Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/1314/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2021. Зареєстровано: 05.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2021.
Дата набрання законної сили: 29.09.2021
Номер судового провадження: К/9901/52631/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 вересня 2021 року 
		 
		м. Київ
		справа № 807/1314/17
		адміністративне провадження № К/9901/52631/18 , К/9901/53592/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П,
		 
		за участю секретаря судового засідання Клепець Ю.Г,
		позивача ОСОБА_1 , представників позивачів Войченко С.В., Скуби М.В., Кучеренко О.В.,
		представника відповідача Іванової Я.О.,
		представників третьої особи Кравченко О.В., Шутяк С.В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні 
		касаційні скарги Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" та Войченка Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 
		на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018 
		у справі №807/1314/17
		за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 
		до Рахівської районної державної адміністрації, Тячівської районної державної адміністрації, 
		за участю третіх осіб - Лопухівської сільської ради, Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина", Карпатського біосферного заповідника, 
		про визнання незаконними та скасування розпоряджень.
		 
		І. РУХ СПРАВИ
		 
		1.          11.10.2017 Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Тячівської районної державної адміністрації, Рахівської районної державної адміністрації, третя особа - 1, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивачів - Лопухівська сільська рада про визнання незаконними та скасування розпоряджень Рахівської РДА №135 від 15.05.2017 «Про затвердження детального плану території» та Тячівської РДА №214 від 31.05.2017 «Про затвердження детального плану території».
		2.          До участі у справі було залучено третіх осіб на стороні позивачів, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору - Лопухівську сільську раду, Міжнародну благодійну організацію "Екологія-Право-Людина" та Карпатський біосферний заповідник.
		3.          Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 позов задоволено.
		4.          Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018 апеляційні скарги Рахівської районної державної адміністрації та Тячівської районної державної адміністрації задоволено: рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 скасовано та прийнято нове про відмову в задоволенні позову. 
		5.          До Верховного Суду 07.06.2018 та 18.06.2018 надійшли касаційні скарги Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" та Войченка Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2018, в яких скаржники просили скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		6.          Ухвалами Верховного Суду від 25.06.2018 та 27.06.2018 було відкрито касаційні провадження у справі, які згодом були об`єднані в одне.
		7.          Ухвалою від 26.08.2021 Верховний Суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		8.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з розпорядженням голови Рахівської РДА від 20.01.2017 №14 вирішено розробити детальний план території туристично-рекреаційного комплексу « Свидовець » за межами населених пунктів смт. Ясіня, с. Чорна Тиса, та с. Косівська Поляна відповідно до проекту планування Рахівського району та забезпечити проведення відповідних громадських слухань.
		9.          08.04.2017 в районній газеті «Зоря Рахівщини» було опубліковано оголошення про проведення громадських слухань щодо попереднього обговорення та затвердження детального плану розвитку територій Ясінянської та Чорнотисянської сільських рад за межами населених пунктів. Пропозиції подаються протягом місяця з дня опублікування оголошення.
		10.          19.04.2017 відбулися громадські слухання в Чорнотисянській сільській раді щодо обговорення та затвердження детального плану територій Чорнотисянської сільської ради за межами населеного пункту Рахівського району. 
		11.          З протоколу вбачається, що на слуханнях мешканці села Чорна Тиса вирішили затвердити детальний план для розробки знеособленого проекту землеустрою на території Ясінянської, Чорнотисянської сільських рад, пропозиції та зауваження подаються до 08.05.2017 до Чорнотисянської сільської ради.
		12.          15.05.2017 прийнято розпорядження голови Рахівської РДА №135 «Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» за межами населених пунктів смт Ясіня та с. Чорна Тиса орієнтовною площею 1400 га».
		13.          При цьому у Розпорядженні №14 «Про розроблення детального плану території туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» за межами населених пунктів» йдеться про розроблення детального плану території за межами таких населених пунктів як смт. Ясіня, с. Чорна Тиса та с.    Косівська Поляна, а у Розпоряджені №135 «Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» за межами населених пунктів» зазначені лише смт. Ясіня та с. Чорна Тиса.
		14.          29.04.2017 у Тячівській районній газеті «Дружба» було опубліковано оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо попереднього обговорення та затвердження детального плану розвитку територій.
		15.          11.05.2017 за результатами громадських слухань вирішено затвердити детальний план для розробки знеособленого проекту землеустрою на території Лопухівської сільської ради за межами населеного пункту орієнтовною площею 18 га під розташування туристичного комплексу «Свидовець».
		16.          31.05.2017 прийнято розпорядження голови Тячівської РДА № 214 «Про затвердження детального плану території», яким затверджено детальний план території туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» за межами населеного пункту Лопухів на території Лопухівської сільської ради Тячівського району.
		 
