Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 552/1243/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2021. Зареєстровано: 06.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2021.
Дата набрання законної сили: 30.09.2021
Номер судового провадження: 22-ц/814/2111/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Справа № 552/1243/21  Номер провадження 22-ц/814/2111/21Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т. В.  Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 вересня 2021 року м. Полтава
		 
		 
		Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого Пікуля В.П.,
		суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
		при секретарі Філоненко О.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування на рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 липня 2021 року (повний текст рішення складено 29 липня 2021 року) у справі за позовом  ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування про повернення дітей, відібраних за рішенням суду,
		 
		                                                В С Т А Н О В И В:
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог 
		У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування про повернення дітей, відібраних за рішенням суду.
		Про третіх осіб
		Позивач, подаючи до суду першої інстанції позовну заяву, в останній вказала третьою особою комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради.
		З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 08 червня 2021 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .
		У позовній заяві позивач вказувала, що вона є матір`ю неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач має статус одинокої матері. У серпні 2019 року виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради, як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом про позбавлення позивача батьківських прав відносно її дітей. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2019 року частково скасовано, ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог. Апеляційний суд вирішив відібрати у позивача малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Передати дітей органу опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м. Полтави ради для залучення до сімейних форм виховання. Стягнути з позивача з 20 лютого 2020 року аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі Ѕ усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь КЗ «Центр соціально - психологічної реабілітації дітей».
		Позивач зазначає, що 30 вересня 2020 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 . У грудні 2020 року вона разом зі своїми дітьми зареєструвала своє місце проживання, тож на даний час вона та діти забезпечені постійним житлом. У даній квартирі створені всі необхідні умови для повернення дітей, їх проживання та розвитку. 
		Крім того, позивач пройшла лікування стаціонарно з 08 листопада 2019 року по 18 листопада 2019 року та продовжувала амбулаторно, лікування закінчила. 
		Також позивач працює неофіційно, однак активно шукає роботу з офіційним працевлаштуванням. 
		Зазначила, що причини, які слугували відібранню дітей припинили своє існування: позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі, вона та її діти мають постійне місце проживання в квартирі в якості членів сім`ї, позивач повністю пройшла відповідне лікування та налагодила соціальне життя, також вона повністю виправилась та бажає повернути дітей та здійснювати догляд за ними. 
		Просила суд повернути ОСОБА_1 дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібраних за рішенням суду. Припинити стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі Ѕ усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь КЗ «Центр соціально - психологічної реабілітації дітей» на підставі постанови апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у цивільній справі №552/4816/19.
		Короткий зміст рішення суду
		Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування про повернення дітей, відібраних за рішенням суду задоволено.
		Повернуто ОСОБА_1 дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі Ѕ усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь КЗ «Центр соціально - психологічної реабілітації дітей», які підлягали стягненню на підставі постанови Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року.
		Короткий зміст вимог апеляційної скарги
		Із рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 липня 2021 рокуне погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. 
		В апеляційній скарзі прохає скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 липня 2021 року в повному обсязі.
		Позиції учасників справи
		Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
		В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та є таким, що прийнято через неповноту встановлення всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи.
		Особою, що подала апеляційну скаргу зазначено, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач на час відібрання дітей самоусунулась від виконання батьківських обов`язків: нечасті зустрічі із дітьми, несплата аліментів.
		Також відсутні докази щодо працевлаштування ОСОБА_1 , що в свою чергу унеможливлює встановити можливість позивача фінансово забезпечувати дітей.
		Вказано, що при вирішенні даного спору судом першої інстанції не було враховано думки опікуна дітей - ОСОБА_2 , яка зазначала, що повернення дітей в сім`ю суперечитиме їх інтересам.
		Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що обставини, які викладені у постанові Полтавського апеляційного суду на час розгляду справи по суті відпали, у зв`язку із вчиненням нею активних дій за для їх усунення.
		Також вказує, що від неї приховували місце перебування дітей, що унеможливлювало проведення її зустрічі з ними.
		Прохала апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
		Узагальнені доводи, викладені у відповіді на відзив
		Особа, яка подала апеляційну скаргу наполягає на тому, що підстави, які були основою для прийняття рішення про відібрання дітей у матері, не відпали, адже позивач не має стабільного доходу, не спілкується з дітьми в достатньому обсязі, не сплачує аліменти, не допомагає опікуну утримувати їх, не дбає про їх розвиток.
		У відповіді на відзив відповідач підтвердив вимоги, які викладені в апеляційній скарзі та прохав скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 липня 2021 року в повному обсязі.
		Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
		Представник виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та прохав їх задовольнити, з підстав викладених у ній.
