Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3456/23 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; купівлі - продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2023. Зареєстровано: 29.11.2023. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2023.
Дата набрання законної сили: 24.01.2024
Результат оскарження 24.01.2024 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22.11.2023м. ХарківСправа № 922/3456/23
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Присяжнюка О.О. 
		при секретарі судового засідання Іванії К.В.
		 
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова вул. Тобольська, 55А,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61072 в інтересах держави, в особі  Харківської міської ради (61003, майдан Конституції,7, м. Харків код ЄДРПОУ 04059243 0 Північно-Східного офісу Держаудитслужби(61022, м. Харків, майдан Свободи, буд, 5, Держпром, 4 під., 10 поверх код ЄДРПОУ 40478572) Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 пов., кім. 35, місто Харків, 61022 код ЄДРПОУ: 22630473. до 1-ого відповідача Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради(61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 195-А ) ,  2-ого відповідача Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт"(43005, Волинська обл.. Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена,буд, 22, каб. 61) про визнання недійсним договору за участю представників:
		прокурора - Хряк О.О. (посвідчення № 072721 від 01.03.2023),
		першого позивача - Василенко І.Ю. (в порядку самопредставництва),
		другого позивача - не з`явився,
		третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з`явився,
		першого відповідача - Агєєва Е.О. (ордер серія АІ № 1449643 від 29.08.2023),
		другого відповідача - Шишлов О.М. (ордер серія АХ № 1144701 від 18.08.2023),
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради , Північно-Східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради, 2-ого відповідача Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" , в якій просить суд:
		Визнати недійсним рішення тендерного комітету Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152), оформлене протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769).
		Визнати недійсним договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627, укладений між Спеціалізованим комунальним підприємством «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) і приватним підприємством «ЛСВ МОНОЛІТ» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769).
		Стягнути з приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769) на користь Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) 2 370 000,00 грн, а з Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) одержані ним за рішенням суду 2 370 000, 00 грн. стягнути в дохід держави.
		Судовий збір стягнути з відповідачів за такими реквізитами:Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейськаслужба Україним. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.
		Витребувати в Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 №70/64-р/к у справі №4/01-2-21 та документів, що стали підставою для його прийняття.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що дії приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 на неконкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель.
		Прокурор в обґрунтування підстав звернення до суду вказав, що орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, не здійснив захисту інтересів держави в бюджетній сфері.
		Також у позові прокурор заявляє клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 пов., кім. 35, місто Харків, 61022 код ЄДРПОУ: 22630473.
		Зазначене клопотання мотивовано тим, що рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 №70/64-р/к у справі №4/01-2-21 дії ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» під час проведення СКП «Харківзеленбуд» ХМР публічної закупівлі кваліфіковано як антиконкурентну узгоджену поведінку, що спотворила результати торгів, і на нього накладено штраф за таке порушення, рішення суду, ухвалене за результатами розгляду цього позову, може вплинути на права та обов`язки Антимонопольного комітету України як органу, уповноваженого державою на забезпечення дотримання законодавства про захист економічної конкуренції.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3456/23. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Почати підготовче провадження і призначити підготовче засідання 06 вересня 2023 року о 11:30.
		Задоволено клопотання прокурора про залучення третьої особи та витребування доказів.
		Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 пов., кім. 35, місто Харків, 61022 код ЄДРПОУ: 22630473.
		Витребувано від третьої особи належним чином засвідчені копії рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 №70/64-р/к у справі №4/01-2-21 та документів, що стали підставою для його прийняття.
		"28" серпня 2023 р. від представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби, електронною поштою (Вхідний № 23029/23) надійшли пояснення щодо заявлених позивачем позовних вимог, крім того останній просить суд розглядати справу без участі представника Північно-Східного офісу Держаудитслужби, вказані пояснення долучені до матеріалів справи.
		"29" серпня 2023 р. від представника Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради (першого відповідача) через канцелярію суду (Вхідний № 23132/23) надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник першого відповідача заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що 25.10.2019 Відповідачем1, як Замовником у розумінні положень Закону України «Про публічні закупівлі», оголошено про проведення відкритих торгів UA-2019-10-25-003038-b на закупівлю Товару (код за ДК 021:2015 - 31520000-7 Світильники та освітлювальна арматура (декоративний елемент освітлення). За наслідком проведення закупівлі UA-2019-10-25-003038-Ь тендерним комітетом Відповідача. (протокол від 13.11.2019 № 338) тендерну пропозицію Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» (Відповідач_2) визнано такою, що відповідає умовам тендерної документації, вказаного учасника визнано таким, що відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону, та встановлено відсутність підстав, зазначених у ст. 17 Закону. Як наслідок, згаданого учасника визначено переможцем у згаданій процедурі закупівлі, прийнято рішення про намір укласти договір на закупівлю та в подальшому, у встановленому законом порядку, укладено договір № 627 від 25.11.2019. Зазначений договір було повністю виконано, про що 29.11.2019 Відповідачем1 через електронну систему закупівель опубліковано звіт про виконання договору про закупівлю.
