Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 479/5/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 06.10.2021. Зареєстровано: 07.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2021.
Дата набрання законної сили: 30.09.2021
Номер судового провадження: 22-ц/812/1479/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		30.09.21
		22-ц/812/1479/21
		Провадження №22-ц/812/1479/21
		Провадження №22-ц/812/1679/21
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		30 вересня 2021 року м. Миколаїв
		 справа№ 479/5/21
		Миколаївський апеляційний суд у складі:
		головуючого Коломієць В.В.
		суддів Данилової О.О. ,Шаманської Н.О.,
		із секретарем судового засідання Колосовою О.М.,
		переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 доКривоозерського професійногоаграрного ліцеюпро скасуваннянаказу тастягнення невиплаченоїщорічної винагороди, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Кривоозерського професійного аграрного ліцею, на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області, ухвалене 14 червня 2021 року під головуванням судді Репушевської О.В., повний текст судового рішення складений 24 червня 2021 року,
		В С Т А Н О В И В:
		У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кривоозерського професійного аграрного ліцею (далі - Кривоозерський ПАЛ) про скасування наказу та стягнення невиплаченої щорічної винагороди.
		В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що 10 грудня 2020 року їй стало відомо про позбавлення її виплати щорічної винагороди у зв`язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності наказом № 203-к від 08.12.2020 року. Зі змісту цього наказу їй стало відомо, що її притягнуто «за порушення трудової дисципліни, що виявилось у невиконанні наказу директора від 02.11.2020 року №139-о «Про затвердження посадових інструкцій працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею». 
		Між тим, як вказала позивачка, про існування наказу директора від 02.11.2020 року №139-о їй стало відомо 13 листопада 2020 року - коли її та інших працівників було викликано до приймальної директора для надання пояснень щодо Наказу № 151-о від 12.11.2020 року «Про витребування пояснень з приводу порушення трудової дисципліни».
		Також ОСОБА_1 зазначала,02грудня 2020року відбулосязасідання Первинноїпрофспілкової організаціїпрацівників КривоозерськогоПАЛ (Протокол№4),на якомурозглядався листдиректора КривоозерськогоПАЛ ТкачІ.В.про наданнязгоди напритягнення позивачкита ще4-хчленів профспілкидо дисциплінарноївідповідальності.Оскільки листмістив суперечливідані тадиректор невказала вчому самевиявилося порушеннятрудової дисципліничленів профспілки,то булоприйнято рішеннязапросити директора ОСОБА_2 на засіданняпрофспілки,проте останняна засіданняне з`явилась.10грудня 2020року відбулосяповторне засіданнязборів профспілковогокомітету,де одноголоснобуло прийнятерішення згодина притягнення ОСОБА_1  до дисциплінарної відповідальності не надавати, але ще 08 грудня 2020 року директор Кривоозерського ПАЛ Ткач І.В. винесла їй догану, попри те, що строки розгляду профкомом її подання були не вичерпані.
		Посилаючись навикладене, ОСОБА_1 просила скасуватинаказ №203-квід 08.12.2020та стягнутиз Кривоозерського ПАЛ на її користь невиплачену щорічну винагороду за 2020 рік у розмірі одного посадового окладу.
		Представник відповідача - адвокат Філевський P.M. - просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю. Вказував, що 02 листопада 2020 року директором Кривоозерського ПАЛ Ткач І.В. було видано наказ №139-о, яким затвержено та введено в дію з 03 листопада 2020 року посадові інструкції для 43 категорій працівників, що працюють в Кривоозерському ПАЛ. Інспектору з кадрів ОСОБА_3 спільно з заступником з навчально-виробничої роботи ОСОБА_4 було доручено довести до відома працівників ліцею, під розписку, зміст посадових інструкцій та тримати на контролі їх виконання. Проте, позивачка відмовилась під розпис знайомитися із новою посадовою інструкцією, тобто свідомо допустила порушення трудової дисципліни. Представником відповідача зазначено, що рішення профспілкового комітету Первинної профспілкової організації працівників Кривоозерського ПАЛ про відмову у наданні згоди на притягненя до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 є необґрунтованим, надуманим, упередженим, без посилань на відповідні норми права. Також представник відповідача просив відмовити у задоволенні вимоги позивача про стягнення на її користь щорічної винагороди як педагогічного працівника, оскільки вказана винагорода не була їй нарахована, тому у позивача відсутні будь-які підстави вимагати її виплати. 
		Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2021 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора Кривоозерського ПАЛ Ткач І.В. №203-К від 08 грудня 2020 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 . В задоволенні позовної вимоги про стягнення невиплаченої щорічної винагороди  відмовлено. Стягнуто з Кривоозерського професійного аграрного ліцею на користь ОСОБА_1 908 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кривоозерського професійного аграрного ліцею витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5250 грн.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що при ухваленні рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення невиплаченої щорічної винагороди були порушені і неправильно застосовані ст. 97 КЗпП України, ст. 1, 2, 15 Закону України «Про оплату праці», ст. 43 Конституції України та не була врахована правова позиція Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі № 174/780/16-ц. Також, на думку апелянта, рішення суду в частині відмови у задоволенні заяви представника позивача про стягнення у повному обсязі витрат на правничу допомогу не відповідає вимогам процесуального закону, оскількі суд не мав права з власної ініціативи зменшувати розмір заявлених стороною судових витрат. Крім того апелянт не погоджується з висновком суду в частині стягнення з неї на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неправильне застосування судом ст. 12, 83, 137 ЦПК України, не врахованння правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18. 
		Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила скасувати рішення в частині відмови у стягненні на її користь щорічної винагороди, а також судових витрат у повному обсязі, а також в частині стягнення з неї судових витрат на користь відповідача, та постановити в цій частині нове судове рішення  про задоволення позову в повному обсязі і стягнення на її користь судових витрат в розмірі 17000 грн., а в частині стягнення з неї судових витрат на користь Кривоозерського ПАЛ  відмовити.
		У відзиві на апеляційну скаргу Кривоозерський професійний аграрний ліцей просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . 
		Щодо незгоди позивачки з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення щорічної грошової винагороди відповідач зазначав, що позивач намагається пов`язати невиплату щорічної винагороди виключно з притягненням до дисциплінарної відповідальності, не довівши суду наявності інших обов`язкових складових для її виплати, а саме сумлінної праці протягом усього 2020 року, зразкового виконання службових обов`язків, умов досягнення педагогічним працівником успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні протягом усього 2020 року, відсутністю порушень виконавчої дисципліни. Щодо незгоди позивачки з рішенням суду в частині розподілу судових витрат, то на думку відповідача, такі доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі. 
		Кривоозерський професійний аграрний ліцей також подав апеляційну скаргу на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2021 року, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог, та ухвалити в цій частині нове рішення, про відмову у задоволенні позову. 
		Апелянт зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що у позивача не було відібрано пояснень, та не було ознайомлено з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, оскільки такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи, також не погоджуються з висновком суду, що ними не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок. Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи не застосував норми ст. 139, 147-149 КЗпП України до вказаних правовідносин, не надав мотивованої оцінки жодному з аргументів відповідача, фактично звільнивши від доказування позивача щодо обставин, що підлягають доказуванню у межах предмета спору.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила залишити апеляційну скаргу Кривоозерського професійного аграрного ліцею без задоволення, вважає правову позицію відповідача про те, що суд першої інстанції неправильно і незаконно скасував наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності перекрученою і надуманою, заснованою на неправдивій інформації та такою, що суперечить матеріалам справи.
		В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції  ОСОБА_1 та її представник - адвокат Тарасенко В.Ю.- підтримали доводи і вимоги апеляційної скарги позивачки, в задоволенні апеляційної скарги Кривоозерського професійного аграрного ліцею просили відмовити.
		Представник відповідача  адвокат Філевський Р.М.  підтримав апеляційну скаргу Кривоозерського професійного аграрного ліцею та просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Кривоозерського ПАЛ не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково виходячи з наступного.
		Так, статтею 139КЗпП України передбачений обов`язок працівників працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Статтею 140КЗпП України визначено,що трудовадисципліна напідприємствах,в установах,організаціях забезпечуєтьсястворенням необхіднихорганізаційних таекономічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
		Відповідно дост.147КЗпП Українипідставою дляпритягнення працівникадо дисциплінарноївідповідальності єпорушення трудовоїдисципліни. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
		Згідно з частинами 1, 2 ст. 147-1КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.
