Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/16224/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2021. Зареєстровано: 03.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2021.

Результат оскарження 20.01.2022 Другий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: П/520/19052/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 жовтня 2021 р. № 520/16224/21
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ :
		 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344 ) в якому просить суд:
		- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) №204450009981 від 13 липня 2021 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VІІ;
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) від 6 липня 2021 року із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 08.09.2014 по 13.04.2017 з розрахунку один місяць служби затри місяці служби;
		- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) призначити, нарахувати та виплачувати - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років, на підставі ст. 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VІІ, починаючи з 06.07.2021 та виходячи з розміру 60 відсотків від суми його місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчисленні для пенсії відповідно до положень ч. ч. 2, з та 4 ст. 86 цього Закону, без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії № 204450009981 від 13 липня 2021 року порушує його права, є незаконним та підлягає скасуванню.
		Ухвалою суду від 01.09.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
		Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
		Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. 
		Позивачем зазначено, що 06.07.2021 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
		За результатами розгляду вказаної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії № 204450009981 від 13 липня 2021 року.
		Вказане рішення мотивоване тим. що у заявника на день звернення відсутня необхідна для призначення пенсії вислуга років, а Закон України «Про прокуратуру», на думку відповідача, не передбачає можливість пільгового обчислення періодів роботи (служби), які дають право на призначення пенсії за вислугою років.
		ОСОБА_1 , з 01.09.1994 по 30.06.1999 навчався за денною формою навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (підтверджується записом в трудовій книжці, дипломом НОМЕР_2 ). Відповідачем враховано при обчисленні стажу роботи половина строку навчання, що склала 2 роки 3 місяці 13 днів.
		У той же час, з 13.03.1996 по 23.09.1997 позивач працював юрисконсультом військової частини НОМЕР_3 (підтверджується записом в трудовій книжці). Стаж роботи у військовій частині склав 1 рік 6 місяців 11 днів.
		У подальшому з 30.03.1999 по 25.11.2019 року позивач працював (проходив службу) в органах прокуратури України на прокурорсько-слідчих посадах (підтверджується записами в трудовій книжці, військовому квитку, витягу із послужного списку). Стаж роботи на прокурорсько-слідчих посадах слав 20 років 7 місяців 14 днів.
		У вказаний період часу з 02.09.2014 по 13.04.2017 позивач був призваний та проходив військову службу в Збройних Силах України та одночасно був відряджений для проходження військової служби в органах військової прокуратури Генеральної прокуратури України (підтверджується записами в трудовій книжці та військовому' квитку ).
		У той же час, з 08.09.2014 по 13.04.2017 позивач, як військовослужбовець Збройних Сил України, відряджений для проходження військової служби в органах військової прокуратури, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції, послідовно обіймаючи посади - начальника слідчого відділу управління нагляду за додержанням законів об`єднаними силами Антитерористичної операції військової прокуратури Південного регіону України (02.09.2014 - 13.12.2014), начальника управління нагляду за додержанням законів об`єднаними силами Антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України (13.12.2014 - 17.08.2015), військового прокурора сил антитерористичної операції (17.08.2015- 13.04.2017). Вказане підтверджується записами в трудовій книжці, військовому квитку, довідці виданої військовою прокуратурою сил антитерористичної операції про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 27.10.2017 №02-547вих17, посвідченням учасника бойових дій.
		ОСОБА_1 вважає, що відповідно до діючого законодавства України, йому необхідно призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за вислугу років, на підставі ст. 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VІІ, починаючи з 06.07.2021 та виходячи з розміру 60 відсотків від суми його місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчисленні для пенсії відповідно до положень частин 2, 3 та 4 ст. 86 цього Закону, без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років, у зв`язку із чим звернувся до суду з цим позовом.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
		Частиною 4 статті 83 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу' роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
		Кабінетом Міністрів України пільгові умови зарахування до вислуги років військової служби, як різновиду державної служби, визначено п. 3 «Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992, яким регламентується, що до стажу державної та військової служб включається у трикратному розмірі (один місяць служби за три місяці).
		Пунктом 3 «Порядку обчислення стажу державної служби», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2016 №229 зазначено, що документами для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квіток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, данні, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тощо).
		Таким чином, календарна вислуга років в органах військової прокуратури склала: 2 роки 7 місяців 12 днів, а також, враховуючи безпосередню участь у цей період позивача в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей (підтверджується довідкою про безпосередню участь в АТО, посвідченням учасника бойових дій), строк, що додатково зараховується на пільгових умовах - один місяць за три місяці склав: 5 років 4 місяці 24 дні.
		Пенсійне забезпечення працівників прокуратури станом на час звернення позивача за призначенням пенсії регулюється правилами ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
		Згідно ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України. Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання: відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.
		Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-Х1І від 05 листопада 1991 року.
		Частиною 5 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній до 08.07.2011 передбачалося зарахування до вислуги років часу роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі; стажистами в органах прокуратури; слідчими; суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчаїьних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
		Відповідно до ст. 56 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІ1 під поняттям «прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34. 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46. частині першій статті 46-1, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п`ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів. їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
		Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
		Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
		Пунктом 2.24 Порядку № 22-1 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України. Положення про помічника-консультанта народного депутата України для визначення розміру пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.