		Тобто, як вбачається, ані на момент проведення процедури закупівлі та визначення переможця, ані на момент укладення договору, ані на момент його повного виконання Відповідачу1 об`єктивно (через його відсутність на той час) не було відомо про рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 № 70/64-р/к у справі № 4/01-2-21.
		При цьому, перший відповідач наголошує, що вказане рішення Антимонопольного комітету України апріорі не може вплинути на результати вже проведеної процедуру закупівлі, а лише має юридичне значення для процедур закупівлі, що проводились/проводяться після ухвалення такого рішення протягом наступних трьох років. В цьому аспекті зазначає, що відхилити тендерну пропозицію учасників торгів з підстав вчинення узгоджених антиконкурентних дій Замовник міг лише у випадку, якщо учасник протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
		Така підстава для прийняття рішення Замовником про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилення тендерної пропозиції передбачена п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі».З наведеного вище вбачається, що на момент прийняття оскаржуваного рішення тендерного комітету Відповідача у закупівлі UA-2019-10-25-003038-b були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції ПП «ЛВС МОНОЛІТ» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки були відсутні дані/відповідні докази, які б свідчили про притягнення ПП «ЛВС МОНОЛІТ» протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
		Таким чином, як вказує перший відповідач останнім під час проведення вищевказаної закупівлі, зокрема при перевірці наявності/відсутності визначених законодавством підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника, не допущено жодних порушень вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
		05.09.2023 року від представника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, через канцелярію суду (вх.№23858) надійшла відповідь на відзив, в якій представник прокуратури, зокрема, наголошує на тому, що пред`явлення позову прокурором у такому випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання послуги за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.
		Обставини вчинення ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради із закупівлі товару, а саме світильники та освітлювальна арматура (публічна закупівля UA-2019-10-25-003038-b), підтверджується рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 №70/64-р/к у справі №4/01-2-21.
		Орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямованні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, У тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
		Порушення ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного СКП «Харківзеленбуд» ХМР, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
		Дії ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ», які полягали у: подачі тендерних пропозицій указаних товариств з одного автоматизованого електронного майданчика; поданні цими учасниками їхніх пропозицій в один день, а також синхронності дій відповідних підприємств; найменуванні учасників електронних файлів за однаковим принципом; неподанні ПП «БУДЕРІЯ» повного пакету документів, передбачених тендерною документацією; незначній різниці між ціновими пропозиціями учасників, при тому учасники не знижували ціну; ідентичній відмінності документів учасників від встановленої Замовником форми та нехарактерній схожості документів довільної форми, наявності однакових граматичних та пунктуаційних помилок у документах тендерної пропозиції; наявності однакових властивостей файлів з документами; наявності ідентичних дефектів друку; однаковості ІР-адрес учасників для формування запитів на отримання ЄДРПОУ у період проведення торгів; використанні однієї і тієї ж точки доступу до мережі Інтернет під час входу до електронного кабінету для здійснення операцій по банківським рахункам; зазначенні учасниками торгів одного номеру телефону та однієї електронної пошти в електронному кабінеті клієнта AT «АЛЬФА БАНК» та наявності господарських відносин між ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» у період проведення торгів  є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів, проведених СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради із закупівлі товару, а саме світильники та освітлювальна арматура.
		Через вчинення ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.
		Тому, як вказує у відповіді представник прокуратури, дії ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору про закупівлю товару від 25.11.2019 №627 не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
		"06" вересня 2023 р. від представника ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», електронною поштою (Вхідний № 23895/23) надійшов відзив на позовну заяву, в якій останній заперечує проти заявлених позовних вимог , вказує на те, що посилання Прокурора, на порушення інтересів держави у бюджетній сфері внаслідок нібито не ефективного та не економічного використання бюджетних коштів, як підстави здійснення представництва її інтересів, є необгрунтованим, адже прийняття рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 13.11.2019 №338, та укладання договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 не порушило інтереси держави , а навпаки призвело до раціонального використання бюджетних коштів з наступних підстав:
		1. Прийняття цінової пропозиції ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» у розмірі 2 370 000,00 грн. не мало наслідком виходу за межі очікуваної вартості закупівлі, яка становила 2 391 000,00 грн., тобто, мало місце економічне використання бюджетних коштів.
		2. Прийняття цінової пропозиції ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» у розмірі 2 370 000,00 грн. було найбільш економічно вигідним у порівнянні з ціновою пропозицією іншого учасника тендеру - ПП «БУДЕРІЯ», цінова пропозиція якого становила 2 380 000,00 грн., тобто, мало місце ефективне використання бюджетних коштів.
		3. Прийняття цінової пропозиції ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» у розмірі 2 370 000,00 грн. здійснено із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.
		Натомість, Прокурор, роблячи акцент на антиконкурентних узгоджених діях, що призвели до спотворення результатів тендеру приходить до невідповідних обставинам справи висновкам про нібито нівелювання меті публічних закупівель - отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів, однак:
		1. Раціональне використання бюджетних коштів не могло б бути здійснено в інший за наведених умов спосіб, ніж прийняття рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 13.11.2019 № 338, та укладання договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627.
