Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 225/3986/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Дії, що дезорганізують роботу установ виконання покарань.
Надіслано для оприлюднення: 20.09.2021. Зареєстровано: 21.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.09.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/233/430/2021
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021052220000117

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		233 № 225/3986/21    
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		    17 вересня 2021 року                        м. Костянтинівка
		Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілих ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12021052220000117 від 18.03.2021 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 392 КК України, 
		ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ст. 392 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до ухвали Донецького апеляційного суду від 12.08.2021 року підсудність кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12021052220000117 від 18.03.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 392 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ст. 392 КК України, визначено за Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області.
		25 серпня 2021 року обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню надійшов до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.
		Потерпілими ОСОБА_14 та ОСОБА_15 було надано суду письмові клопотання про повернення обвинувального акту, які вони мотивували тим, що відносно них обвинуваченими не було вчинено кримінальне правопорушення, і вони їх оговорили під тиском ОСОБА_16 та адміністрації ДП «Торецька виправна колонія». Крім того, потерпілими були надані заяви про проведення підготовчого засідання без їх участі за участю їх представника.
		Представник потерпілих ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні також заявила клопотання про повернення обвинувального акту через те, що її клопотання про повторних допит потерпілих під час досудового розслідування слідчим не були задоволені, ані вона, ані потерпілі не були ознайомлені з обвинувальним актом, його копія їм не була вручена.
		Захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_6 також були заявлені клопотання про повернення обвинувального акту в зв`язку з тим, що в обвинувальному акті фактично відсутнє формулювання обвинувачення щодо кожного з обвинувачених, взагалі не розкрито характеру дій кожного з них, тобто обвинувачення є неконкретним, що порушує право обвинувачених на захист.
		Обвинуваченим ОСОБА_10 також було заявлене клопотання про повернення обвинувального акту, яке він мотивував тим, що обвинувачення, викладене в обвинувальному акті є неконкретним, не зазначено, які саме дії вчинив кожний з обвинувачених, хто саме за допомогою ножа намагався відрізати вухо і кому. Крім того, в обвинувальному акті неправильно зазначені його анкетні відомості щодо наявних судимостей.
		Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а також захисник ОСОБА_5 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту.
		Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти повернення обвинувального акту прокурору, оскільки на його думку, відсутні для цього підстави, передбачені законом.
		Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено наступне.
		Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
		Обвинувальний акт, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
		Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, крім іншого, в обвинувальному акті має бути наведено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		Аналіз цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:
		1) фактичних обставин кримінального правопорушення;
		2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»);
		3) формулювання обвинувачення.
		При цьому, під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
		Необхідно підкреслити, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, - є головним, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. З огляду на це обставини, які, відповідно до частини першої ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, розмір процесуальних витрат, мають бути викладеними чітко і конкретно, та наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності мають давати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
		Європейський суд з прав людини у рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії зазначив, що: "Обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "b" ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення.
		В даному обвинувальному акті, ці вимоги органами досудового розслідування не дотримані.
		Так, виклад фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення кожним з обвинувачених є абсолютноідентичним та викладений наступним чином: «09.03.2021 у період часу з 19 години 44 хвилини до 20 години 34 хвилини під час проведення в установі масового заходу «Вечеря», кожний з обвинувачених окремо, діючи за попередньою злочинною змовою разом з іншими трьома обвинуваченими, порушуючи вимоги ч. 1 ст. 9, ч. 3, ч. 4 ст. 107 КВК України та п. 3,4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 № 2823/5, маючи спільний злочинний умисел, спрямований на тероризування засуджених які залучаються до робіт з благоустрою колонії, з метою дезорганізувати роботу установи виконання покарань та перешкоджати здійсненню нормальної діяльності щодо виконання покарань та реалізуючи його, шляхом залякування, погрожуючи фізичним насильством засудженим ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували у вищезазначеному приміщенні, примушували останніх відмовитися від сумлінного ставлення до праці та додержання правил режиму, підкорюватись їх незаконним вимогам, дотримання звичаїв та норм поведінки, прийнятих у злочинному середовищі, так званих «понять», збору грошей в так званий «общак» та обмовлення працівників адміністрації виправної колонії. Коли засуджені ОСОБА_14 та ОСОБА_15 відмовилися виконувати їх вищезазначені вимоги, засуджені ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ув`язнений ОСОБА_11 діючи умисно, кулаками рук стали завдавати множинні удари по різноманітним частинам тіла, в тому числі обличчя та голову ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , після чого за допомогою ножа намагалися відрізати їм вуха, спричинивши ОСОБА_14 садна голови, лівого вуха, лівого плеча та спини в ділянці попереку зліва та ОСОБА_15 гематому короорбінальної області зліва, садну лівого вуха, гематому дільниці попереку зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень».
		Тобто в обвинувальному акті не відображено, які саме конкретні дії були вчинені кожним з обвинувачених (механізм спричинення ударів або інших ушкоджень, кількість травматичних впливів та їх характер, тощо), і такий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, взагалі не дозволяє суду визначити межі судового розгляду щодо кожного з обвинувачених.
		Обвинувальний акт вважається складеним відповідно до вимог КПК України лише в тому разі, коли слідчим та прокурором були дотримані всі вимоги процесуального законодавства під час досудового розслідування, в тому числі забезпечена реалізація всіх процесуальних прав учасників кримінального провадження. Складання обвинувального акту та направлення його до суду з недотриманням процесуального закону та порушення або обмеження прав учасників кримінального провадження під час досудового слідства, не можна вважати складанням обвинувального акту з дотриманням вимог КПК України.
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що доводи захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , а також частково - обвинуваченого ОСОБА_10 заслуговують на увагу, оскільки зазначені ними недоліки обвинувального акту не дозволяють розпочати судовий розгляд, тим більше  на засадах верховенства права..
		В той же час, суд вважає, що доводи потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також їх представника ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше, незгода з діями та рішеннями слідчого під час досудового розслідування не може бути підставою для повернення обвинувального акту; по-друге, нормами КПК України не передбачено вручення потерпілому та його представнику копії обвинувального акту або ознайомлення їх з його змістом; по-третє, відсутність події кримінального правопорушення може бути встановлена судом лише за результатом проведення судового розгляду після дослідження всіх доказів по справі і може бути підставою для ухвалення виправдувального вироку, і це питання не може бути вирішено в підготовчому судовому засіданні.
		Також не заслуговують на увагу доводи обвинуваченого ОСОБА_10 в частині зазначення як підстави для повернення обвинувального акту неправильність його анкетних даних, вказаних у ньому, оскільки всі неточності в анкетних даних можуть бути усунені під час судового розгляду.
		Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.
		Враховуючи викладене,суд приходитьдо висновку,що обвинувальний акт необхідно повернути прокурору.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 315 КПК України, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		В задоволенні клопотань потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_14 та їх представника ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору  відмовити.
		Клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 , захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору  задовольнити.
		Обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за №12021052220000117 від 18.03.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 392 КК України, ОСОБА_11 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ст. 392 КК України, повернути прокурору.
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом семи днів з дня її проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...