Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/7150/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2021. Зареєстровано: 21.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2021.
Дата набрання законної сили: 14.09.2021
Номер судового провадження: 22-ц/803/6321/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/6321/21 Справа № 212/7150/20   Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова  В. П.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 вересня 2021 року                                м.Кривий Ріг
		 
		Справа № 212/7150/20
		 
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого судді - Зубакової В.П.
		суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М.
		секретар судового засідання - Євтодій К.С.
		 
		сторони:
		позивач - Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,
		відповідачі -  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційні скарги Акціонерного товариства«Криворізький залізоруднийкомбінат»,відповідача  ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатПавленко ВадимВікторович, та відповідачів  ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ващенко Олександр Миколайович, ОСОБА_8 , ОСОБА_10 на рішення Жовтневого районного судумістаКривого РогуДніпропетровської області від 07 травня 2021 року, яке ухвалено суддею Дехтою Р.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 12 травня 2021 року, -
		   
		В С Т А Н О В И В:
		 
		28 вересня 2020 року Публічне акціонернетовариство «Криворізькийзалізорудний комбінат» (надалі - ПАТ «Кривбасзалізрудком»), на теперішній час Акціонерне товариство«Криворізький залізоруднийкомбінат» (надалі - АТ «Кривбасзалізрудком»), звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії відповідачів, який уточнено 16 жовтня 2020 року.
		Уточнена позовна заява мотивована тим, що починаючи з 3 вересня 2020 року і до теперішнього часу відповідачі за цим позовом, що є найманими працівниками позивача, за власним рішенням, в порушення чинного законодавства України, після закінчення своїх робочих змін згідно графіків роботи, відмовились залишати свої підземні робочі місця. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 залишаються у підземних виробках шахти «Октябрська».
		Відповідно до положень статті 42 Гірничого закону України, самовільне проникнення до гірничих виробок, а також перебування у небезпечних підземних умовах сторонніх осіб, працівників після закінчення робочого дня (зміни) без дозволу керівника гірничого підприємства забороняється. У підземних виробках проводити страйки та голодування забороняється.
		Адміністрація підприємства, враховуючи небезпечність ситуації, що склалася, не маючи права наражати на небезпеку інших працівників шахти, вимушена була з 04.09.2020 року зупинити роботи у підземних умовах та заборонити спуск на горизонти шахт ПАТ «Кривбасзалізрудком» до виїзду на поверхню зазначених вище працівників.
		Проте, жодних офіційних повідомлень про страйк, або колективний трудовий спір з адміністрацією підприємства, працівниками, які відмовляються залишити робочі місця в підземних умовах шахт, наразі не повідомлялося, жодних документально оформлених вимог до адміністрації ПАТ «Кривбасзалізрудком» з боку протестувальників  не надходило.
		З огляду на те, що письмові вимоги від трудового колективу до адміністрації підприємства не надходили і, відповідно, відмов щодо виконання будь-яких письмових вимог трудового колективу адміністрація не заявляла, а також згідно наведених вище норм Закону, дії відповідачів за цим позовом не підпадають під визначення страйку та законним страйком не є.
		У зв`язку з аварійною ситуацією, спровокованою невиїздом з шахти відповідачів, позивач вимушено зупинив своє виробництво. Тобто, внаслідок неправомірних дій відповідачів порушено гарантоване статтею 43 Конституції України право на працю інших працівників позивача та право на підприємницьку діяльність (це право базується на реальній можливості здійснення особою на власний розсуд і ризик господарської діяльності, не забороненої законом, з метою одержання прибутку), закріплене ст.42 Конституції України.
		В період з 04.09.2020 року до звернення до суду позивач вживав заходів щодо врегулювання ситуації у добровільному порядку. За ініціативою позивача було проведено близько 20 переговорів з метою переконати відповідачів припинити порушення та поновити право позивача на здійснення господарської діяльності у звичайному режимі. До участі у переговорах залучались представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі, та сільського господарства України та народні депутати України, які мали можливість пересвідчитись у запропонованих варіантах вирішення конфлікту, розрахунках сум можливого підвищення заробітної плати, з урахуванням фінансових можливостей підприємства, були розроблені проекти меморандумів про порозуміння.
		Представники трудового колективу, профспілкові лідери підприємства та України також були долучені до діалогу.
		Розуміючи ризики тривалого перебування людей у шахті, позивачем було підписано «Меморандум про порозуміння та виконання зустрічних вимог між адміністрацією та працівниками ПАТ «Кривбасзалізрудком», спрямований на усунення причин та наслідків у зв`язку із залишенням у підземних умовах праці після закінчення робочої зміни», а також наказ №3850 «Про підвищення тарифних ставок та посадових окладів з 01.09.2020 року», яким з 01.09.2020 року було підвищено розміри тарифних ставок та окладів на 10% - 25%, в залежності від професій. Проте, Відповідачі, яким про вказані дії повідомляли їхні присутні на перемовинах представники, від припинення своїх неправомірних дій не відмовились.
		21 вересня 2020 року позивач в рамках проведення перемовин з представниками відповідачів запропонував ще одне 10% підвищення тарифних ставок і окладів з 01.10.2020 року, після чого б рівень підвищення оплати праці сягнув би 21% та 37,5%, відповідно. Проте, відповідачі знову відмовились від припинення своїх неправомірних дій.