		2. Мета публічних закупівель не могла б бути досягнутою в інший за наведених умов спосіб, ніж прийняття рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 13.11.2019 № 338, та укладання договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627. З огляду на наведене вище, як посилається представник другого відповідача, Прокурор, зосереджуючись виключно на антиконкурентних узгоджених діях, що призвели до спотворення результатів тендеру, фактично не обгрунтовує наявність порушень інтересів держави , як підстави для здійснення інтересів , а саме:
		1. У чому ж саме полягає завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета прийняття рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 13.11.2019 № 338, та укладання договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627, оскільки мала місце закупівля Відповідачем-1 товарів за кошти місцевого бюджету.
		2. Також не підтверджена не відповідність рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 13.11.2019 № 338, та укладання договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 інтересам держави і суспільства, оскільки наведені Прокурором обставини щодо антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів тендеру не можуть свідчити про невідповідність оспорюваного правочину інтересам держави та не впливають на його дійсність.
		3. Який позитивний ефект буде досягнутий державою у разі визнання рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 13.11.2019 № 338, та договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 недійсними. Адже задоволення позовних вимог Прокурора навпаки призведе до погіршення державних інтересів з огляду на те, що товар було придбано за результатами публічної закупівлі новим, а повернення вживаного товару призведе до додаткових фінансових витрат.
		Таким чином, внаслідок прийняття рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання від 13.11.2019 № 338, та укладання договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627
		Представник другого відповідача наполягає на тому, що Відповідач-1 отримав від Відповідача-2 послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів, що свідчить про дотримання інтересів держави в сфері бюджетного законодавства; Прокурором порушення інтересів держави не доведено, а тому вказана законодавчо встановлена підстава для представництва інтересів держави Прокурором за ч. 3 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру відсутня.
		"06" вересня 2023 р. від представника ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», електронною поштою (Вхідний № 23895/23) надійшла заява, в якій представник другого відповідача просить суд , застосувати позовну давність до позовної заяви Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради та Північно-Східного офісу Держаудитслужби до Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради та Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" про визнання недійсним рішення тендерного комітету Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, оформленого протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт»; визнання недійсним договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627, укладеного між Спеціалізованим комунальним підприємством «Харківзеленбуд» Харківської міської ради і Приватним підприємством «ЛСВ МОНОЛІТ»; стягнення з Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на користь Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради 2 370 000,00 грн, а з Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради одержані ним за рішенням суду 2 370 000, 00 грн стягнути в дохід держави та відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності.
		В судовому засіданні 06.09.2023 постановлено протокольну ухвалу, відкладено підготовче засідання до 26.09.2023 о 12:30 год.
		В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 06.09.2023.
		08.09.2023 року від представника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, через канцелярію суду (вх.№24238) надійшла відповідь на відзив Приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» (другого відповідача) , в якій представник прокуратури, вказує на те, що порушення Приватним підприємством «ЛСВ МОНОЛІТ» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного тендеру, не сумісне із основними засадами цивільного законодавства, оскільки воно є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить і до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві. Допущені до аукціону учасники цієї закупівлі під час підготовки документації для участі тендері діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та пропозиції поза конкурентними засадами. Узгодивши свою поведінку, ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» усунули змагальність між собою, а отже, спотворили підсумки проведених торгів СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, порушивши його право на отримання найбільш ефективного для себе результату.
		ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» під час підготовки документації для участі у тендері (торгах), проведеному СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Унаслідок узгодженості поведінки товариств право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників (ПП «ЛСВ МОНОЛІТ») одержано не на конкурентних засадах, чим спотворено результати торгів.
		Враховуючи зазначене, прокуратура зазначає, що в діях Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
		Крім того, прокуратура, зазначає, що наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Харківської міської ради та Північно-Східного офісу Держаудитслужби шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовується:
		наявним порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, адже вчинення ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання послуги за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості, наслідком чого стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для цього;
		органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.
		Таким чином, на думку останнього, Прокурором дотримано вимоги абз. З ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». На виконання зазначених норм Шевченківською окружною прокуратурою м. Харкова попередньо, до пред`явлення позову, листами від 26.05.2023№ № 55-104-2711вих-23 і 55-104-2708вих-23 та від 26.06.2023 № № 55-104-3515вих-23 і 55-104-3513вих-23 повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.
		08.09.2023 року від представника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, через канцелярію суду (вх.№24241) надійшли заперечення на заяву другого відповідача щодо застосування строків позовної давності до заявлених позовних вимог, вказані заперечення долучені до матеріалів справи.
		В судовому засіданні 26.09.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання до "25" жовт023 року об 11:00 год.
		В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 26.09.2023.
		В судовому засіданні 25.10.2023 постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на 07 листопада 2023 року о(б) 10:30 год. В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 25.10.2023 року.
		03.11.2023 року від Харківської міської ради, через систему Електронний суд (Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.11.2023) надійшла заява про відмову від позову. 
		Як вбачається із матеріалів справи, Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради , Північно-Східного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача Спеціалізованого комунального підприємства "ХАРКІВЗЕЛЕНБУД" Харківської міської ради, 2-ого відповідача Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт", про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору про закупівлю робіт.
		Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
		Пунктом 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
		Суд не приймає посилання позивача 1 на те, що Харківська міська рада не вважає свої інтереси порушеними, та на те, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протиправне витрачання позивачем чи відповідачами коштів з місцевого бюджету та перевищення ліміту використання бюджетних коштів, та на те, що прокурором не обґрунтовано та не доведено, що Харківська міська рада та її виконавчі органи не здійснюють або неналежим чином здійснюють свої повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади України, як на підставу для подання заяви про відмову від позову, оскільки як вбачається із змісту пунктів 1, 2 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (частини 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
		При цьому, суд враховує, що відмова позивача 1 від позову не є обов`язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача 1 з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті.
		При вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю, зокрема якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави; - відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
		Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		З огляду на вищевикладене, суд надавши оцінку наявним у матеріалах справи документах, із урахуванням позиції представників сторін, підтримування прокурором позовної заяви, дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви (Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.11.2023) про відмову від позову у справі.
		"03" листопада 2023 р. від Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України електронною поштою (Вхідний № 30050/23) надійшли документи витребувані ухвалою суду про відкриття провадження від 07.08.2023 року. 
		Протокольною ухвалою суду від 07.11.2023 року, на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні на 22.11. 2023 року о(б) 12:30 год.
		Прокурор в судовому засіданні 22.11.23р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.
		Представник першого позивача в судовому засіданні 22.11.2023 року в судовому засіданні підтримав заяву про відмову від позову.
		Представник другого відповідача в судове засідання 22.11.2023 року , не з`явився .
		Представник першого та другого відповідачів в судовому засіданні 22.11.23р. проти позову заперечували в повному обсязі, просили суд відмовити в задоволенні позову застосувавши строк позовної давності до заявлених позовних вимог.
		Представник третьої особи (Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ) не з`явився.
		В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
		В ході розгляду справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
		Присутні в судовому засіданні представники прокуратури, першого позивача,відповідачів погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами відповідно до ст. 74 ГПК України.
		За ст. 219 ГПК України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
		У судовому засіданні 22.11.2023, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою судом встановлено наступне.
		Згідно з п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, яким є Закон України "Про прокуратуру".
		У ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Тлумачення ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.
		Таким чином, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, у зв`язку із чим у законодавстві встановлено, що, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		При цьому, під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
		Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
		У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Таким чином, розкрите Конституційним Судом України поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
		Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
		У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі електричної енергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання.
		Крім того, укладенням додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушено матеріальні державні інтереси, оскільки, з урахуванням додаткових угод замовник торгів фактично отримав меншу кількість електричної енергії, що призводить до порушення суспільних інтересів в частині забезпечення досягнення мети проведеної тендерної закупівлі.
		Звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як раціональне та максимально ефективне витрачення бюджетних коштів, що здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства.
		Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) додаткових угод до договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
		Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і порушує інтереси держави.
		Разом з цим, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.
		Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
		Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.
		Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
		Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.12.2021 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.
		Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Як зазначено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
		Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.
		Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (пункт 3 частини 1 статті 26).
		З указаних норм матеріального права вбачається, що міська рада (у спірних правовідносинах - Харківська міська рада) має повноваження здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатами таких закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів. У свою чергу договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 укладено за наслідками проведеної СКП «Харківзеленбуд» ХМР закупівлі, його оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
		Отже, Харківська міська рада наділена повноваженнями щодо затвердження та виконання місцевого бюджету м. Харкова, контролю за його виконанням, здійснює правоможності з володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (зокрема, коштами місцевого бюджету).
		Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
		Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).
		Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 названого Закону).
		При цьому на підставі п. п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п. п. 1, 3 п. З указаного Положення).
		Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. абз. 1, 3 пп. 9 п. 4 цього Положення).
		Згідно з пп. 20 п. 6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
		Таким чином саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.
		Відповідно до п. 7 згаданого Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи
		Одним із таких органів є Північно-Східний офіс Держаудитслужби, який наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю по Харківській області, в тому числі по м. Харкові.
		У постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зробив висновок, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
		Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі № 912/898/18 вказав, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
		Таким чином прокурором дотримані вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та обґрунтовано наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави.
		Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
		Спеціалізованим комунальним підприємством «Харківзеленбуд» Харківської міської ради 25.10.2019 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення стосовно проведення відкритих торгів із закупівлі товару, а саме світильники та освітлювальна арматура (декоративний елемент освітлювання) (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2019-10-25-003038-b), доступне за посиланням hUps://prozorro.gov.ua/lender/lJA-2019-10-25-003038- Ь.
		Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2 391 000,00 гривень.
		Тендерні пропозиції з метою участі у відкритих торгах подано двома суб`єктами господарювання: ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ», що підтверджується формою протоколу розгляду тендерних пропозицій.
		Тендерна пропозиція ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» становила 2 370 000,00 грн., а ПП «БУДЕРІЯ» - 2 380 000,00 грн.
		Упродовж аукціону розмір пропозицій учасників не змінювався.
		Ураховуючи, що найбільш економічно вигідною виявилася тендерна пропозиція ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», електронною системою закупівель вона розкрита першою, що підтверджується формою протоколу розкриття тендерних пропозицій.
