому у межах с. Єлизаветівка Братського району Миколаївської області, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , керуючи автомобілем «Тойота Прадо», чорного кольору, з реєстраційними номерними знаками « НОМЕР_1 », випередив на польовій дорозі транспортний засіб, яким керував ОСОБА_13 та виїхав йому з переду, чим заблокував подальший рух та змусив зупинитись, не дав можливості для пересування.
		В подальшому, продовжуючи свій попередньо обумовлений та узгоджений з ОСОБА_10 злочинний намір, спрямований на вимагання у ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , будучи одягненим у камуфльовану форму зеленого кольору з маскою на голові, вийшов з автомобіля «Тойота Прадо», швидко пересуваючись сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля ОСОБА_13 , де, використовуючи як доказ своїх намірів револьвер «Наган», почав висловлювати на адресу ОСОБА_13 і його близьких родичів погрози вбивства та заподіяння каліцтва, а також демонструючи пляшку із запалювальною горючою сумішшю погрожував знищити шляхом підпалу його майно, повідомив вимогу надання грошових коштів у сумі 100 тисяч доларів США.
		Під час вимагання грошових коштів у сумі 100 тисяч доларів США, ОСОБА_9 використав як підставу неіснуючий борг, який нібито виник у ОСОБА_13 під час здійснення господарської діяльності на посаді керівника ТОВ «Відродження». Усвідомлюючи реальну загрозу власному життю та здоров`ю, а також можливість пошкодження власного майна небезпечним способом  підпалом, ОСОБА_13 погодився виконати вимогу ОСОБА_9 щодо надання грошей у сумі 100 тисяч доларів США.
		Досягши бажаного результату  згоди ОСОБА_13 на передачу грошових коштів у сумі 100 тисяч гривень, ОСОБА_9 узяв номер контактного телефону ОСОБА_13 , повідомив, що узгодить місце передачі грошей розмовою по телефону, пересів у автомобіль «Тойота Прадо» чорного кольору, з реєстраційними номерними знаками « НОМЕР_1 » та поїхав разом із ОСОБА_10 у невідомому напрямку.
		01.10.2017 року близько 18 години, в с. Піддубне Новоукраїнського району Кіровоградської області, на території домоволодіння ОСОБА_16 , розташованого по АДРЕСА_3 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою, маючи єдиний умисел на вимагання грошей у ОСОБА_13 , за допомогою бензину, дизельного палива, тканини та 12 поліетиленових пляшок виготовили запалювальну суміш, яку вирішили використати для пошкодження майна потерпілого, чим зазначити реальність раніше оголошених погроз.
		01.10.2017 року, близько 20 години, ОСОБА_9 на автомобілі «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_16 , який був обізнаний про вимагання грошей у ОСОБА_13 , але у вчиненні злочину участі не приймав, прибув в с. Єлізаветівка, Братського району Миколаївської області, де за допомогою раніше виготовленої запалювальної горючої суміші хотів пошкодити майно, розташоване в межах Фермерського Господарства «Земля», але був помічений працівниками поліції, після чого втік у невідомому напрямку. 
		Крім того, ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці, придбав револьвер зразка 1895 року (системи Наган) №5611, калібру 7,62 мм; вісімдесят один патрон, з яких три  7,62 мм патрони до револьверу «Наган» калібру 7,62 мм; шістдесят вісім  7,62 мм патрони до пістолета конструкції Токарєва (ТТ) зразку 1930-1933 років; десять  5,6 мм гвинтівкові спортивно-мисливські патрони кільцевого запалення.
		Незаконно придбані вісімдесят один патрон, ОСОБА_9 приніс до свого місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав, без передбаченого законом дозволу до проведення обшуку, а саме 02.10.2017 року. Незаконно придбані револьвер «Наган» калібру 7,62 мм, із спорядженим барабаном п`ятьма патронами до револьверу «Наган» калібру 7,62 мм, ОСОБА_9 незаконно зберігав у невизначеному досудовим розслідуванням місці та носив при собі до виявлення даного факту працівниками правоохоронних органів, а саме 01.10.2017 року. 
		Так, 01.10.2017 року близько 20 години в с. Єлизаветівка Братського району Миколаївської області ОСОБА_9 , реалізовуючи злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення шляхом вимагання грошей у ОСОБА_13 , зберігаючи при собі револьвер «Наган», калібру 7,62 мм із спорядженим барабаном п`ятьма патронами до револьверу «Наган» калібру 7,62 мм, прибув на автомобілі «ВАЗ 2101», державний номер НОМЕР_3 до території господарських будівель ФГ «Земля», де був помічений працівниками Братського ВП ГУНП в Миколаївській області . Під час вжиття заходів працівниками поліції, спрямованих на затримання ОСОБА_9 , як особи, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_9 з метою уникнення кримінальної відповідальності, викинув на узбіччя автомобільної дороги револьвер «Наган» калібру 7,62мм та втік у невідомому напрямку з місця вчинення злочину. 01.10.2017 року в період часу з 22 години 05 хвилин по 22 годину 57 хвилин в с. Єлизаветівка Братського району Миколаївської області, біля території господарських приміщень ФГ «Земля», під час проведення огляду транспортного засобу «ВАЗ 2101» державний номер НОМЕР_3 працівниками Братського ВП ГУНП в Миколаївській області, на узбіччі автомобільної дороги поряд із оглядаємим автомобілем виявлено та вилучено револьвер «Наган» калібру 7,62 мм із спорядженим барабаном п`ятьма патронами до револьверу «Наган» калібру 7,62мм, які придбав та носив ОСОБА_9 без передбаченого законом дозволу.
		 
		Крім того ОСОБА_10 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці, придбав чотири предмети, які є основними комплектуючими частинами ручної осколкової наступальної гранати РГД-5 та ручної осколкової наступальної ударно-дистанційної гранати РГН, які при конструктивному поєднанні утворюють два остаточно споряджені вибухову пристрої промислового виготовлення військового призначення, що відносяться до бойових припасів основного призначення  для ураження людей і об`єктів  ручну осколкову наступальну гранату РГД-5 та ручну осколкову наступальну ударно-дистанційну гранату РГН, які приніс до свого місця проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконного зберігав, без передбаченого законом дозволу до проведення обшуку, а саме 02.10.2017 року. 
		02.10.2017 року у період час з 13 годин 20 хвилин по 15 годину 30 хвилин, працівниками поліції Братського ВП ГУНП в Миколаївській області в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено чотири предмети: - конструктивно оформлений заряд конденсованої бризантної вибухової речовини нормальної потужності тротил, розміщеним у корпусі ручної осколкової наступальної гранати РГД-5; - конструктивно оформлений заряд конденсованої бризантної вибухової речовини А-ІХ  флегматизований гексоген (ТГ-30 або ТГ-40), розміщеним у корпусі ручної осколкової наступальної ударно-дистанційної гранати РГН; засіб детонування, уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ; - засіб детонування, ударно дистанційний запал УДЗ;, що є основними комплектуючими частинами ручної осколкової наступальної гранати РГД-5 та ручної осколкової наступальної ударно-дистанційної гранати РГН, які при конструктивному поєднанні утворюють два остаточно споряджені вибухові пристрої промислового виготовлення військового призначення, що відносяться до бойових припасів основного призначення  для ураження людей і об`єктів  ручну осколкову наступальну гранату РГД-5 та ручну осколкову наступальну ударно-дистанційну гранату РГН, які придатні до вибуху; які ОСОБА_10 незаконно придбав та зберігав за місцем свого мешкання без передбаченого законом дозволу. 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_9 вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав, дав показання в суді про наступне. Він, ОСОБА_10 та ОСОБА_16 разом навчалися у середній школі в м. Новоукраїнка та знайомі з дитинства, до початку даного кримінального провадження підтримували дружні відносини. ОСОБА_10 , який постійно проживає в АР Крим, періодично проживав у нього та залишав свої речі, коли приїздив у справах до м. Кропивницький, для чого у своїй квартирі у АДРЕСА_4 він надавав ОСОБА_10 окрему кімнату. Цією кімнатою він та його дружина не користувались, на момент обшуку там залишалась сумка з речами ОСОБА_10 , вміст її ОСОБА_9 не відомий. ОСОБА_16 проживає у с. Піддубне Новоукраїнського району Кіровоградської області, з ним обвинувачений до початку даного кримінального провадження бачився 1-2 рази на місяць, коли приїздив до м. Новоукраїнка навідувати батьків. У вересні 2017 року вони не бачились. 01.10.2017 року ОСОБА_9 , як він пояснив, автостопом дістався до місця проживання ОСОБА_16 , оскільки його власний автомобіль поламався, а йому потрібно було дістатись до м. Новоукраїнка щоб навідати своїх батьків похилого віку. Мав намір попросити ОСОБА_16 щоб той на своєму автомобілі завіз його до батьків. Попередньо ОСОБА_16 про свій приїзд не повідомляв, жодних засобів зв`язку йому не надавав. ОСОБА_16 зустрів його, вони повечеряли, та ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_9 що в нього є невідкладна поїздка, запропонував поїхати з ним, на що ОСОБА_9 погодився щоб не чекати самому у чужому будинку. Куди вони їдуть ОСОБА_16 не повідомив. Їхали 15-20 хвилин на автомобілі ОСОБА_16 марки «ВАЗ-2101» сірого кольору польовою дорогою, в автомобілі нічого, в тому числі запалювальної суміші, не було, що було в багажнику він не бачив. ОСОБА_16 був за кермом, а ОСОБА_9 на передньому пасажирському сидінні. ОСОБА_16 зупинив автомобіль, вимкнув світло фар, пояснивши це тим, що загорілась проводка та вийшов з автомобіля. При цьому запаху горілого не було. На відстані 50-70 м зліва від місця зупинки увімкнулись фари іншого автомобіля, даний автомобіль під`їхав та зупинився на відстані 5-7 м, з нього вийшли двоє чоловіків у цивільному одязі. ОСОБА_16 запитали, чи є в нього документи, він відповів що немає, на запитання чоловіків пояснив, що зупинився в зв`язку з поломкою проводки. Чоловіки перемовились між собою, один з них сказав, що необхідно викликати спецгрупу та почав десь телефонувати. ОСОБА_9 вийшов з автомобіля та направився до чоловіків, які стояли біля дверей з боку водійського сидіння. Чоловіки наказали йому надати документи на що він відмовився, оскільки дані особи були в цивільному та не представились. Коли ОСОБА_9 був від них на відстані близько 1,5 м, один з чоловіків дістав пістолет та привів його у готовність, здійснивши досилання патрону до патронника. ОСОБА_9 зробив крок у бік чоловіка та запропонував вистрелити, на що чоловік вагався, а потім поклав пістолет у кобуру, дістав кайданки та запропонував ОСОБА_9 подати свої руки на що він також відмовився, оскільки близько 8 місяців до події дістав поранення гумовими кулями, захистивши іншу людину від побиття та мав негативний досвід щодо озброєних людей. Ані ножа ані револьвера у ОСОБА_9 , як він вказує, не було. Чоловік намагався схопити його за руки, однак він вивернувся та побіг, пішки дістався дороги Полтава-Кишинів, зупинив попутку та доїхав до м. Кропивницького, де звернувся до адвоката. За рекомендацією адвоката до поліції не звертався та очікував, що його буде викликано до поліції як свідка зазначених подій, взагалі правоохоронцям не довіряє. Дізнавшись від адвоката що йому оголошено підозру у вчиненні злочину, 19.10.2017 року ОСОБА_9 добровільно звернувся до поліції для з`ясування обставин, однак його затримали. Потерпілого ОСОБА_13 раніше він не знав, вперше побачив в суді. В с.Єлизаветівка ніколи раніше не був, з ОСОБА_10 та ОСОБА_16 не їздив. Де перебував ОСОБА_10 01.10.2017 року йому не відомо, дома у ОСОБА_16 в той день більше нікого не було та інші автомобілі не стояли. Станом на цей момент ОСОБА_10 у нього не проживав, у вересні 2017 року приїздив на кілька днів. Револьвер «Ноган» 7,62 мм вперше побачив в залі суду, грошові кошти у ОСОБА_13 не вимагав та йому не погрожував. Щодо вилучених під час обшуку за місцем його проживання патронів та гранат ОСОБА_9 заперечував їх придбання та зберігання, оскільки вони вилучені з полички з побутовою хімією, де їх ніколи не було.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_10 вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав, дав показання в суді про наступне. Він, ОСОБА_9 та ОСОБА_16 разом навчалися у середній школі в м.Новоукраїнка та знайомі з дитинства, до початку даного кримінального провадження підтримували дружні відносини. ОСОБА_10 вказав, що він постійно проживає в АР Крим, періодично у справах приїздив на материкову частину України, де зупинявся у знайомих, зокрема, проживав у ОСОБА_9 у АДРЕСА_4 , де йому була виділена окрема кімната і де він залишав свої речі, зокрема, на момент обшуку в цій кімнаті була його сумка з особистими речами, в ній, зокрема, знаходилось посвідчення інваліда війни на його ім`я, гроші в сумі 6350 доларів США і 250 Євро, які він збирав щоб купити житло. Місцезнаходження зазначених речей йому на даний час не відоме. Гранати, вилучені під час обшуку, йому не належать, їх у сумці коли він її залишав не було. ОСОБА_16 проживає у с. Піддубне Новоукраїнського району Кіровоградської області. ОСОБА_10 періодично з ним спілкувався, приїздив в гості. ОСОБА_13 знає з 2000 року, коли останній був директором СТОВ «Відродження». ОСОБА_10 познайомив ОСОБА_13 зі своїм другом, ОСОБА_17 , який у 2001 році постачав у борг ОСОБА_13 паливно-мастильні матеріали для СТОВ «Відродження», станом на 2001 рік сума боргу була еквівалентна 56 тисяч доларів США. У зв`язку із зазначеним ОСОБА_13 у 2002 році уклав з ОСОБА_17 договір пролонгації на суму боргу 249702 грн. На прохання ОСОБА_17 у 2005 році ОСОБА_10 звертався до ОСОБА_13 з приводу даного боргу, однак ОСОБА_13 погрожував йому та сказав, що якщо ще раз ОСОБА_10 до нього приїде, то більше не уїде. Потім у 2007 році від імені та за дорученням ОСОБА_17 . ОСОБА_10 вдруге звертався до ОСОБА_13 з приводу повернення зазначеного боргу та зустрічався з ним у Миколаївському відділі із боротьби з економічною злочинністю, де ОСОБА_13 написав ОСОБА_10 боргову розписку. До суду з приводу боргу не зверталися, так як був пропущений строк позовної давності поки він намагався вирішити все мирно. З 2007 року і до 2017 року ОСОБА_10 більше з ОСОБА_13 не спілкувався, зв`язок був втрачений. З Криму ОСОБА_10 приїхав 23-25 вересня 2017 року. 28 вересня він виявив у своєму телефоні пропущений дзвінок з невідомого номера, передзвонив та виявилось, що це ОСОБА_13 , який сказав, що до нього звернулись невідомі особи з вимогою щодо боргу « ОСОБА_18 », на що ОСОБА_10 відповів, що він до цього не причетний і, якщо потрібно, допоможе, погодився зустрітися. Більше вони не спілкувались та зустрітися не встигли. 01.10.2017 року ОСОБА_10 вирішив приїхати до ОСОБА_16 , який за місцем свого проживання виробляє самогон, щоб придбати 10 л на проводи до армії свого племінника, які мали відбутися 03.10.2017 року. Попередньо ОСОБА_16 він не телефонував так як забув свій телефон дома. Так як власний автомобіль ОСОБА_10 марки «MitsubishiPajero» чорного кольору був у ремонті, він приїхав до ОСОБА_16 на автомобілі синового друга, ОСОБА_19 , марки «ToyotaAvensis». До ОСОБА_16 він приїхав близько 20-00 години 01.10.2017 року, дома нікого не було, двері закриті. Тоді він став чекати у машині у дворі домоволодіння ОСОБА_16 і заснув. Близько 23 години його розбудили працівники поліції та затримали. ОСОБА_10 зазначив, що гроші у ОСОБА_13 він не вимагав, йому не погрожував, до ОСОБА_13 не приїздив сам і нікого не привозив, як про те стверджує ОСОБА_13 . Про наявність у ОСОБА_13 , або його родини іншого майна ніж магазин, його власний будинок та батьківський будинок йому нічого не відомо. У вересні 2017 року він з ОСОБА_9 не бачився, з приводу боргу ОСОБА_13 ніколи нічого не повідомляв. 01.10.2017 року ОСОБА_9 він не бачив, вибухонебезпечну суміш вони разом не виготовляли. Вилучені під час огляду автомобіля «Toyota Avensis» речі належать не йому, а власнику автомобіля, ОСОБА_20 , при цьому у ОСОБА_10 ключі від даного автомобіля разом із ключем від квартири ОСОБА_9 , у якій було проведено обшук 02.10.2017 року, були вилучені під час затримання в ніч на 02.10.2017 року, в той час як огляд автомобіля проведений 02.10.2017 року вдень і працівники поліції весь цей час мали доступ до нього. Вважає, що дане кримінальне провадження за ініціативою ОСОБА_13 , який бажав уникнути повернення боргу, та керівництва Братського ВП ГУНП в Миколаївській області, якому ОСОБА_13 надав неправомірну вигоду, було створене штучно. Щодо свідка ОСОБА_16 вважає, що він дав неправдиві показання під тиском працівників поліції, оскільки обвинувачений бачив його одразу після затримання в іншому кабінеті Братського ВП ГУНП в Миколаївській області та він плакав. Використання телефонів, з яких ОСОБА_13 надходили погрози ОСОБА_10 заперечив, під час дослідження письмових доказів, зокрема, рапортів працівників поліції, що покладались в основу процесуальних рішень слідчих, визнав використання єдиного телефонного номера НОМЕР_4 .
		 