		Лише в усному порядку, Відповідачі 22.09.2020 року висунули в ультимативній формі вимоги по підвищенню додатково на 30% тарифних ставок та окладів з 01.10.2020 року, встановлення мінімальної тарифної ставки в підземних умовах з 01.01.2021 року на рівні 1000$ США, й прив`язці заробітних плат до змін курсу долара США.
		Проте, у роботодавця не має ані законних підстав, ані фінансової можливості погоджувати вказані ультимативні вимоги страйкуючих працівників.
		Тобто, розбіжності, з яких виник конфлікт, не носять характер колективного трудового спору. А тому з таких підстав страйк розпочатий бути не міг.
		Висуваючи ультимативні вимоги, й розуміючи, що адміністрація ПАТ «Кривбасзалізрудком» не матиме можливості їх виконати, Відповідачі, фактично, вийшли з переговорів, й вдалися до відвертого шантажу та блокували законну господарську діяльність Позивача.
		Внаслідок зазначеної вище неправомірної поведінки відповідачів позивачу спричинено збитки, які виражені у невиконанні планів виробництва, капітального будівництва, реалізації готової продукції. Позивач вимушений нести витрати на оплату простою трудового колективу, сплату податків і зборів при цьому будучи позбавленим можливості здійснювати свою підприємницьку діяльність.
		Підземний протест супроводжується щоденними масовими мітингами перед адміністративною будівлею ПАТ «Кривбасзалізрудком».
		Наскільки відомо адміністрації підприємства, проведення вказаних масових заходів органами місцевого самоврядування узгоджено в період часу з 15 до 17 години.
		Натомість, масові зібрання, лайливі вигукування на адресу адміністрації, стук касками та порожніми бочками розпочинається щодня з 10 години ранку, й продовжується до пізнього вечора, що не тільки заважає нормальному виробничому процесу службовців комбінату, а й створює незручності для мешканців навколишніх будинків.
		З огляду на наведене раніше, на теперішній час не настала жодна з умов для початку проведення страйку, що передбачені ч. 3 статті 18 Закону, а отже проведення страйку з боку Відповідачів по справі є передчасним. Крім того, з боку Відповідачів не вичерпано усіх примирних процедур, передбачених законодавством України, що свідчить про умисні неправомірні дії з їх боку, що суперечить вимогам наведеного Закону.
		Отже, визнаючи конституційне право найманих працівників ПАТ «Кривбасзалізрудком» на страйк, Позивач вважає, що недотримання порядку оголошення страйку, чітко регламентованогоЗаконом та іншими нормативно-правовими актами, є порушенням прав роботодавця на вжиття заходів щодо уникнення чи мінімізації негативних наслідків, спричинених страйком.
		Позивач ПАТ «Кривбасзалізрудком», згідно уточнено позовної заяви, що надійшла до суду 16 жовтня 2020 року просив суд:
		- визнати фактичний страйк, організований Відповідачами в підземних умовах шахти «Родіна», шахти «Октябрська», шахти «Гвардійська», шахти «Тернівська» та розпочатий з 03.09.2020 року без оголошення та висунення офіційних вимог адміністрації ПАТ «Кривбасзалізрудком»  незаконним.
		- визнати дії Відповідачів та учасників фактичного страйку, найманих працівників шахти «Родіна», шахти «Октябрська», шахти «Гвардійська», шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» щодо проведення фактичного страйку та залишення у гірничих виробках вказаних шахт у небезпечних підземних умовах після закінчення робочого дня (зміни) без дотримання встановленого законом порядку - неправомірними.
		- зобов`язати Відповідачів та учасників страйку, найманих працівників шахти «Родіна», шахти «Октябрська», шахти «Гвардійська», шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», припинити офіційно неоголошений фактичний страйк та неправомірні дії, а працівників розпочати роботу не пізніше дати набрання законної сили судовим рішенням.
		- зобов`язати Відповідачів та учасників фактичного страйку, найманих працівників шахти «Родіна», шахти «Октябрська», шахти «Гвардійська», шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» припинити самовільне проникнення до гірничих виробок, а також перебування у небезпечних підземних умовах без дозволу керівника ПАТ «Кривбасзалізрудком» після закінчення робочого дня (зміни).
		Рішенням Жовтневого районного судумістаКривого РогуДніпропетровської області від 05 січня 2021 року позовні вимоги задоволені частково.
		Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Павленка В.В. про закриття провадження по справі, відхилено.
		Позовні вимоги ПАТ «Кривбасзалізрудком» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково.
		Визнано дії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , щодо проведення фактичного страйку та залишення у гірничих виробках шахт «Октябрська» та «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком» у небезпечних підземних умовах, після закінчення робочого дня (зміни) без дотримання встановленого законом порядку, неправомірними.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		В апеляційній скарзі позивач АТ «Криворізький залізорудний комбінат» просить змінити рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання фактичного страйку, організований Відповідачами в підземних умовах шахти «Родіна», шахти «Октябрська», шахти «Гвардійська», шахти «Тернівська» та розпочатий з 03.09.2020 року без оголошення та висунення офіційних вимог адміністрації ПАТ «Кривбасзалізрудком»  незаконним, та визнання неправомірними дій ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо організації фактичного страйку, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог. 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем було належними доказами доведено, що починаючи з 03 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року відповідачі, за власним рішенням, з порушенням порядку чинного законодавства, після закінчення своїх робочих змін, відмовились залишати своїх підземні умови роботи та організували в підземних умовах фактичний страйк, хоча й не були позбавлені можливості оголосити страйк із дотриманням процедури, встановленої Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Відповідачі ж ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , хоч і не були в підземних умовах разом з іншими працівниками, однак, приймали участь в акціях протесту, з 04.09.2020 року, які були частиною фактичного страйку біля будівлі адміністрації позивача. Крім того, зазначає, що суд не вирішив питання про розподіл судових витрат, пропорційно до задоволених позовних вимог. 
