Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3583/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; інші договори.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2021. Зареєстровано: 05.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2021.
Дата набрання законної сили: 30.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 вересня 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа №  916/3583/20 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
		 
		за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом - Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована фірма "МИСФА" (далі - ПрАТ "CФ "МИСФА", скаржник) - Гайдаржий А.В. (адвокат)
		відповідача за первісним позовом -  Приватного підприємства "Південьдортех" (далі    - ПП "Південьдортех") - не з`явилися,
		відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" (далі - ТОВ "СПМК-17") - не з`явилися,
		 
		розглянув касаційну скаргу ПрАТ "CФ "МИСФА"
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 (головуючий    - суддя     Аленін О.Ю., судді: Лавриненко Л.В., Мишкіна М.А.)
		 
		у справі № 916/3583/20
		 
		за позовом ПрАТ "CФ "МИСФА"
		до  ПП    "Південьдортех",  ТОВ    "СПМК-17" 
		про стягнення 600    000,00 грн та солідарне стягнення 1    576    409,59 грн, 
		та за зустрічним позовом ТОВ "СПМК-17"
		до ПрАТ "CФ "МИСФА"
		про визнання договору поруки недійсним,
		 
		 
		Історія справи 
		 
		1.          Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1.          ПрАТ "CФ "МИСФА" звернулось до суду з позовом до ПП    "Південьдортех" та ТОВ "СПМК-17" про стягнення з ПП "Південьдортех"  600    000    грн заборгованості за договором оренди від 01.06.2018, з яких 450    000    грн основного боргу та 150    000    грн неустойки, та    про солідарне стягнення з ПП    "Південьдортех" та ТОВ "СПМК-17" 1    576    409,59 грн заборгованості по орендній платі за договором оренди від 01.05.2019, з яких 1    200    000    грн основного боргу, 136    409,59 грн пені та 240    000    грн штрафу.
		 
		1.2.          В обґрунтування позовних вимог ПрАТ "CФ "МИСФА" посилається, зокрема, на неналежне виконання ПП "Південьдортех" умов договору оренди від 01.06.2018 в частині внесення орендної плати станом на 30.04.2019 та неналежне виконання ПП "Південьдортех" та ТОВ ,,СПМК-17" умов договору оренди від 01.05.2019 та договору поруки від 27.06.2019 в частині внесення орендної плати за період з вересня 2019 по квітень 2020.
		 
		1.3.          ТОВ "СПМК-17" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ПрАТ    "CФ "МИСФА" про визнання недійсним договору поруки від 27.06.2019, укладеного між ТОВ    "СПМК-17"  та ПрАТ "CФ "МИСФА".
		 
		1.4.          В обґрунтування зустрічної позовної заяви ТОВ    "СПМК-17" посилається на те, що укладаючи договір поруки від 27.06.2019, директор ТОВ    "СПМК-17" діяв з перевищенням повноважень, визначених статутом, оскільки без згоди загальних зборів мав право на укладання договору на суму не більшу, ніж 500    000 грн, про що ПрАТ "CФ "МИСФА" знало, тому що договір містить умову про підписання його особою, яка діє на підставі статуту, а, отже, на думку ТОВ    "СПМК-17", контрагенти обізнані про його зміст, зокрема у частині повноважень представника. 
		 
		2.          Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		 
		2.1.          Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.04.2021 (суддя Лічман    Л.В.): позов ПрАТ "CФ "МИСФА" задоволено частково; стягнуто з ПП    "Південьдортех" на користь ПрАТ "CФ "МИСФА" 450    000    грн боргу за орендну плату за договором оренди від 01.06.2018 та 6    750    грн судового збору; стягнуто солідарно з ПП    "Південьдортех" та ТОВ    "СПМК-17" на користь ПрАТ "CФ "МИСФА" 1    200    000 грн боргу за орендну плату за договором оренди від 01.05.2019 та 135    977,98 грн пені, 240    000    грн штрафу; стягнуто з ПП    "Південьдортех" на користь ПрАТ "CФ "МИСФА" 11    819,84 грн судового збору; стягнуто з ТОВ    "СПМК-17" на користь ПрАТ "CФ "МИСФА" 11    819, 84    грн судового збору; у задоволенні решти первісного позову відмовлено; у задоволенні зустрічного позову ТОВ    "СПМК-17" відмовлено.
		 
