Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/9284/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.04.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2017.
Дата набрання законної сили: 30.03.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		    АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   м. КИЄВА
		МСП-03680,  м. Київ,  вул. Солом'янська, 2-А
		 
		Справа №760/9284/16-ц                                      Головуючий в 1 інстанції - Українець В.В.
		апеляційне провадження № 22-ц/796/3744/2017                     Доповідач - Заришняк Г.М.
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 березня  2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
		Головуючого - Заришняк Г.М.
		Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
		при секретарі - Гарматюк О.Д.
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Солом'янського районного суду м. Києва  від 30 січня 2017 року в справі за позовом  ОСОБА_1 до Національного авіаційного університету, третя особа: ОСОБА_2 про визнання  протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів,-
		                                                          
		                                                  В С Т А Н О В И Л А :
		 
		ОСОБА_1  звернувся в суд з позовом  до Національного авіаційного університету, третя особа: ОСОБА_2 про визнання  протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів.
		В обґрунтування позову зазначав, що   наказом Національного авіаційного університету № 679/к від 16 листопада 2009 року його переведено на посаду директора Навчально-спортивного оздоровчого центру Національного авіаційного університету.
		Наказом виконуючого обов'язки ректора ОСОБА_2 за № 357/к від 25 квітня 2016 року його звільнено з роботи за прогул без поважних причин. Підставами звільнення зазначено пояснення ОСОБА_1 без дати та номера (на виконання розпорядження № 42 від 24 квітня 2016 року), акти про відсутність на роботі від 04 січня 2016 року та   від 05 січня 2016 року.
		Посилаючись  на викладене, просив задовольнити позов та  визнати наказ про звільнення ОСОБА_1 протиправним та скасувати його; поновити ОСОБА_1 на раніше займаній посаді директора Навчально-спортивного оздоровчого центру Національного авіаційного університету; стягнути з Національного авіаційного університету середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 квітня 2016 року до моменту ухвалення рішення суду по справі. 
		Рішенням  Солом'янського  районного суду м. Києва від 30 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та  процесуального права, просить   рішення  суду  скасувати та постановити нове рішення, яким  його позов  задовольнити.
		В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених  в ній.
		Представник  відповідача  проти апеляційної скарги заперечував,  вважаючи рішення суду законним.
		Третя особа ОСОБА_2  до суду не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
		Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого  рішення   суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню  з таких підстав.
		Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (у тому числі і за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня)  без поважних причин.
		Звільнення за вчинення прогулу (у тому числі і за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) є дисциплінарним стягненням і повинне здійснюватися з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.
		Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що наказом Національного авіаційного університету № 679/к від 16 листопада 2009 року ОСОБА_1 переведено на посаду директора Навчально-спортивного оздоровчого центру Національного авіаційного університету.
		Наказом виконуючого обов'язки ректора Національного авіаційного університету ОСОБА_2 за № 357/к від 25 квітня 2016 року позивача ОСОБА_1 звільнено з роботи за прогул без поважних причин 04 січня 2016 року та 05 січня 2016 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.
		Згідно з ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40, пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
		Відповідно до довідки  первинної профспілкової організації Національного  авіаційного  університету №06.51.43 від 24.11.2015 року,  ОСОБА_1 - директор навчально-спортивного оздоровчого центру, являється членом  профспілкової  організації Національного авіаційного університету. На момент звільнення позивача, згода профспілкового органу  на його звільнення надана не була.
		На звернення Солом'янського районного суду м. Києва  від 18 жовтня 2016 року, рішенням профспілкового комітету від 28 листопада 2016 року ( протокол №11) надано згоду на звільнення позивача у зв'язку з прогулом без поважних причин 04 січня 2016 року та 05 січня 2016 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України(а.с. 81-85).
		Звертаючись  до суду з даним позовом,  ОСОБА_1  вказував на те, що 24 грудня 2015 року  він подав  до канцелярії університету заяву про надання йому відпустки без збереження  заробітної плати за період з 28 грудня 2015 року  по 08 січня 2016 року, і  вказана заява була зареєстрована  в канцелярії університету в цей же день.  При цьому він керувався п. 1.3 наказу виконуючого обов'язки ректора за № 283/0д від 08 жовтня 2015 року, яким визначено, що працівники, які не віднесені до категорії науково-педагогічних працівників, повинні планувати відпустки з 28 грудня 2015 року по 08 січня 2016 року за рахунок щорічних оплачуваних або без збереження заробітної плати (за вибором працівника) відповідно до Колективного договору. Посилаючись   на викладене, вважав,  що відсутні підстави  для звільнення його  за прогул, оскільки  він був відсутній на робочому місці  з поважних причин.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що  зазначені позивачем  причини  прогулів не є поважними.
		Колегія суддів погоджується з  таким висновком суду, виходячи з наступного.
		За змістом ст. 26 Закону України  «Про відпустки»,   за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