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		 
		17.          Позивачі покликалися на те, що під час розробки та затвердження детальних планів територій було порушено вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		18.          Затверджені детальні плани територій не відповідають законодавчо визначеним підставам та не відсилаються до схем планування області, не відображають інтересів як державних, так і регіональних.
		19.          У Розпорядженні № 14 «Про розроблення детального плану території туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець» за межами населених пунктів» йдеться про розроблення детального плану території за межами таких населених пунктів, як смт Ясіня, с. Чорна Тиса та с.    Косівська Поляна, а у Розпоряджені №135 «Про затвердження детального плану території туристично-рекреаційного комплексу « Свидовець » за межами населених пунктів» зазначені лише смт. Ясіня та с. Чорна Тиса.
		20.          Оголошення у місцевих газетах про громадські слухання не відповідають Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 (далі - Постанова КМУ №555).
		21.          Відповідачі проти позову заперечували, вважали, що процедуру громадських слухань дотримано, громади Ясінянської, Чорнотисянської сільської ради майже одноголосно проголосували за затвердження детального плану території. Розпорядження винесено в межах компетенції та повноважень.
		 
		IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		22.          Задовольняючи позов, суд першої інстанції взяв до уваги, що затвердження детального плану території без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється. 
		Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості та затвердження ДПТ, що містилися у Тячівській районній газеті та Рахівській районній газеті, не є належним інформуванням громадськості, оскільки такі не відповідають вимогам щодо змісту таких повідомлень, визначених п. 5 Постанови КМУ №555.
		Суд дійшов висновку, що відповідачі неналежно проінформували населення про громадські слухання, оскільки оголошення про початок такої процедури не містили необхідних даних, а в них йшлося лише про ДПТ кожного окремого населеного пункту.
		Отже, відповідачами порушено вимоги ст. 21 Закону України «Про містобудування» та Орхуської Конвенції, ратифікованої Законом України від 01.07.2015 №562-VIII "Про ратифікацію Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті».
		23.          Апеляційний суд з такими висновками не погодився та взяв до уваги, що графічна частина ДПТ розробляється у кількості 8 листів планів та креслень масштабом М 1:2000. При друці графічних матеріалів такого масштабу фактичний розмір кожного листа складає 8 на 10 м. Фізичної можливості вказані графічні матеріали розмістити у газеті не було. При цьому, Описова частина звіту до детального плану (більше 70 сторінок) надзвичайно об`ємна, формат та кількість сторінок згаданого місцевого видання не передбачає технічної можливості публікації окремого альманаху, присвяченого тематиці техніко-економічних показників проектованої території.
		Оприлюднення проектів містобудівної документації здійснюється шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці, а в засобах масової інформації здійснюється інформування про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації, строк подання пропозицій. Таке інформування (зокрема, і в силу технічних можливостей) не має обов`язково містити повний зміст містобудівної документації. 
		Об`єм матеріалів, який подавався для громадського обговорення, був в достатній мірі наданий візуально для охочих з таким ознайомитись. На громадських обговореннях були присутні відповідні спеціалісти, яким задавались різні питання щодо планування територій. 
		Крім того, громадяни не були позбавлені права протягом 30 днів надавати своїх письмові зауваження щодо проекту.
		Суд дійшов висновку, що позивачі були належним чином повідомлені про громадські слухання, оскільки на них була присутня дружина позивача ОСОБА_3 .
		Відсутність екологічної експертизи та негативні висновки прихильників екологічного розвитку даної місцевості суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, оскільки законодавство не передбачає зазначених екологічних експертиз на стадії проектування території, а лише на стадії будівництва. В той же час Орхуська Конвенція передбачає такі експертизи щодо будівництва саме промислових об`єктів, а у справі йдеться про оздоровчо-рекреаційну територію. ДПТ - це лише намір раціонального використання території згідно схеми планування. Таким чином, права позивачів не було та не могло бути порушено.
		 