		В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Павленко В.В., просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог ПАТ «Кривбасзалізрулком» щодо нього, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що 15 жовтня 2020 року між трудовим колективом та адміністрацією ПАТ «Кривбасзалізрудком» укладено «Угоду про примирення між адміністрацією та працівниками ПАТ «Кривбасзалізрудком» спрямованих на усунення причин та наслідків у зв`язку із залишенням в підземних умовах праці після робочої зміни» та одним із пунктів цієї угоди (п. 2.2.4.) позивач взяв на себе зобов`язання не здійснювати кримінальне та адміністративне переслідування, а також не притягувати до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності працівників комбінату, у зв`язку з залишенням у підземних умовах праці після закінчення робочої зміни, до списку якого входять відповідачі у справі, у тому числі й ОСОБА_2 . При цьому, зазначені у позові обставини не тягнуть за собою недійсність цієї Угоди та її вимоги розповсюджуються на сторін.
		Крім того, зазначає, що в матеріалах справи є докази прийняття відповідачем ОСОБА_2 участі у мирних зібраннях біля будівлі адміністративного корпусу ПАТ «Кривбасзалізрудком», яке в розумінні ст. 39 Конституції України, не є проведенням фактичного страйку.
		Також зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та рішення прийнято неповноважним судом, у зв`язку з чим судді Дехті Р.В. було заявлено обґрунтований відвід з посиланням на порушення порядку автоматичного розподілу справи між суддями та наданням відповідних доказів.
		Протягом всього розгляду справи суд порушував принципи рівноправності та змагальності, надаючи перевагу стороні позивача та відхиляючи клопотання відповідачів щодо допиту у якості свідків посадових осіб ПАТ «Кривбасзалізрудком».
		В апеляційній скарзі відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ващенко О.М., Гаркуша Т.О., Дехтярьов .М. просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Апеляційна скарга обгрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Кривбасзалізрудком», адже судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а також не з`ясовано всі обставини справи.
		Так, зазначають, що 03 вересня 2020 року рядом працівників підприємства було прийнято рішення щодо протесту проти дій та бездіяльності підприємства, який виразився у тому, що ряд працівників не покинули свої робочі місця. Внаслідок розголосу цих подій та проведених перевірок уповноваженими органами, було викрито безпрецендентні порушення чинного законодавства адміністрацією позивача та 11 посадових осіб ПАТ «Кривбасзалізрудком» притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 93 КУпАП, а також складено два протоколи за статтею 94 КУпАП.
		Вважають, що термін «страйк» не може бути застосовано до тих взаємовідносин, які виникли між сторонами, адже ніхто із відповідачів не відмовлявся від виконання посадових обов`язків, всі прибули на роботу, отримали наряд, виконали його та лише після закінчення робочого часу не покинули робочі місця. Після цього адміністрація припинила роботу шахт та нові наряди не видавалися. При цьому, страйк застосовується як засіб вирішення колективного спору, тоді як в даному протесті немає чітко визначеного організатора, так само як і не було сформовано чітких вимог, працівники лише хотіли привернути увагу до вкрай тяжкого положення та проблем, які накопились. Саме адміністрація підприємства почала робити пропозиції щодо врегулювання протесту та висувала певні пропозиції, тоді як при страйкові такі дії вчиняються працівниками. Сторонами було підписано односторонній меморандум, який є підтвердженням того, що дії працівників не кваліфікуються як страйк чи фактичний страйк.
		Вважають, що позивачем не було надано суду переконливих доказів перебування відповідачів (апелянтів) у гірничих виробках протягом певного часу, адже згідно відеозаписів частина відповідачів, навпаки, перебувала біля будівлі адміністрації.
		Порушення ж або ж відсутність фактів порушення відповідачами вимог ст. 42 Гірничого закону не має вирішального значення для висновків щодо їх участі у фактичному страйку, позиція відповідачів зводиться до того, що страйку на підприємстві відповідача не було.
		Суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки прес-релізу від 16 вересня 2020 року, розміщений позивачем на своєму офіційному сайті, в якому міститься посилання на те, що дії та вимоги протестувальників не підпадають під визначення страйку та страйком не є.
		Крім того, зазначають, що представниками відповідачів заявлялося клопотання щодо відводу судді Дехти Р.В., однак, судом дані клопотання було відхилено, у зв`язку з чим вони підтримують ці клопотання та просять їх переглянути і з`ясувати наявність підстав для відводу судді Дехти Р.В.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ващенко О.М., Гаркуші Т.О., Дехтярьова Є.М., до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач АТ «Кривбасзалізрудком» просить залишити її без задоволення, як необґрунтовану.
