Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 204/5336/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності; Хуліганство.
Надіслано судом: 04.10.2021. Зареєстровано: 05.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2021.
Дата набрання законної сили: 28.09.2021
Результат оскарження 28.07.2022 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: скасовано ухвалу суду апеляційної інстанції з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 11-кп/803/2618/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018040680001837

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/803/2618/21 Справа № 204/5336/19   Суддя у 1-й інстанції -  ОСОБА_1  Суддя у 2-й інстанції -                 ОСОБА_2 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 вересня 2021 року                                м. Дніпро
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
		 
		головуючого, судді-доповідача             ОСОБА_2 
		суддів                             ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		за участю секретаря судового засідання         ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2021 року у кримінальному провадженні №1201904035000 стосовно 
		ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Жовті Води, Дніпропетровської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, 
		обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
		 
		   за участю:
		   прокурора                     ОСОБА_9 
		   обвинуваченої                  ОСОБА_8 
		   захисника                     ОСОБА_7 
		   потерпілої                     ОСОБА_10 
		   представників потерпілих             ОСОБА_11 , ОСОБА_12 
		ВСТАНОВИВ :
		Обставини, встановлені вироком суду та короткий зміст оскарженого рішення. 
		Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2021 року ОСОБА_8 визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.
		Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 в рахунок відшкодування моральної шкоди 7 000 грн. 00 коп. та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 27 000 грн. 00 коп.
		Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. 00 коп. та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.
		   Так, зазначеним вироком ОСОБА_8 визнано винуватою у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого за наступних обставин.
		ОСОБА_8 приблизно о 00 год. 04 хв. привезла до ветеринарної клініки «На Рабочей», розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , кішку, яка була травмована. В закладі стосовно прийому, огляду та інших заходів медичного характеру тварин діяльність здійснює ФОП « ОСОБА_11 ».
		Огляд тварин почала проводити лікар ветеринарної медицини ОСОБА_13 , яка раніше не була знайома з ОСОБА_8 . Після чого, о 00 год. 16 хв. 16 жовтня 2018 року, знаходячись в приміщенні ветеринарної клініки, за вказаною адресою, після проведення огляду тварини, ОСОБА_8 , використовуючи малозначний привід, прагнучи показати свою зневагу та самоствердитись за рахунок приниження інших осіб, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, перебуваючи у громадському місці  в приміщенні ветеринарної клініки «На Рабочей», пред`явила ОСОБА_13 претензії необґрунтованого характеру, що виразились у не наданні кішці необхідної допомоги, після чого безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих правил поведінки і моральності в громадських місцях, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, пред`являючи ОСОБА_13 претензії необґрунтованого характеру, почала виражатися на її адресу нецензурною лайкою, після чого, діючи безпричинно, нанесла один удар правою рукою в проекцію нижньої щелепи праворуч з переходом частково на підборіддя. Нанесені тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_13 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 3828е від 23.11.2018 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
		Крім того, внаслідок умисних дій ОСОБА_8 був порушений режим роботи ветеринарної клініки «На Рабочей» - діяльність клініки була призупинена на період часу з моменту події кримінального правопорушення, 00 год. 16 хв. 16 жовтня 2018 року до приблизно 03 год. 16 хв. 16 жовтня 2018 року, про що свідчить наказ ФОП « ОСОБА_11 » № 01/11-к від 01.11.2018 року «Про зміну графіку роботи клініки «На Рабочей», у зв`язку із нанесенням тілесних ушкоджень лікарю ОСОБА_13 та спричиненню майнових збитків в наслідок цих дій установі.
		Після вчинення хуліганських дій, ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення пішла в невідомому напрямку, залишивши кішку у закладі лікування.
		Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальненні доводи осіб, які їх подали. 
		В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду змінити з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме під час формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним суд послався на судово-медичну експертизу, в той час як докази на підтвердження встановлених судом обставин мають викладатись окремо в мотивувальній частині вироку. Враховуючи викладене просить змінити вирок, виключивши з формулювання обвинувачення посилання суду на висновок експерта. 
		В апеляційній скарзі захисник просить суд скасувати вирок суду, перекваліфікувати дії обвинуваченої з ч. 1 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 125 КК України та звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 17 КК України у зв`язку із добровільною відмовою від замаху на кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, у зв`язку з чим закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України.
