Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1153/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2021. Зареєстровано: 01.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2021.
Дата набрання законної сили: 30.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/33626/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 вересня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 802/1153/17-а
		адміністративне провадження № К/9901/33626/18  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Шарапи В.М.,
		суддів: Єзерова А.А.,  Чиркіна С.М., 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2017 у складі колегії суддів: Чернюк А.Ю. (головуючий суддя), Воробйової І.А., Мультян М.Б. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у складі колегії суддів: Сторчака В.Ю. (суддя-доповідач), Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. у справі №802/1153/17-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання  вчинити дії
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1.           ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач 1, Мін`юст), Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (гадалі - відповідач 2, ГТУЮ у Вінницькій області), в якому просив:
		1.1.          визнати протиправними дії ГТУЮ у Вінницькій області щодо підготовки та направлення до Мін`юсту подання від 16.02.2017 №Г-47/3.3;
		1.2.          визнати протиправним та скасувати наказ Мін`юсту від 11.04.2017 №1213/5 про анулювання доступу державного реєстратора Комунального підприємства "Архітектурне планувально-проектне бюро" (надалі - КП "АППБ") ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (надалі - Державний реєстр).
		1.3.          поновити ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру.
		2.          Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2017, яку залишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		3.          Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини у даній справі:
		3.1.          Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30.12.2015 у справі №752/21281/15-ц було задоволено заяву ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) про вжиття заходів забезпечення позову, заборонено Реєстраційній службі Головного територіального управління юстиції у місті Києві вчиняти будь-які дії щодо проведення державної реєстрації будь-яких речових прав у Державному реєстрі на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1 (надалі - Квартира).
		3.2.          31.12.2015 ОСОБА_2 звернулась до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про заборону здійснення реєстраційних дій, яка зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв та запитів  Державного реєстру за реєстраційним номером №15228653.
		3.3.          07.12.2016 до КП "АППБ" звернулась ОСОБА_3 (надалі - ОСОБА_3 ) за довіреністю від ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_4 ) із заявою про припинення заборони здійснення реєстраційних дій на Квартиру на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2016 у справі №752/21281/15-ц, яку зареєстровано в базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру за реєстраційним номером 19922439.
		3.4.          07.12.2016 державний реєстратор прав на нерухоме майно КП "АППБ" ОСОБА_1 задовольнив заяву за №19922439.
		3.5.          13.12.2016 ОСОБА_2 подала скаргу до Мін`юсту, яка в подальшому була направлена на розгляд Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (надалі - Комісія) ГТУЮ у Вінницькій області.
		3.6.          Комісією ГТУЮ у Вінницькій області під час розгляду на засіданні 15.02.2017 скарги ОСОБА_2 від 13.12.2016, що надійшла з Мін`юсту, на дії державного реєстратора прав на нерухоме майно КП "АППБ" ОСОБА_1 було встановлено, що скаржник порушила вимоги частини 5 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-IV (надалі - Закон №1952-IV) та відповідно до пункту 1 частини 8 статті 37 цього Закону було прийняте рішення про відмову  у розгляді скарги без розгляду її по суті.
		3.7.          Водночас, 23.03.2017 Мін`юст на підставі подання ГТУЮ у Вінницькій області від 16.02.2017 №Г-47/3.3 прийняв наказ №909/7 про проведення камеральної перевірки державного реєстратора КП "АППБ" ОСОБА_1, яким вирішено провести вказану камеральну перевірку з 23.03.2017 та утворено комісію для її проведення.
		3.8.          За результатами перевірки комісією Мін`юсту складено довідку від 07.04.2017, в якій викладено висновки щодо порушення державним реєстратором КП "АППБ" ОСОБА_1 пункту 2 частини 3 статті 10, пп. 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" від 06.10.2016 №1666-VIII (надалі - Закон №1666-VIII). Крім того, у цій довідці, відповідно до частини 2 статті 37-1 Закону №1952-IV, пункту 9 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 (надалі - Порядок №990), запропоновано анулювати доступ державного реєстратора КП "АППБ" ОСОБА_1 до Державного реєстру.
