Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2653/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання права власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2021. Зареєстровано: 06.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 07.10.2021.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		27.09.2021Справа №  910/2653/21
		Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно - будівельне управління №3 Київзеленбуд" про розірвання договору, припинення права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки, за участю прокурора Биховцової О.А. посвідчення №058306 від 01.12.2020 року, представників позивача - Ільчик М.О., положення №72 від 11.06.2016 року, відповідача - Кудрявцева Г.А., ордер АІ №1145123 від 01.09.2021 року,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно - будівельне управління №3 Київзеленбуд" про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 04.04.2001 за №66-5-00053 та в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2015 за №11440307; про припинення відповідачу права користування земельною ділянкою площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва та про зобов`язання відповідача повернути позивачу вищевказану земельну ділянку.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 року відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 24.03.2021 року.
		26.02.2021 позивачем через канцелярію суду надано пояснення на позовну заяву, в яких він підтримав поданий прокурором в його інтересах позов.
		17.03.20121 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в позові з тих підстав, що здійснення ним будівництва на земельній ділянці, за умови отримання відповідних вихідних даних та дозволу від органу місцевої влади, не може вважатися використанням не за цільовим призначенням спірною земельною ділянкою. Наявне цільове призначення не забороняє здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, на яку отримано відповідну дозвільну документацію в порядку передбаченому законом. Крім того, вказував, що посилання позивачем на п. 7 Містобудівних умов та обмежень є недоречним, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі 640/14207/19, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано абзац 2 пункту 7 «Цільове призначення земельної ділянки» Розділу «Загальні дані» Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 643/14/12/009-14 від 19.12.2014, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Вказані факти свідчать, що відповідач не має зобов`язання вчиняти дії по зміні цільового призначення.
		24.03.2021 прокурором надано відповідь на відзив, в якій він проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував, вказував, що використання відповідачем спірної земельної ділянки для будівництва житлових будинків призводить до зміни цільового призначення землі.
		12.04.2021 відповідач подав суду пояснення по справі, в яких заперечував проти викладених прокурором у відповіді на відзив обставинах. Зазначав, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі 640/14207/19 встановлено відсутність необхідності зміні цільового призначення земельної ділянки при використанні відповідно до генерального плану. Вказав, що ним дотримано вимоги містобудівної документації, про що свідчить дозвіл, містобудівні умови та обмеження.
		19.04.2021 прокурором подано до суду пояснення, в яких зазначив, що постановою Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 910/6641/18 встановлено факт віднесення спірної земельної ділянки до категорій земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		19.04.2021 року до канцелярії суду надійшла позовна заява  третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД" до Першого заступника керівника Київської міської прокуратури  в інтересах держави в особі Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно - будівельне управління №3 Київзеленбуд"  про визнання права замовника будівництва на земельній ділянці, яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м.Києва, площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), у межах функцій замовника будівництва, переданих п. 4.1.1. договору про будівництво житлового будинку за адресою: м.Київ, вул. Воскресенька 2-а у Дніпровському районі від 26.02.2020 року.
		Ухвалою суду від 21.04.2021 позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Аполо Інтернешнл Трейд ЛТД" з доданими до неї документами повернуто заявнику.
		14.05.2021 відповідач подав суду клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи у зв`язку із потребою встановлення обставин наявності або відсутності визначення категорії земельної ділянки, обставин зміни виду користування земельною ділянкою.
		24.05.2021 прокурор подав заперечення проти призначення експертизи.
		За приписом ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України    за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
		1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
		2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
		Проте, позивачем не доведено суду дійсної потреби у спеціальних знаннях, оскільки постановою Верховного Суду від 15.05.2021 у справі № 910/6641/18 встановлені вищевказані відповідачем обставини спірної земельної ділянки, тому, в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи судом відмовлено.
		06.09.2021 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що висновки зроблені Верховним Судом у справі № 640/14207/19 підтверджують правомірність використання земельної ділянки відповідачем відповідно до містобудівної документації та договору тимчасового користування земельною ділянкою.
		Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у позові слід відмовити з наступних підстав.
		Предметом позову є вимоги прокурора про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 04.04.2001 за №66-5-00053 та в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2015 за №11440307; про припинення відповідачу права користування земельною ділянкою площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва та про зобов`язання відповідача повернути позивачу вищевказану земельну ділянку.
		В обґрунтування позову прокурор посилається, на те що відповідач використовує спірну земельну ділянку не за її цільовим призначенням. Крім того, Київська міська рада як власник спірної земельної ділянки рішень про зміну її цільового призначення не приймала, використання земельної ділянки для будівництва багатоквартирних житлових будинків у встановленому законодавством порядку не приймалось.
