Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/23891/21 : Окремі процесуальні питання; Інші процесуальні питання.
Надіслано для оприлюднення: 04.10.2021. Зареєстровано: 07.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2021.
Дата набрання законної сили: 04.10.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
		про скасування заходів забезпечення  позову 
		 04 жовтня 2021 року                              м. Київ                                        № 640/23891/21 
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства «Київський електротранспортний завод» про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Київський електротранспортний завод» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними дій та анулювання дозволу, -
		ВСТАНОВИВ:
		В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство «Київський електротранспортний завод» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними дій та анулювання дозволу.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову, зупинено дію дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будівельних робіт №ІУ013210805771 від 11.08.2021 року, заборонено генеральному підряднику (підряднику) ТОВ «КАНБУД» здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці за кадастровим номером 8000000000:79:083:0001 (адреса: вул. Велика Васильківська, 143/2, у м.Києві).
		29 вересня 2021 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «Київський електротранспортний завод» про скасування заходів забезпечення позову обґрунтоване тим, що вжитті судом заходи забезпечення адміністративного позову є непропорційними щодо обмеження прав і свобод з огляду на легітимну мету, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. 
		З метою розгляду даної заяви у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), було призначено судове засідання на 04.10.2021 року.
		У судовому засіданні 04.10.2021 представники ПАТ «Київський електротранспортний завод» та Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтримали клопотання про скасування заходів забезпечення з викладених у ньому доводів та міркувань. Позивач та Державна архітектурно-будівельна інспекція до суду не з`явились про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. 
		Суд за згодою представників сторін, ухвалив продовжити розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку письмового провадження.
		Відповідно до частин першої-п`ятої статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржено. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
		Згідно з положеннями КАС України забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього та тимчасового судового захисту.
		Суд зазначає, що подаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказував про можливі порушення під час здійснення будівельних робіт та їх вчинення за відсутності правових підстав, вважав наявними обставини суспільної небезпечності здійснюваних будівельних робіт враховуючи безпосередню близькість з метрополітеном, житловими будинками та можливими просіданням грунту.
		В клопотанні ПрАТ «Київський електротранспортний завод» вказано на вжиття усіх необхідних заходів задля недопущення негативних наслідків від запланованого будівництва та отримання дозвільних документів у відповідності до встановленої законодавством процедури. 
		Замовник будівництва об`єкта вказує на те, що питання наявності наведених у позовній заяві порушень позивачем не підтверджено доказами, є такими що не відповідають дійсності, підлягають дослідженню та встановленню судом виключно під час вирішення справи по суті.
		Крім того, замовником будівництва отримано технічні умови КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» від 31.03.2020 року №324-08/209, висновок ДП «Проектний інститут «Укрметротунельпроект»» щодо розташування земельної ділянки поза межами технічної зони метрополітену 1 категорії від 06.07.2021 року №01-15/24, погодження від КП «Київметрополітен» від 08.07.2021 року №154-НГ, з метою обстеження прилеглих будинків, обстеження та моніторингу підпірної стіни укладено із ДП «Державний науково- дослідний інститут будівельних конструкцій» договори про науково-технічний супровід проектування та будівництва об`єкта, отримано висновки за результат досліджень, рекомендації яких враховуються під час виконання робіт на об`єкуті.
		Також, замовник будівництва вказує, що зупинення дії дозволу та заборона генеральному підряднику виконувати будівельні роботи на земельній ділянці до закінчення розгляду справи обмежує його право на здійснення господарської діяльності на орендованій земельній ділянці на невизначений термін.
		Крім цього, вказує на існування великої загрози понесення додаткових збитків у вигляді сплати орендної плати в подвійному розмірі, а як крайня міра - дострокового розірвання договору оренди за ініціативою Київської міської ради. Все це є реальним та невиправданим ризиком для замовника будівництва, оскільки умовами п. 4.13 договору оренди на земельну ділянку передбачено, якщо будівництво об`єкта не розпочато у термін, визначений п.п. 8.4. Договору, орендна плата встановлюється у подвійному розмірі, а Орендодавець згідно абз. 6 п.п. 11.4, п. 11 договору набуває право в односторонньому порядку ініціювати розірвання договору у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
		Враховуючи заходи вжитті задля забезпечення безпечності здійснення будівельних робіт та можливі негативні наслідки, що можуть настати, замовник будівництва, вважає вижиті судом заходи забезпечення позову не пропорційними їх меті та такими, що можуть завдати йому значної матеріальної шкоди. 
		Крім того, зазначає, що обов`язковою умовою надання судового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Такого правового висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 22.11.2018 року у справі № 826/14323/16.
		Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Згідно ст. 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
		При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
		У випадках, коли йдеться про обмеження тих чи інших прав і свобод, Європейський суд із прав людини, звертає увагу на низку критеріїв, яким повинні відповідати застосовані державою заходи щодо конкретних прав, а саме наявність правових підстав для обмеження прав і свобод, що передбачає можливість обмеження права виключно в порядку, встановленому чинним законодавством (законність); обумовленість обмеження легітимною метою; пропорційність вжитих державою заходів щодо обмеження прав і свобод з огляду на легітимну мету, яку держава намагалася досягти, запровадивши відповідне обмеження.
		Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, пересвідчився в тому, що існує реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясував обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. 
		При прийнятті такого рішення, суд також повинен врахувати співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи. Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини. Так, у справі «Мікалефф проти Мальти» суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.
		Враховуючи поданні заявником матеріали, висновки експертиз та інші докази, суд оцінюючи вжиті заходи забезпечення позову на предмет співмірності ймовірної шкоди позивачу чи ускладнень унаслідок не виконання ймовірного невиконання рішення суду, а також розміру шкоди яку обґрунтовує у своїй заві ПрАТ «Київський електротранспортний завод», суд вважає за недоцільне подальшу дію вжитих заходів забезпечення позову.
		А тому з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та скасування вжитих судом заходів забезпечення позову.
		Керуючись статтями 157, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		УХВАЛИВ:
		1. Задовольнити клопотання Приватного акціонерного товариства «Київський електротранспортний завод».
		2. Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 року у справі №640/23891/21.
		3. Копію ухвали направити учасникам справи.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені статями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України     в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
		 
		          Суддя                                                                                      В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...