		Рішенням тендерного комітету СКП «Харківзеленбуд» ХМР, оформленим протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», яка відповідала кваліфікаційним критеріям і технічним вимогам та мала ціну 2 370 000,00 грн. Цим же рішенням тендерного комітету вирішено укласти з указаним учасником договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 у строк із 25.11.2019 до 31.12.2019.
		У зв`язку з викладеним електронною системою закупівель сформовано повідомлення про намір укласти договір.
		Між СКП «Харківзеленбуд» ХМР та ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» 25.11.2019 укладено договір про закупівлю товарів №627, згідно з умовами якого ПП «ЛВС Моноліт» зобов`язується передати у власність СКП «Харківзеленбуд» ХМР Товар, а останній зобов`язується прийняти та оплатити Товар, зазначений у Специфікації, яка являється невід`ємною частиною даного Договору (ДК 021:2015 - 31520000-7 Світильники та освітлювальна арматура (декоративний елемент освітлення), кількість товару: 12 шт.).
		Згідно з п. 3.1 Договору №627 ціна договору становить 2 370 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 395 000,00 грн.
		Відповідно до п. 3.4 Договору №627 джерело фінансування - кошти міського бюджету.
		За п.п. 4.1, 4.1.2, 4.2 Договору №627, розрахунки за поставлений Товар здійснюються СКП «Харківзеленбуд» ХМР на умовах після оплати протягом 30 банківських днів на підставі оформленої належним чином видаткової накладної шляхом перерахування останнім коштів на поточний рахунок ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» після отримання Товару згідно з наданою накладною. При отриманні Товару СКП «Харківзеленбуд» ХМР передає представнику ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» доручення на отримання Товару, а представник ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» передає представнику СКП «Харківзеленбуд» ХМР накладну і товарно-транспортну накладну, які оформлені належним чином. Останній здійснює оплату за поставлений Товар на умовах після оплати протягом 30 банківських днів після поставки товару, що підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною або Актом приймання-передачі протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідного фінансування на свій реєстраційний рахунок, передбаченого для оплати поставленого Товару.
		Розрахунки за поставлений Товар здійснюються СКП «Харківзеленбуд» ХМР по мірі надходження коштів з міського бюджету в межах відповідних бюджетних асигнувань. Такі умови фінансування виключають пред`явлення штрафних санкцій щодо оплати за поставлений Товар.
		Відповідно до XII Розділу спірного договору специфікація та технічне завдання є його невід`ємною складовою.
		Так, Специфікацією встановлено, що ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» зобов`язується передати, а СКП «Харківзеленбуд» ХМР прийняти та оплатити наступний товар: декоративний елемент освітлення «Хмаринки» 1,3 х 2,05 х 0,95м. у кількості 6 шт. (ціна усього - 444 612, 00 грн. з ПДВ), декоративний елемент освітлення «Квіти» 6,0 х 1,85 х 1,0 м. у кількості 3 шт. (ціна усього- 1 005 303,00 грн. з ПДВ) та декоративний елемент освітлення «Квіти» 4,3 х 1,85 х 1,0 м. у кількості 3 шт. (ціна усього  920 085, 00 грн. з ПДВ). Загалом ціна складає 2 370 000,00 грн. (два мільйони триста сімдесят тисяч гривень нуль копійок), у тому числі ПДВ - 395 000,00 грн. (триста дев`яносто п`ять тисяч гривень нуль копійок).
		Платіжним дорученням №59 від 28.11.2019 (фактично оплачено 29.11.2019) СКП «Харківзеленбуд» ХМР переказав на користь ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» 2 370 000,00 грн., як оплату за договором про закупівлю товарів (декоративний елемент освітлення) від 25.11.2019 №627 (№трансакції 155567555).
		Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 №70/64-р/к у справі №4/01 -2-21 визнано, що ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» учинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру (торгів), шляхом узгодження ними своїх дій під час підготовки та участі в проведеній СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради закупівлі товару, а саме світильники та освітлювальна арматура згідно з оголошенням №UA-2019-10-25-003038-b.
		Указане рішення (за винятком конфіденційної та інформації з обмеженим доступом) оприлюднене на офіційному веб-сайті Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та доступне за посиланням https://eastmtv.amcu.gov.ua/npas/pro- poiushcnnva-zakonoda\stva-pro-zahist-ekonomichnovikonkurencivi-ta- nakladcnnva-shtralu-34.
