Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2503/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2019. Зареєстровано: 07.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2020
Результат оскарження 23.01.2020 Східний апеляційний господарський суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
		Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 
		тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41 
		_______________________________________________________________________
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"04" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2503/19
		Господарський суд Харківської області у складі:
		судді Калініченко Н.В. 
		при секретарі судового засідання Казмерчук М.Т.
		за участю представників:
		позивача - Демченко О.А., свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю від 11 липня 2017 року, серія ПТ № 1750, довіреність № 2-488д від 29 грудня 2018 року;
		відповідача  Галік В.В., довіреність № 7 від 17 січня 2019 року;
		розглянувши в порядку загального позовного провадження справу 
		за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування", м. Київ в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату Акціонерного товариства "Укргазвидобування", с. Базилівщина, 
		до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,
		про скасування рішення.
		здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/2503/19.
		 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Управління з переробки газу та газового конденсату акціонерного товариства "Укргазвидобування", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, про скасування частково рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2019 року № 67-р/к у справі № 2/01-50-17 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, в частині п. п. 1, 10, 13, 19, 29, 35, 44, 50, 53, 56, 59, 63, 68, 71 рішення, яке стосується акціонерного товариства "Укргазвидобування".
		12 серпня 2019 року, ухвалою господарського суду Харківської області (з урахуванням ухвали суду від 15 серпня 2019 року) призначено справу № 922/2503/19 до розгляду в порядку загального позовного провадження; почато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 28 серпня 2019 року. Ухвалою господарського суд Харківської області від 28 серпня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у закритому судовому засіданні. Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 28 серпня 2019 року відзив відповідача долучено до матеріалів справи, встановлено позивачеві строк до 09 вересня 2019 року на подання відповіді на відзив та відкладено підготовче засідання на 12 вересня 2019 року. 12 вересня 2019 року, протокольними ухвалами господарського суду Харківської області, долучено до матеріалів справи відповідь на відзив, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 жовтня 2019 року. 07 жовтня 2019 року суд розпочав розгляд справи по суті. Протокольними ухвалами господарського суду Харківської області від 07 жовтня 2019 року та від 21 жовтня 2019 року оголошувались перерви у судових засіданнях по розгляду справи по суті до 21 жовтня 2019 року та 04 листопада 2019 року, відповідно. Під час розгляду справи по суті позивачем позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.
		Як свідчать матеріали справи, рішенням Антимонопольного комітету України № 67-р/к від 31 травня 2019 року "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", прийнятим за результатами розгляду справи № 2/01-50-17, було визнано, що позивач, разом із іншими суб`єктами господарювання, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50 та частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме вчинили схожі дії на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального у період з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року.
		За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які наведені в п. 1, 10, 13, 19, 29, 35, 44, 50, 53, 56, 59,63, 68, 71 резолютивної частини зазначеного рішення, відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", на позивача накладено штрафи на загальну суму 244 562, 00 грн.
		Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що в оскаржуваному рішенні немає посилань на жодні докази узгодження позивачем своєї цінової поведінки на досліджуваному ринку із будь-ким з визначених суб`єктів господарювання з метою недопущення, усунення чи обмеження конкуренції між ними. При цьому позивач зазначає, що висновки відповідача про те, що аналіз ситуації на ринку свідчить про погоджену конкурентну поведінку позивача з іншими суб`єктами господарювання стосовно підвищення у значних розмірах роздрібних цін на скраплений газ, не відповідають обставинам справи. Позивач також зазначає, що визнання відповідачем дій позивача антиконкурентними узгодженими діями за ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та накладення штрафу на позивача за вказане порушення без наведення у оскаржуваному рішенні жодних доказів погодження (узгодження) позивача своєї цінової поведінки на досліджуваному ринку з будь-ким із суб`єктів господарювання свідчить про не доведення відповідачем обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, а також про неправильне застосування частини 3 статті 6, пункту 1 статті 50 та порушення статті 51 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а відтак, вищезазначене, відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою для визнання недійсним оскаржуваного рішення в частині, що стосується позивача.
		Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
		Причиною виникнення спору зі справи є питання стосовно наявності чи відсутності підстав для визнання рішення № 67-р/к від 31 травня 2019 року в частині, що стосується позивача в даній справ, недійсним (скасування рішення).
		З аналізу частини 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод).
		До об`єктивної сторони порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не включено необхідність встановлення, чи відбулась така поведінка в результаті погодження, та для доведення узгодженості дій та їх антиконкурентного характеру встановлюється за результатами аналізу Комітетом ситуації на ринку товару, який: 
		- свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання;
		- спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій.
		Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.
		Висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару). Зокрема, суд має з`ясовувати, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.
		При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов`язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб`єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб`єктів господарювання (підпункт 8.2 та 8.3 пункту 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства").
		Ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб`єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку. 
		Першим кваліфікуючим елементом порушення, передбаченого частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є встановлення в діях суб`єктів господарювання погодженої конкурентної поведінки.
		Комітет, застосувавши метод кореляційного аналізу роздрібних цін на скраплений газ в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 прийшов до висновку в рішенні № 67-р/к, що роздрібні ціни, за якими позивач та інші суб`єкти господарювання реалізовував скраплений газ протягом 26.02.2015 року по 11.03.2015 року, були подібними.
		З метою виявлення схожості у діях суб`єктів господарювання щодо ціноутворення проаналізовано наявність взаємозв`язку між даними щодо їх цін в територіальних межах №1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року шляхом розрахунку коефіцієнтів кореляції між рядами їх цін роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального, що встановлені у період, який досліджується.
		Кореляція (від лат. correlatio - "співвідношення, взаємозв`язок") використовується для кількісної оцінки взаємозв`язку двох наборів даних, а кореляційний аналіз дає можливість встановити, чи є досліджувані набори даних асоційованими (пов`язаними) по величині.
		Коефіцієнт кореляції може набувати значення від -1 до 1. Чим ближче абсолютне значення коефіцієнта кореляції до 1, тим тісніший зв`язок існує між двома перемінними. Тобто, якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то між двома змінними існує лінійна функціональна залежність. Якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 0, то між двома змінними залежність повністю відсутня.
		В ході розгляду справи № 2/01-50-17 Комітетом, з метою виявлення взаємозв`язку між господарюючими суб`єктами господарювання, які зазначені у рішенні № 67-р/к щодо їх цін в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, здійснено у додатках № 2, 5, 11, 17, 20, 23, 29 до рішення № 67-р/к розрахунок коефіцієнтів кореляції між рядами їх цін роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального, що встановлений у період, який досліджується, а саме  з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11.
		Коефіцієнт кореляції від 0,73 до 0,99 свідчить про тісну взаємозалежність цінової траєкторій суб`єктів господарювання, які перелічені у рішення № 67-р/к, та підтверджує схожість їх поведінки. 
		Кожне підприємство повинно формувати ціни виходячи із показників власної господарської діяльності. Проте, в даному випадку зміна роздрібних цін на скраплений газ в якості моторного пального, що реалізувався через АГЗС (АЗС) в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року відбувалося одночасно та на однаковий рівень без економічного обґрунтування.
		Зокрема, Комітет в додатках № 1, 4, 7, 10, 13, 16, 25, 28 до Рішення № 148-р/к було наведено цінову поведінку суб`єктів господарювання, в тому числі і позивача, в період з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року. 
		Так, в Територіальних межах № 1 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 20 % (з 7,82 грн. за л до 9,27 грн. за л).
		В Територіальних межах № 2 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 20 % (з 7,70 грн. за л до 9,20 грн. за л).
		В Територіальних межах № 3 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 20 % (з 7,85 грн. за л до 9,40 грн. за л).
		В Територіальних межах № 4 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 20 % (з 7,88 грн. за л до 9,36 грн. за л).