		3.9.          На підставі цієї довідки Мін`юстом виданий оспорюваний наказ від 11.04.2017 №1213/5 про анулювання доступу державного реєстратора КП "АППБ" ОСОБА_1 до Державного реєстру.
		3.10.          Не погоджуючись з рішеннями та діями відповідачів, позивач оскаржив їх до суду.
		4.          Відмовлячи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанції виходили з того, що відповідачі дотримались визначеної законодавством процедури внесення подання та прийняття наказу про анулювання позивачу доступу до Державного реєстру, а сам наказ про анулювання позивачу такого доступу є обґрунтованим і позивачем не було надано суду жодних доказів на спростування відомостей щодо допущених ним порушень законодавства, вказаних в поданні.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5.          Позивач - ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимог задовольнити повністю.
		5.1.          Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що судами попередніх інстанцій не спростовано його висновків щодо протиправності спірних дій та рішень відповідачів. Так, на його думку, суди безпідставно не прийняли до уваги доводи, що відповідач 1 не повідомив позивача про дату, час і місце розгляду скарги ОСОБА_2 та не направив йому копію цієї скарги і рішення за наслідками її розгляду. Крім того, скаржником наголошується на відсутності у законодавстві повноважень у відповідача 1 стосовно внесення подання до Мін`юсту та відсутності обґрунтування в оспорюваному наказі, а також у довідці Комісії за наслідками перевірки необхідності застосування до позивача найбільш суворого заходу відповідальності у вигляді анулювання йому доступу до Державного реєстру та мотивів застосування саме цього заходу відповідальності.
		Щодо суті описаного в поданні відповідача 1 порушення позивачем вимог законодавства, скаржник вказав на те, що разом із заявою про припинення заборони здійснення реєстраційних дій на Квартиру заявниця подала копію ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2016 у справі №752/21281/15-ц з відміткою про набрання останньою законної сили і усіма необхідними реквізитами. Крім того, станом на час подання цієї заяви в Єдиному державному реєстрі судових рішень була відсутня ухвала апеляційного суду про скасування ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2016 у справі №752/21281/15-ц.
		6.          Відповідачем 2 - Мін`юстом, подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		6.1.          На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними. 
		7.          Відповідачем 1 - ГТУЮ у Вінницькій області, відзиву на касаційну скаргу подано не було. 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
		8.          Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 08.02.2020, надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		9.          Відповідно до частини 1 статті 37 Закону №1952-IV (тут і надалі в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
		10.          Згідно з частиною 2 цієї статті, Міністерство юстиції України розглядає скарги:
		1)          на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
		2)          на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
		Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
		1)          на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність   державного реєстратора;
		2)          на дії або бездіяльність суб`єктів державної реєстрації прав.
		Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
		11.          Частиною 5 статті 37 Закону №1952-IV встановлені вимоги, яким має відповідати скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора.
		12.          За змістом норм, що містяться у частині 6 цієї статті, за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги або про задоволення (повне чи часткове) скарги.
		13.          Пункт 1 частини 8 статті 37 Закону №1952-IV визначає, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо скарга оформлена     без дотримання вимог, визначених частиною п`ятою цієї статті.
		14.          В силу вимог частини 9 цієї статті, п розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
		15.          У свою чергу, процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту (далі - суб`єкт оскарження), що здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами (далі - суб`єкт розгляду скарги) визначено Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (надалі - Порядок №1128).
		16.          Відповідно до пункту 5 Порядку №1128 (тут і надалі в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:
		1)          чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб`єкта розгляду скарги (належний суб`єкт розгляду скарги);
		2)          чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги;
		3)          чи наявні (відсутні) інші скарги у суб`єкта розгляду скарги.
		17.          Згідно з пунктом 7 Порядку №1128, у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб`єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.
