Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19135/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2021. Зареєстровано: 01.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2021.
Дата набрання законної сили: 22.10.2021
Номер судового провадження: 13/01/911/1743/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"21" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 910/19135/20 
		 
		за первісним позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069)
		до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4; адреса для листування: 02121, м. Київ, Харківське шосе, 175; код ЄДРПОУ 33240887)
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 50; код ЄДРПОУ 43173325)
		про стягнення 183179,79 грн.
		 
		та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4; адреса для листування: 02121, м. Київ, Харківське шосе, 175; код ЄДРПОУ 33240887)
		до відповідача 1 Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069)
		та відповідача 2 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (03039, м. Київ, пр-т Голосіївський, 50; код ЄДРПОУ 43173325)
		про зобов`язання вчинити дії
		Суддя Наріжний С.Ю.
		За участю секретаря Булгакової О.В.
		За участю представників сторін:
		від ДП «МА «Бориспіль»: адвокат Коноваленко І.М.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.12.2020 (суддя Карабань Я.А.) відкрито провадження у вказаній справі № 910/19135/20 за первісним позовом за правилами спрощеного позовного провадження.
		Первісний позов ґрунтується на неналежному виконанні ТОВ «Інтеравіа» зобов`язань щодо сплати орендних платежів за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна № 2068 від 14.02.2018, у зв`язку з чим Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з Відповідача 150128,03 грн основного боргу, 10629,17 грн пені, 17968,48 грн штрафу, 2479,66 грн 3% річних та 1974,45 інфляційних втрат.
		23.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшов зазначений вище зустрічний позов, який ухвалою суду від 28.12.2020 був залишений без руху та після усунення недоліків ухвалою суду від 14.01.2021 зустрічний позов прийнято до розгляду; вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; встановлено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
		В зустрічному позові Позивач за зустрічним позовом просить суд:
		-зобов`язати Відповідача 2 забезпечити перерахунок орендної плати за приміщення з 12.03.2020 і до закінчення карантину, встановленого КМУ, згідно з розрахунку 50% суми нарахованої орендної плати на підставі Постанови № 611 від 15.06.2020, шляхом укладення із ТОВ «Інтеравіа» додаткового договору до договору оренди і закріплення в такому додатковому договорі сплату орендної плати в розмірі 50% суми нарахованої орендної плати з 12.03.2020 і до закінчення карантину, встановленого КМУ;
		-зобов`язати Відповідача 1 здійснити перерахунок орендної плати за приміщення з 12.03.2020 і до закінчення карантину, встановленого КМУ, згідно з розрахунку 50% суми нарахованої орендної плати на підставі Постанови № 611 від 15.06.2020, з 12.03.2020 і до закінчення карантину, встановленого КМУ, шляхом коригування рахунків.
		В ході розгляду справи в Господарському суді м. Києва сторони скористались процесуальними правами щодо подачі пояснень (Третя особа за первісним позовом), відзивів на зустрічний позов (Відповідачі 1, 2 за зустрічним позовом), відповіді на відзив Відповідача 1 щодо зустрічного позову (Позивач за зустрічним позовом), заперечень на відповідь на відзив (Відповідач 1 за зустрічним позовом), письмових пояснень (Відповідач 1 за зустрічним позовом).
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.05.2021 справу № 910/19135/20 передано за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна, розташованого в Київській області, та враховуючи правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 та від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18.
		14.06.2021 матеріали справи № 910/19135/20 надійшли до Господарського суду Київської області та за наслідком автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Наріжному С.Ю.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.06.2021 справу № 910/19135/20 прийнято до провадження судді Наріжного С.Ю. за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.08.2021; запропоновано учасникам у справі надати суду письмові пояснення по суті спору.
		В судовому засіданні 03.08.2021 постановлено протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 07.09.2021.
		07.09.2021 до суду надійшло клопотання ТОВ «Інтеравіа» від 06.09.2021 б/№ (вх. № 20858/21) про залучення документів до справи.
		Ухвалою суду від 07.09.2021 розгляд справи відкладено на 21.09.2021.
