Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/3879/16 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2016. Зареєстровано: 13.10.2016. Забезпечено надання загального доступу: 18.10.2016.
Дата набрання законної сили: 24.01.2017
Результат оскарження 24.01.2017 Одеський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		Справа № 815/3879/16 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 жовтня 2016 року 
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Бутенко А.В.,
		секретаря судового засідання  - Філімоненко А.О.
		за участю сторін:
		представника позивача   ОСОБА_1 (за довіреністю),
		         представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.06.2016 року, -
		 
		                    ВСТАНОВИВ:
		 
		З позовом до суду звернувся ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.06.2016 року.
		Як зазначив позивач, 08 липня 2016 року ним отримано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0015511303 від 08.06.2016 року про нарахування йому земельного податку на 2016 рік у сумі 19 393,49 гривень на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, вулиця В. Арнаутська, 89. Позивач зазначає, що його права на земельну ділянку не оформлені. На цій ділянці  розташовано багатоквартирний житловий будинок, у якому він має на праві спільної власності нежитлове приміщення. Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, є платником єдиного податку, та використовує приміщення та земельну ділянку, на якій воно розташоване у власній господарській діяльності згідно КВЕД (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), тому є звільненим від сплати земельного податку. 
		Позивач зазначає, що оцінка для нарахування земельного податку є протиправною, так як здійснювалася на підставі рішення  Одеської міської ради № 41-VI від 28.12.2010 року, яке було скасовано Постановою Приморського районного суду м .Одеси від 10.12.2014 року по адміністративній справі №522/11050/14-а, яку Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року  - залишено без змін.
		Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0015511303 від 08.06.2016 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про нарахування земельного податку на 2016 рік у сумі 19 393,49 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.
		В ході розгляду справи, представник позивача, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. 
		Представник відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області заявлені позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, в яких зазначив, що 08 червня 2016 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0015511303 від 08.06.2016 року, яким визначено суму  податкового зобовязання  з плати на землю, що вноситься фізичними особами  у сумі 19 393,49 гривень. Суму земельного податку було визначено позивачу, як власнику ? частини нежилого приміщення магазину Мебель загальною площею 380,5 кв.метра, розташованого на першому поверсі житлового будинку за адресою: м. Одеса, вулиця Велика Арнаутська, 89.
		Представник відповідача також зазначив, що власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частками) з урахування пропорційної частки прибудинкової території з дати реєстрації права власності на нерухоме майно.
		Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями. 
		Спірні правовідносини між сторонами, виникли з приводу застосування положень  п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового Кодексу України, оскільки позивач вважає, що він як платник єдиного податку звільняється від обовязку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку за користування земельною ділянкою, що використовуються ним для провадження господарської діяльності.
		Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
		Як вбачається з матеріалів справи,  позивач  ОСОБА_3 є платником єдиного податку 3 групи з 01.01.2012 року у порядку передбаченому ПК України.
		Судом встановлено, що позивач на праві спільної часткової власності (у рівних частках) є власником ? частини нежилого приміщення магазину Мебель, загальною площею 380,5 м.кв, розташованого на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Одеса, вулиця Велика Арнаутська, будинок № 89 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, що підтверджується інформаційною довідкою  з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
		З 01.07.2015 року до 01.04.2016 року Позивач використовував іншу частині приміщення на підставі договору оренди з власником ОСОБА_5для здійснення торгівельної діяльності, що підтверджено Копією сторінок Книги обліку розрахункових операцій (а.с. 19-20).
		Крім того, 01.04.2016 року  новий власник іншої частини приміщення ОСОБА_6 та ОСОБА_3  уклали договір оренди № 2 на  ? частину нежилого приміщення магазину Мебель, загальною площею 380,5 м.кв., на підставі якого  ОСОБА_6  передано ОСОБА_3 в оренду 190,25 м.кв (свою частину) вищезазначеного приміщення (а.с.21), яке Позивач надав в оренду з 01.04.2016 року до 30.03.2019 року іншій фізичній особі-підприємцю на підставі договору (а.с.25). 
		Тобто, нежитлове приміщення позивача використовується для провадження господарської діяльності за видами, що зазначені у Реєстрі платників  єдиного податку -  для здійснення торгівлі за кодами діяльності, зазначеними у цьому Реєстрі та для надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
		Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України (далі ЗК України). Сплата податків за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі ПК України).
		Відповідно до ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
		Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно із ст. 269, 270 ПК України, платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
		Згідно п. 287.1 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
		Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що нерухоме майно - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
		Позивач у позові зазначив, що його права на земельну ділянку не оформлені, однак він є власником частини нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, розташованому на земельній ділянці, тобто Позивач є користувачем земельної ділянки, на якій розташоване нежитлове приміщення та частини прибудинкової території. 
