Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 540/1660/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2021. Зареєстровано: 06.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2021.
Дата набрання законної сили: 22.09.2021
Номер судового провадження: 854/7485/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		22 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1660/21
		                                                   Головуючий І інстанції Пекний А.С.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
		суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,
		за участю секретаря - Голобородько Д.В., представника позивача-адвоката Побережник А.О. та представника відповідаа Козачек О.Д., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу голови Білозерської селищної ради ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (м. Херсон, дата складання повного тексту рішення - 07.06.2021р.) у справі за адміністративним позовом голови Білозерської селищної ради ОСОБА_1 до Білозерської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, - 
		В С Т А Н О В И В:
		16.04.2021р. голова Білозерської селищної ради ОСОБА_1 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Білозерської селищної ради, у якому просила суд визнати протиправним та скасувати рішення Білозерської селищної ради від 07.04.2021р. №137, підписане секретарем селищної ради депутатом - Козачек О.Д., «Про висловлення «недовіри» та дострокове припинення повноважень голови Білозерської селищної ради ОСОБА_1 ».
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що процедурні порушення, допущені селищною радою під час скликання сесії та прийняття оскаржуваного рішення про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень голови селищної ради, нівелюють результати голосування депутатів ради та свідчать про протиправність такого рішення. Зокрема, позивач зазначає про необґрунтованість та безпідставність оскаржуваного рішення селищної ради, посилаючись на те, що у ньому не вказано, які ж саме права та свободи громадян були порушені або які саме повноваження вона не виконувала як селищний голова, якими саме діями та які конкретно статті Конституції та законів України вона порушила. Тобто, наведені у рішенні відповідача від 07.04.2021р. №137 доводи, на думку позивача, не є достатніми доказами порушення нею чинного законодавства чи незабезпечення здійснення повноважень селищного голови.
		Окрім того, позивачка також звертає увагу й на те, що ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 19.03.2021р. (т.б. до дати прийняття спірного рішення) їй було змінено запобіжний захід з «тримання під вартою» - на «домашній арешт», а ухвалою цього ж суду від 01.04.2021р. було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про «відсторонення її від займаної посади», з чого остання робить висновок про те, що вона фактично виконувала обов`язки голови селищної ради, у зв`язку із чим, є незаконними неприйняття її розпоряджень та скликання секретарем селищної ради сесії ради, на якій прийнято оскаржене рішення.
		З огляду на викладене та враховуючи, що відповідачем, всупереч ст.40 КЗпП України, було прийнято рішення про її звільнення під час перебування на лікарняному, позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню. 
		Представник відповідача надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги категорично не визнав та мотивовано просив відмовити у їх задоволенні.
		Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (ухваленим    в порядку спрощеного (письмового) провадження) у задоволенні позову голови Білозерської селищної ради ОСОБА_1. - відмовлено у повному обсязі. 
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач 25.06.2021р. подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07.06.2021р. та прийняти нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
		06.07.2021р. матеріали справи, разом із апеляційною скаргою позивача, надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. 
		Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021р. дану апеляційну скаргу залишено без руху.
		Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні. 
		Відповідач надіслав на адресу суду відзив від 20.0.2021р. на апеляційну скаргу, в якому, не визнав апеляційну скаргу, мотивовано підтримав свою позицію та просив суду залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.
		В судовому засіданні суду 2-ї інстанції представник позивача (апелянта) підтримала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні.
		Представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, у свою чергу, категорично не визнав апеляційну скаргу та мотивовано наполягав на залишенні її без задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
		Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у    ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, виступи сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.
		Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
		Позивач - ОСОБА_1 була вдруге обрана Білозерським селищним головою на перших виборах депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25.10.2020р., які відбулись відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» від 15.07.2020р. №795-ІХ та займала вказану посаду з 24.11.2020р.
		06.03.2021р. на засіданні постійної депутатської комісії мандатної, з питань депутатської діяльності та етики у складі депутатів : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було, зокрема, розглянуто запропонований депутатом селищної ради ОСОБА_6 проект рішення ради «Про дострокове припинення повноважень селищного голови», за результатами якого, комісією вирішено винести цей проект рішення «Про дострокове припинення повноважень селищного голови» на розгляд селищної ради, про що було складено відповідний протокол №4 від 06.03.2021р.
		Далі, у зв`язку із надходженням на розгляд селищної ради вказаного вище проекту рішення, секретарем Білозерської селищної ради (як виконуючою обов`язки селищного голови, який з 19.01.2021р. не виконує своїх службових обов`язків у зв`язку із порушеним кримінальним провадженням) прийнято розпорядження від 06.04.2021р. №53, яким скликано на 07.04.2021р. позачергову 13 сесію Білозерської селищної ради 8-го скликання з порядком денним: «Про недовіру селищному голові ОСОБА_1 та дострокове припинення її повноважень»; «Про затвердження та призначення на посаду старости у селах Правдине, Таврійське, Нова Зоря»; «Про затвердження та призначення на посаду старости у селах Дніпровське, Ромашкове, Янтарне, Первомайське». Підготовку позачергової сесії покладено на секретаря виконавчого комітету.
