Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/87/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2016. Зареєстровано: 29.07.2016. Забезпечено надання загального доступу: 03.08.2016.
Дата набрання законної сили: 25.10.2016
Результат оскарження 25.10.2016 Апеляційний суд Київської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       26.07.2016                                                                                                     Справа № 363/87/16-ц      
		   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26.07.2016 року                       Вишгородський районний суд Київської області у складі:
		 головуючого -                     судді ОСОБА_1, при секретарях - ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участі: позивачів представників позивачів  відповідача -                                                       ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, представника відповідача представника третьої особи -ОСОБА_9, ОСОБА_10,
		розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_8, третя особа  Служба у справах дітей та сімї Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про усунення перешкод у спілкуванні діда та баби з внуком та визначення способів участі у його вихованні, -
		                              
		                              ВСТАНОВИВ:                                                                                                                                                                                                                                           
		Позивачі звернулись до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні діда та баби з внуком та визначення способів участі у його вихованні, в обґрунтування зазначили, що їх донька ОСОБА_11 перебувала у шлюбі з ОСОБА_8, та від шлюбу вони мають малолітню дитину  ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1. 30.09.2015 року, їх донька  ОСОБА_11 трагічно загинула, та відповідач того ж дня забравши речі та дитину, самочинно, без згоди усіх рідних, з якими проживала дитина, вивіз його до м.Києва та став проживати за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. Дана квартира належить ОСОБА_13 який не має ніяких родинних стосунків з внуком позивачів ОСОБА_12. Позивачам відомо, що відповідач ухиляється від виконання своїх обовязків по вихованню дитини, не турбується про його стан здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не створює належні умови для розвитку дитини, не надає дитині необхідної медичної допомоги, вихованням та утриманням сина не займається, оскільки вже більше двох місяців, станом на час звернення до суду із позовною заявою, не проживає разом із дитиною. Крім того, позивачам відомо, що ОСОБА_13, в квартирі якого проживає малолітня дитина, багато років свого життя перебував в місцях позбавлення волі, ОСОБА_14, яка на теперішній час проживає з ОСОБА_13 є психічнохворою людиною та перебуває на обліку у психіатра, що створює загрозу для здоровя та життя дитини та крайню небезпеку. Також зазначили, що відповідач та його мати на мають власного житла, відповідач ніде не працює, зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, своїм прикладом негативно впливає на малолітню дитину, у звязку із чим не може забезпечити повноцінний розвиток дитини та утримувати її. Малолітній ОСОБА_12 перебуває на обліку в Демидівській медичній амбулаторії, часто хворіє та неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні, проте з 30.09.2015 року відповідач жодного разу не проводив медичне обстеження дитини. Також дитина отримала глибоку психологічну травму та сильний стрес у звязку із загибеллю матері, та потребує психологічної допомоги кваліфікованого спеціаліста-психолога, яку відповідачем дитині не надано. Між тим, вже майже три місяці (на час подання позову) ОСОБА_8 зловживає своїми батьківськими правами та чинить перешкоди позивачам щодо прийняття участі у виховання ОСОБА_12, не надає змоги зустрічатися з внуком, брати його у гості до дому з правом ночівлі, і всіляко перешкоджає спілкуванню. Позивачі намагались вирішити це питання мирним шляхом, але безуспішно. Дитина дуже сумує за позивачами та іншими родичами, але вони фактично позбавленні права на спілкування з малолітнім ОСОБА_12. У звязку із чим просили суд, негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання; усунути відповідачем перешкоди у спілкуванні позивачів з внуком; визначити спосіб їх участі у спілкуванні та вихованні внука, відповідно до якого визначити порядок зустрічей, а саме у період з 10.00 години понеділка до 20.00 години пятниці кожного тижня за місцем проживання позивачів; надати позивачам право щорічно проводити сумісний відпочинок з дитиною протягом чотирнадцяти календарних днів з виїздом до місця відпочинку; зобовязати відповідача не чинити перешкод їм у спілкуванні з неповнолітнім внуком ОСОБА_12, у визначений судом час.
		У судовому засіданні позивачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтримала заявлені позовні вимоги, надали аналогічні пояснення викладеним у позовній заяві. Позивачі крім того, зазначили, що вони, з народження дитини, перебували з ним, доглядали та надавали усіляку допомогу сімї ОСОБА_12. Після трагічної загибелі їх доньки ОСОБА_11, вони звертались до відповідача з питанням надання їм часу на спілкування з дитиною, але він майже завжди ухилявся, вони за цей час мала змогу поспілкуватися з дитиною двічі, одного разу у листопаді під час перебування у розважальному комплексі, та один раз у квартирі, за місцем проживання дитини. Зазначили, що просили відповідача дати їм дитину на травневі свята, щоб дитина разом із ними проїхала на кладовище, де похована його мати, але він відмовився. Зазначила, що під час проживання відповідача із ними, він майже ніде не працював, декілька разів не проживав із їх донькою на протязі двох місяців та за цей час з дитиною не спілкувався, вихованням дитини не займався, турботи про стан дитини не проявляв. Під час розгляду справи у суді, відповідач переїхав жити до іншої жінки разом із дитиною, та дитину змушує називати її мамою. Дитина не відвідує постійно дитячого садочку, позбавлена уваги з боку відповідача, який начебто десь працює, а дитину залишає на сторонніх людей. 