		2.2.          Рішення місцевого суду мотивоване тим, що:
		-    ПрАТ "CФ "МИСФА" як орендодавець виконало належним чином взяті на себе обов`язки та передало в оренду обумовлене Договорами 1, 2 майно;
		- ПП    "Південьдортех" як орендар не перерахувало орендну плату за Договором 1 у сумі 450    000    грн, незважаючи на те, що гарантувало повне погашення заборгованості у вказаному розмірі у гарантійному листі від 24.04.2019, та взагалі не перерахувало орендну плату за Договором 2;
		- ТОВ    "СПМК-17" як поручитель перерахував тільки 600    000    грн орендної плати (06.06.2019 - 300    000 грн за травень та червень 2019 року, 17.09.2019 -  300    000 грн за липень та серпень 2019 року) за Договором 2, не дивлячись на те, що строк виконання зобов`язання на суму 1    200    000    грн (орендна плата за період з вересня 2019 року по квітень 2020 року) відповідно до частини першої статті 530 ЦК України та пункту 2.4 Договору 2 настав;
		-    матеріалами справи підтверджено існування простроченої заборгованості за Договором 2, те, що ТОВ    "СПМК-17" як поручитель взяло на себе обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню) в разі прострочення ПП    "Південьдортех" грошового зобов`язання за внесення орендної плати, те, що відповідачі згідно зі статтею 554 ЦК    України та пункту 4.1 Договору поруки відповідають як солідарні боржники;
		-    ПрАТ "CФ "МИСФА" цілком правомірно просить солідарно стягнути з ПП    "Південьдортех" та ТОВ    "СПМК-17":
		- 135    977,98 грн пені (частково в зв`язку з допущеними позивачем арифметичними помилками в розрахунку)
		- 240000,00 грн штрафу згідно з пунктом 5.2 Договору 2 (1200000,00 грн (заборгованість по орендній платі за період з вересня 2019 року по квітнень 2020 року) х 20%);
		-    належних доказів на підтвердження не користування об`єктом оренди ТОВ    "СПМК-17" не надано.
		Також суд першої інстанції відмовив у задоволенні первісного позову у частині стягнення неустойки в розмірі 150    000 грн, оскільки позивачем не конкретизовано вид неустойки, не вказано період її нарахування та місяць прострочення.
		 
		Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ТОВ    "СПМК-17" не представило належних доказів того, що Договір поруки відноситься до угод, укладенню яких згідно з його статутом має передувати рішення загальних зборів, а тому суд дійшов висновку про те, що директор ТОВ    "СПМК-17" не був обмежений у представництві юридичної особи, а тому підстави для визнання недійсним Договору поруки відсутні. 
		 
		Судом першої інстанції також зазначено, що стаття 241 ЦК України застосовується лише в разі перевищення представником обсягу наявних у нього повноважень, однак у рамках провадження у цій справі обставини відносно перевищення директором ТОВ ,,СПМК-17 Амірханяном А.Х. повноважень судом не встановлено, тому оспорюваний правочин на предмет його подальшого схвалення дослідженню не підлягає.
		 
		2.3.          Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021:  рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2021 у частині солідарного стягнення з ПП    "Південьдортех" та ТОВ    "СПМК-17" на користь ПрАТ "CФ "МИСФА" боргу за орендною платою, пені та штрафу, відмови у задоволенні зустрічного позову та розподілу судових витрат скасовано; прийнято у цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в частині солідарного стягнення з ТОВ    "СПМК-17"  1 575 977,98 грн боргу та задоволено зустрічну позовну вимогу про визнання недійсним договору поруки від 27.06.2019 укладеного між ТОВ    "СПМК-17"  та ПрАТ "CФ "МИСФА"; у решті рішення залишено без змін, викладено  резолютивну частину рішення так: позов ПрАТ "CФ "МИСФА" задоволено частково; стягнуто з ПП    "Південьдортех" на користь ПрАТ "CФ "МИСФА" 450 000 грн боргу з орендної плати за договором оренди від 01.06.2018; 1 200 000 грн боргу з орендної плати за договором оренди від 01.05.2019; 135    977,98 грн пені; 240 000 грн штрафу; стягнуто з ПП    "Південьдортех" на користь ПрАТ "CФ "МИСФА" 30    389,66 грн судового збору за подання позовної заяви; у задоволенні решти вимог за первісним позовом відмовлено; зустрічний позов ТОВ    "СПМК-17"  задоволено; визнано недійсним договір поруки від 27.06.2019 укладений між ТОВ    "СПМК-17" та ПрАТ "CФ "МИСФА"; стягнуто з ПрАТ "CФ "МИСФА" на користь ТОВ    "СПМК-17" 2    270 грн судового збору за подання позовної заяви. Стягнуто з ПрАТ "CФ "МИСФА" на користь ТОВ    "СПМК-17" 15    224,83 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
		 
