Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/7317/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано для оприлюднення: 30.09.2021. Зареєстровано: 01.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2021.
Дата набрання законної сили: 28.09.2021
Номер судового провадження: 22-ц/4820/1509/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		____________________________________________________________________
		                                       Справа № 686/7317/21
		Провадження № 22-ц/4820/1509/21
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		28 вересня 2021 року м. Хмельницький
		 
		Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
		суддів судової палати з розгляду цивільних справ
		Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,
		   секретар    судового засідання    Шевчук Ю.Г.,
		   з участю    позивача     ОСОБА_1 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», треті особи  приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2021 року,
		 
		встановив:
		 
		1.Описова частина
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (далі  ТОВ «Фінфорс»), треті особи  приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. (далі  приватний нотаріус Головкіна Я.В.), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М.В. (далі  приватний виконавець МалковаМ.В.), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
		ОСОБА_1 зазначив, що 23 лютого 2021 року приватним нотаріусом Головкіною Я.В. вчинено виконавчий напис №2817 про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості за кредитним договором у розмірі 14928 грн. З 4березня 2021 року цей виконавчий напис знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця Малкової М.В. (виконавче провадження №64708399). Позивач не укладав будь-яких договорів із ТОВ «Фінфорс», заборгованість за кредитним договором не є безспірною, а приватний нотаріус Головкіна Я.В. вчинила виконавчий напис із порушенням установленого порядку.
		За таких обставин ОСОБА_1 просив суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Головкіної Я.В. від 23 лютого 2021 року №2817 таким, що не підлягає виконанню.
		 
		Процесуальні дії суду першої інстанції
		 
		Суд ухвалою від 29 березня 2021 року забезпечив позов ОСОБА_1 шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням №64708399 на підставі оспорюваного виконавчого напису.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26липня 2021 року в позові відмовлено, а застосований судом захід забезпечення позову скасовано.
		Суд виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами вчинення нотаріусом виконавчого напису з порушенням вимог закону.
		 
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що виконавчий напис нотаріуса є незаконним, оскільки його вчинено на документах, які не підтверджують безспірність заборгованості. Суд першої інстанції не встановив усі обставини справи, не врахував норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду, не дослідив заявлені позивачем докази та дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову.
		 
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		 
		ТОВ «Фінфорс», приватний нотаріус Головкіна Я.В. і приватний виконавець Малкова М.В. не подали відзив на апеляційну скаргу.
		 
		2.Мотивувальна частина
		 
		Позиція суду апеляційної інстанції
		 
		Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
		Заслухавши учасника судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
		Суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, неправильно витлумачив положення статей 87, 88 Закону України від 2вересня 1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі  Закон №3425-ХІІ), розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (зареєстровано в міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595; далі  Порядок) і не дотримався приписів статей 81, 84, 89 ЦПК України.
		У зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.
		Також суд апеляційної інстанції має змінити розподіл судових витрат.
		 
		Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
		 
		16 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ССЛоун» (далі  ТОВ «СС Лоун») і ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит №769007-А, за умовами якого ТОВ «СС Лоун» надало позивачу кредит у розмірі 6000 грн строком на 30 днів під 1,65% у день.
		ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит і сплатити проценти до закінчення строку користування кредитом.
		У разі несвоєчасного виконання зобов`язання позивач повинен був сплатити штрафну санкцію у розмірі 1,66% від суми загального розміру наданого кредиту за кожний день прострочення. При цьому сумарна кількість днів нарахування штрафної санкції не може перевищувати 30 днів включно, а її розмір  50 відсотків від суми загального розміру наданого кредиту.
		Згідно договору про відступлення права вимоги від 18 березня 2020 року №40071779-42 ТОВ «СС Лоун» відступило ТОВ «Фінфорс» своє право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.
		23 лютого 2021 року приватний нотаріус Головкіна Я.В. вчинила виконавчий напис №2817 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» 14928 грн заборгованості за кредитним договором, яка складається з 6000 грн неповернутого кредиту, 5940 грн прострочених процентів, 2988 грн нарахованої штрафної санкції.
		Постановою приватного виконавця Малкової М.В. від 4 березня 2021 року відкрито виконавче провадження №64708399 з примусового виконання цього виконавчого напису.
		 
		Застосовані норми права
		 
		Частиною 1 статті 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону №3425-ХІІ Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
		За змістом ст. 87 Закону №3425-ХІІ для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному прядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		В силу ч. 1 ст. 88 Закону №3425-ХІІ нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
		Згідно з підпунктами 3.1, 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому Переліку.
		Із положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, слідує, що таке стягнення здійснюється за нотаріально посвідченими договорами. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		До цього Переліку постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014року №662 (яка набрала чинності 10 грудня 2014 року) були внесені зміни. Зокрема, після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» перелік був доповнений розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Із положень указаного розділу слідує, що до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, віднесені кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання такого виконавчого напису додаються оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 в частині вказаних змін.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		 
		Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції
		 
		Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису  це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
		Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису, яка підтверджується формальними ознаками  наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
		У свою чергу, боржник у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
		Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 червня 2020 року (справа №645/1979/15-ц), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
		У зв`язку з набранням законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України від 26листопада 2014року №662 в частині змін до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, нотаріус вправі вчинити виконавчий напис про стягнення грошових сум лише за нотаріально посвідченими договорами.
		До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 жовтня 2020 року (справа №172/1652/18).
		Зібрані докази вказують на те, що приватний нотаріус Головкіна Я.В. вчинила виконавчий напис від 23 лютого 2021 року №2817 про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів на підставі договору про споживчий кредит від 16 січня 2020 року №769007-А та договору про відступлення права вимоги від 18 березня 2020 року №40071779-42.
		Ці договори не були посвідчені нотаріально та не вказують на безспірність заборгованості боржника, внаслідок чого мають місце підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
		Вказані обставини та норми чинного законодавства залишилися поза увагою суду першої інстанції.
		 
		3.Висновки суду апеляційної інстанції
		 
		При вирішенні спору суд першої інстанції не врахував усі обставини справи, не застосував правильно норми матеріального права, не вжив належних заходів для витребування заявлених позивачем доказів і зробив помилковий висновок про необґрунтованість позову ОСОБА_1 , у зв`язку з чим ухвалене ним рішення не може залишатися в силі.
		Позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
		 
		 
		 
		 
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Вирішуючи питання про зміну розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції враховує положення ст. 141 ЦПК України, згідно якої судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено, то з ТОВ «Фінфорс» на його користь слід стягнути судовий збір: 908 грн за подання позову, 454 грн за подання заяви про забезпечення позову, 1362 грн за подання апеляційної скарги, а всього  2724 грн.
		 
		Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26липня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, розподіл судових витрат змінити.
		Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни від 23 лютого 2021року (зареєстрований у реєстрі за №2817) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» заборгованості за кредитним договором від 16 січня 2020 року №769007-А у розмірі 14928 гривень таким, що не підлягає виконанню.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» (місцезнаходження  01042, місто Київ, провулок Новопечерський, 19/3, корпус 2, офіс 9; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України  41717584) на користь ОСОБА_1 (місце проживання  АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_1 ) 2724 гривні судового збору.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне судове рішення складено 30 вересня 2021 року. 
		 
		Судді:    О.І. Ярмолюк
		 
		 
		 
		   А.В. Купельський
		 
		 
		 
		   Т.О. Янчук
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий у першій інстанції  Карплюк О.І.        
		Доповідач  Ярмолюк О.І.                            Категорія 59

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...