Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 730/1484/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2019. Зареєстровано: 08.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2019.
Дата набрання законної сили: 07.02.2020
Результат оскарження 07.02.2020 Чернігівський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/728/105/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018270090000534

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 730/1484/18
		Номер провадження 1-кп/728/105/19
		 
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		8 листопада 2019 року місто Бахмач
		 
		Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 
		 
		за участі:
		секретарів судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270090000534 від 20 вересня 2018 року по обвинуваченню:
		 
		ОСОБА_4 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , не працює, освіта повна загальна середня, не одруженого, являється інвалідом 3 групи, раніше судимого 18 травня 2011 року Борзнянським районним судом Чернігівської області за частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 186, частиною першою статті 296 Кримінального кодексу України (далі КК) до 4 років позбавлення волі, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 185 КК, 
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурорів  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 
		захисника  адвоката ОСОБА_7 
		потерпілої  ОСОБА_8 
		 
		безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане Судом недоведеним.
		 
		1. ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що:
		 
		1.1. Він 18 травня 2011 року був засуджений Борзнянським районним судом Чернігівської області за частиною третьою статті 185, частиною третьою статті 186, частиною першою статті 296 КК, на підставі статті 70 КК до 4 років позбавлення волі, на шлях виправлення не став і в період непогашеної судимості вчинив новий злочин.
		1.2. Так, 20 вересня 2018 року близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_4 прибув до господарства в АДРЕСА_2 , де, в період непогашеної судимості, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, повторно вчинив крадіжку велосипеда марки «Мінск», належного ОСОБА_8 , чим заподіяв останній матеріальну шкоду в сумі 900 грн. 00 коп. (дев`ятсот гривень 00 копійок).
		 
		2.Т акимчином, ОСОБА_4  обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого частиною другою статті 185 КК, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), яка вчинена повторно.
		 
		ІІ. Позиція обвинуваченого.
		 
		3. Обвинувачений ОСОБА_4 допитаний у судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав та пояснив, що він проживав спільно з матір`ю потерпілої ОСОБА_8 і під час спільного проживання зробив велосипед, який йому належав, у зв`язку із чим він його і забрав.
		Зокрема, обвинувачений не заперечував, що 20 вересня 2018 року близько 19 год. 00 хв., він прийшов до господарства, де на городі працювала ОСОБА_8 і таємно забрав велосипед, оскільки вважав, що він належить саме йому.
		 
		ІІІ. Досліджені в судовому засіданні докази.
		 
		4. Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що 20 вересня 2018 року, приблизно о 19 год. 00 хв. вона разом із сестрою та батьком приїхали на город. При цьому потерпіла підкреслила, що вона приїхала на велосипеді і з часом з`ясувала, що він зник.
		Також ОСОБА_8 зазначила, що обвинувачений дійсно проживав з її матір`ю, але велосипед є її власністю, він має жіночу раму і належав її бабусі, саме потерпіла користувалась велосипедом.
		В подальшому велосипед знайшли у ОСОБА_4 вдома і він добровільно його віддав працівникам поліції.
		 
		5. Свідок ОСОБА_9  в судовому засіданні пояснила, що потерпіла її сестра, обвинувачений односелець. Вони вибирали картоплю біля будинку і помітили, що велосипеда сестри немає. Коли вони вийшли на вулицю, то помітили, що є слід, до будинку навпроти, де проживає обвинувачений. Коли вони покликали обвинуваченого, то він не віддав велосипед, але сховався у будинку, після чого вони викликали поліцію. Це було у вересні 2018 року.
		На велосипеді їздила їх мати, сестра брала його в гаражі. Велосипед з`явився у їх матері до ОСОБА_4 , він давно був у сім`ї.
		 
		6. Допитанийв якостісвідка ОСОБА_10  пояснив, що потерпіла його донька, а обвинувачений проживає недалеко від них. Вони копали картоплю на городі. Коли він погнав комбайн додому, йому зателефонували і пояснили, що ОСОБА_4 вкрав велосипед. Так як був слід до будинку останнього, то вони викликали поліцію.
		Коли приїхали працівники поліції, то велосипед знайшли в сараї господарства, де проживає ОСОБА_4 .
		Потерпіла приїхала на велосипеді, який належав його покійній матері. Після смерті матері, користувалася покійна дружина.
		 