		Представники позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_6 підтримали у судовому засіданні заявлені позовні вимоги та наголосили, що відповідач порушує законні права позивачів, як діда та баби на спілкування з внуком. Так він, після загибелі дружини  ОСОБА_11 вивіз малолітнього внука позивачів проживати на іншу адресу, не повідомивши їх. Крім того, як під час спільного проживання з ОСОБА_11, так і після її загибелі, відповідач нехтує обовязками батька, щодо належного утримання, виховання та медичного обстеження дитини, з приводу чого ними суду було надано документи та свідків. Крім того, наголосили, що надані до суду документи, службою у справах дітей та сімї Вишгородської райдержадміністрації, місять у собі протирічну інформацію, не відповідають дійсності, складені виключно в інтересах відповідача, тому просили суд поставитися до відомостей викладених в них критично. Вважають, що під час судового засідання відповідачем не було доведено тих фактів, що він працює; отримує доходи; займається належними чином вихованням, медичним обстеженням та утриманням дитини. У той же час, незважаючи на достатні підстави, як на думку представників позивача, позбавити ОСОБА_8 батьківських прав, вони зазначають, що наполягають виключно на тому, що б дитина перебувала з подружжям ОСОБА_5 з понеділка по пятницю, що дасть змогу їх доверітелям повноцінно забезпечити дитині виховання, духовний розвиток, піклуватися про його стан здоровя та підготувати дитину до школи. У звязку із чим просили заявлені позовні вимоги задовольнити.
		Відповідач та його представник заявлені вимоги визнали частково, а саме не заперечували щодо визначення часу та способу участі позивачів у вихованні та утриманні внука, а саме один раз на тиждень з 10.00 години до 18.00 години, за попередньою домовленістю із батьком дитини ОСОБА_8 відповідач у судовому засіданні також пояснив, що він 07.05.2011 року уклав шлюб із ОСОБА_15, та у них 12.08.2011 року народився син ОСОБА_16. Після загибелі дружини, він вирішив переїхати проживати за іншою адресою, у звязку із чим він забрав дитину та особисті речі та переїхав проживати до м.Києва. Під час, подальших спілкувань з позивачами, він не заперечував щодо їх спілкування з дитиною, але до тих пір поки вони не почали налаштовувати дитину проти нього, психологічно травмувати його. Крім того, враховуючи те, що дитина пережила загибель матері, він всіляко намагався відволікти дитину від сумних спогадів, а саме виїжджав з дитиною на відпочинок. Крім того, зазначив, що він заперечує щодо відвідування дитиною кладовища та постійного нагадування про смерть матері, оскільки дитина ще замала, лише 4 роки, а тому дані події лише зайвий раз будуть травмувати дитину психологічно. На теперішній час, він проживає з жінкою у якої склались добрі стосунки з ОСОБА_12. Він працює, має дохід, займається вихованням дитини, влаштував дитину до дитячого садочку, але змушений дитину не водити до нього, оскільки відповідачі приходять до садочку та психологічно травмують дитину. Дитина пройшла медичне обстеження та щеплення, він і у подальшому буде вживати заходів щодо його належного медичного обстеження та лікування. У звязку із тим, що відповідачі постійно вчиняють сварки, ображають його та жінку з якою він на теперішній час мешкає, постійно нагадують дитині про загибель матері та налаштовують проти нього, як батька, він вважає, що достатнього одного дня на тиждень для спілкування баби та діда з внуком.
		Представник відповідача, також у судовому засіданні пояснив, що вони намагались вирішити дане питання мирним шляхом, а саме позивачам надавався примірник договору щодо їх участі у вихованні дитини, згідно якого, відповідач не заперечував щодо спілкування позивачів з дитиною, але лише за однієї умови, надання позивачами окремої кімнати у їх будинку для проживання відповідача з дитиною, але позивачі не погодились на такі умови, про що безпосередньо заявили у судовому засіданні, а саме, що заперечують проти проживання відповідача у їх будинку. ОСОБА_12 є малолітньою дитиною, яка лишилась материнської турботи та зараз відповідач намагається створити дитині усі умови для її належного виховання, проживання та як найменшого психологічного травмування, у звязку із чим просив суд, визначити час та спосіб спілкування діда та баби з внуком, з врахуванням інтересів дитини визначити один раз на тиждень з 10.00 до 18.00 години, та за попередньою домовленістю з ОСОБА_8
		Представник третьої особи  Служби у справах дітей та сімї Вишгородської районної державної адміністрації Київської області у судовому засіданні пояснила, що під час розгляду даної справи, службою неодноразово перевірялись доводи сторін, викладені у позовній заяві. Так, представниками служби у складі комісії, було здійснено виїзд за місцем проживання відповідача з дитиною, за місцем проживання позивачів та складено відповідні акти. Крім того, у відповідності до вимог ст.19 СК України, дане питання було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Вишгородської районної державної адміністрації, та виключно з врахуванням інтересів малолітньої дитини  ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, було визначено за доцільне встановити години зустрічі позивачів з дитиною один день на тиждень з 10.00 до 18.00 години за попередньою домовленістю з батьком дитини. До даного висновки вони прийшли з тих міркувань, що поспілкувавшись зі сторонами по справі, з малолітньою дитиною, сусідами та родичами, дослідивши умови проживання дитини з батьком, враховуючи те, що подружжя ОСОБА_3 постійно перебувають у стані неспокою, поводяться агресивно, не бажають налагодити стосунки з батьком дитини та в присутності малолітньої дитини вчиняють сварки, що негативно може вплинути на психічний стан ОСОБА_12, вважають, що саме у такій спосіб вони зможуть належними чином спілкуватися та приймати участь у вихованні дитини.
		Вислухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. У ст.10 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтею 121 СК України визначено, що права та обовязки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обовязки щодо дитини, а відповідно до ст.142 СК України діти мають рівні права та обовязки щодо батьків.
		Так, з матеріалів справи встановлено, що 07.05.2011 року Відділом державної РАЦС Вишгородського районного управління юстиції Київської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_15, прізвище після одруження  ОСОБА_8, актовий запис №61 (т.1 а.с.14). Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, його батьками є  ОСОБА_8 та ОСОБА_17 (т.1 а.с.13). 
		Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_11 померла 30.09.2015 року, актовий запис №55 (т.1 а.с.15).
		Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків.
		Відповідно до ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках передбачених п.п.2-5 частини першої ст.164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини є небезпечним для її життя, здоровя і морального виховання.
		Під час судового засідання було встановлено, що з травня 2016 року ОСОБА_8, мешкає разом із малолітньою дитиною - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Старі Петрівці, вул.Миру,24. 
		12.05.2016 року було проведено медичне обстеження ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, та згідно висновку засідання комісії з питань щеплення, визначено що ОСОБА_12 здоровий, дитина може відвідувати ДНЗ без повного набору щеплень (т.1 а.с.143-145) та під час обстеження дитина була оглянута лікарями та надано висновок, що він здоров та може відвідувати дитячі колективи, в контакті з інфекційне хворими за останні 21 день не був, захворювань шкіри та волосяної частини голови не виявлено (т.1 а.с.146 -147, 150). 
		Дошкільним навчальним закладом (ясла-садок) комбінованого типу «Пролісок» Старопетрівської сільської ради 12.05.2016 року надано довідку про те, що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, зарахований до ДНЗ (ЯС) КТ «Пролісок» з 13.05.2016 року (т.1 а.с.151). Відповідно до довідки наданої т.в.о. завідуючої ДНЗ (ЯС) КТ «Пролісок» ОСОБА_12, зарахований 16.05.2016р., з 19.05.2016 по 01.06.2016р. дошкільний заклад не відвідував (хвороба), з 02.06.2016р по 07.06.2016 був присутній, з 08.06.2016 по 24.06.2016 дошкільний заклад не відвідував (т.2 а.с.16), в подальшому, до суду надано оновлену довідку завідуючою ДНЗ (ЯС) КТ «Пролісок», про те, що ОСОБА_12 зарахований до саду з 12.05.2016р., відвідував його 16,17,18 травня, 2,3,6,7 червня, у липні не відвідував (т.2 а.с.35)
		Із довідки наданої завідуючою ДНЗЦРД «Орлятко» вбачається, що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, був зарахований до ДНЗЦРД «Орлятко Демидівської с/р з 12.06.2015 року, але станом на 19.02.2016 року заклад не відвідує (т.1 а.с.67). Відповідно до характеристики ОСОБА_12, він з 12.06.2015 року по 29.09.2015 року відвідував ДНЗЦРД «Орлятко», під час відвідувань характеризувався позитивно, був доглянутий, охайний, сформовані навики самообслуговування, у ОСОБА_12 переважала адекватність емоційних реакцій, був активний у різних видах діяльності, рівень розвитку дитини відповідав його віковій нормі (т.1 а.с.215).