		В Територіальних межах № 5 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 20 % (з 7,96 грн. за л до 9,42 грн. за л).
		В Територіальних межах № 6 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 20 % (з 7,79 грн. за л до 9,22 грн. за л).
		В Територіальних межах № 9 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 19,5 % (з 7,83 грн. за л до 9,36 грн. за л).
		В Територіальних межах № 10 в зазначений період роздрібні ціни на скраплений газ в якості моторного пального зросли в середньому на 18,3 % (з 8,02 грн. за л до 9,49 грн. за л).
		Детальний аналіз доказів свідчить про вчинення позивачем та іншими суб`єктами господарювання - схожих дій (бездіяльності) на ринку товару в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 в період з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року, про що обґрунтовано наведено у оспорюваному рішенні АМК з відображенням досліджуваних документальних доказів.
		В результаті схожих дій визначених суб`єктів господарювання в рамках справи № 2/01-50-17, Комітетом було встановлено, що за рахунок досягнення ринкової влади в період вчинення порушення вони отримали змогу підвищувати рівень цін понад рівень, що існував би за умови значної конкуренції на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року. Такі схожі дії є горизонтальними антиконкурентними узгодженими діями, що призвели до обмеження конкуренції на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11. 
		Другим обов`язковим кваліфікаційним елементом складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є спростування наявності об`єктивних причин для вчинення суб`єктами господарювання схожих дій через аналіз ситуації на ринку товару.
		Встановлення складу правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 6 Закону у вигляді антиконкурентних схожих дій передбачає, зокрема, необхідність спростувати наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності) шляхом аналізу ситуації на ринку. Стаття 6 вимагає спростування наявності саме об`єктивних причин, тобто, мікро- та макроекономічних факторів, які діють на ринку та впливають на поведінку незалежно від волі учасників ринку, а не обставин, створених активними діями самих сторін (як-от: структурування бізнесу через закордонні юрисдикції, побудова "ланцюгу" пов`язаних осіб, наприклад, через договори комісії з метою оптимізації оподаткування, тощо).
		Аналіз економічної ситуації на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного пального свідчить про відсутність об`єктивних економічних причин, які могли б обумовити одночасне підвищення роздрібних цін суб`єктами господарювання в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року. 
		Як вбачається із оскаржуваного рішення, аналіз ситуації на ринку, що був проведений Комітетом в межах розгляду рішення № 67-р/к, свідчить про погодженість конкурентної поведінки позивача, та інших суб`єктів господарювання, і спростовує наявність об`єктивних підстав для такого стрімкого зростання цін на скраплений газ в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 в період з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року.
		Так, на момент підняття цін на скраплений газ позивач мав достатні обсяги скрапленого газу та не відчував дефіциту на товар у відповідному періоді, що підтверджується листом наданим самим позивачем відповідачу під час розгляду справи № 2/01-50-17 про обсяги поставок, реалізації та залишків, цін обліку (закупівлі) скрапленого газу в якості моторного пального , що реалізується в роздріб через АГЗС (АГЗП), якими користується позивач в Харківській області (в тому числі як комісіонер) в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 в період з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року.
		При цьому, обмеження конкуренції означає такий стан на товарному ринку, коли змагальність господарюючих суб`єктів в деякій мірі зберігається, але її рамки штучно регулюються діями винного. Однією із складових конкуренції є цінова конкуренція, яка пов`язана із досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, завдяки можливості пропонувати товари за нижчою ціною ніж конкуренти, завдяки чому утримувати і зміцнювати свою позицію на ринку внаслідок залучення нових споживачів. Ціна є одним із вирішальних факторів який впливає на вибір споживачів.
