Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/18596/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2021. Зареєстровано: 05.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2021.
Дата набрання законної сили: 03.11.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		місто Київ
		 
		04 жовтня 2021 року                                                                       справа №640/18596/21
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка  В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ЦЕНТР» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СЕРВІС-ЦЕНТР»)доДепартаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент містобудування та архітектури)про1)  визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 1  розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень, реєстраційний номер ЄДЕССБ: МU01:0443:9725-9063-4745, для реконструкції нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний комплекс за адресою: Військовий проїзд, 1/8 (літ. А) у Печерському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 січня 2021 року №56 де зазначено: «Гранична висота об`єкту < 27 м, у відповідності до затвердженої містобудівної документації»;2)  визнання протиправним та скасування абзацу першого пункту 5  розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень, реєстраційний номер ЄДЕССБ: МU:0443:9725-9063-4745, для реконструкції нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний комплекс за адресою: Військовий проїзд, 1/8 (літ. А) у Печерському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 січня 2021 року №56, де зазначено: «об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу (згідно історико-містобудівного опорного плану Києва у складі генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804). Проектну документацію розробляти з урахуванням  постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць»;
		3)  визнання протиправним та скасування абзацу другого пункту 5  розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень, реєстраційний номер ЄДЕССБ: MU01:0443:9725-9063-4745, для реконструкції нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний комплекс за адресою: Військовий проїзд, 1/8 (літ. А) у Печерському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 січня 2021 року №56, де зазначено: «Об`єкт проектування знаходиться в зоні регулювання забудови третьої категорії (згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 року №979). У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства. Погодити в органах охорони культурної спадщини проект архітектурних перетворень згідно з пунктом 9 частини першої статті 6  Закону України «Про охорону культурної спадщини (за необхідності)»; 
		4)  визнання протиправним та скасування абзацу четвертого пункту 5  розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень, реєстраційний номер ЄДЕССБ: MU01:0443:9725-9063-4745, для реконструкції нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний комплекс за адресою: Військовий проїзд, 1/8 (літ. А) у Печерському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 січня 2021 року №56, де зазначено: «Проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог  Закону України «Про охорону культурної спадщини», Розпорядження КМДА №979 від 17 травня 2002  року «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві»
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність оскаржуваних положень Містобудівних умов та обмежень, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:0443:9725-9063-4745, для реконструкції нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний комплекс за адресою: Військовий проїзд, 1/8 (літ. А) у Печерському районі м. Києва», затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 січня 2021 року №56.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані спірні положення Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки покладають на ТОВ «СЕРВІС-ЦЕНТР» не передбачені чинним законодавством обмеження та обов`язки, зокрема: 
		відсутні правові підстави вважати, що об`єкт проектування за адресою: Військовий проїзд, 1/8 (літ. А) у Печерському районі м. Києва, знаходиться в центральній планувальній зоні, оскільки план зонування території центральної планувальної зони міста Києва не затверджений Київською міською радою, як передбачено та відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тому у позивача відсутні підстави дотримуватись граничної висоти об`єкта у 27 метрів;
		межі та режими використання історичного ареалу міста Києва, межі та режими використання зон охорони пам`яток у місті Києві не затверджені у встановленому законом порядку, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати, що об`єкт проектування знаходиться в межах центрального історичного ареалу, в межах зони охорони пам`яток чи в межах пам`ятки місцевого значення. З таких підстав відсутні підстави для обмежень, встановлених для проектування об`єктів будівництва у центральній планувальній зоні;
		земельна ділянка не входить до зони регулювання забудови ІІІ категорії, оскільки проїзд Військовий, 1/8 (літ. А) у Печерському районі міста Києва не входить до відповідного переліку; до повноважень Міністерства культури та інформаційної політики України та Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належить погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на будівництво, що вказує на протиправність відповідних абзаців пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень від 05 січня 2021 року;
		об`єкт будівництва «Реконструкція нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний громадський комплекс» за адресою: проїзд Військовий, 1/8 (літ. А) у Печерському районі міста Києва, не знаходиться в межах пам`яток місцевого значення, їхніх територіях та в зонах охорони, Центрального історичного ареалу та інших об`єктів культурної спадщини, а тому відсутні підстави для розроблення та затвердження проектної документації відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини».