		Згідно з протоколом позачергового пленарного засідання 13 сесії Білозерської селищної ради від 07.04.2021р., на це засідання прибули 23 депутата з 26 обраних (т.б. відсутні 3 депутата). Радою утворено лічильну групу у складі 3-х депутатів та 20 голосами затверджено порядок денний пленарного засідання позачергової 13 сесії ради, до якого включено також четверте питання «Про внесення змін до рішення 4 сесії селищної ради восьмого скликання від 24.12.2020р. №30 «Про програму соціально-економічного розвитку Білозерської територіальної громади та галузевих програм на 2021-2023 роки».
		В ході вказаного позачергового пленарного засідання депутатами було обговорено питання щодо висловлення «недовіри» селищному голові ОСОБА_1 та дострокового припинення її повноважень, доручено лічильній групі здійснити підготовку до таємного голосування, проведено таємне голосування, оголошено протокол лічильної групи, згідно якого, «за» висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень селищного голови віддало свої голоси - 20 депутатів (проти - 0, утрималося -0, не голосувало -2). Потім цей протокол лічильної комісії  було затверджено, та з результатами голосування було прийнято рішення №137 від 07.04.2021р. «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень».
		Нормативними підставами прийняття вказаного вище рішення зазначено п.п.10,16 ч.1 ст.26, ч.3 ст.42 та ч.ч.2,3 ст.79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а в якості фактичних підстав вказано: факт ухвалення ОСОБА_1 незаконних розпоряджень від 02.03.2021р. «Про покладання обов`язків селищного голови», «Про надання права підпису», «Про зупинення дії Білозерської селищної ради №____»,  які суперечать вимогам ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також вимогам ч.1 ст.13 «Про попереднє ув`язнення»; факти неналежного виконання позивачкою повноважень селищного голови, не забезпечення здійснення наданих їй повноважень, невмотивованого ігнорування пропозиції не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради про скликання чергової сесії від 17.02.2021р., незаконного перешкоджання у проведенні чергової сесії 02.03.2021р., порушення заборони, встановленої ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 21.10.2020р. у справі №648/1237/20, а саме порушення накладеного судом обов`язку «не відвідувати» приміщення Білозерської селищної ради Херсонської області (смт.Білозерка, вул.Свободи,83), що призвело до винесення ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 19.01.2021р. у справі №648/1237/20, відповідно до якої, до обвинуваченої ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» (без визначення застави) та було затримано в залі суду в рамках судового слідства по кримінальному провадженню №12019230000000370 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
		Тобто, позивачка є обвинуваченою у кримінальному провадженні №12019230000000370, відносно якої ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області у справі №648/1237/20 та ухвалами Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/468/20 від 10.01.2020р., від 31.03.2020р., від 13.04.2020р., від 21.10.2020р., від 19.01.2021р., від 19.03.2021р. застосовувались запобіжні заходи: у вигляді «відсторонення від посади» (тимчасово), «застави» з покладанням обов`язку утримуватись від спілкування з працівниками Білозерської селищної ради та «не відвідувати» приміщення Білозерської селищної ради, «тримання під вартою» з 19.01.2021р. по 19.03.2021р., «цілодобового домашнього арешту» з 19.03.2021р.
		Так, пунктом 1 резолютивної частини рішення селищної ради від 07.04.2021р. №137 було висловлено «недовіру» та достроково припинено повноваження голови Білозерської селищної ради ОСОБА_1, а п.2 цього ж рішення - на секретаря Білозерської селищної ради Козачек О.Д. було покладено обов`язок у визначений ч.3 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» термін звернутися до Верховної ради України із клопотанням щодо призначення позачергових виборів Білозерського селищного голови, що, в свою чергу, і було зроблено секретарем ради в подальшому, про що свідчить лист №02-23/944 від 21.04.2021р.
		Не погоджуючись із таким рішенням селищної ради від 07.04.2021р. №137 та вважаючи його протиправним, позивач через свого представника, звернулася до суду із даним позовом.
		Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з правомірності дій відповідача, який, в свою чергу, належним чином довів, що приймаючи оскаржуване рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та власним Регламентом селищної ради.
		Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
		Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР, «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001р. №2493-III та Регламентом Білозерської селищної ради Херсонського району Херсонської області.
		Систему ж та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до  Конституції України   безпосередньо визначає   Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР.
		Як визначено ч.1 ст.10 зазначеного Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно із ч.ч.1,2,3 ст.12 цього ж Закону, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається  Конституцією України. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.
		Відповідно до приписів п.16 ч.1 ст.26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.
		Так, як слідує зі змісту положень ч.1 ст.42 вказаного Закону №280/97-ВР,  повноваження сільського, селищного, міського голови «починаються» - з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання та відповідно, «закінчуються» - в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків «дострокового припинення» його повноважень відповідно до ч.ч.1,2   статті 79 цього Закону.
		У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює - «секретар» відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до  Закону України  "Про військово-цивільні адміністрації" або  Закону України  "Про правовий режим воєнного стану". Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах (ч.2 ст.42 ЗУ).
		При цьому, ч.3 ст.42 даного Закону №280/97-ВР  передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених  статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади. Далі, не пізніш як на 15-й день після звільнення з посади (або смерті) сільського голови, особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження сільського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського (селищного, міського) голови, яке, в свою чергу, розглядається ВРУ не пізніш ніж у 90-денний строк з дня дострокового припинення повноважень відповідного сільського (селищного, міського) голови.