		Встановлені Комітетом обставлені у рішенні № 67-р/к свідчать про те, що позивач та інші суб`єкти господарювання не змагалися між собою за встановлення справедливої обґрунтованої ціни, а навпаки, підвищували між собою роздрібні ціні на скраплений газ, оскільки незважаючи на те, що мали можливість змагатися між собою завдяки власним перевагам, схоже підвищували між собою роздрібні ціни, а тому обмежили конкуренцію між собою. Такі дії можуть обмежити можливість вибору споживачами того чи іншого учасника ринку за ціновим критерієм, та як наслідок призвести до ущемлення їхніх інтересів, а відтак - оскаржуваним рішенням Комітету встановлено та доведено, що дії, позивача мали негативні наслідки для конкуренції, у вигляді її обмеження.
		Суд констатує, що Комітетом досліджувалося не коливання цін, а встановлювалася наявність антиконкурентних узгоджених дій, тобто дій, що мають характер, зокрема, схожої поведінки. Якщо б суб`єкти господарювання у справі № 2/01-50-17, в тому числі позивач, незалежно один від одного встановлювали б роздрібні ціни на скраплений газ, керуючись об`єктивними економічними причинами вартістю закупівлі скрапленого газу, що реалізується, та витратами, пов`язаними з його реалізацією, то схоже стрімке підвищення роздрібної ціни було б неможливим.
		Аналізом цінової поведінки суб`єктів господарювання, в тому числі позивача, в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року Комітетом було встановлено, що стрімке та схоже підвищення роздрібних цін реалізації розпочалось здебільшого за рахунок збільшення торговельних надбавок. Зокрема, в зазначений період торговельні надбавки позивача зазнали значних змін, а саме коливалась з 68,75% до 74 % (процент є змінним в залежності від територіальної межі ринку).
		Суб`єкти господарювання, які перелічені у оскаржуваному рішенні, в тому числі і позивач, застосовують різні методики оцінки вибуття запасів ФІФО (FIFO), а тому підвищення оптових цін є підставою для підвищення роздрібних цін реалізації на конкурентному ринку лише після реалізації залишків, оскільки за умов значної конкуренції на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу могли б існувати суб"єкти господарювання, які б не підвищували ціни до реалізації залишків і таким чином впливали б на рівень цін на ринку.
		FIFO - метод бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей, відповідно до якого товарно-матеріальні цінності, поставлені на облік першими вибувають з обліку теж першими. Облік FIFO - це метод, який використовується при управлінні інвентарними та фінансовими питаннями, що пов`язані з сумою грошей, яку суб`єкт господарювання повинен зарахувати під час інвентаризації вироблених товарів, сировини, запасних частин, компонентів або запасів. Метод використовується для керування припущеннями про витрати, пов`язані з інвентаризацією, викупом акцій та різними цілями бухгалтерського обліку. Оцінка запасів за методом ФІФО передбачає, що запаси використовуються в тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство. Тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво, оцінюються за собівартістю перших за часом надходжень. При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного періоду визначається за собівартістю останніх за часом надходження запасів.
		Тобто, відповідно після реалізації вказаних залишків, яких вистачило б позивачу на певну кількість днів в межах визначеного періоду відповідно, він мав би право законно та без порушення положень законодавства про захист економічної конкуренції підвищити роздрібні ціни на скраплений газ до економічно обґрунтованого рівня.
		Вибір розміру торговельної надбавки має бути незалежним та вільним від інших суб`єктів господарювання на цьому чи іншому ринку, тоді він не буде порушувати вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. 
		Втім, як встановлено за змістом оскаржуваного рішення, в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 у період з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року суб`єкти господарювання, в тому числі і позивач, визначали розмір торговельної надбавки узгоджено. 
		Зазначене свідчить про те, що узгоджена поведінка позивача призвела до обмеження споживачів в обранні відповідного продукту на ринку (скраплений газ) за ціновим критерієм та обмеження цінової конкуренції, а також до можливості заниження дохідної частини у менших учасників ринку.
		Отже, відповідач у оскаржуваному рішенні провів належний аналіз ринку, зокрема, аналіз цін реалізації скрапленого газу в період порушення, проаналізовано їх щоденні обсяги придбання та закупівельні ціни на скраплений газ, щоденні зміни цін, обсяги запасів, проаналізовано взаємозалежність поведінки позивача та інших суб`єктів господарювання на ринку скрапленого газу по відношенню один до одного, тощо. 