		Судом встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради (позивач) №110/831 від 27.04.2000 "Про оформлення права користування земельними ділянками" 06.04.2001 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд" (відповідач) було укладено Договір на право тимчасового довгострокового користування землею (далі - Договір), у відповідності до пункту 1.1. якого Київська міська рада надає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління №3 Київзеленбуд" приймає у тимчасове користування земельну ділянку, загальною площею 1,9506 га згідно з планом землекористування, що додається.
		Пунктом 1.2. Договору передбачено, що земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки для обслуговування та експлуатації виробничої бази на вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва.
		У пункті 3.1 Договору передбачено, що Київська міська рада має право в разі використання землекористувачем земельної ділянки не за цільовим призначенням або не у відповідності з генеральним планом будівництва достроково розірвати цей договір.
		У пункті 3.2. Договору визначено, що землекористувач має право:
		- самостійно господарювати на землі згідно з цільовим призначенням земельної ділянки;
		- переважного поновлення договору після закінчення строку його дії та за інших рівних умов;
		- зводити будівлі та споруди згідно з проектом та генеральним планом будівництва, затвердженими в установленому законодавством порядку і при наявності ордеру на виконання будівельних робіт.
		Крім того, у пункті 3.2 Договору визначено, зокрема, наступні обов`язки землекористувача:
		- виконувати вимоги діючого законодавства;
		- використовувати землю згідно цільового призначення;
		- охороняти земельну ділянку від самовільного захоплення та самовільної забудови іншими суб`єктами.
		Також встановлено, що відповідач є власником будівель, розташованих на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:66:134:0005 за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Воскресенська 2-а, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2008 у справі № 32/177, постановою Верховного суду від 01.07.2021 у справі № 640/14207/19.
		14.11.2014 між відповідачем і ТОВ "ІК "УКРБУД ІНВЕСТ" укладено договір № 14/11-14 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-а у Дніпровському районі, згідно умов якого сторони зобов`язуються збудувати об`єкт згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Воскресенська 2-а.
		За умовами цього правочину: об`єкт (об`єкт будівництва) - житловий комплекс, будівництво якого планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: вул. Воскресенська 2-а в Дніпровському районі м. Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди безпосередньо з ним пов`язані; земельна ділянка - частина земної поверхні, розташована за адресою: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Воскресенська 2-а, площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005).
		19.12.2014 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано Містобудівні умови.
		У подальшому, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України надано відповідачу дозвіл на виконання будівельних робіт: "Будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2-а в Дніпровському районі м. Києва" № ІУ115153072151 від 03.11.2015.
		Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
		Статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема, визначено, що: забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва; суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів; право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації; Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ 8000769142018 від 22.06.2018 року категорія земель, до яких віднесено земельну ділянку, площею 1,9506 га, кадастровий номер 8000000000:66:134:0005 не визначена.
		Рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804 затверджено Генеральний план міста, територія на якій розташована земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:134:0005 віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, обставини чого в контексті функціонального призначення земельної ділянки відображено у п. 9 виданих Містобудівних умов.
		Таким чином, місцева територіальна громада, як власник земельної ділянки затверджуючи генеральний план визначила можливий функціональне призначення земельної ділянки.
		Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Отже, землекористувач може самостійно визначити вид використання земельної ділянки в межах категорії землі житлової та громадської забудови, в тому числі і використовувати під будівництво житлового комплексу.
		Єдина умова, яку встановлюють положення частини 5 статті 20 ЗК України при самостійному визначені виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, та необхідність урахування містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у справі № 806/5308/15 (постанова від 31.07.2019).
		Вищевказані  обставини встановлені постановою Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 640/14207/19.
		Згідно вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Таким чином вказані обставини не потребують повторного доказування.
		Як вже встановлено судом у пункті 3.2. спірного договору визначено, що землекористувач має право: самостійно господарювати на землі згідно з цільовим призначенням земельної ділянки; переважного поновлення договору після закінчення строку його дії та за інших рівних умов; зводити будівлі та споруди згідно з проектом та генеральним планом будівництва, затвердженими в установленому законодавством порядку і при наявності ордеру на виконання будівельних робіт.
		Тобто, за умовами договору на право тимчасового довгострокового користування землею від 06.04.2001 землекористувач має право на зведення будівель та споруд у відповідності до проекту та генерального плану будівництва, затвердженого в установленому законодавством порядку, а також при наявності ордеру на виконання будівельних робіт.