		Тобто, необхідно звернути увагу на те, що у випадках, передбачених ч.ч.1,2,3 ст.42 цього ж Закону, повноваження сільського (селищного, міського) голови, відповідно до положень п.1 ч.3 ст.49 Закону України №280/97-ВР, здійснює «секретар» сільської ради.    
		Також варто згадати й про те, що сільський, селищний, міський голова, у відповідності до вимог ч.ч.5,6 ст.42 даного Закону, окрім іншого, несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. При здійсненні ж наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.
		Зі змісту положень статті 46 Закону № 280/97-ВР вбачається, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
		Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до ст.45 цього Закону. Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою (ч.4 ст.46 ЗУ №280/97-ВР).
		З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до ст.42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.
		Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
		Разом з тим, варто звернути увагу на те, що згідно з приписами ч.6 ст.46 Закону №280/97-ВР, у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - «секретарем» сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.
		У цих випадках сесія скликається: 
		1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом; 
		2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті. 
		Крім того, у відповідності до ч.7 ст.46 даного Закону №280/97-ВР, сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини (1/3) депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.
		А за змістом ч.9 цієї ж статті 46, у разі, якщо сільський, селищний, міський голова чи секретар сільської, селищної, міської ради у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині 7 цієї статті або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину (1/3) складу ради, або постійною комісією ради.
		Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин 4,6,8 цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за 1 день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради (ч.10 ст.46 ЗУ №280/97-ВР).
		Згідно із ч.12 ст.46 Закону, сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів (1/2) від загального складу ради.
		Окрім того, як передбачено п.п.7,8,20 ч.4 ст.42 Закону №280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова: здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; видає розпорядження у межах своїх повноважень.
		Однак, разом з тим, ч.2 статті 42 Закону №280/97-ВР чітко встановлено, що у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює - «секретар» відповідної сільської, селищної, міської ради, крім випадків дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» або Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Як визначено ч.1 ст.50 вказаного Закону, секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.
		Так, згідно із п.п.1,2,3 ч.3 ст.50 Закону №280/97-ВР, секретар сільської, селищної, міської ради: у випадку, передбаченому частиною 1 статті 42 цього Закону, здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови; скликає сесії ради у випадках, передбачених ч.6 ст.46 цього Закону; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;   веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених ч.6 ст.46 цього Закону.
		Отже, виходячи з системного аналізу змісту вказаних вище норм Закону України №280/97-ВР, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, приходить до висновку, що дійсно, скликання сесії сільської, селищної, міської ради секретарем відповідної ради замість голови ради відбувається у виключних випадках, вичерпний перелік яких прямо встановлений Законом №280/97-ВР.
		Так, як вже зазначалося вище, одним з таких випадків - є неможливість сільського, селищного, міського голови скликати сесію ради.
		Проте, варто зауважити, що Закон України №280/97-ВР фактично не надає чіткого визначення, з чим саме пов`язується неможливість для голови ради скликати сесію.
		Так, як встановлено судовою колегією з матеріалів справи, пояснень представника відповідача та змісту письмових відзивів на позов та апеляційну скаргу, обставинами, з якими відповідач (селищна рада) пов`язує «неможливість» селищного голови скликати сесію ради - є факт того, що позивачка ОСОБА_1 , будучи 24.11.2020р. вдруге обраною (при наявності порушеного відносно неї кримінального правопорушення) селищним головою, починаючи з січня 2021р. по квітень 2021р. фактично в повному обсязі не виконувала своїх повноважень, оскільки була (і є, кр/справа наразі знаходиться в суді) обвинуваченою (підозрюваною) у кримінальному провадженні №12019230000000370 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, і відносно неї ухвалами Білозерського районного суду Херсонської області (справа №648/1237/20) та Херсонського міського суду Херсонської області (справа №766/468/20) від 10.01.2020р., 31.03.2020р., 13.04.2020р., 21.10.2020р., 19.01.2021р. та 19.03.2021р.   застосовувались запобіжні заходи у вигляді: 1) «відсторонення від посади» (тимчасово); 2) «застави» з покладанням обов`язку «утримуватись від спілкування з працівниками Білозерської селищної ради» та «не відвідувати приміщення Білозерської селищної ради»; 3) «тримання під вартою» з 19.01.2021р. по 19.03.2021р.; 4) «цілодобового домашнього арешту» з 19.03.2021р. 
		Тобто, відповідач вважає, що саме внаслідок зазначеного вище кримінального провадження та застосування запобіжних заходів позивач тривалий час не знаходилась на своєму робочому місці, не відвідувала селищну раду (у зв`язку із забороною суду) та відповідно, не могла в повному обсязі здійснювати повноваження селищного голови, а відтак, неспроможна була й вирішувати питання щодо скликання сесії Білозерської селищної ради.
		Судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, погоджується із такими доводами відповідача та вважає, що застосовані до позивачки ОСОБА_1 ухвалами судів у кримінальному провадженні №12019230000000370 запобіжні заходи, такі як «тримання під вартою» та «цілодобовий домашній арешт», а також покладання судом на неї обов`язку «утримуватись від спілкування з працівниками Білозерської селищної ради» та «не відвідувати приміщення Білозерської селищної ради», тривалий час об`єктивно унеможливлювали безпосереднє виконання нею повноважень селищного голови.
		Отже, за таких обставин, секретар селищної ради О.Козачек, з огляду на приписи ст.ст.42,46,50 Закону України №280/97-ВР, цілком правомірно виконувала у цей час окремі повноваження селищного голови та, в свою чергу, мала достатні повноваження вирішувати питання про скликання, на вимогу постійної депутатської комісії мандатної, з питань депутатської діяльності і етики, позачергової 13 сесії ради та видавати з цього приводу відповідні розпорядження.
		До того ж, у цьому контексті також слід зазначити й про те, що в ч.10 ст.46 Закону України №280/97-ВР встановлено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до ч.ч.4,6,8 цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за 1 день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
		Аналогічні положення містяться і в розділі ІІІ «Регламенту Білозерської селищної ради», в якому, в свою чергу, чітко передбачено, що у виняткових випадках розпорядження про скликання сесії селищної ради доводиться до відома депутатів не пізніше як за 1 день до сесії шляхом оприлюднення на дошці об`яв або офіційному сайті селищної ради, при цьому депутати зобов`язані самостійно перевіряти наявність повідомлення про скликання сесії. 
		Проте, згадані вище нормативні акти фактично не визначають переліку «виняткових» випадків, за існування яких можливе скорочення строку повідомлення депутатів про скликання сесії, а отже, за таких обставин, оцінка наявності причин для скликання сесії у скорочений строк віднесена до виключних повноважень посадової особи, яка уповноважена скликати сесію ради, у даному випадку - секретаря селищної ради, а тому, відповідно, суд фактично не може надавати об`єктивну оцінку доцільності такого рішення.
		При цьому, окремо судова колегія зазначає, що з огляду на встановлений Регламентом Білозерської селищної ради порядок скликання та повідомлення про скликання сесії, депутати зобов`язані самостійно перевіряти наявність повідомлення про скликання сесії, що, в свою чергу, з урахуванням присутності на спірній позачерговій сесії - 23 депутатів з 26 обраних, свідчить про своєчасне та належне їх повідомлення про скликання позачергової 13 сесії Білозерської селищної ради, на якій було прийнято оскаржене рішення.
		Отже, враховуючи вищевикладені обставини, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції, в даному випадку, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність ознак порушення процедури скликання позачергового пленарного засідання 13 сесії Білозерської селищної ради 07.04.2021р.
		Що ж стосується порушень процедури прийняття оскарженого рішення, на якому наполягає представник позивача, то судова колегія з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.
		Так, як вже вказувалося вище, ч.ч.1,11-17 ст.46 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. При чому, кожна сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
		Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених ч.6 ст.46 Закону №280/97-ВР - секретар ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради. 
		Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. 
		Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". 
		Не пізніш як на 2-й сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради. 
		Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.
		Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради - головою відповідної ради, у разі їх відсутності - відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, - депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні
		Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Статтею 47 Закону №280/97-ВР установлено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
		Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. 
		Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.
		Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії.
		За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними комісіями спільно. Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.
		Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо реалізації повноважень ради у здійсненні державної регуляторної політики постійними комісіями відповідної ради.
		Так, як визначено розділами ІІ,ІV «Регламенту Білозерської селищної ради», постійні комісії створюються для попереднього розгляду і підготовки питань та проектів рішень на сесію селищної ради, що належать до їх компетенції, здійснення контролю за виконанням рішення ради. Постійні комісії діють відповідно до «Положення про постійні комісії селищної ради», що затверджується радою. «Секретар» селищної ради організовує підготовку сесій селищної ради, питань, що вносяться на розгляд ради. Підготовка питань, що вносяться на розгляд сесії селищної ради, здійснюється постійними комісіями. Для підготовки питань постійні комісії можуть залучати представників громадськості, фахівців. За результатами вивчення питання голова постійної комісії, який здійснював його підготовку, подає селищному голові у строк визначений чинним законодавством необхідні довідки, доповідні записки, проект рішення сесії. 
		Секретар селищної ради за поданням голів постійних комісій оприлюднює проекти рішень на дошці оголошень та на офіційному сайті селищної ради, які виносяться на розгляд селищної ради, відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та вимог чинного законодавства.
		Розділами ІІІ, VІ, VІІ, VІІІ Регламенту Білозерської селищної ради передбачено, що селищна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій. Сесія ради правомочна, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
		Сесії селищної ради проводяться гласно. В роботі сесії селищної ради можуть приймати участь запрошені. Кожний громадянин має право бути присутнім на пленарному засіданні ради. В разі необхідності селищна рада може прийняти рішення про проведення закритого пленарного засідання відповідно до вимог чинного законодавства. Секретар селищної ради здійснює розміщення запрошених та присутніх на пленарному засіданні селищної ради. Протоколи сесії селищної ради є відкритими та оприлюднюються секретарем селищної ради і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».
