Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 192/3236/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2021.
Дата набрання законної сили: 22.09.2021
Номер судового провадження: 61-1497ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		 
		22 вересня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 192/3236/16
		провадження № 61-1497св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач (відповідач за зустрічним позовом) - товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс»,
		відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року в складі судді Щербини Н. О. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року в складі колегії суддів Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2016 року ТОВ «Мрія-Сервіс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою.
		 
		В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 14 серпня 2006 року між ТОВ «Мрія-Сервіс» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі № 280, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в оренду позивачу для вирощування товарної сільськогосподарської продукції (ведення товарного сільськогосподарського виробництва) земельну ділянку площею 8,40 га, належну їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП №079887, виданого 13 березня 2003 року Солонянською районною державною адміністрацією. 12 листопада 2007 року договір оренди зареєстровано у Солонянському відділі ДРФ «ЦДЗК».
		 
		20 серпня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду, якою продовжено дію вказаного договору до 31 грудня 2022 року. 
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла і спадкоємицею орендованої земельної ділянки стала її дочка - ОСОБА_1 , про що 05 листопада 2013 року видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
		 
		Після прийняття спадщини відповідач неодноразово зверталася до товариства із заявою про бажання обробляти земельну ділянку самостійно та вважала, що дія договору оренди припинилася, у зв`язку з отриманням у спадщину орендованої земельної ділянки вона як новий власник відмовляється від продовження договору, бажала договір розірвати. 
		 
		Листом за № 48 від 22 вересня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про наявність додаткової угоди, укладеної 20 серпня 2010 року між позивачем та її матір`ю ОСОБА_2 , і роз`яснено, що всі питання щодо оброблення земельної ділянки нею можливі після завершення терміну дії договору.
		 
		04 червня 2016 року під час обстеження поля № 27 на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району встановлено факт проведення на земельній ділянці площею 8,40 га відповідачем самостійно сільськогосподарських робіт - посів соняшника, згоду на проведення яких позивач як орендар не надавав.
		 
		23 червня 2016 року на адресу відповідача надіслано письмову вимогу про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою, яка була залишена без виконання. Оскільки позивачу чиняться перешкоди у користуванні орендованою ділянкою, тим самим орендар позбавлений можливості обробляти земельну ділянку та використовувати її за цільовим призначенням у відповідності до умов договору, він змушений звернутися з відповідним позовом до суду.
		 
		07 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася з зустрічною позовною заявою до ТОВ «Мрія-Сервіс» про розірвання договору оренди землі, укладеного 14 серпня 2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мрія-Сервіс».
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 14 серпня 2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Мрія-Сервіс» укладено договір оренди землі № 280, згідно умов якого ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «Мрія-Сервіс» для вирощування товарної сільськогосподарської продукції земельну ділянку площею 8,400 га, яка належала їй на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ДП №079887, строком до 19 березня 2012 року.
		 
		20 серпня 2010 року між сторонами укладено додаткову угоду, якою продовжено дію вказаного договору до 31 грудня 2022 року. 
		 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
		 
		05 листопада 2013 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку у порядку спадкування за заповітом. 
		 
		Вважає, що договір оренди землі має бути розірваним у зв`язку з відсутністю в ньому істотних умов, визначених Законом України «Про оренду землі», та в зв`язку з невиконанням його умов ТОВ «Мрія-Сервіс», що полягає в систематичній несплаті орендної плати.
		 
		Зазначає, що згідно умов договору оренди землі (пункту 9) орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: грошової орендної плати, що складає не менше як 1,5 % нормативної грошової оцінки землі, а саме 1127 грн; натуральною формою у вигляді зерна фуражного - 2000 кг, соняшник - 100 кг, мука - 50 кг, солома - 1 тонна, оранка присадибної ділянки - 0,50 га (пункт 9.2). Оплата повинна бути внесена у строк до 31 грудня кожного року оренди (пункт 10). Розмір орендної плати переглядається раз на два роки у разі: а) зміни умов господарювання; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в тому числі внаслідок інфляції.
		 
		Додатковою угодою від 20 серпня 2010 року було змінено строк дії та порядок оплати за договором оренди земельної ділянки. Визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: грошової орендної плати, що складає не менше як 3 % нормативної грошової оцінки землі (пункт 9.1); натуральною формою у вигляді зерна фуражного - 2500 кг, соняшник - 100 кг, мука - 50 кг, солома - 1000 тон (саме такий розмір встановлений в додатковій угоді і жодних приміток щодо виправлення його в письмовій або від руки дана додаткова угода не містить); оранка присадибної ділянки - 0,50 га (пункт 9.02).
		 
		Вказує, що починаючи з 2013 року ТОВ «Мрія-Сервіс» не виконує свої зобов`язання по внесенню орендної плати за землю згідно даного договору. З цих підстав просить розірвати договір оренди землі.
		 
		Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2017 року позови було прийнято до спільного розгляду та об`єднано їх в одне провадження.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
		 
		Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, позов ТОВ «Мрія-Сервіс» задоволено; зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ТОВ «Мрія-Сервіс» у користуванні земельною ділянкою площею 8,40 га кадастровий номер 1225084500:01:030:0003, яка розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області; вирішено питання про розподіл судових витрат; в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Мрія-Сервіс» про розірвання договору оренди землі відмовлено. 
		 
		Вирішуючи спір в частині позовних вимог ТОВ «Мрія-Сервіс» про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою, суди, встановивши факт самостійної обробки ОСОБА_1 земельної ділянки, яка згідно договору оренди № 280 передана строком до 31 грудня 2022 року в оренду ТОВ «Мрія-Сервіс», відповідно до частини першої статті 7 та статті 27 Закону України «Про оренду землі» зробили висновок про наявність підстав для зобов`язання відповідача усунути перешкоди орендарю у користуванні земельною ділянко.    
		 
		Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, суди встановили, що в обґрунтування вказаних вимог ОСОБА_1 зазначила дві підстави для розірвання договору, а саме: відсутність істотних умов, передбачених Законом України «Про оренду землі», та систематичну несплату орендної плати. 
		 
		При цьому суди врахували, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» не може бути підставою для його розірвання, а відповідно до експертного висновку № 2648-19 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи не встановлено двох та більше випадків систематичної несплати ТОВ «Мрія-Сервіс» орендної плати, оскільки за всі періоди оренди ТОВ «Мрія-Сервіс» виплачувалася орендна плата в натуральній формі, а позов про стягнення заборгованості з орендної плати в грошовій формі ОСОБА_1 не пред`явила. Суди зазначили, що за 2016 рік орендна плата не виплачувалася саме з підстав самовільного зайняття спірної земельної ділянки ОСОБА_1 .
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		У січні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, просить їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права,і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Мрія- Сервіс» та про задоволення її позову про розірвання договору оренди. 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу та не те, що  ТОВ «Мрія-Сервіс» умови договору оренди щодо сплати орендної плати за землю систематично не виконувало, а в 2014-2015 роках не сплачувало орендну плату в натурі, в 2013 році оплата здійснена лише частково, а саме лише зерном, соняшником та цукром, без проведення оранки земельної ділянки. Вказує, що надані ТОВ «Мрія-Сервіс» накладні документи про отримання орендної плати подані представником товариства до суду з порушенням норм процесуального права. 
		 
		ОСОБА_1 посилається на постанову Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року в справі № 6-146цс12 та постанови Верховного Суду від 24 липня 2019 року в справі № 183/274/16 (провадження № 61-16340св18), від 06 березня 2019 року в справі 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), від 04 грудня 2019 року в справі № 318/433/18 (провадження № 61-16796св19), від 04 грудня 2019 року в справі № 183/1749/17 (провадження № 61-2475св19), у яких викладено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, який не враховано судами під час розгляду справи. 
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду. 
		 
		Фактичні обставини справи
		 
		Суди встановили, що 04 серпня 2006 року між ТОВ «Мрія-Сервіс» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі № 280, відповідно до умов якого в оренду передавалась земельна ділянка загальною площею 8,40 га, розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, строком на 5 років. Договір зареєстровано у Солонянському відділі ДРФ «ЦДЗК» 12 листопада 2007 року. 
		 
		20 серпня 2010 року між ТОВ «Мрія-Сервіс» та ОСОБА_2 укладено Додаткову угоду до договору оренди землі, згідно умов якої строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2022 року, а також змінено умови виплати орендної плати.
		 
		ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем її майна відповідно до свідоцтва про права на спадщину за заповітом є ОСОБА_1 , яка після отримання земельної ділянки у спадщину неодноразово зверталася до ТОВ «Мрія-Сервіс» з листами, в яких просила не обробляти спірну земельну ділянку у зв`язку з тим, що бажає обробляти її самостійно.
		 
		04 червня 2016 року ТОВ Мрія-Сервіс» складено акт обстеження орендованої земельної ділянки № НОМЕР_1 , з якого встановлено, що на орендованій ТОВ Мрія-Сервіс» земельній ділянці проводяться сільськогосподарські роботи невідомими особами.
		 
		Суди встановили, що ТОВ «Мрія-Сервіс» здійснювало розрахунки з виплати орендної плати в натуральній формі, а за 2016 рік орендна плата не виплачувалася з підстав зайняття спірної земельної ділянки ОСОБА_1 .
		 
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у справі призначено почеркознавчу експертизу для вирішення питання: Чи підписані документи, а саме: накладна № 3133 від 21 серпня 2015 року; накладна № 3399 від 20 листопада 2014 року; накладна № 3328 від 20 грудня 2014 року; накладна № 3050 від 22 жовтня 2014 року; накладна № 2803 від 04 жовтня 2014 року; накладна № 357 від 10 грудня 2014 року; накладна № 3398 від 20 грудня 2013 року; накладна № б/н від 19 листопада 2013 року про отримання орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 14 серпня 2006 року ОСОБА_1 чи іншою людиною?
		 
