Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/41/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту права власності; усунення перешкод у користуванні майном.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2016. Зареєстровано: 28.04.2016. Забезпечено надання загального доступу: 04.05.2016.
Дата набрання законної сили: 14.07.2016 (частково)
Результат оскарження 14.07.2016 Харківський апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  
		тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		________________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"29" березня 2016 р.Справа № 922/41/16
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Аюпової Р.М.       
		при секретарі судового засідання Семенову О.Є.
		 
		розглянувши справу 
		за позовом   Первинної організації профспілки працівників Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", м. Красноармійськ     до  1. Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", м.Родинське ,   2. Товариства з обмеженою відповідальністю  "Краснолиманське", м. Красноармійськ ,   3. Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торгівельний Дім-ресурс", м. Харків,  3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державна служба геології та надр України, м. Київ,   про   та за позовом третьої особи  до   про визнання недійсним дозволу Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська", м. Родинське  1. Товариства з обмеженою відповідальністю  "Краснолиманське", м. Красноармійськ, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торгівельний Дім-ресурс", м. Харків, 3. Державної служби геології та надр України, м. Київ визнання недійсними угод та зобов'язання вчинити певні дії.за участю представників сторін:
		Представник позивача - не з'явився;
		Представник першого відповідача (третя особа з самостійними вимогами) - ОСОБА_1, дов. від 26.01.2016р.;
		Представник другого відповідача - не з'явився;
		Представник третього відповідача - не з'явився;
		Третя особа - не з'явився.  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - первинна організація профспілки працівників Державного підприємства «ВК «Краснолиманська» звернулась із позовом до відповідачів: ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс», ТОВ «Краснолиманське», ДП «ВК «Краснолиманська», та третьої особи, на стороні відповідачів: Державної служби геології та надр України, - із вимогами визнати недійсним договір № 30/12-06 щодо врегулювання економічних, технічних та правових відносин між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» при будівництві обєктів нового блоку від 30.12.2013, укладений між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське»; визнати недійсною додаткову угоду від 27.12.2013 до договору № 287/05 щодо врегулювання економічних, технічних та правових відносин між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» при будівництві обєктів нового блоку від 13.05.2005, укладену між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське»; визнати недійсним договір підряду № 01/10-3 від 01.10.2014, укладений між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське»; визнати недійсним договір субпідряду № 09/11-1 від 09.11.2015, укладений міжДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс». 
		Ухвалою господарського суду від 11.01.2016р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.02.2016р. об 11:00 год. Залучено до участі у справі Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Державну службу геології та надр України, м. Київ.
		Також розглядається  позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська" м. Родинське  до Товариства з обмеженою відповідальністю  "Краснолиманське", м. Красноармійськ,  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Торгівельний Дім-ресурс", м. Харків, Державної служби геології та надр України з вимогою: визнати недійсним спеціальний дозвіл № 3316 на користування надрами від 19.12.2003 в редакції від 2013 року (внесення змін), оформлений на імя ТОВ «Краснолиманське»; визнати недійсною угоду № 3316 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 13.11.2013, укладену між ТОВ «Краснолиманське» та Державною службою геології та надр України, що є додатком до спеціального дозволу № 3316 на користування надрами від 19.12.2003 в редакції від 2013 року (внесення змін); визнати недійсними накази Державної служби геології та надр України № 174 від 28.04.2012 та № 440 від 30.08.2013 в частині продовження ТОВ «Краснолиманське» строку дії спеціального дозволу № 3316 на користування надрами; визнати право ДП «ВК «Краснолиманська»  на користування надрами в межах шахтного поля діючої шахти «Краснолиманська», пласти: m42, l3, k5+k5B; визнати недійсним договір № 30/12-06 щодо врегулювання економічних, технічних та правових відносин між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» при будівництві обєктів нового блоку від 30.12.2013, укладений між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське»; визнати недійсною додаткову угоду від 27.12.2013 до договору № 287/05 щодо врегулювання економічних, технічних та правових відносин між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» при будівництві обєктів нового блоку від 13.05.2005, укладену між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське»; визнати недійсним договір підряду № 01/10-3 від 01.10.2014, укладений між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське»; визнати недійсним договір субпідряду № 09/11-1 від 09.11.2015, укладений між ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» та ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс»; зобовязати Державну службу геології та надр України здійснити дії з анулювання спеціального дозволу  № 3316 на користування надрами від 19.12.2003 в редакції від 2013 року (внесення змін), оформленого на імя ТОВ «Краснолиманське», у звязку із визнанням недійсним  спеціального дозволу  № 3316 на користування надрами від 19.12.2003 в редакції від 2013 року (внесення змін), оформленого на імя ТОВ «Краснолиманське», прийнятий до сумісного розгляду з первісним позовом, ухвалою господарського суду від 09.03.2016р.
		У судове засідання  29.03.2016р. представник  позивача не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
		Представник першого відповідача (третя особа з самостійними вимогами), присутній у судовому засіданні 29.03.2016р., підтримав позовні вимоги позивача. Також підтримав позовні вимоги третьої особи та зазначив, що спірними правовідносинам порушено права саме ДП «ВК «Краснолиманська», а не позивача, тому ДП «ВК «Краснолиманська», як третя особа, заявляє самостійні вимоги на предмет спору до відповідачів. ДП «ВК «Краснолиманська» зазначає, що надання надр у користування ТОВ «Краснолиманське» на підставі спеціального дозволу № 3316 на користування надрами від 19.12.2003 в редакції від 2013 року (внесення змін) було здійснено всупереч  прав та інтересів ДП «ВК «Краснолиманська» та держави, та в порушення постанови КМУ від 15.07.1997 № 742 «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» та п. п. 8, 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 № 615. Через канцелярію суду надав додаткові докази по справі (вх. № 10186), які судом долучаються до матеріалів справи.
		Представник другого відповідача у судове засідання 29.03.2016р. не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 22.01.2016 року, про що свідчить відмітки про направлення ухвал суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи, які направлялись на адресу відповідача. Як свідчать матеріали справи, ухвали суду, які направлялись на адресу другого відповідача повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв'язку  за закінченням терміну зберігання.
		У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначає, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що другий відповідач ТОВ «Краснолиманське», належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
		Представник третього відповідача - ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс» у судове засідання не з'явився, матеріали справи містять відзив на позов, в якому третій відповідач проти позову заперечує в частині, що стосується ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс», вважає, що є дійсним договір субпідряду № 09/11-1 від 09.11.2015р., укладений між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс», та просить розглянути справи без участі представника ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс».
		Представник Державної служба геології та надр України у судове засідання 29.03.2016р. не з'явився, матеріали справи містять клопотання про   розгляд справи за відсутності представника Державної служби геології та надр України (вх. № 9188) та пояснення по суті спору, в яких просить відмовити ДП «ВК «Краснолиманська» в задоволені позовних вимог, оскільки повноваження  Державної служби геології та надр України є дискреційними, та Державна служба геології та надр України діяла на підставі та в межах повноважень при продовжені строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 3316.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною ОСОБА_2 України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
		Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
		Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне:
		Згідно статуту ДП «ВК «Краснолиманська», затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 174 від 01.06.2011, погодженого головою  профспілкового комітету ДП «ВК «Краснолиманська» та зареєстрованого 14.06.2011,   ДП «ВК «Краснолиманська» засноване на державні власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 05.11.2001 № 535 та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. 