		Порядок денний сесії селищної ради формується на підставі: річного плану роботи селищної ради та пропозицій селищного голови, виконавчого комітету, постійних комісій, депутатських груп (фракцій), окремих депутатів, загальних зборів громадян об`єднаної територіальної громади.
		Порядок денний та порядок розгляду питань, внесених до нього, затверджується на початку засідання сесії шляхом голосування простою більшістю голосів від числа депутатів, присутніх на сесії.
		З метою забезпечення роботи (гласності, об`єктивності, відповідності законам України, даному регламенту) пленарного засідання утворюються робочі органи. Пропозиції по їх кількісному та персональному складу вносяться головуючим на пленарному засіданні. Робочі органи вважаються обраними, якщо за них проголосувало більшість депутатів, присутніх на пленарному засіданні підняттям руки.
		Селищна рада утворює такі робочі органи:
		- лічильна група (комісія) обирається з числа депутатів, для визначення і узагальнення результатів голосування під час пленарного засідання, у кількості не більше ніж 3 депутати;
		- юридична група утворюється радою для юридичного забезпечення роботи пленарного засідання, дає консультації на відповідність запропонованих проектів рішень законодавчим актам України, консультує депутатів з правових питань; до складу юридичної групи мають право входити депутати, а також особа (спеціаліст), яка здійснює юридичне забезпечення ради.
		Після обговорення питання на пленарному засіданні, рішення ради приймається більшістю голосів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим регламентом. 
		При цьому, Рада приймає рішення відкритим, поіменним або таємним голосування.
		Таємне ж голосування в обов`язковому порядку проводиться лише у випадках: 1) дострокового припинення повноважень селищного голови; 2) обрання та звільнення з посади секретаря ради. Таємне голосування може бути проведено і в інших випадках на вимогу не менше 20 % від числа обраних депутатів, постійної комісії, селищного голови.
		Так, процедура прийняття рішення ради включає в себе доповідь (інформацію), питання і відповіді на них, формування рішення та голосування.
		Для проведення таємного голосування і визначення результатів обирається відкритим голосуванням лічильна комісія, яка, в свою чергу, обирає зі свого складу голову і секретаря комісії. Рішення лічильної комісії приймаються простою більшістю голосів членів комісії. Бюлетені для таємного голосування видають члени лічильної комісії у відповідності зі списком депутатів за пред`явленням посвідчення. Результати таємного голосування оформляються відповідним протоколом лічильної комісії.
		Після підрахунку голосів лічильна комісія оголошує результати голосування.
		В усіх видах голосування депутат зобов`язаний особисто здійснити своє право на голосування.
		Рішення селищної ради оприлюднюються секретарем селищної ради відповідно до     вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та вимог чинного законодавства.
		Так, як встановлено статтею 59 Закону України №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
		Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4,16 ст.26, пунктами 1,29,31 ст.43 та ст.ст.55,56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.
		Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
		Окрім того, суд ще звертає увагу на тому, що згідно з п.п.10,16 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як   прийняття рішення про «недовіру» сільському, селищному, міському голові та   прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.
		Як вже зазначалося вище, ч.3 ст.42 Закону №280/97-ВР передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
		Так, абз.1 ч.2 ст.79 Закону №280/97-ВР встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
		За змістом вимог ч.3 ст.79 Закону №280/97-ВР, за наявності вказаної вище підстави повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами (2/3) голосів депутатів від загального складу ради.
		Так, як вбачається з матеріалів справи, протоколу №4 від 17.03.2021р. засідання постійної депутатської комісії мандатної, з питань депутатської діяльності та етики, розпорядження секретаря Білозерської селищної ради від 06.02.2021р. №53 «Про скликання позачергової 13 сесії селищної ради восьмого скликання», протоколу позачергового пленарного засідання 13 сесії Білозерської селищної ради від 07.04.2021р., депутатом селищної ради Новак О.Л. було внесено на розгляд постійної депутатської комісії мандатної, з питань депутатської діяльності та етики проект рішення «Про дострокове припинення повноважень селищного голови ОСОБА_1 », який був позитивно розглянутий постійною комісією, яка, в свою чергу, після його обговорення, вирішила винести цей проект рішення на розгляд селищної ради.
		В подальшому, як свідчать матеріали справи, секретарем Білозерської селищної ради, у зв`язку з тривалою відсутністю селищного голови, було прийнято розпорядження, яким скликано позачергову 13 сесію селищної ради та сформовано Порядок-денний, до якого було включено 3 (три) питання, у т.ч. й «Про недовіру селищному голові та дострокове припинення повноважень».
		Далі, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи, безпосередньо на цьому засіданні селищної ради 07.04.2021р. було утворено лічильну групу у кількості 3-х депутатів, затверджено зазначений у вказаному вище розпорядженні порядок-денний, проведено підготовку до таємного голосування, проведено само таємне голосування, затверджено відповідний протокол лічильної комісії (20 - «за», 0 - «проти», 0 - «утримались» та 2 - не голосували) та прийнято оскаржене рішення №137 «Про висловлення недовіри селищному голові ОСОБА_1 та про дострокове припинення його повноважень».