		18.          За практикою Верховного Суду з аналізу наведених правових норм вбачається, що питання про відповідність поданої скарги вимогам щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, вирішуються комісією з розгляду скарг на етапі підготовки скарги до розгляду. Відповідно, рішення про відмову у задоволенні скарги з підстав невідповідності поданої скарги щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, вимогам закону комісія приймає саме на підготовчій стадії, тобто,     до розгляду скарги по суті (постанови від 29.10.2018 у справі №826/14749/16, від 15.08.2019 у справі №826/14164/17, від 25.03.2020 у справі №805/4508/16-а).
		19.          У свою чергу, пунктами 9-11 Порядку №1128 передбачено, що під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
		Суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі); 2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту; 3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
		Копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.
		20.          Верховний Суд у своїй судових рішеннях неодноразово наголошував на тому, що позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді відповідним органом Мін`юсту скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням такої процедури, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення, прийнятого за наслідками розгляду скарги (див. наприклад, постанову Верховного Суду від 23.03.2021 у справі №480/388/19).
		21.          Водночас, зважаючи на те, що у межах спірних правовідносин, розгляд скарги по суті, поданої ОСОБА_2 на дії державного реєстратора прав на нерухоме майно КП "АППБ" ОСОБА_1, Комісією ГТУЮ у Вінницькій області не здійснювався, оскільки було прийняте рішення про відмову у розгляді цієї скарги без розгляду її по суті відповідно до пункту 1 частини 8 статті 37 Закону №1952-IV, то колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність порушень вимог пунктів 9-10 Порядку №1128 з боку відповідача 1. 
		22.          Пунктом 17 Порядку №1128 встановлено, що копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб`єкту оскарження, а також особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
		23.          Варто наголосити, що ненадіслання позивачу копії рішення, прийнятого Комісією ГТУЮ у Вінницькій області за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 , складало порушення вимог пункту 17 Порядку №1128. Проте, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції і з чим вважає за необхідне погодитись колегія суддів Верховного Суду, в межах даного позову позивач не оскаржував дії ГТУЮ у Вінницькій області зі складення висновку від 15.02.2017 за наслідками розгляду цієї скарги. При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, у даному висновку відсутня вказівка про внесення подання до Мін`юсту щодо проведення камеральної перевірки позивача. Тому, наведене порушення вимог пункту 17 Порядку №1128 не могло слугувати самостійною підставою для задоволення позовних вимог у цій справі та не мало будь-якого впливу на правомірність саме оскаржуваних дій та рішень відповідачів.
		24.          Відповідно до пункту 4 статті 37-1 Закону №1952-IV, порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.
		25.          Зокрема, процедуру здійснення Мін`юстом відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закони) контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - державна реєстрація) визначено Порядком №990.
		26.          Згідно з пунктом 2 Порядку №990 (тут і надалі в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України "Про звернення громадян", і обґрунтованих подань територіальних органів Мін`юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах. У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України "Про звернення громадян" і обґрунтованих подань територіальних органів Мін`юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації з прийняттям обов`язкових до виконання рішень, передбачених Законами.
		27.          За змістом пунктів 9-10 Порядку №990, результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін`юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.
		28.          Як передбачено пунктом 2 частини 2 статті 37-1 Закону №1952-IV, за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.
		29.          Отже, Порядок №1128 та Порядок №990 визначають дві різні процедури, зокрема, щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав (Порядок №1128) та щодо здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав (Порядок №990). 
		30.          Тому, не заслуговують і увагу та є безпідставними доводи касаційної скарги в тій частині, що відповідач 1 за наслідками розгляду скарги, поданої ОСОБА_2 щодо дій позивача, не мав повноважень згідно з вимогами Порядку №1128 вносити подання відповідачу 2 про необхідність здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав, оскільки це подання вносилось відповідачем 1 та розглядалось відповідачем 2 згідно з вимогами Порядку №990. Також, є безпідставними доводи касаційної скарги стосовно неможливості внесення подання у разі відмови у задоволенні скарги ОСОБА_2 , оскільки як вже зазначалось судом вище, розгляд цієї скарги по суті відповідачем 1 не здійснювався через допущені заявницею порушення вимог щодо її оформлення, які визначені частиною 5 статті 37 Закону №1952-IV.