		Зважаючи на те, що ані позивач АТ «Кривбасзалізрудком», ані відповідачі ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатПавленко В.В., та відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ващенко О.М., Гаркуша Т.О., Дехтярьов Є.М., не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ «Кривбасзалізрудком» щодо зобов`язання Відповідачів та учасників страйку, найманих працівників шахти «Родіна», шахти «Октябрська», шахти «Гвардійська», шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», припинити офіційно неоголошений фактичний страйк та неправомірні дії, а працівників розпочати роботу не пізніше дати набрання законної сили судовим рішенням, а також зобов`язання Відповідачів та учасників фактичного страйку, найманих працівників шахти «Родіна», шахти «Октябрська», шахти «Гвардійська», шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» припинити самовільне проникнення до гірничих виробок, а також перебування у небезпечних підземних умовах без дозволу керівника ПАТ «Кривбасзалізрудком» після закінчення робочого дня (зміни), колегія суддів не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.
		Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача АТ «Кривбасзалізрудком» - Литвиненко С.В. та Шатунова А.О., які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу позивача та заперечували проти задоволення апеляційних скарг відповідачів, відповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , представника відповідача ОСОБА_2  адвоката Павленка В.В., представника відповідача ОСОБА_6  адвоката Горелікова М.М., представника відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4  адвоката Мотуза О.В., представників третої особи Первинної профспілкової організація Незалежної профспілки гірників України ПАТ «Кривбасзалізрудком» - Тканова Ю.В. та Довгополова А.В., які, кожен окремо, підтримали апеляційні скарги відповідачів та просили залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та відзиву позивача АТ «Кривбасзалізрудком», колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ «Кривбасзалізрудком» підлягає залишенню без задоволення, а апеляційні скарги відповідача  ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатПавленко В.В., та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатВащенко О.М.,Гаркуші Т.О.,Дехтярьова Є.М. - задоволенню, з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.07.2001 року було здійснено державну реєстрацію, як юридичної особи, позивача ПАТ ««Криворізький залізорудний комбінат» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»). 
		Основний вид діяльності - видобування залізних руд. Отже, ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») є гірничим підприємством у розумінні чинного законодавства України. 
		До складу ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») входять наступні шахти (гірничі підприємства з видобування корисних копалин підземним способом), відокремлені структурні підрозділи без права юридичної особи  шахта Родіна, шахта Октябрська, шахта Тернівська (колишня ім. Леніна), шахта Гвардійська, які здійснюють видобування корисних копалин особливо небезпечним підземним способом на підставі дозволів, виданих у 2001 році Державною службою геології та надр України зі строком дії до 2038 року.
		Відповідачі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , на момент відкриття провадження у справі, перебувають з позивачем ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») у трудових відносинах, працюючи на різних посадах та за різними професіями, спільним для яких є виконання трудових обов`язків у підземних умовах шахтних виробок. 
		ОСОБА_1 та ОСОБА_4 працюють на посаді начальників дільниці шахти Октябрська ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»).
		ОСОБА_6 працює заступником начальника дільниці ш. Октябрська ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»).
		ОСОБА_7 працює машиністом підіймальної установки з повним робочим днем у підземних умовах ш. Октябрська ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»).
		ОСОБА_8 працює підземним стволовим сигналістом ш. Октябрська ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»). 
		ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працюють машиністами бурових установок ш. Родіна ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком».
		ОСОБА_9 працює прохідником ш. Родіна ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком».
		ОСОБА_10 працює гірничим майстром ш. Родіна ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»).
		ОСОБА_8 , у період часу з 27 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року, перебувала в підземних умовах шахти «Октябрьска» ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), що підтверджується матеріалами справи, в тому числі «Журналом запису прізвищ осіб, що не здали світильники по закінченню робочої зміни».
		ОСОБА_5 , у період часу з 07 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року, перебував в підземних умовах шахти «Октябрьска» ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), що підтверджується матеріалами справи, в тому числі «Журналом запису прізвищ осіб, що не здали світильники по закінченню робочої зміни».
		ОСОБА_1 , у період часу з 03 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року, перебував в підземних умовах шахти «Октябрьска» ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), що підтверджується матеріалами справи, в тому числі «Журналом запису прізвищ осіб, що не здали світильники по закінченню робочої зміни».
		ОСОБА_4 , у період часу з 03 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року, перебував в підземних умовах шахти «Октябрьска» ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), що підтверджується матеріалами справи, в тому числі «Журналом запису прізвищ осіб, що не здали світильники по закінченню робочої зміни».
		ОСОБА_6 , у період часу з 03 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року, перебував в підземних умовах шахти «Октябрьска» ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), що підтверджується матеріалами справи, в тому числі «Журналом запису прізвищ осіб, що не здали світильники по закінченню робочої зміни».
		ОСОБА_7 , у період часу вересень  жовтень 2020 року, працювала згідно графіку та не перебувала у небезпечних підземних умовах після закінчення робочого дня (зміни) без дозволу керівника гірничого підприємства, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі поясненнями представників позивача ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»).
		ОСОБА_10 , у період часу з 07 вересня 2020 року по 29 вересня 2020 року, перебував в підземних умовах шахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), що підтверджується матеріалами справи, в тому числі «Журналом запису прізвищ осіб, що не здали світильники по закінченню робочої зміни».
		ОСОБА_3 , у період часу з 07 вересня 2020 року по 29 вересня 2020 року, перебував в підземних умовах шахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), що підтверджується матеріалами справи, в тому числі «Журналом запису прізвищ осіб, що не здали світильники по закінченню робочої зміни».