		2.4.           Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
		-    ТОВ    "СПМК-17" обмежило повноваження директора у частині укладення правочинів на суму, що перевищує 500 000 грн, оскільки чітко визначило право директора на укладення правочинів на суму, що є нижчою або дорівнює 500 000 грн. Жодних посилань на те, що директор має право на укладення правочинів на суму, що перевищує 500 000 грн, статут ТОВ ,,СПМК-17" не містить;
		-     договір оренди, за виконання обов`язків за яким поручилося ТОВ    "СПМК-17", укладено строком на один рік, загальна сума орендної плати складає 1 800 000 грн;
		-    укладаючи спірний договір поруки, директор ТОВ    "СПМК-17" перевищив надані йому повноваження;
		-    наявні матеріли справи не містять, а учасниками справи не надано доказів, які б свідчили про те, що загальні збори ТОВ    "СПМК-17" надавали згоду директору Амірханяну А.Х. на укладення оспорюваного договору поруки;
		-    відсутність у визначені повноважень, що входять до виключної компетенції загальних зборів, визначення про укладення договорів на суму, що перевищує 500    000    грн, жодним чином не свідчить про відсутність таких повноважень у загальних зборів, оскільки вони наділені повноваженнями щодо вирішення будь-яких питань діяльності товариства;
		-    спірний договір поруки від 27.06.2019 укладений від імені ТОВ    "СПМК-17" директором Амірханяном А.Х., містить посилання, що вказана особа, діє на підставі статуту товариства, який і встановлює повноваження зазначеної особи. Наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору, а саме ПрАТ "CФ "МИСФА", з таким статутом у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
		 
		Суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача щодо наступного схвалення цього правочину, шляхом перерахування грошових коштів, оскільки надані позивачем платіжні доручення містять лише посилання на самого платника ТОВ    "СПМК-17", втім, жодних відомостей з приводу того, що таке схвалення (перерахування коштів) виходило від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти спірний правочин, дані платіжні доручення не містять.
		 
		За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що директором ТОВ    "СПМК-17" перевищено повноваження під час укладення договору поруки від 27.06.2019, що у відповідності є підставою для визнання його недійсним.
		 
		3.          Короткий зміст вимог касаційних скарг
		 
		У касаційній скарзі до Верховного Суду ПрАТ "CФ "МИСФА" просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2021 у справі №      916/3583/20.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		4.          Доводи особи, яка подала касаційні скарги
		 
		4.1.          На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ПрАТ "CФ "МИСФА" із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме:
		 
		- частини першої та третьої статті  92 Цивільного кодексу  України (далі - ЦК України)- у частині того, чи має місце перевищення повноваження виконавчого органу юридичної особи на укладення договору поруки, якщо положення її статуту у цій частині є суперечливими, допускають подвійне тлумачення. На переконання скаржника, апеляційний суд допустив звужене тлумачення цієї норми права;
		 
		- частини першої статті 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" - у частині того, чи має місце перевищення повноваження виконавчого органу юридичної особи на укладення договору поруки, якщо її статут не передбачає особливого порядку надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення такого правочину. На переконання скаржника, апеляційний суд допустив розширене тлумачення цієї норми права;
		 
		- частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
		 
		4.2.          Скаржник зазначає, що на сьогоднішній день відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.
		 
		5.          Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційні скарги
		 
		5.1.          Від інших учасників справи відзивів на касаційну скаргу на адресу Верховного Суду не надходило.
		 
		6.          СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		6.1.          Між ПАТ "CФ "МИСФА" (орендодавець) та ПП    "Південьдортех" (орендар) укладено договір оренди від 01.06.2018 зі строком дії до 30.04.2019 (далі - Договір 1) та договір оренди від 01.05.2019 зі строком дії до 30.04.2020 (Договір 2), відповідно до умов яких орендодавець зобов`язується передати орендарю у строкове платне користування майно згідно з схеми, розташоване за адресою: пр. Миру, 18 в смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області (об`єкт оренди), а орендар зобов`язується здійснювати орендну плату згідно з цим договорами та виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором. Характеристика об`єкта оренди, що надається орендодавцем, наведена в додатку 1 до договорів (пункт 1.1 Договорів 1, 2).
		 