		21.09.2021 в судове засідання з`явилась представник ДП «МА «Бориспіль». Інші учасники у справі в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 0103279375126 (ТОВ «Інтеравіа») та 0103279375134 (РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях).
		Представник ДП «МА «Бориспіль» первісний позов підтримала і просила суд задовольнити первісний позов, у задоволенні зустрічного позову відмовити. При цьому представник ДП «МА «Бориспіль» підтвердила зазначені ТОВ «Інтеравіа» в клопотанні від 06.09.2021 б/№ обставини про сплату ТОВ «Інтеравіа» основного боргу за договором № 2068 від 14.02.2018 за період з березня по серпень 2020 року.
		Щодо первісного позову.
		Узагальнена позиція ДП «МА «Бориспіль» є наступною.
		14.02.2018 між РВ ФДМ України по Київській області (орендодавець) та ТОВ «Інтеравіа» (орендар) укладено договір оренди № 2068 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, зокрема частину приміщення № 32 площею 168,0 кв.м. та приміщення №№ 5-12 площею 39,4 кв.м. в підвалі терміналу «А» (інв. № 70116), що розміщені за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт та перебувають на балансі ДП «МА «Бориспіль».
		До Договору були внесені зміни і доповнення, що було оформлено відповідними Додатковими договорами від 21.02.2019 № 1, від 09.12.2019 № 2, від 20.02.2020 № 3.
		Розділом 3 Договору визначено розмір і порядок сплати орендної плати, яка, зокрема, перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який сплачується платіж.
		Для сплати орендної плати за період лютий-липень 2020 року Позивачем було виставлено Відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 431242,99 грн, з яких до сплати на користь Позивача належить 179684,57 грн. Вказані рахунки-фактури були отримані самостійно Відповідачем.
		Проте в порушення взятих на себе на умовах п. 3.6., 5.3. Договору зобов`язань, Відповідач не сплатив на користь Позивача в повному обсязі орендну плату за період лютий-липень 2020 року, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 179684,57 грн.
		Позивач звертався до Відповідача з претензіями від 10.06.2020 № 35-28/5-65 та від 14.09.2020 № 35-28/5-155. Отримано від Відповідача відповідь від 07.08.2020 № 01-10.1-337 на претензію, згідно якої Відповідачем не визнано заявлені вимоги за вказаний період.
		16.09.2020 Відповідачем перераховано на користь Позивача заборгованість за лютий 2020 року в розмірі 29556,54 грн, отже залишок заборгованості становить 150128,03 грн.
		Крім того, у зв`язку з порушенням Відповідачем грошового зобов`язання за Договором, Позивачем додатково нараховано фінансові санкції у вигляді 10629,17 грн пені, 17968,48 грн штрафу, 2479,66 грн 3% річних та 1974,45 грн інфляційних втрат.
		В подальшому, в ході провадження у даній справі, а саме 31.08.2021, Відповідачем здійснено оплату орендної плати за Договором за період з березня по серпень 2020 року в сумі 158419,68 грн, з яких 150128,03 грн за спірний період з березня по липень 2020 року, отже на даний час сума основного боргу Відповідача відсутня.
		Узагальнені доводи Відповідача на первісним позовом проти первісного позову є наступними.
		Внаслідок рішень органів державної влади (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (якою з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин), розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 № 287-р (яким тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 17.03.2020 пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення), постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 № 228 (якою заборонено прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою), ТОВ «Інтеравіа», основною діяльністю якого є надання послуг з наземного обслуговування авіаперевізникам, тимчасово призупинило виробничу діяльність (на підприємстві встановлено простій за наказом генерального директора) та не мало змоги використовувати майно, орендоване за Договором.
		Крім цього, враховуючи, що Постанова Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» зобов`язує орендодавців забезпечити нарахування орендної плати починаючи із дати встановлення карантину у розмірі 50% суми нарахованої орендної плати для орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень (зокрема в аеропортах), ТОВ «Інтеравіа» вважає, що після виконання РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях зазначеного обов`язку та виставлення орендарем і балансоутримувачем належних рахунків на оплату орендних платежів за Договором (з урахуванням знижки), орендарем буде в повному обсязі сплачено такі рахунки.