		ОСОБА_2 , у період часу з 07 вересня 2020 року по 29 вересня 2020 року, перебував в підземних умовах шахти «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), що підтверджується матеріалами справи, в тому числі «Журналом запису прізвищ осіб, що не здали світильники по закінченню робочої зміни».
		ОСОБА_9 , у період часу вересень  жовтень 2020 року, працював згідно графіку та не перебував у небезпечних підземних умовах після закінчення робочого дня (зміни) без дозволу керівника гірничого підприємства, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі поясненнями представників позивача ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»).
		Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») посилався на те, що з 03 вересня 2020 року ряд працівників підприємства, в тому числі відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , після закінчення робочих змін відмовились залишати підземні умови шахтних виробок ш. «Октябрська», тобто продовжили своє перебування у особливо небезпечних підземних умовах, якими визначено умови в шахтах, та перебували там до 15 жовтня 2020 року. У період з 28 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року відповідач ОСОБА_8 також залишалась у особливо небезпечних підземних умовах. З 08.09.2020 року по 29.09.2020 року відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 перебували у підземних умовах шахтних виробок ш. «Родіна». При цьому, під час перебування вказаних відповідачів у особливо небезпечних підземних умовах, вони припинили виконувати свої трудові обов`язки за власним бажанням, що потягло за собою вимушене зупинення виробництва та по суті є фактичним страйком, який розпочато без оголошення та висунення офіційних вимог адміністрації ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), а тому такий страйк підлягає визнанню незаконним, як і дії відповідачів, які приймали у ньому участь та залишились у у гірничих виробках вказаних шахт у небезпечних підземних умовах після закінчення робочого дня (зміни) без дотримання встановленого законом порядку.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») щодо визнаня незаконним фактичного страйку, організованого відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в підземних умовах шахти «Родіна», шахти «Октябрська», шахти «Гвардійська», шахти «Тернівська» та розпочатий з 03.09.2020 року без оголошення та висунення офіційних вимог адміністрації ПАТ «Кривбасзалізрудком» та задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10  щодо проведення фактичного страйку та залишення у гірничих виробках шахт «Родіна» та «Октябрська» у небезпечних підземних умовах, після закінчення робочого дня (зміни), без дотримання встановленого законом порядку, суд першої інстанції виходив з того, що прийняття відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 рішення після закінчення робочого часу (зміни) у відповідні дати не виконувати свої трудові обов`язки, висловлення ними, хоча б і в індивідуальному порядку, розбіжностей щодо соціально-трудових відносин з роботодавцем-позивачем, є фактичним страйком за принципом «духу закону», який є наріжним принципом верховенства права, й останні (відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ) не дотримались процедури страйку, протесту встановленої законом («букви закону»), хоча жодних завад їм у цьому не було. При цьому, суд констатував, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , маючи безперечне право на захист своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, не дотримались обмежень, встановлених ст. 42 Гірничого закону України, Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей, як це передбачено ст. 36 Конституції України, внаслідок чого було створено ситуацію, яка у контексті Кодексу Цивільного захисту є аварією та спричинила введення адміністрацією ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») простою. Тобто, відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , під час обрання способу реалізації своєї свободи на страйк, протест, належної поваги до прав та інтересів роботодавця не проявлялось, що є безумовним порушенням принципів, висловлених ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України» (Заява № 4241/03) ( п. 46), у зв`язку з чим їх дії щодо проведення фактичного страйку та залишення у гірничих виробках шахт «Родіна» та «Октябрська» у небезпечних підземних умовах, після закінчення робочого дня (зміни), без дотримання встановленого законом порядку, є неправомірними. Щодо відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами їх участь у фактичному страйку, а реалізація особами їх права на участь у мирному зібранні, що здійснюється із дотриманням встановлених регламентів та процедур, не є виправданою підставою для втручання.
		Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.
		Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
		Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня
		2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Обґрунтованимє рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону судове рішення, в оскаржуваній частині, у повній мірі не відповідає, з огляду на наступне.
		Відповідно достатті 44 Конституції України,статті 18Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.
		Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Право на страйк, як основоположне право особи, гарантоване статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Пунктом 1 статті 8 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (1966 року) визначено, що держави, які беруть участь у цьому Пакті, зобов`язуються забезпечити:a) право кожної людини створювати для здійснення і захисту своїх економічних та соціальних інтересів професійні спілки і вступати до них на свій вибір при єдиній умові додержання правил відповідної організації. Користування зазначеним правом не підлягає жодним обмеженням, крім тих, які передбачаються законом і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки чи громадського порядку або для захисту прав і свобод інших;b) право професійних спілок утворювати національні федерації чи конфедерації і право цих останніх засновувати міжнародні професійні організації або приєднуватися до них; c) право професійних спілок функціонувати безперешкодно без будь-яких обмежень, крім тих, які передбачаються законом і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки чи громадського порядку або для захисту прав і свобод інших; d)право на страйки при умові його здійснення відповідно до законів кожної країни.
		Європейський суд з прав людини дав досить детальну характеристику українського законодавства щодо забезпечення права на страйк у справах«Веніамін Тимошенко та інші проти України» (02.10.2014, заява №48408/12),«Трофимчук проти України»
		(28.10.2010, заява №4241/03), «Вєренцов проти України».
