Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/18307/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2021. Зареєстровано: 01.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2021.
Дата набрання законної сили: 30.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/17448/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 вересня 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/18307/20
		адміністративне провадження № К/9901/17448/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Калашнікової О.В.,  Соколова В.М., 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/18307/20
		за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною постановою 
		за касаційною скаргою  ОСОБА_1 
		на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2021 року, ухвалене суддею Донцем В.А.,
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Кобаля М.І., суддів: Бужак М.П.., Костюк Л.О.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. 07 серпня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП, Регулятор), у якому просила:
		1.1. визнати протиправною та нечинною Постанову НКРЕКП від 16 червня 2016 за № 1141 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20 липня 2016 року за № 995/29125, в редакції Постанови НКРЕКП від 04 лютого 2020 року за № 283 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 16 червня 2016 за № 1141".
		2. Позовні вимоги мотивовані тим, що чотири з семи членів Регулятора НКРЕКП були призначені тимчасово на три місяці до 30 січня 2020 року, оскільки відкритий конкурсний відбір на посаду вивільнених членів НКРЕКП не відбувся, повноваження чотирьох членів призначених з 29 жовтня 2019 року, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 припинилися з 01 лютого 2020 року. Тому, на думку позивачки, з семи номінальних та визначених членів НКРЕКП дійсними (легальними, чинними, повноважними, компетентними) станом на 01 лютого 2020 року було лише три особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що є менше аніж половина передбаченого складу (сім осіб) і що має своїм наслідком визначення НКРЕКП такою, що не має відповідної компетенції (повноважень). Тобто на момент ухвалення оскаржуваної постанови відповідач мав некомпетентний склад, а тому ухвалені ним рішення мають вади та органічні хиби і не мають дієвості та процесуального значення.  
		Установлені судами фактичні обставини справи
		3. Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (у редакції, чинній до 29 грудня 2019 року) Указами Президента України від 29 травня 2018 року №150/2018, № 151/2018, № 152/2018, № 153/2018 № 154/2018 призначено членами НКРЕКП ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 .
		4. Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев`ятий, сороковий частини третьої, частину шосту статті 8 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII. Ці норми втратили чинність з 31 грудня 2019 року.
		5. Указами Президента України від 29 жовтня 2019 року № 778/2019, № 779/2019 звільнено ОСОБА_10 та ОСОБА_12 з посади членів НКРЕКП.
		6. Відповідно до пункту 3-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Указами Президента України від 29 жовтня 2019 року №780/2019, № 781/2019, № 782/2019, № 783/2019 призначено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 членами НКРЕКП до дня призначення члена НКРЕКП, обраного за результатами відкритого конкурсного відбору, але не більше як на три місяці.
		7. НКРЕКП прийнято постанову від 04 лютого 2020 року № 283 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 16 червня 2016 року № 1141" в частині зміни розміру тарифів.
		8. Постанова НКРЕКП від 04 лютого 2020 року № 283 оприлюднена на офіційному веб-сайті НКРЕКП 04 лютого 2020 року та в Офіційному віснику України від 06 березня 2020 року.
		9. Позивачка, яка згідно відомостей паспорта проживає і зареєстрована в місті Ірпінь Київської області та є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення, вважаючи протиправною та нечинною постанову НКРЕКП від 04 лютого 2020 року № 283 звернулася до суду із цим позовом.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		10. Рішенням Окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
		11. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що члени Регулятора ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які призначені з 29 жовтня 2019 року, згідно з законодавчими нормами, повинні були продовжувати свої повноваження в межах строку, що становить різницю між шістьма роками та строком перебування на посаді з 29 жовтня 2019 року та до моменту ротації. 
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		12. 13 травня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_13 (далі - скаржниця), у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року (якою рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2021 року залишено без змін), повернувши справу для здійснення нового апеляційного розгляду.
		13. В обґрунтування касаційної скарги скаржниця наголошує на тому, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції була постановлена без участі та виклику у судове засідання позивачка (апелянта) (представника позивачки (апелянта), що за приписами пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України є самостійною підставою для касаційного оскарження. 
		13.1. Скаржниця також зауважила, що окремою підставою для касаційного оскарження є те, що рішення суду першої інстанції було постановлено і вирішено неправомочним складом суду. Вказані обставини були зазначені окремою підставою для розгляду апеляційної скарги апеляційним судом, однак судом апеляційної інстанції вказані доводи були проігнорована та не відображена в оскаржуваній постанови. 
		13.2. Скаржниця посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки на момент ухвалення оскаржуваної постанови відповідач мав некомпетентний склад, а саме з семи номінальних та визначених членів НКРЕКП дійсними станом на 01 лютого 2020 року було лише три особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , що є менше аніж половина передбаченого складу (сім осіб).
		13.3. Крім того, скаржниця зазначила, що поза увагою суддів попередніх інстанцій залишилось Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 5-р/2019 (Справа № 1-17/2018(5133/16), де Суд зазначав, що повноваження Президента України та Верховної Ради України визначаються виключно Основним Законом України і не можуть бути розширені законом або іншим нормативно-правовим актом.
		14. 13 травня 2021 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Чиркін С.М., судді Бевзенко В.М., Стародуб О.П.
		15. 17 травня 2021 року суддями Чиркіним С.М., Бевзенков В.М. та Стародубом О.П. заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою, у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме, без врахування спеціалізації.
		16. Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року задоволено заяви суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М. та Стародуба О.П. про самовідвід та відведено їх від участі у справі № 640/18307/20.