		7. В судовому засіданні свідок ОСОБА_11  пояснила, що обвинувачений її син. Коли вона приїхала з роботи, біля їх двору стояли дівчата, які сказали їй, що ОСОБА_12 вкрав велосипед. Коли вона пішла до будинку, син сказав, що не віддасть велосипед, що то його велосипед.
		Вони зайшли в будинок, вона дала дозвіл і надала велосипед, який знаходився в сараї.
		Велосипед бувїх, ОСОБА_12 зробивйого самі відремонтував.Проживав вінз померлою по АДРЕСА_3 приблизно десь 2,5 роки, вів спільне господарство. ОСОБА_4 купував колеса, камери, сідло. Син зібрав сам раму і велосипед для дружини і він знаходився по АДРЕСА_3 .
		 
		8. Свідок ОСОБА_13  пояснила, що вона знає і потерпілу і обвинуваченого, вони проживають в одному селі. Вона знає, що у обвинуваченого був велосипед.
		ОСОБА_4 проживав з ОСОБА_14 , вели спільне господарство. ОСОБА_15 користувалася велосипедом чоловіка і у неї не було велосипеду жіночого типу. Кому належить велосипед жіночого типу вона не знає. Вона не знає чи були у родини ОСОБА_15 інші велосипеди. Чи могла вона користуватися іншими велосипедами, вона не знає. Вона не знає яким велосипедом користувався ОСОБА_4 .
		 
		9. Свідок ОСОБА_16  в судовому засіданні пояснила, що вона працює продавцем в магазині «Промтоварів». ОСОБА_4 приходив до неї і купляв у неї колеса, запчастини і говорив, що робить велосипед.
		Свідок знала покійну ОСОБА_15 , вони приходили разом в магазин і ОСОБА_4 купував запчастини.
		ОСОБА_16 не знає хто користувався велосипедом і не знає, до якого велосипеду ОСОБА_4 купував деталі. Ці деталі він купував у 2017 році.
		 
		10. Свідок ОСОБА_17  пояснив, що його запросили працівники поліції бути присутнім при огляді місця події.
		Під час огляду була потерпіла, слідчий, ще інші люди. Працівники поліції ОСОБА_17 прав та обов`язків не роз`яснювали, на капоті автомобіля лежав пустий бланк, який і підписав ОСОБА_17 .
		Такі дії відбувались 2-3 хвилин і присутніми були лише троє поліцейських. Цивільних людей не було.
		Під забором стояв велосипед, працівники поліції при ньому нічого не робили.
		 
		11. Свідок ОСОБА_18  в судовому засіданні пояснив, що коли він їхав на роботу, його зупинила поліція, щоб побути понятим у справі, що ОСОБА_4 вкрав велосипед. Він був в якості понятого і під забором стояв велосипед, ОСОБА_18 вказав свої данні, поставив підпис на чистому бланку і поїхав, при цьому іншого понятого не було і йому прав та обов`язків не роз`яснювали.
		 
		12. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270090000534 від 21 вересня 2018 року (а.с.к.п.1), яким підтверджується внесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення і початок досудового розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).
		 
		13. Постанова від 21 вересня 2018 року (а.с.к.п.4), якою підтверджується склад групи прокурорів в даному кримінальному проваджені.
		 
		14. Постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 5 жовтня 2018 року (а.с.к.п.5), згідно якої перекваліфіковано кримінальне правопорушення в кримінальному провадженні № 12018270090000534 з частини першої статті 185 КК на частину другу статті 185 КК.
		 
		15. Заявапотерпілої ОСОБА_8 від 20вересня 2018року (а.с.к.п.7), яка стала підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початку досудового розслідування за вчинення кримінального правопорушення (злочину) передбаченого частиною першою статті 185 КК.
		 