		Відповідач заперечує проти нарахованих Позивачем фінансових санкцій з тих підстав, що виставлені Позивачем рахунки на 100% оплату орендної плати є неналежними, внаслідок чого не підлягають сплаті орендарем, отже Позивачем не доведено факту порушення Відповідачем грошових зобов`язань.
		Щодо вказаних доводів Відповідача Позивач зазначив, що проведення знижки на оплату орендних платежів можливе після укладення між орендодавцем та орендарем відповідного додаткового договору до Договору оренди, за відсутності якого балансоутримувач позбавлений можливості надавати знижку на оплату орендної плати.
		РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях в письмових поясненнях зазначило, що об`єкт оренди за Договором (приміщення для розміщення роздягальні працівників, душових та туалетних кімнат) не відноситься до категорій об`єктів оренди, щодо яких постановою КМУ від 15.07.2020 № 611 надано знижку на сплату орендних платежів (офісні приміщення в аеропортах).
		Щодо зустрічного позову.
		Позивач за зустрічним позовом просить суд зобов`язати Відповідачів 1, 2 забезпечити перерахунок орендної плати за приміщення з 12.03.2020 і до закінчення карантину, встановленого КМУ, згідно з розрахунку 50% суми нарахованої орендної плати на підставі Постанови № 611 від 15.06.2020, шляхом укладення із ТОВ «Інтеравіа» додаткового договору, у зв`язку з чим скоригувати відповідні рахунки на оплату орендної плати.
		Узагальнена позиція ТОВ «Інтеравіа» за зустрічним позовом викладена вище в обґрунтуванні заперечень Відповідача проти первісного позову.
		Зокрема Позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до Постанови № 611 від 15.06.2020, до орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50 відсотків, належать орендарі, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень (зокрема в аеропортах).
		При цьому, оскільки об`єкт оренди за Договором є державним нерухомим майном, а саме приміщення для розміщення роздягальні та розміщення душових і туалетних кімнат для персоналу, вказаний об`єкт підпадає під визначення виробничої площі для розміщення виробничо-структурного підрозділу підприємства, що може бути ототожнено з офісним приміщенням відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 1 ст. 64 Господарського кодексу України.
		Крім того Позивач за зустрічним позовом зазначає, що у зв`язку з тимчасовим закриттям пунктів пропуску через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення, з 17.03.2020 до 13.06.2020, ТОВ «Інтеравіа» було позбавлене можливості використовувати орендоване майно за цільовим призначенням у зв`язку з обмеженням господарської діяльності Позивача за зустрічним позовом (з 18.03.2020 лише окремі працівники ТОВ «Інтеравіа» виходили на зміни з метою обслуговування спеціальних (евакуаційних) рейсів).
		Враховуючи викладене вище Позивач за зустрічним позовом вважає, що орендоване ним за Договором нерухоме майно відноситься до категорії офісних приміщень, у зв`язку з чим на правовідносини сторін поширюється дія Постанови № 611 від 15.06.2020 щодо надання 50% знижки на сплату оренди.
		РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях заперечуючи проти зустрічного позову зазначає, що мета використання орендованого ТОВ «Інтеравіа» за Договором майна не підпадає під критерії, визначені Постановою № 611 від 15.06.2020, у зв`язку з чим відсутні підстави для перерахунку орендної плати, про що Позивача за зустрічним позовом повідомлено листом від 02.10.2020 № 50-0202-4120.
		ДП «МА «Бориспіль» заперечуючи проти зустрічного позову зазначає наступне.
		За умовами Договору нерухоме майно надається в оренду для розміщення роздягальні та розміщення душових і туалетних кімнат для персоналу.
		ТОВ «Інтеравіа» не надано жодного доказу щодо того, що він не мав доступу та/або був позбавлений можливості використовувати орендоване майно за призначенням.