		Основним видом діяльності ДП «ВК «Краснолиманська» є добування кам'яного вугілля.  ДП «ВК «Краснолиманська» здійснює добування на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 4403 від 28.09.2007 та акту про надання гірничого відводу №1422 від 24.12.2007. ДП «ВК «Краснолиманська» надана у користування земля на підставідержавного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 26.11.2002 (землі добувної промисловості), державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 25.01.2008 (землі добувної промисловості), державного акту на право постійного користування земельною ділянкою ДП «ВК «Краснолиманська» від 13.07.2007 (для розширення породного відвалу).
		ДП «ВК «Краснолиманська» здійснює свою діяльність із добування  вугілля в межах поля шахти «Краснолиманське». Також в межах даного поля шахти «Краснолиманське» надано право на користування надрами ТОВ «Краснолиманське».
		В листопаді 2013 року було продовжено ТОВ «Краснолиманське» строк дії  спеціального дозволу № 3316 на користування надрами від 19.12.2003. Надра, що надані у користування ТОВ «Краснолиманське», були виділені за рахунок зменшення обсягу надр, що знаходились у користуванні  ДП «ВК «Краснолиманська».
		Згідно листа Інституту геотехнічної механіки Національної академії наук України № 311-22/11-1-25 від 25.03.2015, листа Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» № 13/19-22-87 від 25.03.2015, звіту № 30-15 за результатами внутрішнього аудиту ДП «ВК «Краснолиманська», проведеного Міненерговугілля України за період з 01.01.2015 по 30.11.2015 на виконання наказу Міненерговугілля України від 22.12.2015 № 832 (стор. 22) запаси вугілля, що були надані ТОВ «Краснолиманське» по пластах m42, l3, k5+k5B, розташовані всередині ліцензійної площі ДП «ВК «Краснолиманська». Безпосереднього виходу на земну поверхню гірничі роботи ТОВ «Краснолиманське» не мають. Тому між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» було укладено Договір № 287/05 від 13.05.2005 щодо врегулювання спільної роботи в межах єдиного шахтного господарства та розподілу обовязків з будівництва обєктів нового блоку в межах  проекту «Розкриття та підготовка скидової частини та резервних запасів».
		Всупереч умовам Договору № 287/05 від 13.05.2005 р. ТОВ «Краснолиманське» не виконало станом на грудень 2013 року  свої обовязки із  проведення 27 620 п.м. гірничих виробок для розкриття та підготовки запасів похилого поля пласта m42 до ізогіпси  650 м., похилого поля за скидової частини пласта l3 до ізогіпси  1080 м.
		У протоколі технічної наради Мінвуглепрому України з розгляду перспективної програми розвитку гірничих робіт ДП «ВК «Краснолиманська» від 29.09.2009 рокузафіксовано неналежне виконання ТОВ «Краснолиманське» своїх обовязків за Договором № 287/05 від 13.05.2005: ДП «ВК «Краснолиманська» проведено 2 068 п.м. або 65,3% від умов Договору № 287/05 від 13.05.2005, а ТОВ «Краснолиманське» проведено 1 800 п.м. або 6% від передбаченого Договором № 287/05 від 13.05.2005.
		Згідно Звіту про виконання протокольних доручень технічної наради Мінвуглепрому України, наданих при розгляді перспективної програми розвитку гірничих робіт ДП «ВК «Краснолиманська» 29.09.2009,та Протоколу намірів від 12.10.2009 року щодо виконання доручень протоколу технічної наради Мінвуглепрому України з розгляду перспективної програми розвитку гірничих робіт ДП «ВК «Краснолиманська» від 29.09.2009:- ТОВ «Краснолиманське» зобовязалось з 01.12.2009 року розпочати будівництво похилу за скидової частини пласта l3, першу чергу виробок якої ТОВ «Краснолиманське» повинно було закінчити у 2013 році;- ТОВ «Краснолиманське» зобовязалось з 01.01.2010 року розпочати будівництво похилу пласта m42, яке закінчити ТОВ «Краснолиманське» повинно було у 2013 році.
		Згідно звіту № 30-15 за результатами внутрішнього аудиту ДП «ВК «Краснолиманська», проведеного Міненерговугілля України за період з 01.01.2015 по 30.11.2015 на виконання наказу Міненерговугілля України від 22.12.2015 № 832 (стор. 21) та довідки ДП «ВК «Краснолиманська» від 01.12.2015 року фактично станом на 01.10.2014 ТОВ «Краснолиманське» проведено гірничих виробок 7 306 п.м., що складає 26,45% від запланованого обєму за Договором № 287/05 від 13.05.2005, що підтверджується Розподільчою відомістю спільного будівництва обєктів нового блоку шахти «Краснолиманська»:по пласту m42  4 678 п.м. (38,50% від запланованого обєму за Договором № 287/05 від 13.05.2005);по пласту l3  2 628 п.м. (16,99% від запланованого обєму за Договором № 287/05 від 13.05.2005).
		Невиконання ТОВ «Краснолиманське» своїх зобовязань за Договором № 287/05 від 13.05.2005 також підтверджується листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 04/35-2094 від 17.11.2015 на лист Донецької облдержадміністрації від 02.11.2015 № 13/2399 щодо стабілізації роботи ДП «ВК «Краснолиманська».
		Офіційно зареєстроване місцезнаходження ТОВ «Краснолиманське» згідно даних з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (http://www.irc.gov.ua/) - 85310, Донецька область, місто Красноармійськ, місто Родинське, ДП «ВК «Краснолиманська», тобто фактично ТОВ «Краснолиманське» діє на базі ДП «ВК «Краснолиманська», про що також зазначено у звіті № 30-15 за результатами внутрішнього аудиту ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», проведеного Міненерговугілля України за період з 01.01.2015 по 30.11.2015 на виконання наказу Міненерговугілля України від 22.12.2015 № 832 (стор. 22), також в даному звіті зазначено, що ТОВ «Краснолиманське» фактично припинило свою діяльність з жовтня 2014 року. 
		Як слідує із матеріалів справи, умовою передачі запасів вугілля на користь ТОВ «Краснолиманське» було здійснення ТОВ «Краснолиманське» за свій рахунок інвестицій - гірничих виробки в обсягу та в строки, передбачені перспективними програми розвитку гірничих робіт ДП «ВК «Краснолиманська».
		ДП «ВК «Краснолиманська» зазначає, що оскільки ТОВ «Краснолиманське» отримало у користування надра на полі діючої шахти ДП «ВК «Краснолиманська» (тобто отримало надра, що знаходяться в середині пластів надр, що були виділені ДП «ВК «Краснолиманська»), то внаслідок невиконання ТОВ «Краснолиманське» своїх зобовязань в обумовлені строки, ТОВ «Краснолиманське» фактично створило всі умови для припинення роботи ДП «ВК «Краснолиманська», оскільки без здійснення цих робіт ДП «ВК «Краснолиманська» на даний час не має доступу до своїх пластів надр. 
		Залежність ДП «ВК «Краснолиманська» в частині доступу до пластів надрвід виконання своїх зобовязань ТОВ «Краснолиманське» підтверджуєтьсязвітом № 30-15 за результатами внутрішнього аудиту ДП «ВК «Краснолиманська», проведеного Міненерговугілля України за період з 01.01.2015 по 30.11.2015 на виконання наказу Міненерговугілля України від 22.12.2015 № 832 (стор. 22, 23, 87), листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 04/35-2094 від 17.11.2015 на лист Донецької облдержадміністрації від 02.11.2015 № 13/2399 щодо стабілізації роботи ДП «ВК «Краснолиманська», листами Інституту геотехніної механіки  Національної академії наук України № 311-22/11-1-25 від 25.03.2015р., Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» № 13/19-22-87 від 25.03.2015р..