		16. Протокол огляду місця події від 20 вересня 2018 року (а.с.к.п.8-10), в якому відображені результати виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (злочину).
		Так, при огляді місця події  місцевості біля господарства по вулиці 1-го Травня, б. 27 с. Комарівка Борзнянського району Чернігівської області виявлено та вилучено велосипед марки «Мінськ», 1986 року випуску, з рамою відкритого типу, синього кольору, щитки білого кольору, сидіння чорного кольору, багажник синього кольору, руль білого кольору, проведено відповідне фотографування.
		 
		17. Постанова від 21 вересня 2018 року (а.с.к.п.11), якою відповідно до статті 98 КПК було визнано речовим доказом велосипед марки «Мінськ» синього кольору, з рамою відкритого типу.
		 
		18. Клопотанняпро призначенняекспертизи таухвала слідчогосудді Борзнянськогорайонного судуЧернігівської областівід 2липня 2018року (а.с.к.п.17-18,20) підтверджують здійсненнясудового контролюза проведенням слідчих дій в порядку статей 242-244 КПК.
		Так, по справі, для визначення вартості товарної продукції, було призначено товарознавчу експертизу.
		 
		19. Висновок експерта № 1032 від 1 жовтня 2018 року (а.с.к.п.23-26), зміст якого відповідає статті 102 КПК, згідно якого ринкова вартість велосипеда «Мінськ» виробництва СРСР, 1986 року випуску із рамою відкритого типу, з урахуванням зносу, станом на 20 вересня 2018 року могла становити 900 грн. 00 коп. (дев`ятсот гривень 00 копійок).
		 
		20. Дані,які характеризуютьобвинуваченого відображені в паспорті серії НОМЕР_1 , пенсійному посвідченні № НОМЕР_2 , інформації щодо судимості та звільненні, інформації щодо перебування на медичному обліку, характеристиках та довідці з місця проживання (а.с.к.п.30-41, 42, 43).
		 
		21. Повідомлення пропідозру (а.с.к.п.47-48, 76) на яке прокурор послався, як на доказ сторони обвинувачення і в якій відображено обставини вчинення, в якому підозрювався і в подальшому обвинувачувався ОСОБА_4 .
		 
		22. Протокол проведення слідчого експерименту від 11 жовтня 2018 року (а.с.к.п.52-54),яким підтверджується проведення перевірки і уточнення показань підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до статті 240 КПК.
		Так, під час слідчого експерименту ОСОБА_4 пояснив та підтвердив на місці, що 20 вересня 2018 року близько 19 год. 00 хв. він прибув до господарства в АДРЕСА_2 , де шляхом вільного доступу взяв велосипед марки «Мінськ», вивів його з двору господарства, перевів через дорогу до свого господарства та поставив його у сараї для подальшого використання.
		Вказані показання ОСОБА_4 були перевірені Судом і в судовому засіданні він пояснив, що вважав, що велосипед належить йому (див. пункт 3).
		 
		23. Клопотанняпро призначенняекспертизи таухвала слідчогосудді Борзнянськогорайонного судуЧернігівської областівід 2липня 2018року (а.с.к.п.60,62) підтверджують здійсненнясудового контролюза проведенням слідчих дій в порядку статей 242-244 КПК.
		Так, по справі, для визначення психічного стану підозрюваного, було призначено судово-психіатричну експертизу.
		 
		24. Висновок судово-психіатричного експерта № 585 (а.с.65-68), зміст якого відповідає статті 102 КПК, згідно якого у ОСОБА_4 на період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, а також на теперішній час виявлена місце легка розумова відсталість з поведінковими порушеннями (F70.0-за Міжнародною Класифікацією Хвороб 10 перегляду).
		ОСОБА_4 за своїм психічним станом на період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		ОСОБА_4 за його психічним станом на теперішній час примусові заходи медичного характеру не показані.
		 
		ІV. Оцінка Суду.
		 
		25. Стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), яке йому інкримінуються, Суду надано докази, які були дослідженні в судовому засіданні (див. пункти 4-24).
		 
		26. З іншої сторони обвинуваченим ОСОБА_4 в підтвердження його невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другої статті 185 КК надано заперечувальні показання обвинуваченого (див. пункт 3), наголошено на недопустимості доказів по справі, зокрема на протоколі огляду місця події, вказано, що невинуватість останнього підтверджується показаннями свідків, що в своїй сукупності є підставою для виправдання.
		 
