Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 242/4703/16-ц : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2021.
Дата набрання законної сили: 28.09.2021
Номер судового провадження: 61-2607ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова                            
		Іменем України
		 
		28 вересня 2021 року                    
		м. Київ
		 
		справа № 242/4703/16-ц
		провадження № 61-2607св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
		 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 ,
		суб'єкт оскарження -  приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Літвіненко Олексій Вікторович, 
		заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк», 
		  
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Євдокименком Миколою Сергійовичем на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2019 року  у складі судді 
		Коліщук З. М. та постанову Донецького апеляційного суду від 09 січня 2020 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Попової С. А., Ткаченко Т. Б. 
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА 
		Короткий зміст вимог скарги
		У вересні 2019 року представник ОСОБА_1 - Євдокименко М. С.  звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвіненка О. В., заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - ПАТ «Родовід Банк», банк).     
		Скарга мотивована тим, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2018 року, частково задоволено позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто на користь позивача 357 224,24 дол. США та 138 186,59 грн витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до 
		ПАТ «Родовід Банк» про розірвання договору відмовлено. 
		Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року зупинено виконання постанови апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2018 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку. 
		Посилаючись на вказані обставини просив:
		відкликати (визнати недійсним) виконавчий лист № 242/4703/16-ц від 04 грудня 2017 року, виданий ПАТ «Родовід Банк» на підставі рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року;
		визнати неправомірними та скасувати винесені приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвиненком О. В.:
		- постанову про відкриття виконавчого провадження від 04 вересня 2019 року виконавче провадження № 59955634 (ВП 59955634) на підставі виконавчого листа № 242/4703/16-ц від 04 грудня 2017 року, виданого Селидівським міським судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № 2005-141 від 05 липня 
		2015 року в розмірі 357 224,86 дол. США, судового збору в сумі 138 186, 59 грн, винагороди приватного виконавця в сумі 916 168,66 грн;
		- постанову про арешт майна боржника від 04 вересня 2019 року про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 ;
		- постанову про зміни (доповнення) реєстраційних даних від 04 вересня 
		2019 року, відповідно до якої приватний виконавець вніс зміни (доповнення) 
		в автоматизовану систему виконавчого провадження, перереєструвавши ОСОБА_1 з адреси: АДРЕСА_1 , де він фактично та юридично мешкає, одночасно на 2 адреси: 
		АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ; 
		зобов`язати приватного виконавця Літвиненко О. В. негайно закрити ВП 59955634, внести про це відповідні зміни в автоматизованій системі виконавчих проваджень Міністерства юстиції України, відкликати з реєстраційних органів та інших органів, що посвідчують договори про відчуження майна та його перереєстрацію на іншого власника, направлені повідомлення про арешт майна ОСОБА_1 .
		Короткий зміст рішень судів першої  та апеляційної інстанцій   
		Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 18 жовтня 
		2019 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 
		09 січня 2020 року, в задоволенні скарги відмовлено.
		Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що при вчиненні виконавчих дій приватним виконавцем не було допущено порушення норм чинного законодавства, виконавчі дії вчинені ним у межах Закону України «Про виконавче провадження» і права ОСОБА_1 не було порушено, тому правові підстави для визнання неправомірними дій та постанов приватного виконавця відсутні.
		Аргументи учасників справи
		04 лютого 2020 року представник ОСОБА_1 - Євдокименко М. С.  подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Касаційна скарга мотивована тим, що в порушення пункту 3 статті 382 ЦПК України суди першої та апеляційної інстанцій не врахували вимоги, викладені 
		в скарзі, зокрема, щодо відкликання (визнання недійсним) виконавчого листа, неправомірно виданого судом на виконання рішення суду, що не набрало законної сили. Приватний виконавець Літвіненко О. В. грубо порушив права та інтереси заявника, оскільки безпідставно відкрив виконавче провадження, наклав арешт на його майно, провів інші незаконні дії, за виконавчим документом, що не діє. 
		У березні 2020 року ПАТ «Родовід Банк»  подало відзив на касаційну скаргу, 
		в якому просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення. 
		Відзив мотивовано тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не можуть бути скасовані правильні по суті і законні рішення з одних лише формальних міркувань.
		Рух справи
		Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі. 
		Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		Суди встановили, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2018 року, позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто на користь позивача 357 224,24 дол. США та 138 186,59 грн витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Родовід Банк» про розірвання договору відмовлено. Рішення набрало законної сили 27 листопада 2017 року, 
		у зв`язку з чим 04 грудня 2017 року видано виконавчий лист. 
		Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 424/4703/16-ц (провадження № 61-37879ск18) зупинено виконання постанови апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2018 року до закінчення її перегляду 
		в касаційному порядку.
		04 вересня 2019 року на підставі заяви ПАТ «Родовід Банк» та виконавчого листа Селидівського міського суду Донецької області у справі № 242/4703/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором № 2005-141 від 05 липня 2005 року, приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвиненко О. В.:
		відкрито виконавче провадження № 59955634;
		накладено арешт на майно, що належить боржнику: все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 : АДРЕСА_4  та доповнено  адреси: АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ;
		внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість адреси: АДРЕСА_1 , зазначено адресу: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненка О. В. від 25 вересня 2019 року зупинено вчинення виконавчих дій 
		з примусового виконання виконавчого листа № 242/4703/16-ц, виданого 
		04 грудня 2017 року Селидівським міським судом Донецької області  відносно ОСОБА_1 , до закінчення перегляду постанови апеляційного суду Донецької області від 16 травня 2018 року в касаційному порядку.
		Постанову винесено на підставі заяви представника боржника - адвоката Євдокименка М. С. від 18 вересня 2019 року, до якої додано копію ухвали Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 424/4703/16-ц про зупинення виконання постанови апеляційного суду Донецької області від 
		16 травня 2018 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку. 
		Приватному виконавцю стало відомо про обставину, яка викликає зупинення вчинення виконавчих дій 25 вересня 2019 року та в цей же день ним винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 242/4703/16-ц. 
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Згідно з частиною першою статті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		У частинах другій, третій статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
		Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі 
		і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів 
		є недопустимим».
		У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження 
		і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, 
		а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Відповідно до частини п?ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходита майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. 
		За змістом пункту 2 частини першої, частини другої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій 
		у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті.
		У статтях 37, 39, 59 цього Закону визначені підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з майна, до яких зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа не належить.
		Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було 
		б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 
		6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
		Встановивши, що оскаржені постанови винесені приватним виконавцем відповідно та в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», виконавцем зупинене вчинення виконавчих дій при надходженні та на виконання ухвали Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року, 
		і права заявника не були порушені, суди зробили правильний висновок про відмову в задоволенні скарги.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. 
		У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення ? без змін.
		Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2019 року  та постанову  Донецького апеляційного суду від 09 січня 2020 рокузалишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                             Є. В. Краснощоков 
		 
		І. О. Дундар
		 
		В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...