Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/10675/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2021. Зареєстровано: 06.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2021.
Дата набрання законної сили: 05.10.2021
Номер судового провадження: 850/4230/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		05 жовтня 2021 року справа №200/10675/20-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
		 
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., 
		секретар Сізонов Є.С.,
		за участі представника позивача Болотова А.А.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі №200/10675/20-а (головуючий суддя І інстанції Циганенко А.І., складене у повному обсязі 25 березня 2021 року у м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,-
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		13 листопада 2020 року Комунальне підприємство «Донецький регіональний центр поводження з відходами» звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області про визнання протиправними та скасування пункту 2.1 вимоги № 04-05-07-15-05/4161 від 29 вересня 2020 року в частині відсутності документального підтвердження виконаних робіт у результаті чого було завдано збитків на загальну суму 1 508 845,00 грн.; пункт 2.2 вимоги № 04-05-07-15-05/4161 від 29 вересня 2020 року в частині щодо порушення сплати за розробки проектно-кошторисної документації у результаті чого було завдано збитки на загальну суму 991100,00 грн.; пункт 4 № 04-05-07-15-05/4161 від 29 вересня 2020 року в частині недодержання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 № 1010 щодо розрахунків договірної ціни з розміщення відходів за 1 т протягом 01.07.2017  30.04.2020, в результаті чого були упущені вигоди/недоотриманий дохід на загальну суму 1 270 924,50 грн.
		Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
		Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд не врахував, що ним не оскаржується сума збитків, що визначені контролюючим органом та необхідність їх відшкодування за умови наявності самого порушення, а заявлено позовні вимоги, зокрема щодо визнання протиправними дій Східного офісу Держаудитслужби щодо висування вимоги усунення порушення та нарахування матеріальної шкоди (збитків) позивачу, та недоотримання доходів позивачем на суму 3770869,50 грн.. Вважає, що позивачем документально підтверджено виконання робіт, але в графі призначення платежу вказано «сплата не за обладнання (устаткування), а за роботи», що не порушує норми чинного законодавства, оскільки фактично по результатам акту приймання-передачі устаткування зазначені кошти сплачені за обладнання. Позивач звертає увагу суду, що в позовній заяві він наполягав на тому, що на момент оголошення тендерних процедур не існувало проекту, який би був затверджений як проект повторного використання, і прийнятий до подальшого використання за вимогою Замовника тендерних торгів. Відмічає, що всі проекти розроблялися одночасно для різних об`єктів в різних містах Донецької області з відмінними особливостями планувальних рішень, які обумовлені різним географічним розташуванням об`єктів (встановлення постів моніторингу на відкритому повітрі, у будівлях, на різних рівнях, з різним об`ємом будівельних робіт).
		Позивач також наголошує на тому, що відповідач у складеному акті ревізії під час підрахунку нанесених збитків підприємству спирався на розрахунки договірної ціни, калькуляції. Однак сам розрахунок договірної ціни не носить зобов`язуючого характеру для ціноутворення при укладанні договорів на надання послуг. У разі затвердження тарифів позивач має право на ціноутворення на договірних відносинах. Вважає, що відповідач при підрахунку нанесених збитків не мав права робити висновки на підставі наданих позивачем калькуляцій.
		Відповідач надав відзив у якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.
		Під час апеляційного розгляду представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити.
		Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що в період з 18 травня по 11 серпня 2020 року на виконання «Плану проведення заходів державного фінансового контролю» Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» (далі - «КП «ДРЦПВ») за період з 01 липня 2017 року по 30 квітня 2020 року. Ревізію було призупинено з 09 червня по 05 серпня 2020 року, та з 05 по 07 серпня 2020 року для проведення зустрічних перевірок.
		За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 04.05.07-931/001 ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» за період з 01.07.2017р. по 30.04.2020р. від 12 серпня 2020 року. (т. 1, а.с. 188-245).
		Зі змісту Акту перевірки вбачається, відповідачем встановлені, зокрема, наступні порушення: 
		- порушення щодо відсутності документального підтвердження виконаних робіт ПП «Донбас Будіндустрія Сервіс».