		В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про те, що суд у вироку, посилається на висновок спеціаліста судово-медичного експерта № 3243 від 16.10.2018 року. Разом з цим, матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу з якого б вбачалося у який спосіб слідчий отримав вищевказаний висновок спеціаліста судово-медичного експерта. Слідчий повинен був у рамках кримінального провадження шляхом тимчасового доступу в порядку глави 15 КПК України витребувати всю необхідну для проведення експертизи документацію з відповідного медичного закладу, після чого направити її разом з ухвалою про призначення сме експерту. В матеріалах кримінального провадження мали бути документальні відомості про це, однак їх в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 немає.
		Вважає, що суд не міг посилатися як на належний та допустимий доказ на відеозаписи які містяться на дисках, так як матеріали кримінального провадження не містять документів які б вказували походження вказаних шести дисків які слідчий ОСОБА_14 постановою від року визнавала речовими доказами.
		Захисник стверджує, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад злочину передбачений ч. 1 ст. 296 КК України так як належними та допустимими доказами які були дослідженні у справі не встановлено, що в результаті дій ОСОБА_8 було порушено нормальну роботу клініки. Жодним доказом не підтверджено у чому конкретно полягала нормальна робота клініки, та яким чином ця нормальна робота була порушена.
		Крім того, позивачами не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин які б вказували на заподіяння їм моральної шкоди, а також його розміру. Також захисник вважає, що витрати на правову допомогу цивільним позивачам не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження та, долученими до позовних заяв. 
		Позиції учасників судового провадження. 
		Захисник в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі просив її задовольнити.
		Прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь в суді першої інстанції і просив її задовольнити.
		Представники потерпілих, кожен окремо, в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність. 
		В судове засідання обвинувачена ОСОБА_8 не з`явилась, про час, дату та місце проведення апеляційного перегляду повідомлена заздалегідь та належним чином. Про поважні причини неявки суд не повідомила, з клопотанням про відкладення судового засідання до суду не зверталась. 
		Вирішуючи питання про можливість проведення апеляційного провадження без участі обвинуваченої ОСОБА_8 суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
		Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
		В судовому засіданні захисник просив відкласти судове засідання у зв`язку з хворобою обвинуваченою, проте жодних медичних документів в підтвердження вказаних обставин суду не надав. Крім того, наголошував, що захисник та обвинувачена не отримали копії апеляційних скарг. 
		Потерпілі та їх представники заперечували проти задоволення клопотання захисника, посилались на те, що сторона захисту протягом трьох років розгляду кримінального провадження зловживала своїми процесуальними з метою затягування строків розгляду справи та для закінчення строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
		Перевіривши твердження захисника про неотримання стороною захисту копій апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції встановив. 
		07 вересня 2021 року судом апеляційної інстанції надіслані всім учасникам судового провадження копії ухвал про відкриття апеляційного провадження з копіями апеляційних скарг та пам`ятками про права та обов`язки і з судовим повідомлення про час та дату апеляційного розгляду. Відповідно до відомостей, наданих з експедиції Дніпровського апеляційного суду 10 вересня 2021 року поштові відправлення здані до відділення поштового зв`язку і зареєстровані за номерами 4900092673818 (відправлення для ОСОБА_8 ) та 4900092673826 (для захисника). Згідно з інформацією, отриманою під час перевірки даних трек-номерів на офіційному сайті Укрпошти, ці відправлення отримані 14 вересня 2021 року ОСОБА_8 особисто і 13 вересня 2021 року отримав захисник.
		Таким чином, заперечення потерпілих та їх представників про відкладення судового засідання з підстав зловживання захистом своїми процесуальними правами знайшло своє підтвердження.
		Враховуючи викладене сторона захисту мала достатньо часу для підготовки своєї позиції щодо апеляційної скарги прокурора, яка по суті містить один довід та надати свої письмові заперечення, проте таким правом не скористалась, а захисник не був позбавлений можливості заперечувати проти скарги прокурора в судовому засіданні.
		За змістом ч. 4 ст. 401 КПК України обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо: 1) в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища; 2) якщо суд визнає обов`язковою його участь; 3) обвинувачений, який утримується під вартою у разі, якщо про це надійшло його клопотання. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається. 
		Вищевикладених законодавчих підстав в цій справі не встановлено, у зв`язку з чим апеляційний перегляд здійснюється за відсутності обвинуваченої ОСОБА_8 , але за участю її захисника. 