		Згідно консультативного висновку від 21.04.2016 року наданого ДУ «Інститут ПАГ НАМН України» ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, був про консультований психологом, та під час огляду спостерігалась адекватна поведінка, дитина появляє стриману зацікавленість к співробітництву, завдання виконує залюбки, але з додатковими розясненнями. Згідно висновків зазначено, що інтелектуально-містична сфера у межах нижньої вікової норми, емоційна сфера не відповідає віку, рекомендовано  дії направлені на психокорекцію емоційного стану дитини, робота по корекції розвитку мислення, уваги, понять (т.1 а.с.156). Також надано консультативний висновок вказаним закладом від 21.04.2016р., що ОСОБА_12, 4 роки, був оглянути окулістом, дерматологом, урологом, та було рекомендовано лікування контагіозного молюска верхнього повіка правого ока та фімозу (т.1 а.с.157). Даний висновок не містить у собі даних про те, що ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває на обліку у даному закладі з народження та лікарі даного закладу надавали рекомендації щодо утримання від вакцинації дитини та постійно спостерігали за станом його здоровя. Дані ствердження позивачів, спростовуються також, ними же наданими довідками, з яких вбачається, що ОСОБА_12, знаходився на обліку в дитячій консультації Демидівської АЗПСМ (т.1 а.с.30). Вказані консультативні висновки не містять у собі даних про те, що дитина, з моменту загибелі ОСОБА_11, протягом 7 місяців не лікувалась, таке ствердження позивачів ґрунтується лише на їх припущеннях та міркуваннях. Також, їх пояснення, що ще у вересні 2015 року дитині саме даним закладом були виставлені зазначені вище діагнози, спростовуються матеріалами справи, оскільки із наданої довідки Демидівської АЗПСМ вбачається, що 23.09.2015 року було надано направлення до Вишгородської ЦРЛ до лікарі-офтальмолога для обстеження, без зазначення будь-якого діагнозу, а довідка видана Київським міським центром дитячої нейрохірургії, від 26.01.2015 року, який не є ДУ «Інститут ПАГ НАМН України», містить відомості про те, що 26.01.2015 року о 00.02 години ночі (коли дитина ще проживала разом із позивачами) звернулись за невідкладною медичною допомогою до нейрохірурга, у звязку із ушибом у ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, та було рекомендовано звернутися та спостерігатися у лікаря невролога (т.1 а.с.32). 
		Згідно наданої трудової угоди від 11.01.2016 року між ТОВ «Джапан Зіп» та ОСОБА_8 укладено угоду згідно якої замовник доручає, а підрядник бере на себе зобовязання на виконання робіт, дана угода діє з моменту підписання і до 11.07.2016 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобовязань (т.1 а.с.148-149). 
		Позивачами до суду, було надано характеристику на ОСОБА_8 видану ТОВ «Беназір-Сервіс» датовану 12.07.2016 року, за час проходження ним випробувального терміну у 2012 році. Згідно якої ОСОБА_8 проходив випробувальний термін в якості охоронника супермаркету, за період роботи проявив себе у цілому терпимо, але не зарекомендував себе як професійний співробітник, тому не був прийнятий на роботу в якості охоронника (т.2а.с.37).
		Відповідно до довідки Демидівської сільської ради від 09.11.2015 року вбачається, що за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Демидів, вул.Радянська (без зазначення номеру будинку) у будинку житловою площею 27,5кв.м. зареєстровані пять осіб, а саме ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_12, а також до 30.09.2015р. була зареєстрована ОСОБА_11 (т.1 а.с.16) та відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 12.12.2015р. за адресою: с.Демидів, вул.Радянська, 18 проживають ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_7, та зазначено, що вказаний будинок загальною площею 54,7 кв.м., а житловою вже 37,3 кв.м. (т.1 а.с.18). Також в даному акті зазначено, що на прилеглій території добудовується будинок загальною площею 170 кв.м., будівництво якого майже вже завершено. Крім того, з акту складеного депутатом Демидівської сільради, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_12 за адресою: с.Демидів, вул.Радянська (без зазначення номеру будинку) не мешкають з 30.09.2015 року (т.1 а.с.19). В подальшому, позивачами було надано оновлену довідку від 19.02.2016 року, яка містить аналогічні дані, але вже зазначено номер будинку, а саме 18, та зазначено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_12 зареєстровані, але з 30.09.2015 року по даний час у вказаному будинку не мешкають (т.1 а.с.68), крім того, як і у попередній довідці зазначається, що будинок має житлову площу лише 27,5 кв.м., у той час як у акті обстеження зазначено іншу житлову площу а саме 37,3 кв.м. Дані протиріччя позивачами усунені не були, належних та допустимих доказів на їх підтвердження чи спростування до суду надано не було, як і доказів про наявність іншого будинку площею 170 кв.м., а саме правовстановлюючих документів, що у відповідності до ст.60 ЦПК України є обовязком сторін.
		Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сімї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку. Крім того, відповідно до ст.8 даного Закону, саме батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		У позовній заяві та під час судового засідання позивачі стверджували, що ОСОБА_8 зловживає алкогольними напоями, залишає дитину з незнайомими особами, проживає у квартирі, яка належить ОСОБА_13, який є особою раніше судимою, та дитина залишається під наглядом психічнохворої ОСОБА_14 та дитина не має місця для належного відпочинку, виховання та проживання.
		Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
		Позивачами, на підтвердження вказаних обставин не надано жодних доказів, а саме того, що ОСОБА_8 зловживає алкогольними напоями; що ОСОБА_13 є особою раніше судимою, а навпаки дані обставини спростовуються інформацією наданою Департаментом інформаційних технологій МВС України (т.1 а.с.138). Згідно інформації, наданої Київською міською психоневрологічною лікарнею №2, ОСОБА_14 перебуває на консультативному обліку з 2008 року з діагнозом «Інволюційний параноїд» (т.1 а.с.140), але до суду не надано доказів того, що малолітня дитина  ОСОБА_12, залишався саме з цією особою. Навпаки, з долучених до позовної заяви документів вбачається, що згідно рапорту інспектора патрульної служби ОСОБА_19, 05.11.2015 року о 19.40 год. прийшов виклик на службу 102 про конфлікт, а саме заявниця ОСОБА_7 повідомила про те, що чоловік та матір покійної сестри не впускають до квартири для відвідин племінника, після проведення розмови, був присутній при зустрічі тітки з дитиною протягом 30 хвилин (т.1 а.с.20), даних про те, що дитина перебувала з ОСОБА_14 відсутні.
		З відповіді Служби у справах дітей Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації від 30.11.2015 року, наданої ОСОБА_7, вбачається, що 16.11.2015 року службою було проведено обстеження умов проживання дитини за адресою: м.Київ, вул.Бальзака, 61А/59 та згідно акту №530 від 16.11.2015р., у двокімнатній квартирі, під час обстеження перебував ОСОБА_13, та було встановлено що в одній із кімнат проживає ОСОБА_12 з дитиною, в кімнаті є диван, телевізор, стінка (виділено полиці для дитячих речей), дитячі іграшки, мякі іграшки. Помешкання прибране, є їжа та продукти харчування. У вказаній квартирі мешкають: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_12, тиждень тому дитина з батьком поїхала до родичів. Із пояснень наданих ОСОБА_8 від 20.11.2015 року (а не того ж дня коли складався акт, про що стверджували позивачі у судовому засіданні, зазначаючи, що відповідач десь залишив дитину, поки надав пояснення при складанні акту) вбачається, що останній не бажає зустрічатися з родичами бабою, дідом та тіткою свого сина і давати спілкуватися з ними по тій причині, що вони настроюють дитину проти батька, говорять що заберуть від нього та те, що він чужий йому (т.1 а.с.27-29).
		З висновку за матеріалами перевірки по заяві ОСОБА_7, затвердженого начальником Деснянського ГУ НП в м.Києві від 31.12.2015 року вбачається, що у грудні ОСОБА_7 звернулась із заявою про те, що ОСОБА_8 перешкоджає в зустрічах з малолітнім племінником, та залишає його на свою матір ОСОБА_20 та прабабусю ОСОБА_14, дитина не відвідує дошкільний виховний заклад, під час останніх відвідин дитини 19.12.2015 року відчула запах алкоголю від ОСОБА_20 та малолітнього ОСОБА_12. Відповідно до інформації Форт 305 ЄО від 19.12.2015р. по вул.Бальзака, 61-А/59 відбувся конфлікт, оскільки ОСОБА_8 заборонив родичам загиблої дружини бачитися з сином, та ОСОБА_7 було рекомендовано звернутися до суду. Враховуючи акт обстеження умов проживання дитини, що даний спір відноситься до цивільно-правових відносин, а також те, що під час перевірки фактів невиконання батьківських обовязків ОСОБА_8, що спричинило тяжкі наслідки, не встановлено, перевірку вважати закінченою (т.1 а.с.69-70). Аналогічні дані містяться у висновку за матеріалами перевірки по заяві ОСОБА_7 від 19.02.2016р., та також зазначено, що було опитано ОСОБА_20, яка зазначила, що її син ОСОБА_8 працює і отримує кошти, достатні для забезпечення дитини, та згідно пояснень сусідів, встановлено, що всі громадяни, які мешкають у квартирі АДРЕСА_1 характеризуються позитивно, алкогольними напоями не зловживають, громадську тишу не порушують. Дитина, яка мешкає в квартирі завжди чисто одягнута, відповідно до погодних умов. Обстеження квартири не проводилось (т.1 а.с.71-72).
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що вона знайома з ОСОБА_7 та подружжям ОСОБА_3. З ОСОБА_8 та його сином ОСОБА_16, вона не була знайома, та з дитиною познайомилась, лише після трагічної загибелі матері дитини. Вона була свідком того, як чинились перешкоди у спілкуванні баби, діда та тітки з малолітнім ОСОБА_20, та того, як дитина відвідувала розважальний центр разом із позивачами, та останні під час зустрічі з внуком купували йому різні речі, іграшки, продукти харчування. 
		Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснила, що вона з подружжям ОСОБА_3 знайома тривалий час, їй відомо, що ОСОБА_8 до загибелі дружини  ОСОБА_11, проживав у будинку позивачів разом із малолітньою дитиною  ОСОБА_8. Після загибелі дружини він виїхав з будинку. Вона була свідком того, що бабі та діду чиняться перешкоди у спілкуванні з внуком ОСОБА_20, а також вона була присутня під час спілкування ОСОБА_4 з внуком у розважальному центрі, під час зустрічі також був присутній ОСОБА_8 та його мати. Дитина дуже раділа зустрічі з бабою та дідом, які дитині купували іграшки та продукти харчування. 