		Воно обгрунтоване характерними спільними особливостями оформлення та подання ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» тендерних пропозицій, а саме:
		- подачею тендерних пропозицій указаних товариств з одного автоматизованого електронного майданчика «zakupki.prom.ua»;
		- поданням цими учасниками їхніх пропозицій в один день (08.11.2019 о 11:18 та о 15:37), а також синхронністю дій відповідних підприємств;
		- найменуванням учасників електронних файлів за однаковим 
		-принципом;
		-неподанням ПП «БУДЕРІЯ» повного пакету документів, передбачених тендерною документацією;
		-незначною різницею між ціновими пропозиціями учасників (10 000,00 грн., або 0,42 відсотка), при тому учасники не знижували ціну;
		-ідентичною відмінністю документів учасників від встановленої Замовником форми та нехарактерною схожістю документів довільної форми, наявністю однакових граматичних та пунктуаційних помилок у документах тендерної пропозиції;
		-наявністю однакових властивостей файлів з документами;
		-наявністю ідентичних дефектів друку;
		-однаковістю IP-адрес учасників для формування запитів на отримання ЄДРПОУ у період проведення торгів;
		-використанням однієї і тієї ж точки доступу до мережі Інтернет під час входу до електронного кабінету для здійснення операцій по банківським рахункам;
		-зазначенням учасниками торгів одного номеру телефону та однієї електронної пошти в електронному кабінеті клієнта AT «АЛЬФА БАНК»;
		-наявністю господарських відносин між ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» у період проведення торгів.
		Ураховуючи наведене, Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України дійшла висновку, що допущені до аукціону учасники цієї закупівлі під час підготовки документації для участі тендері діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та пропозиції поза конкурентними засадами. Узгодивши свою поведінку, ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» усунули змагальність між собою, а отже, спотворили підсумки проведених торгів СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, порушивши його право на отримання найбільш ефективного для себе результату.
		ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» листом від 25.06.2021 №2506-1 та ПП «БУДЕРІЯ» листом без дати та номеру висловило свої заперечення на подання з попереднім висновком у справі №4/01-2-21, які в цілому зводяться до невизнання вчинених правопорушень, однак вони не місять жодних фактичних даних, якими б спростовувався даний висновок.
		Рішенням господарського суду Харківської області 12.10.2021 у справі №922/3737/21 було повернуто позовну заяву ПП «ЛСВ Моноліт» до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення разом із доданими до неї документами у зв`язку із не усуненням у встановлений судом процесуальний строк недоліків позовної заяви. В апеляційному порядку згадане рішення оскаржене не було.
		Таким чином, рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 №70/64-р/к оскаржене не було та залишається чинним.
		При зверненні до суду з позовом у даній справі прокурор вважає, що ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» під час підготовки документації для участі у тендері (торгах), проведеному СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради, діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі». Унаслідок узгодженості поведінки товариств право на укладення договору за результатами торгів одним з учасників (ПП «ЛСВ МОНОЛІТ») одержано не на конкурентних засадах, чим спотворено результати торгів.
		Узгоджений характер дій ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», на переконання прокуратури, вказує як на усвідомлення ним їх протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору). Вольова спрямованість антиконкурентних узгоджених дій зазначеного підприємства свідчить про їх умисність.
		Як наслідок, прокурор просить суд:
		- визнати недійсним рішення тендерного комітету Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152), оформлене протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769),
		- визнати недійсним договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627, укладений між Спеціалізованим комунальним підприємством «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) і приватним підприємством «ЛСВ МОНОЛІТ» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769).
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими , з огляду на таке.
		Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. В статті 174 Господарського кодексу України ви значено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд. Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		У відповідності до ст. 173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписи ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Згідно з ч. З ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		Норма аналогічного змісту міститься у ч. 1 ст. 208 ГК України.
		У п. 3.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
		До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.
		Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
		Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
		Частиною 3 ст. 5 ГК України регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
		У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. З ст. 228 ЦК України в сукупності зч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.
		Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
		Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.
		Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.
		Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15 тощо.
		До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. З ЦК України).
		Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		При цьому ч. 5 ст. 13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.
		Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
		Статтями 1,4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно- господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
		Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.
		Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 указаного Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
		Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 цього Закону).
		Разом із тим Закон України «Про публічні закупівлі», як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 указаного Закону закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.
		Учасники процедур закупівлі, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону).
		Крім того, конкурентна процедура закупівлі (тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів (п. 13 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону).
		Щодо підстав для визнання недійсним рішення тендерного комітету СКП «Харківзеленбуд» ХМР, оформленого протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338.
		Обставини вчинення ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради із закупівлі товару, а саме світильники та освітлювальна арматура (публічна закупівля UA-2019-10-25- 003038-Ь), підтверджується рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.06.2021 №70/64-р/к у справі №4/01-2-21.
		Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямованні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником.
		Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.
		Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.
		Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.
		Проте порушення ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеного СКП «Харківзеленбуд» ХМР, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.
		Дії ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ», які полягали у: подачі тендерних пропозицій указаних товариств з одного автоматизованого електронного майданчика; поданні цими учасниками їхніх пропозицій в один день, а також синхронності дій відповідних підприємств; найменуванні учасників електронних файлів за однаковим принципом; неподанні ПП «БУДЕРІЯ» повного пакету документів, передбачених тендерною документацією; незначній різниці між ціновими пропозиціями учасників, при тому учасники не знижували ціну; ідентичній відмінності документів учасників від встановленої Замовником форми та нехарактерній схожості документів довільної форми, наявності однакових граматичних та пунктуаційних помилок у документах тендерної пропозиції; наявності однакових властивостей файлів з документами; наявності ідентичних дефектів друку; однаковості IP-адрес учасників для формування запитів на отримання ЄДРПОУ у період проведення торгів; використанні однієї і тієї ж точки доступу до мережі Інтернет під час входу до електронного кабінету для здійснення операцій по банківським рахункам; зазначенні учасниками торгів одного номеру телефону та однієї електронної пошти в електронному кабінеті клієнта AT «АЛЬФА БАНК» та наявності господарських відносин між ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» у період проведення торгів - є узгодженою поведінкою, що стосується спотворення результатів торгів, проведених СКП «Харківзеленбуд» Харківської міської ради із закупівлі товару, а саме світильники та освітлювальна арматура.