		Мотиви апеляційного суду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. 
		У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону під час правової оцінки доказів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність апеляційний суд, перевіривши висновки суду першої інстанції, докази, які суд поклав в основу вироку на підтвердження встановлених ним фактичних обставин кримінального провадження та дійшов висновку, що такі доводи є безпідставними, а вирок суду в цій частині є законним, обґрунтованим та ухваленим у відповідності до зазначених вище вимог закону, які суд першої інстанції виконав належним чином, з огляду на наступне. 
		Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_8 в його вчиненні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та ретельно дослідженими судом доказами, вказаними у вироку.
		Доводи сторони захисту, що дії ОСОБА_8 слід кваліфікувати не за ч. 1 ст. 296 КК України, а за ч. 1 ст. 15 - ч. 1 ст. 125 КК України перевірена судом першої інстанції і спростована у вироку з наведенням належних та достатніх мотивів, які ґрунтуються на досліджених доказах.
		Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, за обставин викладених у вироку, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд дав належну оцінку.
		Зокрема, обґрунтовуючи висновок про доведеність винуватості ОСОБА_8 суд послався на показання самої обвинуваченої ОСОБА_8 , яка не заперечувала факту конфлікту у ветеринарній клініці та факту поштовху потерпілої, проте зазначала, що потерпіла її спровокувала своєю поведінкою та словесними образами. 
		З показань потерпілої ОСОБА_10 слідує, що ОСОБА_8 в приміщенні клініки вчинила сварку, виражалась нецензурною лайкою, в подальшому нанесла їй удар. Після чого були викликані працівники поліції для написання заяви про злочин. В зв`язку з цими подіями робота клініки була порушена на три години. 
		Потерпілий ОСОБА_11 надав суду показання, що в день, коли відбувались дані події він перебував вдома. Йому зателефонували вже коли приїхали працівники поліції. Потерпіла ОСОБА_15 настояла на тому, щоб в неї прийняли заяву про вчинення кримінального правопорушення. Він наступного дня, коли прийшов на роботу, прослухав запис телефонної розмови адміністратора з обвинуваченою. З запису він почув, як обвинувачена погрожувала. Пізніше стало відомо, що чоловік обвинуваченої працює в правоохоронних органах. В зв`язку з цими подіями йому прийшлось закрити роботу клініки в нічний час. 
		Свідок ОСОБА_16 надала суду показання, що тоді, коли трапився інцидент, вона працювала в одній зміні з потерпілою. Вони почула крики, а коли вона вийшла до коридору то побачила, що обвинувачена наносить удар потерпілій та почалась нецензурна лайка. Обвинувачена намагалась декілька разів повернутись, однак чоловік її забрав. Потім вони сіли до автомобіля та поїхали. Через годину їм зателефонували та почали висловлювати погрози на адресу всіх працівників клініки, була ненормативна лексика. Вона пам`ятає, що робота клініки була порушена, всі працівники були в шоковому стані, вони всі потерпілій надавали допомогу. Потерпіла була подавлена. Прийом відвідувачів було затримано. В клініці в той час були присутні відвідувачі. 
		Свідок ОСОБА_17 надала суду показання, що вона працює разом з потерпілою. З обвинуваченою вона не була знайома до того випадку. 15 жовтня 2018 року вони працювали у нічну зміну. На початку першої години ночі до клініки приїхали люди з кішкою. Дівчина була в істериці, махала руками, чоловік, який був з нею разом, вивів її з кабінету де оглядали кішку для продовження її огляду. Коли вона почула крики то вибігла, та побачила, що обвинувачена вдарила потерпілу. Обвинувачена після цього вибігла з клініки, а чоловік побіг за нею. Потім обвинувачена намагалась знову зайти до клініки, однак чоловік її зупинив. Вони викликали охорону та поліцію, коли вони поїхали. Через декілька годин телефонувала жінка та лаялась. Вона бачила момент удару, обвинувачена вдарила потерпілу лівою рукою. 