		Відповідно до пунктів 2 та 3 пункту 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії надаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
		Частинами 1, 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним орган) чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
		Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		Згідно з пунктом 4.2. Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, мас право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі: 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
		Пунктом 4.3 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
		Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
		Слід також зазначити, що відповідно до п. 7 ч. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління пенсійного фонду України 22 грудня 2014 року за № 28-2 (далі - положення), серед основних завдань управління є, зокрема, завдання призначати (здійснювати перерахунок) і виплату пенсії, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
		Відтак, тільки Пенсійний фонд (та його структурні підрозділи) наділений повноваженнями щодо призначення/відмови у призначенні пенсії з прийняттям відповідного рішення з повним мотивуванням періодів зарахування або відмови у зарахуванні стажу роботи до вислуги років.
		Таким чином, з урахуванням вищезазначених норм, після отримання заяви позивача про призначення пенсії, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення із наданням оцінки кожному періоду навчання, роботи, служби.
		Відповідачем у ході розгляду заяви позивача про призначення пенсії установлено, що вислуга років, станом на 06.07.2021, складає 20 років 07 місяців 14 днів - в органах прокуратури на посадах прокурора та на посадах, які відповідно до частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зараховуються до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею.
		Проте, Відповідач відмовився зараховувати до стажу роботи 5 років 4 місяці 24 дні пільгової вислуги відповідно до ч. З постанови КМУ №393 від 17.07.1992, з урахуванням якого вислуга років Позивача, станом на 06.07.2021, складає 26 років 0 місяців 8 днів, з яких 20 років 7 місяців 14 днів - в органах прокуратури на посадах прокурора та на посадах, які відповідно до частини 6 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» зараховуються до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, а також 5 років 5 місяці 24 дні пільгова вислуга відповідно до ч. З постанови КМУ №393 від 17.07.1992. що дає право на пенсію за вислугу років (згідно ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII).
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про прокуратуру», до системи прокуратури України належать військові прокуратури.
		Згідно ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», прокурори та слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років на період з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі до стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.
		Відповідно до ч.8 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
		Суд звертає увагу, що Закон України «Про прокуратуру», не містить жодної норми про врахування страхового стажу в одинарному чи кратному розмірі, а ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», чітко визначено який час зараховується до вислуги років, що дає право на право на пенсію згідно цієї статті, і ця норма не має жодного посилання на страховий стаж, який визначається у відповідності до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру.
		Статтею 86 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
		Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
		Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров`я, у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв`язку із скороченням кількості прокурорів, у зв`язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.
		Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
		Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення: створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, шо є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		За п. 3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № брп/2007, утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, ч. 2 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов`язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами.
		Невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
		Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року. Європейській соціальній хартії (переглянутій) 1996 року. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов`язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
		Таким чином, скасовуючи пенсійне забезпечення прокурорів, збільшуючи вимоги для призначення пенсії або зменшуючи розмір призначуваної пенсії, державою звужується право на соціальний захист (ст. 46 Конституції України).
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
		Згідно статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стаж), стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
		Суд звертає увагу, що зарахування строку участі в антитерористичній операції в особливий період до стажу роботи відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, що визначається п.3 Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393.
		Час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції, зараховується до стажу державної служби на пільгових умовах. Зокрема, один місяць стажу зараховується за три, тобто в трикратному розмірі.
		Зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, відповідно.
		При цьому, вирішуючи питання про можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право прокурорам і слідчим на пенсію за вислугою років, слід виходити із того, що визначальною підставою у цьому випадку є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівника певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, щомісячного грошового утримання чи інших соціальних виплат. Основними актами, на підставі яких здійснюється таке регулювання є, зокрема Закоті України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про прокуратуру»
		Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівника, що реалізує своє право на пенсію за вислугою років, а за спеціальним статусом, якого особа набула в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу.
		Аналогічні висновки висловив у постанові Верховний Суд України від 27 травня 2008 року в справі за скаргою особи 3 на рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Рівному про відмову у призначенні пенсії, а також Донецький апеляційний адміністративний суд у справах №2а-1670/10/0503 від 15.03.2011. №242/2182/17 від 13.03.2018.
		Пунктами 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
		Судом встановлено, що на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до наданих документів загальний стаж роботи позивача, на посадах в прокуратурі, становив понад 20 років, а стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, за ст.86 Закону України «Про прокуратуру» - більше 27 років.
		Право позивача на призначення та виплати пенсії, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності» і що їх можна вважати «майном» у значені цього положення, отже, не призначення та невиплата пенсії є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
		Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі «Сук проти України» від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
		В даному випадку є підстави стверджувати про наявність «законних сподівань», оскільки наявний стаж роботи позивача на посадах прокуратури передбачає право на призначення та виплату пенсії за вислугою років.
		Водночас, друге речення першого пункту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Захист прав власності», яке дозволяє позбавити майна лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт зазначає, що держава мас право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію «законів» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.
		Таким чином, суд зазначає, що позивач мав «законні сподівання» на призначення та виплату пенсії за вислугу років на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».
		Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
		На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
		Визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) №204450009981 від 13 липня 2021 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до ст.86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VІІ.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) від 6 липня 2021 року із зарахуванням до стажу (вислуги років) періоду безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України з 08.09.2014 по 13.04.2017 з розрахунку один місяць служби затри місяці служби.
		Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344) призначити, нарахувати та виплачувати - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років, на підставі ст. 86 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VІІ, починаючи з 06.07.2021 та виходячи з розміру 60 відсотків від суми його місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, обчисленні для пенсії відповідно до положень ч. ч. 2, з та 4 ст. 86 цього Закону, без обмеження граничного розміру пенсії за вислугу років.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя О.М. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...