		При цьому, ще раз слід зауважити, що на спірному засіданні селищної ради були присутні 23 депутати з 26 обраних, 22 з яких прийняли участь в голосуванні. «За» рішення про висловлення недовіри селищному голові і дострокове припинення його повноважень проголосували - 20 депутатів, що в свою чергу, є більше ніж 2/3 голосів депутатів від загального складу ради, який становить 26 депутатів.
		Таким чином, враховуючи наведені обставини, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість зазначених у позові доводів позивача про те, що  оскаржене рішення селищної ради №137 прийнято без дотриманням встановленої Законом №280/97-ВР та Регламентом Білозерської селищної ради процедури, оскільки, як беззаперечно встановлено судами обох інстанцій, проект спірного рішення було внесено депутатом ради, попередньо його було розглянуто і схвалено постійною депутатською комісією, цей проект було включено секретарем ради до порядку-денного сесії, який затверджено на засіданні ради, а оскаржене рішення було прийнято за наслідками таємного голосування (т.б. шляхом голосування у бюлетені) та більше ніж 2/3 голосів депутатів від загального складу ради.
		Посилання ж позивача на нібито не дотримання таємниці голосування через відсутність кабінок для таємного голосування, судовою колегією не приймаються до уваги, оскільки на відміну від виборчого законодавства, ані Закон України №280/97-ВР, ані «Регламент Білозерської селищної ради» не передбачає як обов`язкової умови таємниці голосування наявності кабінок для голосування.
		Натомість, розділ VIII Регламенту Білозерської селищної ради встановлює, що рада приймає рішення відкритим, поіменним або таємним голосування, при цьому, зокрема, «відкрите» голосування проводиться шляхом підняття посвідчень або руки, а «таємне» голосування - шляхом заповнення бюлетенів для таємного голосування. Тобто, у всіх видах голосування депутат зобов`язаний особисто реалізувати (здійснити) своє право на голосування.
		Одночасно варто зазначити й про те, що сторонами фактично не оспорюється і не спростовується факт голосування за оскаржене рішення шляхом саме заповнення бюлетенів для таємного голосування.
		При цьому, необхідно вказати й на те, що «таємне» голосування - це вид голосування, який унеможливлює контроль за волевиявленням голосуючого і проводиться воно шляхом заповнення бюлетенів та проведення подальшого підрахунку.
		Таким чином, головним чинником у забезпеченні таємниці голосування при прийнятті рішень сільською, селищною, міською радою, є унеможливлення контролю за здійсненням депутатами волевиявлення, що досягається заповненням особисто депутатом неперсоналізованого бюлетеню.
		Проте, як видно з матеріалів справи, позивачем так і не було надано до суду 1-ї та 2-ї інстанцій будь-яких доказів вчинення впливу на депутатів з метою схилити кожного окремого депутата до голосування саме «за» дострокове припинення повноважень селищного голови, як і не надано доказів здійснення контролю за волевиявленням кожного окремого депутата (т.б. фіксування, яким чином він проголосував у бюлетені).
		Не приймає суд і доводи представника позивача щодо відсутності письмової заяви селищного голови, оскільки така заява вимагається при достроковому припиненні повноважень сільського, селищного, міського голови з підстав, передбачених ч.1 ст.79 Закону №280/97-ВР, у той час як у спірному випадку дострокове припинення повноважень відбулось з підстав, визначених ч.ч.2,3 ст.79 цього Закону.
		Що ж до посилань позивача на неналежний розгляд питання про висловлення недовіри і дострокове припинення повноважень постійними комісіями ради, виконавчим комітетом ради та її виконавчими органами, то позивач не вказує, у чому саме полягала така неналежність розгляду, при тому що матеріалами справи підтверджено розгляд указаного питання в постійній депутатській комісії. 
		Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не вбачає порушень Білозерською селищною радою процедури прийняття рішення №137 про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень Білозерського селищного голови.
		Стосовно ж доводів позивача щодо необґрунтованості та безпідставності оскарженого рішення, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, як передбачено ч.3 ст.140 та ч.1 ст.144 Конституції України, Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009, гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами ст.ст.19,140,143,144,146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Слід вказати, що аналогічні положення закріплені також і в ст.4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
		Як вже неодноразово зазначалося вище, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України №280/97-ВР.
		Так, як видно зі змісту вимог ч.2 ст.12 Закону №280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади міста.
		Як чітко визначено ч.ч.5,6 статті 42 Закону №280/97-ВР, сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень. При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, та відповідальним перед радою.
		Проте, як вбачається зі змісту приписів ч.3 статті 42 Закону №280/97-ВР, повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
		Так, в частині 1 статті 79 Закону №280/97-ВР наведено перелік випадків, з настанням яких повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими.
		Крім того, згідно з ч.2 ст.79 Закону №280/97-ВР, повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.
		Частиною ж третьою цієї ст.79, визначено, що повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом 1 частини 2 цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як 2\3 голосів депутатів від загального складу ради.
		А як передбачено положеннями п.3 ч.11 статті 79 Закону №280/97-ВР, повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з підстав, зазначених в абзаці 1 частини 2 цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень.
		Отже, приймаючи до уваги наведені вище законодавчі норми, слід дійти висновку, що  прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови, у випадках, передбачених Законом №280/97-ВР, належить до виключних повноважень відповідної ради.