		Ухвалою від 06 липня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/18596/21 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
		Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав на безпідставність позовних вимог та звернув увагу на такі обставини: згідно з розділом 5 Генерального плану міста Києва перспективи функціонально-планувальної організації передбачають зокрема збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань, але не вище 27 метрів від поверхні землі, таким чином, гранична висота об`єкта встановлена Генеральним планом міста Києва; інформаційно-аналітична система «Містобудівний Кадастр Києва» та матеріали Генерального плану міста Києва є загальнодоступними та містять інформацію про віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 800000000:28:087:0008 до історичного ареалу, центральної планувальної зони, зони регулювання забудови третьої категорії згідно історико-містобудівного опорного плану в складі чинного Генерального плану міста Києва.
		У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що необхідність отримання висновку щодо проектної документації та дозволу на виконання робіт неодноразово розглядалась судами, посилаючись на постанову Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №826/12524/18 щодо повноважень органів охорони культурної спадщини.
		Крім того, відповідач вказав, що права позивача жодним чином не порушені, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		На підтвердження своєї позиції та мотивів відзиву на позовну заяву відповідач надав суду схему планувальних обмежень, планувальну структуру, еколого-містобудівний прогноз та історико-містобудівний опорний план. 
		Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
		Наявні у справі докази підтверджують, що між Київською міською радою та ТОВ  «СЕРВІС-ЦЕНТР» 02 жовтня 2019 року укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, яка розташована за адресою: проїзд Військовий, 1/8 (літ. А) у Печерському районі міста Києва, розміром 0,3243  га, із цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування центральної продовольчої бази/промисловості, комерційного використання і громадського призначення, кадастровий номер 8000000000:82:087:0008.
		Вказаний договір оренди земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. та зареєстрований у реєстрі за №  331.
		Суд встановив, що на згаданій земельній ділянці розташований нежилий будинок центральної бази, загальною площею 1641,2 кв. м., що належить ТОВ «СЕРВІС-ЦЕНТР» на праві колективної власності відповідно до свідоцтва про право власності від 27 серпня 2004  року, серія та номер САА №384141, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		З метою проведення реконструкції вказаного нежилого будинку під багатофункціональний громадський комплекс ТОВ «СЕРВІС-ЦЕНТР» звернулось до Департаменту містобудування та архітектури для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
		Департамент містобудування та архітектури видав позивачу Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДССБ MU01:0443:9725-9063-4745, реєстраційний номер 18137/0/7-1-20 від 05 жовтня 2020 року на реконструкцію нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний громадський комплекс, затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури від 05  січня  2021 року №56 (далі по тексту - Містобудівні умови та обмеження).
		Згідно з абзацом першим пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умови та обмежень вказано, що «гранична висота об`єкту < 27 м. у відповідності до затвердженої містобудівної документації».
		В абзаці першому пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» вказано, що «об`єкт проєктування знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу (згідно історико-містобудівного опорного плану Києва у складі генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804). Проєктну документацію розробляти з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 13  березня 2002 р. №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць»».
		Відповідно до абзацу другого пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» вказано зони регулювання забудови - «об`єкт проєктування знаходиться в зоні регулювання забудови третьої категорії (згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979). У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства. Погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч.1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності)».
		У абзаці четвертому пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» серед іншого зазначено положення, що «проєктну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», розпорядження КМДА №979 від 17.05.2002 р. «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві».
		За визначенням пункту 8 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання Як визначено у частині другій статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Відповідно до частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження містять зокрема: гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду. Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється зокрема за рішенням суду (абзаци перший, другий та п`ятий частини восьмої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). 
		Таким чином, містобудівні умови та обмеження можуть містити планувальні та архітектурні вимоги до проектування і будівництва, виключно встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		Оцінюючи відповідність вимогам законодавства та містобудівної документації оскаржувані пункти Містобудівних умови та обмежень, суд керується такими мотивами.