		Винуватість ОСОБА_8 також підтверджується:
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 08 листопада 2018 року, з фототаблицею до нього, проведеного у проміжок часу з 14 години 00 хвилин до 14 години 20 хвилин, в присутності понятих, потерпілої та адвоката потерпілої, відповідно до якого, слідчий експеримент проводився з метою перевірки механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_15 . Потерпіла ОСОБА_15 відтворила механізм нанесення їй тілесних ушкоджень;
		- висновком експерта № 3828е від 16 листопада 2018 року, ОСОБА_15 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки;
		- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 потерпіла ОСОБА_19 впізнали та вказали на ОСОБА_8 , як особу, яка перебувала в приміщенні закладу та грубо порушувала громадський порядок. 
		- відеозаписами, дослідженими в суді першої інстанції на яких зафіксована подія правопорушення та поведінка ОСОБА_8 .
		Відповідно до наказу ФОП « ОСОБА_11 » від 01.11.2018 року за № 01/11-к про зміну графіка роботи «Ветеринарної клініки на Робочей», відповідно до якого у зв`язку з заподіянням відвідувачами клініки тілесних ушкоджень лікарю ветеринарної медицини ОСОБА_13 в ніч з 15 на 16 жовтня 2018 року, та спричинення матеріальних збитків внаслідок цих подій, з метою забезпечення нормального функціонування ветеринарного закладу встановлено графік роботи клініки: понеділок-неділя з 08.00 до 22.00.
		Винуватість ОСОБА_8 підтверджується і іншими доказами, дослідженими судом першої інстанції та на які суд послався у вироку, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції. 
		Усупереч твердженням у поданій апеляційній скарзі місцевий суд, дослідивши й зіставивши наявні у кримінальному провадженні фактичні дані, дав їм оцінку в аспекті ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також з`ясував передбачені ст. 91 КПК України обставини, що належать до предмета доказування, й обґрунтовано вирішив, що зібрані докази в їх сукупності та взаємозв`язку доводять вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення проти громадської порядку.
		Переконливих та достатніх доводів, які би ставили під сумнів додержання судом приписів статей 84, 91, 94 КПК України, правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність при кваліфікації діяння, апеляційна скарга не містить.
		Доводи захисника про недопустимість як доказу дисків з відеозаписами, які досліджені в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає неприйнятними, так як встановлено, що вищезазначені відеозаписи були добровільно надані потерпілими, як докази для долучення до матеріалів справи і таке право потерпілих прямо передбачено ч. 3 ст. 93 КПК України.
		Безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника щодо необхідності визнання недопустимим доказом висновку судово-медичної експертизи № 3828е від 16.11.2018 року, яким місцевий суд обґрунтував вирок.
		Твердження в апеляційній скарзі захисника стосовно недопустимості покладеного в основу обвинувального вироку доказу  висновку експерта, яким встановлено вид та ступінь тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вказані доводи сторони захисту були предметом ретельної перевірки місцевим судом, який належним чином їх розглянув, визнав ці доводи неспроможними, навівши обґрунтовані мотиви своїх висновків, а доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до власної переоцінки цього висновку експерта, як доказу.
		Як убачається з матеріалів справи, в ході збирання доказів на виконання приписів ч. 2 ст. 242 КПК України щодо обов`язковості проведення експертизи на предмет встановлення виду та ступеня тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, стороною обвинувачення було проведено низку судово-медичних експертиз для встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень та механізму їх заподіяння.
		Враховуючи, що зазначену експертизу проведено особою, яка володіє спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, об`єктивних підстав не довіряти результатам експертизи про яку зазначає захисник та вважати її висновки недостовірними у суду першої інстанції не було.
		За наявності сумнівів щодо достовірності медичних документів, які були об`єктом експертного дослідження, сторона захисту, реалізуючи закріплені у статтях 22, 26 КПК України принципи змагальності й диспозитивності, на стадії дослідження доказів мала процесуальну можливість клопотати про надання відповідних документів, однак цього не зробила. Також, під час виконання вимог ст. 290 КПК України захисник не заявляв про відкриття стороні захисту висновку спеціаліста № 3243 від 16.10.2018 року.
		Враховуючи вищевикладене, порушень порядку отримання наданих експерту для дослідження медичних документів не встановлено.