		Так, у справі«Веніамін Тимошенко та інші проти України» (02.10.2014, п.78-80)ЄСПЛ зазначає, щоз огляду на свою практику, яка доводить, що страйк беззаперечно захищаєтьсястаттею 11Конвенції (див. рішення від 8 квітня 2014 року у справі «Національний союз працівників залізничного, морського та іншого транспорту проти Сполученого Королівства» (National Union of Rail, Maritime and Transport Workers v. the United Kingdom), заява № 31045/10, п. 84, з подальшими посиланнями), Суд не вбачає підстав для того, щоб дійти іншого висновку. Суд також зазначає, що таке втручання становитимепорушеннястатті 11Конвенції, якщо воно не було «встановлено законом», не переслідувало одну або більше легітимних цілей та не було «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення зазначених цілей. Суд повторює, що вислів «встановлено законом»устатті 11Конвенції вимагає не лише того, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться. Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість - за необхідності шляхом надання відповідної допомоги - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може спричинити відповідна дія (див., наприклад, рішення у справі «Маестрі проти Італії» (Maestri v. Italy) [ВП], заява № 39748/98, п. 30, ECHR 2004-I).
		У справі «Трофимчук проти України» (28.10.2016, п.40-45)ЄСПЛ повторює, що втручання становитиме порушення статті11Конвенції, якщовоно не «передбачено законом», не переслідує одну або більше легітимних цілей, передбачених пунктом 2, та не є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення цих цілей (див. згадане вище рішення у справі «Сергей Кузнєцов проти Росії» (Sergey Kuznetsov v. Russia), п. 37). Суд зазначає, що заявниця оскаржила законність свого звільнення у національних судах, стверджуючи, зокрема, що вона не повинна була бути покарана за свою відсутність на робочому місці 3 березня 1999 року. Суди відхилили скарги заявниці, встановивши, що звільнення відповідало національному трудовому законодавству. Незважаючи на висновки судів стосовно згаданих вище аргументів заявниці, які не були точними та ясними, видається, що їхня позиція стосовно відсутності заявниці 3 березня 1999 року ґрунтувалась на тому, що така відсутність не мала прийнятного виправдання і, відповідно, це є порушенням трудової дисципліни. Суд не вбачає достатніх підстав не погодитись із застосуванням судами відповідного національного законодавства до обставин справи заявниці.Суд також зазначає, що українське законодавство передбачає право на страйк як один із засобів вирішення трудових спорів, який тягне тимчасове припинення роботи і встановлює порядок, відповідно до якого це право повинно здійснюватись. Ця процедура передбачає певні гарантії для працівників, включаючи імунітет від дисциплінарних заходів за участь у законному страйку.У цій справі заявниця брала участь в акції протесту проти свого роботодавця, що спричинило її відсутність на роботі протягом двох годин. Однак заявниця не дотрималась процедури страйку, викладеної у статті19Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»від 3 березня 1998 року, і не стверджувала, що їй якимось чином завадили дотриматись її. Більш того, заявниця не заперечувала відповідність процедури, встановленої національним законодавством, вимогам статті 11Конвенції. У світлі вищевикладеного Суд вважає, що дисциплінарне стягнення було накладено на заявницю законно і, отже, втручання було «передбачено законом» у розумінні пункту 2 статті 11Конвенції. Суд також вважає, що втручання мало «легітимну мету» захисту прав колишнього роботодавця заявниці відповідно до національного трудового законодавства.
		Порядок здійснення права на страйк встановленийЗаконом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»(далі - Закон), з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров`я, прав і свобод інших людей.
		Згідностатті 17 Законустрайк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов`язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
		Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у зв`язку з відмовою роботодавця або уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців задовольнити вимоги найманих працівників або уповноваженого ними органу, профспілки, об`єднання профспілок чи уповноваженого нею (ними) органу.
		Згідно частини шостої статті 19 Закону рішення про оголошення страйку на підприємстві приймається за поданням виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) чи іншої організації найманих працівників, уповноваженої згідно із статтею 3 цього Закону представляти інтереси найманих працівників, загальними зборами (конференцією) найманих працівників шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників або дві третини делегатів конференції. Рішення про оголошення страйку оформляється протоколом.
		Нікого не може бути примушено до участі або до неучасті у страйку.
		Орган (особа), який очолює страйк, зобов`язаний письмово попередити роботодавця або уповноважену ним особу, організацію роботодавців, об`єднання організацій роботодавців не пізніш як за сім днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому виробництві - за п`ятнадцять днів.
		Відповідно до загальних вимогЗакону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»обов`язковими передумовами прийняття рішення про оголошення страйку є виникнення колективного трудового спору (конфлікту), вжиття заходів розгляду і вирішення колективного трудового спору (конфлікту), та вичерпання всіх можливостей його вирішення без застосування страйку.
		Відповідно до статті 2 Закону колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю.
		Відповідно до статті 4 Закону вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси.
		Вимоги найманих працівників, профспілки чи об`єднання профспілок оформляються відповідним протоколом і надсилаються роботодавцю або уповноваженій ним особі, організації роботодавців, об`єднанню організацій роботодавців.
		Відповідно до статті 5 Закону роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об`єднання організацій роботодавців зобов`язані розглянути вимоги найманих працівників, категорій найманих працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.
		Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції роботодавця або уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців, вони зобов`язані надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.
		Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог роботодавцем або уповноваженою ним особою, організацією роботодавців, об`єднанням організацій роботодавців до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців, власника, відповідного вищестоящого органу управління про прийняте рішення.
		Рішення роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців, власника, відповідного вищестоящого органу управління викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається уповноваженому представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обгрунтуванням.