		Як вбачається зі змісту Містобудівних умов та обмеження, об`єкт проектування знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу згідно історико-містобудівного опорного плану Києва у складі генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804.
		Рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020  року.
		Відповідно до розділу 5 «Функціонально-планувальна організація» Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, функціонально-планувальна організація столиці в проектних межах передбачає формування компактних сельбищних і житлових районів, збалансованих за розселенням, місцями праці, обслуговування і рекреацією. Утворення сельбищно-виробничих планувальних зон передбачає організацію взаємозумовлених угрупувань житлових, виробничих і ландшафтно-рекреаційних районів. На проектний період визначено 8 планувальних зон, зокрема: 1  Центральна планувальна зона;
		Перспективи функціонально-планувальної організації передбачають відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту Центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань, але не вище двадцяти семи метрів від поверхні землі.
		Разом із тим, інші положення згаданого генерального плану не містять обмежень щодо верхньої межі граничнодопустимої висоти забудови на території міста.
		Таким чином, встановлені обмеження висоти будівель на рівні не вище двадцяти семи метрів від поверхні землі, з метою відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту саме для об`єктів, які розташовані в Центральній планувальній зоні.
		За змістом пункту 9 частини першої статі 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Як визначено в частинах першій-четвертій статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Зонування території здійснюється з дотриманням зокрема таких вимог: 1)  урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5)  установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови.
		Частина восьма статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що план зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання.
		З інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за посиланням: https://kga.gov.ua/index.php, суд встановив, що 20 вересня 2012  року Київська міська рада прийняла рішення №69/8353, яким вирішила розробити План зонування території центральної планувальної зони міста Києва та інших частин міста, проект розміщення першої черги будівництва та подати на затвердження до Київської міської ради в установленому порядку, забезпечивши узгодженість містобудівної документації з Генеральним планом міста Києва (пункт 1).
		13 листопада 2013 року Київська міська рада прийняла рішення №518/10006 про затвердження Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві.
		З розділу 1 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві вбачається, що на момент прийняття Київською міською радою вказаного рішення відсутні затверджені плани зонування територій та детальні плани територій.
		На офіційному веб-сайті Департаменту містобудування та архітектури за посиланням: https://kga.gov.ua/rss/2-uncategorised/1237-plan-zonirovaniya розміщено проект Плану зонування території (зонінг) центральної планувальної зони міста Києва, розроблений КО «Київгенплан» на підставі рішення Київської міської ради від 20 вересня 2012 року №69/8353.
		Однак, відповідач не довів належними доказами, а суд не встановив, що станом на момент видання Містобудівних умов та обмежень або на момент вирішення цієї справи існує Київська міська рада затвердила План зонування території центральної планувальної зони міста Києва.
		Таким чином, затверджений відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» план зонування території міста Києва відсутній.
		Доказів, які б підтверджували зворотне, відповідач до суду не надав.
		З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний громадський комплекс», що розташований за адресою: проїзд Військовий, 1/8 (літ. А) у Печерському районі міста Києва, знаходиться в центральній планувальній зоні.
		Вирішуючи питання, чи знаходиться об`єкт будівництва за адресою: Військовий проїзд, 1/8 (літ. А), в межах історичного ареалу м. Києва, суд зазначає про таке.
		Згідно з частинами третьою та четвертою статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для населених пунктів, занесених до Списку історичних населених місць України, в межах визначених історичних ареалів у складі генерального плану населеного пункту визначаються режими регулювання забудови та розробляється історико-архітектурний опорний план, в якому зазначається інформація про об`єкти культурної спадщини. Склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Частина третя статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлює, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.
		Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України. Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.
		Суд встановив, що місто Київ занесене до Списку історичних населених місць України (міста і селища міського типу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №878.
		Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (далі по тексту - Порядок №318).
		Відповідно до пункту 1 Порядку №318 історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктом 4 Порядку №318 відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.
		Пункт 5 Порядку №318 визначає, що межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць.