		VI. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
		 
		24.          Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого як представник діє адвокат Войченко С.В., просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
		В його касаційній скарзі йдеться про такі порушення норм матеріального права:
		(а) суд неправильно застосував ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки інформація про проведення громадських слухань не була оприлюднена у визначений законом спосіб. 
		Публікації у місцевих газетах не містили змісту містобудівної документації, основних техніко-економічних показників, інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій, строку завершення їх розгляду, інформації про заплановані інформаційні заходи. 
		Такі дії створювали лише видимість громадського обговорення і не були спрямовані на реальне врахування громадських інтересів;
		(б) суд не врахував і проігнорував відсутність стратегічної екологічної оцінки ДПТ, що свідчить про порушення ст. 4, 5 Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті, який ратифіковано Законом України № 562-VIII від 01.07.2015. Стратегічна екологічна оцінка повинна здійснюватися у процесі розроблення ДПТ і до подання його на затвердження;
		(в) територія, яка охоплюється ДПТ, оголошена територією Смарагдовою мережі з листопада 2016 року. Вона перебувають під охороною Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни. Ця інформація повинна бути відображена у містобудівній документації державного та регіонального рівня.
		25.          Третя особа - Міжнародна благодійна організація "Екологія-Право-Людина", від імені та в інтересах якої як представник діє адвокат Шутяк С.В., просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, в касаційній скарзі наводить такі доводи:
		(а) суд неправильно застосував ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів ДПТ забезпечується відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» шляхом розміщення їх у загальнодоступному місці у приміщення органу місцевого самоврядування впродовж всього періоду громадського обговорення. Із матеріалів справи вбачається, що інформація громадськості не надавалася для ознайомлення. Суд звузив зміст права позивачів на участь в процесі прийняття оскаржуваних рішень;
		(б) території, на яких планується гірський курорт Свидовець, є особливо цінними територіями Свидовецького хребта. Ці території ніколи не зазнавали втручання людей і у 2016 році набули статусу Смарагдової мережі. З цього часу вони перебувають під охороною Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни. Ця інформація повинна бути відображена у містобудівній документації державного та регіонального рівня.
		У ДТП зазначено, що між витягами будуть лісопарки з ландшафтною архітектурою, тобто ліси втратять свою природність. При розробці ДТП не враховано розвиток екомережі та міждержавного каркасу, прикордонних територій, необхідність застосування протизсувних засобів, знаходження території в зоні значної та потенційної селевої небезпеки,  сейсмічність.
		(в) судом не враховано практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Хамер проти Бельгії» (рішення від 27.11.2007), «Депаль проти Франції» (рішення від 29.03.2010), в яких йдеться про пріоритетний захист довкілля;
		(г) територія Свидовця входить до території гірських Карпат, а отже, регулюється містобудівною документацією державного рівня. Оскаржувані розпорядження затвердили ДПТ, які не відповідають містобудівним документам державного рівня. 
		Судом не застосовано ст. 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої схеми планування окремих частин території України: гірських територій Карпат розробляється за рішенням Кабінету Міністрів України. Проте містобудівної документації державного рівня щодо схеми розвитку гірських Карпат не розроблено. Закарпатська ОДА та районні державні адміністрації не мають права планувати документи регіонального рівня без попереднього коригування Генеральної схеми.
		Таким чином, відповідачі перевищили повноваження, не врахували державних інтересів під час планування розвитку території гірських Карпат та їх особливу цінність;
		(ґ) суд не врахував Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат, а також Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція), за якою територія Східного Свидовця входить мережі особливо цінних з точки зору біорізноманіття територій. Центральна частина курорту буде розташована в межах природоохоронної території та нанесе значну шкоду її природним комплексам;