		Експертним висновком № 2648-19 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі №192/3236/16-ц, провадження №22-ц/803/437/19, від 24 липня 2019 року підтверджено, що:
		чотири підписи від імені ОСОБА_1 в оригіналах наданих документів: Накладна № б/н від 19.11.2013 року - в графі «Прийняв (одержав)»; Накладна № 357 від 10.12.2014 року - в графі «Прийняв (одержав)»; «Накладная № 3328» від 11.11.2014 року - в правому нижньому куті аркушу документу; Накладна № 3399 від 20.11.2014 року - в графі «Прийняв (одержав)» - виконані саме ОСОБА_1 ;
		відповіді на питання чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 в оригіналі наданих документів: «Накладная № 3398» від 20.11.2014 - у правому нижньому куті документу; Накладна № 2803 від 04.10.2014 - В графі «Прийняв (одержав)»; «Накладная № 3050» від 22.10.2014 - в правому нижньому куті документу; Накладна № 3133 від 21.08.2015 року - в графі «Прийняв (одержав)» - ОСОБА_1 чи іншою особою - не надано, оскільки не виключена можливість того, що частина ознак розбіжностей могла виникнути в результаті навмисного спотворення почерку, тому та сукупність ознак, яка не підпадає сумніву, недостатня для диференціації підписних почерків.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
		 
		За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		 
		Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, установлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
		 
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		 
		Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
		 
		Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
		 
		Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
		 
		У пунктах 9, 9.1, 9.2 договору оренди землі № 280 від 14 серпня 2006 року, укладеному між ОСОБА_2 та ТОВ «Мрія-Сервіс», з урахуванням додаткової угоди від 12 листопада 2007 року вказано, що «орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі - не менше 3% нормативної грошової оцінки землі; у натуральній формі: зерно фуражне 2500 кг, соняшник 100 кг, мука 50 кг, солома 1 т, оранка присадибної земельної ділянки 0,50 га».
		 
		Тобто укладеним договором оренди землі передбачено поєднання двох різних форм справляння орендної плати: грошової та натуральної. Тлумачення зазначених вище положень договору оренду землі свідчить, що сплата орендарем орендної плати в натуральній формі не звільняє його від обов`язку сплачувати орендну плату в грошовій формі (і навпаки).
		 
		Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладення договору оренди землі, На вимогу однієї із сторін договір  оренди  землі  може  бути достроково  розірваний   за  рішенням  суду  в  разі  невиконання сторонами обов`язків,  передбачених статтями 24 і 25 цього  Закону та  умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає  передбаченому  договором використанню земельної ділянки.
		 
		Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
		 
		Пред`являючи позов, ОСОБА_1 посилалася на те, що ТОВ «Мрія-Сервіс» не виконує свої обов`язки зі сплати орендної плати в грошовій формі, а також не повністю сплачує орендну плату в натуральній формі.
		 
		Представник відповідача в суді першої інстанції не заперечував факт невиплати орендарем орендної плати в грошовій формі, зазначивши, що орендна плата в 2013 та 2014 роках виплачена в натуральній формі в повному обсязі; у 2015 році орендна плата виплачена орендодавцю не повністю з урахуванням самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки; у 2016 році орендна плата не сплачувалася.
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17(провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		У справі, що переглядається, суди встановили, а представник ТОВ «Мрія-Сервіс» не заперечував, що відповідач у 2013-2015 роках не виконував передбачений пунктом 9.1 договору оренди землі обов`язок із виплати орендної плати в грошовій формі, виплачуючи її виключно в натуральній формі, тобто за пунктом 9.2 договору. 
		 
		За встановлених судами обставин сплати орендарем орендної плати не в повному обсязі, тобто систематичного неналежного виконання ТОВ «Мрія-сервіс» істотних умов договору, суди зробили помилковий висновок про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі № 280 від 14 серпня 2006 року.
		 
		Оскільки встановлено підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Мрія-Сервіс» про розірвання договору оренди землі, первісний позов ТОВ «Мрія-Сервіс» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволенню не підлягає.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Ураховуючи те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог.
		 
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		З урахуванням висновків щодо суті касаційної скарги ОСОБА_1 з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з розглядом справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, що складаються з судового збору в загальному розмірі 5548,40 грн.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким:
		- у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс» до  ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити;
		- позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс» про розірвання договору задовольнити;
		- розірвати договір оренди землі № 280 від 14 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс».
		 
		Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс» на користь  ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з розглядом справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, що складаються з судового збору в загальному розмірі 5548,40 грн.
		 
		З прийняттям постанови суду касаційної інстанції рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2018 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року втрачають законну силу.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                              В. І. Крат 
		 
		Судді                                                                                       Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                І. О. Дундар
		 
		М. М. Русинчук
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...