		Відповідно до пункту 10 Порядку №318 історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування.
		Згідно з пунктом 12 Порядку №318 визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.
		Так, межі та режими використання історичного ареалу міста Києва визначені діючим Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804.
		Однак, суд звертає увагу, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували погодження відповідним органом місцевого самоврядування та затвердження Мінкультури науково-проектної документації щодо меж історичного ареалу міста Києва.
		Зокрема відповідач, на якого покладено тягар доказування, не надав доказів подання історико-містобудівного опорного плану, який входить до складу Генерального плану міста Києва, на розгляд до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері охорони культурної спадщини.
		Суд враховує, що абзацом п`ятим пункту 1 наказу Міністерства культури України від 21 жовтня 2011 року №912/0/16-11 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» затверджено зони охорони пам`яток та історичних ареалів м. Києва, визначених науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам`яткоохоронних досліджень.
		Проте, наказом Міністерства культури України від 29 жовтня 2014 року №911  зупинено дію абзацу п`ятого пункту 1 наказу Міністерства культури України від 21  жовтня 2011 року №912/0/16-11 «Про затвердження науково-проектної документації щодо меж і режимів використання зон охорони пам`яток та занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» щодо затвердження меж та режимів використання зон охорони пам`яток та історичних ареалів міста Києва, визначених науково-проектною документацією, розробленою Науково-дослідним інститутом пам`ятко охоронних досліджень.
		При цьому відповідач не надав доказів, які б вказували, що станом на дату видання Містобудівних умов та обмежень або станом на дату звернення до суду дія абзацу п`ятого пункту 1 згаданого вище наказу відновлена.
		Крім того, наказом Міністерства культури та інформаційної політики від 02 серпня 2021 року №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва» визнано такими, що втратили чинність абзац 5 пункту першого наказу Мінкультури від 21 жовтня 2011 року №912/0/16-11 та наказ Мінкультури від 29 жовтня 2014 року №911, та затверджено межі та режими використання території історичних ареалів міста Києва, визначені науково-проектною документацією «Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Історико-архітектурний опорний план м. Києва» (том 8 Генерального плану м. Києва), розробленою КО «Інститут Генерального плану м. Києва» на замовлення Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації.
		Однак, суд звертає увагу, що зазначене не має правового значення, оскільки прийняття оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень, які затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури 05 січня 2021 року №56, відбулося до моменту прийняття Міністерством культури та інформаційної політики наказу від 02 серпня 2021  року №599.
		Крім того, суд встановив відсутність у вільному доступі наказу Міністерства культури та інформаційної політики від 02 серпня 2021 року №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів м. Києва» та доказів його реєстрації як нормативно-правового акта. 
		У свою чергу відповідач не надав будь-яких доказів, які б підтверджували наявність станом на момент видання оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень належним чином затверджених меж історичного ареалу міста Києва, як історичного населеного місця України, відповідно до положень статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пунктів 1, 4, 5, 10, 12 Порядку №318, частин третьої і четвертої статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача про те, що Генеральний план міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804, не є науково-проектною документацією у розумінні статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Порядку №318.
		Аналогічні висновки за наслідком розгляду подібних спірних правовідносин викладені у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 у справі №640/21505/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №813/4993/15.
		Таким чином, оскільки межі історичного ареалу міста Києва, як історичного населеного місця, занесеного до Списку історичних населених місць України, на момент видання Містобудівних умов та обмежень належним чином не затверджені, відсутні правові підстави вважати, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний громадський комплекс» за адресою: проїзд Військовий, 1/8 (літ. А) у Печерському районі міста Києва, знаходиться в межах історичного ареалу.
		За таких обставин абзац перший пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень, в частині зазначення, що «об`єкт проєктування знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу (згідно історико-містобудівного опорного плану Києва у складі генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804). Проєктну документацію розробляти з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо абзацу першого пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень в частині «гранична висота об`єкту < 27 м. у відповідності до затвердженої містобудівної документації», суд зазначає про таке.
		Рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804 затверджено Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020  року.