		Комунальне підприємство «Донецький регіональний центр поводження з відходами» внаслідок оплати коштів в сумі 1508845,0 гривень на рахунок ПП «Донбас Будіндустрія Сервіс» з призначенням платежу «сплата за роботи по об`єкту «Будівництва заводу для знешкодження відходів, а саме відходів біологічного походження, який розташовано на території Новодмитрівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області» при відсутності документального підтвердження виконання робіт, а саме без підтверджуючих первинних документів («Акт приймання виконаних будівельних робіт» форма № КБ-2в) здійснено незаконні видатки в сумі 1508845,0 гривень, що є порушенням пунктів 1, 3 статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та умов договору підряду №11/Т від 27.11.2019.
		Внаслідок оплати за виконання робіт без підтверджуючих документів позивачу (за рахунок коштів обласного бюджету за КПКВК МБ 2818313 «Ліквідація іншого забруднення навколишнього природного середовища» КЕКВ 3210 «Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям») завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1508845,0 гривень (т. 1, а.с. 224 - 227). 
		Порушення щодо порушення сплати за розробки проектно-кошторисної документації.
		Перевіркою договорів №21/Т від 02.11.2017; №22/Т від 02.11.2017; №23/Т від 02.11.2017; №4/Т від 22.05.2018; №5/Т від 22.05.2018; №6/Т від 22.05.2018, укладених з ТОВ «Спецпромексперт», встановлено, що технічні завдання до кожного договору містять однакові завдання на проектування, однакові відомості обсягів робіт.
		Перевіркою робочих проектів за договорами №21/Т від 02.11.2017; №22/Т від 02.11.2017; №23/Т від 02.11.2017; №4/Т від 22.05.2018; №5/Т від 22.05.2018; №6/Т від 22.05.2018 встановлено, що всі проекти містять однаковий зміст та складові, обсяги проектування.
		Відповідно до ДСТУ БД.1.1-7:2013 Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 374 при застосуванні проекту повторного використання вартість проектних робіт обчислюється від вартості проектування такого об`єкту в одну стадію «Робочий проект» у розмірі до 15%.
		Відповідно до п.3.16 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проект (проектні рішення) повторного використання це документація на об`єкт або його відокремлену частину, що використовується повторно при проектуванні іншого об`єкта будівництва, що затверджена і, у разі необхідності, має звіт експертизи щодо її відповідності вимогам будівельних норм, стандартів та правил.
		Внаслідок зайво сплачених коштів за розробки проектів повторного використання позивачу (за рахунок коштів обласного бюджету) завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 991100,00 гривень (т. 1 а.с. 227зв., 231зв.). 
		Порушення щодо порушення розрахунків договірної ціни з розміщення відходів за 1 т протягом 01.07.2017-30.04.2020.
		Діяльність позивача спрямована на провадження господарської діяльності у сфері збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини, а саме послуги з прийому та розміщенню відходів на полігоні м. Краматорськ, вул. Танкістів 176. Основним споживачем послуг є підприємства, установи та організації розташовані у м. Краматорськ, Дружківка відповідно до укладених договорів.
		Таким чином, внаслідок укладання договорів про надання послуг з прийому та розміщення відходів за цінами нижчими ніж встановлено розрахунками договірної ціни (калькуляція) з розміщення відходів за 1 т, підписаних директором Грубичем О.В., позивачем були упущені вигоди/недоотримано (доходу) на загальну суму 1270924,50 гривень (т.1 а.с. 195-198).
		02 вересня 2020 року Комунальним підприємством «Донецький регіональний центр поводження з відходами» до відповідача подані «Заперечення до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» за період з 01.07.2017 по 30.04.2020» (т.1, а.с. 63-72).
		29 вересня 2020 року відповідачем пред`явлена директору Комунальним підприємством «Донецький регіональний центр поводження з відходами» вимога щодо усунення встановлених порушень (т.1, а.с. 73-74).