		27. Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації враховує.
		 
		28. Зокрема в першу чергу Суд звертає увагу на особливості доказування в кримінальному процесі.
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають:
		«2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом….
		4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
		Верховний Суд звернув увагу, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням [1].
		 
		29. Виходячи із особливостей даних правовідносин і позиції сторін кримінального провадження, для встановлення винуватості або невинуватості ОСОБА_4 мають значення два принципових питання:
		А. Чи мають місце «ознаки крадіжки» в ситуації, в якій обвинувачений стверджує про належність йому майна?
		Б. Чи достатньо доказів, які є належними та допустимими, надано стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_4 .?
		Даючи відповіді на вказані питання у взаємозв`язку між собою Суд робить наступні висновки.
		 
		А. Щодо «ознак крадіжки».
		30. Обвинувачений не заперечував, що велосипед, викрадення якого йому інкримінується, станом на 20 вересня 2018 року перебував у володінні потерпілої ОСОБА_8 , але він вважає, що велосипед є його власністю (див. пункт 3).
		 
		31. Верховний Суд України звертав увагу на те, що стаття 185 КК встановлює кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна; вона охороняє право власності і забороняє вчиняти зазначені у ній дії. Ця норма містить обов`язкові ознаки складу злочину, які виокремлюють (ідентифікують) фактично вчинені дії як крадіжку й відрізняють її від діянь, що посягають на інші об`єкти кримінально-правової охорони, або від фактів, які зумовлюють виникнення інших (некримінальних) правовідносин.
		Визначальною ознакою крадіжки є суб`єктивна сторона цього злочину, тобто психічне ставлення винної особи до вчинюваних нею дій. Така особа розуміє, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику і що вона обертає його на свою користь протиправно шляхом таємного викрадення [2].
		 
		32. Предметомзлочинів противласності ємайно,яке маєпевну вартістьі єчужим длявинної особи:речі (рухомій нерухомі),грошові кошти,цінні метали,цінні паперитощо,а такожправо намайно тадії майновогохарактеру,електрична татеплова енергія(пункт2Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від6листопада 2009№ 10  «Про судову практику у справах про злочини проти власності») [3].
		 
		33. Юридичнаознака предметукрадіжки проявляютьсяв тому,що,він є«чужими для винного» і він не має на них ні дійсного, ні уявного (спірного) права. Якщо ж особа самовільно, всупереч встановленому порядку, в цілях здійснення свого уявного права, обґрунтованість якого оспорюється, незаконно вилучає ці предмети, будучи переконаним у правомірності своїх домагань,  таке діяння слід кваліфікувати, за наявності підстав, наприклад, як самоправство (стаття 356 КК) або посягання на інші правоохоронювані інтереси, тощо.
		 
		34. В ситуації, що розглядається стороною обвинувачення в підтвердження належності велосипеду ОСОБА_8 надано:
		? її показання (див. пункт 4);
		? показання її сестри ОСОБА_9 (див. пункт 5);
		? показання її батька ОСОБА_10 (див. пункт 6).
		Данні свідки є родичами один одному, вони мають неприязні відносини з обвинуваченим і вказали на належність велосипеду саме потерпілій, який дістався останній від померлої матері.
		 
		35. В противагу доказам сторони обвинувачення сторона захисту наголосила на показаннях:
		? обвинуваченого (див. пункт 3);
		? свідка ОСОБА_11 , яка є матір`ю обвинуваченого (див. пункт 7);
		? свідка ОСОБА_13 (див. пункт 8);
		? свідка ОСОБА_16 (див. пункт 9).
		Дані свідки навели обставини, які підтверджують наявність «розумного сумніву» щодо належності велосипеду потерпілій ОСОБА_8 .
		 