		6.2.          Об`єкт оренди належить орендодавцеві на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконкомом Воскресенської селищної ради 07.05.2001, внесеного в реєстраційну книгу за № 7 (пункт 1.2 Договорів 1, 2).
		 
		6.3.          Орендна плата є фіксованою та складає 150    000 грн на місяць, в т.ч. ПДВ 20% 25    000,00 грн (пункт 2.1 Договорів 1, 2).
		 
		6.4.          Орендна плата сплачується щомісяця у формі попередньої оплати (пункт 2.2 Договорів 1, 2).
		 
		6.5.          Обов`язок здійснення орендної плати виникає з моменту набрання чинності цим договором і діє до фактичного повернення об`єкта оренди орендодавцеві (пункт 2.3 Договорів 1, 2).
		 
		6.6.          Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця, зазначений у цьому договорі, до 10 числа місяця, за який здійснюється орендна плата (пункт 2.4 Договорів 1, 2).
		 
		6.7.          Орендодавець має право: вимагати від орендаря здійснення орендної плати у розмірі та у строки, передбачені цим договором, а також виконання інших обов`язків, передбачених цим договором (пункт 4.2.1 Договорів 1, 2).
		 
		6.8.          Орендар зобов`язаний: своєчасно здійснювати орендну плату (пункт 4.3.1 Договорів 1, 2).
		 
		6.9.          У разі прострочення сплати орендної плати та інших платежів, передбачених цим договором, орендар сплачує орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У такому ж розмірі та порядку орендар сплачує пеню за прострочення платежів, передбачених розділом 5 цього Договору (пункт 5.1 Договорів 1, 2).
		 
		У разі нездійснення платежів за оренду  за два або більше місяці підряд, орендар окрім пені, передбаченої пунктом 5.1 цього договору, сплачує орендодавцеві штраф у розмірі 20% від суми заборгованості за ці місяці (пункт 5.2 Договорів 1, 2).
		 
		6.10.          Актами приймання-передачі від 01.06.2018 до Договору 1 та від 01.05.2019 до Договору 2 оформлено фактичну передачу майна в оренду.
		 
		6.11.          Додатками № 1 до Договорів 1, 2 є план-схеми об`єкту оренди.
		Додатковою угодою від 06.06.2019 до Договору 2 змінено реквізити сторін. 
		Додатковою угодою від 30.09.2019 до Договору 2 змінено назву орендодавця на ПрАТ "CФ "МИСФА".
		 
		6.12.          ТОВ    "СПМК-17"  (поручитель) та ПАТ "CФ "МИСФА" (кредитор) 27.06.2019 укладено договір поруки (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов`язку ПП    "Південьдортех" (боржник) щодо оренди за Договором 2 (Основний договір, пункт 1.1 Договору поруки). 
		 
		6.13.          Договір поруки від 27.06.2019 укладено від імені ТОВ    "СПМК-17" директором Амірханяном А.Х., який діє на підставі Статуту.
		 
		6.14.          У разі порушення боржником обов`язку за Основним договором боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.2 Договору поруки).
		 
		6.15.          Строк Основного договору становить не довше 30.04.2020 (пункт 2.2 Договору поруки).
		 
		6.16.          Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми у розмірі 150    000    грн на місяць, в т.ч. ПДВ 20% 25    000    грн (пункт 3.1 Договору поруки).
		 
		6.17.          Поручитель також відповідає за відшкодування боржником збитків та за сплату процентів, неустойки (штрафу, пені) за Основним договором у такому ж обсязі, як і боржник (пункт 3.2 Договору поруки).
		 
		6.18.          У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов`язку за Основним договором, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором (пункт 4.1 Договору поруки).
		 
		6.19.          До Поручителя, який виконав обов`язок за Основним договором, переходять усі права кредитора щодо цього обов`язку за Основним договором, в т.ч. й ті, що забезпечували його виконання (пункт 4.3 Договору поруки).
		 
		6.20.          Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки (пункт 6.1 Договору поруки).
		 