		Відповідно до статті 6 Закону колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або коли строки розгляду вимог, передбачені цим Законом, закінчилися, а відповіді від роботодавця, уповноваженої ним особи, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців не надійшло.
		Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов`язаний у триденний строк письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення.
		Відповідно до ч.2 ст.18 Закону страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об`єднання організацій роботодавців ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).
		Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
		Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
		Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно  правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства  суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити,  із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
		Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
		Позивачем АТ «Кривбасзалізрудком» не надано суду жодного належного та допустимого доказу того, що працівниками ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») приймалось рішення про виникнення колективного трудового спору та здійснювалось формулювання вимог працівників та направлення роботодавцю відповідно до приписівст. 4 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». 
		Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, наданих суду стороною позивача, у спірний період, починаючи з 03 вересня 2020 року, в підземних умовах у гірничих виробках шахт ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), після закінчення робочого дня (зміни), перебувала велика кількість працівників, зокрема, станом на 8-му годину 16 вересня 2020 року, за власним рішенням у шахті «Родіна» перебувало 76 осіб, у шахті «Октябрська» - 25 осіб, у шахті «Гвардійська» - 34 особи, у шахті «Тернівська « - 49 осіб, а всього 184 особи, які не заявляли вимоги до адміністрації та повноважних представників для ведення перемовин з адміністрацією підприємства не вказували (т. 1 а.с. 34-35). 
		10 вересня 2020 року адміністрацією ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком»), в односторонньому порядку, було підписано Меморандум про порозуміння та виконання зустрічних вимог між адміністрацією та працівниками ПАТ «Кривбасзалізрудком»,  спрямованого на усунення причин та наслідків у зв`язку із залишенням у підземних умовах праці після закінчення робочої зміни, в якому відсутні посилання на осіб, уповноважених діяти від трудового колективу, та їх підписи (т. 1 а.с. 39-50), що підтверджує доводи апеляційної скарги відповідачів щодо відсутності колективних вимог працівників до адміністрації ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») при прийнятті рішення про залишення в гірничих виробітках шахт після закінчення робочої зміни.
		14 вересня 2020 року адміністрація ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») звернулася до Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» та Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» щодо надання кандидатів для включення до участі у роботі спеціальної комісії для реалізації зобов`язань, викладених у Меморандумі (т. 1 а.с. 51).
		Первинна організація профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» надала згоду на вказану пропозицію, зазначивши, що не є організатором та керуючим подій на підприємстві, однак вважає за необхідне представляти інтереси працівників для врегулювання конфлікту з метою виведення на поверхню працвників, які залишаються у шахтах (т. 1 а.с. 52).
		Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» зазначила, що не може включати до складу комісії своїх представників, оскільки з трудовим колективом не погоджені відповідні питання, зокрема, щодо Меморандуму, а тому вважає за потрібне затвердити склад відповідної комісії на зборах трудового колективу (найманих працівників) ПАТ «Кривбасзалізрудком».
		Отже, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було організовано страйк та, що саме останні були уповноважені діяти від імені трудового колективу підприємства. При цьому, саме члени страйкового комітету або інші уповноважені особи, визначені відповідно до Закону України«Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», є належними відповідачами за позовом про визнання страйку незаконним. 
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») щодо визнаня незаконним фактичного страйку, організованого відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 впідземних умовахшахти «Родіна»,шахти «Октябрська»,шахти «Гвардійська»,шахти «Тернівська»та розпочатийз 03.09.2020року безоголошення тависунення офіційнихвимог адміністраціїПАТ «Кривбасзалізрудком»,а такожпро визнаннянеправомірними їх дій щодо проведення фактичного страйку та залишення у гірничих виробках шахт «Родіна» та «Октябрська» у небезпечних підземних умовах, після закінчення робочого дня (зміни) без дотримання встановленого законом порядку. 
		Задоволення ж судом першої інстанції позовних вимог ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») в частині визнання дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 щодо проведення фактичного страйку та залишення у гірничих виробках шахт «Октябрська» та «Родіна» Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» у небезпечних підземних умовах, після закінчення робочого дня (зміни), без дотримання встановленого законом порядку, неправомірними, з тих підстав, що зазначенні відповідачі, в порушення вимог Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», провели фактичний страйк та в порушення частини 2 статті 42 Гірничого Закону України, після закінчення робочого дня (зміни) перебували у небезпечних підземних умовах без дозволу керівника гірничого підприємства, є помилковим, адже, фактично АТ «Кивбасзалізрудком» заявлено вказані позовні вимоги до відповідачів, як до осіб, які є організаторами страйку, та обгрунтовані тим, що, починаючи з 03 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року, відповідачі, за власним рішенням, з порушенням порядку чинного законодавства, після закінчення своїх робочих змін, відмовились залишати своїх підземні умови роботи та організували в підземних умовах фактичний страйк, а, як встановлено колегією суддів, в матеріалах справи відсутні докази організації та проведення відповідачами страйку.