		36. Порівнюючи дві групи протилежних доказів, Суд відповідно статті 17 КПК, сумніви, які виникли при їх оцінці тлумачить на користь обвинуваченого (див. пункт 28).
		Зокрема потерпіла та свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є близькими родичами, при цьому їх показання спростовуються, як самим обвинуваченим та його матір`ю, так і іншими сторонніми особами. Крім того, всі свідки, потерпіла та обвинувачений не заперечували обставини щодо спільного проживання і ведення господарства ОСОБА_4 з померлою матір`ю потерпілої.
		Із показань свідків вбачається наявність спору (конфлікту) між обвинуваченим і потерпілою щодо власності на велосипед.
		Інших доказів про належність викраденого майна стороною обвинувачення не надано, що в сукупності з наведеним вище тлумачиться на користь обвинуваченого.
		 
		37. Таким чином в даній ситуації не підтверджується «зв`язок викраденого майна з власником», а головне не доведена та обставина, що обвинувачений розумів, що заволодіває чужим майном, усвідомлює, що воно належить конкретному власнику і що він обертає його на свою користь протиправно шляхом таємного викрадення, що не доводить наявності суб`єктивної сторони складу інкримінованого злочину.
		В цій ситуації і в обвинувачені відсутнє будь-яке посилання на ознаки суб`єктивної сторони і наявності умислу зі сторони обвинуваченого, що свідчить про низький рівень уваги зі сторони обвинувачення до цієї ознаки суб`єктивної сторони, і як наслідок не доведення її існування.
		 
		Б. Щодо надання доказів в підтвердження винуватості.
		38. Перевірка доказів на їх допустимість є важливою гарантією забезпечення прав і свобод людини у кримінальному провадженні.
		Згідно з частиною 2 статті 92 КПК обов`язок доказування допустимості доказів покладено на сторону, що їх подає. За частинами 1 та 3 статті 22 КПК кримінальне провадження передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій засобами, передбаченими цим Кодексом, а функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
		 
		39. Так оцінюючи протокол огляду місця події (див. пункт 16), при якому було вилучено велосипед, особа, яка проводила такий огляд зазначила, що «в присутності понятих потерпіла вказала на те, що це дійсно її велосипед».
		За змістом статті 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
		А за змістом частини сьомої статті 223 КПК слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.
		Поряд із цим, в судовому засіданні поняті пояснили, що вони підписали пусті бланки і прав та обов`язків їм не роз`яснювали, при підписанні такого документу іншого понятого не було (див, пункти 10-11).
		Виходячи із чого при проведені огляду місця події і пред`явлення велосипеду для впізнання було допущено порушення статей 223, 237 КПК. У зв`язку із чим, відповідно до статті 86 КПК, яка закріплює положення про те, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК, а недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, тому на нього не може посилатися суд при ухваленні даного судового рішення.
		 
		40. Досліджуючи інші докази, Суд звертає увагу, що показання свідків не підтверджують винуватість ОСОБА_4 , оскільки спростовують один одного (детальний аналіз було наведено вище  див. пункти 34-37).
		Інші докази (висновок експерта щодо вартості майна та психічного стану, протокол проведення слідчого експерименту, характеризуючи данні (див. пункти 19, 20, 22, 24)) безпосередньо не підтверджують винуватість обвинуваченого, а свідчать про факти, які ним не оспорювались, не характеризують наявність в його діях саме суб`єктивної сторони інкримінованого діяння.
		 
		41. Із наданих сторонами кримінального провадження доказів Суд позбавлений можливості встановити в діях обвинуваченого наявність інших кримінально-караних діянь (див. пункт 33).
		 