		Відповідно до наказу №283/09 від 08 жовтня 2015 року  «Про зміни  графіку навчального процесу 2015-2016 навчального року та перенесення робочих днів для працівників» встановлений відповідний графік начального  процесу та роботи структурних підрозділів університету у 1 семестрі 2015-2016 навчального року. При цьому  в п.2 вказаного наказу зазначено, що  за узгодженням  з в.о. ректора  дозволити працювати  за окремим графіком працівникам структурних підрозділів, діяльність яких потребує присутності на робочих місцях у вихідні дні, передбачені законом.
		Встановлено, що 24 грудня 2015 року  позивач  подав  до канцелярії університету заяву про надання йому відпустки без збереження  заробітної плати за період з 28 грудня 2015 року  по 08 січня 2016 року.
		Надання працівникові такої відпустки оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця із зазначенням підстав надання такої відпустки та її тривалості. Обов'язковою умовою при оформленні такої відпустки є згода сторін. Отже, рішення, надавати чи не надавати працівникові з тієї чи з іншої причини зазначену відпустку, належить виключно до компетенції роботодавця, проте  наказ про надання ОСОБА_1 вказаної відпустки відповідачем не видавався,   позивач без поважних причин не вийшов на роботу  04 січня 2016 року та 05 січня 2016 року, здійснивши прогул.  
		Сам факт наявності наказу виконуючого обов'язки ректора № 283/0д від 08 жовтня 2015 року про те, що працівники, які не віднесені до категорії науково-педагогічних працівників, повинні планувати відпустки з 28 грудня 2015 року по 08 січня 2016 року, не є  належним чином оформленою згодою відповідача щодо надання позивачеві  відпустки без збереження  заробітної плати та  не є поважною причиною невиходу ОСОБА_3 на роботу.
		У відповідності з вимогами ст.ст.10, 60 ЦПК України, розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Позивачем не надано суду належних та переконливих доказів того,  що його заява    про надання йому відпустки  без збереження  заробітної плати  була узгоджена з керівництвом університету та   був виданий відповідний наказ про надання йому відпустки. 
		В своїх поясненнях  представники позивача стверджували, що  із наказом  про надання   відпустки за власний рахунок ОСОБА_3 не був ознайомлений та про його наявність йому відомо не було.
		Разом з тим, як вбачається із службової записки від 24 грудня 2015 за №02ш/105 проректора  з корпоративного  управління вказаного  університету ОСОБА_4, який був безпосереднім керівником позивача, в зв'язку з гострою виробничою необхідністю, пов'язаною з завершенням бюджетного року, підготовкою звітності щодо результатів НСОЦ, формування аналітичної довідки (за рік) щодо неприйнятного стану матеріально-технічної бази центру та неналежних умов для фізичної культури і спорту в університеті ним було прийняте рішення про те, що  ОСОБА_1, як керівник НСОЦ, має реалізувати вище сказане та вжити чіткі управлінські пропозиції стосовно плану заходів на 2016 рік і врахування цього плану при здійсненні фінансового планування діяльності університету та відповідних витрат на впорядкування стану матеріально-технічної бази НСОЦ.  ОСОБА_1 відпустка мала бути надана в установленому порядку без порушення його прав, але  подана ним  заява  попередньо не узгоджена з керівництвом і не враховує виробничих (службових) потреб і завдань, які гостро  стоять  перед НСОЦ (а.с.79).
		Вказана службова записка також свідчить про відсутність згоди керівництва  університету  на надання позивачеві відпустки без збереження заробітної плати.
		Суд першої інстанції  повно  та всебічно з'ясував обставини справи,   зібраним по справі доказам дав належну оцінку та й прийшов до правильного висновку про те, що звільнення позивача  відповідало вимогам закону, й підстав для визнання протиправним наказу про  звільнення  позивача  та   скасування цього наказу й поновлення на роботі позивача немає,  а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 
		Доводи апеляційної скарги про те, що заяву про надання   відпустки без збереження заробітної плати було подано ОСОБА_1  на виконання  наказу в.о.  ректора за № 283/0д від 08 жовтня 2015, положень Колективного договору та Закону України «Про відпустки», та з урахуванням того, що   дозвіл від  в.о. ректора на вихід на роботу  в період з 28 грудня 2015 р. по 08 січня 2016 р. позивач не отримав, а тому  він повинен  був перебувати  у відпустці і порушень трудової дисципліни   не вчиняв, не заслуговують на увагу, оскільки  матеріали справи не містять  відомостей про згоду керівництва університету  на відпустку позивача без збереження заробітної плати та  видачу  відповідного наказу.
		Посилання в апеляційній скарзі на те, що  рішенням профспілкового комітету від  24 листопада 2016 року  не було надано згоди на звільнення ОСОБА_1, а наступні  засідання профспілкового комітету проводились вже після  прийняття рішення про відмову  в наданні згоди на звільнення, є безпідставними й спростовуються зібраними по справі доказами. 
		  24 листопада 2016 року  відбулося засідання  профспілкового комітету(протокол №9), на якому розглядалося звернення  судді Солом'янського районного суду м. Києва щодо надання згоди  на звільнення з роботи  ОСОБА_1, проте  рішення   щодо  одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди  на звільнення працівника в цей день  прийнято не було  (а.с. 71-72).  Наступні засідання профспілкового комітету відбулись 25 листопада 2016 року та 28 листопада 2016 року.  
		28 листопада 2016 року  була надана згода  профспілкового  комітету (протокол №10)  на звільнення ОСОБА_1, директора Навчально-спортивного та оздоровчого Національного  авіаційного  університету,  у зв'язку з прогулом без поважних причин 04 січня 2016 року та 05 січня 2016 року за п. 4 ст. 40 КЗпП України. 
		Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність постановленого рішення.
		 Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
		Керуючись ст. ст. 303, 307, 308,  315 ЦПК України, колегія суддів,-
		У Х В А Л  И Л А :
		Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
		Рішення  Солом'янського районного суду м. Києва  від 30 січня 2017 року - залишити без змін.
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.    
		 
		Головуючий:   
		     Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...