Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/2594/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; цивільного захисту; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2018. Зареєстровано: 03.01.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.01.2019.
Дата набрання законної сили: 02.04.2019
Результат оскарження 02.04.2019 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		26 грудня 2018 р.   № 400/2594/18 м. Миколаїв
		          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні  адміністративну справу 
		за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон", вул. Каботажний спуск, 1 (в.Фалеївська, 9-б,54030),) м. Миколаїв, 54002 
		до відповідача:Управління Держпраці у Черкаській област,  бульвар Шевченка, 205, м. Черкаси, Черкаська область, 18000 
		про:визнання протиправним та скасування постанови від 09.10.2018 р № ЧК-826/371/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-529,ВСТАНОВИВ:
		          Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон"  (далі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області області (далі - відповідач) з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу №ЧК-826/371/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-529 від 09.10.2018р.
		Ухвалою суду від 23.10.2018р. провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
		Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувана постанова винесена відповідачем неправомірно, оскільки відповідач не дочекавшись подання позивачем у триденний строк заперечень до Акту проведеної перевірки, залишив їх фактично без розгляду у той самий день (у день подання заперечень до Акту), виніс Припис про усунення виявлених порушень від 18.09.2018р., який потім позивачем був оскаржений шляхом подання скарги на припис . За результатами розгляду скарги відповідачем частково задоволено скаргу позивача та винесено постанову про накладення штрафу. Постанова про штраф на думку позивача винесена з істотним порушенням вимог діючого законодавства, на підставі неповного та необ'єктивного дослідження відповідачем усіх дійсних обставин справи та норм матеріального права, які регулюють відповідні правовідносини.
		Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Відповідач зазначив, що під час перевірки позивача на дотримання вимог законодавства про працю, виявлені порушення норм ст.59, 70 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), а саме - порушення, коли мають місце випадки, де тривалість щотижневого безперервного відпочинку менша за 42 години та випадки, коли тривалість перерви в роботі між змінами була меншою подвійної тривалості роботи  в попередній зміні. Законодавством чітко визначено вимоги щодо організації відпочинку працівників. При цьому, законодавство не передбачає для роботодавців підстав, за якими можна уникнути дотримання вищевказаних норм, а відтак дотримання статей 59 і 70 є обов'язковим. Позивачем не спростовувалась наявність виявлених порушень, а тому винесена управлінням постанова про накладення штрафу є такою, що відповідає нормам чинного законодавства та підлягає виконанню зі сторони позивача.
		Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
		Дослідив матеріали справи та докази, що містяться в ній, суд дійшов висновку про наступне.
		 
		Відповідачем відповідно до направлення на проведення перевірки від 04.09.2018 № 1904, виданого на підставі наказу від 04.09.2018 № 896-11, було проведено інспекційне відвідування філії «Бітове» Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» з питань робочого часу, часу відпочинку, оплати праці. Копію направлення було надано представнику позивача, про що свідчить відповідна відмітка філії «Бітове» ТОВ СП «Нібулон» від 18.09.2018.
		За результатами такого відвідування було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЧК-826\371\АВ від 18.09.2018 року (далі - Акт або Акт перевірки).
		За результатами перевірки у вищевказаному Акті були встановлені порушення трудового законодавства з боку позивача, а саме:
		- тривалість перерви в роботі між змінами менша подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні, що є порушенням статті 59 КЗпП України;
		- працівники товариства ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інші пропрацювали надурочно більше ніж по чотири години протягом двох днів підряд, що є порушенням ст. 65 КзпП Укаїни;
		- в товаристві мають місце випадки, коли норма тривалості робочого часу працівників перевищує 40 годин на тиждень, що є порушенням ст. 50 КЗпП України (в липні 2018 року ОСОБА_2 з 09.07.2018 по 14.07.2018 пропрацював 54 години, ОСОБА_4 з 09.07.2018 по 14.07.2018 пропрацював 44 години);
		- в товаристві мають місце випадки, коли тривалість щотижневого безперервного відпочинку менша за сорок дві години, що є порушенням ст. 70 КЗпП України (наприклад, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 пропрацювали з 16.07.2018р. по 20.07.2018, однак їм було надано лише один день для відпочинку - 21.07.2018; крім того, ОСОБА_4 з 22.07.2018 по 31.07.2018р. дні відпочинку взагалі не надавалися.
		Вищевказані порушення норм законодавства про працю виявлені інспектором під час аналізу документів, наданих йому представником позивача у ході інспекційного відвідування. 
		З боку позивача Акт перевірки був підписаний із запереченнями. Заперечення були подані відповідачу 20.09.2018р. за вих. № 65/131/2-18р. та отримано відповідачем 21.09.2018р.
		Позивачу надіслано лист №8599/01-24/6601 про розгляд зауважень до акту, в якому зазначено, що із викладеними у зауваженнях доводами Управління погоджується частково: оскільки філією «Бітове», згідно умов колективного договору, запроваджено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом рік, відповідач погодився з запереченнями щодо порушення позивачем статей 50 та 65 КЗпП України. При цьому, викладена у зауваженнях інформація не спростовує факт порушення позивачем ст. 59 та ст. 70КЗпП України.