		Висновком про зупинку ведення гірничих робіт в очисних забоях Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова від 20.10.2015 року підтверджується, що зупинення гірничих робіт на шахті (ДП «ВК «Краснолиманська») більше ніж на одну добу призведе до незворотних наслідків, в тому числі до «перенарізки» лав, перемонтажу механізованих комплексів.
		ДП «ВК «Краснолиманська» зазначає в позові, що змушено здійснити весь обсяг робіт за власний рахунок, що є прямими збитками для ДП «ВК «Краснолиманська». Вартість даних гірничих робіт з підготовки шахтного поля та лінії очисних вибоїв за цінами 2012 року складає 994,1 млн. грн. (згідно пункту 2.7.2 Протоколу № 2883 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.04.2013), тобто фактично ТОВ «Краснолиманське» спричинило збитки ДП «ВК «Краснолиманська» на суму мінімум 994,1 млн. грн в цінах 2012 року, що і стало підставою для звернення до господарського суду із відповідним позовом.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
		Згідно з частиною 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
		В свою чергу, за змістом статті 1 ГПК  України, статей 15, 16 ЦК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
		Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач  Первинна організація профспілки працівників ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» звернувся до господарського суду за захистом прав та інтересів держави та трудового колективу ДП «Краснолиманське» внаслідок незаконного укладення між відповідачами договорів підряду та субпідряду, що може призвести до втрати (руйнування) державної власності та залишенню без роботи 4700 осіб трудового колективу ДП «ВК «Краснолиманська».
		Відповідно до Статуту Професійна спілка вугільної промисловості (ППВП) України (далі  Профспілка) є всеукраїнською масовою добровільною, самокерованою громадською організацією (профспілкою), що обєднує працівників вугільної промисловості, пенсіонерів, студентів та учнів з метою представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав і професійних інтересів своїх членів профспілки (п.1.1 Статуту)
		Профспілка діє у відповідності до Конституції України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», інших Законів України, цього Статуту і міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, Декларації прав людини, інших діючих нормативних актів держави (п.1.3 Статуту).
		При цьому, Профспілка має на меті усіма можливими засобами в межах своїх прав і діючих законів добиватися поліпшення життєвого рівня з урахуванням інфляції, умов праці, побуту та відпочинку, соціальної захищеності працівників вугільної промисловості та забезпечення гарантії зайнятості своїх членів від переході до ринкової економіки і умовах її дії (п.2.1 Статуту)
		Завданням профспілки є обєднання та консолідація організацій, що входять до неї, задля виконавчих функцій, що сформовані у цьому Статуті, по захисту соціальних, економічних, правових інтересів тих, що перебувають у профспілці, та членів їх сімей (п.2.2 Статуту)
		Профспілка організує розробку, укладання та контроль за виконанням власником та або роботодавцем колективних договорів та угод. Ставить питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у невиконані зобовязань щодо колективних договорів і угод у відповідності до діючого законодавства, а також про розірвання трудового договору (контакту) з керівником підприємства, установи чи організації, якщо він порушує Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», законодавство по працю, про колективні договори та угоди. Для захисту прав та інтересів своїх членів профспілка використовує усі засоби, що дозволяються законом, у тому числі і крайню міру  страйк (п.2.3,2.4 Статуту).
		Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (далі  Закон) у ст. 1 визначено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.
		Відповідно до ст. 2 Закону професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.
		Ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування. Визначення "профспілка" або похідні від нього можуть використовувати у своєму найменуванні лише ті організації, які діють на підставі цього Закону.
		Законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України "Про об'єднання громадян", цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них. Закони та інші нормативно-правові акти не можуть бути спрямовані на обмеження прав і гарантій діяльності профспілок, передбачених Конституцією України, цим Законом, крім випадків, передбачених частиною другою статті 3 цього Закону. Закон України "Про об'єднання громадян" застосовується до профспілок, якщо інше не передбачено цим Законом. Якщо міжнародними договорами, угодами, конвенціями, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, передбачено більш високий рівень гарантій щодо забезпечення діяльності профспілок, то застосовуються норми міжнародного договору або угоди. (ст. 4 Закону)
		Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів.
		Згідно частиною 1 статті 25 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами. 
		Господарським кодексом України передбачено, що  управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу (частина 1 статті 65 ГК України); повноваження трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються статутом або іншими установчими документами відповідно до вимог цього Кодексу, законодавства про окремі види підприємств, закону про трудові колективи (частина 8 статті 65 ГК України); рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і уповноважених ним органів (частина 9 статті 65 Господарського кодексу України).
		Ст. 36 Закону встановлено, що профспілки, їх об'єднання, здійснюючи представництво та захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів, повинні додержуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зобов'язання.
		З аналізу зазначених правових норм та матеріалів справи вбачається, що  позивач - Первинна організація профспілки працівників ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» створена з метою представництва та захисту працівників вугільної промисловості, пенсіонерів, студентів та учнів (членів профспілки) у трудових, соціально-економічних прав і професійних інтересів.
		Таким чином, профспілки мають право на звернення до суду за захистом належних трудовому колективу прав (членів профспілки). Трудовий колектив має право брати участь у вирішення саме соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства. 
		Ст. 11 ЦК України встановлені підстави виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема такими підставами є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.
		Ст. 2 ГК України встановлено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної  влади  та  органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.
		Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції,виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		Позивачем (профспілкою) не доведено його права щодо представництва державного підприємства, робітники якого є його членами, у відношеннях щодо здійснення господарської діяльності останнього.
		Отже, виходячи з положень ст. 1 ГПК України, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та Статуту позивача , позивач мав право звернутися до суду з позовом за захистом саме своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
		В матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували, що ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» надало повноваження в установленому порядку позивачу звертатись до господарського суду за захистом його порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
		ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», як державне підприємство та самостійна юридична особа має право звертатися з позовами до господарського суду.
		Водночас, чинним ГПК України не передбачено право одної юридичної особи звертатись до господарського суду з позовом в інтересах іншої юридичної особи, а тим більше не залученої в якості позивача у справі.
		Крім того, ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» зазначено позивачем в позові третім відповідачем. Предявлення позову в інтересах відповідача не передбачено чинним процесуальним законодавством.
		Позивач (первинна організація профспілки працівників ДП «ВК «Краснолиманська») звернувся до суду із позовом про визнання недійсними договорів, укладених ДП «ВК «Краснолиманська». Позивач не довів, яке саме субєктивне матеріальне право чи законний інтерес Позивача порушено укладанням оспрюваних договорів. Оспорювані договори про врегулювання економічних, технічних та правових взаємовідносини, підряду, субпідряду не відносяться до соціально-економічних питань діяльності ДП «ВК «Краснолиманська», у вирішенні яких може брати участь трудовий колектив підприємства згідно законодавства.
		За таких підстав  господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Первинної організація профспілки працівників ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська».
		Що стосується позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, суд зазначає наступне.
		Ст. 1 Кодексу України про надра (в редакції статті на момент виникнення спірних правовідносин - грудень 2003 р. (далі  Кодекс)) встановлено, що надрами є частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
		Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян (ст.2 зазначеного Кодексу).
		Відповідно до ст.3 КУ про надра у відповідній редакції встановлено, що гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією  України,  Законом  України  "Про  охорону  навколишнього природного  середовища" , цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них. Земельні, лісові та водні відносини  регулюються  відповідним законодавством України. 
		Згідно ст.4 КУ про надра (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або  прихованій  формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності  на надра  через  ОСОБА_2 України,  Верховну  Раду  Республіки  Крим і місцеві  ОСОБА_2 народних депутатів. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.