		Такі повноваження ради по суті фактично є «дискреційними», а тому адміністративний суд при розгляді даної справи по суті не може здійснювати повторну перевірку роботи сільського, селищного, міського голови щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може будь-яким чином переоцінювати (недооцінювати) позицію (волевиявлення) депутатів селищної ради, які проголосували «за» необхідність дострокового припинення повноважень такого голови.
		При цьому, одночасно необхідно звернути увагу на те, що аналогічна правова позиція з цих спірних питань була висловлена і Верховним Судом, зокрема у постановах від 22.04.2020р. у справі №360/2169/19, від 04.06.2020р. №802/1463/18-а та від 24.09.2020р. у справі №160/531/19.
		Тобто, спірне рішення Білозерської селищної ради №137 фактично може бути перевірене адміністративним судом лише тільки на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.
		При чому, слід нагадати, що суди обох інстанцій, при розгляді даної справи по суті не знайшли підстав для визнання фактів порушення процедур скликання сесії ради та прийняття нею оскарженого рішення.
		До того ж, як вже неодноразово вказувалося вище, прийняття рішення про висловлення недовіри селищному голові та про дострокове припинення його повноважень віднесено виключно до компетенції селищної ради.
		Аналізуючи ж конкретні обставини, що безпосередньо стали основною підставою дострокового припинення позивачкою повноважень голови Білозерської селищної ради, судова колегія зазначає наступне.
		Так, як слідує зі змісту приписів Закону України №280/97-ВР, голова відповідної ради є головною посадовою особою територіальної громади відповідної адміністративно - територіальної одиниці та виконує роль її представника. З цією метою Закон наділяє голову відповідної ради досить широким колом повноважень, але, водночас, і передбачає і можливість дострокового припинення його повноважень у разі, коли він з тих чи інших причин неналежно виконує покладені на нього обов`язки. 
		Тобто, за своєю правовою суттю можливість дострокового припинення повноважень фактично виступає гарантією ефективності здійснення покладених на голову відповідної ради повноважень, а з іншої - грає роль дієвого заходу щодо попередження зловживання ним своїм службовим становищем, створює юридичну можливість здійснення контролю за його діяльністю.
		В свою чергу, положення, які містяться у ч.2 статті 79 Закону №280/97-ВР щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови, є чітко визначеними, не підлягають розширеному тлумаченню та не містять жодних додаткових умов для настання цієї події, у т.ч., наявності рішення суду, яке набрало законної сили, та в резолютивній частині якого було б визнано дії сільського, селищного, міського голови незаконними чи протиправними. Тобто, повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково з підстав, визначених вказаною нормою, за рішенням відповідної ради і це, як вказувалося вище, є її «виключними» повноваженнями.
		Як загально відомо, депутати місцевої ради представляють волевиявлення відповідної територіальної громади, т.б. володіють представницькими функціями, в той час як місцевий (селищний) голова є посадовою особою, яка обирається та повноваження якого припиняються у передбачений законом спосіб.
		Так, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення №137 від 07.04.2021р. та вже зазначалося вище, конкретними (безпосередніми) обставинами, які фактично слугували підставою для його прийняття стали: 
		- факт ухвалення ОСОБА_1 незаконних розпоряджень від 02.03.2021р. «Про покладання обов`язків селищного голови», «Про надання права підпису», «Про зупинення дії Білозерської селищної ради №_», що суперечать вимогам ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч.1 ст.13 «Про попереднє ув`язнення»; 
		- факти неналежного виконання позивачкою повноважень селищного голови, не забезпечення здійснення наданих їй повноважень, невмотивованого ігнорування пропозиції не менш як 1/3 депутатів від загального складу ради про скликання чергової сесії від 17.02.2021р.;
		- факт незаконного перешкоджання у проведенні чергової сесії 02.03.2021р., порушення заборони, встановленої ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 21.10.2020р. у справі №648/1237/20, а саме порушення накладеного судом обов`язку «не відвідувати» приміщення Білозерської селищної ради Херсонської області (смт.Білозерка, вул.Свободи,83), що в подальшому призвело до винесення ухвали Білозерського районного суду Херсонської області від 19.01.2021р. у справі №648/1237/20, відповідно до якої, до обвинуваченої ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» (без визначення застави) та було її затримано в залі суду в рамках судового слідства по кримінальному провадженню №12019230000000370 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
		Таким чином, при ухваленні оскаржуваного рішення від 07.04.2021р. №137, відповідач, на думку суду, повністю розкрив в ньому зміст відповідних порушень в роботі позивача, послався на конкретні факти та докази незабезпечення здійснення наданих селищному голові повноважень, порушення законів України, прав і свобод громадян. А в подальшому, як вже вказувалося вище, більшість депутатів (20) від загального складу ради (26) визнали наявність цих обставин такими, що об`єктивно унеможливлюють подальше здійснення цим селищним головою своїх повноважень.
		Наведене фактично спростовує доводи позивача про те, що оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, винесеним без зазначення конкретного обґрунтування обставин, які стали підставою для дострокового припинення повноважень селищного голови та без зазначення, які конкретно повноваження позивач не виконував.