		В. Загальні висновки.
		42. Отже,відповідно достатті 62Конституції України,положення якоїзнайшли подальшуконкретизацію встатті 17КПК особавважається невинуватоюу вчиненнікримінального правопорушенняі неможе бутипіддана кримінальномупокаранню,доки їївину небуде доведеноу порядку,передбаченому цимКодексом,і встановленообвинувальним вирокомсуду,що набравзаконної сили.  Ніхтоне зобов`язанийдоводити своюневинуватість увчиненні кримінальногоправопорушення імає бутивиправданим,якщо сторонаобвинувачення недоведе винуватістьособи позарозумним сумнівом.  Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Як ранішезвертав Судувагу (див.пункт 28)стандарт доведеннявини «позарозумним сумнівом»означає,що придоведенні винуватостіособи неповинно залишатисяжодного «розумногосумніву» вцьому,тоді якнаявність такого«розумного сумніву»у винуватостіособи єпідставою дляйого виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
		Статтею 91 КПК передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні
		Зокрема,у кримінальномупровадженні підлягаютьдоказуванню: 1)подія кримінальногоправопорушення (час,місце,спосіб таінші обставинивчинення кримінальногоправопорушення); 2)винуватість обвинуваченогоу вчиненнікримінального правопорушення,форма вини,мотив імета вчиненнякримінального правопорушення; 3)вид ірозмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,а такожрозмір процесуальнихвитрат; 4)обставини,які впливаютьна ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,характеризують особуобвинуваченого,обтяжують чипом`якшують покарання,які виключаютькримінальну відповідальністьабо єпідставою закриттякримінального провадження; 5)обставини,що єпідставою длязвільнення відкримінальної відповідальностіабо покарання; 6)обставини,які підтверджують,що гроші,цінності таінше майно,які підлягаютьспеціальній конфіскації,одержані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення та/абоє доходамивід такогомайна,або призначалися(використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушеннячи винагородиза йоговчинення,або єпредметом кримінальногоправопорушення,у томучислі пов`язаногоз їхнезаконним обігом,або підшукані,виготовлені,пристосовані абовикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		А статтею92КПК передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		Проте, наведений аналіз доказів дозволяє Суду зробити висновки про те, що в даній конкретній ситуації стороною обвинувачення не доведено, що кримінальне правопорушення (злочин) передбачене частиною другою статті 185 КК вчинено обвинуваченим ОСОБА_4 .
		Відповідно до частини першої статті 373 КПК виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим (пункт 2). 
		У зв`язку із чим виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов`язків, оцінивши всі докази в сукупності, Суд приходить до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого.
		 
		V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
		 
		43. Цивільний позов по справі не заявлявся.
		 
		44. Відповідно до статті 100 КПК речовий доказ: велосипед марки «Мінск», синього кольору, з рамою відкритого типу, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_8  повернути останній.
		 
		45. По справі було оплачено процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 572 грн. 00 коп. (п`ятсот сімдесят дві гривні 00 копійок), які відповідно до статті 124 КПК можуть бути стягнуті з обвинуваченого лише в разі ухвалення обвинувального вироку, у зв`язку із чим дані витрати стягненню з ОСОБА_4 не підлягають.
		Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року № 4038-XII проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних провадженнях за дорученням слідчого, прокурора, суду та у справах про адміністративні правопорушення здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.
		 
		46. Запобіжний захід  ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання Суд не вбачає.
		 
		З цих підстав,
		керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, Суд, 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		1.  ОСОБА_4  визнати невинуватим упред`явленому обвинуваченніза частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України у зв`язкуіз недоведеністютого,що кримінальнеправопорушення (злочин)вчинене ОСОБА_4  та виправдати.
		 
		2. Запобіжнийзахід  ОСОБА_4  не обирати.
		 
		3. Речові докази: велосипед марки «Мінск», синього кольору, з рамою відкритого типу, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_8  повернути останній.
		 
		4. Процесуальні витрати по справі в розмірі 572 грн. 00 коп. (п`ятсот сімдесят дві гривні 00 копійок) за проведення експертизи необхідно компенсувати за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються з Державного бюджету України спеціалізованій державні експертній установі, що проводила експертизу.
		 
		Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок можуть бути подані апеляції до Чернігівського апеляційного суду через Бахмацький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Суддя Бахмацького районного суду
		Чернігівської області ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		1.Пункти 22-26 постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к // http://reyestr.court.gov.ua/Review/75286445?fbclid=IwAR2h1q1kv1vT8bXV35NzJI1pm2bxgEo9zepPikOQ9LB79CE5D5gYWpN8Pms
		 
		2.Постанова Верховного Суду України від 6 березня 2014 року у справі № 5-2кс14 // http://reestr.court.gov.ua/Review/37908430
		 
		3.Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» // https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...