Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/1495/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 23.08.2022. Зареєстровано: 23.08.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.08.2022.
Дата набрання законної сили: 22.12.2022
Результат оскарження 22.12.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/140/1495/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 серпня 2022 року ЛуцькСправа № 140/1495/22 
		Волинський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася (далі  позов, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі  відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2021 №0072200705. 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 26.10.2021 №3077 було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 29.10.2021 №9218/03-20-07-05/ НОМЕР_1 .
		Актом перевірки встановлено, що суб`єктом господарювання проводились розрахункові операції в безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів (платіжної картки), платіжних терміналів через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів не встановленої форми. Розрахункові документи (фіскальний касовий чек на товари за формою ФКЧ-1) не містять обов`язкові реквізити, визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів електронних розрахункових документів, затвердженого наказом міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306, а саме: ідентифікатор еквайера на торгівлю, або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою; сума комісійної винагороди (уразі наявності); вид операції, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної карти), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «платіжна система» «найменування платіжної системи, платіжний інструмент, якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду і підпис касир (якщо це передбачається правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир», підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної карти) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкується відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ». Загальний обсяг розрахунків проведених через РРО, які використовуються на господарській одиниці в безготівковій формі з використанням платіжних терміналів з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів не встановленої форми і змісту, за період з 01.08.2020 по 28.10.2021 на підставі звітів з №1770 по №2215 складає 51651,80 грн (в тому числі розрах. операція описана в п.п.2.2.12. акта перевірки на суму 24.00 грн) Інформація щодо періоду з 01.08.2020 звіти №1770 по 28.10.2021 звіти №2215 вибрано з баз даних ОДРРО щодо форми розрахунку безготівково.
		Позивач зазначає, що, не погодившись з результатами перевірки, оскаржила даний акт в адміністративному порядку шляхом подання відповідних заперечень до ГУ ДПС у Волинській області 09.11.2021. Однак, як вбачається із відповіді ГУ ДПС у Волинській області про розгляд заперечення, останні прийняті до уваги, проте акт в оскаржуваній частині скасовано не було. Відтак, на підставі вищевказаного акту, ГУ ДПС у Волинській області сформовано податкове повідомлення-рішення від 29.11.2021 №0072200705 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 5165 грн 18 коп.
		З податковим повідомленням-рішенням від 29.11.2021 № 0072200705 позивач не погоджується, вважає його необґрунтованим, таким, що є протиправним та підлягає до скасування. 
		Позивач посилається на те, що під час проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу ФОП ОСОБА_2 був наданий фіскальний чек, який відповідав вимогам до форми та змісту розрахункового документа, встановленим Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (із змінами та доповненнями, далі  Положення №13) та містять усі обов`язкові реквізити, а саме: найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці (рядок 2); адреса господарської одиниці (рядок з); індивідуальний податковий номер платника ПДВ (рядок 4); кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (рядок 8); назва товару, вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (рядок 20); окремим рядком літерне позначення, розмір ставки акцизного податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами) (рядок 21); фіскальний номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24). 
		Вважає, що під час перевірки посадовим особам ГУ ДПС у Волинській області були надані розрахункові документи, що зокрема не заперечується та підтверджується у п.2.2.14 Акту, а тому ФОП ОСОБА_1 у встановлений законом спосіб належним чином виконала вимоги п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі  Закон №265/95-ВР). Також зазначає, що формальна відсутність 10-17 рядків фіскального чека на касовому чеку не скасовує факту придбання товару покупцем у продавця, а виданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.
		Крім того позивач в підтвердження протиправності податкового повідомлення-рішення посилається на те, що станом на день проведення перевірки РРО, який використовувався ФОП ОСОБА_1 , не був з`єднаний (проінтегрований) з електронними платіжними засобами, а відповідно дані РРО технічно не могли друкувати рядки 10-17 фіскального чека. Рядки 10-17 фіскального звітного чека є по суті інформацією що конкретизує операцію з купівлі-продажу товарів з використанням безготівкових засобів розрахунків. При здійсненні розрахункових операцій з відпуску товарів через касовий апарат, де РРО не був з`єднаний з платіжним терміналом, фіскальний чек та квитанція платіжного терміналу формувались та друкувались окремо. В такому випадку якщо платіжний банківський термінал та РРО не проінтегровані, то при оформленні оплати банківською карткою касир фактично проводить операції одночасно на двох різних пристроях: банківському електронному терміналі та реєстраторі розрахункових операцій.