		ОСОБА_1 та її представник проти задоволення апеляційної скарги заперечували, пославшись на доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
		Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, позивача та її представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
		Встановлені обставини справи
		Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18 листопада 2020 року (а.с.10).
		Матір`ю малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15 березня 2016 року (а.с.12).
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Київської в м. Полтава ради, як орган опіки та піклування в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково. 
		Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2019 року частково скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог виконавчого комітету Київської в м. Полтава ради. 
		Відібрано в ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Передано дітей органу опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м. Полтави ради для залучення до сімейних форм виховання. Стягнуто з ОСОБА_1 з 20 лютого 2020 року аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 усіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей». Рішення Київського районного суду м. Полтави від 12 грудня 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав залишено без змін (а.с.14-16).
		Рішеннями виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 08 лютого 2021 року №36, №35 призначено ОСОБА_2 опікуном над малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має статус дитини позбавленої батьківського піклування, а також над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має статус дитини позбавленої батьківського піклування (а.с.79-80).
		30 вересня 2020 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.9).
		Згідно акту обстеження умов проживання від 10 березня 2021 року встановлено, що умови проживання задовільні, частково потребують косметичного ремонту (кухня, коридор), є необхідні меблі: диван, ліжко, телевізор, стіл, сервант, шафа для одягу. Продуктами харчування забезпечені. Для дітей відведена окрема кімната, у якій є спальне місце, стіл для навчання, велосипед, самокат, іграшки, книги, телевізор, одяг відповідного сезону та взуття. У даній квартирі проживають ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.19).
		Згідно довідки комунального підприємства «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» від 04 січня 2021 року №14 встановлено, що ОСОБА_1 пройшла лікування стаціонарно з 08 листопада 2019 року по 18 листопада 2019 року та продовжила амбулаторно, лікування закінчила. Враховуючи легкі когнітивні розлади продовжує знаходитись на диспансерно - динамічному нагляді у лікаря - нарколога (а.с.20).
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 облікована в Полтавській міськрайонній філії Полтавського обласного центру зайнятості з 19 лютого 2021 року. Статусу безробітної не має, що підтверджується довідкою Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості від 19 лютого 2021 року №1650/124 (а.с.17).
		Згідно висновку виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування, який затверджений рішенням виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 11 травня 2021 року №138, встановлено, що під час проживання дітей в сім`ї, ОСОБА_1 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності в зв`язку з неналежним виконанням батьківських обов`язків. ОСОБА_1 має схильність до зловживання спиртними напоями, у зв`язку з чим лікувалась від алкогольної залежності. Також вона не працевлаштована, у неї відсутній дохід. Позивач не здатна забезпечити належні умови та догляд за малолітніми дітьми. Під час проживання дітей у сім`ї, малолітній ОСОБА_3 неодноразово тікав з дому, матір була нездатна забезпечити належний догляд. За заявою матері діти були влаштовані в КЗ «ЦСПРД», працівники закладу відмічають, що матір дітей відвідує вкрай рідко. Протягом часу, що минув суттєвих змін у поведінці матері немає, аліменти на утримання дітей вона не сплачувала. Опікун дітей ОСОБА_2 пояснила, що під час проживання дітей у сім`ї ОСОБА_1 неналежним чином виконувала батьківські обов`язки. На сьогоднішній день діти доглянуті, навчаються в школі. ОСОБА_3 не хоче повертатись до матері, а ОСОБА_4 не може висловити свою думку, але про матір не згадує. Виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради, як орган опіки та піклування, вважає за недоцільне повернення ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (а.с.58-60).
		Позиція суду апеляційної інстанції
		Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Відповідно до частини першої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
		За правилом частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13).
		Згідно з частиною третьою статті 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
		Відповідно до наведеного правила для вирішення питання про повернення дитини батькам необхідно довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини відпали.
		Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідно до постанови Полтавського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у справі №552/4816/19 підставною для відібрання дітей було те, що повернення дітей до кв. АДРЕСА_1 , в якій вони зареєстровані, неможливе, оскільки вказана квартира потребує капітального ремонту, відключена від електро-, водо- та газопостачання. Як встановлено в ході обстеження умов проживання відповідача по фактичному місцю в АДРЕСА_2 , що належить співмешканцю ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , в даній квартирі для дітей виділена окрема кімната. Проте, зазначене місце є тимчасовим, жодних обов`язків по належному забезпеченню умов проживання дітей відповідача власник цієї квартири не має. Зважаючи на невизначеність стану ОСОБА_1 з місцем проживання, відсутністю постійного місця роботи та продовження лікування залежності від алкоголю, колегія суддів застосувала відібрання дітей від відповідача на підставі норм частини першої статті 170 СК України.
		На підтвердження відсутності причин, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, позивач вказала, що вона пройшла лікування від алкогольної залежності, що підтверджується довідкою виданою комунальним підприємством «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» №14 від 04 січня 2021 року; зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи; з акту обстеження умов проживання вбачається, що у даній квартирі для дітей виділена окрема кімната, у якій є спальне місце, стіл для навчання, велосипед, самокат, іграшки, книги, телевізор, одяг відповідного сезону та взуття, забезпечена продуктами харчування. Діти також зареєстровані за даною адресою.