		Жоден з наведених ТОВ «Інтеравіа» нормативно-правових актів на забороняв орендарю здійснювати виробничу діяльність. Встановлення карантину, тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон для перевезення певної категорії осіб, що здійснюють подорож з туристичною метою та інші тимчасові обмеження, не могли вплинути на можливість орендаря використовувати орендоване майно.
		Крім того, постановою КМУ від 23.03.2020 № 228 «Питання перевезення авіаційним транспортом» була передбачена тимчасова заборона прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення, крім перевезень, які здійснюються через державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
		Оскільки ТОВ «Інтеравіа» є компанією, що здійснює наземне обслуговування повітряних суден, пасажирів, багажу, зокрема, в МА «Бориспіль», його працівники були задіяні при обслуговуванні спецрейсів (евакуаційних), якими громадяни України поверталися з інших держав, що підтверджено Позивачем в зустрічній позовній заяві.
		У зв`язку з наведеним, РВ ФДМ України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях листом від 02.10.2020 № 50-0202-4120 відмовлено ТОВ «Інтеравіа» у здійсненні перерахунку орендної плати за Договором, оскільки мета використання орендованого майна не підпадає під критерії, визначені Постановою № 611 від 15.06.2020.
		Відтак ДП «МА «Бориспіль» вважає відсутніми підстави для коригування виставлених Відповідачу рахунків та просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.
		Згідно ст. 219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.
		У судовому засіданні 21.09.2021, відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази та заслухавши доводи представника Позивача за первісним позовом, судом встановлено наступне.
		14.02.2018 між РВ ФДМ України по Київській області (орендодавець) та ТОВ «Інтеравіа» (орендар) укладено Договір оренди № 2068 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого (п. 1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину приміщення № 32 площею 168,0 кв.м. та приміщення №№ 5-12 площею 39,4 кв.м. в підвалі терміналу «А» (інв. № 70116) (далі - Майно), що розміщені за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт та перебувають на балансі ДП «МА «Бориспіль».
		Пунктом 1.2. Договору визначено, що майно передається в оренду з метою: частину приміщення № 32 - для розміщення роздягальні; приміщення №№ 5-12 - для розміщення душових та туалетних кімнат для персоналу.
		Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п. 2.1. Договору).
		Згідно п. 3.1., 3.3. Договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2017 року 50832,19 грн.
		Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
		Пунктом 3.6. Договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених КМУ і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
		Відповідно до п. 5.3. Договору, орендар зобов`язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
		Згідно п. 10.1. Договору, цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 14.02.2018 до 13.02.2019 включно.
		В подальшому, на підставі додаткових договорів № 1 від 21.02.2019 та № 3 від 20.02.2020, термін дії Договору продовжувався до 13.02.2020 та до 13.02.2021 відповідно.
		На підставі укладеного Договору оренди орендодавцем та орендарем 14.02.2018 підписано акт приймання-передачі орендованого майна, який погоджено балансоутримувачем - ДП МА «Бориспіль», в якому сторони зафіксували, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно - частину приміщення № 32 площею 168,0 кв.м. та приміщення №№ 5-12 площею 39,4 кв.м. в підвалі терміналу «А» (інв. № 70116), що розміщені за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, Аеропорт.
		Оскільки результати розгляду справи за первісним позовом перебувають у прямій залежності від наслідків вирішення судом зустрічного позову, суд вважає за доцільне в першу чергу надати правову оцінку обставинам, викладеним у зустрічному позові, оскільки у випадку його задоволення виключатиметься повністю або частково задоволення первісного позову.
		Щодо позовних вимог за зустрічним позовом суд зазначає наступне.
		За змістом ч. 1, 4, 6 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1); наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася (ч. 4); наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч. 6).
		Норма права, закріплена в ч. 6 ст. 762 ЦК України, визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.
		Для застосування ч. 6 ст. 762 ЦК України та звільнення наймача (орендатора) від плати за користування орендованим майном, визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає, це такі обставини за яких майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за ці обставини.
		Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ст. 762 ЦК України викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 914/2264/17, № 914/1248/18, № 914/70/18.
		Пунктом 14 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.
		У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.
		Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.
		Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.