		Ані свідком ОСОБА_21, ані свідком ОСОБА_22 не надано свідчить з приводу того, що ОСОБА_8 ухиляється від виконання батьківських обовязків, що він зловживає алкогольними напоями, не надає дитині належного догляду, не виховує дитину, або інших свідчить, які б свідчили про його неналежне ставлення до батьківських обовязків.
		Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні пояснила, що вона є знайомою ОСОБА_24, з якою зараз проживає ОСОБА_8. З ОСОБА_24 вона спілкувалась приблизно 9 місяців тому, та їй було відомо, зі слів останньої, що ОСОБА_8 зустрічався з неповнолітньою родичкою ОСОБА_24. Вона раніше перебувала у будинку де мешкає ОСОБА_24 та бачила умови проживання. Безпосередньо з ОСОБА_8 та його малолітнім сином ОСОБА_12 вона не знайома. У звязку із чим, свідком будь-яких даних щодо предмету та підстав позову, а саме ухилення ОСОБА_8 від виконання батьківських обовязків по вихованню дитини, не створенню належних умов щодо розвитку дитини та іншого, суду не надано. 
		Таким чином, до суду не надано належних та допустимих доказів, у розумінні ст.58,59 ЦПК України, щодо неналежного утримання та виховання дитини, вживання дитиною алкогольних напоїв, вживання алкогольних напоїв відповідачем та членами його родини, вчинення аморальних поступків ОСОБА_8
		Відповідно до ст.257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право на спілкування зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Статтею 263 СК України зазначено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата. Сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
		З довідок наданих Управлінням ПФУ у Вишгородському районі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходяться на обліку в УПФУ та отримують пенсії за віком при повному стажі (т.1 а.с.73,75). Також, ОСОБА_4 працює в КМКЛ 8 на посаді молодшої медичної медсестри та за період з липня по грудень 2015 року отримала заробітну плату у розмірі 13235 гривень 79 копійок (т.1 а.с.74).
		Під час судового засідання до суду було надано звернення ОСОБА_8 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 щодо укладання договору з метою мирного вирішення питань, повязаних з їх участю у виховання неповнолітнього ОСОБА_12 (т.1 а.с.86-89, 117-124). Дане питання між сторонами вирішено не було.
		Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, повязаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ від 24.09.2008 року №866, під час вирішення питання щодо визначення місця проживання дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоровя дитини та інші обставини, що мають істотне значення. Місце проживання дитини не може бути визначено з тим з батьків, який не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або вживає наркотичні засоби, своєю поведінкою може зашкодити здоровю та розвитку дитини. У разі виникнення спору щодо участі у вихованні дитини, проводиться бесіда з батьками, до уваги також береться ставлення батьків до виконання батьківських обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них. Під час розгляду спорів між батьками щодо виховання дитини районна, районна у м.Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті ради подає суду письмовий висновок про спосіб участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їх спілкування 
		Із акту обстеження умов проживання сімї від 12.05.2016 року складеного за адресою: м.Демидів, вул.Радянська, 18, було встановлено, що житло розміщено на 1 поверсі 1 поверхового будинку, є окрема кімната з відповідними меблями, кімнати чисті, у будинку багато іграшок, одягу (т.1 а.с.217). Відповідно до акту обстеження умов проживання сімї від 11.05.2016 року за адресою: с.Старі Петрівці, вул.Миру, 24, було встановлено, що у будинку проживають ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_8, будинок є двоповерховим, кімнаті світлі та прибрані, є місце для відпочинок, є одяг, іграшки, продукти харчування. У дитини є все необхідне, батько дитини  ОСОБА_8 працює, має постійний дохід, мається присадибна ділянка. Батько дбає про дитину, належно виконує батьківські обовязки, дитина обстежена (т.1 а.с.155). 
		Із акту обстеження умов проживання сім'ї складеного начальником Служби у справах дітей Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, головного спеціаліста та ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_12 21.04.2016 року, у супроводі працівників Служби, був обстежений спеціалістами дитячого відділення ОСОБА_2, при обстеженні була присутня тітка ОСОБА_7, яка виступила ініціатором обстеження, та дві бабусі, зазначено що потрібно було виконати рекомендації лікарів та повторно пройти обстеження 11-12 травня 2016 року про, що належним чином були повідомленні усі присутні (т.1 а.с.158) , але даний акт не містить відомостей щодо бабусь, а саме їх ПІБ; місця проживання; підписів, що вони ознайомлені з даним актом та даних, кого саме було повідомлено про повторне обстеження, та чи було надано згоду батьком дитини щодо проведення такого медичного обстеження. Акт від 25.04.2016 року складений начальником Служби у справах дітей Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації, за участі ОСОБА_7, ОСОБА_4 містить відомості, що 25.04.2016 року було здійснено виїзд за місцем проживання дитини, але двері ніхто не відчинив, та як повідомила ОСОБА_29, вона разом з внуком та сином перебувають за межами м.Києва, у звязку із чим ОСОБА_7 не мала можливості передати ліки. У той же час, даний акт, незважаючи на відсутність при його складані спеціалістів, зокрема лікарів та психологів, містить відомості про те, що дитина не відвідує дошкільний заклад (без посилання на відповідні документи), дитина потребує корекційної роботи психолога, так як не відповідає розвиток його віку, у той час як консультативний висновок Інституту ПАГУ, даних про те, що розвиток дитини не відповідає його віку не містить, а навпаки зазначено, що розвиток дитини відповідає його віку, але нижчій межі (т.1 а.с.159). Акт від 11.05.2016 року, складений тим же складом зазначає, що при виїзді за адресою проживання дитини, встановлено, що дитина тривалий час за вказаною адресою не проживає (т.1 а.с.160).