		Положеннями статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено обов`язковість дотримання вимог містобудівної документації та відзначено, що програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
		Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
		Відповідно до ст. 16 цього Закону, планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях. Порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		У відповідності до ст. 17 Закону, Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план Населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з поетапними планами всієї території таких населених пунктів.
		За ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
		Також зазначено, що визначаючи відповідність намірів забудови містобудівній документації на місцевому рівні, необхідно керуватися даними Генерального плану міста Києва.
		Відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 земельна ділянка площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005) віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови. Такі обставини зазначені у п. 9 Містобудівних умов, в якому вказано, що відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804 ділянка на якій заплановано будівництво відноситься до території житлової забудови багатоповерхової (перспективної).
		Тобто, наміри забудови, будівництво житлового комплексу, відповідають містобудівній документації на місцевому рівні.
		Рішенням Київської міської ради від 27.04.2000 № 110/831 «Про оформлення права користування земельними ділянками» вирішено оформити відповідачу право тимчасового довгострокового користування строком на 24 роки земельною ділянкою площею 1,92 га для обслуговування та експлуатації виробничої бази у зв`язку із переходом права власності на майно цілісного майнового комплексу.
		Тобто, категорію земель зазначеним рішенням не окреслено, а зазначено вид такого використання.
		Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Таким чином, землекористувач може самостійно визначити вид використання земельної ділянки в межах категорії землі житлової та громадської забудови, в тому числі і використовувати під будівництво житлового комплексу.
		Слід зазначити, що віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення.
		Земельний кодекс набув чинності 01.01.2002, в якому було вказано, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Тобто договір на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою було укладено ще до набрання чинності земельного кодексу.
		Рішенням Київської міської ради від 27.04.2000 № 110/831 «Про оформлення права користування земельними ділянками» вирішено, зокрема, оформити відповідачу право тимчасового довгострокового користування строком на 24 роки земельною ділянкою площею 1,92 га для обслуговування та експлуатації виробничої бази.
		За п. 12.1.3. зазначеного рішення, у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному нормативами забудови м. Києва.
		Пунктом 1.2. спірного договору передбачено, що земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування строком на 24 роки для обслуговування та експлуатації виробничої бази.
		Тобто, здійснення будівництва на земельній ділянці, за умови отримання відповідних вихідних даних від органу місцевої влади та дозволу, не може вважатися використанням не за цільовим призначенням.
		Згідно із ст. 19 Конституції України, Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Згідно із Стаття 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
		Власник порушеного права може скористатися не будь яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
		Аналогічний висновок наведено в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6 951 цс 16.
		Позивач просить повністю припинити право користування земельною ділянкою, що створює повну неможливість використання нерухомого майна розташованого на такій ділянці, його поліпшення, реконструкції.
		З врахуванням того, що відповідач здійснює діяльність на земельній ділянці на підставі дійсної дозвільної документації, яка видана відповідними компетентними державними органами, таке надмірне втручання у право власності відповідача суперечитиме критерію пропорційності в контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» повинні застосовуватися судами як джерело права.
		Європейським судом з прав людини (зокрема рішення у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, "Новоселецький проти України" від 11.03.2006, "Федоренко проти України" від 01.06.2006, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року тощо) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.
		Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
		Право користування до відповідача на земельну ділянку, на якій знаходяться об`єкти нерухомості, перейшло в силу прямого припису закону. Закон передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості. Такий перехід відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України.
		Наявне цільове призначення не забороняє здійснювати будівельні роботи на спірній земельній ділянці, відповідно до дозвільної документації отримано в порядку передбаченому законом.
		Згідно вимог ст.ст. 319, 328 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Статтею 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.     Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.     Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
		Стаття 120 Земельного кодексу України передбачає, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
		Таким чином, з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.
		Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		З огляду на встановлені обставини справи позивачем не надано доказів на підтвердження використання відповідачем земельною ділянки площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва не за цільовим призначенням.
		Згідно вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		З огляду на зазначене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні, тому в позові Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підрядне спеціалізоване ремонтно - будівельне управління №3 Київзеленбуд" про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва, укладений між позивачем та відповідачем, який зареєстрований у книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 04.04.2001 за №66-5-00053 та в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.09.2015 за №11440307; про припинення відповідачу права користування земельною ділянкою площею 1,9506 га (кадастровий номер 8000000000:66:134:0005), яка розташована по вул. Воскресенській, 2-а у Дніпровському районі м. Києва та про зобов`язання відповідача повернути позивачу вищевказану земельну ділянку, слід відмовити.
		Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
		Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		У позові відмовити.
		Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
		 
		Повне рішення складено 06.10.2021 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                           С.О.Чебикіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...