		Потерпілий ОСОБА_13 надав суду наступні показання. 15.07.2017 року він близько 06-30 години виїхав з с. Ганнівка Братського району Миколаївської області, де він проживає, до с. Єлизаветівка Братського району Миколаївської області, на базу фермерського господарства його дружини, за приладом для продуття комбайну, оскільки в цей період на землі, розташованій в с. Ганнівка, що обробляє фермерське господарство його дружини, проходило збирання врожаю соняшника. Він привіз прилад та повертався на роботу на базу до с. Єлизаветівка. Близько 8 години ранку, перебуваючи в с. Єлизаветівка, на ділянці, де розташовані покинуті будинки, він у дзеркало заднього виду побачив автомобіль «Toyota Prado», яку незадовго до цього бачили біля належного потерпілому магазину в с.Ганнівка. Даний автомобіль обігнав його та перегородив йому дорогу. З автомобіля з пасажирської сторони вибіг чоловік в камуфляжній формі і балаклаві, спортивної статури та сів в автомобіль ОСОБА_13 , потерпілий його не впізнав. Чоловік розповів ОСОБА_13 як він заможно живе, що має, та повідомив, що потерпілий має поділитись, що він винен якійсь людині 100 тисяч доларів США. Невідомий чоловік говорив з незвичним російсько-українським акцентом. При цьому він демонстрував револьвер, показав барабан, що він не пустий, приставив револьвер до голови потерпілого, потім до печінки, вдарив руків`ям у сонячне сплетіння. Револьвер темний з явними слідами чищення, з коричневим руків`ям. Потерпілий став заперечувати, вказав що нікому нічого не винен, тоді невідомий чоловік із зовнішнього нагрудного карману дістав пластикову пляшку ємністю 0,75 л, відкрив її, дав потерпілому понюхати, пляшка пахла бензином, чоловік став із пляшки розливати бензин на торпеду автомобіля потерпілого. Побоюючись, що чоловік підпалить автомобіль, потерпілий сказав, що з усім згоден. Потім чоловік взяв телефон потерпілого, витяг з нього батарею та поклав до своєї кишені, запитав, чи є у потерпілого інший телефон. ОСОБА_13 продиктував чоловікові номер іншого телефону, який залишив дома, НОМЕР_5 . На той час він використовував два абонентські номери, другий - НОМЕР_6 . Тоді чоловік сказав чекати інструкції за телефоном і покинув автомобіль потерпілого, направився до автомобіля «Toyota Prado» чорного кольору зі смугами по боках та з номерними знаками НОМЕР_7 . «Toyota Prado» розвернулась в зворотному напрямку та потерпілий побачив за її кермом ОСОБА_10 . Одразу після цього, в той же день, потерпілий поїхав до поліції та звернувся із заявою про вчинення злочину, із заявою звертався під своїм іменем. В поліції потерпілому було надано охорону, так як чоловік назвав йому всю інформацію щодо нього, дочки, онуки, пригрозив, що він з кожним днем буде бідніти, якщо він не дасть грошей, спалять його хату, магазин, базу, знайдуть його дітей. В подальшому на телефон потерпілого за номером НОМЕР_5 надходили СМС-повідомлення з вказівкою, куди йому приїхати. ОСОБА_13 їздив у вказані місця у супроводі охорони, однак, ніхто на зустріч не приїздив. Вночі за місцем мешкання дочки невідомі грюкали у ворота, дочка та зять бачили біля їх будинку автомобіль «Toyota Prado», на її повідомлення виїжджав він та поліцейські, однак нікого не вдавалось застати. В цей час були дзвінки від ОСОБА_10 також на телефон за номером НОМЕР_5 , в подальшому потерпілий уточнив, що сам подзвонив з цього номера ОСОБА_10 , а той передзвонив. ОСОБА_10 пояснював, що це серйозні люди, з ними краще розрахуватись, казав, що борг виник у 2002-2003 роках, коли колгосп, у якому потерпілий був головою брав пальне на нафтобазі в АР Крим. ОСОБА_10 телефонував 3-4 рази та повідомляв про необхідність сплатити 100 тисяч доларів США боргу. З цього приводу потерпілий пояснив, що дійсно брав пальне для колгоспу (СТОВ «Відродження») на нафтобазі в АР Крим, м.Саки, директором якої був ОСОБА_17 з яким його познайомив ОСОБА_10 , однак заборгованість за пальне він погасив. В останнє до цієї події ОСОБА_10 він бачив у 2008 році. 01.10.2017 року близько 20 години потерпілому зателефонували поліцейські та запропонували приїхати до бази фермерського господарства його дружини в с.Ганнівка, неподалік від місця його проживання. На території бази розташований склад ПММ, техніка, комбайни, склад готової продукції. Прибувши на місце потерпілий побачив автомобілі з увімкненими фарами  «Жигулі» сірого кольору та поліцейський автомобіль. Біля автомобілів перебували двоє працівників поліції та інший чоловік, який лежав у кайданках на землі. Поліцейський пояснив, що спіймали паліїв, один втік, показав через відкриті двері каністри та пляшки із запалювальною сумішшю у двох картонних ящиках в салоні автомобіля «Жигулі», в багажнику каністра, ще був якийсь рюкзак. Поки вони спілкувались з поліцейськими приїхала слідча група. За вказівкою поліцейського слідчі щось шукали неподалік автомобіля, знайшли револьвер, який був ідентичний тому, яким невідомий чоловік погрожував йому в автомобілі біля с.Єлизаветівка. Потерпілий чув, як ОСОБА_16 пояснював поліцейським, що вони приїхали палити, а ОСОБА_21 сидить в нього дома та очікує на результат. Після цього допит потерпілого був припинений в зв`язку з його поганим самопочуттям. 
		В подальшому потерпілий продовжив давати показання та під час перехресного допиту вказував, що такого мешканця с.Ганнівка як ОСОБА_22 він не знає, підтвердив, що до поліції з приводу вимагання у нього грошей звертався особисто під своїм іменем 15.09.2017 року, за телефоном, в подальшому, 18.09.2017 року, написав заяву. Підтвердив, що був директором СТОВ «Відродження» та одним із 6 його засновників, очолював ліквідаційну комісію даного підприємства під час процедури банкрутства, та приблизно у 2006 році дане підприємство припинене. З ОСОБА_9 його познайомив ОСОБА_10 у 2005 році, разом відпочивали в барі, була дружня зустріч під час якої фінансові питання не обговорювали. Після цього ОСОБА_9 не бачив. ОСОБА_10 також востаннє бачив у 2005 році. Чоловік, який погрожував йому у автомобілі біля с. Єлизаветівка був спортивної статури, на зріст 175-180 см, в камуфляжній формі, перчатках, обличчя закрите маскою балаклавою. За статурою та манерою говорити схожий на ОСОБА_9 , однак стверджувати, що це був саме він потерпілий не може. Його дружина, ОСОБА_23 , є головою та засновником Фермерського господарства «Земля». База даного фермерського господарства, біля якої був затриманий автомобіль ОСОБА_16 , в тому числі в районі складу ПММ, огороджена по всьому периметру сіткою рабицею висотою 1,20м, має два в`їзди, зі сторони в`їзду паркан з металопрофіля висотою 1,20 м. Щодо своєї присутності під час огляду місця події 01.10.2017 року показання змінив, зазначив, що про затримання автомобіля з паліями, що був зупинений на відстані 20 м від бази ФГ «Земля» його повідомив охоронець бази, а не працівники поліції. На місці події він бачив ОСОБА_16 , дружина потерпілого з ним на місце не приїжджала, так як хворіє. ОСОБА_16 до цього не знав. Вимогу про сплату 100 тисяч доларів США йому висловив чоловік у балаклаві, аналогічну вимогу висловив йому невідомий чоловік, який телефонував йому з невідомого номера, це був не ОСОБА_9 і не ОСОБА_10 . В телефонній розмові ОСОБА_10 говорив, що це серйозні люди і потрібно їм заплатити, інакше потерпілий буде бідніти, кому сплатити не називав, чи називав суму не пам`ятає. На зустріч з вимагателями їздив двічі на дорогу Кишинів-Полтава, їздив сам, без поліції, там його блокувала якась машина, але зустрічі не відбувались. Після повернення повідомляв працівників поліції про свої поїздки. Щодо документів, про які йдеться у СМС-повідомленнях пояснив, що чоловік у балаклаві демонстрував потерпілому якісь документи та обіцяв повернути їх після сплати боргу, що то за документи потерпілий не знає. Після затримання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 погрози припинились. 
		Свідок ОСОБА_24 дав наступні показання. Він працює на посаді начальника СРПП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області. Восени 2017 року, більш точної дати він не пам`ятає, він та інспектор СРПП ОСОБА_25 забезпечували безпеку дорожнього руху на службовому автомобілі та зупинилися справити природні потреби край села Єлизаветівка, розташованого в межах території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області. Раніше у відділі поліції під час оперативної наради їх попереджали, що громадянину ОСОБА_13 надходили погрози від невідомих осіб, безпосередньо вказівок щодо даного кримінального провадження він не отримував. Побачили, що з лісополоси виїхав автомобіль ВАЗ-2101 сірого кольору та зупинився на відстані близько 50 м від бази ФГ «Земля», вимкнувши світло фар, водій вийшов з автомобіля та відкрив капот. Такі дії здалися працівникам поліції підозрілими та вони під`їхали до даного автомобіля, освітлили його фарами, вийшли. ОСОБА_24 запитав водія чи потрібна йому допомога, запропонував відкрити багажник, на що водій погодився. Удвох вони підійшли до багажника, там була каністра з бензином, яку водій почав діставати, сказав що там 1-2 л бензину. ОСОБА_24 хтів допомогти водієві та взяв каністру, однак вона виявилась повною. В салоні автомобіля він побачив рюкзак відкритий, з якого було видно пластикові пляшки, із них торчали ганчірки закручені кришками, зрозумів, що це може свідчити про злочин. Із автомобіля відчувався сильний запах бензину. Вийшов ОСОБА_9 , який перебував на передньому пасажирському сидінні та направився в сторону ОСОБА_24 , який стояв біля багажника позаду від пасажирського сидіння. ОСОБА_9 дістав пістолет та викинув його у кущі. Пістолет добре було видно під світлом фар. ОСОБА_24 наказав ОСОБА_25 привести зброю у бойову готовність та сам теж дістав пістолет та привів його у готовність, здійснивши досилання патрону до патронник. ОСОБА_9 став його заспокоювати, казати, що він хоче відійти по природній потребі, а сам почав заводити ліву руку за спину. Не знаючи, що у ОСОБА_9 за спиною, ОСОБА_24 вирішив його знешкодити, схопив за праву руку, однак ОСОБА_9 вивернувся та побіг у посадку. Не знаючи, чи є у ОСОБА_26 ще зброя ОСОБА_24 прийняв рішення за ним не бігти, викликав слідчо-оперативну групу. По прибуттю слідчі показали йому фотографії осіб, та на одній з них він упізнав ОСОБА_9 , після чого вказав слідчому куди була викинута зброя. Потерпілого на місці події він не бачив, поїхав невдовзі після прибуття слідчих. 
		Свідок ОСОБА_25 дав наступні показання. Він працює на посаді інспектора СРПП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області. Восени 2017 року, більш точної дати він не пам`ятає, він та начальник СРПП ОСОБА_24 здійснювали патрулювання на службовому автомобілі край села Єлизаветівка, розташованого в межах території Ганнівської сільської ради Братського району Миколаївської області, їхали, фари автомобіля були увімкнені. Напередодні на нарадах він чув, що у ОСОБА_13 якісь проблеми, конкретно не пам`ятає. Побачили автомобіль ВАЗ-2101 сірого кольору, який зупинився. Водій автомобіля вийшов та різко відкрив капот, поведінка цих осіб здалася поліцейським підозрілою, вони зупинилися, залишивши увімкненим світло фар. ОСОБА_24 вийшов першим, спочатку він спілкувався із водієм біля капоту, потім вони з водієм відійшли до багажника. ОСОБА_24 став запитувати водія щодо каністри, яка була у багажнику, щось йому здалося підозрілим. Інший чоловік, який перебував на пасажирському сидінні ВАЗ-2101 вийшов і також направився до багажника. ОСОБА_25 побачив, що чоловік викинув у кущі якийсь предмет, однак не знає що саме, бачив тільки характерний рух руки та чув звук як щось впало на землю. Після цього ОСОБА_24 наказав привести зброю у бойову готовність. ОСОБА_24 намагався вдягти на чоловіка кайданки, взяв його за руки, однак той вивернувся, знявши куртку та побіг у посадку. ОСОБА_25 в цей час забрав водія та вони стояли біля заднього крила автомобіля ВАЗ-2101. Біля автомобіля був сильний запах бензину, на задньому сидінні був туристичний рюкзак, а в ньому пластикові пляшки з ганчірками. В подальшому прибула слідчо-оперативна група. ОСОБА_25 показали фотографії, на яких він впізнав ОСОБА_9 як пасажира автомобіля ВАЗ-2101. Чи були присутні інші особи під час огляду місця події не пам`ятає.
		Свідок ОСОБА_27 пояснила, що є мешканкою с.Піддубне Новоукраїнського району Кіровоградської області. Восени 2017 року була запрошена працівниками поліції понятою під час огляду домоволодіння її сусіда ОСОБА_16 разом з ОСОБА_28 дворі ОСОБА_16 стояв автомобіль чорного кольору, у ньому поліцейські знайшли у попільничці 2 сім-карти, у бардачку телефон та патрони у пакетику, у підлокотнику телефон та сім-карту, у кармані на пасажирському сидінні пакет від сім-карти, на задньому сидінні пакет з камуфльованою формою, у багажнику сумку, а в ній  документи на прізвище « ОСОБА_29 », гроші та пістолет. При огляді був присутній ОСОБА_10 та ОСОБА_16 . Вона у будинок не заходила, була лише у дворі. У господарській будівлі працівники поліції знайшли автомобільні номерні знаки у кількості 2 штуки, у веранді знайшли невелику каністру. Двері у будинок та сарай ОСОБА_16 були відкриті, сараї не закривались ніколи взагалі, тому після слідчих дій вона принесла ланцюжок і замок щоб закрити будинок. 
		Свідок ОСОБА_30 пояснив, що працював охоронцем у санаторії біля с.Піддубне Новоукраїнського району Кіровоградської області.Восени 2017 року його було запрошено працівниками поліції понятим під час огляду домоволодіння в АДРЕСА_3 . Під час огляду був присутній власник домоволодіння та ОСОБА_10 . У дворі стояв чорний автомобіль, у автомобілі поліцейські віднайшли декілька телефонів, сім-картки, на задньому сидінні робочу одежу в пакеті, сумочку з грошима та документами, пістолет «Флобер», однак де саме свідок не пам`ятав, патрони. У господарській будівлі при вході поліцейський дістав з-під крівлі литовські номери 2 штуки, у будинку у веранді вилучили каністру ємністю 10 л. Вилучені речі пакували у звичайні файли. Будинок і господарські будівлі були не замкнені, тому ОСОБА_30 та інша понята, ОСОБА_31 , після огляду прибили скоби та закрили будинок на навісний замок.
		Свідок ОСОБА_32 суду пояснила, що проживає з ОСОБА_9 однією сім`єю, живуть у його квартирі у АДРЕСА_1 . ОСОБА_10 знайомий ОСОБА_9 , який проживає в АР Крим та коли приїздив у справах, залишався жити у їх квартирі, для цього йому надавалась окрема кімната, якою вони не користувались, у його відсутність вона в цю кімнату не заходила. Протягом року до обшуку 02.10.2017 року ОСОБА_10 періодично проживав у них. Обшук працівниками поліції в цій квартирі проводився 02.10.2017 року, в понеділок. ОСОБА_9 в неділю з обіду поїхав у справах та дома не ночував, де був не знає, так як зв`язку з ним не було. Зранку на 9 годину вона пішла на роботу і повернулась додому на обід близько 13 години. Біля квартири вже були працівники поліції, всього сім чоловік, один з чоловіків у жилеті з написом «СБУ», всі інші у цивільному. Один з чоловіків, той що в цивільному, надав їй посвідчення та вручив ухвалу слідчого судді. Напередодні, у неділю, вона прибирала у квартирі і жодних заборонених до обігу предметів у квартирі не було. А коли вона зайшла зі співробітниками поліції, вони на відкритих місцях знаходили та вилучали речі, яких там раніше не було. Працівник СБУ водив працівників поліції та показував їм де і що лежить. В маленьку кімнату першим зайшов чоловік в жилеті та працівники поліції, а вона з понятими залишилась в коридорі, там на пакеті лежала граната завернута в газету. В тій же кімнаті в тумбочці під телевізором одразу знайшли пістолет. Потім пішли в коридор, одразу на полицях в ніші, де зберігається мильне приладдя, поряд з шампунем, яким ОСОБА_32 вранці користувалась, і біля нього нічого не було, знайшли патрони в коробці. Потім пішли до спальні, де жив ОСОБА_10 одразу в його сумці знайшли завернуту в ганчірку гранату, висипали з сумки патрони. Знайдені патрони при ній не рахували, разом з іншими вилученими речами висипали в чорні господарські пакети для сміття та скріпили степлером. Протокол обшуку вона підписала, однак не читала, так як злякалась. Крім того свідок вказала, що напередодні, в п`ятницю, вона бачила одного з поліцейських біля будинку в кафе. ОСОБА_9 при ній ніколи не згадував прізвище ОСОБА_13 та не згадував про борг. ОСОБА_9 має трьох дітей від попереднього шлюбу, які мешкають зі своєю матір`ю в цьому ж будинку, але у іншій квартирі, та часто приходять до них у гості, відтак, ОСОБА_9 не міг зберігати у доступних для дітей місцях небезпечні речі.
		Свідок ОСОБА_16 пояснив, що проживає у АДРЕСА_3 . ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знає з дитинства, вони навчались у одному класі, деякий час не спілкувались, потім відносини відновились, зустрічались 1-2 рази на рік. Підтвердив, що ОСОБА_10 іноді брав у нього горілку. Восени 2017 року, точну дату він не пам`ятає, він декілька разів возив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на їх прохання у с.Ганнівку на своєму автомобілі ВАЗ - 2101. ОСОБА_10 з ОСОБА_9 приїздили до нього на різних автомобілях: перший раз на «Toyota Prado», потім «Mitsubishi», останнього разу «Toyota» -седан. Потім на його автомобілі вони їздили с.Ганнівка. Першого разу ставали в с.Ганнівка біля магазину, де ОСОБА_10 вказував ОСОБА_9 «Ось він тут живе, це його магазин», потім сказав «Це все за мої гроші», їздили до тракторної бригади. Вдруге їздили до Ганнівки та на їх прохання ОСОБА_16 ходив до магазину дізнатись номер телефону господаря, там він дізнався, що магазин належить ОСОБА_13 , однак номер телефону йому не надали. Під час поїздки він чув, як ОСОБА_10 казав, що ОСОБА_13 винен йому гроші, суму ОСОБА_16 не запам`ятав. Того разу ОСОБА_10 дав йому два іноземні автомобільні номери на збереження, які ОСОБА_16 поклав під кришу у сараї, та які в подальшому були вилучені працівниками поліції. На автомобілях ОСОБА_10 він цих номерів не бачив. В останній раз, перед затриманням, коли приїздили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , останній дав ОСОБА_16 сім-карту, сказав встановити на свій телефон, що вони будуть телефонувати на цей номер. До приїзду зателефонували, запитали, чи є у ОСОБА_16 бензин. Приїхали на автомобілі «Toyota» -седан темного кольору. Сказали принести бензин, на що ОСОБА_16 приніс каністру бензину 20 л. ОСОБА_10 дістав зі свого автомобіля каністру із «соляркою», ганчірки та пластикові пляшки ємністю 1,5 л. Всі разом вони стали заливати в пляшки в рівних частинах бензин і «солярку» та засовувати в них ганчірки. Наливали з каністри через лійку, яка була в комплекті з каністрою. ОСОБА_16 допомагав їм так як зрозумів, що може бути скоєно злочин, а саме планується підпал, та боявся за своє життя. Пляшки наповнили та помістили у рюкзак, який поклали на заднє сидіння автомобіля ВАЗ2101, належного ОСОБА_16 . Свою каністру із залишками бензину ОСОБА_16 поклав до багажника свого автомобіля, а каністру з-під «солярки» поклав у коридорі у своєму будинку. Потім ОСОБА_16 разом з ОСОБА_9 поїхали на автомобілі ВАЗ2101 до с.Ганнівка. ОСОБА_10 залишився їх чекати вдома у ОСОБА_16 . Близько 19 години, в темний час доби, вони доїхали до тракторної бригади вс.Ганнівка, де ОСОБА_9 наказав йому зупинити автомобіль. ОСОБА_9 мав вийти, а ОСОБА_16 мав виїхати за село, а коли ОСОБА_9 зателефонує, повернутись та забрати його. Що мали робити із пляшками із запалювальною сумішшю ОСОБА_16 не відомо. Однак в цей час ОСОБА_16 відчув запах горілої проводки, зупинив автомобіль, вимкнув усі прилади та вийшов щоб знайти причину поломки, відкрив капот. В цей час увімкнулось світло фар та під`їхав поліцейський автомобіль, який до цього стояв з виключеними фарами на відстані 50-100 м від місця їх зупинки. Вийшли працівники поліції та попросили ОСОБА_16 надати документи. Документи він забув дома. Тоді поліцейський запитав, що ОСОБА_16 везе, попросив відкрити багажник. В цей час вийшов ОСОБА_9 . Побачивши у багажнику каністру, поліцейський сказав іншому, що тут бензин, що прозвучало як умовний знак. Після цього поліцейські дістали зброю. В цей час один із поліцейських перебував з ним з одного боку автомобіля, з водійської сторони, та наказав йому лягти на землю, що ОСОБА_16 виконав, тоді поліцейський придавив його до землі коліном та зав`язав руки за спиною. Інший підійшов до ОСОБА_9 з другого боку та також наказав йому лягти на землю, потім викрикнув «Стій, стріляти буду», потім ОСОБА_16 чув якусь метушню, однак не бачив що відбувалось так як лежав на землі. Коли ОСОБА_16 підняли, ОСОБА_9 біля автомобіля вже не було. Викликали наряд поліції, які по прибуттю оглядали автомобіль, місце навколо нього, виявили пляшки з бензином, каністру. Один з поліцейських повідомив, що ОСОБА_9 щось викинув, тоді в посадці біля автомобіля з пасажирської сторони виявили револьвер, але де саме ОСОБА_16 не бачив, поліцейські демонстрували йому револьвер, ОСОБА_16 бачив, що револьвер заряджений. Однак до цього моменту зброї у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 він не бачив. На місце події також прибув потерпілий, він кидався до ОСОБА_16 битися, поліцейські його зупинили. Дружина потерпілого показувала на телефоні фотографії ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з сином, запитувала, чи це вони, один із поліцейських на фотографіях впізнав ОСОБА_9 . В подальшому поліцейські оглядали будинок ОСОБА_16 , виявили в ньому червону каністру з-під «солярки» з лійкою, яка конструктивно поєднувалась з кришкою каністри, іноземні автомобільні номери, які йому дав ОСОБА_10 , оглядали автомобіль ОСОБА_10 . Згодом проводили слідчий експеримент за його ( ОСОБА_16 ) участі, що вилучали під час слідчого експерименту не пам`ятає. Під час виготовлення пляшок із займистою сумішшю він та обвинувачені використовували лійку від каністри, чи використовували іншу лійку не пам`ятає. Сім-картою, яку йому надав ОСОБА_10 , ОСОБА_16 користувався двічі: коли її активував щоб відобразився номер на телефоні ОСОБА_10 та у день затримання на цей номер зателефонував ОСОБА_10 , якому ОСОБА_16 сказав, що передзвонить та поклав слухавку. Сім-карта була встановлена у телефоні, який у нього вилучили під час затримання, мобільний оператор «Київстар». Пакет від сім-карти вилучили у нього дома. 
		 