		З огляду на описане, позивач зазначає, що розрахункова операція 26.10.2021 на суму 24 грн, враховуючи відсутність з`єднання РРО з терміналом, відбулась з роздрукуванням фіскального чека та квитанції платіжного терміналу з належними реквізитами, визначеними законом.
		Окремо зауважує, що неправомірним є також нарахування штрафних санкцій за період з 08.08.2020 по 28.10.2021, а не виключно за здійснену перевірочну операцію, оскільки акт перевірки не містить жодних доказів ненадання покупцям розрахункових документів встановленої форми та змісту на суму 51651 грн 80 коп. під час здійснення розрахунково-касових операцій за вказаний період. Позивач стверджує, що у неї наявні усі сформовані в паперовій та електронній формі розрахункові документи встановленого зразка, проте посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області даний факт враховано не було.
		Також зауважує, що згідно з роз`ясненням Державної податкової служби України, а саме індивідуальної податкової консультації ДПС України від 03.08.2021 №2932/ІПК/99-00-07-05-01-06, вбачається, що якщо підприємство застосовує РРО, що перебували на обліку у органах ДПС до дня набрання чинності Наказу №306, такі РРО можливо застосовувати та вони не потребують обов`язкового доопрацювання, а також не потребують доопрацювання і на виконання вимог Наказу №329. У разі необхідності доопрацювання РРО, згідно вимог Наказів №306 та №329, таке доопрацювання стосується як паперових, так і електронних розрахункових документів, створених РРО. Згідно реєстраційного посвідчення №10708 вбачається, що РРО СГ ОСОБА_1 за фіскальним номером 300141121, моделі 312 Екселліо DР-25, версії програмного забезпечення 1228/68.40 був зареєстрований у ГУ ДПС у Волинській області 14.07.2015, тобто перебуває на обліку в органах ДПС та вже експлуатувався СГ до дати набуття чинності Наказу №306. Відтак, такий РРО можна застосовувати й далі, він не потребує обов`язкового доопрацювання на виконання вимог як Наказу №306, так і Наказу №329.
		Позивач вважає, що оскільки у своїй діяльності використовує РРО, зареєстрований до набрання чинності Наказу №306 (01.08.2020) та відповідно Наказу №329 (01.07.2021), а тому у відповідності до вимог чинного законодавства України не існує жодних підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій.
		Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду 07.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.35).
		Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов (а.с.38-40) вимог ФОП ОСОБА_1 не визнав та зазначив, що у ході перевірки встановлено, що в магазині за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.08.2020 по 28.10.2021 суб`єктом господарювання проводились розрахункові операції в безготівковій формі з використанням електронних платіжних засобів (платіжної картки) платіжних терміналів через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів не встановленої форми. Розрахункові документи (фіскальний касовий чек на товари за формою ФКЧ-1) не містять обов`язкові реквізити, визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 та з врахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329, а саме: ідентифікатор Еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; сума комісійної винагороди (у разі наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код. що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир»; підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ». Загальний обсяг розрахунків, проведених через РРО в безготівковій формі з використанням платіжних терміналів з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми та змісту, за період з 01.08.2020 по 28.10.2021, становить 51651.80 грн, чим порушено п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР. Для перевірки надано «Анкета-заявка на підключення до послуги «Еквайринг» №89175330 від 11.11.2016. Позивач від надання письмового пояснення відмовилась.
		Крім того, представник позивача посилається на те, що контролюючий орган вважає недоцільним подальше доказування по даним обставинам справи, оскільки згідно постанови від 09.12.2021 у справі №161/19912/21 позивачем було визнано свою вину, з огляду на що просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
		За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Отже, заявлене у відзиві представником ГУ ДПС у Волинській області клопотання про розгляд справи за участі сторін не підлягало судом вирішенню по суті.
		21.03.2022 позивач подала відповідь на відзив, в якій підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.45-46).
		Інших заяв по суті справи не надходило.
		Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
		Судом встановлено, що на підставі наказу від 26.10.2021 №3077 про проведення фактичної перевірки, направлень на перевірку від 26.10.2021 №№3245, 3246 ГУ ДПС у Волинській області було проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
		За результатами перевірки складено акт від 29.10.2021 №9218/03-20-07-05/ НОМЕР_1 (а.с.7-8), яким встановлено порушення: пп.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР - проведення розрахункових операцій в безготівковій формі з використанням платіжних терміналів з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми та змісту за період з 01.08.2020 по 28.10.2021 на загальну суму 51651,80 грн. 