		Відповідно до ст.7 КУ про надра (у відповідній редакції) до відання  Верховної  ОСОБА_2  України у сфері регулювання гірничих відносин належить:
		1) законодавче регулювання гірничих відносин;
		2) визначення основних напрямів державної політики у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр;
		3) визначення повноважень органів державної виконавчої влади, місцевих ОСОБА_2 народних депутатів щодо використання та охорони надр;
		4)  вирішення інших питань у сфері регулювання гірничих відносин. 
		Ст.13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 14 Конституції України). Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. 
		Відповідно до ст. 5 КУ про надра (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що державний фонд надр включає як ділянки надр, що використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в  тому числі  континентального шельфу і  виключної (морської) економічної зони.
		Ст. 6 Кодексу встановлено, що корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом ОСОБА_3 України за поданням Державного комітету України по  геології і використанню надр. 
		Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни. (ст.13 Кодексу у відповідній редакції).
		Відповідно до ст.14 Кодексу у відповідній редакції надра надаються у користування для:
		- геологічного вивчення, в тому числі  дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;
		- видобування корисних копалин;
		- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;
		- створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні  заповідники,  заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);
		- задоволення інших потреб. 
		Ст. 15 КУ про надра визначені строки користування надрами, зокрема, надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається  користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до п'яти років) і довгостроковим (до  двадцяти  років). У разі необхідності строки тимчасового  користування  надрами може  бути продовжено. Перебіг строку користування  надрами  починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше. 
		Стаття 17 КУ про надра встановлено, що гірничим відводом є частина  надр,  надана  користувачам для промислової  розробки  родовищ  корисних  копалин  та  цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.  Користування  надрами за межами  гірничого  відводу забороняється. Гірничі  відводи  для  розробки  родовищ  корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації  підземних споруд та інших  цілей, не  пов'язаних з  видобуванням  корисних копалин, надаються Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Гірничі  відводи  для  розробки  родовищ корисних копалин місцевого значення  надаються  Верховною  ОСОБА_3  Республіки  Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими ОСОБА_4  народних  депутатів і підлягають реєстрації в органах державного  гірничого нагляду. При  наданні  гірничих  відводів  вирішуються  питання щодо правильності поділу родовищ корисних  копалин на  окремі  гірничі відводи з метою запобігання  залишенню  поза  гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення  гірничих  і підривних робіт при  розробці  родовищ  корисних  копалин  та  при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних  копалин,  відвернення небезпеки  для  людей,  майна  та навколишнього природного середовища. Порядок надання гірничих  відводів  встановлюється  Кабінетом ОСОБА_3 України.
		Відповідно до ст. 18 КУ про надра надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для  користування надрами,  крім  випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами чи гірничих відводів. ОСОБА_5 народних депутатів при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра. 
		За правилами ст. 19 цього Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр.
		З матеріалів справи вбачається, що згідно статуту ДП «ВК «Краснолиманська», затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 174 від 01.06.2011р., погодженого головою профспілкового комітету ДП «ВК «Краснолиманська» та зареєстрованого 14.06.2011, ДП «ВК «Краснолиманська» засноване на державні власності згідно з наказом Мінпаливенерго України від 05.11.2001 № 535 та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. 
		Основним видом діяльності ДП «ВК «Краснолиманська» є добування кам'яного вугілля в межах поля шахти «Краснолиманське».
		Право на постійне користування земельними ділянками для добувної промисловості ДП «ВК «Краснолиманська» підтверджується державними актами на право постійного користування землею: на 14,4003га  державний акт на право постійного користування землею, виданого на підставі розпорядження Красноармійської районної державної адміністрації від 12.11.2002р. за № 482, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 02, на 9,6га державний акт на право користування землею, виданого на підставі рішення облвиконкому за № 549-р від 09.12.1988р, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 79, на 212,3792га - державний акт на право постійного користування землею, виданого на підставі Красноармійської районної державної адміністрації від 25.10.2007р. за № 610, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 030816000001, на 9,67га державний акт на право користування землею, виданого на підставі Постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 26.04.2007р. № 681,  зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 030716000005.
		В матеріалах справи містяться, зокрема, такі документи, якими було оформлено зменшення обсягу надр, що знаходились у користуванні  ДП «ВК «Краснолиманська», та передача цих надр у користування ТОВ «Краснолиманське», та оформлені відносини між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське».
		1. Протокольне рішення технічної наради Департаменту вугільної промисловості Мінпаливенерго України від 07.05.2003 року, згідно з яким було прийнято рішення  визнати обґрунтованість недержавних інвестицій в розвиток гірничих робіт та капітальне будівництво; передати запаси вугілля ТОВ «Краснолиманське» з балансу ДП «ВК «Краснолиманська» в кількості 65,4 млн. т: пласт m42  13,8 млн. т., пласт l3  38,5 млн. т., пласт k5  13,1 млн. т.; ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» оформити ліцензії та гірничі відводи в установленому порядку.
		2. Лист № 04/30-1176 від 30.09.2003 року, яким Мінпаливенерго України погодило отримання  ТОВ «Краснолиманське» спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами з метою видобування вугілля за умови укладання договору з ДП «ВК «Краснолиманська» щодо врегулювання правових, технічних та економічних взаємовідносин. 
		3. Лист № 5.3-5/4995 від 07.10.2003 року, яким  Державний комітет України з нагляду за охороною праці запропонував провести нараду спільно з  Мінпаливенерго України стосовно раціонального використання надр та безпечного ведення гірничих робіт в технічних межах ДП «ВК «Краснолиманська», за умови спільного використання двома ліцензіатами шахтного господарства.
		4. Протокольне  рішення технічної наради Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13.10.2003, яким підтверджується обговорення питання щодо того, що кількість запасів в  межах технічних кордонів шахти підпадає під вимоги п. 1 постанови КМУ від 15.07.1997 № 742 «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин», якою передбачено, що стратегічне значення для економіки України має обсяг запасів коксівного вугілля 75 млн. т та більше. На балансі ДП «ВК «Краснолиманська» станом на 01.01.2003 знаходилось 287,7 млн. т балансових запасів коксівного вугілля, що відповідає встановленим критеріям постанови КМУ від 15.07.1997 № 742, тому прийняття рішення про перерозподіл цих запасів необхідно здійснювати з урахуванням вимог постанови КМУ від 15.07.1997 № 742; вирішено погодитись з переоформленням спеціального дозволу на користування надрами ДП «ВК «Краснолиманська» і надання нового дозволу ТОВ «Краснолиманське» в рамках вимог постанови КМУ від 15.07.1997 № 742.
		5. Договір № 287/05 врегулювання економічних, технічних та правових взаємовідносини між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» при будівництві обєктів нового блоку від 13.05.2005 року. 
		Згідно пункту 1.3 Договору № 287/05 від 13.05.2005 ТОВ «Краснолиманське» зобовязано було за рахунок власних джерел фінансування згідно з протоколом технічної наради Департаменту вугільної промисловості від 07.05.2003, розподільною відомістю спільного будівництва обєкту нового блоку шахти «Краснолиманська», провести 27 620 п.м. гірничих виробок для розкриття та підготовки запасів похилого поля пласта m42 до ізогіпси  650 м., похилого поля за скидової частини пласта l3 до ізогіпси  1080 м. 
		6. Спеціальний дозвіл на користування надрами № 4403 від 28.09.2007, виданий  ДП «ВК «Краснолиманська» .
		7. Спеціальний дозвіл на користування надрами № 3316 із змінами від 2013 року в частині продовження строку дії до 19.12.2032 на підставі наказів Державної служби геології та надр України № 174 від 28.04.2012 та № 440 від 30.08.2013, та угода № 3316 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 13.11.2013 між ТОВ «Краснолиманське» та Державною службою геології та надр України.