		Прокурором на підтвердження вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень надано наступні докази та процесуальні документи.
		 
		Заява ОСОБА_13 від 18.09.2017 року про вчинення злочину, за змістом якої ОСОБА_13 просить вжити заходів до невідомої особи, яка 15.09.2017 року близько 08-30год. в с. Єлизаветівка Братського району Миколаївської області, погрожуючи фізичною розправою йому особисто та його рідним предметом, схожим на пістолет, та шляхом підпалу знищення його житла та майна вимагає від нього 100 тисяч доларів США в рахунок невідомого йому боргу. Заява прийнята слідчим СВ Братського ВП ГУНП ОСОБА_33 , ОСОБА_13 попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст.383-384 КК України. Відомостей про реєстрацію заяви у журналі єдиного обліку відділу поліції, резолюції керівника, заява не містить. 
		Згідно п.п.1-3 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 08.02.2019 року, прийняття заяв (повідомлень) незалежно від місця і часу їх учинення, повноти отриманих даних, особи заявника здійснює цілодобово, безперервно та невідкладно орган (підрозділ) поліції, до якого надійшла така інформація.
		Заяви (повідомлення) можуть бути усні або письмові:
		усні заяви (повідомлення) від осіб уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський, до повноважень якого це належить, вносить до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (додаток 2);
		під час особистого звернення заявника до органу (підрозділу) поліції із письмовою заявою (повідомленням) уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції її (його) приймає і реєструє.
		Особу, яка заявляє або повідомляє про кримінальне правопорушення, уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції або інший поліцейський попереджає про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, передбачену статтею 383 Кримінального кодексу України.
		Уповноважена службова особа на лицьовому боці письмових заяв (повідомлень), протоколів прийняття заяв про кримінальне правопорушення та іншу подію, рапортів поліцейських проставляє штамп реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, форму якого наведено в додатку 3 до цього Порядку.
		Відтак, з наданої заяви слідує, що вона прийнята слідчим ОСОБА_33 до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не передана на реєстрацію, тобто з порушенням зазначеного вище порядку.
		 
		Рапорт слідчої СВ Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_34 , який не датований, також не датована резолюція керівника на ньому та відсутні відомості про реєстрацію в журналі єдиного обліку Братського ВП, вона доповіла начальнику ВП ГУНП про те, що 15.09.2017 року, близько 08-30 год. до неї в усній формі звернувся житель с.Ганнівка Братського району ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що невідома особа примушує його до виконання цивільно-правових зобов`язань із погрозою насильства щодо нього та його близьких родичів та із погрозою пошкодження або знищення їх майна, за відсутності ознак вимагання. 
		Картка первинного обліку інформації, яка надійшла до Братського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області (запис в журналі єдиного обліку № 1397 від 18.09.2017 року о 18:29:03), згідно якої 18 вересня надійшов рапорт слідчого СВ Братського ВП ГУНП ОСОБА_33 про те, що до неї в усній формі звернувся непрацюючий мешканець с.Ганнівка ОСОБА_22 , 1974 року народження та повідомив, що невідома особа примушує його до виконання цивільно-правових зобов`язань з погрозою насильства щодо нього та близьких родичів та з погрозою пошкодження або знищення їх майна за відсутності ознак вимагання. Дата скоєння 18.09.2017 року о 17-30 год. місце скоєння АДРЕСА_5 . Потерпілий ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Заява ОСОБА_13 від 19.09.2017 року, згідно якої він звернувся до слідчої ОСОБА_33 про залучення його як потерпілого до провадження №366 за фактом примушування його до виконання цивільно-правових зобов`язань із погрозою насильства щодо нього та його близьких родичів та із погрозою пошкодження або знищення їх майна.
		Повідомлення начальника Вознесенського МВ УСБУ в Миколаївській області від 15.09.2017 року на ім`я начальника Братського ВП ГУНП в Миколаївській області щодо можливої протиправної діяльності організованого злочинного угрупування, згідно якого 15.09.2017 року невстановлені особи вимагали грошові кошти в сумі 100 тис. доларів США в мешканця с.Ганнівка Братського району ОСОБА_13 , що було отримане Братським ВП ГУНП в Миколаївській області 18.09.2017 року.
		Згідно наданих прокурором витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12017150170000366 від 24.11.2017 року та від 26.03.2018 року, відомості про кримінальне правопорушення внесені 19.09.2017 року о 12:10:17 год. правова кваліфікація ч.3 ст.355 КК України. В подальшому з даним кримінальним провадженням об`єднані кримінальні провадження за правовою кваліфікацією за ч.1 ст.263 КК України.
		Підстави та порядок внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальних проваджень за ч.1 ст.263 КК України та подальшого об`єднання з даним кримінальним провадженням стороною захисту під сумнів не ставились. Що стосується внесення відомостей до ЄРДР первинного кримінального провадження №12017150170000366 сторона захисту заявляла про безпідставність такої дії, а також, що кримінальне провадження зареєстроване за повідомленням про вчинення злочину щодо неіснуючої особи ОСОБА_22 . 
		Стороною захисту також було заявлено клопотання про виклик та допит в судовому засіданні ОСОБА_22 , однак за повідомленням секретаря Новомар`ївської сільської ради Братського району Миколаївської області Ганнівський старостинський округ №4 від 12.08.2021 року №1384-02-18, ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_3 на території Ганнівського старостинського округу №4 станом на вересень 2017 року не проживав та не був зареєстрований. Відтак, здійснити його виклик в судове засідання та з`ясувати обставини звернення даної особи до слідчого ОСОБА_33 не виявилось можливим. 
		Оскільки суду не надано відомостей про вжиття заходів безпеки до потерпілого, дана обставина дає підстави суду вважати, що слідчим ОСОБА_33 у рапорті з невідомих причин змінено відомості щодо особи, яка повідомила їй про злочин.
		Крім того, така форма прийняття заяви про вчинення злочину від потерпілого не відповідає вимогам Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, що передбачає внесення уповноваженою особою усної заяви до протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення встановленої форми.
		Не дивлячись на зазначені порушення, в розпорядженні Братського ВП ГУНП в Миколаївській області станом на момент внесення відомостей до ЄРДР 19.09.2017 року були наявні достатні відомості про імовірне вчинення злочину щодо ОСОБА_13 , дане кримінальне провадження не відноситься до кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення, відтак, встановлені порушення за даних обставин не є істотним порушенням вимог КПК України що могли б вплинути на законність подальших дій органу досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
		 
		Стороною захисту також вказано про незаконність постанови про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 19.09.2017 року (том І а.с. 235). Дослідивши дану постанову, судом встановлено, що у її вступній частині зазначено посадову особу, яка прийняла дане процесуальне рішення - слідчого Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_33 , яка розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017150170000366 від 19.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України встановила наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до ст.42, 276, 277 та 278 КПК України. У мотивувальній частині постанови зазначено обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України, щодо ОСОБА_13 , у вчиненні якого підозрювались ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , включаючи обставини виготовлення 01.10.2017 року даними особами на території домоволодіння ОСОБА_16 в с.Піддубне Новоукраїнського району Кіровоградської області запалювальної суміші та подальшого прибуття на автомобілі ВАЗ-2101 реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням останнього до с.Єлизаветівка Братського району Миколаївської області. В резолютивній частині постанови вказано про призначення групи слідчих для здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у складі слідчих СВ Братського ВП ОСОБА_33 , ОСОБА_35 та начальника СВ Братського ВП ОСОБА_36 . Постанова підписана начальником СВ Братського ВП ГУНП ОСОБА_37 .
		Аналізуючи зміст даної постанови очевидно, що її вступна частина не відповідає резолютивній та вона містить відомості щодо подій 01.10.2017 року, які станом на 19.09.2017 року не могли відбутися. Обсяг зазначеної у постанові інформації щодо подій 01.10.2017 року не дає підстав вважати, що зазначене є опискою чи помилкою. Відтак, очевидно, що постанова виготовлена та підписана в період після 01.10.2017 року та містить недостовірні дані щодо дати її винесення. Зазначене дає суду підстави вважати, що станом на 19.09.2017 року даної постанови не існувало і вона виготовлена і долучена до матеріалів кримінального провадження значно пізніше. За таких обставин дана постанова не може бути допущена судом на підтвердження повноважень слідчих у даному кримінальному провадженні.
		Інших постанов, або доручень про проведення слідчих дій за період з 19.09.2017 року до 18.10.2017 року, коли досудове розслідування даного кримінального провадження доручено іншому підрозділу в зв`язку із неефективним досудовим розслідуванням, матеріали кримінального провадження не містять. Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування, доданого до обвинувального акту інших рішень щодо призначення групи слідчих у даному провадженні у зазначений період не приймалося. Протоколу відкриття матеріалів досудового розслідування, або іншого документу аналогічного змісту, прокурором не надано. 
		 