		Не погодившись з висновками, викладеними у акті перевірки, позивач подала до ГУ ДПС у Волинській області свої заперечення (а.с.10-12).
		За результатами розгляду заперечень податковим органом надіслано позивачу лист «Про розгляд заперечення» від 25.11.2021 №4586/12/03-20-07-05-12, заперечення прийняте до уваги, але не спростовує висновки перевірки щодо порушення суб`єктом господарювання вимог п.п.1, 2 ст.3 Закону №265/95-ВР (а.с.15-18).
		На підставі акта перевірки від 29.10.2021 №9218/03-20-07-05/3429901823 ГУ ДПС у Волинській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.11.2021 №0072200705, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені в розмірі 5165,18 грн (а.с.19).
		Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, суд приходить до таких висновків.
		Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.
		Згідно зі статтею 15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
		З урахуванням зазначених норм ГУ ДПС у Волинській області як контролюючий орган повинно здійснювати контроль за дотриманням вимог чинного законодавства щодо, зокрема, порядку проведення розрахункових операцій.
		Як визначено статтею 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
		Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 ПК України. Так фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80). 
		Пунктом 80.4 статті 80 ПК України обумовлено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
		Згідно з пунктом 80.10 статті 80 ПК України порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. 
		За змістом пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Пунктом 86.5 статті 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
		Відповідно до пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Акт перевірки, заперечення на акт перевірки та додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. 
		Позивач скористався своїм правом подати заперечення на акт перевірки. Поряд з тим їх подання не призвело до зміни висновків акта перевірки та ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції до позивача.
		Перевіряючи доводи сторін по суті виявлених перевіркою порушень, суд зазначає про таке.
		Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
		За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону №265/95-ВР (в редакції Закону України від 20.09.2019 №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг», чинний з 01 серпня 2020 року, далі  Закон №128-IX), реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
		розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
		Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
		Таким чином, суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.
		Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням №13.
		Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
		Пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 установлено такі реквізити (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 19.02.2018 №288, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.03.2018 за №293/31745; чинний з 06.04.2018) установлено такі обов`язкові реквізити, які повинен містити фіскальний чек: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для суб`єкта господарювання (далі  СГ), що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.
		Згідно з пунктом 4 розділу І Положення №13 у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
		Пунктом 6 розділу ІІ Положення №13 обумовлено, що у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов`язкові реквізити: ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати; ідентифікатор платіжного пристрою; суму комісійної винагороди (у разі наявності); вид операції; реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»; напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ». 
		Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2020 за №624/34907; чинний з 01.08.2020) розділ ІІ Положення №13 викладено у новій редакції. 
		У цій редакції пункт 2 цього розділу передбачає, що фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити: 
		найменування суб`єкта господарювання (рядок 1); 
		назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); 
		адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); 
		для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); 
		для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); 
		якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); 
		код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); 
		цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); 
		назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); 
		ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10); 
		ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11); 
		сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12); 
		вид операції (рядок 13); 
		реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14); 
		напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15); 
		підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16); 
		підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17); 
		позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); 
		загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); 
		для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20); 
		для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21).У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; 
		заокруглення (рядок 22); 
		до сплати (рядок 23); 
		фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24); 
		QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25); 
		для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27); 
		заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28); 
		фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29); 
		напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
		Пунктом 4 розділу ІІ Положення №13 обумовлено, що рядки 10-17 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
		Пунктом 3 наказу Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 також встановлено, що вимоги до форми і змісту розрахункових документів у частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб`єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.
		До 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині: створення електронних розрахункових документів; відображення найменування суб`єкта господарювання; цифрового значення штрихового коду товару; заокруглення суми до сплати; зазначення валюти операції; найменування платіжної системи; QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом.
		До 01 серпня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
		З 01.07.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.06.2021 за №832/36454), яким внесено зміни до Положення №13, а саме: пункт 2 розділу ІІ викладено в такій редакції:
		«Фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити:
		найменування суб`єкта господарювання (рядок 1);
		назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об`єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
		адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
		для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
		для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
		якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
		код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
		цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);
		цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9);
		назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
		ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
		ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
		сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
		вид операції (рядок 14);
		реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);
		напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
		підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);
		підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);
		позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
		загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);
		для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);
		для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
		заокруглення (рядок 23);
		до сплати (рядок 24);
		фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
		QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
		для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
		позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
		заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
		фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);
		напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
		Пунктом 4 розділу ІІ обумовлено, що рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
		Відповідно до пункту 3 наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 установлено, що:
		до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;
		до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
		Аналізуючи вищенаведені приписи пунктів 3 наказів Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 та від 08.06.2021 №329, слід дійти висновку про те, що до 01.08.2020, а в подальшому до 01.10.2021 наявні у суб`єктів господарювання РРО за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані виробниками з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів.