		Статтею 148КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
		Статтею 149КЗпП України визначено,що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		Наказ пропритягнення працівникадо дисциплінарноївідповідальності повинненмістити чітко сформульоване порушення трудової дисципліни, яке стало підставою для застосування дисциплінарного стягнення. 
		Згідно з частиною другою статті 252КЗпП України зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
		Аналогічний припис містить ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з Кривоозерським ПАЛ, на даний час працюючи на посаді майстра виробничого навчання ПАЛ.
		Рішенням зборів профспілкового комітету Первинної профспілкової організації працівників Кривоозерського ПАЛ № 6 від 25 вересня 2021 року позивачку було обрано до складу профкому та покладено на неї обов`язки по роботі з громадськістю, станом на 01 листопада 2020 року ОСОБА_1 продовжує перебувати у складі виборного органу Первинної профспілкової організації працівників Кривоозерського ПАЛ (т. 1 а.с.194, 197).
		08 грудня 2020 року наказом №203-к директора Кривоозерського професійного аграрного ліцею «Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » за порушення трудової дисципліни, що виявилося у невиконанні наказу директора від 02 листопада 2020 року №139-о "Про затвердження посадових інструкцій працівників Кривоозерського професійного аграрного ліцею" застосовано до майстра виробничого навчання ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення  догану (т. 1 а.с. 4).
		Отже, як вбачається зі змісту оскаржуваного позивачкою наказу, підставою для застосування до неї дисциплінарного стягнення зазначено саме невиконання наказу директора від 02 листопада 2020 року №139-о. 
		Між тим, наказом директора Кривоозерського ПАЛ ОСОБА_2 від 02 листопада 2020 року за №139-о "Про затвердження посадових інструкцій працівників Кривоозерського ПАЛ", затверджено та введено в дію з 03 листопада 2020 року посадові інструкції працівників Кривозерського ПАЛ. Інспектора з кадрів ОСОБА_3 спільно з заступником з навчально-виробничої роботи ОСОБА_4 зобов`язано довести до відома працівників ліцею під розписку зміст посадових інструкцій та тримати на контролі виконання посадових інструкцій. Контроль за виконанням цього наказу покладено заступником з навчально-виробничої роботи ОСОБА_4 (т. 1 а.с.142).
		З огляду на викладене, наказом директора від 02 листопада 2020 року №139-о на ОСОБА_1 жодних обов`язків не покладено, а тому не можна вважати законним застосування до неї заходу дисциплінарного стягнення за невиконання вказаного наказу.
		З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що фактично підставою для оголошення ОСОБА_1 догани наказом від 08 грудня 2020 року №203-к є її відмова ознайомитись під розпис з новою посадовою інструкцією, яку позивачка обґрунтовує своєю незгодою з деякими положеннями цієї посадової інструкції.
		Так, 12 листопада 2020 року директором Кривоозерського ПАЛ видано наказ №151-о "Про витребування пояснень з приводу порушення трудової дисципліни», яким запропоновано ряду працівників, в т.ч. майстру виробничого навчання ОСОБА_1 протягом двох днів з дати ознайомлення з цим наказом (оголошення цього наказу) надати письмові пояснення на ім`я директора Кривоозерського професійного аграрного ліцею з приводу відмови від отримання та ознайомлення з посадовою інструкцією на займаній ними посаді, затверджених наказом від 02 листопада 2020 року №139-о" (т. 1 а.с.146).
		13 листопада 2020 року ОСОБА_1 були надані письмові пояснення на наказ №151-о від 12 листопада 2020 року, у яких вона зазначила, що з новою посадовою інструкцією її не знайомили, вона не згодна з нею, а тому буде працювати за посадовою інструкцією 2016 року (т. 1 а.с.148).
		За такого, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, за яке до неї було застосовано дисциплінарне стягнення оскаржуваним наказом. 
		Викладене свідчить про те, що працедавець - Кривоозерський професійний аграрний ліцей при застосуванні до позивачки дисциплінарного стягнення не дотримався вимог ст. 147 КзПП.
		Також судом першої інстанції правильно враховано, що при прийнятті спірного наказу всупереч вимогам статті 252КЗпП України та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» директором Кривоозерського ПАЛ не було отримано згоди первинної профспілкової організації на притягнення ОСОБА_1 , яка є членом виборного профспілкового органу, до дисциплінарної відповідальності.