		Крім зазначеної постанови про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 19.09.2017 року, в матеріалах провадження наявний наказ від 19.09.2017 року №169 «Про створення слідчо-оперативної групи для розкриття та розслідування злочину», що у вступній частині не містить відомостей щодо посадових осіб, які його видали, містить реквізити для підписання начальником Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_38 , однак ним не підписаний, та підписаний начальником СВ Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_37 . Згідно даного наказу у зв`язку із надходженням до відділу заяви ОСОБА_13 про те, що 15.09.2017 року о 8-30 год. в с.Єлизаветівка біля магазину «Надія» невідомі особи маючи умисел на примушування його до виконання цивільно-правових зобов`язань підрізали його автомобіль та змусили зупинитись, було створено слідчо-оперативну групу у кримінальному провадженні №12017150170000366, до складу якої увійшли слідчі та співробітники інших підрозділів Братського ВП ГУНП в Миколаївській області, всього 22 чоловіка, в тому числі інспектор СРПП №3 Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_24 та інспектор СРПП №3 Братського ВП ГУНП ОСОБА_25 , які під підпис ознайомились із наказом. 
		Відповідно до п.1 ч.2 ст.39КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих. 
		За змістом ч.1 ст.214КПК України, слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
		За змістом частин 1 і 3 ст. 110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
		Аналізуючи наказ від 19.09.2017 року №169 з точки зору можливості визначення на його підставі повноважень слідчих у даному кримінальному провадженні суд виходить з наступного. Верховним Судом колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 663/267/19 зроблено висновок про можливість визначення керівником органу досудового розслідування слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, у формі письмового «доручення», яке містить ті самі реквізити, що й постанова, зокрема: посада особи керівника органу досудового розслідування, час і місце складання доручення, підстави для його винесення (статті 39, 214КПК України), номер кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, попередню правову кваліфікацію та вказівки щодо проведення якісного, ефективного і оперативного досудового розслідування, що не суперечить вимогам ст.39КПК України і є достатнім документом для наділення такого слідчого повноваженнями здійснювати досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні. Відтак, враховуючи дану правову позицію, у даному кримінальному провадженні суд виходить з того, що незалежно від форми процесуального рішення керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого, у разі, якщо це рішення містить всі необхідні реквізити, воно є достатнім на підтвердження повноважень слідчого.
		Порядок створення слідчо-оперативних груп врегульований Інструкцією з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні (далі  Інструкція), затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ № 575від 07.07.2017 року.
		Відповідно до п.п.1,2 розділу IV Інструкції, для усебічного, повного і неупередженого досудового розслідування у складних та великих за обсягом кримінальних провадженнях, а також щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, учинених в умовах неочевидності, кримінальних правопорушень, які набули суспільного резонансу або учинені на території декількох адміністративно-територіальних одиниць України, утворюються слідчо-оперативні групи (далі - СОГ). Також метою створення та діяльності СОГ є здійснення ефективної взаємодії слідчих та працівників оперативних підрозділів поліції під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях, у яких здійснення досудового розслідування доручено Генеральним прокурором України, його заступниками, керівниками регіональних прокуратур за вмотивованими постановами, у разі неефективного досудового розслідування.
		Утворення СОГ здійснюється наказом Голови Національної поліції України, першого заступника Голови Національної поліції України, заступника Голови Національної поліції України - начальника Головного слідчого управління, керівника територіального органу поліції, керівника територіального (відокремленого) підрозділу поліції або осіб, які виконують їх обов`язки.
		Утворення СОГ наказом керівника територіального органу поліції, керівника територіального (відокремленого) підрозділу поліції погоджується з керівником органу досудового розслідування.
		З викладеного слідує, що наказ від 19.09.2017 року №169 «Про створення слідчо-оперативної групи для розкриття та розслідування злочину» не є процесуальним рішенням керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, не містить всіх необхідних реквізитів такого рішення, та керівник органу досудового розслідування мав повноваження лише погодити даний наказ на виконання обов`язків із організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України.
		За таких обставин, у матеріалах кримінального провадження відсутнє рішення керівника органу досудового розслідування, яким станом на 19.09.2017 року у встановленому КПК України порядку керівник органу досудового розслідування уповноважив слідчих на здійснення досудового розслідування. 
		Виходячи з приписів ст.ст.39,214 КПК України, наведених вище, визначення керівником органу досудового розслідування слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні є кримінально-процесуальним рішенням, яке утворює, змінює чи припиняє права і обов`язки, тобто має правові наслідки, в конкретному кримінальному провадженні.
		Застосування належної процедури «fair procedure» (у європейській системі),«dut procyes» (у американській системі) є одним із складових елементів принципу верховенства права, передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
		Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод права на справедливий суд.
		Таким чином, оскільки кримінальний процесуальний закон передбачає обов`язковість прийняття керівником органу досудового розслідування кримінально-процесуального рішення про визначення слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні, відсутність такого рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування слідчими, які не мали на те законних повноважень.
		В подальшому, постановою від 18.10.2017 року заступником прокурора області здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доручено слідчому управлінню Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в зв`язку із неефективним здійсненням досудового розслідування та нагляду за ним. Потім, постановою від 28.12.2017 року  СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області. Повноваження слідчих з 18.10.2017 року підтверджені належним чином.
		Крім того, на доведення вини ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих злочинів стороною обвинувачення надані наступні докази.
		Протокол огляду предмета від 16.10.2017 року, згідно якого слідчим Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_39 в присутності понятих ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , за участю потерпілого ОСОБА_13 , представника ОСОБА_42 оглянуто мобільний телефон «Айфон 6S» чорного кольору, який має IMEI № НОМЕР_8 ( НОМЕР_6 ). При огляді папки СМС-повідомлень даного телефону оглянуті вхідні повідомлення від абонента з номером НОМЕР_9 , дати повідомлень не зазначені, час о 13:06 та о 13:43 з приводу зустрічі у четвер, та вихідне СМС: «Не вся сума собрана, процес идет, обещают помочь, был на работе». Також вхідні повідомлення від абонента з номером НОМЕР_10 , дата повідомлень не зазначена, час починаючи з 20:59 за змістом повідомлень абонент домовлявся з користувачем оглянутого телефону про зустріч наступного ранку о 7:00 годині у відомому обом абонентам місці. Вхідні повідомлення від абонента з номером НОМЕР_10 , та вихідні повідомлення користувача оглянутого телефону починаючи з 07:33 години, згідно яких абонент з номером НОМЕР_10 з`ясовував місцезнаходження користувача телефону, а той турбувався про наявність у нього гарантій у випадку передачі грошей. Телефон не вилучався та не визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
		Оцінюючи даний протокол огляду як доказ у кримінальному провадженні слід зазначити, що складений він 16.10.2017 року, дати відправлення та отримання повідомлень у протоколі не зазначені. Більше того, в протоколі слідчим залишено місце для дати перед викладом змісту повідомлень у вигляді «…р.». З доданих до протоколу фотознімків встановлено, що дати повідомлень вони також не містять, проте убачається, що деякі з повідомлень відправлені/отримані вчора та сьогодні, що по відношенню до дати проведення слідчої дії є 15.10.2017 року та 16.10.2017 року відповідно. Станом на ці дати обвинувачений ОСОБА_10 був затриманий та йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а події, зазначені в обвинувальному акті вже відбулися. Крім того, час проведення слідчої дії  огляду предмета, з 10 години 00 хвилин по 10 годину 35 хвилин, тоді як на фотознімках, які є додатком до протоколу поточний час, зазначений на телефоні 08:01, 08:14, 14:50, 00:39, 07:41, 07:49, 08:23, 08:50, убачається різний показник залишку заряду батареї, зміст та час повідомлень на фотознімках місцями не відповідає зазначеному у протоколі. СМС-повідомлення від абонента з номером НОМЕР_9 на фототаблиці не зафіксовані, вихідні повідомлення від користувача оглянутого телефону відображені фрагментарно, що не дозволяє повністю відтворити їх зміст, зміст протоколу вибірково відображає зміст СМС повідомлень, зображених на фототаблиці. Фототаблиця підписана слідчим ОСОБА_33 та не підписана іншими учасниками слідчої дії. 
		Стороною захисту надано копію скарги ОСОБА_13 та ОСОБА_23 «На допущену тяганину на стадії досудового слідства, бездіяльність слідчого та неналежне здійснення ним досудового розслідування відповідно до встановлених приписів кримінального процесуального законодавства» адресованої Президенту України, Генеральному прокурору України, Міністру МВС України, Прокурору Миколаївської області та начальнику ГУНП в Миколаївській області, що надійшла до Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області 02.01.2018 року. На твердження сторони захисту копія скарги отримана під час відкриття матеріалів кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України. Прокурором підтверджено наявність даної скарги в матеріалах кримінального провадження, однак оригіналу її суду не надано. 
		Дана скарга не є доказом, однак, є результатом процесуальної діяльності потерпілого у даному кримінальному провадженні та, на переконання суду, може бути використана в процесі оцінки доказів на предмет їх достовірності та допустимості. За змістом скарги, її автори стверджували, що після подій 15.09.2017 року «Відразу ж ми звернулись до правоохоронних органів і після цього всі наші дії, у тому числі дзвінки, переписка через СМС-повідомлення, здійснювалися не нами, а представниками правоохоронних органів, котрі днювали та ночували у нас дома». Зазначене, в сукупності з показаннями потерпілого, безпосередньо отриманими під час судового розгляду, щодо надання йому охорони працівниками правоохоронних органів та, власне, за змістом самого протоколу та додатків до нього, свідчить про те, що телефон потерпілого перебував у розпорядженні правоохоронців до складення даного протоколу та їх дії не обмежувались самим тільки оглядом даного телефону. 
		Верховний Суд у постанові від 07.08.2019 у справі №607/14707/17 зробив висновки щодо застосування норм права, а саме  положень ст.86 КПК України, зокрема, зазначивши, що докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, коли їх збирання й закріплення відбулося з порушенням гарантованих Конституцією прав людини і громадянина, встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами. Отже, умовами допустимості доказів є одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних».
		Відповідно доч.1ст.104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі. 
		Згідно ч.3 ст.105 КПК України, додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
		Даний протокол складений слідчим ОСОБА_33 , повноваження якої належним чином не підтверджені, про що зазначено вище. Крім того, порушення положень ст.ст. 104, 105 КПК України протокол огляду предмета від 16.10.2017 року не відображає реального змісту процесуальної дії, а додатки до нього не підписані всіма її учасниками, що за встановлених судом обставин оцінюється як істотне порушення вимог КПК України, що є самостійною підставою для визнання даного доказу недопустимим.
		 
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2017 року, проведеного в час з 15-00 год. до 15-20 год. потерпілий ОСОБА_13 впізнав на фотознімку №3 особу, яка разом з ОСОБА_43 в 2005 році приїздила до нього. Відповідно довідки до цього протоколу на фотографії №3 зображений ОСОБА_9 .
		 
		Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2017 року, проведеного в час з 14-20 год. до 14-55 год. потерпілий ОСОБА_13 впізнав на фотознімку №2 особу, яка разом з ОСОБА_44 в 2005 році приїздила до нього. Відповідно довідки до цього протоколу на фотографії №2 зображений ОСОБА_10 .
		 
		Частиною 1 статті 228 КПК України передбачено, що перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
		Пред`явлення для впізнання - слідча дія, що полягає в пред`явленні свідкові чи іншій особі об`єктів, які вони спостерігали раніше у зв`язку з подією кримінального правопорушення, з метою встановлення їх тотожності або відмінності.
		Заборона попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання забезпечує достовірну ідентифікацію особи, причетної до злочину. 
		В даному випадку з показань ОСОБА_13 слідує, що він раніше знайомий з ОСОБА_45 та ОСОБА_46 . Те саме випливає зі змісту наданих протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.09.2017 року. Отже, потерпілий фактично впізнає раніше знайомого йому ОСОБА_47 та раніше знайомого йому ОСОБА_48 , що не відповідає меті даної слідчої дії. При цьому ОСОБА_13 впізнає обвинувачених не як осіб причетних до вчинення протиправних дій щодо нього, а як осіб, яких він разом зустрічав у 2005 році.
		 
		Відповідно до копії розпорядження ПАТ «Державний ощадний банк України» від 15.09.2017 року №519 «Про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют за гривні в установах АТ «Ощадбанк» курс купівлі 100 доларів США становить 2605,00 грн., продажу  2648,00 грн.
		 
		Згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Фермерське господарство «Земля» ідентифікаційний код юридичної особи 32907600 має місце знаходження в с.Ганнівка Братського району Миколаївської області, керівником даного підприємства є ОСОБА_23 .
		 
		Згідно протоколу огляду від 01.10.2017 року з додатком фототаблицею, слідчим СВ Братського ВП ОСОБА_33 в період часу з 22-05 год. по 22-57 год. за участю понятих ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , спеціаліста ОСОБА_51 та власника майна ОСОБА_16 було оглянуто транспортний засіб автомобіль ВАЗ2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 сірого кольору, який належить ОСОБА_16 . Під час огляду даного транспортного засобу в салоні автомобіля за водійським сидінням було виявлено та вилучено рюкзак жовтого кольору з вмістом пластикових пляшок в кількості 12 штук ємністю 1,5 л, заповнені рідиною з характерним запахом бензину, в які поміщено відрізки тканини, в багажнику автомобіля виявлено та вилучено металеву каністру ємністю 20 л, заповнену рідиною із запахом бензину. На відстані 5 м на схід від задньої осі даного автомобіля на узбіччі в чагарниках виявлено та вилучено металевий пістолет (револьвер) без маркування при огляді якого в барабані було виявлено та вилучено 5 набоїв жовтого кольору з маркуванням НОМЕР_11 . Автомобіль ВАЗ2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 вилучено до Братського ВП ГУНП в Миколаївській області. Також вилучено мобільний телефон «NOKIA» фіолетового кольору. Під час огляду застосований технічний засіб цифровий фотоапарат «SONYH-300».
		В матеріалах провадження також наявна заява ОСОБА_16 , датована 01.10.2017 року, якою він надає дозвіл працівникам поліції провести огляд його автомобіля ВАЗ-2101 д/н НОМЕР_3 .
		Оцінюючи протокол огляду від 01.10.2017 року як доказ на предмет його допустимості суд звертає увагу на те, що протокол складений за участі ОСОБА_16 в якості власника майна та не містить відомостей про роз`яснення йому будь-яких прав та обов`язків, крім обов`язку не розголошувати відомості щодо проведеної процесуальної дії. В той же час зі свідчень самого ОСОБА_16 та потерпілого ОСОБА_13 , безпосередньо отриманих від них під час судового розгляду, слідує, що ОСОБА_16 до початку даної слідчої дії перебував із зв`язаними руками, повалений на землю працівниками поліції та в подальшому, як свідчать ОСОБА_16 та ОСОБА_10 , був доставлений до відділку поліції і перебував там протягом ночі до прибуття разом з працівниками поліції в с.Піддубне за місцем свого проживання. 
		 
		Відповідно до ухвали слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 05.10.2017 року підозрюваному ОСОБА_16 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Зі змісту ухвали вбачається, що ОСОБА_16 03.10.2017 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.355 КК України у даному кримінальному провадженні.
		Стороною захисту надано копію повідомлення ОСОБА_16 про підозру від 03.10.2017 року у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.355 КК України у даному кримінальному провадженні та копію постанови слідчого від 28.02.2018 року про зміну процесуального статусу учасника кримінального процесу, за якою процесуальний статус ОСОБА_16 змінено з підозрюваного на свідка, копії були виготовлені під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Наявність їх прокурором не заперечувалась, оригінали не надані.
		Згідно постанови прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 28.02.2018 року виділено з кримінального провадження №12017150170000366 матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_16 .
		В подальшому, за матеріалами, виділеними з даного кримінального провадження, вироком від 16.04.2018 року Арбузинського районного суду Миколаївської області затверджено угоду про винуватість, укладену 28.02.2018 року між прокурором Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_16 , ОСОБА_16 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України. 
		 
		Згідно з вимогами ч. 1, п.п. 1, 3 та 4 ч. 2 ст.87КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій з порушенням суттєвих умов наданого на їх проведення дозволу за законом; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права особи на захист - такі докази повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім випадків, які відношення до даної справи не мають.
		За ст.86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ст.209КПК особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Момент затримання - це короткий, точно визначений через дату у годинах і хвилинах у координатах певного місця відрізок часу, з якого особа через застосування до неї сили, або через підкорення наказу фактично позбавляється свободи пересування і змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Момент затримання уповноваженою службовою особою повинен бути точно зазначений у протоколі затримання, оскільки він має вирішальне значення, з одного боку, для обчислення як строку затримання, а з іншого - для захисту затриманою особою своїх прав, свобод та законних інтересів.
		Виходячи із зазначених вище матеріалів провадження вбачається, що вже перед початком огляду працівники поліції володіли необхідною і достатньої інформацією про особу підозрюваного ОСОБА_16 та він з моменту не пізніше ніж коли було розпочато огляд був затриманим у розумінні статті 209 КПК України.
		Однак при цьому протокол затримання ОСОБА_16 в порядку, визначеному ст.208 КПК України складений не був. Більше того, свідки інспектор СРПП №3 Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_24 та інспектор СРПП №3 Братського ВП ГУНП ОСОБА_25 , які безпосередньо здійснили дане затримання, намагались приховати факт затримання ОСОБА_16 , надаючи свідчення, які спростовуються показаннями ОСОБА_16 та потерпілого ОСОБА_13 .
		Відтак, огляд автомобіля ВАЗ2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 був проведений зі згоди ОСОБА_16 , яку не можна вважати добровільною з огляду на те, що він був фактично затриманий працівниками поліції та перебував під їх контролем, без роз`яснення йому прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.42 КПК України, зокрема таких фундаментальних прав як право на захист та право не свідчити проти себе, що є згідно вимог ст.87 КПК України безумовною підставою для визнання даного протоколу огляду недопустимим доказом, що відповідає практиці правозастосування Верховного Суду, зокрема у постанові ВС від 03.07.2018 у справі №568/1121/16-к.
		 