		Відповідно до розділу 5 «Функціонально-планувальна організація» Генерального плану міста Києва на період до 2020 року (додаток №1 до рішення Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804) функціонально-планувальна організація столиці в проектних межах передбачає формування компактних сельбищних і житлових районів, збалансованих за розселенням, місцями праці, обслуговуванням і рекреацією. Утворення сельбищно-виробничих планувальних зон передбачає організацію взаємообумовлених угрупувань житлових, виробничих і ландшафтно-рекреаційних районів. На проектний період визначено 8 планувальних зон, зокрема, Центральна планувальна зона.
		Перспективи функціонально-планувальної організації передбачають, зокрема, відтворення архітектурно-художнього колориту Києва, збереження історико-культурної спадщини та історичного ландшафту центральної планувальної зони з обмеженням висоти будівель, що споруджуються згідно спеціальних обґрунтувань, але не вище двадцяти семи метрів від поверхні землі.
		Таким чином, для центральної планувальної зони встановлено обмеження висоти будівель - не вище двадцяти семи метрів від поверхні землі.
		Проте, як встановлено судом вище, станом на момент видання оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень та вирішення цього спору План зонування території центральної планувальної зони міста Києва не затверджений Київською міською радою відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для встановлення обмеження граничної висоти об`єкта будівництва на рівні < 27 м, що свідчить про протиправність абзацу першого пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умови та обмежень в частині зазначення «гранична висота об`єкту < 27 м. у відповідності до затвердженої містобудівної документації» та необхідність його скасування.
		Щодо абзацу другого пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень в частині про визначення знаходження об`єкта проектування в зоні регулювання забудови третьої категорії, суд зазначає про таке.
		Встановлюючи таке обмеження, відповідач посилається на розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17  травня 2002 року №979.
		Так, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17  травня 2002  року №979, у зв`язку зі зміною назв вулиць та з метою упорядкування справи з охорони пам`яток історії та культури міста, внесено зміни та доповнення до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16 липня 1979 року №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії культури в м. Києві», зокрема, шляхом викладення у новій редакції додатку 1 «Межі історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури на території м. Києва».
		Однак, суд звертає увагу, що в цьому розпорядженні відсутнє посилання на Військовий проїзд, 1/8 (літ. А).
		У свою чергу відповідач не довів належними та допустимими доказами, що проїзд Військовий, 1/8 (літ. А) входить до переліку ділянок зони регулювання забудови третьої категорії.
		Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», у редакції, чинній на момент прийняття згаданого вище розпорядження, межі та режими використання зон охорони пам`яток визначаються відповідною науково-проектною документацією та затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини. Порядок визначення меж зон охорони пам`яток встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
		Зі змісту вказаної норми слідує, що Київська міська державна адміністрація не є уповноваженим органом охорони культурної спадщини у розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини» для встановлення меж та режимів використання зон охорони пам`яток, у тому числі охоронюваних археологічних зон та зон регулювання забудови.
		При цьому, відповідно до пункту 14 частини другої статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить зокрема погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини.
		Пункт 9 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлює, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції зокрема належить погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам`яток місцевого значення, їх територій і зон охорони.
		Отже, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури та інформаційної політики України, та до повноважень Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, але не проектної документації на будівництво об`єктів.
		Враховуючи викладене, абзац другий пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» в частині зазначення зони регулювання забудови «об`єкт проєктування знаходиться в зоні регулювання забудови третьої категорії (згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979). У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства. Погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч.1 ст. 6  Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності)» є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо абзацу четвертого пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» вказано зони регулювання забудови в частині «проєктну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», розпорядження КМДА №979 від 17.05.2002 р. «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м.  Києві».
		Як встановлено вище, до повноважень Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) належить саме погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, тобто містобудівної документації, а не проектної документації на будівництво об`єктів.  
		При цьому, відповідач не довів, що об`єкт будівництва «Реконструкція нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний громадський комплекс» за адресою: проїзд Військовий, 1/8 (літ. А) у Печерському районі міста Києва, відповідно до змісту рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16 липня 1979 року №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії культури в м. Києві» у редакції змін внесених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17  травня 2002 року №979, знаходиться в межах пам`яток місцевого значення, їхніх територіях та в зонах охорони, Центрального історичного ареалу та інших об`єктів культурної спадщини.