		На підставі акту № ЧК-826/371/АВ, 18.09.2018 інспектором праці складено припис про усунення виявлених порушень № ЧК-826/371/АВ/П, на який 26.09.2018р. позивачем подано скаргу. 
		Відповідачем розглянуто скаргу позивача, результати розгляду якої зазначені в листі від 12.10.2018, який надісланий позивачу. Зі змісту листа про розгляд скарги на припис вбачається, що керуючись п.30 Порядку № 295, прийнято рішення скасувати пункти припису, що передбачають порушення статей 65 і 50 КЗпП України. Пункти припису, що стосуються порушення позивачем статей 59 і 70 КЗпП України, залишити в силі.
		В свою чергу позивач оскаржив зазначений вище Припис в адміністративному порядку, шляхом подання скарги на припис № 68/131/2-18 від 26.09.2018р. За результатами розгляду зазначеної скарги відповідачем було надано лист від 12.10.2018 №8713/01-24/6845 про часткове задоволення скарги.
		Також, на підставі вищезгаданого Акту, відповідачем було винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК- 826/371/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-529 від 09.10.2018 (далі - Постанова).
		Зазначеною Постановою на підставі вищезгаданого Акту інспекційного відвідування за порушення вимог ст. 59 та ст. 70 КЗпП України, керуючись абз.8 ч.2 ст. 265 КЗпП України, на ТОВ СП «НІБУЛОН» накладено штраф у розмірі 3723,00 грн.
		Згідно з підпунктом 50 пункту 4 Положення, Управління Держгіраці у Черкаській області накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.
		Частиною другою статті 265 КЗпП України передбачено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, за порушення вимог законодавства про працю. Зокрема згідно абзацу 8 ч, 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність вигляді штрафу у разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
		Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачений частиною другою статті 265 КЗпП України, визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).
		Згідно з положеннями зазначеного вище пункту Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
		У зв'язку з виявленими в ході інспекційного відвідування порушеннями позивачем вимог законодавства про працю, заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В., 09.10.2018 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-826/371/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-529, якою на позивача накладено штраф в розмірі 3723,00 грн. на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України.
		Підставою для винесення вищезазначеної постанови є Акт від 18.09.2018 № ЧК-826/371/АВ, згідно якого виявлені під час інспекційного відвідування та зафіксовані порушення вимог законодавства про працю, а саме: ст. 59 і ст. 70 Кодексу законів про працю України.
		В позовній заяві товариство вказує, що йому не відомо, на підставі аналізу яких документів інспектор праці виявив порушення вимог чинного законодавства.
		 
		З цього приводу суд зазначаємо наступне.
		 
		В ході інспекційного відвідування філії «Бітове» ТОВ СП «Нібулон», представником позивача інспектору праці надано копії документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування. Так, інспектору праці було надано для ознайомлення, зокрема, графік роботи працівників філії «Бітове» ТОВ СП «Нібулон» на липень 2018 року з підсумованим обліком робочого часу (далі - графік), а також надано копію вказаного графіка. Копія вказаного графіка разом з іншими документами міститься у матеріалах інспекційного відвідування та в матеріалах справи (а.с. 51-56).
		Згідно пп. 2 п. 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати їх копії або витяги.
		Відповідно до п. 12 Порядку, вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
		За результатами перевірки (відповідно до Акту) та виходячи зі змісту графіка роботи працівників філії «Бітове» ТОВ СП «Нібулон» на липень 2018 року з підсумованим обліком робочого часу, відповідачем вбачаються порушення позивачем вимог статей 59 і 70 КЗпП України.
		Відповідач, аналізуючи вищевказаний графік, зазначає, що є очевидним, зокрема, що такі працівники товариства як ОСОБА_2 і ОСОБА_4 працювали з 16.07.2018 по 20.07.2018, тобто 5 днів, однак їм було надано лише один день для відпочинку - 21.07.2018, тобто безперервний щотижневий відпочинок був меншим, ніж 42 години; крім того, ОСОБА_4 працював з 22.07.2018 по 31.07.2018. тобто 10 днів, при цьому протягом вказаного періоду дні відпочинку йому взагалі не надавалися.
		Також, як вказує відповідач у відзиві та про що зазначено в Акті перевірки, працівник позивача ОСОБА_7 працював з 04.07.2018 по 14.07.2018 включно, тобто 11 днів, а працівник ОСОБА_8 працював з 02.07.2018 по 29.07.2018 включно, тобто 28 днів, ОСОБА_9 працював з 02.07.2018 по 27.07.2018 включно, тобто 26 днів, при цьому протягом вказаних періодів дні відпочинку працівникам взагалі не надавалися.
		Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що в товаристві мають місце випадки, коли тривалість щотижневого безперервного відпочинку менша за сорок дві години, що є порушенням ст. 70 КЗпП України, з чим суд також погоджується.
		Крім того, дослідив Акт перевірки та графік роботи за липень 2018, наданий позивачем до позовної заяви,  суд приходить до висновку, про  порушення позивачем ст. 59 КЗпП України, що самим позивачем не спростовується.