		Так, з матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2020 року Первинною профспілковою організацією працівників Кривоозерського ПАЛ було отримано звернення директора Кривоозерського ПАЛ про надання згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності з приводу порушення трудової дисципліни п`ятьох працівників, в т.ч. позивачки (т. 1 а.с. 5, 6).
		01 та 02 грудня 2020 року голова Первинної профспілкової організаціі працівників Кривоозерського ПАЛ неодноразово зверталася з письмовими запрошеннями до директора Ліцею на засідання профкому для отримання роз`яснень щодо її звернення про надання згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників. Судом було встановлено, що спільного з директором ПАЛ та профкомом Первинної профспілкової організації працівників Кривоозерського ПАЛ засідання не відбулося.
		При цьому до видання оскаржуваного наказу рішення щодо надання згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності Первинною профспілковою організацією працівників Кривоозерського ПАЛ ще не було прийнято.
		Згідно протоколу №5 зборів профспілкового комітету ППОП Кривоозерського ПАЛ від 10 грудня 2020 року вирішено згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності майстра виробничого навчання ОСОБА_1 не надавати. Обґрунтовуючи таке рішення профспілкова організація посилалась на те, що застосування дисциплінарного стягнення буде суперечити вимогам ст. 21, 29, 147-149 КЗпП, Правилам внутрішнього трудового розпорядку Кривоозерського ПА, пунктам 2.1.12-2.1.13, 9.1.1.-9.1.2., .1.5., 9.1.7 і 9.1.8. Колективного договору та ст. 38, 41 Закону України«Про професійніспілки» (т. 1 а.с.11-13). 
		За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани з порушенням чинного законодавства про працю та порядку застосування дисциплінарних стягнень, а тому судом вірно ухвалено рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 про скасування спірного наказу №203-к від 08 грудня 2020 року.
		Аргументи, викладені в апеляційній скарзі Кривоозерського ПАЛ, не свідчать про законність вказаного наказу з огляду на зазначені у ньому підстави для застосування дисциплінарного стягнення.
		Отже, апеляційну скаргу Кривоозерського ПАЛ слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення в зазначеній частині  без змін.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення невиплаченої щорічної винагороди як педагогічному працівнику за 2020 рік у розмірі одного посадового окладу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 в своєму позові не порушує питання щодо визнання протиправним та скасування наказу директора ПАЛ №207-К від 10 грудня 2020 року про позбавлення її щорічної грошової винагороди.
		Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком.
		Так, відповідно до частини першої статті 1Закону України"Прооплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		За змістом частини другої статті 2 цього Закону, у структурі заробітної плати передбачена додаткова заробітна плата, яка є винагородою за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість i за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні i компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань i функцій.
		Положеннями Закону України"Проосвіту" та іншими нормативно-правовими актами визначаються права, обов`язки та соціальні гарантії працівників.
		Згідно положень ст.57Закону України"Проосвіту" держава забезпечує виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків.
		Умови оплати щорічної винагороди педагогічним працівникам регулюються Порядком надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної форми власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків, затвердженим постановою КабінетуМіністрів України№898від 05червня 2000 року.
		Відповідно до пунктів 2-5 цього Порядку, щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам надається за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків за умови досягнення ними успіхів у вихованні дітей, навчанні, вихованні, професійній підготовці учнівської та студентської молоді, методичному забезпеченні, відсутність порушень виконавчої і трудової дисципліни та здійснюється в межах загальних коштів, передбачених кошторисом навчального закладу чи методичної установи на оплату праці.
		Щорічна грошова винагорода за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язків надається відповідно до положення, яке затверджується керівником навчального закладу чи методичної установи за погодженням з профспілковим комітетом і може включати в себе додаткові критерії, крім визначених у пункті 2 цього Порядку, з урахуванням специфіки навчального закладу чи методичної установи.
		Щорічна грошова винагорода педагогічним працівникам видається на підставі наказу керівника навчального закладу чи методичної установи, а керівникам - за наказом вищестоящої організації. Щорічна грошова винагорода керівникам навчальних закладів чи методичних установ, які працюють на умовах контракту, надається незалежно від умов, визначених у контракті.