		Згідно із пунктом 286.1 статті 286 ПК України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
		Пунктом 286.6 ст. 286 ПК України, передбачено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, - податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
		Відповідно до пункту 287.8 статті 287 ПК України, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
		Згідно з пунктом 291.2 ст.291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справлення податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу.
		Згідно до пп.4 п.297.1 ст.297 ПК України, платники єдиного податку звільняються від обовязку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої  третьої груп для провадження господарської діяльності.
		Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність  це діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. 
		Таким чином, враховуючи те, що позивач є платником єдиного податку третьої групи, власником нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку та здійснює власну господарську діяльність та діяльність, повязану із наданням в оренду власного чи орендованого майна (згідно з КВЕД 68.20), то позивач не є платником земельного податку під нежилим приміщенням (його частиною) у багатоквартирному жилому будинку з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території, так як така земельна ділянка використовується ним виключно для здійснення господарської діяльності.
		Така правова позиція узгоджується з практикою ВСУ, викладеною в постанові від 24.11.2015 року щодо правового співвідношення між власністю на земельну ділянку чи користування нею та обовязком сплати земельного податку. 
		Зазначені особливості справляння податку зі справляння податку із субєктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування передбачені також Положенням про податок на майно в частині плати за землю, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015 року «Про встановлення ставок земельного податку в м. Одесі».   
		Крім того, податкове-повідомлення рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства з інших підстав. 
		Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 року № 1378-IV.
		Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку на землю та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. 
		Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України Про оцінку земель, підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. 
		Підставою для оцінки та нарахування земельного податку було  Рішення Одеської міської ради  № 41-VI від 28.12.2010 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеса.
		Суд не приймає твердження Позивача про скасування Рішення Одеської міської ради  № 41-VI від 28.12.2010 року, оскільки Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2014 року по адміністративній справі №522/11050/14-а визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2011 року Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016 року вищезазначена постанова залишена без змін, однак ухвалою ВАС України від 5.08.2016 року виконання зазначених судових рішень зупинено до закінчення касаційного провадження у справі. 
		Разом з тим, суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, рішення Одеської міської ради №41-VI від 28.12.2010 року Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси та рішення Одеської міської ради №1268-VI від 20.09.2011 року Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 №41-VI Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси були скасовані.
		Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		Судом також встановлено, а відповідачем не спростовано, що всупереч п. 286.1 статті 286 ПК України, для нарахування земельного податку позивачу не були використані дані державного земельного кадастру,також для визначення частини прибудинкової території та площі земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок не використовувалася містобудівна та землевпорядна документація, що підтверджено листом КП Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради на адресу Позивача від 18.08.2016 року (а.с.85).
		З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що податковим органом протиправно нараховано позивачу, як особі-підприємцю земельний податок, в наслідок чого протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким визначено суму  податкового зобовязання  з плати на землю, як  фізичній особі  у сумі 19 393,49 гривень.
		Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
		Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС, України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, а інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятого   податкового повідомлення-рішень, суду не надано.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1, яким нараховано позивачу земельний податок з фізичних осіб, є протиправними, його належить скасувати, а позовні вимоги задовольнити.
		Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 11, 14, 70, 71, 86, 159-164, 254 КАС України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 08.06.2016 року, - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0015511303 від 08.06.2016 року Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.
		Стягнути на користь ОСОБА_3 (код РНОПП НОМЕР_2, адреса: 65115, АДРЕСА_1) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області судовий збір у розмірі 551,21 грн. (пятсот пятдесят одна гривня двадцять одна коп.).
		Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.
		Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
		Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 11 жовтня 2016 року.
		 
		Суддя                                                                                                        А.В. Бутенко
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		  
		                                        
		 
		 
		          
		          .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...