		На підтвердження обставин щодо неможливості використання орендованого майна Позивач за зустрічним позовом посилається на постанову Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 № 211, якою з 12 березня 2020 на усій території України встановлено карантин; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.03.2020 № 287-р, згідно якого тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 17.03.2020 пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон для міжнародного пасажирського повітряного сполучення; постанову Кабінету Міністрів України № 228 від 23 березня 2020, згідно якої заборонено прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення осіб, які здійснюють подорож з туристичною метою; рішення ДП «МА «Бориспіль» перевести обслуговування рейсів з пасажирського терміналу «D» до терміналу «F», наказ генерального директора ТОВ «Інтеравіа» № 29 від 31.03.2020, яким у ТОВ «Інтеравіа» встановлено простій з 04.04.2020 по 24.04.2020, наказ генерального директора ТОВ «Інтеравіа» № 31 від 24.04.2020, яким період простою продовжено до стабілізації ситуації та дозволу державних органів на відновлення авіасполучення в крані та світі.
		Однак, судом встановлено, що Позивач за зустрічним позовом не був обмежений у можливості користування орендованим майном, а обмеження пасажирських авіаперевезень не позбавляє орендаря права доступу до орендованого майна та його використання. Суд також зазначає, що Позивачем за зустрічним позовом не подано належних доказів на підтвердження того, що він був позбавлений протягом спірного періоду можливості доступу до орендованого майна та використання його, зважаючи на те, що за умовами договору орендоване майно використовується з метою розміщення роздягальні, а також душових та туалетних кімнат для персоналу.
		Отже, протягом розгляду справи судом не було встановлено тих обставин, з якими закон, зокрема положення ст. 762 ЦК України та п. 14 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України пов`язують можливість звільнення Позивача за зустрічним позовом від обов`язку сплачувати орендну оплату або зменшення її розміру. В обох випадках (звільнення та зменшення розміру орендної плати) головною передумовою для виникнення права на таке звільнення або зменшення є наявність певного проміжку часу, коли майно не могло використовуватися в господарській діяльності орендаря, в тих цілях, які визначені договором оренди.
		Як вже зазначалося, приміщення, що є предметом договору оренди отримано з метою забезпечення побутових потреб працівників Відповідача за первісним позовом, які задіяні в процесі здійснення безпосередньої господарської діяльності ТОВ «Інтеравіа» в аеропорту «Бориспіль», а саме в обслуговуванні повітряних суден.
		Товариство протягом розгляду справи не заперечувало як самого факту продовження користування орендованим майном, так і факту здійснення господарської діяльності в період введеного карантину.
		Головною обставиною, на яку Позивач за зустрічним позовом посилався у своїх запереченнях проти первісного позову та у своєму зустрічному позові є те, що об`єм тих послуг, що зазвичай, до введення карантину, товариство надавало, значно зменшився через закриття чи в значній мірі зменшення авіасполучення. 
		З цього вбачається, що Позивач за зустрічним позовом продовжував здійснювати господарську діяльність в аеропорту «Бориспіль» навіть після введення карантину, певна кількість літаків ним обслуговувалася, адже припинення авіасполучення не стосувалося окремої категорії перевезень, зокрема евакуаційних рейсів.
		В даному випадку вбачається істотна зміна обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору, що могло бути підставою для зміни чи розірвання договору з цих підстав в порядку, передбаченому ст. 652 ЦК України.
		Істотна зміна об`ємів послуг, що зазвичай надавалися Позивачем за зустрічним позовом, не свідчить про неможливість користування орендованими приміщеннями. Відсутність господарської потреби у користуванні орендованими приміщеннями також не є тотожним неможливості користування ними.
		З огляду на викладене, суд не вбачає підстав вважати, що Позивача за зустрічним позовом мало бути звільнено від обов`язку сплачувати оренду плату на період введеного карантину ані в порядку передбаченому ст. 762 ЦК України, ані в порядку, передбаченому п. 14 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України.
		Щодо тверджень ТОВ «Інтеравіа» про наявність підстав для зменшення розміру орендної плати на 50%, суд дійшов наступних висновків.