		(д) суд не врахував, що ДПТ повинен був пройти стратегічну екологічну оцінку.
		26.          Відповідачі - Тячівська та Рахівська районні державні адміністрації, від імені та в інтересах яких як представник діє адвокат Іванова Я.О., у відзиві на касаційну скаргу Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" просять постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
		Зазначає, що схема планування території Закарпатської області (з урахуванням державних і регіональних інтересів) розроблена ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «ДІПРОМІСТ» імені Ю.М. Білоконя» та затверджена рішенням Закарпатської обласної ради від 17.05.2013 № 731. Ця схема розроблена на основі Генеральної схеми планування території України та конкретизує її на регіональному рівні.
		Детальний план території лише конкретизує схему планування території області. Тому твердження про те, що затверджена детальним планом території Закарпатської області повинна бути затверджена п процедурі як для окремих частин території України є безпідставним. Норми Закону України «Про генеральну схему планування території України» не підлягали застосуванню та не були порушені.
		Звертає увагу, що Орхуська Конвенція не поширюється на розробку містобудівної документації, зокрема детального плану території для будівництва туристично-рекреаційного комплексу. Екологічна експертиза проводиться на стадії будівництва саме промислових об`єктів.
		Положення міжнародних актів імплементовано у національне законодавство. Відповідно до Закону України «про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності підлягає планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про містобудування», ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» оцінці впливу на довкілля підлягає проектна документація на будівництво. 
		Між тим, детальний план території не є проектом будівництва і відповідно до ч. 9 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не підлягає експертизі.
		Відповідно до ДБН А.2.2-1-2003 матеріали оцінку впливу на навколишнє середовище розробляються у складі проектної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію та технічне переоснащення об`єктів промислового та цивільного призначення. Проект ОВНС не може передувати ДПТ, оскільки без детального плату немає жодних показників, меж, периметрів та характеристик, що є базою для обрахунку ймовірних екологічних наслідків.
		Лише при виготовлення матеріалів ОВНС буде з`ясовуватися питання впливу на довкілля запланованої діяльності та чи буде такий вплив транскордонним. 
		Участь громадськості в обговоренні результатів оцінки впливу на довкілля здійснюється на етапі проектування будівництва відповідних об`єктів.
		Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 не підлягає застосуванню до спірних відносин, оскільки на час ухвалення оскаржуваних рішень РДА він не набув чинності.
		Законодавством не затверджено переліку об`єктів Смарагдової мережі.
		Щодо посилання на наявність об`єктів природно-заповідного фонду, то питання їх збереження та охорони буде вирішуватися під час розроблення оцінки впливу на довкілля та громадських слухань відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
		Громадськість була належно поінформована з приводу слухань щодо ДПТ, ознайомлена з матеріалами. Такі слухання відбулися, громади Ясінянської, Чорнотисянської сільської ради та Лопухівської міських рад проголосували за затвердження ДПТ.
		27.          У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 представник відповідачів додатково звертає увагу на те, що оприлюднення проектів містобудівної документації здійснюється шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці, а в засобах масової інформації здійснюється інформування про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації, строк подання пропозицій. Таке інформування (зокрема і в силу технічних можливостей) не обов`язково має містити повний зміст містобудівної документації. 
		Позивачі проживають у с. Лопухів Тячівського району Закарпатської області, не є мешканцями Рахівського району. Їх права не порушуються Розпорядженням Рахівської РДА від 15.05.2017 №    135, а тому вони не можуть його оскаржувати. 
		28.          В судовому засіданні обговорено питання щодо правової природи детального плану території та дотримання процедури інформування жителів Тячівського та Рахівського районів про оскарження розпоряджень в судовому порядку. Представник відповідачів пояснив, що у місцевій пресі відповідних оголошень щодо судового розгляду справи не було.
		 
		VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		29.          Верховний Суд оцінив доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги.
		30.          Відповідно до ч. 3 ст. 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. 
		31.          У статті 4 КАС України визначено терміни "нормативно-правовий акт" та "індивідуальний акт":
		- нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;
		- індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		32.          Позивач та третя особа у касаційних скаргах не посилалися на порушення порядку розгляду справи, передбаченого ст. 264 КАС України для нормативно-правових актів, однак Верховний Суд вже розглядав справи, в яких аналізував правову природу містобудівної документації як правового акту та, відповідно, особливості розгляду судом справ цієї категорії.
		33.          Зокрема, у постанові від 26.03.2021 у справі №522/5362/17 Верховний Суд сформулював такий висновок:
		 
		«Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
		містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
		15. Відповідно до статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		16. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		17. Аналіз положень статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає можливість стверджувати, що детальний план у межах населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це зокрема сукупність обов`язкових вимог до розвитку, планування, забудови та іншого використання певної території населеного пункту.
		18. Затверджуючи своїм рішенням детальний план у межах населеного пункту, місцева рада визначає стратегію планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.
		19. Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їхнє коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установлюються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення).
		20. Рішення місцевої ради щодо затвердження детального плану у межах населеного пункту стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб - є ознакою нормативності.
		…
		34. Зважаючи на можливість багаторазового застосування нормативно-правового акта та поширення відповідних вимог на невизначене коло осіб, у випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок опублікувати оголошення про це у виданні, в якому вказаний акт був або мав бути офіційно оприлюднений, зокрема, з урахуванням правил указів Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ним чинності" від 10 червня 1997 року № 503/97, "Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетні "Офіційний вісник України" від 13 грудня 1996 року № 1207/96.
		35. Своєчасна публікація оголошення про оскарження нормативно-правового акта зумовлює презумпцію належного повідомлення про судовий розгляд справи всіх заінтересованих осіб.
		36. Після набрання законної сили рішенням суду про визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним резолютивна частина такого судового рішення підлягає невідкладному опублікуванню у виданні, у якому його було офіційно оприлюднено. У такий спосіб унеможливлюється подальша дія оскарженого нормативно-правового акта та порушення прав, свобод і законних інтересів осіб, на яких поширюються вимоги цього акта.
		37. Отже, для оскарження нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії.
		38. Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів щодо оскарження нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта, та є безумовною підставою для скасування судових рішень».
		 
		34.          Аналогічна позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від  від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 27.02.2020 у справі № 405/6347/15-а, від 04.03.2020 у справі № 450/1236/17, від  24.09.2022 у справі 0740/851/18, від 20.09.2021 у справі №809/1806/16, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї у цій справі.
		35.          В контексті обставин справи, Суд дійшов висновку, що оскаржувані розпорядження Рахівської РДА №135 від 15.05.2017 «Про затвердження детального плану території» та Тячівської РДА №214 від 31.05.2017 «Про затвердження детального плану території» є нормативно-правовими актами, а тому справу слід було розглядати за правилами ст. 264 КАС України.
		36.          Дотримання належної судової процедури розгляду нормативно-правових актів є гарантією забезпечення прав усіх зацікавлених осіб взяти участь у справі та надати суду свої міркування та доводи, в тому числі і ті, які були наведені позивачем та третьою особою у заявах по суті справи та касаційних скаргах.
		37.          Суд не вбачає за доцільне розглядати інші доводи касаційної скарги, оскільки вони не впливають на загальний висновок по суті касаційного розгляду.
		38.          Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України … є обов`язком держави. З огляду на загальнолюдський інтерес у збереженні довкілля, його особливості як об`єкту правової охорони, у справах, предметом яких є екологічна безпека, суди повинні у повній мірі перевіряти дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, застосовуючи принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі.
		39.          Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. 
		40.          У ч. 4 цієї ж статті КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		41.          За таких обставин та у зв`язку із сформованою позицією щодо застосування статті 264 КАС України, касаційну скаргу слід задовольнити частково: скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції - Закарпатського окружного адміністративного суду.
		42.          Під час нового розгляд суди мають взяти до уваги викладені у цій постанові висновки, розглянути справу за правилами, визначеними статтею 264 КАС України, надати правову оцінку оскаржуваному рішенню та перевірити його на відповідність критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 КАС України, та прийняти законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає засадам ефективності судового захисту.
		43.          Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Касаційні скарги Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" та Войченка Сергія Вікторовича задовольнити частково.
		2. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2018 року у справі №807/1314/17 скасувати.
		3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст постанови складено 04.10.2021.
		 
		Суддя                                                                                                              В.М. Кравчук
		 
		Суддя                                                                                                              Я.О. Берназюк
		 
		Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...