		Відповідно до акту обстеження умов проживання дитини в сімї від 26.05.2016 року за адресою: Вишгородський район, с.Старі Петрівці, вул.Миру, 24, комісією у складі начальника служби у справах дітей та сімї, заступника начальника Служби, фахівця з соціальної роботи центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді, інспектора з ювенальної превенції Вишгородського відділу поліції, представника органу опіки та піклування Старопетрівської сільської ради, у присутності депутатів районної ради, на підставі звернення ОСОБА_30, з метою встановлення місця проживання, обстеження умов проживання, встановлення психоемоційного стану малолітнього ОСОБА_12 та виконання батьком дитини ОСОБА_8 батьківських обовязків зроблено висновок, що батько дитини належно виконує батьківські обовязки, займається вихованням і утриманням ОСОБА_12, турбується про здоровя, психічний стан дитини, розумовий розвиток. Дитина обстежена фахівцями КЗ «Вишгородська ЦРЛ», оглянута офтальмологом та рекомендовано лікування ока, дитина влаштована до ДНЗ «Пролісок». Дитина відчуває себе комфортно. Батько та його цивільна дружина працюють, мають можливість утримувати дитину, хлопчик називає ОСОБА_31 мамою, не має заперечень проти спілкування дитини з подружжям ОСОБА_3 у визначені дні. У звязку з тим, що тітка дитини ОСОБА_7, баба ОСОБА_4, дід ОСОБА_5 постійно перебувають у стані неспокою, не можуть себе стримувати, ведуть себе упереджено, агресивно, постійно влаштовують лайки, висловлюють обвинувачення членам родини цивільної дружини, ОСОБА_8 занепокоєний, що це може вплинути на здоровя та емоційний стан дитини, тому вважає, що спілкування може здійснюватись тільки в присутності батька та нетривалий час. Батько в присутності малолітнього ОСОБА_29 ніколи не підвищує голос, і не вступає в суперечки, тим самим захищає психічний стан сина. Після спілкування з дитиною встановлено, що хлопчик фізично розвинений згідно віку, контактний, гарно говорить, вміє дати відповідь на запитання, дуже привязаний до батька, переживає сімейні негаразди, хоче проживати з батьком та бачитися і спілкуватися з бабусею та дідусем (т.1 а.с.181-182). Даний акт підписаний членами комісії, за виключенням депутата Вишгородської райради ОСОБА_32, без зазначення підстав щодо не підписання даного акту, без викладення окремої думки, а також ОСОБА_33 навпроти свого прізвища зазначила  «підтримую ознайомлена».
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_32 пояснив, що у травні 2016 року до нього, як депутат звернулась пані ОСОБА_7, як було зясовано під час судового засідання  ОСОБА_7, якій він порадив звернутися з заявою до Вишгородської районної державної адміністрації щодо проведення обстеження умов проживання дитини, з зазначенням щодо його включення у комісію. В подальшому, він був запрошений для обстеження умов проживання дитини в сімї, будь-яких наказів або розпоряджень, щодо його участі він не бачив та питання щодо ознайомлення його з такими документами не порушував. Комісія перебувала за місцем проживання дитини впродовж 40 хвилин, було спілкування з усіма особами, у складі комісії була особа  психолог, яка спілкувалась з дитиною та їй ставились питання, чи проводилось тестування дитини він не бачив. Під час огляду будинку, в якому мешкає дитини особисто він оглянув лише дві кімнати, в одній з кімнат він бачив дитячі іграшки та дитина йому зазначила, що грається ними. Дитина спілкувалась з дідом та бабою. Будинок має два окремих входу, в окремих кімнатах, проводяться ремонтні роботи, та він не маже вказати, що це вкрай погані умови, як і зазначити про належність умов. Зазначив, що якби начальник Служби зазначила йому про необхідність надання окремої думку, він би її надав, після складання акту він декілька разів ще спілкувався з пані ОСОБА_7. З ОСОБА_8 він не спілкувався та подальших дій, щодо вирішення даного конфлікту не приймав. 
		Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, повязаної із захистом дитини, член комісії, який заперечує проти даних вказаних у висновку повинен викласти окрему думку, як член комісії, який проти прийнятого рішення, яка викладається в письмовій формі і додається до рішення комісії.