		Спірною вимогою відповідач вимагав усунути виявлені порушення законодавства позивачем, в тому числі:
		забезпечити відшкодування на користь КП «ДРЦПВ» шкоди (збитків) в сумі 1508845,00 гривень заподіяної внаслідок зайвої сплати коштів ПП «Донбас Будіндустрія Сервіс» за виконання робіт з будівництва заводу для знешкодження відходів, а саме відходів біологічного походження, який розташований на території Новодмитрівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області при відсутності документального підтвердження виконання робіт та стягнення, в тому числі у судовому порядку, зайво сплачених коштів відповідно до норм статей 15, 16, 610-625, 1212-1213 Цивільного кодексу України. У випадку неможливості забезпечити відшкодування у вищезгаданому порядку, розглянути питання відшкодування збитків з винних осіб відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю (пункт 2.1 вимоги);
		забезпечити відшкодування на користь КП «ДРЦПВ» шкоди (збитків) в сумі 991100,00 гривень, заподіяної внаслідок зайвої сплати коштів ТОВ «Спецпромексперт» за розробки проектно-кошторисної документації в повному обсязі, а не в розмірі 15% при застосуванні проекту повторного використання та стягнення, в тому числі у судовому порядку, зайво сплачених коштів відповідно до норм статей 15, 16, 610-625, 1212-1213 Цивільного кодексу України та статей 217-218 Господарського кодексу України. У випадку неможливості забезпечення відшкодування у вищезгаданому порядку, розглянути питання відшкодування збитків з винних осіб відповідно до статей 130-136 Кодексу законів про працю (пункт 2.2 вимоги);
		з метою дотримання вимог п. 7.1 Статуту КП «ДРЦПВ», а саме отримання прибутку (доходу), запропоновано КП «ДРЦПВ» привести у відповідність із затвердженими калькуляціями договори з надання послуг з прийому та розміщення відходів (пункт 4 вимоги).
		Не погоджуючись з вищевказаною вимогою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача стосуються виключно визнання неправомірною вимоги щодо усунення порушень, складеної за наслідками перевірки, які не породжують жодних правових наслідків чи обов`язків для позивача, а тому не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач пред`явив вимоги, які вказують на виявлені збитки та їх розмір. Так, як збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентованоЗаконом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
		Частинами першою та другою статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
		Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
		Частиною першою статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
		Відповідно до пунктів 7, 10, 13 частини першої статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
		Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
		Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
		Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про державні закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень (підпункт 4 пункту 4 Положення № 43).
		Уживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь (підпункт 9 пункту 4 Положення № 43).
		Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункти 13, 23 пункту 6 Положення № 43).
		Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (далі - Порядок № 550), в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
		Згідно з пунктами 45, 46 Порядку № 550, у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
		Аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку про те, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, при цьому, при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган держфінконтролю визначає їх розмір та звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Отже, в органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
		Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		Відтак, збитки щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
		Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 1440/1820/18, від 10.12.2019 у справі № 808/6509/13-а, від 23.12.2019 у справі № 815/4341/14, від 07.02.2020 у справі № 803/634/17, від 14.02.2020 у справі № 825/3661/15-а, від 28.02.2020 у справі № 808/4044/17, від 28.02.2020 у справі № 2040/6542/18, від 18.03.2020 у справі № 826/14169/17, від 18.03.2020 у справі № П/811/140/17, від 31.03.2020 у справі № 817/650/18, від 02.04.2020 у справі № 820/3534/16.
		У межах спірних правовідносин, Держаудитслужба пред`явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії, при цьому в оскаржуваній частині вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.
		Враховуючи, що виявлені під час перевірки фінансові порушення є збитками, заподіяними об`єкту контролю, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, натомість такі збитки можуть бути відшкодовані у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		Суд апеляційної інстанції наголошує, що предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.
		З матеріалів справи вбачається, що позовні вимоги стосуються виключно визнання неправомірною вимоги щодо усунення порушень, складеної за наслідками перевірки, які не породжують жодних правових наслідків чи обов`язків для позивача, а тому не мають ознак рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), оскарження яких здійснюється за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
		Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
		Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Донецький регіональний центр поводження з відходами» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 200/10675/20-а - залишити без задоволення.
		Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 200/10675/20-а - залишити без змін.
		Повне судове рішення складено 05 жовтня 2021 року. 
		Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
		 
		Судді: А.А. Блохін
		 
		А.В. Гайдар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...