		17. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 травня 2021 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 травня 2021 року №874/0/78-21 у зв`язку постановленням Верховним Судом 17 травня 2021 року ухвали про відведення суддів Чиркіна С.М., Бевзенка В.М. та Стародуба О.П. від розгляду справи № 640/18307/20, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Калашнікова О.В., Соколов В.М.
		18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Єресько Л.О. (суддя-доповідач), Калашнікової О.В., Соколова В.М. від 24 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		19. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 29 вересня 2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в попередньому судовому засіданні відповідно до вимог частини першої статті 343 КАС України. 
		Позиція інших учасників справи 
		20. 07 червня 2021 року від НКРЕКП надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач посилається на не обґрунтованість доводів даної касаційної скарги та просить її відхилити, а рішення прийняті судами попередніх інстанцій залишити без змін. Вказує на те, що клопотань від учасників справи щодо колегіального розгляду справи не надходило, тому жодних рішень щодо колегіального розгляду справи № 640/18307/20 судом першої інстанції прийнято не було..
		21.1. Відповідач також зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року №5-р/2019 визнано неконституційними частину першу статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частину першу абзацу першого, другого частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев`ятий, сороковий частини третьої статті, частину шосту статті 8 Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року №1540-VIII (в редакції до 29 грудня 2019 року) та такими, що втрачають чинність з 31 грудня 2019 року, водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» внесено зміни до Закону України «Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», зокрема, в частині її правового статусу та особливостей призначення та припинення членів регулятора. За твердженням відповідача, станом на час прийняття оскаржуваної постанови всі сім членів НКРЕКП мали повноваження.
		Позиція Верховного Суду          
		Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
		22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		23. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 , зокрема, посилається на те, що судом апеляційної інстанції порушено норм процесуального права щодо належного повідомлення її про дату, час та місце розгляду даної справи.
		24. Надаючи оцінку доводу касаційної скарги щодо порушення норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
		25. З матеріалів справи слідує, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 ухвалена у відкритому судовому засіданні 13 квітня 2021 року без участі апелянта ОСОБА_1 .
		26. Наслідки неявки в судове засідання в апеляційній інстанції визначені приписами статті 313 КАС України (в редакції чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції).
		27. Згідно частини першої статті 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
		28. Отже, судовий розгляд за відсутності сторін можливий лише у випадку їх належного повідомлення про дату, час і місце апеляційного розгляду.
		29. Зокрема, судові повідомлення здійснюються повістками-повідомленнями (стаття 124 КАС України).
		30. Згідно з частинами другою, третьою статті 126 КАС України особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
		31. З матеріалів справи слідує, що ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі № 640/18307/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2021 року та призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 квітня 2021 року на 14:30 годин.
		32. Копії зазначених ухвал, інформація про права та обов`язки осіб разом з повісткою-повідомленням направлено засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 174).
		33. Водночас, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 або її представника. До протоколу судового засідання 13 квітня 2021 року занесено усну ухвалу суду про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
		34. Відповідно до статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
		35. Згідно з положеннями статті 126 КАС України особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
		36. Згідно з частиною другою статті 307 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
		37. Верховний Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-якої інформації про повідомлення позивачки або її представника про час та місце розгляду даної справи на електронні адреси вказані у позовній заяві та апеляційній скарзі ОСОБА_1 .. 
		38. Неналежне повідомлення ОСОБА_1 або її представника про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції позбавило її можливості дати пояснення по суті справи, а також на переконливість своїх доводів перед судом апеляційної інстанції.
		39. Таким чином, докази щодо отримання судової повістки або будь-яких інших доказів на підтвердження обізнаності ОСОБА_1 або її представника про дату, час і місце судового засідання у строк, достатній для прибуття до суду, в матеріалах справи відсутні.
		40. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. На суд покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
		41. Ухвалюючи оскаржувану постанову від 13 квітня 2021 року, апеляційний суд не дотримався порядку, встановленого КАС України, щодо вручення повістки, розглянувши справу за відсутності позивачки, щодо якої немає належних відомостей про вручення їй судової повістки.
		42. Обставини справи щодо неналежного повідомлення учасника справи про дату, час та місце судового засідання, відсутність відомостей про вручення судової повістки позивачу, - свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
		43. Оскільки суд касаційної інстанції встановив порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування постанови апеляційного суду, внаслідок чого справа направляється на новий розгляд, то іншим доводам касаційної скарги Верховний Суд оцінку не надає. 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.
		44. За змістом частини четвертої статті 343 КАС України в попередньому розгляді справи суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, яке тягне за собою обов`язкове скасування судового рішення.
		45. Так, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує цим свою касаційну скаргу такою підставою.
		46. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається, зокрема, на допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи порушення норм права в частині не повідомлення про дату, час та місце розгляду справи учасника справи.
		47. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
		48 Суд апеляційної інстанції, ухваливши постанову від 13 квітня 2021 року, не забезпечив рівних прав учасників процесу, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, зокрема, не виконавши обов`язок щодо належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час і місце судового засідання для забезпечення реальної участі в судовому розгляді.
		49. А отже постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року, ухвалена без дотримання норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в суд апеляційної інстанції.
		Висновки щодо розподілу судових витрат.
		50. Частиною 6 статті 139 КАС України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.    
		51. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове судове рішення по суті позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року скасувати, а справу № 640/18307/20 направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько О.В. Калашнікова   В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...