		Також, в порушення вимог ст.104 КПК України, яка вимагає детального відображення у протоколі ходу слідчої дії, в протоколі зазначено «крім того» про вилучення мобільного телефону «Нокія» фіолетового кольору, без зазначення місця його вилучення. В порушення ч.3 ст.105 КПК України, фототаблиця до протоколу не містить підписів інших учасників слідчої дії, крім слідчого. Протокол та додатки до нього не містять відомостей щодо упакування вилучених предметів, що унеможливлює їх подальшу ідентифікацію та не дає підстав стверджувати, що пакування, у якому речі надійшли до експертної установи було здійснено саме під час слідчої дії. 
		За клопотанням сторони захисту судом починаючи з 11 грудня 2020 року на ім`я начальника Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області направлялись запити про надання речових доказів у даному кримінальному провадженні для огляду в судовому засіданні, однак речові докази до вересня 2021 року надані лише частково.
		Що стосується речових доказів, отриманих під час огляду місця події 01.10.2017 року, надано револьвер з набоями у пакуванні експерта. Телефон фіолетового кольору надано у порушеному (розірваному) пакуванні разом із явно неналежним до даного кримінального провадження пакуванням, у зв`язку із порушенням порядку зберігання телефон знаходиться в неробочому та непридатному для ідентифікації стані. Пляшки з сумішшю нафтопродуктів та каністру не надано взагалі. Згідно повідомлення від 08.09.2021 року начальника Вознесенського РУП, частина речових доказів є неідентифікованою, планується службова перевірка.
		Згідно рапорту заступника начальника ВП начальника СКП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_52 від 30.09.2017 року, він доповідає, що в ході виконання доручення по кримінальному провадженню №12017150170000366 від 19.09.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України встановлено, що до примушування до вступу у цивільно-правові зобов`язання гр. ОСОБА_13 в склад групи осіб, котрі скоїли кримінальне правопорушення можливо причетний ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець с.Піддубне Новоукраїнського району Кіровоградської області, котрий користується автомобілем «ВАЗ-2101» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить останньому.
		Крім того, згідно рапортів заступника начальника ВП начальника СКП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_52 від 20.09.2017 року та від 21.09.2017 року, йдеться про можливу причетність до злочину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який на постійній основі користується абонентськими номерами НОМЕР_12 , НОМЕР_4 та імеі терміналом НОМЕР_13 та ОСОБА_9 . 
		Дані рапорти не є джерелом доказів у даному кримінальному провадженні та використовуються виключно з метою оцінки інших доказів.
		З огляду на зміст наказу від 19.09.2017 року №169 «Про створення слідчо-оперативної групи для розкриття та розслідування злочину», за яким було створено слідчо-оперативну групу у кримінальному провадженні №12017150170000366, до складу якої увійшли, зокрема, інспектор СРПП №3 Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_24 та інспектор СРПП №3 Братського ВП ГУНП ОСОБА_25 , зміст зазначених вище рапортів заступника начальника ВП начальника СКП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_52 від 20.09.2017 року, 21.09.2017 року та 30.09.2017 року, показання потерпілого щодо надання йому охорони працівниками поліції, показання свідка ОСОБА_16 та обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що поліцейські перебували на місці огляду 01.10.2017 року у автомобілі з вимкненим двигуном та виключеними фарами, суд зробив висновок, що до моменту огляду місце його проведення повністю перебувало під контролем працівників поліції, а в розпорядженні поліцейських перебували відомості щодо автомобіля ОСОБА_16 та його особи і особи ОСОБА_9 . Такі дії працівників поліції мають ознаки негласної слідчої дії, передбаченої ст.269 КПК України, візуального спостереження, зокрема, за місцем, однак належним чином не оформлені і суду не надано відповідного доручення на їх проведення.
		При цьому показання свідків інспектора СРПП №3 Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_24 та інспектора СРПП №3 Братського ВП ГУНП ОСОБА_25 про те, що вони забезпечували безпеку дорожнього руху чи здійснювали патрулювання край села Єлизаветівка в нічний час на ґрунтовій дорозі є неспроможними, спростовуються зазначеними вище матеріалами кримінального провадження та суд їх оцінює як такі, що спрямовані на приховування істинної причини свого перебування на місці огляду до моменту зупинки автомобіля. 
		Крім того, слід врахувати, що на місці огляду, згідно з його первинними показаннями на запрошення працівників поліції, до прибуття слідчого прибув потерпілий.
		Як показав свідок ОСОБА_16 , який постійно перебував поряд з ОСОБА_9 протягом тривалого часу до моменту зупинки транспортного засобу, він не бачив у ОСОБА_9 будь-якої зброї, в тому числі револьвера, також свідок не бачив і не чув щоб ОСОБА_9 щось викидав у кущі, так як перебував на землі, притиснутий коліном поліцейського. З його показань також слідує, що на момент, коли, за свідченням ОСОБА_24 та ОСОБА_53 , ОСОБА_9 викинув револьвер, ОСОБА_54 притискаючи ОСОБА_16 до землі коліном з іншого боку автомобіля, зі сторони водія, не міг бачити ОСОБА_9 . 
		Внаслідок зазначених вище порушень вимог КПК України, з огляду на встановлені судом обставини проведення слідчої дії огляду 01.10.2017 року, неповного відображення слідчих дій у протоколі, незабезпечення належного пакування та збереження речових доказів, істотного порушення прав і свобод особи, суд визнає протокол огляду від 01.10.2017 року недопустимим доказом у даному кримінальному провадженні. Крім того, як зазначалось вище, дана слідча дія проведена слідчим ОСОБА_33 , повноваження якої у даному кримінальному провадженні належним чином не підтверджені.
		 
		При цьому суперечливі показання свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які різняться як між собою так і з показаннями свідка ОСОБА_16 та потерпілого ОСОБА_13 , з огляду на приховування факту їх перебування на місці огляду до моменту зупинки транспортного засобу, факту прибуття на місце огляду потерпілого до проведення огляду та обставин затримання ОСОБА_16 , що свідчить про заінтересованість свідків у результатах кримінального провадження, не можуть бути покладені в основу вироку суду та суд їх до уваги не приймає.
		 
		Згідно заяви ОСОБА_16 від 02.10.2017 року він просить приєднати до матеріалів кримінального провадження належний йому мобільний телефон NOKIA Х2.
		Відповідно протоколу огляду предмету від 02.10.2017 року слідчим ОСОБА_33 оглянуто добровільно виданий ОСОБА_16 телефон «NOKIA Х2» чорного кольору з кришкою зі зворотної сторони червоного кольору з сім-картами операторів 1-Jeans, 2-Kiyvstar. Встановлена інформація щодо вхідних та вихідних з`єднань абонентських номерів, зокрема 01.10.2017 року наступні з`єднання: о 16-34 год. пропущений дзвінок від абонента « ОСОБА_55 », о 16-37 год вихідний дзвінок до абонента « ОСОБА_55 » 02.18, о 18-46 год. пропущений від абонента НОМЕР_14 , о 19-59 год. вхідний від абонента НОМЕР_15 . 02.10.2017 року о 03-52 год. пропущений від абонента НОМЕР_16 . Інформація про сім-карту №1 номер НОМЕР_17 , інформація про сім-карту №2 відсутня.
		Оскільки дана слідча дія проведена слідчим ОСОБА_33 , повноваження якої у даному кримінальному провадженні належним чином не підтверджені, з підстав, наведених вище, даний протокол огляду як доказ є недопустимим.
		 
		Відповідно до заяви ОСОБА_16 від 02.10.2017 року, він дозволив працівникам поліції провести огляд його будинку по АДРЕСА_3 .
		Згідно протоколу огляду від 02.10.2017 року з фототаблицею, проведеного в час з 11-55 год. по 12-55 год. слідчим ОСОБА_39 за участю власника ОСОБА_16 , понятих ОСОБА_27 , ОСОБА_30 та спеціаліста ОСОБА_51 оглянуто територію домоволодіння ОСОБА_16 по АДРЕСА_3 , де в господарській будівлі на стелі в щілині при вході виявлено та вилучено автомобільні номери в кількості 2 штуки номер EJS454, при вході в будинок в приміщенні коридору виявлена та вилучена пластикова каністра червоного кольору ємністю 10 л. 
		Зміст даного протоколу від 02.10.2017 року не відповідає вимогам ст.104 КПК України. Так, відповідно до ч.3 ст.104 КПК України, вступна частинапротоколу повиннамістити відомостіпро: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу,яка проводитьпроцесуальну дію(прізвище,ім`я,по батькові,посада); всіхосіб,які присутніпід часпроведення процесуальноїдії (прізвища,імена,по батькові,дати народження,місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання. В порушення зазначених вимог, у вступній частині протоколу зазначено слідчого ОСОБА_35 та не зазначено слідчого ОСОБА_33 , а сам протокол підписаний тільки слідчим ОСОБА_56 . Відеофіксація огляду не проводилась, відтак, встановити, хто саме зі слідчих (чи вони разом) проводили огляд не можливо. Показань свідка ОСОБА_27 , яка вказувала, що на місці була слідча дівчина, а також інші поліцейські (серед яких міг бути і ОСОБА_57 ), недостатньо для усунення зазначеного недоліку. 
		Відповідно до ч.5 ст.104 КПК України, протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. В порушення даної вимоги закону протокол не містить підпису ОСОБА_16 , як власника майна та учасника слідчої дії. 
		Також протокол не містить відомостей про упакування вилучених речей, що є суттєвим з огляду на те, що суду на неодноразові вимоги не надано вилучених під час даної слідчої дії речових доказів - номерних знаків та каністри для огляду в судовому засіданні. 
		Відповідно до ч.3 ст.223 КПК України, слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.
		Як зазначалось вище, 03.10.2017 року ОСОБА_16 оголошено підозру у даному кримінальному провадженні та в подальшому його було засуджено за матеріалами досудового розслідування, виділеними з даного провадження, 01.10.2017 року він був фактично затриманий та перебував під контролем працівників поліції до моменту початку огляду власного домоволодіння, куди прибув разом із поліцейськими, однак під час даної слідчої дії ОСОБА_16 не було повідомлено про його права, зокрема права відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, а також право на захист, що ставить під сумнів добровільність дозволу ОСОБА_16 на огляд його домоволодіння. 
		Оскільки протокол огляду від 02.10.2017 року складений із порушенням ст.ст.104, 105 та 223 КПК України, а докази під час проведення даної слідчої дії отримані з порушенням вимог КПК України та з істотним порушенням прав підозрюваного ОСОБА_16 даний протоколу огляду є недопустимим доказом. Крім того, як зазначалось вище, дана слідча дія проведена слідчими ОСОБА_39 та ОСОБА_33 , повноваження яких у даному кримінальному провадженні належним чином не підтверджені.
		 
		Постановою від 02.10.2017 року слідчим ОСОБА_33 призначено у даному кримінальному провадженні комплексну молекулярно-генетичну, дактилоскопічну та балістичну експертизу виконання якої доручено експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України. Для дослідження експертам направлено поліетиленовий файл в якому знаходиться револьвер, експертний пакет №4300471 в якому знаходиться 5 предметів схожих на патрони, паперовий конверт з дактокартою ОСОБА_16 , ОСОБА_10 .
		На виконання постанови від 02.10.2017 року про призначення комплексної молекулярно-генетичної, дактилоскопічної та балістичної експертизи проведено дактилоскопічне дослідження та складено висновок експерта №1357 від 15.11.2017 року. За висновком експерта з тих питань що перебувають у його компетенції надано наступні відповіді:
		На поверхнях револьверу та п`яти патронів (назва об`єктів згідно постанови), вилучених в ході огляду автомобіля ВАЗ 2101 д.р.н. НОМЕР_3 слідів папілярних узорів (слідів пальців рук та долонних поверхонь) не виявлено, у зв`язку з чим дати відповідь на питання чи належать вони ОСОБА_16 , ОСОБА_10 не можливо.
		На виконання постанови від 02.10.2017 року про призначення комплексної молекулярно-генетичної, дактилоскопічної та балістичної експертизи проведено молекулярно-генетичне дослідження та складено висновок експерта №541 від 29.11.2017 року. За висновком експерта з тих питань що перебувають у його компетенції надано наступні відповіді:
		На предметі ззовні схожому на револьвер (об`єкт №1) та п`яти предметах ззовні схожих на гільзи, умовно позначені №№1-5 (об`єкти №№2-6), виявлено поодинокі клітини з ядрами без домішок крові генетичні ознаки яких не встановлено у зв`язку із недостатньою кількістю біологічного матеріалу. 
		На виконання постанови від 02.10.2017 року про призначення комплексної молекулярно-генетичної, дактилоскопічної та балістичної експертизи 23.11.2017 року судовим експертом сектору досліджень зброї ВКВД Миколаївського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_58 складено висновок експерта №570. 
		Під час проведення експертизи два патрони були відстріляні з наданого на експертизу револьвера. Три стріляні гільзи та кулі патронів були передані для перевірки за обласним масивом куль, гільз та патронів зі слідами зброї Миколаївського НДЕКЦ МВС України. Після проведення досліджень револьвер, марлевий тампон, 3 патрони (один з яких у демонтованому стані) та первинні упаковки упаковані у спеціальний полімерний пакет Експертної служби МВС України №4031895 з позначенням «ВЕ 570 від 23.11.2017. О/д  7212(3). Братський ВП. Револьвер, 3 патрони, марлевий тампон та первинні упаковки.
		За висновком експерта з тих питань що перебувають у його компетенції надано наступні відповіді:
		Наданий на експертизу один предмет, вилучений 01.10.2017 року під час огляду автомобіля ВАЗ 2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 є вогнепальною зброєю. 
		Наданий на експертизу один предмет є револьвером зразка 1895 року (системи Наган) №5611, калібру 7,62 мм.
		Наданий револьвер придатний до стрільби.
		Надані на експертизу п`ять предметів, вилучені 01.10.2017 року під час огляду автомобіля ВАЗ 2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 є 7,62-мм патронами до револьверу «Наган», виробництва Юрюзанського механічного заводу, 1976 року випуску. 
		Надані п`ять патронів виготовлені промисловим способом.
		На денцях гільз наданих п`яти патронів наявні маркувальні позначення у вигляді цифр: «38 76», де «38» - код заводу виробника (Юрюзанський механічний завод), а «76» - рік виробництва (1976 р.в.).
		Дані патрони призначені для револьвера зразка 1985 року (системи Наган), а також можуть використовуватись з револьвером «Pieper». Крім того дані патрони можуть бути використані для стрільби з переробленої вогнепальної зброї або ж зброї відповідного калібру, виготовленої саморобним способом. 
		Постановою слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_59 від 22.12.2017 року у даному кримінальному провадженні призначено комплексну криміналістичну експертизу, виконання якої доручено експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України. У розпорядження експертів надано спец пакет №3259225 в якому знаходяться 12 пляшок з рідиною. Спец пакет №4366695 в якому знаходиться каністра з залишками рідини. Полімерний прозорий пакет з лійкою чорного кольору.
		На виконання даної постанови складено висновок експерта за наслідком дактилоскопічного дослідження №1755 від 15.01.2018 року. 
		За висновком експерта з тих питань що перебувають у його компетенції надано наступні відповіді:
		На поверхнях 12 пляшок, що вилучені 01.10.2017 року в ході проведення огляду автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який знаходився по вул.Шевченко в с.Єлизаветівка, та на поверхні лійки та каністри, що вилучені 02.12.2017 року в ході огляду домоволодіння ОСОБА_16 за адресою: Кіровоградська обл. Новоукраїнський р-н, с.Піддубне, слідів папілярних узорів не виявлено. 
		Також на виконання даної постанови складено висновок експерта за наслідком дослідження матеріалів речовин та виробів №2351 від 11.01.2018 року. З дослідницької частини висновку слідує, що досліджувалися 12 пляшок з рідиною, полімерна каністра червоного кольору з полімерною кришкою чорного кольору на гвинтовій різьбі та гофрованою трубкою, вмонтованою у кришку із гвинтовою різьбою, лійка чорного кольору. Після проведення експертизи об`єкти дослідження та первинне упакування поміщене до полімерного пакета, який опечатано за допомогою індикаторної полімерної пломби №7618725.
		За висновком експерта з тих питань що перебувають у його компетенції надано наступні відповіді:
		Надані на експертизу в 12 полімерних пляшках рідини (об`єкти дослідження №№1-12) та залишки рідини в полімерній каністрі (об`єкт дослідження №13) представляють собою суміш світлих нафтопродуктів бензинових та солярових фракцій. У складі нашарувань на поверхні представлених на експертизу полімерних трубки та лійки слідів нафтопродуктів чи паливно-мастильних матеріалів не виявлено.
		Відповідно зі сформованою практикою ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева» (fruit of the poisonous tree), якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.
		Так як висновки експертів були складені в результаті дослідження доказів, отриманих без дотримання належної правової процедури, визнаючи протокол огляду недопустимим доказом, суд визнає недопустимими також висновки експертів за результатом дослідження речей, вилучених під час оглядів 01.02.2017 року транспортного засобу автомобіля ВАЗ2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 сірого кольору, який належить ОСОБА_16 та 02.10.2017 року домоволодіння ОСОБА_16 по АДРЕСА_3 .
		 