		Через вчинення ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ» антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього замовник був змушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.
		Тому дії ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору про закупівлю товару від 25.11.2019 №627 не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.
		Таким чином суд погоджується з доводами прокурора стосовно того, що в діях ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства.
		Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення СКП «Харківзеленбуд» ХМР зазначеного тендеру та недобросовісне отримання права на укладення договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627.
		Таким чином, суперечлива мета дій ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.
		В силу положень ст. 202 ЦК України рішення тендерного комітету СКП «Харківзеленбуд» ХМР, оформлене протоколом його засідання від 13.11.2019 №338, яким ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» вирішено визнати переможцем, акцептувати його пропозицію та укласти із ним угоду, є правочином,
		учиненим СКП «Харківзеленбуд» ХМР та спрямованим на набуття у нього та вказаного товариства цивільних прав та обов`язків щодо укладення договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627.
		Схожий за змістом висновок щодо застосування ст. 202 ЦК України в подібних правовідносинах викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.
		У зв`язку із цим рішення тендерного комітету СКП «Харківзеленбуд» ХМР, оформлене протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, суперечить інтересам держави та суспільства з умислу однієї сторони - ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» і підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. З ст. 228 ЦК України.
		Щодо підстав для визнання недійсним договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627.
		Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній на момент укладення спірної угоди, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.
		Норму аналогічного змісту містить ч. 1 ст. 41 указаного Закону в редакції, чинній на сьогодні.
		Тендер відбувся за реальної (фактичної) участі в ньому двох учасників - ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та ПП «БУДЕРІЯ», які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендеру.
		Отже, придбання СКП «Харківзеленбуд» ХМР товарів відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендеру її видимості.
		Поведінка ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.
		Тому договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627, укладений за підсумками тендеру, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.
		При цьому підстави для визнання недійсним рішення тендерного комітету СКП «Харківзеленбуд» ХМР, оформленого протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, зазначені в розділі 2.1 позову, повною мірою застосовні для визнання недійсним договору про закупівлю товарів від 25.11.2019№627.
		Крім того, згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, після прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
		Ураховуючи зазначене, спірний договір про закупівлю товарів від 25.11.2019№ 627 укладено у результаті прийняття спірного рішення тендерного комітету СКП «Харківзеленбуд» ХМР, оформленого протоколом його засідання від 13.11.2019 №338, яке підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 і ч. З ст. 228 ЦК України.
		Неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття спірного рішення тендерного комітету, не може мати правомірного наслідку - укладення договору про закупівлю товарів від 25.11.2019№627.
		Отже, недійсність результатів спірної закупівлі свідчить про незаконність укладеного за підсумками її проведення договору (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 910/16309/18).
		Щодо застосування наслідків недійсності договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627.
		Згідно з абз. 1 ч. І ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.
		Рішення тендерного комітету СКП «Харківзеленбуд» ХМР, оформлене протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338 та договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 оспорюються з підстав їх невідповідності вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме у зв`язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ПП «ЛСВ МОНОЛІТ».
		Цивільний Кодекс України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.
		Так, згідно з ч. З ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» за спірним договором на підставі платіжного доручення №59 від 28.11.2019 (фактично оплачено 29.11.2019) від СКП «Харківзеленбуд» ХМР одержано грошові кошти в сумі 2 370 000,00 грн. (№ трансакції 155567555).
		Отже, ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнило бюджетні кошти в сумі 2 370 000,00 гривень.
		Вищенаведене свідчить про наявність у ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» умислу на укладення спірного Договору, який суперечить інтересам держави і суспільства з метою отримання прибутку.
		Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.
		В даному випадку відповідач вказує на те, що ані Харківська міська рада, ані Північно-східний офіс Держаудитслужби не наділені повноваженнями щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції.
		Такими органами є органи Антимонопольного комітету України - Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України.
		Таким чином, Харківська міська рада та Північно-східний офіс Держаудитслужби могли довідатись про обставини порушення інтересів держави лише після проведення відповідної перевірки органами Антимонопольного комітету України.
		Саме тому у позовній заяві зазначено, що про порушення договором про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 інтересів держави та суспільства з умислу ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» та про особу, яка їх порушила, позивачі і прокурор могли довідатися лише з 29.06.2021.