		ЄСПЛ у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці.
		Отже, колегія суддів, враховуючи факт звернення позивача з даним позовом та подані до суду докази, які свідчать про активні дії ОСОБА_1 за для усунення підстав, які стали причиною для відібрання дітей, погоджується із висновком суду першої інстанції, що встановлені в судовому засіданні обставини вказують на те, що позивач дійсно прагне виховувати дітей, піклуватися про них, відтак є можливим повернення матері дітей, які були відібрані за рішенням суду.
		Щодо інших доводів апеляційної скарги
		Щодо несплати аліментів
		Що ж стосується доводів особи, яка подала апеляційну скаргу щодо несплати позивачем аліментів на утримання її малолітніх дітей, то колегія суддів критично ставиться до них.
		Відповідно до вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Положеннями частини першої статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Однак відповідач не надав до суду доказів, які б свідчили про факт звернення до примусового виконання рішення суду і відкриття виконавчого провадження в частині стягнення аліментів та несплати позивачем стягуваних з неї аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до положень чинного процесуального законодавства, доказування не може гуртуватись на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
		Щодо позиції малолітніх дітей
		В постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 484/920/18 викладена правова позиція, відповідно до якої частиною третьою статті 249 СК України опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.
		Однак, як вказано у вищевказаній постанові, внаслідок того, що опікун не повідомила батька про місцезнаходження його дітей після встановлення опіки, а Орган опіки та піклування Первомайської міської ради Миколаївської області не надав дозвіл на побачення позивача з дітьми, вони в силу свого віку забули батька, якого не бачили три роки, що створило проблему для їх взаємовідносин.
		Відповідачі були зобов`язані зробити спробу врегулювати питання доступу позивача до спілкування з дітьми та допомогти йому домогтися реального здійснення його батьківських прав, що ними зроблено не було.
		Таким чином, оцінюючи посилання в апеляційній скарзі по даній справі на позицію малолітніх дітей в частині їх ставлення до матері, колегія суддів виходить із того, що вказана інформація відома зі слів їх опікуна, при цьому, враховуючи вік дітей та обставини справи, зокрема, відсутності зі сторони відповідача спроби реального врегулювання питання доступу позивача до спілкування з дітьми та допомогти їй домогтися реального здійснення її батьківських прав вказана позиція малолітніх дітей не може бути підставою для відмови у задоволенні позову. 
		Щодо матеріального стану позивача
		Що ж стосується матеріального становища позивача, якою в суді першої інстанції зазначено, що вона працює неофіційно та дану інформацію підтверджено під час судового засідання в суді апеляційної інстанції, колегія суддів, врахувавши факт знаходження в помешканні ОСОБА_1 необхідних речей для проживання та розвитку її малолітніх дітей, вважає, що доводи апеляційної інстанції щодо неможливості позивача забезпечити елементарні потреби дітей не заслуговує на увагу.
		Також в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2020 року по справі № 484/920/18 вказано, що при розгляді позовів батьків про передачу їм дитини іншими особами, від яких вони мають право вимагати її повернення, суд бере до уваги зокрема можливість батьків забезпечити належне виховання дитини, характер їхніх взаємовідносин з нею, прихильність дитини до осіб, у яких вона перебуває, й інші конкретні обставини справи. При цьому суд враховує, хто з зацікавлених осіб виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожної з осіб, особисті якості сторін, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані однієї з осіб сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей. У будь-якому випадку суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам малолітньої дитини.
		Відтак, доводи апеляційної скарги відносно матеріального становище позивача не може бути підставою для відмови у поверненні матері її дітей. 
		Щодо висновку органу опіки та піклування
		Колегія суддів, досліджуючи висновок про недоцільність повернення ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради від 11 травня 2021 року, звертає увагу, що даний доказ ґрунтується саме на поведінці позивача, яка стала причиною для звернення відповідача з позовом до суду про відібрання дітей. Що ж стосується поведінки ОСОБА_1 після відібрання дітей, то даний висновок не містить конкретної інформації, яка б свідчила про те, що позивач не усунула тих підстав, що стали причиною для відібрання у неї малолітніх дітей.
		Разом з тим, в апеляційній скарзі зазначено, що в першому півріччі 2020-2021 навчального року ОСОБА_3 навчався в ЗОШ №25 м. Полтави, а з 15 лютого 2021 року діти навчались в іншому навчальному закладі - Микільському навчально-реабілітаційному центрі Полтавського району. Однак відомостей про повідомлення позивача про зміну навчального закладу її неповнолітніми дітьми в матеріалах справи не міститься.
		Отже, враховуючи вищевказане, та аналізуючи матеріали справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що незважаючи на висновок відповідача про не доцільність повернення малолітніх дітей позивачу, встановлені в судовому засіданні обставини вказують на те, що позивач дійсно прагне виховувати дітей, піклуватися про них, для чого створює відповідні умови, обставини, які були причиною відібрання дітей вона усунула, а відтак є можливість повернення матері дітей, які були відібрані за рішенням суду.
		Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
		Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 липня 2021 року- залишити без змін.
		Щодо судових витрат
		За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, як органу опіки та піклування- залишити без задоволення.
		 
		Рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 липня 2021 року- залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст постанови складено 04 жовтня 2021 року.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                                В.П. Пікуль 
		 
		Судді                                                                                        Т.В. Одринська 
		 
		О.О. Панченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...