		Згідно з роз`ясненням ДПС України, наданому в індивідуальній податковій консультації від 03.08.2021 №2932/ІПК/99-00-07-05-01-06, контролюючий орган зазначив, що якщо підприємство застосовує РРО, що перебували на обліку в органах ДПС до дня набрання чинності Наказу №306, такі РРО можливо застосовувати та вони не потребують обов`язкового доопрацювання, а також не потребують доопрацювання і на виконання вимог Наказу №329. Якщо виробник (постачальник) РРО має технічну можливість доопрацювати вищезазначені РРО, підприємство має право їх доопрацювати з урахуванням вимог Наказів №306 та №329.
		Таким чином, наявні у суб`єктів господарювання та зареєстровані у встановленому законодавством порядку до набрання чинності Наказами №306 та №329 РРО можуть використовуватись без їх доопрацювання, що підтверджується позицією самого контролюючого органу.
		З матеріалів справи вбачається, що за ФОП ОСОБА_1 14.07.2015 зареєстрований РРО фіскальний №300141121, що підтверджується реєстраційним посвідченням №10798 (а.с.21), тобто вказаний РРО перебував на обліку в органах ДПС до набрання чинності Наказами №306 та №309.
		Під час перевірки позивача контролюючим органом проведено контрольну розрахункову операцію на суму 24,00 грн та видано розрахунковий документ (фіскальний чек від 26.10.2021 (а.с.41)), який не містив реквізитів, наведених у пунктах 11-18 Положення №13 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329).
		Разом з тим, розрахунок здійснювався за допомогою платіжної картки, а тому поряд із фіскальним чеком, також була роздрукована та надана квитанція платіжного терміналу за операцією з використанням електронних платіжних засобів, як це передбачено пунктом 8 розділу VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).
		З огляду на викладене, суд вважає, що формальна відсутність рядків 11-18 на фіскальному чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію.
		Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
		Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №265/95-ВР, тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах: 10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
		Тобто, санкція пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР передбачає відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документа, на якому відсутні певні реквізити.
		Поряд з цим суд наголошує, що під час проведення контрольної розрахункової операції 26.10.2021 розрахунковий документ було видано, що не заперечується відповідачем, а за інші періоди відсутні докази невидачі покупцям розрахункового документа (за період з 08.08.2020 по 28.10.2021). 
		Відповідач не спростовував і не заперечив наявність у позивача сформованих у паперовій чи електронній формі розрахункових документів за період з 08.08.2020 по 28.10.2021, які за аргументами відповідача, не враховувалися з формальних міркувань відсутності у них всіх реквізитів розрахункового документа.
		Крім того, позивач стверджує, що платіжний термінал, встановлений у магазині, не з`єднаний та не поєднаний з РРО, відтак при здійсненні розрахункових операцій з відпуску товарів фіскальний чек та квитанція платіжного терміналу формуються та друкуються окремо і вимоги пункту 4 розділу ІІ Положення №13 у такому випадку на застосовуються. 
		В такому випадку якщо платіжний банківський термінал та РРО не проінтегровані, то при оформленні оплати банківською карткою касир фактично проводить операції одночасно на двох різних пристроях: банківському електронному терміналі та РРО. Ці доводи позивача відповідач не спростував.
		Оскільки контрольну розрахункову операцію на повну суму покупки 26.10.2021 проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з видачею розрахункового документа на повну суму проведеної операції, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.
		Таким чином, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про проведення розрахункових операцій в безготівковій формі з використанням платіжних терміналів з роздрукуванням та видачею покупцям розрахункових документів невстановленої форми та змісту за період з 01.08.2020 по 28.10.2021 на загальну суму 51651,80 грн.
		Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та податкового повідомлення-рішення від 29.11.2021 №007220705 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 992,40 грн, сплачений відповідно до квитанції (дубліката) (а.с.6).
		Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 29.11.2021 №0072200705 .
		Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати в розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві грн 40 коп).
		Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
		Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679).
		 
		Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...