		6.21.          Договори 1 та 2, додатки до них, додаткові угоди до Договору 2, Договір поруки, акти приймання-передачі підписано повноважними представниками та скріплено печатками контрагентів.
		 
		6.22.          ТОВ    "СПМК-17" (поручителем) перераховано 600    000    грн орендної плати (06.06.2019 - 300    000    грн за травень та червень 2019 року, 17.09.2019 - 300    000 грн за липень та серпень 2019) за Договором 2, не дивлячись на те, що строк виконання зобов`язання на суму 1    200    000 грн (орендна плата за період з вересня 2019 року по квітень 2020 року).
		 
		6.23.          Судом також встановлено, що пунктом 2.4 статуту ТОВ    "СПМК-17" передбачено, що товариство має право укладати від свого імені будь-які правочини (договори, контракти та інше), якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.
		 
		Пунктами 8.1, 8.2, 8.3 статуту ТОВ    "СПМК-17" передбачено, що вищим органом управління товариства є загальні збору учасників товариства (учасник). Виконавчий орган товариства є колегіальним. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови «директор». Дирекція складається з директора та заступника директора з правових питань. Члени дирекції призначаються рішенням загальних зборів, шляхом голосування, або рішенням одноособового учасника. Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства від імені учасників здійснюють загальні збори учасників (учасник).
		 
		Згідно з пунктом 9.1 Статуту ТОВ    "СПМК-17" вищим органом управління товариством є Загальні збори учасників товариства (далі - загальні збори). Загальні збори мають право приймати рішення по будь-якому питанню діяльності товариства, внесеному до порядку денного зборів у порядку, встановленому цим статутом та законодавством України.
		 
		Відповідно до пункту 10.1.3 статуту ТОВ    "СПМК-17", затвердженого рішенням учасника ТОВ    "СПМК-17" від 10.01.2019 № 10/01, вказано, що директор здійснює керівництво усією поточною діяльністю товариства.
		 
		Згідно з пунктом 10.1.4 цієї ж редакції статуту ТОВ    "СПМК-17" до компетенції директора товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
		 
		Пункт 10.3 статуту передбачає, що директор має наступні повноваження, зокрема: приймати рішення про укладення, зміну чи розірвання будь-яких правочинів (договорів та інших угод) на суму, що є нижчою або дорівнює 500    000,00 грн, за винятком тих правочинів (договорів та інших угод), прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання по яким відноситься до компетенції загальних зборів.
		 
		Повноваження загальних зборів наведено у пункті 9 статуту, в т.ч. пункт 9.3 статуту закріплює перелік питань, що входять до виключної їх компетенції загальних зборів учасників товариства.
		 
		6.24.          Судом першої інстанції також встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівник ТОВ    "СПМК-17" не обмежується у діях від імені юридичної особи. 
		 
		6.25.          Вказуючи на невиконання ПП    "Південьдортех" умов Договору 1 в частині внесення орендної плати станом на 30.04.2019 (останні 3 місяці) та неналежне виконання ПП    "Південьдортех" та ТОВ    "СПМК-17"  умов Договору 2 та Договору поруки у частині внесення орендної плати за період з вересня 2019 по квітень 2020 року (останні 8 місяців), а також прострочення здійснених оплат, ПрАТ "CФ "МИСФА" звернулось до Господарського суду Одеської області за захистом своїх прав. 
		 
		 
		7.          Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
		 
		7.1.          Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2021 відкрито касаційне провадження у справі №    916/3583/20 за касаційною скаргою ПрАТ "CФ "МИСФА" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021у справі №    916/3583/20 на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
		 
		7.2.          Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		7.3.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
		 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		8.          Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		 
		8.1.          Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність чи відсутність підстав для: стягнення з ПП "Південьдортех"  заборгованості за договором оренди від 01.06.2018, та    солідарного стягнення з ПП    "Південьдортех" та ТОВ "СПМК-17" 1    576    409,59 грн заборгованості за орендну плату за договором оренди від 01.05.2019; визнання недійсним договору поруки укладеного між ТОВ    "СПМК-17" та ПрАТ "CФ "МИСФА".
		 
		8.2.          Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції. При цьому, доводи касаційної скарги ПрАТ "CФ "МИСФА" зводяться лише до незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції у частині зустрічного позову про визнання недійсним з моменту вчинення Договору поруки від 27.06.2019.  
		 