		Наведене свідчить, що абзац четвертий пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» вказано зони регулювання забудови в частині «проєктну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», розпорядження КМДА №979 від 17.05.2002 р. «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м.  Києві» є протиправним та підлягає скасуванню.
		Суд відхиляє посилання відповідача на необхідність отримання висновку щодо проектної документації та дозволу на виконання робіт та постанову Верховного Суду від 21  серпня 2019 року у справі №826/12524/18, оскільки у спірних правовідносинах відповідач не довів обов`язку отримання висновку щодо проектної документації та дозволу на виконання робіт, а предметом розгляду справи №826/12524/18 не була правомірність містобудівних умов та обмежень. 
		Помилковими є також доводи відповідача про те, що права позивача жодним чином не порушені.
		Так, частина друга статі 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		Містобудівні умови та обмеження встановлюють певні обов`язки та обмеження на суб`єктів містобудування під час проектування і будівництва об`єктів, що однозначно впливає на права та обсяг обов`язків позивача; у свою чергу недотримання таких вимог є підставою для притягнення до відповідальності.
		Суд також звертає увагу, що надані відповідачем схема планувальних обмежень, планувальна структура, еколого-містобудівний прогноз та історико-містобудівний опорний план не підтверджують правомірність оскаржуваних вимог Містобудівних умов та обмежень та не спростовують викладених вище висновків суду.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваних вимог Містобудівних умов та обмежень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною другою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «СЕРВІС-ЦЕНТР» підлягає задоволенню.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього  Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки позовні вимоги задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		 
		В И Р І Ш И В:
		1.  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ЦЕНТР» задовольнити повністю.
		2.  Визнати протиправним та скасувати абзац перший пункту 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДССБ MU01:0443:9725-9063-4745, реєстраційний номер 18137/0/7-1-20 від 05 жовтня 2020 року на реконструкцію нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний громадський комплекс, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05  січня  2021 року №56, де зазначено «Гранична висота об`єкту < 27 м. у відповідності до затвердженої містобудівної документації».
		3.  Визнати протиправним та скасувати абзац перший пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДССБ MU01:0443:9725-9063-4745, реєстраційний номер 18137/0/7-1-20 від 05 жовтня 2020 року на реконструкцію нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний громадський комплекс, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05  січня  2021 року №56, де зазначено «Об`єкт проєктування знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу (згідно історико-містобудівного опорного плану Києва у складі генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804). Проєктну документацію розробляти з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 13  березня 2002 р. №318 «Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць»».
		4.  Визнати протиправним та скасувати абзац другий пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДССБ MU01:0443:9725-9063-4745, реєстраційний номер 18137/0/7-1-20 від 05 жовтня 2020 року на реконструкцію нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний громадський комплекс, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05  січня  2021 року №56, де зазначено «Об`єкт проєктування знаходиться в зоні регулювання забудови третьої категорії (згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979). У разі необхідності отримати дозвіл на виконання будівельних робіт згідно законодавства. Погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень згідно з п. 9 ч.1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (за необхідності)».
		5.  Визнати протиправним та скасувати абзац четвертий пункту 5 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умови та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДССБ MU01:0443:9725-9063-4745, реєстраційний номер 18137/0/7-1-20 від 05 жовтня 2020 року на реконструкцію нежилого будинку центральної бази під багатофункціональний громадський комплекс, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05  січня  2021 року №56, де зазначено «Проєктну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», розпорядження КМДА №979 від 17.05.2002 р. «Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві».
		6.  Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ЦЕНТР» понесені ним витрати по сплаті судового збору розмірі 9  080,00 грн. (дев`ять тисяч вісімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		 
		 
		Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС-ЦЕНТР» (01103, м. Київ, Військовий проїзд, буд. 1/8; ідентифікаційний код 31607468);
		Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 32; ідентифікаційний код 26345558).
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                               В.А. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...