		В результаті схожих дій суб`єктів господарювання, які перелічені у справі № 2/01-50-17, в тому числі позивач, спотворили цінове змагання один з одним, що обмежило можливість кожного із них встановити ціну нижче, ніж у конкурентів, а також за рахунок досягнення ринкової влади в період вчинення порушення вони отримали змогу підвищувати рівень цін понад рівень, що існував би за умови значної конкуренції на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в територіальних межах № 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11 з 26.02.2015 року по 11.03.2015 року. 
		Посилання позивача на положення ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не може прийматися до уваги тому, що не стосується даної справи та предмету розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за результатами якої прийнято Рішення № 67-р/к, оскільки вказаним рішенням позивача притягнуто до відповідальності за порушення передбачене ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
		Що стосується тверджень позивача, що скраплений газ в якості моторного пального, як товар, є альтернативним видом палива, для власників автотранспорту, то суд зазначає, що відповідно до приписів пункту 5 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05 березня 2002 року № 49-р, товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів, у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.
		Формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи). Такими показниками взаємозамінності згідно Методики є: 1) подібність призначення, споживчих властивостей, умов використання тощо; 2) подібність фізичних, технічних, експлуатаційних властивостей і характеристик, якісних показників.
		В України скраплений газ використовується як моторне пальне для автомобільного транспорту, а також для комунально-побутових потреб.
		Згідно зі статті 5 Закону України Про альтернативні види палива стиснений та зріджений природний газ, зріджений нафтовий газ, супутній нафтовий газ, вільний газ метан, якщо вони одержані з газових, газоконденсатних та нафтових родовищ непромислового значення та вичерпаних родовищ і не належать до традиційних видів палива є альтернативним видом палива.
		Державного стандарту скрапленого газу для автомобільного транспорту немає. Натомість, передбачено стандарт ДСТУ 4047-2001 Гази вуглеводневі скраплені паливні для комунально-побутового споживання. Технічні умови, який поширюється на вуглеводневі зріджені гази, призначені для використання в якості палива для комульного-побутового споживання та для промислових цілей. Ним регламентується використання таких технічних газових сумішей, як пропан технічний (ПТ), суміш пропану технічного та бутану технічного (СПБТ), бутан технічний.
		Отже, товарні межі ринку утворюють послуги з роздрібної торгівлі скрапленим газом  сумішшю пропану-бутану, яку отримують з нафти та сконденсованих нафтових супутніх газів, що використовується в двигунах внутрішнього згорання.
		Основною споживчою властивістю скрапленого газу в якості моторного пального є відпуск цього на АГЗС, АГЗП із застосуванням спеціального обладнання. Роздрібна реалізація скрапленого газу в якості моторного пального, що реалізується на АГЗС, АГЗП не має еквівалентних товарів-замінників, оскільки споживач (власник/користувач автомобільного транспорті) не може обрати інших товарів на заміну.
		Вказаний позивачем альтернативний вид палива для власників автотранспорту, як бензин, має відмінний від скрапленого газу фізичні та технічні властивості, що проявляються у різних способах зберігання і транспортування, а також різні експлуатаційні характеристики, які полягають у необхідності використання різного обладнання для автотранспорту. 
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31 травня 2019 року № 67-р/к наведені в п. п. 1, 10, 13, 19, 29, 35, 44, 50, 53, 56, 59,63, 68, 71 резолютивної частини рішення № 67-р/к стосовно позивача прийнято відповідно до вимог діючого законодавства з повним, всебічним і об`єктивним з`ясуванням обставин справи № 2/01-50-17 та в межах компетенції територіального відділення, а тому, позовні вимоги позивача не підтверджуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню.
		Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору та інші витрати покладаються на позивача.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		В позові відмовити повністю.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу. 
		Повне рішення складено "07" листопада 2019 р. 
		 
		СуддяН.В. Калініченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...