		Перевіряючи доводи апеляційної скарги про неправильну кваліфікацію дій обвинуваченої, а саме помилкову кваліфікацію за ч. 1 ст. 296 КК України, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
		Як зазначено в пунктах 14-17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 288/1158/16-к, ...дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлені особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
		Таким чином, для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
		За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистихспонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
		Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
		Відповідно до фактичних обставин цієї справи, ОСОБА_8 до подій кримінального правопорушення не була знайома з потерпілою, не перебувала з нею в жодних відносинах та не мала до неї особистих неприязних відносин. Події відбувались в громадському місці, де перебували інші відвідувачі клініки та не були одноактними, а мали тривали протягом певного часу, що супроводжувалось активною поведінкою ОСОБА_8 , використання нею ненормативної лексики та перебуванням в агресивному стані, як під час події злочину так і після подій.
		Враховуючи вище викладене, у апеляційного суду не виникає сумнівів в правильності правової кваліфікації судом дій обвинуваченої, яке здійснене з правильним тлумаченням та застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. 
		В той же час вимоги апеляційної скарги захисника про перекваліфікацію дій обвинуваченої з ч. 1 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 15 ч. 1 ст. 125 КК України та звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 17 КК України у зв`язку із добровільною відмовою від замаху на кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є неприйнятними та ґрунтуються на власному довільному тлумаченні положень кримінального закону.
		Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з цивільного відповідача  обвинуваченої ОСОБА_8 на користь цивільного позивача-потерпілої ОСОБА_15 процесуальні витрати в розмірі 27000 грн. 00 коп. та на користь цивільного позивача-потерпілого ОСОБА_11 процесуальні витрати в розмірі 20000 грн. 00 коп. суд першої інстанції виходив з наступного. 
		Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
		Потерпілими ОСОБА_15 та ОСОБА_11 на підтвердження розміру вказаних витрат надано: договір про надання правової допомоги і представництво від 24 жовтня 2018 року; свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № 1904 ОСОБА_12 ; акт виконаних робіт по договору про надання правової допомоги та представництво від 24.10.2018 року; квитанція прибуткового касового ордеру № 2 про прийняття від ОСОБА_15 27 000 грн. 00 коп.; договір про надання правової допомоги і представництво від 16 квітня 2019 року; акт виконаних робіт по договору про надання правової допомоги та представництво від 16.04.2019 року; квитанція прибуткового касового ордеру № 3 про прийняття від ОСОБА_11 20 000 грн. 00 коп.
		З тексту договорів про надання правової допомоги і представництвом адвокатом ОСОБА_20 потерпілим ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , наданих суду, вбачається, що сторонами погоджено порядок визначення та розмір гонорару адвоката а саме: п. 2.3.1 оплатити гонорар адвокату відповідно до акту виконаних робіт з урахуванням затраченого адвокатом на правову допомогу. Розрахунок оплати здійснюється в розмірі 700 грн. за одну годину роботи адвокатом на досудовому слідстві, а в судовому засіданні  800 грн. за одну годину участі адвоката.
		Згідно акту виконаних робіт, адвокатом ОСОБА_12 надані ОСОБА_15 наступні послуги: вивчення наданих ОСОБА_15 документів для підготовки заяви про вчинення кримінального правопорушення, підготовка заяви та подання її 25.10.2018 року до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4  4 години; підготовка клопотання слідчому про долучення до матеріалів кримінального провадження диску та подання його до органу досудового розслідування 01.11.2018 року  2 години; участь у проведенні 02.11.2018 року слідчої (розшукової) дії  допиту потерпілої ОСОБА_15  1,5 години; участь у проведенні 08.11.2018 року слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_15  1,5 години; участь у проведенні 26.03.2019 року слідчої дії  пред`явлення особи для впізнання  1 година; підготовка 12.04.2019 року клопотання про долучення та визначення речовим доказом диску та подання його слідчому  3 години; участь у проведенні слідчим 13.04.2019 року перегляду відеозапису та відтворення аудіозапису  2 години; ознайомлення з двома томами матеріалів кримінального провадження, в порядку ст. 290 КПК України, складання письмових пояснень та надання наступного дня їх слідчому  5 годин; підготовка та направлення адвокатського запиту 31.08.2019 року  2 години; підготовка клопотання до Дніпропетровського апеляційного суду про направлення справи до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська для судового розгляду за підсудністю, подання клопотання до канцелярії суду 10.09.2019 року  7 годин; підготовка цивільного позову та узгодження його з ОСОБА_15  5 годин; друк, виготовлення копій документів  додатків до цивільного позову - 1 година. Всього на цю роботу адвокатом затрачено 35 годин часу в період з 24.10.2018 року по 20.11.2019 року. Очікувана кількість участей адвокатом в якості представника потерпілого в судових засіданнях по розгляду кримінального провадження не менше 5.
		Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 2 від 20.11.2019 року прийнято від ОСОБА_15 за надання правової допомоги і представництво 27 000 грн. 00 коп.
		Згідно акту виконаних робіт, адвокатом ОСОБА_12 надані наступні послуги: вивчення наданих ОСОБА_11 матеріалів для підготовки клопотання слідчому про залучення його в якості потерпілого, підготовка клопотання та подання його слідчому - 3 годині; участь у проведенні слідчої (розшукової) дії  допиту ОСОБА_11 в якості потерпілого 16.04.2019 року з виїздом до Чечелівського відділу ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області  2,5 години; ознайомлення з 2 томами матеріалів кримінального провадження, в порядку ст. 290 КПК України та складання письмових пояснень  5 годин; підготовка та направлення адвокатського запиту  2,5 години; підготовка цивільного позову, узгодження його з ОСОБА_11 з виїздом до останнього  8 годин; друк, виготовлення копії документів  додатків до цивільного позову  1 година. Всього на цю роботу адвокатом затрачено 22 години часу у період з 16.04.2019 року по 20.11.2019 року. Очікувана кількість участей адвокатом в якості представника потерпілого в судових засіданнях по розгляду кримінального провадження не менше 5.
		Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 3 від 20.11.2019 року прийнято від ОСОБА_11 за надання правової допомоги і представництво 20 000 грн. 00 коп.
		Дослідивши акти виконаних робіт, суд першої інстанції встановив, що адвокатом ОСОБА_12 потерпілим ОСОБА_15 та ОСОБА_11 на досудовому слідстві виконано роботи по надання правової допомоги: ОСОБА_15 у розмірі 24500 грн. 00 коп.; ОСОБА_11  15400 грн. 00 коп.
		Фактична присутність представника потерпілих адвоката ОСОБА_12 у судових засіданнях за період з 21.10.2019 року по 21.05.2021 року у розмірі 16 час. 34 мін., проте, суд першої інстанції, керуючись принципами справедливості та верховенства права, виходив з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, виходячи з обставин кримінальної справи, фінансового стану обвинуваченої, обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення з обвинуваченої на користь потерпілих витрат на правову допомогу підлягають задоволенню, а саме на користь потерпілої ОСОБА_10 у сумі 27 000 гривень. 00 коп., на користь потерпілого ОСОБА_11  20 000 грн. 00 коп.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо безпідставності стягнення витрат з обвинуваченої на правову допомогу потерпілим, то суд апеляційної інстанції зауважує, що аналогічні доводи були предметом дослідження судом першої інстанції, які суд дослідив та виклав детальні мотиви прийнятого рішення, яке є обґрунтованим та підтверджуються матеріалами справи, з якими погоджується і суд апеляційної інстанції. Неповноти судового розгляду в цій частині, яка підлягала б усунення апеляційним судом або неправильного вирішення цього питання, апеляційним судом не встановлено. 
		Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, які стосувались істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме, що суд, під час формулювання обвинувачення, визнаного доведеним послався на судово-медичну експертизу, в той час як посилання на докази мають викладатись окремо в мотивувальній частині вироку, апеляційний суд вважає формальними, оскільки в розумінні ст. 412, 415 КПК України такі відомості, зазначені у формулюванні обвинувачення не можуть бути визнанні істотним порушенням.
		Крім того, прокурор, яка підтримувала обвинувачення в суді першої інстанції та подала апеляційну скаргу, не змінила обвинувачення, адже в обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним, також міститься посилання на судово-медичну експертизу.
		Висновок суду першої інстанції про призначення ОСОБА_8 покарання у виді штрафу є обґрунтованим та достатньо вмотивованим, рішення прийнято у відповідності до ст. ст. 50, 65, 75 КК України, з яким погоджується апеляційний суд і інші учасники судового провадження, про що свідчить відсутність апеляційних скарг з підстав м`якості покарання. 
		Інших підстав, які б свідчили про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону в розумінні ст. ст. 87, 412 КПК України, під час апеляційного перегляду, судом не встановлено. 
		Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, - 
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення. 
		Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2021 року стосовно ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 296 КК України залишити без змін.
		   Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		Судді:
		 
		 
		 
		____________________     ____________________     ____________________
		ОСОБА_2          ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...