		8. Додаткова угода від 27.12.2013 року до Договору № 287/05 від 13.05.2005, якою продовжено строк дії Договору № 287/05 від 13.05.2005 до 19.12.2032.
		9. Договір № 30/12-06 врегулювання економічних, технічних та правових взаємовідносини між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» при будівництві обєктів нового блоку від 30.12.2013.
		Згідно з умовами Договору № 30/12-06 від 30.12.2013 року ТОВ «Краснолиманське» зобовязано було за рахунок власних джерел фінансування провести 76 800 п.м. гірничих виробок для розкриття та підготовки запасів похилого поля пласта m42 до ізогіпси  650 м., похилого поля за скидової частини пласта l3 до ізогіпси  1080 м. (пункт 1.3.); строк дії договору до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами Сторін (пункт 4.1.). 
		10. Договір підряду № 01/10-3 від 01.10.2014 року між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське», яким ДП «ВК «Краснолиманська» зобовязано здійснювати роботи  на пластах надр, наданих ТОВ «Краснолиманське».
		11. Договір субпідряду № 09/11-1 від 09.11.2015 року між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс», укладений на виконання умов договору підряду № 01/10-3 від 01.10.2014.
		12. Спеціальний дозвіл на користування надрами № 3316 від 19.12.2003 року, строком дії 10 років  до грудня 2014 року, виданий ТОВ «Краснолиманське».
		З акту про надання гірничого відводу, виданого Держнаглядохоронпрацею України 21.05.2001р., зареєстрованого в реєстрі за № 920, вбачається, що площа проекції гірничого відводу, показана на копії топографічного плану кутовими точками, наданого ДП «ВК «Краснолиманська», становить 13161га. 
		З проекту гірничого відводів ДП «ВК «Краснолиманська», ТОВ «Краснолиманське» вбачається, що шахта «Краснолиманська» здана до експлуатації у 1958р. на пластах l7, , l5 та k5.. В подальшому  неодноразово змінювались її границі за рахунок прорізки пластів, остання прорізка здійснена за рахунок ділянок «Південне  Родинський» та «Гапеєвський».
		В 2003р. було прийнято рішення залучити недержавні інвестиції ТОВ «Краснолиманське» у розвиток гірничих робіт та капітального будівництва ДП «ВК «Краснолиманська» та передати  на облік ТОВ частини запасів m42, k5, k5. В 2003-2004р. були оформлені ліцензії та гірничий відвід ТОВ «Краснолиманське» (протокол технічної наради з розгляду питання запасів вугілля з обліку ДП «ВК «Краснолиманська» на баланс ТОВ «Краснолиманське», затверджений заступником директора Департаменту вугільної промисловості Мінпаленерго України, 07.05.2003р., протокол технічної наради з питання переоформлення спеціального дозволу на користування надрами ДП «ВК «Краснолиманська» та погодження на видачу спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Краснолиманське», затверджений заступником голови Держохоронпраці України, 13.10.2003р)
		В звязку з запізненням ТОВ «Краснолиманське» у реалізації проектів будівництва нової шахти, а також викриття та підготовки запасів південного уклону пласта k5, 26.07.2007р. комісією по розгляду питань про видачі у користуванні ділянок надр вирішено переоформити спеціальний дозвіл на користування надрами ТОВ у відповідності до дозвільної документації. Всі витрати дозвільних документів у звязку зі зменшенням ліцензійної площі ТОВ «Краснолиманське» та ВП шахта «Родинська» ДП «Красноармійськвугілля» покладаються на ДП «ВК «Краснолиманська».
		З спеціального дозволу на користування надрами, виданим 19.12.2003р Міністерством екології та природних ресурсів України, реєстраційний  № 3316, що ТОВ «Краснолиманське» надано у надрокористування  технічні межі шахтного поля на полі діючої шахти «Краснолиманська» ( пласти m42, k5+k5B, l3), яка експлуатується з 1958р., запаси якої оцінені ДЗК СРСР, протоколи від 24.11.62р., №№ 3836, 3837 від 26.01.66р., від 17.12.80р., №№ 8659, 8660, від 21.07.88р. № 10461 ТЕР ВО «Укрвуглегеологія», протокол від 29.06.89р. № 1339,  з привязкою до місцевості 15 км від Добропілля, 10 км від м. Красноармійська, з метою продовження видобування вугілля та супутніх корисних копалин терміном дії 10 років.
		Ч.ч. 2 та 6 ст. 16 КУ про надра встановлено, що спеціальні дозволи (ліцензії) на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_3 України.
		Постановою КМУ від 1997р. № 742 « Про надання спеціальних Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування  стратегічно важливих корисних копалин» затверджено  перелік корисних копалин  та  їх мінімальні запаси або перспективні  ресурси,  що  вважаються  стратегічно важливими для економіки України.
		Постановою КМУ від 02.10.2003р. за № 1540 (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (далі  Порядок), встановлено, що  в порядку до статті 16 Кодексу України про надра (п.6 Порядку) дозволи надаються, як правило, на конкурсних засадах. Умови проведення конкурсів на надання дозволу на користування конкретною  ділянкою  надр  встановлює  спеціально уповноважений центральний  орган  виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр. У разі коли геологічне вивчення надр, починаючи з пошукового етапу, проведено за  рахунок надрокористувача,  що  має  намір здійснювати їх  промислову  розробку,  надра  передаються  йому  в користування поза конкурсом. 
		Відповідно до п.8 Порядку, дозвіл надається на такі види користування надрами: 
		1) геологічне вивчення надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; 
		2) видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ); 
		3) будівництво та експлуатація підземних споруд,   не пов'язаних з видобуванням корисних копалин,  у тому  числі  споруд для   підземного зберігання  нафти,  газу  та  інших  речовин  і матеріалів,  захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних і супутніх вод; 
		4) створення  геологічних  територій  та об'єктів,  які мають важливе наукове, культурне, рекреаційно-оздоровче значення; 
		5) задоволення інших потреб. 
		Відповідно до п.9. Строк дії дозволу  обчислюється  починаючи  від  дня  його надання, якщо в ньому не передбачено інше. 
		Дозвіл надається на такий строк: 
		геологічне вивчення  надр,  у  тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, - не більш як на 5 років; 
		видобування корисних копалин (промислова розробка родовищ)  - не більш як на 20 років; 
		спорудження та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі підземних сховищ нафти чи газу, - не більш як на 20 років; 
		інші види користування надрами - не більш як на 20 років. 
		Дозволи на  створення геологічних територій та об'єктів,  які мають важливе наукове,  культурне,  санітарно-оздоровче  значення, надаються без обмеження строку. 
		Невід'ємним додатком до дозволу є угода про умови користування надрами між надрокористувачем і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
		З аналізу зазначених правових норм вбачається, що надрокористувач мав право отримати спеціальний дозвіл на користування надрами у спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з  геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр (Держкомприродресурсів)  без проведення аукціонів - поза конкурсом у випадку надання йому у користування надр з метою геологічного вивчення надр, починаючи з пошукового етапу, який проведено за рахунок надрокористувача, та що має намір здійснювати їх  промислову розробку на термін не більш, як на 5 років . Натомість,  аналіз матеріалів справи свідчить про те, що третім відповідачем було видано другому відповідачу спеціальний дозвіл №3316 від 19.12.2003р. поза конкурсом не з метою геологічного вивчення надр, а з іншою метою - видобування камяного вугілля та супутніх корисних копалин терміном дії на 10 років в  порушення норм КУ про надра та Постанови КМУ від 02.10.2003р. за № 1540 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
		 З огляду на те, що третім відповідачем було надано спеціальний дозвіл №3316 від 19.12.2003р. в порушення Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами ( в редакції, чинній на момент видачі спеціального дозволу), а отже, зміни до нього щодо продовження його дії з метою продовження видобування вугілля і супутніх корисних до 2032 р. на двадцять років, також є незаконними. 
		Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 21.04.2015р. у справі № 21-49а15.
		Судом також  встановлено, що згідно листа Інституту геотехніної механіки ім. М.С. Національної академії наук України № 311-22/11-1-25 від 25.03.2015, листа Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» № 13/19-22-87 від 25.03.2015, звіту № 30-15 за результатами внутрішнього аудиту ДП «ВК «Краснолиманська», проведеного Міненерговугілля України за період з 01.01.2015 по 30.11.2015 на виконання наказу Міненерговугілля України від 22.12.2015 № 832 (стор. 22) запаси вугілля, що були надані ТОВ «Краснолиманське» по пластах m42, l3, k5+k5B, розташовані всередині ліцензійної площі ДП «ВК «Краснолиманська». Безпосереднього виходу на земну поверхню гірничі роботи ТОВ «Краснолиманське» не мають. Тому між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» було укладено Договір № 287/05 від 13.05.2005р. щодо врегулювання спільної роботи в межах єдиного шахтного господарства та розподілу обовязків з будівництва обєктів нового блоку в межах  проекту «Розкриття та підготовка скидової частини та резервних запасів».
		Всупереч умовам Договору № 287/05 від 13.05.2005р. ТОВ «Краснолиманське» не виконало станом на грудень 2013 року  свої обовязки із  проведення 27 620 п.м. гірничих виробок для розкриття та підготовки запасів похилого поля пласта m42 до ізогіпси  650 м., похилого поля за скидової частини пласта l3 до ізогіпси  1080 м.
		У протоколі технічної наради Мінвуглепрому України з розгляду перспективної програми розвитку гірничих робіт ДП «ВК «Краснолиманська» від 29.09.2009 року зафіксовано неналежне виконання ТОВ «Краснолиманське» своїх обовязків за Договором № 287/05 від 13.05.2005р: ДП «ВК «Краснолиманська» проведено 2 068 п.м. або 65,3% від умов Договору № 287/05 від 13.05.2005р, а ТОВ «Краснолиманське» проведено 1800 п.м. або 6% від передбаченого Договором № 287/05 від 13.05.2005р.
		Згідно Звіту про виконання протокольних доручень технічної наради Мінвуглепрому України, наданих при розгляді перспективної програми розвитку гірничих робіт ДП «ВК «Краснолиманська» 29.09.2009р., та Протоколу намірів від 12.10.2009р. щодо виконання доручень протоколу технічної наради Мінвуглепрому України з розгляду перспективної програми розвитку гірничих робіт ДП «ВК «Краснолиманська» від 29.09.2009: - ТОВ «Краснолиманське» зобовязалось з 01.12.2009 року розпочати будівництво похилу за скидової частини пласта l3, першу чергу виробок якої ТОВ «Краснолиманське» повинно було закінчити у 2013 році; - ТОВ «Краснолиманське» зобовязалось з 01.01.2010р. розпочати будівництво похилу пласта m42, яке закінчити ТОВ «Краснолиманське» повинно було у 2013 році.
		Згідно звіту № 30-15 за результатами внутрішнього аудиту ДП «ВК «Краснолиманська», проведеного Міненерговугілля України за період з 01.01.2015р. по 30.11.2015р. на виконання наказу Міненерговугілля України від 22.12.2015р. № 832 (стор. 21) та довідки ДП «ВК «Краснолиманська» від 01.12.2015р. фактично станом на 01.10.2014р. ТОВ «Краснолиманське» проведено гірничих виробок 7 306 п.м., що складає 26,45% від запланованого обєму за Договором № 287/05 від 13.05.2005р., що підтверджується Розподільчою відомістю спільного будівництва обєктів нового блоку шахти «Краснолиманська»: по пласту m42  4 678 п.м. (38,50% від запланованого обєму за Договором № 287/05 від 13.05.2005); по пласту l3  2 628 п.м. (16,99% від запланованого обєму за Договором № 287/05 від 13.05.2005р.).
		Невиконання ТОВ «Краснолиманське» своїх зобовязань за Договором № 287/05 від 13.05.2005р. також підтверджується листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 04/35-2094 від 17.11.2015р. на лист Донецької облдержадміністрації від 02.11.2015р. № 13/2399 щодо стабілізації роботи ДП «ВК «Краснолиманська».
		Офіційно зареєстроване місцезнаходження ТОВ «Краснолиманське» згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (http://www.irc.gov.ua/) - 85310, Донецька область, місто Красноармійськ, місто Родинське, ДП «ВК «Краснолиманська», тобто фактично ТОВ «Краснолиманське» діє на базі ДП «ВК «Краснолиманська», про що також зазначено у звіті № 30-15 за результатами внутрішнього аудиту ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», проведеного Міненерговугілля України за період з 01.01.2015р. по 30.11.2015р. на виконання наказу Міненерговугілля України від 22.12.2015р. № 832 (стор. 22), також в даному звіті зазначено, що ТОВ «Краснолиманське» фактично припинило свою діяльність з жовтня 2014 року. 
		З аналізу матеріалів справи вбачається, що умовою передачі запасів вугілля на користь ТОВ «Краснолиманське» було здійснення ТОВ «Краснолиманське» за рахунок інвестицій - гірничих виробки в обсягу та в строки, передбачені перспективними програми розвитку гірничих робіт ДП «ВК «Краснолиманська».
		Натомість, ТОВ «Краснолиманське» отримало у користування надра на полі діючої шахти ДП «ВК «Краснолиманська» (тобто отримало надра, що знаходяться в середині пластів надр, що були виділені ДП «ВК «Краснолиманська»), проте, внаслідок невиконання ТОВ «Краснолиманське» своїх зобовязань в обумовлені строки, ТОВ «Краснолиманське» фактично створило всі умови для припинення роботи ДП «ВК «Краснолиманська», оскільки без здійснення цих робіт ДП «ВК «Краснолиманська» на даний час не має доступу до своїх пластів надр. 
		Залежність ДП «ВК «Краснолиманська» в частині доступу до пластів надр від виконання своїх зобовязань ТОВ «Краснолиманське» підтверджується звітом № 30-15 за результатами внутрішнього аудиту ДП «ВК «Краснолиманська», проведеного Міненерговугілля України за період з 01.01.2015р. по 30.11.2015р. на виконання наказу Міненерговугілля України від 22.12.2015 № 832, листом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 04/35-2094 від 17.11.2015р. на лист Донецької облдержадміністрації від 02.11.2015 № 13/2399 щодо стабілізації роботи ДП «ВК «Краснолиманська», листами Інституту геотехніної механіки Національної академії наук України № 311-22/11-1-25 від 25.03.2015р., Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» № 13/19-22-87 від 25.03.2015р.
		Висновком про зупинку ведення гірничих робіт в очисних забоях Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова від 20.10.2015р. підтверджується, що зупинення гірничих робіт на шахті (ДП «ВК «Краснолиманська») більше ніж на одну добу призведе до незворотних наслідків, в тому числі до «перенарізки» лав, перемонтажу механізованих комплексів.
		ДП «ВК «Краснолиманська» зазначає в позові, що змушено здійснити весь обсяг робіт за власний рахунок, що є прямими збитками для ДП «ВК «Краснолиманська». Вартість даних гірничих робіт з підготовки шахтного поля та лінії очисних вибоїв за цінами 2012 року складає 994,1 млн. грн. (згідно пункту 2.7.2 Протоколу № 2883 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 04.04.2013), тобто фактично ТОВ «Краснолиманське» спричинило збитки ДП «ВК «Краснолиманська» на суму мінімум 994,1 млн. грн в цінах 2012 року.