		Згідно протоколу огляду від 02.10.2017 року з додатком фототаблицею, в с.Піддубне в період часу з 13-00 год. по 14-00 год. слідчий ОСОБА_57 на підставі заяви ОСОБА_10 та за його участю, за участю понятих ОСОБА_27 , ОСОБА_30 та спеціаліста ОСОБА_51 оглянув транспортний засіб, автомобіль «Тойота Авенсіс» чорного кольору номер НОМЕР_18 під керуванням ОСОБА_10 на території домоволодіння ОСОБА_16 по АДРЕСА_3 . Під час огляду автомобіля в бардачку для гальма виявлено та вилучено мобільний телефон «NOKIA» чорного кольору IMEI355975041969597 модель 1800 з сім-картою оператора Київстар номер НОМЕР_19 , дві сім-карти операторів Київстар та Водафон. В попільничці виявлено та вилучено сім-карту Водафон. В перчатному бардачку на панелі виявлено та вилучено патрони до пістолета Флобер в кількості 8 штук в пакеті. В бардачку під локотником виявлено та вилучено мобільний телефон «NOKIA» IMEI НОМЕР_20 S9780 модель 6700 С-1. В кармані переднього пасажирського сидіння виявлено та вилучено картонну коробку від стартового пакета Водафон з пластиковою картою на номер НОМЕР_21 , в багажнику в дорожній сумці чорного кольору в кармані виявлено та вилучено пістолет «Флобер» 4 мм розряджений, номер НОМЕР_22 . На задньому сидінні виявлена сумка в якій знаходяться паспорт на ім`я ОСОБА_10 , грошові кошти в сумі 2128,00 грн., портмоне з вмістом 900,00 грн., 140 доларів США, 7400 рублів, 3 Євро, посвідчення інваліда війни, пенсійне посвідчення, права та техпаспорт, чек «Vodafone» із зазначенням номеру НОМЕР_23 , пакет чорний в якому знаходиться комуфляжна форма: брюки, піджак, футболка, кепка. Речі, виявлені на задньому сидінні автомобіля згідно протоколу не вилучались. В протоколі також зазначено, що ключі від автомобіля «Тойота Авенсіс» вилучені працівниками поліції о 03-00 год., час виправлено на 13-00 год., чи навпаки, 01.10.2017 року, дата виправлена на 02.10.2017 року, чи навпаки. Протокол підписаний ОСОБА_10 та понятими. При цьому протокол не підписаний спеціалістом ОСОБА_60 та слідчим ОСОБА_39 , натомість як протокол так і фототаблиця до нього підписані слідчим ОСОБА_33 , яка не зазначена учасником слідчої дії. Номер провадження та відомості про пакування вилучених речей відсутні.
		Згідно заяви від 02.10.2017 року ОСОБА_10 не заперечував проти огляду працівниками поліції автомобіля «Тойота Авенсіс» д.н. НОМЕР_18 .
		В судовому засіданні ОСОБА_10 заперечив належність йому виявлених у автомобілі телефонів сім-карт та стартових пакетів, пояснив, що фактично був затриманий працівниками поліції та доставлений до Братського ВП ГУНП в Миколаївській області в ніч на 02.10.2017 року, можливості залучити захисника не надали, в нього були вилучені без складання відповідних документів ключі від автомобіля «Тойота Авенсіс» та квартири ОСОБА_9 , у якій потім 02.10.2017 року вдень було проведено обшук.
		Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного у смт.Братське 02.10.2017 року о 19 год. 30 хв. в приміщенні БратськогоВП ГУНП у присутності захисника ОСОБА_12 , ОСОБА_10 був з фактично затриманий о 18год. 30хв. за підозрою у вчиненні злочину в порядку, передбаченому ст.208 КПК України. У поясненнях до протоколу ОСОБА_10 зазначив, що із підставами для затримання не згоден, із вказаним часом затримання не згоден, просив вказати час фактичного затримання 03.00 год. 02.10.2017 року. Під час затримання у ОСОБА_10 згідно протоколу нічого не вилучалось. 
		Ухвалою слідчого судді від 04.10.2017 року ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 18-30 року 02.10.2017 року, у задоволенні скарги на незаконне затримання відмовлено.
		Як зазначалось вище, положення ст.209КПК України визначають, що особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
		Доводи ОСОБА_10 про затримання його саме о 03-00 годині 02.10.2017 року, крім його показань та зауважень до протоколу затримання, підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_16 , який бачив ОСОБА_10 у приміщенні Братського ВП ГУНП в Миколаївській області в ніч на 02.10.2017 року, а також, власне, змістом протоколу огляду від 02.10.2017 року автомобіля «Тойота Авенсіс», участь у якому ОСОБА_10 приймав з 13-00 по 14-00 годину 02.10.2017 року. Крім того, не застережені виправлення у протоколі щодо часу вилучення ключів від автомобіля, з урахуванням принципу, закріпленого у ст.62 Конституції України щодо трактування усіх сумнівів у доведеності вини на користь особи, суд розцінює як підтвердження вилучення у обвинуваченого ключів від автомобіля саме у зазначений ним час, о 03-00 годині 02.10.2017 року. 
		Оскільки до моменту проведення обшуку ОСОБА_10 вже був фактично затриманий працівниками поліції, а в подальшому набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, при цьому протокол огляду автомобіля від 02.10.2017 року не містить відомостей про повідомлення ОСОБА_10 про його права, зокрема, право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, а також право на захист, що ставить під сумнів добровільність дозволу ОСОБА_10 на огляд автомобіля та є істотним порушенням прав особи. 
		Окремо слід зазначити про порушення вимог ст.ст.104,105 КПК України, що полягали у розбіжностях між особою слідчого, зазначеного у вступній частині протоколу та особою слідчого, який підписав протокол, непідписанням протоколу спеціалістом, відсутністю відомостей про пакування вилучених предметів, відсутністю підписів учасників слідчої дії у фототаблиці до протоколу.
		Враховуючи, що речові докази, вилучені під час даного огляду надані суду для дослідження частково, у пошкодженому пакуванні та непридатному для використання стані, відсутність належним чином зафіксованих відомостей про пакування вилучених предметів суд також вважає істотним порушенням вимог КПК України. 
		Оскільки протокол огляду автомобіля від 02.10.2017 року складений із порушенням ст.ст.104, 105 та 223 КПК України, а докази під час проведення даної слідчої дії отримані з порушенням вимог КПК України та з істотним порушенням прав обвинуваченого, даний протокол згідно з вимогами ч. 1, п.п. 1, 3 та 4 ч. 2 ст.87КПК України є недопустимим доказом. Крім того, як зазначалось вище, дана слідча дія проведена слідчими, повноваження яких у даному кримінальному провадженні належним чином не підтверджені.
		 
		Постановою від 02.10.2017 року слідчим ОСОБА_33 призначено у даному кримінальному провадженні балістичну експертизу, виконання якої доручено експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України. Для дослідження експертам надано експертний пакет №4252280 в якому знаходиться револьвер та 8 патронів. 
		Згідно висновку експерта від 09.10.2017 року №569: 
		Револьвер, вилучений 02.10.2017 року під час огляду автомобіля «Tayota Avensis» державний реєстраційний номер НОМЕР_18 , наданий на експертизу, до вогнепальної зброї не належить. 
		Револьвер, наданий на експертизу, є револьвером «EKOL PYTHON 2,5» № НОМЕР_24 , калібру 4 мм (Флобер), виробництва Туреччини, призначеним для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень і майданчиків.
		Револьвер придатний для стрільби.
		Предмети у кількості 8 шт. надані на експертизу до боєприпасів не належать  є довгими патронами Флобера кільцевого запалення калібру 4 мм, призначеними для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень і майданчиків.
		Патрони в кількості 8 шт. виготовлені промисловим способом.
		На денці гільз досліджуваних 8 патронів наявні маркування призначення фірми виробника у вигляді зображення жолудя (фабрика «Rheinisch  Westfalische Sprengstoff A.G.» (м.Нюрнберг, Німеччина), фірми «Dynamit Nobel».
		Патрони в кількості 8 шт. призначені для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень і майданчиків з револьверів під «патрон Флобера».
		Так як висновок експерта був складений в результаті дослідження доказів, отриманих без дотримання належної правової процедури, визнаючи протокол огляду недопустимим доказом через істотне порушення прав і свобод особи, суд визнає недопустимими також даний висновок. Крім того, даний висновок експерта не містить відомостей щодо предмета доказування у даному кримінальному провадженні та є неналежним доказом.
		 
		Ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 28.09.2017 року слідчим у кримінальному провадженні №12017150170000366 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.355 КК України надано дозвіл на проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_6 яка належить та в якій проживає ОСОБА_9 з метою відшукання мобільного номера оператора «ВФ Україна» НОМЕР_12 та НОМЕР_4 IMEI НОМЕР_13 , камуфльованого одягу зеленого кольору та камуфльованої маски зеленого кольору з отворами для очей, бувших у використанні господарських рукавиць білого кольору, чорного пістолета невідомої марки зовні схожого на револьвер з рукояткою коричневого кольору та блискучим барабаном від потертості, пляшки об`ємом 0,33 л можливо заповненої запалювальною рідиною, акумуляторної батареї від мобільного телефона «NOKIA» RM-1011.
		 
		На підставі зазначеної ухвали суду 02.10.2017 року слідчим ОСОБА_39 в період час у з 13-20 год. по 15-30 год. за участю понятих ОСОБА_61 , ОСОБА_62 та особи яка обшукується ОСОБА_63 , яка перед початком обшуку заявила, що заборонених до обігу предметів у квартирі немає, проведено обшук квартири АДРЕСА_6 . Під час обшуку в кімнаті №1 зліва в кутку на підлозі виявлено паперову коробку в якій знаходиться газетний згорток в якому знаходиться металевий предмет округлої форми зеленого кольору зовні схожий на боєприпас (граната РГД-5 А-201-84) також запал продовгуватої циліндричної форми з маркуванням 85-76 УЗРГМ(583) з кільцем, також в коробці виявлено чоловічу камуфльовану футболку. В коридорі з права в шафі на другій полиці виявлено поліетиленовий пакет в середині якого знаходиться паперовий коробок в середині якого знаходяться металеві предмети округлої циліндричної форми зовні схожі на патрони калібру 7,62 мм в кількості 70 шт. Також в пакеті було виявлено металевий предмет зеленого кольору округлої форми у верхній частині з отвором та з полімерним предметом який має натяжне кільце, посвідчення інваліда НБ № НОМЕР_25 (ім`я власника не зазначене). В приміщенні кімнати №2 прямо по входу під стінкою на дерев`яному стільці виявлено мобільний телефон чорного кольору марки «Lenovo» IMEI НОМЕР_26 , золоті вироби, а саме: хрестик з ланцюжком та іконка з ланцюжком, ланцюжок наручний, в`язка з 6 ключів з поліетиленовим брелком, мобільний телефон «NOKIA» 1280 синього кольору IMEI НОМЕР_27 (Сім 1 МТС), ключі від автомобіля Мітсубіші Е6327 2 шт. з брелком, ганчір`яний мішок з написом «Ощадний банк України» порожній. В приміщенні кімнати №3 прямо по входу під стінкою в дерев`яній шафі на верхній полиці виявлено: пістолет гумовий «Fort» 12Р (Д-2157) з магазином; набої 9 мм в кількості 12 шт.; пристрій для прослуховування (радіо передачі) Firstelectronic, TAIVANR-600 в коробці з зарядним пристроєм; мобільний телефон «NOKIA» 1039 IMEI НОМЕР_28 , НОМЕР_29 чорного кольору з двома сім-картами Лайф та Київстар; пристрій для радіопередачі 1 шт. чорного кольору; електрошокери із зарядним пристроєм в кількості 2 шт.; флеш карту Apaccer 8 Gb червоного кольору; флеш карту Transcend 8 Gb білого кольору; флеш карту Transcend 2 Gb чорного кольору; посвідчення члена нац. спілки журналістів України на ім`я ОСОБА_9 ; посвідчення спілки журналістів України; мобільний телефон «NOKIA» чорного кольору IMEI НОМЕР_30 , НОМЕР_31 з пошкодженим екраном; мобільний телефон SamsungS200 сірого кольору в розібраному стані; сім-карти МТС червоного кольору 2 шт.; сім-карту МТС чорного кольору 1 шт.; пакет від сім-карти МТС НОМЕР_32 ; пакет від сім-карти МТС НОМЕР_4 ; пакет від сім-карти МТС НОМЕР_33 ; пакет від сім-карти МТС НОМЕР_34 ; упаковка від сім-карти «Лайф» НОМЕР_35 ; сім-карта «Лайф» НОМЕР_35 ; сім-карта «Лайф» ( НОМЕР_36 ідентиф) сім-карта МТС № НОМЕР_37 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 ; картку платника податків на ім`я ОСОБА_9 ; пакет від сім-карти Київстар НОМЕР_38 ; паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_9 НОМЕР_39 ; паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_9 НОМЕР_40 ; радіостанцію ICOM № НОМЕР_41 з зарядним пристроєм, двома антенами; свідоцтво про шлюб на ім`я ОСОБА_10 ; свідоцтво про розірвання шлюбу на ім`я ОСОБА_10 ; лист зі схемою; ноутбук; кліше від печатки лікаря ОСОБА_64 ; печатка ФОП ОСОБА_9 ; коробка від сім-карти Водафон НОМЕР_42 ; договір оренди квартири між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 2 екземпляри; ксерокопія посвідчення інваліда ІІ групи на ім`я ОСОБА_10 . Е022478. Перелік вилученого майна у протоколі відсутній, зазначено, що вилучено все вище зазначене та перераховане в протоколі обшуку. Відомості про пакування вилучених речей відсутні, зазначено, що перераховане в протоколі обшуку оглянуте, описане, вилучене і опечатане для подальшого направлення на дослідження. Відомості про вручення примірника протоколу особі, яка займає приміщення, що обшукується, ОСОБА_65 відсутні. Фототаблиця не підписана жодним із учасників, є не повною, не містить зображення віх вилучених предметів та місця їх виявлення. 
		Оцінюючи даний протокол як доказ на предмет його допустимості, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.86КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст.87КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.87КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.
		Згідно ч. 3 ст.104КПК України вступна частина протоколу повинна містити відомості зокрема про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання), описова частина протоколу повинна містити відомості про послідовність дій.
		Частина 5 ст.105КПК України передбачає, що додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також посвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.
		Як слідує з показань свідка ОСОБА_63 , у проведенні даного обшуку крім слідчого і понятих були присутні інші співробітники поліції та один оперативний працівник СБУ, всього сім чоловік. Свідок ОСОБА_32 на момент допиту проживала однією сім`єю з ОСОБА_9 , однак погодилась давати показання та була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і приведена до присяги. При цьому її свідчення підтверджуються повідомленням Управління СБУ в Миколаївській області від 08.11.2017 року №64/П-295/10 на скаргу адвоката ОСОБА_12 , згідно якого для здійснення слідчих (розшукових) дій 02.10.2017 року у кримінальному провадженні №12017150170000366, на підставі відповідного доручення слідчого Братського ВП ГУНП в Миколаївській області був залучений співробітник оперативного підрозділу Управління СБУ в Миколаївській області ОСОБА_66 , відтак підстав сумніватись у її показаннях судом не встановлено. Також ОСОБА_32 пояснила, що вилучені предмети були спаковані працівниками поліції до чорних господарських мішків для сміття без будь-яких позначень та пояснювальних написів, мішки були просто скріплені степлером. 
		Допитати понятих, які приймали участь під час обшуку не виявилось можливим, оскільки ОСОБА_61 помер, а ОСОБА_67 не дивлячись на неодноразове застосування до неї приводу, прибувати до суду відмовилась, про що свідчать відповідні рапорти працівників поліції що виконували привід. 
		Як вбачається із протоколу, незважаючи на те, що при проведенні обшуку приймали участь оперативні працівники, передбачені законом відомості про них відсутні, а також взагалі відсутні будь-які відомості щодо упакування вилучених предметів.
		Щодо пакування вилучених речей слід також звернути увагу на те, що при відкритті пакетів з речовими доказами під час проведення балістичної експертизи експертом Миколаївського НДЕКЦ МВС України встановлено невідповідність кількості предметів (патронів), зазначеної на упаковці (70 предметів) тій, що фактично була виявлена у пакуванні (81 предмет). Також, кількість наданих на експертизу предметів (патронів) не відповідає кількості та розмірам вилучених під час обшуку. 
		Оглянути вилучені під час обшуку речові докази суду у повному обсязі не вдалось, оскільки було надано тільки їх частину, зокрема, речі, вилучені з обігу, та деякі дрібні речі - телефони, вироби з жовтого металу, посвідчення, флеш-накопичувачі. Речі, крім патронів та залишків гранат, надані суду у пошкодженому упакуванні та в непридатному стані, паперові бирки не придатні для ідентифікації. Інша частина речових доказів суду не надана через неналежне зберігання. 
		Речі, вилучені під час обшуку слідчим одразу після його проведення речовими доказами не визнавались, частина їх згідно протоколу огляду від 19.03.2017 року слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_68 була оглянута, запакована та визнана речовими доказами у кримінальному провадженні з подальшою передачею на зберігання до камери зберігання речових доказів, при цьому із зазначеного протоколу вбачається, що вилучені речі не мали до цього жодного пакування. Місце зберігання деяких речей, зокрема, пістолета гумового «Fort» 12Р (Д-2157) з магазином та електрошокерів взагалі на даний час не відоме.
		Відповідно до ч.9 ст.236 КПК України, другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.
		Як убачається зі змісту протоколу, слідчим вилучено значний обсяг речей та предметів, які не входили до переліку, зазначеного в ухвалі слідчого судді та не вилучені законом з обігу, при цьому в порушення ч.9 ст.236 КПК України, присутній при обшуку ОСОБА_65 другий примірник протоколу не надано, тимчасово вилучені речі не арештовано і не повернуто власникам. 
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недопустимість фактичних даних, що містяться в протоколі обшуку від 02.10.2017 року квартири АДРЕСА_6 , оскільки вони були отримані з порушенням вимог ч.3 ст. 104 КПК України та внаслідок порушення права обвинувачених на захист відповідно до статей 86, 87 КПК України.
		Аналогічного висновку за подібних правовідносин дійшов Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 02.09.2020 року, справа № 591/4742/16-к, провадження № 51-1733 км 19.
		 