		Постановою Кабінетів Міністрів України від 15.07.2020 № 611 «Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину» (далі - Постанова № 611) врегульовані питання щодо звільнення орендарів від орендної плати.
		Так, пунктом 1 Постанови № 611 визначено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: 1) звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1; 2) нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 № 786, здійснюється у розмірі: 50% суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 2; 25% суми нарахованої орендної плати для орендарів за переліком згідно з додатком 3.
		При цьому, визначено, орендодавцям державного майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови починаючи з дати встановлення карантину.
		У додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 наведено перелік орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50%, зокрема, до переліку орендарів, для яких нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном здійснюється у розмірі 50% віднесено орендарів, які використовують нерухоме державне майно для розміщення офісних приміщень (зокрема в аеропортах).
		Згідно умов Договору цільовим призначенням орендованих приміщень є розміщення роздягальні, а також душових та туалетних кімнат для персоналу, тобто зазначені приміщення не використовувалися та не були пристосовані до їх використання у якості офісних.
		Твердження Позивача за зустрічним позовом про те, що визначення поняття роздягальні, душових та туалетних кімнат для персоналу цілком охоплюються більш широким визначенням - «офісні приміщення» судом відхиляються з огляду на те, що цільове призначення приміщення чітко визначено умовами Договору. До того ж, п. 9 Додатку 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 «Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» для використання орендованого майна з метою розміщення офісу орендна ставка дорівнює 18%, тоді як щодо майна, що є предметом Договору оренди застосовано орендну ставку у розмірі 15%.
		З огляду на цільове призначення орендованих приміщень, яке визначено в Договорі, віднесення їх до офісних тільки із метою застосування до Позивача за зустрічним позовом пільг, визначених Постановою № 611 було б штучним, нормативно не обґрунтованим та свідчило б про невиправдане вільне трактуванням положень Постанови № 611 на користь Позивача за зустрічним позовом, що не відповідало б критеріям законності.
		Враховуючи встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку про те, що Позивач за зустрічним позовом повинен був сплачувати орендну плату у строки та в розмірі, встановлені Договором та підстав для задоволення зустрічного позову судом не встановлено, що зумовлює висновки суду про відмову у його задоволенні.
		Щодо вимог за первісним позовом.
		Підставою звернення до суду із позовом у даній справі, як зазначає Позивач за первісним позовом, стало неналежне виконання Відповідачем за первісним позовом зобов`язань за Договором оренди щодо сплати орендної плати у період з березня 2020 року по липень 2020 року.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що для сплати орендної плати за період лютий-липень 2020 року Позивачем було виставлено Відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 431242,99 грн, з яких до сплати на користь Позивача належить 179684,57 грн. Вказані рахунки-фактури були отримані самостійно Відповідачем. 
		Протягом розгляду справи Відповідач не заперечував факт отримання ним перелічених вище рахунків-фактур та актів виконаних послуг.
		Відповідачем не було сплачено на користь Позивача в повному обсязі орендну плату за період лютий-липень 2020 року у встановлені Договором строки, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 179684,57 грн.
		16.09.2020 Відповідачем перераховано на користь Позивача заборгованість за лютий 2020 року в розмірі 29556,54 грн, отже залишок заборгованості на дату звернення з позовом до суду становив 150128,03 грн.
		В ході провадження у даній справі, а саме 31.08.2021, Відповідачем здійснено оплату орендної плати за Договором за період з березня по серпень 2020 року в сумі 158419,68 грн, з яких 150128,03 грн за спірний період з березня по липень 2020 року, отже на даний час заборгованість по сплаті основного боргу у Відповідача відсутня.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		Враховуючи викладене вище, оскільки сума основного боргу по сплаті орендної плати за Договором оренди від 14.02.2018 № 2068 в розмірі 150128,03 грн, є погашеною 31.08.2021 (тобто після відкриття провадження у даній справі), суд дійшов висновку про відсутність станом на поточну дату предмету спору щодо основного боргу, отже суд закриває провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 150128,03 грн.
		Щодо вимог про стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.
		Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 10629,17 грн пені, 17968,48 грн штрафу, 2479,66 грн 3% річних та 1974,45 грн інфляційних втрат.
		Пунктом 3.7. Договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати, за весь період невиконання зобов`язання включно.
		Вказаний пункт договору узгоджується з положеннями ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», за змістом якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
		Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
		Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
		Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).
		Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19.
		Враховуючи, що сторони в Договорі оренди у п. 3.7. встановили, що пеня сплачується за кожний день прострочення, уключаючи день оплати, за весь період невиконання зобов`язання включно, вбачається, що сторонами узгоджено інший порядок нарахування штрафних санкцій, ніж визначений ч. 6 ст. 232 ГК України.
		Пунктом 3.8. Договору оренди передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.
		Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.
		Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
		Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно ст. 173 ГК України, один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		З наданих Позивачем розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат, вбачається, що вказані розрахунки здійснено за відповідними зобов`язаннями: за зобов`язаннями лютого 2020 - з 16.03.2020 по 16.09.2020; за зобов`язаннями березня 2020 - з 16.04.2020 по 27.11.2020; за зобов`язаннями квітня 2020 - з 16.05.2020 по 27.11.2020; за зобов`язаннями травня 2020 - з 16.06.2020 по 27.11.2020; за зобов`язаннями червня 2020 - з 16.07.2020 по 27.11.2020 та за зобов`язаннями липня 2020 - з 16.08.2020 по 27.11.2020. 
		Перевіривши за допомогою програми Ліга:Закон надані Позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що розрахунки є арифметично правильними та обґрунтованими, отже позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 10629,17 грн пені, 2479,66 грн 3% річних та 1974,45 грн інфляційних втрат задовольняються судом повністю.
		В той же час, перевіривши наданий Позивачем розрахунок штрафу в порядку п. 3.8. Договору, судом встановлено, що розрахунок містить арифметичну помилку в частині заокруглення суми штрафу (за зобов`язаннями лютого 2020 року в сумі 29556,54 грн штраф в розмірі 10% складає 2955,65 грн (замість визначеного Позивачем 2955,66 грн); за зобов`язаннями квітня 2020 року в сумі 30031,34 грн штраф в розмірі 10% складає 3003,13 грн (замість визначеного Позивачем 3003,14 грн); за зобов`язаннями травня 2020 року в сумі 30121,43 грн штраф в розмірі 10% складає 3012,14 грн (замість визначеного Позивачем 3012,15 грн).
		Отже загальний розмір штрафу, який підлягає задоволенню судом, становить 17968,45 грн. В частині штрафу в сумі 0,03 грн суд відмовляє.
		Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
		Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову.
		Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
		Враховуючи, що судом закрито провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 150128,03 грн, у зв`язку з його погашенням після відкриття провадження у даній справі, а також враховуючи, що в іншій частині позовні вимоги задоволені судом частково (за виключенням 0,03 грн штрафу, які не впливають на загальний розмір пропорції розрахунку судових витрат), судовий збір в розмірі 2747,70 грн, відповідно до ст. 129 та ч. 3 ст. 130 ГПК України, покладається на Відповідача за первісним позовом. 
		Судовий збір, сплачений ТОВ «Інтеравіа» за подання зустрічного позову, відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на Позивача за зустрічним позовом.
		Керуючись ст. 129, 231, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Первісний позов задовольнити частково.
		2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеравіа» (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 4; код ЄДРПОУ 33240887) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7; код ЄДРПОУ 20572069) 10629 (десять тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн 17 коп. пені, 17968 (сімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) грн 45 коп. штрафу, 2479 (дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять) грн 66 коп. 3% річних, 1974 (одну тисячу дев`ятсот сімдесят чотири) грн 45 коп. інфляційних втрат та 2747 (дві тисячі сімсот сорок сім) грн 70 коп. судового збору.
		3.В частині 150128,03 грн основного боргу провадження закрити.
		4.В частині стягнення 0,03 грн штрафу відмовити.
		5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		6.У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
		7.Копію рішення надіслати сторонам.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 01.10.2021.
		 
		 
		Суддя С.Ю. Наріжний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...