		Ст. 16 ЦК України, серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом визначено визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності  органу  державної влади  та органу місцевого самоврядування. 
		Згідно зі ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно частини 1 статті 4 Кодексу України про надра: угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними.
		Згідно статті 202 ЦК  України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Згідно частини 3 статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
		Згідно частини 1 статті 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
		Згідно Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 № 615: цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін (пункт 1); зокрема, без проведення аукціону дозвіл надається у разі: видобування корисних копалин, якщо заявник за результатами геологічного вивчення ділянки надр за власні кошти здійснив підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, а також видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом п'яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України десяти років з моменту надання дозволу; розширення меж не більш як на 50 відсотків раніше наданої у користування площі ділянки надр з метою її геологічного вивчення або розміщення підземних сховищ, а також збільшення обсягу видобування корисних копалин за рахунок розширення меж ділянки, але не більш як на 50 відсотків запасів, визначених раніше наданим дозволом, за умови, що суміжну ділянку не надано у користування;  геологічного вивчення та видобування корисних копалин місцевого значення; надання дозволу на геологічне вивчення чи видобування стратегічно важливих корисних копалин здійснюється відповідно до висновку Міжвідомчої комісії з питань надрокористування, утвореної відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 15 липня 1997 р. № 742 «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» (Офіційний вісник України, 1997 р., число 29, с. 26; 2002 р., № 47, ст. 2134) (пункт 8); надрокористувачу може бути відмовлено у продовженні строку дії дозволу у разі порушення вимог законодавства (пункт 15); про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим  розпорядження (пункт 25).
		Водночас суд зазначає, що у користування ТОВ «Краснолиманське»  були надані надра в середині пластів, виділених ДП «ВК «Краснолиманська», чим була створена залежність від ТОВ «Краснолиманське» самого існування  ДП «ВК «Краснолиманська», як діючого державного підприємства з видобування вугілля, існування шахтного господарства «Краснолиманське», існування та праця  трудового колективу ДП «ВК «Краснолиманська», що є порушенням частини 1 статті 4 Кодексу України про надра та частини 1 статті 203 ЦК  України.
		Також згідно постанови КМУ від 15.07.1997р. № 742 «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» передбачено, що стратегічне значення для економіки України має обсяг запасів коксівного вугілля 75 млн. т та більше, та що спеціальні дозволи на геологічне вивчення та видобування корисних копалин, включених до зазначеного переліку, надаються Державною службою геології та надр відповідно до висновку Міжвідомчої комісії з питань надрокористування згідно з порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами. На балансі ДП «ВК «Краснолиманська» станом на 01.01.2003р. знаходилось 287,7 млн. т балансових запасів коксівного вугілля (що підтверджується наявним в матеріалах справи Протокольним  рішенням технічної наради Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 13.10.2003р.), що відповідає встановленим критеріям постанови КМУ від 15.07.1997р. № 742, тому прийняття рішення про перерозподіл цих запасів необхідно було здійснювати з урахуванням вимог постанови КМУ від 15.07.1997р. № 742.
		В 2013 році продовження строку дії спеціального дозволу № НОМЕР_1 «Краснолиманське» було теж здійснено без відповідного висновку Міжвідомчої комісії з питань надрокористування, що підтверджується звітом № 30-15 за результатами внутрішнього аудиту ДП «ВК «Краснолиманська», проведеного Міненерговугілля України за період з 01.01.2015р. по 30.11.2015р. на виконання наказу Міненерговугілля України від 22.12.2015р. № 832. Зазначене є порушенням постанови КМУ від 15.07.1997р.№ 742 «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» та пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011р. № 615.
		З встановлених фактичних обставин справи вбачається, що надання надр у користування ТОВ «Краснолиманське» на підставі спеціального дозволу № 3316 на користування надрами від 19.12.2003р. в редакції від 2013 року (внесення змін) було здійснено в Порушення Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011р. № 615, Постанови КМУ від 15.07.1997р. № 742 «Про надання спеціальних дозволів на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення та видобування стратегічно важливих корисних копалин» та в  порушення прав та інтересів ДП «ВК «Краснолиманська» та держави, оскільки спеціальний дозвіл №3316 від 19.12.2003р. в редакції від 2013 року (внесення змін) був наданий ТОВ «Краснолиманське» поза конкурсом (аукціону) не з метою геологічного вивчення надр строком не більш, як на 5 років, а з іншою метою - видобування камяного вугілля та супутніх корисних копалин терміном дії спочатку - на 10 років та продовження його дії з метою продовження видобування вугілля і супутніх корисних до 2032 р. - на 20 років.
		З огляду на недійсність спеціального дозволу № 3316 на користування надрами від 19.12.2003р. в редакції від 2013р. (внесення змін), угода № 3316 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 13.11.2013р., укладеної між ТОВ «Краснолиманське» та Державною службою геології та надр України, в рамках дії спеціального дозволу, є також недійсною. З аналогічних підстав є недійсними  накази Державної служби геології та надр України № 174 від 28.04.2012р. та № 440 від 30.08.2013р. в частині продовження ТОВ «Краснолиманське» строку дії спеціального дозволу № 3316 на користування надрами, а також угода № 3316 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 13.11.2013р., укладена між другим та третім відповідачами в межах строку дії Дозволу.
		Водночас суд відзначає, що  для поновлення порушених прав інтересів ДП «ВК «Краснолиманська» запаси вугілля, що були передані ТОВ «Краснолиманське» за рахунок зменшення запасів вугілля  ДП «ВК «Краснолиманська», повинні бути повернуті ДП «ВК «Краснолиманська», (повинно бути визнано право ДП «ВК «Краснолиманська»  на користування надрами в межах шахтного поля діючої шахти «Краснолиманська», пласти: m42, l3, k5+k5B), про що також зазначено у звіті № 30-15 за результатами внутрішнього аудиту ДП «ВК «Краснолиманська», проведеного Міненерговугілля України за період з 01.01.2015р. по 30.11.2015р. на виконання наказу Міненерговугілля України від 22.12.2015р. № 832 (стор. 22, 87), та листі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 04/35-2094 від 17.11.2015р. на лист Донецької облдержадміністрації від 02.11.2015р. № 13/2399 щодо стабілізації роботи ДП «ВК «Краснолиманська», листами Інституту геотехніної механіки ім. М.С. Національної академії наук України № 311-22/11-1-25 від 25.03.2015р.
		З огляду на зазначене, Державна служба геології та надр України повинна здійснити дії з анулювання спеціального дозволу  № 3316 на користування надрами від 19.12.2003р. в редакції від 2013 року (внесення змін), оформленого на імя ТОВ «Краснолиманське», у звязку із визнанням недійсним  спеціального дозволу  № 3316 на користування надрами від 19.12.2003р. в редакції від 2013 року (внесення змін), оформленого на імя ТОВ «Краснолиманське».
		Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору підряду № 01/10-3 від 01.10.2014р., укладеного між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське», суд зазначає, що за умовами вказаного договору ДП «ВК «Краснолиманська» зобовязалося виконувати на замовлення ТОВ «Краснолиманське» декілька груп робіт: проведення гірничих виробок, добування вугілля, монтажно-демонтажні роботи, ремонтні роботи (підривка, перекріплення, зачистка).
		Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 837 ЦК  України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 875 ЦК  України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
		За своєю правовою природою спірний договір підряду № 01/10-3 від 01.10.2014р. відповідає ознакам договору підряду, адже передбачає створення матеріалізованого підрядного результату з його переданням замовнику. Більше того, в частині виконання монтажно-демонтажних та ремонтних робіт спірний договір підряду № 01/10-3 від 01.10.2014р. є договором будівельного підряду, оскільки передбачає виконання робіт, які нерозривно повязані з певним обєктом  будівлями та спорудами шахти, їх елементами  та полягають у вчиненні певного впливу на цей обєкт.
		Разом з тим, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (у редакції, чинній на дату укладення спірного договору підряду № 01/10-3 від 01.10.2014р.) будівельна діяльність належала до видів діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до спеціального законодавства. Таким законодавством, зокрема, є Закон України «Про архітектурну діяльність», відповідно до ст. 17 якого господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Водночас відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» до обєктів архітектури належать будь-які будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.
		Сторонами не надано суду доказів того, що станом на момент укладення спірного договору підряду № 01/10-3 від 01.10.2014р. підрядник (ДП «ВК «Краснолиманська») одержав ліцензію на право здійснення будівельної діяльності. Відсутня інформація про видачу ДП «ВК «Краснолиманська» такої ліцензії і за даними Єдиного ліцензійного реєстру. Крім того, суд зауважує, що спірний договір підряду № 01/10-3 від 01.10.2014р. за його фактичним змістом був укладений з метою організаційно-технічного забезпечення діяльності ТОВ «Краснолиманське» щодо здійснення видобування корисних копалин відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 3316 від 19.12.2003 р. Тому недійсність вказаного спеціального дозволу на користування надрами робить спірний договір підряду № 01/10-3 від 01.10.2014р. таким, що спрямований на сприяння незаконному користуванню об'єктом права власності українського народу  надрами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК  України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК  України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
		Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору підряду № 01/10-3 від 01.10.2014 р., укладеного між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське», є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору субпідряду № 09/11-1 від 09.11.2015 р., укладеного між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Торгівельний Дім  Ресурс», суд зазначає, що відповідно до умов цього договору субпідряду він укладений безпосередньо на виконання умов договору підряду № 01/10-3 від 01.10.2014 р., укладеного між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське». За своєю правовою природою субпідрядний договір є похідним від договору генерального підряду, адже укладається в якості замовника виключно особою, яка в генеральному підрядному договорі посідає становище підрядника (ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України). За таких умов недійсність генерального підрядного договору спричинює недійсність договору субпідряду, адже останній в такому разі постає як укладений особою, яка не мала права його укладати і, зокрема, не мала права доручати субпідряднику виконання будь-яких робіт щодо предмета субпідряду, до якого така особа не мала жодного відношення в юридичній площині.
		Крім того, суд зауважує, що аналогічно до договору підряду № 01/10-3 від 01.10.2014 р., укладеного між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське», спрямований на його виконання договір субпідряду № 09/11-1 від 09.11.2015 р., укладений між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Торгівельний Дім  Ресурс», також фактично спрямований на сприяння незаконному користуванню об'єктом права власності українського народу  надрами.
		Отже, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору субпідряду № 09/11-1 від 09.11.2015 р., укладеного між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Торгівельний Дім  Ресурс», також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		При цьому суд зазначає, що спірні договори правомірні в межах існування у ТОВ «Краснолиманське» спеціального дозволу на користування надрами, який визнано судом недійсним.
		Отже, вимоги третьої особи (ДП «ВК «Краснолиманська») є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Заперечення Державної служби  геології та надр України проти позовних вимог ДП «ВК «Краснолиманська» на підставі дискреційності повноважень Державної служби щодо видачі спеціальних дозволів на користування надрами згідно Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи № R(80)2, суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що вона, зобовязана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Водночас, суд зазначає, що відповідно до частини 1, частини 2  статті 4 ГПК  України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України. Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України. 
		Згідно до статті 4-2 ГПК України: правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію  та практику Суду, як джерело права.
		Суд вважає за потрібне зазначити, що наявність дискреційних повноважень не свідчить про те, що суд не має право визнати дії державного органу з використання дискреційних повноважень протиправними. Так, рішення прийняті в рамках дискреційних повноважень, але з порушенням принципів ефективного захисту прав і свобод, були визнані Європейським судом з прав людини порушенням Європейської Конвенції з прав людини і основних свобод, наприклад в пункті 54 рішення від 02.11.2006 року у справі «Волохи проти України», заява № 23543/02, зазначено: суд доходить висновку, що це втручання не може розглядатися як таке, що було здійснене «згідно із законом», оскільки законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у сфері, про яку йдеться, та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля при застосуванні таких заходів спостереження. Таким чином, у цій справі відбулось порушення статті 8 Конвенції в зв'язку з арештом кореспонденції заявників».
		Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Як визначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.
		Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Враховуючи викладене, позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору (ДП «ВК «Краснолиманська»), є обґрунтованим, доведеним матеріалами справи, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд керується ст. 49 ГПК України, та враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача; судові витрати за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, враховуючи, що третя особа не наполягає на стягненні судових витрат на свою користь, залишаються за  ДП «ВК «Краснолиманська».
		Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 49, 65, 82-85 ГПК України, суд,  -    
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Відмовити в задоволені позову первинної організації профспілки працівників Державного підприємства «ВК «Краснолиманська».
		Задовольнити позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ДП «ВК «Краснолиманська».
		Визнати недійсним спеціальний дозвіл № 3316 на користування надрами від 19.12.2003 в редакції від 2013 року (внесення змін), оформлений на імя ТОВ «Краснолиманське» (ідентифікаційний код 32281519).
		Визнати недійсною угоду № 3316 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 13.11.2013, укладену між ТОВ «Краснолиманське» та Державною службою геології та надр України, що є додатком до спеціального дозволу № 3316 на користування надрами від 19.12.2003 в редакції від 2013 року (внесення змін).
		Визнати недійсними накази Державної служби геології та надр України № 174 від 28.04.2012 та № 440 від 30.08.2013 в частині продовження ТОВ «Краснолиманське» строку дії спеціального дозволу № 3316 на користування надрами.
		Визнати право ДП «ВК «Краснолиманська»  на користування надрами в межах шахтного поля діючої шахти «Краснолиманська», пласти: m42, l3, k5+k5B.
		Визнати недійсним договір № 30/12-06 щодо врегулювання економічних, технічних та правових відносин між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» при будівництві обєктів нового блоку від 30.12.2013, укладений між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське». 
		Визнати недійсною додаткову угоду від 27.12.2013 до договору № 287/05 щодо врегулювання економічних, технічних та правових відносин між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» при будівництві обєктів нового блоку від 13.05.2005, укладену між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське».
		Визнати недійсним договір підряду № 01/10-3 від 01.10.2014, укладений між ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське».
		Визнати недійсним договір субпідряду № 09/11-1 від 09.11.2015, укладений між ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» та ТОВ «Торгівельний Дім-Ресурс».
		Зобовязати Державну службу геології та надр України анулювати спеціальний дозвіл  № 3316 на користування надрами від 19.12.2003 в редакції від 2013 року (внесення змін), оформлений на імя ТОВ «Краснолиманське» (ідентифікаційний код 32281519), у звязку із визнанням недійсним  спеціального дозволу  № 3316 на користування надрами від 19.12.2003 в редакції від 2013 року (внесення змін), оформленого на імя ТОВ «Краснолиманське» (ідентифікаційний код 32281519).
		 
		Повне рішення складено 04.04.2016 р.   
		 
		Суддя ОСОБА_4
		справа № 922/41/16

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...