		Судом встановлено, що наказом директора Кривоозерського ПАЛ за №207-к від 10 грудня 2020 року "Про виплату щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам Кривоозерського професійного аграрного ліцею за 2020 рік" (т. 1 а.с.17). відповідно до Порядку надання щорічної грошової винагороди педагогічним працівникам навчальних закладів державної та комунальної власності за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов`язку, Колективного договору між адміністрацією Кривоозерського професійного аграрного ліцею і профспілковим комітетом на 2018-2023 роки, враховуючи накази директора від 08 грудня 2020 року №201-к, 202-к, 203-к, 204-к, протокол засідання СПО від 09 грудня 2020 №3, прийнято рішення про виплату педагогічним працівникам Кривоозерського ПАЛ щорічної грошової винагороди за зразкове виконання службових обов`язків у 2020 році у розмірі одного посадового окладу.
		Підпунктом 3 пункту 2 вказаного наказу позивачку ОСОБА_1 позбавлено щорічної грошової винагороди. При цьому підставою для цього зазначено саме наказ директора Кривоозерського професійного аграрного ліцею №203-к від 08 грудня 2020 року "Про застосування заходу дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ». 
		Отже, встановлена судом незаконність наказу директора Кривоозерського ПАЛ №203-к від 08 грудня 2020 року тягне за собою поновлення порушених прав працівника на отримання щорічної грошової винагороди. 
		Частиною 1 статті 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		З оглядуна вищевикладене,колегія суддівдійшла висновкупро обґрунтованістьвимог ОСОБА_1 щодо стягненняз Кривоозерського ПАЛ на її користь невиплаченої щорічної винагороди за 2020 рік у розмірі одного посадового окладу, та наявність підстав для їх задоволення.
		Згідно довідки Кривоозерського ПАЛ від 25.01.2021р. за № 33 станом на 01.12.2020 року розмір посадового окладу ОСОБА_1 складав 5923 грн 50 коп.
		За такого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні щорічної винагороди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення  про стягнення з Кривоозерського професійного аграрного ліцею на користь  ОСОБА_1 щорічної винагороди за 2020 рік у розмірі 5923грн. 50коп. 
		Разом із тим колегія суддів вважає, що при визначенні розміру відшкодування позивачці витрат на правничу допомогу суд першої інстанції правильно виходив з того, що їх розмір має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони та врахував критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. 
		Так, відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). 
		ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Саме такі правові висновки містить постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
		За такого суд прийшов обґрунтованого висновку, що зазначена сума витрат на професійну (правничу) допомогу в розмірі 17 000 гривень є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, а тому з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог стягнув з відповідача на користь позивачки витрати по оплаті правової (правничої) допомоги в сумі 5000 грн.
		Між тим, відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Таким чином,враховуючи вищевикладенета приписич.1і п.1ч.2ст.141ЦПК України,приймаючи доуваги,що позов ОСОБА_1 задоволено уповному обсязі, а тому відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених відповідачем, рішення суду в частині розподілу між сторонами судових витрат слід змінити.
		Отже з Кривоозерського ПАЛ на користь  ОСОБА_1 підлягає стягненню відшкодування судового збору, сплаченого за позовну заяву та апеляційну скаргу, в сумі 2270 грн 00коп. (908 грн + 1362 грн) та витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді першої інстанції, в розмірі 7000 грн. 
		При визначенні розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з критеріїв реальності витрат на правничу допомогу, розумності їхнього розміру та приймає до уваги конкретні обставини справи.
		Отже апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 381, 382 ЦПК України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Кривоозерського професійногоаграрного ліцею залишити без задоволення.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 14 червня 2021 року в частині відмови у стягненні щорічної винагороди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
		Стягнути з Кривоозерського професійного аграрного ліцею на користь  ОСОБА_1 щорічну винагороду за 2020 рік у розмірі 5923грн. 50коп. 
		Рішення суду в частині розподілу між сторонами судових витрат змінити.
		Стягнути з Кривоозерського професійного аграрного ліцею на користь  ОСОБА_1 відшкодування судового збору в сумі 2270 грн 00коп. та витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді першої інстанції, в розмірі 7000 грн. 
		Рішення судув частині визнання незаконним та скасування наказу -залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Головуючий  В.В. Коломієць
		 
		Судді: О.О. Данилова 
		 
		Н.О. Шаманська
		 
		 
		 
		Повний текст судового рішення складено 06 жовтня 2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...