		8.3.          Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині солідарного стягнення з ТОВ    "СПМК-17" на користь ПрАТ "CФ "МИСФА" боргу за орендною платою, пені та штрафу та відмови у задоволенні зустрічного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ    "СПМК-17" обмежило повноваження директора у частині укладення правочинів на суму, що перевищує 500 000 грн, оскільки чітко визначило право директора на укладення правочинів на суму, що є нижчою або дорівнює 500    000 грн. Жодних посилань на те, що директор має право на укладення правочинів на суму, що перевищує 500 000 грн, статут ТОВ ,,СПМК-17" не містить;  загальна сума орендної плати договору оренди, за виконання обов`язків за яким поручилося ТОВ    "СПМК-17", складає 1 800 000 грн; за таких обставин,    укладаючи спірний договір поруки, директор ТОВ    "СПМК-17" перевищив надані йому повноваження;    наявні матеріли справи не містять, а учасниками справи не надано доказів, які б свідчили про те, що загальні збори ТОВ    "СПМК-17" надавали згоду директору Амірханяну А.Х. на укладення оспорюваного договору поруки. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що    спірний договір поруки від 27.06.2019 укладений від імені ТОВ    "СПМК-17" директором Амірханяном А.Х., містить посилання, що вказана особа, діє на підставі статуту товариства, який і встановлює повноваження зазначеної особи. Відтак наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору, а саме ПрАТ "CФ "МИСФА", з таким статутом у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
		 
		8.4.          Суд зазначає, що в силу приписів статті 300 ГПК України можливість касаційного провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		 
		8.5.          За змістом положень статей 11, 509, 526, 599 ЦК України зобов`язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
		Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
		 
		Звертаючись з позовом про визнання недійсним правочину, позивач згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України повинен довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення. Без доведення позивачем обставин недодержання сторонами в момент вчинення оспорюваного правочину конкретних вимог законодавства у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову.
		 
		Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов`язковим для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		 
		Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		 
		Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		 
		Згідно із частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
		 
		Таким чином, виходячи з наведених приписів, позивач, звертаючись із позовом до суду з вимогою про визнання недійсним договору, зобов`язаний довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання договорів недійсними на момент його вчинення.
		 
		8.6.          Відповідно до абзацу другого частини другої статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
		 
		Згідно із частиною першою статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
		 
		Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" установчим документом товариства є статут. У статуті товариства зазначаються відомості, зокрема, про органи управління товариством, їх компетенцію.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва. 
		 
		Судами встановлено, що спірний договір поруки від 27.06.2019 укладений від імені ТОВ    "СПМК-17" директором Амірханяном А.Х., містить посилання на те, що вказана особа, діє на підставі статуту товариства.
		 
		Відповідно до пункту 10.3 статуту ТОВ    "СПМК-17" директор має наступні повноваження, зокрема: приймати рішення про укладення, зміну чи розірвання будь-яких правочинів (договорів та інших угод) на суму, що є нижчою або дорівнює 500    000,00 грн, за винятком тих правочинів (договорів та інших угод), прийняття рішення про укладення, зміну чи розірвання по яким відноситься до компетенції загальних зборів.
		 
		Звідси наведеними положеннями статуту ТОВ    "СПМК-17" підтверджується обмеження повноважень директора товариства щодо вчинення правочинів (сума на момент укладення договору не повинна перевищувати 500    000,00 грн).
		 
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що загальна сума орендної плати договору оренди, за виконання обов`язків за яким поручилося ТОВ    "СПМК-17" у договорі від 27.06.2019, складає 1 800 000 грн.
		 
		Отже, Амірханян А.Х. , який від імені ТОВ    "СПМК-17" підписував договір, не мав права на його укладення від імені ТОВ    "СПМК-17" без відповідного рішення уповноваженого органу, оскільки повноваження директора Амірханяна А.Х., згідно зі статутом товариства обмежуються укладенням договорів від імені товариства на суму, що є нижчою або дорівнює 500    000,00 грн.
		 
		З огляду на положення статей 92, 241 ЦК України вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину. 
		 
		Отже, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. 
		 
		Таким чином, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).
		 
		Відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
		 
		Згідно з пунктом 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
		 
		При цьому, відсутність станом на момент укладення договору поруки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації щодо наявності обмежень у директора ТОВ «БК «АЗУР ГРУП» відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» може бути врахована у спорі з третіми особами лише у випадку, коли особа не знала і не могла знати ці відомості.
		 