		Постановою від 09.10.2017 року слідчим ОСОБА_39 призначено у даному кримінальному провадженні балістичну експертизу, виконання якої доручено експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України. Для дослідження експертам згідно її тексту надано копію даної постанови, патрони різного калібру, які знаходяться в поліетиленовому експертному пакеті, вилучені 02.10.2017 року під час обшуку, в упакованому вигляді. 
		На підставі даної постанови 04.12.2017 року судовим експертом сектору досліджень зброї ВКВД Миколаївського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_58 складено висновок експерта №584. Згідно дослідницької частини висновку об`єкти надано на експертизу упакованими у спеціальний полімерний пакет Експертної служби МВС України №1407743, до якого металевою скобою прикріплено паперову бирку. На бирці нанесено рукописний напис «Поліетиленовий пакет в середині якого знаходиться металеві предмети округлої циліндричної форми зовні схожі на патрони кал. 7,62 м вилучені 02.10.2017 року в приміщенні кв. АДРЕСА_6 . Загальна кількість патронів 70 шт.» підписи учасника та двох понятих (без зазначення прізвищ), підпис, прізвище, ініціали слідчого ( ОСОБА_57 ). Цілісність упаковки не порушена. При відкритті упаковки з неї було вилучено 81 предмет. Експертом зроблено наступні висновки:
		Надані на експертизу 81 предмет, вилучений 02.10.2017 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_9 є боєприпасами. 
		Надані на експертизу три предмети є 7,62-мм патронами до револьверу «Наган», виробництва Юрюзанського механічного заводу, 1976 року випуску.
		Надані на експертизу шістдесят вісім предметів є 7,62 мм патронами до пістолета конструкції Токарєва («ТТ») зразку 1930-1933 рр, виробництва Ульянівського машинобудівного заводу, 1948 р.в.
		Надані на експертизу десять предметів є 5,6-мм гвинтівковими спортивно-мисливськими патронами кільцевого запалення.
		Надані на експертизу патрони у кількості 81 шт. придатні до стрільби. 
		Згідно дослідницької частини висновку один із 7,62-мм патронів до револьверу «Наган», один із 68 7,62 мм патронів до пістолета конструкції Токарєва («ТТ») та один із 10 5,6-мм гвинтівкових спортивно-мисливських патронів було демонтовано. 
		Згідно дослідницької частини висновку один із 7,62-мм патронів до револьверу «Наган», три із 68 7,62 мм патронів до пістолета конструкції Токарєва («ТТ»), та три із 10 5,6-мм гвинтівкових спортивно-мисливських патронів було відстріляно.
		Після проведення дослідження 74 патрони (три з яких у демонтованому стані), 7 гільз та первинна упаковка, у якій об`єкти надано на експертизубули упаковані в спеціальний пакет Експертної служби МВС України №2433015 та повернуті ініціатору призначення експертизи.
		Постановою слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_59 від 06.11.2017 року у даному кримінальному провадженні призначено комплексну криміналістичну експертизу, виконання якої доручено експертам Миколаївського НДЕКЦ МВС України. У розпорядження експертів надано спец пакет вибухотехнічної служби №АБ010037 з двома корпусами, спец пакет вибухотехнічної служби №АБ010038 з двома запалами.
		На виконання даної постанови проведено дактилоскопічне дослідження та складено висновок експерта №1485 від 30.11.2017 року.
		За висновком експерта з тих питань що перебувають у його компетенції надано наступні відповіді:
		На поверхні чотирьох предметів, схожих на два корпуси гранат та два запали для гранат, що вилучені 02.10.2017 року в ході обшуку слідів папілярних узорів не виявлено.
		На виконання постанови від 06.11.2017 року проведено біологічне дослідження та складено висновок експерта №653 від 29.11.2017 року. 
		За висновком експерта з тих питань що перебувають у його компетенції надано наступні відповіді:
		На наданих на дослідження двох предметах ззовні схожих на запали від гранат (об`єкти №№1,2) та предметі ззовні схожому на корпус гранати 1 (об`єкт №3) виявлені поодинокі клітини з ядрами, генетичні ознаки яких не встановлено у зв`язку з недостатньою кількістю біологічного матеріалу. 
		На предметі схожому на корпус гранати 2 (об`єкт №4) виявлені клітини з ядрами та встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними, містять генетичні ознаки не менше двох осіб і для ідентифікації не придатні.
		На виконання постанови від 06.11.2017 року проведено вибухово-технічне дослідження та складено висновок експерта №135 від 24.11.2017 року. За висновком експерта з тих питань що перебувають у його компетенції надано наступні відповіді:
		З чотирьох наданих на дослідження предметів один предмет є конструктивно оформленим зарядом конденсованої бризантної вибухової речовини нормальної потужності тротил, розміщеним у корпусі ручної осколкової наступальної гранати РГД-5, один предмет є конструктивно оформленим зарядом конденсованої бризантної вибухової речовини А-ІХ-1  флегматизований гексоген (ТГ-30 або ТГ-40), розміщеним у корпусі ручної осколкової наступальної ударно-дистанційної гранати РГН, а два предмети є засобами детонування  уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ та ударно-дистанційним запалом УДЗ, які призначені для спорядження конструктивно оформлених зарядів вибухової речовини в корпусах ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42 та РГО і РГН відповідно. Корпус гранати РГД-5 споряджений конденсованою бризантною вибуховою речовиною нормальної потужності тротил. Корпус гранати РГН споряджений конденсованою бризантною вибуховою речовиною А-ІХ-1  флегматизований гексоген (ТГ-30 або ТГ-40). Уніфікований запал дистанційної дії типу УЗРГМ-2 споряджений конденсованими ініціюючими вибуховими речовинами ТНРС масою 0,1 г і азид свинцю масою 0,2 г; тетріл (тен або гексоген) масою 1,0-1,02 г. Ударно-дистанційний запал УДЗ споряджений конденсованою бризантною вибуховою речовиною гексоген.
		Надані на дослідження чотири предмети є основними комплектуючими частинами ручної осколкової наступальної гранати РГД-5 та ручної осколкової наступальної ударно-дистанційної гранати РГН і при конструктивному поєднанні утворюють два остаточно споряджені вибухові пристрої промислового виготовлення військового призначення, які відносяться до бойових припасів основного призначення  для ураження людей і об`єктів  ручну осколкову наступальну гранату РГД-5 та ручну осколкову наступальну ударно-дистанційну гранату РГН, які придатні до вибуху.
		Постановою слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_59 від 15.11.2017 року у даному кримінальному провадженні призначено судово-технічну експертизу, виконання якої доручено експертам зонального сектору ІСТЕ СБУ УСБУ в Одеській області. У розпорядження експертів надано спец пакет експертної служби №3118315 з рацією в корпусі чорного кольору з маркуванням «ІСОМ ІС-R20», зарядний пристрій, дві антени, навушники, інструкція по використанню, два фіксатори рації; спец пакет експертної служби №4050476 з блоком живлення з виходом», «USB» шнур, предмет схожий на акумуляторну батарею та предмет ззовні схожий на мікрофон з батарейкою. 
		На виконання даної постанови складено висновок експерта №158 від 21.12.2017 року. За висновком експерта надані на дослідження об`єкти №2,3 (мікрофони) відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Об`єкт №1 не відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, але слід зазначити, що об`єкт №1 використовувався разом із об`єктом №2. 
		Функціональне призначення наданих на дослідження об`єктів: об`єкт №1 являється скануючим приймачем торгівельної марки ІСОМ, моделі ІС-R20, серійний номер 1002234. Об`єкт №2 являється радіо мікрофоном з несучою частотою 418,130 МГц призначений для отримання акустичних сигналів, перетворення їх у електричні та передачі на відстань радіоканалом мобільного зв`язку стандарту GSM. Об`єкти знаходяться в робочому стані. 
		Так як висновки експертів були складені в результаті дослідження доказів, отриманих без дотримання належної правової процедури, визнаючи протокол обшуку недопустимим доказом через істотне порушення прав і свобод особи, суд визнає недопустимими також висновки експертів за результатом дослідження речей, вилучених під час обшуку 02.10.2017 року, а висновок експерта №158 від 21.12.2017 року також неналежним, так як він не містить відомостей, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
		 
		ОСОБА_16 06.10.2017 року надав дозвіл на проведення слідчого експерименту за його участі та на території його домоволодіння про що склав відповідні заяви.
		Дослідивши протокол проведення слідчого експерименту від 06.10.2017 року за участю підозрюваного ОСОБА_16 , з додатком фототаблицею та флеш-носієм з відеозаписом, який був проведений за участі понятих начальником СВ Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_69 судом встановлено наступне.
		Як убачається з відеозапису слідчого експерименту, ОСОБА_16 вказав на територію свого домоволодіння в АДРЕСА_3 , як на місце, куди приїздили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та звідки вони на автомобілі ОСОБА_16 їздили у с.Ганнівка Братського району. Під час слідчого експеримента ОСОБА_16 видав слідчому стартовий пакет без сім-карти до номера НОМЕР_43 , яку йому надав ОСОБА_10 . Після цього він вказав на місце у дворі, де ОСОБА_10 з багажника свого автомобіля дістав та передав йому на зберігання іноземні автомобільні номери, а також місце під стелею господарської будівлі, де він ці номери поклав і де вони перебували до моменту їх вилучення працівниками поліції. Потім він показав місце, де він з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 наповнювали пластикові пляшки сумішшю бензину та дизельного палива 01.10.2017 року. Видав з коридору будинку лійку чорного кольору, яку вони використовували для переливання бензину і дизельного палива в пляшки, пояснивши, що у коридорі до моменту її вилучення лежала також червона каністра, яку привіз ОСОБА_10 та з якої вони наливали в пляшки дизельне паливо 01.10.2017 року. Прибувши до с.Ганнівка Братського району, ОСОБА_16 вказав місцезнаходження магазину та будинку, на які вказував ОСОБА_10 . ОСОБА_9 та казав, що «це його магазин» «це його будинок», показав місцезнаходження огородженої території складів фермерського господарства, де на той час була техніка та біля воріт вони зупинялися і ОСОБА_10 вказував, що «це його база». Після цього ОСОБА_16 показав як вони з ОСОБА_9 проїхали до території ФГ «Земля» в с.Єлизаветівка 01.10.2017 року, де він за вказівкою ОСОБА_9 зупинився та його було затримано працівниками поліції, а ОСОБА_9 втік.
		Однак, в порушення вимог ч.ч.1,2 ст.104 КПК України зміст протоколу не відображає послідовності дій учасників слідчої дії, не містить відомостей про місця та їх адреси, у яких проводився слідчий експеримент, крім адреси домоволодіння ОСОБА_16 та зводиться до відображення його показань. У протоколі не відображено моменти зупинки відеозапису, хоча відеозапис неодноразово зупинявся, після зупинки ОСОБА_16 раптово згадував про додаткові обставини та надавав додаткові свідчення, в тому числі поза місцями проведення слідчого експерименту. 
		Крім того, під час слідчого експерименту ОСОБА_16 з веранди будинку видав слідчому лійку чорного кольору з поясненням, що за допомогою даної лійки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 наливали бензин до пластикових пляшок 01.10.2017 року, після чого він разом із пластиковою каністрою поклав лійку у веранді. Конкретне місце у будинку, звідки видана лійка на відеозаписі не відображене. При цьому ОСОБА_16 неодноразово зазначав під час слідчого експерименту, що вона зовсім нова. За висновками експерта №1755 від 15.01.2018 року та №2351 від 11.01.2018 року на лійці відсутні як сліди папілярних узорів так і сліди нафтопродуктів чи паливно-мастильних матеріалів. Під час судового засідання ОСОБА_16 не пам`ятав, чи видавав лійку та зазначив, що для наливання бензину використовувалась лійка, конструктивно поєднана з пластиковою каністрою. Зазначене дає підстави для сумніву у правдивості пояснень ОСОБА_16 під час слідчого експерименту.
		З огляду на порушення вимог ст.104 КПК України та у зв`язку із відсутністю належно підтверджених повноважень слідчого ОСОБА_70 , яким проведено дану слідчу дію, про що зазначалось вище, даний слідчий експеримент не може бути визнаний судом допустимим доказом.
		 
		За клопотанням слідчого ОСОБА_33 ухвалами слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 21.09.2017 року слідчим надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні операторів телекомунікацій мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфсел» та ПрАТ «ВФ Україна» 
		Відповідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.09.2017 року на підставі зазначених ухвал слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області о/у СКП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_71 отримано тимчасовий доступ та ознайомився з інформацією, що зазначена в ухвалах та перебуває у володінні ПрАТ «Київстар». Згідно опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 21.09.2017 року, вилучено копію відповідної інформації в електронному вигляді на 2-х CD-R дисках з написами «вх.32084 вих.19131/3/кт» та «вх.32082 вих.19130/3/кт».
		Відповідно протоколу огляду речей від 20.03.2017 року, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_68 проведено огляд оптичних носіїв інформації з відомостями, вилученими під час тимчасового доступу в ПрАТ «Київстар» та зроблено аналіз отриманих даних, виходячи з даних щодо мобільного терміналу НОМЕР_13 (телефон «Нокія 1288» вилучений 01.10.2017 року під час огляду автомобіля ОСОБА_16 ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_3 ), абонентського номеру НОМЕР_44 (сім карта вилучена 01.10.2017 року під час огляду автомобіля ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_3 ), абонентського номеру НОМЕР_19 (сім карта вилучена 02.10.2017 року під час огляду автомобіля ОСОБА_10 . Тойота Авенсес, д.н. НОМЕР_18 ), абонентського номеру НОМЕР_38 (вилучена 02.10.2017 року під час обшуку квартири ОСОБА_9 та належить ОСОБА_10 ) користувачів даних терміналу та абонентських номерів в межах базової станції с. Ганнівка Братського району Миколаївської області протягом вересня 2017 року.
		 
		Відповідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.09.2017 року на підставі зазначених ухвал слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області о/у СКП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_71 отримано тимчасовий доступ та ознайомився з інформацією, що зазначена в ухвалах та перебуває у володінні ПрАТ «ВФ Україна». Згідно опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 21.09.2017 року, вилучено копію відповідної інформації в електронному вигляді на 1 CD-R диску з написом «П/17/4450/1,2 від 22.09.2017».
		Відповідно протоколу огляду речей від 20.03.2017 року , слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_68 проведено огляд оптичних носіїв інформації з відомостями, вилученими під час тимчасового доступу в ПрАТ «ВФ Україна», за результатом аналізу даних встановив, що в період часу 09:51 год. 19.09.2017 року  21:36 год. 20.09.2017 року сім карта з абонентським номером НОМЕР_12 (користувач номера надсилав СМС-повідомлення потерпілому ОСОБА_13 з вимогами передати гроші) перебувала в мобільному терміналі НОМЕР_13 (телефон «Нокія 1288» вилучений 01.10.2017 року під час огляду автомобіля ОСОБА_16 ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_3 ). За вказаний період часу між абонентами з номерами НОМЕР_12 та НОМЕР_6 (номер телефону потерпілого ОСОБА_13 32 з`єднання. 
		 