		Судом враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі № 638/16768/19, де, зокрема, вказано таке: "Ключовим питанням на яке належить надати відповідь у цій справі, з урахуванням доводів касаційної скарги та обставин встановлених судами, є те, з якого моменту починається перебіг позовної давності за вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, яка пред`явлена заінтересованою особою (не стороною нікчемного правочину). А отже, положення ст. 253 ЦК України поширюються на всі випадки встановлення початку перебігу строків; в окремих положеннях ЦК міститься правило про визначення перебігу строку від дня чи з часу, а не від наступного дня. Такий прийом законодавчої техніки законодавець застосував, керуючись принципом економії нормативного матеріалу, проте він жодним не змінює загального правила передбаченого в ст. 253 ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19); частина третя ст. 261 ЦК України є спеціальною нормою стосовно частини першої ст. 261 ЦК України. Законодавець у частині третій ст. 261 ЦК України передбачив особливості початку перебігу позовної давності. З урахуванням принципу розумності та справедливості, очевидним є те, що закріплення особливого початку перебігу з початком виконання нікчемного правочин має поширюватися тільки на сторін нікчемного правочину. Оскільки саме сторони (сторона) здійснюють виконання і, зрозуміло, що їм про його здійснення має бути відомо. Тобто, презюмується, що сторони (сторона) нікчемного правочину обізнані про початок його виконання. Натомість заінтересована особа (не сторона нікчемного правочину), яка пред`являє вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, вочевидь може й не знати про існування нікчемного правочину, а також про те, що почалося виконання нікчемного правочину; для визначення початку перебігу позовної давності за вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
		Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, яким було доповнено Цивільний кодекс України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені у тому числі статтями 257 та 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину.
		Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- СоУ-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України.
		Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМУ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020,№641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021,№ 855 від 11.08.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 229 від 23.02.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022,№ 383 від 25.04.2023 
		Отже, карантин в Україні встановлено з 12 березня 2020 року і до 30.06.2023 строк його дії продовжено, а тому перебіг строків позовної давності з 12 березня 2020 року був зупинений.
		Крім того, Законом України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Закон) відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 85 Конституції України та ст. 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» затверджено Указ Президента України від 24.02.2023,яким в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан.
		Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Згідно з Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2011, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023.
		Згідно зі ст. 1 цього Закону воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройно! агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ унормовано, що відповідно до п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
		Таким чином, системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що у період дії в Україні воєнного стану строки позовної давності, як загальної, так і спеціальної, визначені Цивільним кодексом України, не сплинули, а продовжені на строк дії воєнного стану.
		Отже, на момент пред`явлення цього позову 02.08.2023 не сплив строк позовної давності щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення тендерного комітету Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152), оформлене протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769) та визнання недійсним договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627, укладений між Спеціалізованим комунальним підприємством «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) і приватним підприємством «ЛСВ МОНОЛІТ» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769), а тому відповідна заява відповідача про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.
		Підсумовуючи вищенаведене, вимоги про про визнання недійсним рішення тендерного комітету Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152), оформлене протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769) та визнання недійсним договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627, укладений між Спеціалізованим комунальним підприємством «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) і приватним підприємством «ЛСВ МОНОЛІТ» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769), є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
		Ураховуючи те, що позов задоволено повністю, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 40 918,00 грн слід покласти на відповідачів рівними частинами.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 14,19,124,129, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 3, 36, 37, 43 Закону "Про публічні закупівлі", ст. 203, 215, 236, 251, 257, 267, 655, 669, 670, 712 Цивільного кодексу України та ст. 4, 20, 45,52, 53, 73,74, 77, 86,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити повністю.
		Визнати недійсним рішення тендерного комітету Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради {61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152), оформлене протоколом його засідання від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію приватного підприємства «ЛСВ Моноліт» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769).
		Визнати недійсним договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627, укладений між Спеціалізованим комунальним підприємством «Харківзеленбуд» Харківської міської ради (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) і приватним підприємством «ЛСВ МОНОЛІТ» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769).
		Стягнути з приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» {43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769) на користь Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) 2 370 000,00 грн.
		Стягнути з Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) одержані ним за рішенням суду 2 370 000, 00 грн. стягнути в дохід держави.
		Стягнути з приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» (43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769) на користь Харківської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейськаслужба Україним. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010 - 20459,0грн. судового збору.
		Стягнути з Спеціалізованого комунального підприємства «Харківзеленбуд» Харківської міської ради (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152)на користь Харківської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010 -20 459,0грн. судового збору.
		Накази видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова(вул. Тобольська, 55А, м, Харків, 61072 ) за участю Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4 ) 
		Позивач: Харківська міська рада (61003, майдан Конституції,7, м. Харків код ЄДРПОУ 04059243 ).
		Позивач: Північно-Східний офіс Держаудитслужби(61022, м. Харків, майдан Свободи, буд, 5, Держпром, 4 під., 10 поверх код ЄДРПОУ 40478572).
		1-й відповідач -спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд» Харківської міської ради (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А; код за ЄДРПОУ 03362152) .
		2-й відповідач - приватне підприємство «ЛСВ МОНОЛІТ» (43005, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Шопена, буд. 22, каб. 61; код за ЄДРПОУ 34015769)
		3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 пов., кім. 35, місто Харків, 61022 код ЄДРПОУ: 22630473.
		 
		Повне рішення складено "28" листопада 2023 р. 
		 
		СуддяО.О. Присяжнюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...