		Разом з тим, якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
		 
		Така правова позиція є сталою та викладена в низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постановах від 09.04.2019 у справі № 924/491/17, від 12.06.2018 у справі №    927/976/17, від 02.04.2019 у справі № 904/2178/18, від 02.10.2019 у справі №    910/22198/17 та від 20.02.2018 у справі № 906/100/17, від 30.04.2020 у справі №    925/1147/18, від 11.08.2021 у справі №910/9108/20, від 13.05.2021 у справі №    910/4028/20.
		 
		Судами встановлено, що преамбула договору поруки містить посилання на те, що Договір поруки від 27.06.2019 укладено ТОВ    "СПМК-17" в особі директора Амірханяном А.Х., який діє на підставі Статуту. За таких обставин ПрАТ "CФ "МИСФА" був обізнаний про обмеження повноважень на вчинення відповідного правочину зі сторони ТОВ    "СПМК-17".
		 
		Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину. 
		При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.
		 
		Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 910/8794/16, від 11.08.2021 у справі №910/9108/20.
		 
		8.7.          Задовольняючи вимоги зустрічного позову про визнання договору поруки недійсним, суд апеляційної інстанції вказав на те, що не приймає до уваги твердження позивача з приводу подальшого схвалення даного правочину шляхом перерахування грошових коштів, оскільки надані позивачем платіжні доручення містять лише посилання на самого платника ТОВ    "СПМК-17", втім, жодних відомостей з приводу того, що таке схвалення (перерахування коштів) виходило від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти спірний правочин, дані платіжні доручення не містять.
		 
		Відповідно до статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
		 
		Верховний Суд звертає увагу на те, що помилковим є ототожнення повноваження керівника юридичної особи на укладення договору з повноваженнями керівника юридичної особи на вчинення інших дій від її імені (наприклад, прийняття товару та підписання товаро-розпорядчих документів, листування з контрагентами).
		 
		Визнаючи недійсним договір поруки, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою питання щодо здійснення дій ТОВ    "СПМК-17" щодо виконання умов договору поруки, здійснення виплат на підставі договору поруки, листування із ПрАТ "CФ "МИСФА" щодо способу виконання умов договору підряду, що призвело до передчасних висновків про те, що такі дії ТОВ    "СПМК-17" не свідчать про схвалення правочину у розумінні приписів статті 241 ЦК України. 
		 
		Колегія суддів наголошує, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).
		 
		Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
		 
		Відповідно до частин першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		 
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. 
		 
		Верховний Суд також звертає увагу на те, що судами має бути досліджено поведінку (дії)  ТОВ    "СПМК-17", які останнє вчиняло/не вчиняло до звернення з вимогою про визнання договору недійсним з підставі перевищення повноважень своїм керівником, чи не суперечать такі дії його попередній поведінці і чи є така поведінка добросовісною.
		 
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не врахував наведеного та дійшов передчасних висновків щодо відсутності схвалення правочину у розумінні приписів статті 241 ЦК України. 
		 
		Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено усі зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення тих фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору з даної справи.
		 
		8.8.          Верховний Суд вважає передчасним надання висновку щодо застосування норм права на які посилається скаржник, з огляду на те, що без встановлення обставин зазначених у цій постанови, передчасним є твердження щодо необхідності застосування названої статті під час вирішення цієї справи, при цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку щодо застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не надавати висновок щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому без відносно до конкретних правовідносин.
		 
		Водночас суд касаційної інстанції згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		9.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		9.2. Відповідно до частини четвертої статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		 
		9.3. Враховуючи вимоги касаційної скарги, викладені у розділі 8 цієї постанови міркування Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		9.4. Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене у розділі 8 цієї постанови: надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з оцінки всіх доказів здійсненим за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства, визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, перевірити вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
		 
		10.          Судові витрати
		 
		10.1.          Оскільки постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд, то розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, витрат на професійну правничу допомогу здійснює господарський суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.          Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована фірма "МИСФА" задовольнити частково. 
		 
		2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 у справі № 916/3583/20 скасувати.
		Справу № 916/3583/20 передати на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                 Т. Малашенкова 
		Суддя                                                                                 І. Булгакова
		Суддя                                                                                 І. Колос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...