		У той же час, у судовому засіданні даним свідком не були спростовані висновки комісії в частині, належного виконання ОСОБА_8 батьківських обовязків, стану здоровя дитини, його комфортного перебування з батьком, а також поведінки позивачів та ОСОБА_7
		Пояснення свідка, в тій частині, що малолітня дитина ОСОБА_12, спить у одному ліжку з батьком та його цивільною дружиною, не підтвердженні жодним доказом та дані обставини відсутні в акті, крім того, враховуючи, що даний свідок був у складі комісії, то його обовязком як члена комісії та депутата, було зазначити про такий факт, шляхом складання у письмовому вигляді окремої думку, яка повинна була бути приєднана до даного акту.  
		Згідно інформації наданої Прокуратурою Київської області від 27.05.2016 року, вбачається що СВ Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області 25.05.2016 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016111200000438 за фактом експлуатації ОСОБА_8 свого малолітнього сина ОСОБА_12, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.150 КК України з долученням витягу з ЄРДР (т.1 а.с.211-212). 
		Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили є обовязковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.
		Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, дану норму імплементовано в національному законодавстві, а саме загальні засади кримінального провадження, зокрема презумпцію невинуватості та забезпечення доведеності вини, передбачені ст.17 КПК України, згідно яких, зазначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, дані обставини, встановлені судовим рішенням.
		У звязку із чим, суд вважає, що надана інформація та витяг з ЄРДР не є тим, належним та допустимим доказом, у розумінні ст.ст.58,59 ЦПК України, оскільки дані обставини можуть бути підтвердженні виключно вироком суду.
		Відповідно до ч.5 ст.19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розвязання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у його вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
		Згідно розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 29 червня 2016 року №265 «Про встановлення годин зустрічі ОСОБА_4, ОСОБА_5 з малолітнім ОСОБА_12», розглянувши звернення Вишгородського районного суду Київської області, враховуючи протокол засідання комісії з питань захисту прав дитини Вишгородської районної державної адміністрації №7 від 24.06.2016 року, керуючись Законом України «Про місцеві державні адміністрації», Цивільним та Сімейними Кодексами України, в інтересах дитини визначили встановити години зустрічі ОСОБА_4, ОСОБА_5 з їх малолітнім онуком ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, один день на тиждень з 10.00 години до 18.00 години за попередньою домовленістю з батьком дитини (т.2 а.с.38).
		Відповідно до ч.2 ст. 159 СК України, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обовязків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоровя та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоровя одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами. 
		Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, зокрема визначено, державою забезпечується те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Крім того державою забезпечується визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини; статтею 27 визначено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини та батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Таким чином, дослідивши надані до суду докази, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, суд вважає, що під час судового засідання не було надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_8 ухиляється від виконання своїх батьківських обовязків по вихованню, утриманню, розвитку, та створенню належних умов щодо свого малолітнього сина  ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, відсутні підстави передбачені п.2-5 ст.164 СК України, щодо відібрання дитини від батька. У той же час, у судовому засіданні встановлено та доведено, що ОСОБА_8 створюються перешкоди у спілкуванні діда та баби з внуком, у звязку із чим, з врахуванням віку дитини, його прихильності до сторін, враховуючи його психоемоційний стан, поведінку та емоційний стан позивачів, суд вважає за можливе частково задовольнити їх вимоги в частині визначення способу їх участі у спілкуванні та вихованні внука, з врахуванням відвідування дитиною дошкільного закладу, а в подальшому школи, визначити два дні на тиждень з 10.00 години до 18.00 години, за попередньою домовленістю з батьком дитини, без надання їм права щорічно проводити сумісний відпочинок з дитиною та залишення дитини на ночівлю у позивачів, враховуючи вік ОСОБА_12, а саме повних чотири роки, на час розгляду справи у суді, та з врахуванням документів наданих Вишгородською райдержадміністрацією, зокрема розпорядження від 29 червня 2016 року №265.
		Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що відповідно до ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 01.02.2016 року було відстрочено сплату судового збору ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ухвалення судового рішення по даній цивільній справі, враховуючи вимоги ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» (в тій частині, що за кожну вимогу немайнового характеру судовий збір справляється окремо), суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_8 на користь держави судовий збір у розмірі 1102 гривні 40 копійок, а з позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 стягнути на користь держави судовий збір у розмірі по 551 гривні 20 копійок, з кожного.
		Враховуючи викладене та керуючись Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, Законом України «Про охорону дитинства», ст.ст.121,141,142,150-155,157,158,159,163,170,171,172,257,258,263 СК України, ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		             Позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
		Визначити спосіб участі ОСОБА_4, ОСОБА_5 у спілкуванні та вихованні внука  ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, два дні на тиждень, з 10.00 години до 18.00 години, за умови не порушення порядку дошкільного навчання, а в подальшому навчання у школі, за попередньою домовленістю з батьком дитини  ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4.
		Зобовязати ОСОБА_8 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_4, ОСОБА_5 з внуком  ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, та участі у його вихованні, у визначений судом час.
		У задоволені решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати у розмірі 1102 гривні 40 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у розмірі по 551 гривні 20 копійок з кожного.
		Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		 
		СУДДЯ -                                                                                         І.Ю.КОТЛЯРОВА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...