		За приписами чинного законодавства, селищний голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень, і при їх здійсненні є відповідальним перед відповідною радою. При цьому, саме «довіра» є базовим принципом (передумовою) правової природи таких взаємовідносин. Приймаючи спірне рішення, селищна рада, як орган місцевого самоврядування. за результатами аналізу діяльності селищного голови дійшла висновку про неможливість продовження виконання ним своїх обов`язків та вирішила реалізувати передбачене законом право на дострокове припинення ним своїх повноважень. 
		При цьому, таке рішення було прийняте повноважним складом ради на її пленарному засіданні та фактично одноголосно, як це вимагається Законом №280/97-ВР. 
		В контексті викладеного ще варто зауважити й про те, що іншого органу, який би мав повноваження на вирішення питання про припинення повноважень селищного голови, фактично не існує, а іншого рішення, ніж те, яке вже прийняла Білозерська селищна рада, вона вже не прийме, оскільки фактично вже висловила своє відношення до результатів діяльності селищного голови ОСОБА_1 та свій відповідний намір.
		Аналогічна позиція з цього спірного питання була висловлена і в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018р. у справі № 235/4046/16-а, від   04.02.2020р. у справі №766/12191/16-а. 
		Тобто, селищна рада має право припинити достроково повноваження сільського голови за наявності відповідних підстав. При цьому, такі підстави повинні об`єктивно існувати, адже їх додаткове підтвердження уповноваженими органами влади не вимагається. Сама рада має вирішувати, наскільки ці підстави є серйозними та достатніми, а за наявності відповідних підстав сама рада вирішує припиняти повноваження голови, чи ні.
		Так, в оскаржуваному рішенні №137 Білозерською селищною радою чітко визначено підстави, за яких вирішено достроково припинити повноваження селищного голови, при цьому судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не вважає за доцільне надавати додаткову оцінку наведеним підставам, оскільки, як вже було зазначено вище, саме рада має оцінювати їх достатність і обґрунтованість та за наслідками їх розгляду вирішувати питання стосовно дострокового припинення повноважень голови з дотриманням відповідної процедури.     
		Судом також враховується і факт того, що звільнення позивача відбулося за рішенням 20-ти депутатів з 26 обраних, тобто значною більшістю представників територіальної громади, що не заперечується сторонами у справі. 
		Враховуючи, що більше ніж 2/3 від загального складу депутатів Білозерської селищної ради у визначений законом спосіб висловились саме за «недовіру» селищному голові, то прийняття депутатами рішення про дострокове припинення його повноважень є цілком обґрунтованим, оскільки продовження виконання своїх обов`язків селищним головою, якому висловлено недовіру, суперечитиме засадам місцевого самоврядування, які відповідно до ст.4 Закону №280/97-ВР ґрунтуються на принципі виборності як представницьких органів - сільських, селищних, міських рад, так і сільських, селищних, міських голів.
		Що ж стосується доводів представника позивача про протиправність оскарженого рішення селищної ради з тих підстав, що позивачку фактично було звільнено з посади в період її тимчасової непрацездатності, то судова колегія з цього приводу зазначає наступне.
		Так, зі змісту припсиів ст.ст.1,2,3,7,20 Закону України від 07.06.2001р. №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» вбачається, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування, зокрема,   є виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах. Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», цим та іншими законами України. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.
		Таким чином, архівуючи вищевикладені норми матеріального права, слід дійти висновку, Закон України №280/97-ВР чітко визначив порядок і підстави/умови для дострокового припинення повноважень, зокрема, голови сільської, селищної, міської ради, а тому при вирішенні спору про правомірність рішення про дострокове припинення повноважень на такій виборній посаді, потрібно надати правову оцінку чи дотримано порядок, визначений саме вказаним Законом як спеціальним законом у спірних правовідносинах.
		До того ж, варто звернути увагу й на той факт, що спір, який витікає з правовідносин щодо дострокового припинення повноважень голови сільської, селищної, міської ради, фактично не є трудовим, а питання про дострокове припинення повноважень виборної посади місцевого самоврядування - є предметом спеціального регулювання, а тому, відповідно, загальні положення трудового законодавства в цій частині, зокрема, щодо заборони бути звільненим у період тимчасової непрацездатності, до цих правовідносин не можуть застосовуються.
		Таким чином, з врахуванням наведеного, вказані доводи позивача про те, що її було звільнено з виборної посади в період тимчасової непрацездатності, жодним чином не впливають на правомірність і обґрунтованість спірного рішення.
		Отже, за таких обставин, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, приймаючи спірне рішення від 07.04.2021р. №137, діяв правомірно та належним чином довів, що діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України,   Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом.
		Інших об`єктивних доводів на спростування висновків суду першої інстанції скаржником не наведено. 
		Окрім того, також слід зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		А згідно із вимогами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, в свою чергу, в даному випадку і було належним чином зроблено представниками відповідача в судах 1-ї та 2-ї інстанцій. 
		З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. 
		Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
		Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).
		Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.
		Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, - 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу голови Білозерської селищної ради ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року - без змін. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено: 04.10.2021р.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий у справі
		суддя-доповідач:                                                                                           Ю.В. Осіпов 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                                          І.П. Косцова  
		 
		 
		 
		                                                                                                                    В.О. Скрипченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...