		В даному випадку, варто звернути увагу, наприклад, на облік робочого часу працівника ОСОБА_8, який займав посаду електрика дільниці.
		02.07.2018 тривалість щоденної роботи (зміни) ОСОБА_8 склала 11 годин в денний час доби, 03.07.2018 тривалість щоденної роботи (зміни) ОСОБА_8 становила також 11 годин в денний час. При цьому, перерва між вказаними двома змінами була меншою подвійної тривалості часу роботи у попередній зміні, що підтверджується наступним.
		Згідно ст. 54 КЗпП, нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. Відтак, денним є час з 6:00 до 22:00. Отже, саме в межах цього часу працював ОСОБА_8 2 і 3 липня 2018 року.
		У графіку роботи за липень 2018 року, за 3 липня та за 4 липня 2018 року відсутня відмітка про працю ОСОБА_8 в нічний час. Це означає, що 03.07.2018 він працював 11 годин в денний час, та закінчив роботу до 22:00.
		Тому є очевидним, що тривалість перерви в роботі між змінами 2 і 3 липня 2018 року була меншою подвійної тривалості часу роботи ОСОБА_8 в попередній зміні (тобто, 02.07.2018), що є порушенням ст. 59 Кодексу законів про пращо України.
		Аналогічні порушення допущені позивачем і щодо працівників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ті інших.
		Позивач в позові зазначає, що застосування методу підсумованого обліку робочого часу з обліковим періодом рік дозволяє йому не дотримуватись вимог статей 59 і 70 КЗпП України, що на думку суду є помилковим виходячи з наступного.
		Згідно ст. 45 Конституції України, кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
		Мінімальна тривалість щотижневого відпочинку та мінімальна тривалість міжзмінного відпочинку визначена Кодексом законів про працю України.
		Так, відповідно до ст. 70 Кодексу, тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години.
		Згідно ст. 59 Кодексу, тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід).
		Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
		Таким чином, законодавством чітко визначено вимоги щодо організації відпочинку працівників. При цьому, законодавство не передбачає для роботодавців підстав, за якими можна уникнути дотримання вищевказаних норм, а відтак дотримання статей 59 і 70 є обов'язковим.
		Крім того, згідно ст. 61 КЗпП, на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51).
		Отже, вказана норма передбачає можливість зміни щоденної або щотижневої тривалості саме робочого часу, а не часу відпочинку. Також по закінченню облікового періоду рахується тривалість саме робочого часу, та перевіряється щоб така тривалість не перевищувала нормального числа робочих годин.
		Норми чинного законодавства, яка б передбачала можливість використання підсумованого обліку часу відпочинку, позивач не навів, оскільки такої норми і не існує. Відсутня така норма і у колективному договорі, копію якого позивач додав до позову.
		Таким чином, при застосуванні підсумованого обліку робочого часу, може бути змінена тривалість щотижневого робочого часу (що визначено в ст. 50 кЗпП), проте тривалість встановленого законом часу відпочинку не може бути змінена.
		Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при підсумованому обліку робочого часу графіки роботи (змінності) мають розроблятися таким чином, щоб тривалість перерви в роботі між змінами була не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) (частина перша ст. 59 КЗпП), тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не меншою, як сорок дві години (ст. 70 КЗпП). При складенні графіку роботи на липень 2018 року, вимог вищевказаних статей чинного законодавства позивач не врахував, та порушив їх, що і було вірно зафіксовано у акті інспекційного відвідування від 18.09.2018р.
		Таким чином, використання підсумованого обліку робочого часу не звільняє роботодавця від дотримання вимог статей 59 і 70 КЗпП України.
		Отже, позивачем при складанні графіку роботи працівників філії «Бітове» ТОВ СП «Нібулон» на липень 2018 року з підсумованим обліком робочого часу не було враховано обов'язкових вимог статей 59 та 70 Кодексу законів про працю України, в результаті чого позивачем допущено їх порушення. Таким чином, порушення допущені позивачем та зафіксовані в Акті перевірки від 18.09.2018р. є правомірними, а  винесена відповідчем постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК-826/371/АВ/П/ПТЛП-ФС-529 від 09.10.2018, якою на позивача накладено штраф в розмірі 3723,00 грн.  цілком відповідає нормам чинного законодавства.
		Отже, суд з урахуванням вищевикладеного, вважає, що оскаржувана постанова від 09.10.2018р. є такою, що ґрунтується на нормах Кодексу законів про працю України та підлягає виконанню.
		Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Разом з тим, відповідач  як суб'єкт владних повноважень, довів перед судом правомірність своїх дій щодо прийнятої ним постанови.
		Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Судові витрати покладаються на позивача.
		Керуючись статтями 2, 11, 71, 94, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (вул. Каботажний спуск, 1 (в.Фалеївська, 9-б, 54030), м. Миколаїв, 54002,  код ЄДРПОУ 14291113) до Управління Держпраці у Черкаській област (бульвар Шевченка, 205, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 39881228)  відмовити. 
		 
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		          
		          Суддя                                                                                                    І. А. Устинов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...