		Згідно протоколу огляду речей від 19.03.2018 року, слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_68 оглянуто: речі, вилучені 02.10.2017 року у с.Піддубне Новоукраїнського району Кіровоградської області під час огляду автомобіля Тойота Авенсес, д.н. НОМЕР_18 , паперова упаковка з сім картою та документами на неї, з абонентським номером НОМЕР_45 , яка вилучена під час слідчого експерименту з ОСОБА_16 , мобільний телефон «Нокія» 1288», вилучений 01.10.2017 року під час огляду автомобіля «ВАЗ 2101» д.н. НОМЕР_3 , речі вилучені 02.10.2017 року під час обшуку квартири ОСОБА_9 в АДРЕСА_1 . 
		 
		Так як згідно протоколу огляду від 19.03.2017 року слідчим СВ Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_68 оглядались речі, вилучені 01.10.2017 року під час огляду автомобіля ОСОБА_16 ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_3 , 02.10.2017 року під час огляду автомобіля Тойота Авенсес, д.н. НОМЕР_18 , 06.10.2017 року під час слідчого експерименту з ОСОБА_16 та 02.10.2017 року під час обшуку квартири ОСОБА_9 в АДРЕСА_1 , а у протоколах огляду речей від 20.03.2017 року слідчим проведено аналіз даних, отриманих від ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна» на підставі відомостей, отриманих під час зазначених слідчих дій, дані докази є такими, що отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, та також є недопустимими.
		 
		Згідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 13.12.2017 року (час 11-05 год.  11-20 год.), що був розсекречений 21.03.2018 року, заступник начальника начальник СКП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_72 на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області №5348т про дозвіл на втручання у приватне спілкування, у період з 23.09.2017 року по 02.10.2017 року провів негласну слідчу (розшукову) дію  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом спостереження, відбору, фіксації змісту телефонних розмов та одержання, перетворення, фіксації сигналів, що передавались каналами рухомого (мобільного) зв`язку  абонентського номеру НОМЕР_12 , користувачем якого є ОСОБА_10 зафіксував 206 текстових та звукових файлів. У результаті проведення негласної слідчої дії отримана інформація, відображена у стенограмі, що є додатком до протоколу на 3 аркушах. 
		Згідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 13.12.2017 року (час 10-10 год.  10-25 год.), що був розсекречений 21.03.2018 року, заступник начальника начальник СКП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_72 на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області №5348т про дозвіл на втручання у приватне спілкування, у період з 23.09.2017 року по 02.10.2017 року провів негласну слідчу (розшукову) дію  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом спостереження, відбору, фіксації змісту телефонних розмов та одержання, перетворення, фіксації сигналів, що передавались каналами рухомого (мобільного) зв`язку  абонентського номеру НОМЕР_4 , користувачем якого є ОСОБА_10 зафіксував 1382 текстових та звукових файлів. У результаті проведення негласної слідчої дії отримана інформація, відображена у стенограмі, що є додатком до протоколу на 5 аркушах. 
		Згідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 13.12.2017 року (час 12-00 год.  12-15 год.), що був розсекречений 21.03.2018 року, заступник начальника начальник СКП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_72 на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області №5348т про дозвіл на втручання у приватне спілкування, у період з 23.09.2017 року по 02.10.2017 року провів негласну слідчу (розшукову) дію  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом спостереження, відбору, фіксації змісту телефонних розмов та одержання, перетворення, фіксації сигналів, що передавались каналами рухомого (мобільного) зв`язку  мобільного терміналу ІМЕІ № НОМЕР_13 , користувачем якого є ОСОБА_10 зафіксував 409 текстових та звукових файлів. У результаті проведення негласної слідчої дії інформації, яка б представляла інтерес для досудового розслідування отримано не було.
		Згідно протоколу огляду речей від 22.03.2017 року слідчим ОСОБА_68 оглянуто носії інформації, отримані в результаті проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій.
		Протоколами про надання доступу до матеріалів (додаткових матеріалів) розслідування 25.08.2021 року прокурором надано доступ стороні захисту до ухвали Апеляційного суду Миколаївської області №5348т від 20.09.2017 року та листа Апеляційного суду Миколаївської області №2450 від 20.04.2018 року.
		Відповідно до ухвали Апеляційного суду Миколаївської області №5348т від 20.09.2017 року задоволено клопотання слідчого СВ Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_33 , надано дозвіл, строком на 60 днів на проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів, які передаються каналами зв`язку мобільним терміналом з імей НОМЕР_13 та абонентськими номерами НОМЕР_12 , НОМЕР_4 , якими користується ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		За повідомленням Апеляційного суду Миколаївської області від 20.04.2018 року гриф секретності щодо зазначеної ухвали скасовано 20.04.2017 року. 
		 
		Відповідно до ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. 
		Згідно ст. 106 КПК України протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення. 
		Згідно ч. 4 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативні підрозділи проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, прокурора в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст.41КПК оперативний працівник здійснює негласні слідчі (розшукові) дії виключно за письмовим дорученням слідчого чи прокурора та не може їх проводити за власною ініціативою.
		Згідно ст. 252 КПК України фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 253 КПК України особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.
		Відповідно до ч. 2 ст.290КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. 
		За висновками, викладеними в постанові від 16 січня 2019 року Великої Палати Верховного Суду (справа № 751/7557/15-к), щодо застосування правових норм, закріплених у ст. 290 КПК України, зокрема, у пунктах 56-60 вказаного рішення зазначено, що для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Документи, які стали правовою підставою проведення НСРД (зокрема, не розсекречені на момент звернення до суду з обвинувальним актом), не можуть вважатися додатковими матеріалами до результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, отриманими до або під час судового розгляду, оскільки є їх частиною. Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
		Зазначена правова позиція була уточнена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к). Так, якщо сторона обвинувачення під час досудового розслідування своєчасно вжила всі необхідні та залежні від неї заходи, спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак такі документи не були розсекречені з причин, що не залежали від волі й процесуальної поведінки прокурора, то суд не може автоматично визнавати протоколи НСРД недопустимими доказами з мотивів не відкриття процесуальних документів, якими санкціоноване їх проведення.
		Процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД (ухвали, постанови, клопотання) та які на стадії досудового розслідування не було відкрито стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК з тієї причини, що їх не було у розпорядженні сторони обвинувачення (процесуальні документи не були розсекречені на момент відкриття стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження), можуть бути відкриті іншій стороні під час розгляду справи у суді за умови своєчасного вжиття прокурором всіх необхідних заходів для їх отримання.
		Якщо сторона обвинувачення не вжила необхідних та своєчасних заходів, що спрямовані на розсекречення процесуальних документів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм статті 290 КПК України.
		З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що на момент відкриття матеріалів досудового розслідування, ухвала слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області №5348т від 20.09.2017 року, яка стала процесуальною підставою проведення НСРД, не була долучена до матеріалів кримінального провадження та її не було відкрито стороні захисту.
		Дана ухвала була відкрита стороні захисту тільки під час судового розгляду 25.08.2021 року. При цьому жодного документа, який свідчив би про своєчасне вжиття заходів прокурором щодо її отримання суду не надано.
		Крім того, з протоколів про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.12.2017 року слідує, що дана негласна слідча (розшукова) дія проведена заступником начальника начальником СКП Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_73 , повноваження якого на проведення негласної слідчої (розшукової) дії відповідно до вимог ч. 1 ст.41КПК України та ч. 4 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» виникають виключно на підставі письмового доручення слідчого чи прокурора. Однак відповідне доручення прокурором стороні захисту не відкривалось та до матеріалів кримінального провадження не долучалось.
		Також прокурором не відкрите стороні захисту клопотання слідчого про проведення негласної слідчої (розшукової) дії. 
		З огляду на викладене суд констатує порушення норм статті 290 КПК України і, як наслідок, порушення права на захист обвинувачених, що обумовлює недопустимість доказів, отриманих у даному кримінальному провадженні в результаті негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та усіх похідних доказів.
		 
		Згідно з вимогами частини 3 статті 62Конституції України та правовою позицією Конституційного Суду України (Рішення від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011) обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства.
		Аналізуючи викладене суд змушений констатувати, що всі зібрані стороною обвинувачення докази, крім показань свідків та потерпілого, які безпосередньо досліджені судом під час судового розгляду, є недопустимими внаслідок системного порушення органом досудового розслідування основоположних прав та свобод осіб у даному кримінальному провадженні та недотриманням належної правової процедури. Отже, враховуючи положення ч.2 ст.86 КПК України, суд не може посилатися на них при ухваленні судового рішення.
		 
		ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.
		Частиною 1 статті 263 КК України передбачена відповідальність за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
		Стороною обвинувачення не представлено жодного свідка на підтвердження обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України в частині придбання та зберігання боєприпасів за місцем проживання ОСОБА_9 , а свідок ОСОБА_32 , яка була присутня під час обшуку, категорично заперечила наявність боєприпасів у квартирі до початку даної слідчої дії. 
		Щодо носіння та зберігання ОСОБА_9 револьвера та набоїв до нього, показанням свідків інспектора СРПП №3 Братського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_24 та інспектора СРПП №3 Братського ВП ГУНП ОСОБА_25 вже надано оцінку під час дослідження обставин огляду місця події 01.10.2017 року, та з наведених підстав вони не можуть бути єдиним і достатнім доказом для визнання ОСОБА_9 винним у вчиненні даного злочину.
		Відповідно до ч.1 ст.189 КК України вимаганням є вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
		Частиною 2 ст.189 КК України передбачена відповідальність за вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.
		З об`єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов`язаними діями: 1)пред`явленням майнової вимоги; 2) погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна, заподіяння іншої шкоди.
		Вимога як ознака вимагання означає викладену в рішучій формі пропозицію винного до потерпілого (власника, особи, у віданні чи під охороною яких перебуває майно) про передачу майна, права на майно або вчинення останнім інших дій майнового характеру. 
		Вимагання слід вважати закінченим з моменту пред`явлення вимоги, поєднаної із вказаними погрозами, незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.
		Показання свідка ОСОБА_16 не підтверджують вчинення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 жодних дій, які утворюють об`єктивну сторону вимагання, тобто висловлення вимоги чи погрози на адресу потерпілого.
		Показання потерпілого ОСОБА_13 вчинення ОСОБА_9 дій, які утворюють об`єктивну сторону вимагання також не підтверджують. Як слідує з його показань, безпосередньо від ОСОБА_10 жодних вимог, або погроз він не чув.
		Щодо твердження потерпілого про те, що ОСОБА_10 перебував у автомобілі на місці злочину, суд оцінює його критично з огляду на суперечливість показань потерпілого, який неодноразово протягом судового розгляду їх змінював та уточнював. При цьому суд враховує, що під час досудового розслідування ОСОБА_13 впізнавав ОСОБА_10 як особу, яка приїздила до нього у 2005 році, не пов`язуючи його безпосередньо з подіями 15.09.2017 року. Жодним іншим належним та допустимим доказом твердження потерпілого не підкріплене та за умов даної справи не є достатнім для доведеності вини обвинувачених поза розумним сумнівом.
		 
		Стаття 22КПК України передбачає змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд у відповідності до ч. 6 зазначеної статті КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Судом також відповідно до положень ч.2 ст.22КПК України забезпечено рівність прав сторін кримінального провадження на збирання та подання суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України, та всебічно, повно й неупереджено досліджені всі надані сторонами докази. На пропозицію суду перед закінченням з`ясування обставин та перевірки їх доказами сторонами кримінального провадження не надано інших доказів або клопотань. Враховуючи фундаментальний принцип кримінального процесу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також враховуючи положення ст. 92 КПК, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, у тому числі і винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, покладений виключно на слідчого та прокурора та, у встановлених КПК України випадках, - на потерпілого, і аж ніяк не на суд. Більше того, ч. 3 ст.22КПК прямо заборонено під час кримінального провадження покладання функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду на один і той самий орган чи службову особу.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Суд, оцінивши кожний досліджений доказ, на які послався прокурор, а також які надала сторона захисту, відповідно до ст.94КПК України з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України.
		Згідно п.2 ч.1ст.373КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
		Оскільки сторона обвинувачення не довела факту придбання та зберігання бойових припасів, придбання та носіння зброї ОСОБА_9 та ОСОБА_10 без передбаченого законом дозволу, а також вчинення ними вимагання, суд прийшов до переконання, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 необхідно виправдати в інкримінованих їм злочинах з підстав, передбачених п.2 ч.1ст.373 КПК України.
		Згідно положень ч.4 ст.174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		Долю речових доказів суд, вирішує у відповідності до ст.100 КПК України. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні на проведення призначених по справі судових експертиз відповідно до вимог ст.124КПК України слід віднести на рахунок держави.
		Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_9 ухвалою суду від 12.03.2020 року у вигляді особистого зобов`язання слід скасувати.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_9 визнати невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст.373КПК України у зв`язку із недоведеністю вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень.
		ОСОБА_10 визнати невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.189, ч.1 ст.263 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст.373КПК України у зв`язку із недоведеністю вчинення ним вказаних кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_9 у вигляді особистого зобов`язання  скасувати. 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 03.10.2017 року на 12 пластикових пляшок з запалювальною сумішшю та автомобіль ВАЗ2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 04.10.2017 року на автомобільні номери литовської реєстрації в кількості 2 штуки номер EJS454 та пластикову каністру червоного кольору ємністю 10 л. скасувати.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 04.10.2017 року, накладений на мобільний телефон «NOKIA» чорного кольору IMEI НОМЕР_46 модель 1800 з сім-картою оператора Київстар номер НОМЕР_19 , сім-карти операторів Київстар та Водафон, мобільний телефон «NOKIA» IMEI НОМЕР_47 модель 6700 С-1, картонну коробку від стартового пакета Водафон з пластиковою картою на номер НОМЕР_21 скасувати. 
		Автомобіль ВАЗ2101 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , що зберігається у відділі поліції №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області передати ОСОБА_16 . 
		Речові докази у кримінальному провадженні, що зберігаються Вознесенським РУП ГУНП в Миколаївській області:
		мобільний телефон «Нокіа Х2», ІМЕЙ НОМЕР_48 , НОМЕР_49 з сім картою «МТС» номер НОМЕР_50 ; каністру полімерну ємністю 10 л, гофровану трубку, металеву лійку передати ОСОБА_16 ;
		12 полімерних пляшок в яких суміш світлих нафтопродуктів бензинових та солярових фракцій; металеві та полімерні осколки гранат РГЛ-5 та РГН; сім гільз патронів, 74 патрони (три демонтовані), печатку лікаря ОСОБА_64 , автомобільні реєстраційні номерні знаки (два)  «EJS454», револьвер зразка 1895 року (системи Наган) № НОМЕР_51 , калібру 7,62 мм марлевий тампон, 3 патрони (один з яких у демонтованому стані), дві сім карти мобільного оператора «Водафон», одна сім карта мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_52 ; паперову упаковку з документами на сім карту мобільного оператора «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_53 ; паперову упаковку «Київстар» з сім картою та документами на неї з абонентським номером НОМЕР_45 ; 6 сім карт мобільних операторів «МТС» - НОМЕР_54 , НОМЕР_55 , НОМЕР_56 , одна не ідентифікується, «Лайф» - НОМЕР_57 , «Водафон» - НОМЕР_42 - знищити; 
		мобільний телефон «Нокіа 1800», ІМЕЙ НОМЕР_46 з сім картою «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_19 ; мобільний телефон «Нокіа 6700 С1», ІМЕЙ НОМЕР_58 ; мобільний телефон «Нокіа 1288», ІМЕЙ НОМЕР_59 з сім картою «Київстар» номер НОМЕР_44 ; мобільний телефон «Леново», ІМЕЙ НОМЕР_26 , в телефоні сім карта мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_38 ; мобільний телефон «Нокіа 1035», ІМЕЙ НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , в телефоні дві сім карті мобільних операторів «Київстар» абонентський номер НОМЕР_60 , «Лайф» абонентський номер НОМЕР_61 ; мобільний телефон «Леново», ІМЕЙ НОМЕР_30 , НОМЕР_31 в телефоні сім карти відсутні; мобільний телефон «Самсунг С200» в несправному стані із сім картою «ЮМС» номер якої не ідентифікується; браслет, два ланцюги з іконкою та хрестом виготовлені із металу жовтого кольору; три флеш карти, футболку; свідоцтво про шлюб ОСОБА_10 та ОСОБА_74 , копію свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_10 та ОСОБА_74 ; скануючий пристрій торгівельної марки ICOM, модель IC-R20, серійний номер НОМЕР_41 , радіо мікрофон з несучою частотою 418,130МГц, пристрій для отримання акустичних сигналів, перетворення їх у електричні та передачі на відстань радіоканалом мобільного зв`язку стандарту GSM; посвідчення інваліда НОМЕР_62 ; револьвер «EKOL PYTHON 2,5» № НОМЕР_24 , калібру 4 мм (Флобер); 8 патронів Флобера кільцевого запалення калібру 4мм  передати ОСОБА_10 .
		 
		Оптичні диски з інформацією, отриманою під час слідчих дій залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 32631,48 грн. віднести на рахунок держави.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		Суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...