		При цьому, колегією суддів встановлено, що 15.10.2020 року адміністрацією підприємства ПАТ «Кривбасзалізрудком» та найманими працівниками, в особі очільників профспілок ПО ПМГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком», ППО НПГУ ПАТ «Кривбасзалізрудком», було підписано Угоду про примирення між адміністрацією та працівниками ПАТ «Кривбасзалізрудком», спрямованих на усунення причин та наслідків у зв`язку із залишенням у підземних умовах праці після закінчення робочої зміни (т. 3 а.с. 111-113), за умовами якої АТ «Кривбасзалізрудком» взяв на себе зобов`язання не здійснювати кримінальне та адміністративне переслідування, а також не притягувати до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності працівників комбінату, у зв`язку із залишенням у підземних умовах праці після закінчення робочої зміни, згідно списку у Додатку №1 (т. 3 а.с. 111-119). 
		Відповідачі зазначені у цьому Списку, а саме: ОСОБА_8 зазначена під номером 3 у списку працівників шахти «Октябрська», ОСОБА_1 зазначений під номером 4 у списку працівників шахти «Октябрська», ОСОБА_5 зазначений під номером 27 у списку працівників шахти «Октябрська», ОСОБА_6 зазначений під номером 11 у списку працівників шахти «Октябрська», ОСОБА_4 зазначений під номером 10 у списку працівників шахти «Октябрська», ОСОБА_2 зазначений під номером 68 у списку працівників шахти «Родіна», ОСОБА_3 зазначений під номером 37 у списку працівників шахти «Родіна», ОСОБА_10 зазначений під номером 23 у списку працівників шахти «Родіна».
		Тоді як відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_7 у списку осіб, які залишились у підземних умовах праці після закінчення робочої зміни, відсутні, а тому висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог ПАТ «Кривбасзалізрудком» (на теперішній час АТ «Кривбасзалізрудком») до них в частині визнання неправомірнимидій щодо проведення фактичного страйку та залишення у гірничих виробках шахт «Октябрська» та «Родіна» Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» у небезпечних підземних умовах, після закінчення робочого дня (зміни) без дотримання встановленого законом порядку, є вірним.
		Доводи ж апеляційної скарги позивача АТ «Кривбасзалізрудком» про те, що відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , хоч і не були в підземних умовах разом з іншими працівниками, однак, приймали участь в акціях протесту, з 04.09.2020 року, які були частиною фактичного страйку біля будівлі адміністрації позивача, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з цих підстав позовні вимоги до вказаних відповідачів не заявлялися.
		Доводи апеляційних скарг відповідачів про те, що рішення прийнято неповноважним судом та в суді першої інстанції представниками відповідачів заявлялося клопотання щодо відводу судді Дехти Р.В., однак, судом дані клопотання було відхилено, колегією суддів не приймаються, з огляду на наступне.
		Статтями 36-37 ЦПК України визначено перелік підстав, коли суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу).
		Як зазначено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
		Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду (рішення Європейського Суду з прав людини "Білуха проти України").
		Що стосується суб`єктивного критерію, то особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
		За об`єктивним критерієм слід визначити, чи існували переконливі факти, які б давали підстави для сумнівів у безсторонності судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини сумніватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція відповідного судді є важливою, але не вирішальною. Головним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
		Суду не надано достатніх та переконливих доказів щодо упередженості та необ`єктивності судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дехти Р.В. та наявності підстави, визначених статтями 36-37 ЦПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку, що підстави для відводу вказаного судді відсутні та справу розглянуто повноважним судом.
		Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатПавленко В.В., про те, що протягом всього розгляду справи суд порушував принципи рівноправності та змагальності, надаючи перевагу стороні позивача та відхиляючи клопотання відповідачів щодо допиту у якості свідків посадових осіб ПАТ «Кривбасзалізрудком», колегією суддів відхилено, оскільки, у випадку незгоди із висновками суду першої інстанції щодо відмови у допиту свідків по справі, учасники справи не позбавлені можливості заявити аналогічне клопотання в суді апеляційної інстанції, однак відповідач ОСОБА_2 таким правом не скористався.
		З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга АТ «Кривбасзалізрудком» підлягає залишенню без задоволення, а апеляційні скарги відповідача  ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатПавленко В.В., та відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатВащенко О.М.,Гаркуші Т.О., ОСОБА_10 - задоволенню, у зв`язку з чим скасовує рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та невірного застосування норм матеріального права, згідно п.п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Кривбасзалізрудком» про визнання дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 щодо проведення фактичного страйку та залишення у гірничих виробках шахт «Октябрська» та «Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком» у небезпечних підземних умовах, після закінчення робочого дня (зміни), без дотримання встановленого законом порядку, неправомірними та ухвалює в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.
		Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		У зв`язкуз чим,з позивача АТ «Кривбасзалізрудком» на користь кожного з відповідачів, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , підлягають стягненню судові витрати у розмірі по 3153,00 грн., понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги. 
		Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 3,4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - залишити без задоволення.
		Апеляційні скаргивідповідача  ОСОБА_2 ,від іменіта вінтересах якогодіє адвокатПавленко ВадимВікторович, та відповідачів  ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ващенко Олександр Миколайович, ОСОБА_8 , Дехтярьова Євгена Миколайовича  задовольнити.
		Рішення Жовтневого районного судумістаКривого РогуДніпропетровської області від 07 травня 2021 року в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про визнання дій  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 щодо проведення фактичного страйку та залишення у гірничих виробках шахт «Октябрська» та «Родіна» Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» у небезпечних підземних умовах, після закінчення робочого дня (зміни) без дотримання встановленого законом порядку, неправомірними  скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_2 ,  ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 по 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) гривні 00 (нуль) копійок, на користь кожного, сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 20 вересня 2021 року.
		 
		Головуючий: 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...