		31.          Отже, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, заявлених до ГТУЮ у Вінницькій області, про визнання протиправними дій щодо підготовки та направлення ним до Мін`юсту подання від 16.02.2017 №Г-47/3.3 правильно застосували норми матеріального права та не допустили порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.
		32.          За змістом статті 350 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		33.          Таким чином, касаційна скарга у вказаній частині підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення у цій частині позовних вимог - залишенню без змін. 
		34.          Що стосується позовним вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 11.04.2017 №1213/5 про анулювання доступу державного реєстратора КП "АППБ" ОСОБА_1 до Державного реєстру та поновлення йому цього доступу, то колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на наступне. 
		35.          Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1666-VIII (тут і надалі в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.
		Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.
		У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
		36.          Як встановлено судами попередніх інстанцій на основі досліджених доказів, позивач, приймаючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_3 за довіреністю від ОСОБА_4 від 07.12.2016 №19922439 про припинення заборони здійснення реєстраційних дій на Квартиру на підставі поданої заявником ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.08.2016 у справі №752/21281/15-ц, не використав відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі та не з`ясував, що останнє було відсутнє у даному реєстрі.
		37.          Водночас, позивач у поданих ним позовній заяві та апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, а також у касаційній скарзі наголошує, що довідка комісії Мін`юсту та оспорюваний наказ Мін`юсту не містять жодного обґрунтування необхідності застосування найсуворішого заходу відповідальності та мотивів його застосування до позивача. 
		38.          Варто зауважити, що пунктом 10 Порядку №990 на Мін`юст покладається обов`язок щодо прийняття за наслідками проведеної камеральної перевірки на підставі довідки комісії мотивованого рішення відповідно до Законів у формі наказу.
		39.          Натомість, суди попередніх інстанцій, приймаючи оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог у відповідній частині узагалі залишили без уваги доводи позивача щодо відсутності в оспорюваному наказі та довідці комісії Мін`юсту обґрунтування необхідності застосування найсуворішого заходу відповідальності та мотивів його застосування до позивача.
		40.          Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
		41.          Згідно з частинами 1-4 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		42.          Частиною 2 статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		43.          Аналогічні норми права були закріплені у статтях 11, 138, 159 КАС України в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції. 
		44.          Верховний Суд зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору, з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин, а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини та надати суду додаткові докази.
		45.          Крім того, підпунктом "в" пунктом 3 частини 1 статті 322 КАС України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в 
		46.          Відтак, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме, не надали жодної оцінки доводам позивача, викладеним у позовній заяві та апеляційній скарзі стосовно того, що довідка комісії Мін`юсту та оспорюваний наказ Мін`юсту не містять будь-якого обґрунтування необхідності застосування найсуворішого заходу відповідальності та мотивів його застосування до позивача, що мало безпосереднє значення для правильного вирішення справи. 
		47.          За приписами частини 2 статті 353 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
		В силу вимог частини 4 цієї статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		48.          Таким чином, касаційна скарга у вказаній частині підлягає до задоволення, а  оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 11.04.2017 №1213/5 про анулювання доступу державного реєстратора КП "АППБ" ОСОБА_1 до Державного реєстру та поновлення йому цього доступу - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Керуючись нормами пункту 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", а також статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. 
		Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі №802/1153/17-а - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 11.04.2017 №1213/5 про анулювання доступу державного реєстратора Комунального підприємства "Архітектурне планувально-проектне бюро" ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та поновлення ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і направити справу в цій частині позовних вимог на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		В решті Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 у справі №802/1153/17-а - залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		 
		СуддіВ.М. Шарапа А.А. Єзеров   С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...