Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/14039/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.10.2021.
Дата набрання законної сили: 29.09.2021
Номер судового провадження: 61-12430ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		29 вересня 2021 року
		м. Київ
		справа №759/14039/19
		провадження №61-12430св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),
		суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є.В., Ткачука О. С.,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом  ОСОБА_1 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державної казначейської служби України про стягнення збитків та моральної шкоди, за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Семенюк Т. А.
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державна казначейська служба України,
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА 
		Короткий зміст позовних вимог, судового рішення суду першої інстанції
		1.   У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби 
		у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державної казначейської служби України про стягнення збитків та моральної шкоди, у якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив визнати неправомірною бездіяльність Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у зв`язку з невиконанням ухвали щодо відновлення виконавчого провадження та стягнути з Державного бюджету України на його користь збитки та моральну шкоду у розмірі 1 022 921,09 грн, із яких: 332 836, 28 грн матеріальні збитки в розмірі нестягнутої суми коштів за рішенням суду; 537 863,34 грн інфляційні втрати; 67 351, 47 грн 3% річних та 84 870 грн моральної шкоди.
		2.   Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 квітня 
		2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції
		3.        ОСОБА_1 не погодився із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
		4.       Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року апеляційну скаргу  ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику, у зв`язку з невиконанням вимог зазначеної вище ухвали. 
		5.   Ухвала апеляційного суду мотивована тим, щоподана 
		ОСОБА_1  апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, так як не оплачена судовим збором, у наданий строк ОСОБА_1 недоліки не усунув, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6.   У касаційній скарзі, поданій у липні 2021 року, ОСОБА_1  просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 
		2021 року, справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		7.   Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.
		8.   Ухвалою  Верховного Суду від 21 вересня 2021 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		9.   Доводи касаційної скарги зводяться до того, що апеляційний суд вирішив питання про повернення апеляційної скарги з порушенням вимог статті 356 ЦПК України.
		10.   Заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції проявив надмірний формалізм, непропорційність між застосованими засобами та постановленою метою, що потягло порушення права позивача на судовий захист.  
		 
		Доводи інших учасників справи
		11.   Інші учасники справи відзиву щодо  вимог і змісту касаційної скарги до суду не направили.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		 
		12.   Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		13.   Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,  є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		14.   Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		15.   Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
		16.   Касаційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		17.   Форма і зміст апеляційної скарги має відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.
		18.   Зокрема, у пунктах 2, 3 частини другої статті 356 ЦПК України встановлено,  що в апеляційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
		19.   Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
		20.   До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (частина друга статті 357 ЦПК України).
		21.   З матеріалів справи відомо, що ухвалою Київського апеляційного суду 
		від 22 червня 2020 року апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишено без руху через невідповідність скарги щодо форми та змісту -  у апеляційній скарзі не зазначена електронна пошта учасників справи та до апеляційної скарги не доданий документ про оплату судового збору, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги два днів з дня вручення копії ухвали. Роз`яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
		22.   Копія ухвали судді від 22 червня 2021 року отримана 
		ОСОБА_1 03 липня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 220).
		23.   06 липня 2021 року до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подав заяву, у якій зазначив, що електронні адреси відповідачів йому невідомі. Також указав, що в силу положень13 частини другої статі 13 Закону України «Про судовий збір», він звільнений від сплати судового збору (а. с. 221, 222, 225).
		24.   Мотивуючи оскаржувану ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказав, що  в частині оскарження рішення суду про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання неправомірною бездіяльності Святошинського РВ ДВС, позивач від сплати судового збору не звільнений.
		25.   Посилання позивача на постанову пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», апеляційний суд визнав необґрунтованими, так як ОСОБА_1 не подавалася скарга на дії державної виконавчої служби, а заявлялася позовна вимога у позовному провадженні.
		26.   Посилання ОСОБА_1 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц, суд апеляційної вважав безпідставними, оскільки предметом розгляду Великої Палати було питання сплати судового збору споживачами при розгляді справ про захист їх прав, що не стосується правовідносин сторін у даній справі.
		27.   Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
		28.   Із урахуванням системного аналізу цієї норми закону, призначення судових витрат, а також змісту положення частини першої статті 3 цього Закону й встановлення законодавцем ставок судового збору за скарги при перегляді судових рішень у відсотках від збору, що підлягає сплаті за подання позову (стаття 4), необхідно виходити із того, що позивачі, які звільнені від сплати судового збору при поданні окремих позовів, та певні категорії осіб незалежно від категорії позову звільняються не лише від сплати судового збору за подання позову, а й за подання апеляційних та касаційних скарг. Порушені права позивача з наведених у позові підстав можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 2 ЦПК України).
		29.   Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц, провадження № 14-57цс18 та постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 712/2452/17, провадження № 61-32839св18 і 
		від 20 лютого 2019 року у справі № 712/2452/17, провадження 
		№ 61-32839св18.
		30.   У частині четвертої статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		31.   Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
		32.   За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		33.   Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 
		1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» 
		від 11 жовтня 2001 року).
		34.   Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. 
		35.   Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом 
		(SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
		36.   Із матеріалів справи слідує, що  ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби 
		у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із позовом про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо виконання судового рішення та  відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями та бездіяльністю посадовими особами  Відділу державної виконавчої служби. Позов обґрунтовано положеннями статей 55, 56 Конституції України, статті 1174 ЦК України.
		37.   Тобто, позов пред?явлено до органу державної влади, а вимоги стосуються відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.
		38.   Таким чином, покладаючи на  ОСОБА_1 обов`язок зі сплати судового збору, апеляційний суд вказаних вимог не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку, що несплата позивачем судового збору за подання апеляційної скарги у цій категорії справ має оцінюватися як невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та є підставою для повернення апеляційної скарги.
		39.   Суд апеляційної інстанції безпідставно поклав на  
		 ОСОБА_1 обов`язок зі сплати судового збору та передчасно визнав апеляційну скаргу неподаною і повернув її.
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ 
		40.   Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		41.   За таких обставин Верховний Суд зробив висновок, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1.   Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити.
		2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 09 липня 2021 року скасувати.
		3.Справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                    В. С. Висоцька
		 
		Судді                                                                                                   А. І. Грушицький
		 
		                                                                                                       І. В. Литвиненко
		 
		   Є. В. Петров
		         
		                                                                                                 О. С. Ткачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...