Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 452/213/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2021.
Дата набрання законної сили: 29.09.2021
Номер судового провадження: 61-11563ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова  
		Іменем  України
		29 вересня 2021 року
		м. Київ
		справа № 452/213/19
		провадження № 61-11563св21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Висоцької В. С.,
		суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Петрова Є. В., Ткачука О. С. (суддя-доповідач), 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_2 , про звільнення майна з-під арешту, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи» на ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 червня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Копняк С. М.,                         Бойко С. М., Ніткевича А. В., 
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк»), третя особа - ОСОБА_2 , у якому просив зняти обтяження - заставу рухомого майна, заборону відчужувати автомобіль марки ВМW, модель 530D, 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , що належить йому на праві власності. 
		Позов обґрунтований тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 13 лютого 2017 року, укладеного з продавцем ОСОБА_3 , він у останнього придбав вищезазначений автомобіль. З часу набуття транспортного засобу у власність він відкрито користувався ним і йому не було відомо про те, що 19 березня 2014 року на цей автомобіль було накладено обтяження за № 14249030, застава, заборона відчуження, реєстратором - Хмельницькою філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі договору застави від 05 вересня 2007 року, де обтяжувачем є АТ «Укрсоцбанк», а боржником - ОСОБА_2 . 
		Дізнавшись про це, він звернувся до відповідача із заявою про зняття обтяження на транспортний засіб, однак АТ «Укрсоцбанк» у відповідь повідомив йому про необхідність подання документів, що підтверджують виникнення у нього права власності на автомобіль. 
		Після подачі правовстановлюючих документів на транспортний засіб, відповідач повідомив листом про те, що відхиляє його вимогу про припинення обтяження на автомобіль, оскільки транспортний засіб перебуває у заставі банку з метою забезпечення виконання зобов`язання за чинним кредитним договором і ним не надавалася згода на його відчуження.
		Позивач зазначав, що право власності на вказаний автомобіль ним було набуто правомірно, у спосіб, визначений законом, і він є добросовісним власником майна, яке було придбане за плату. При цьому він не є боржником за зобов`язанням, на забезпечення виконання якого накладено обтяження, а тому дія обтяження на його автомобіль є протиправною і такою, що порушує його право власності на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном. 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області 
		від 27 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. 
		Знято обтяження - заставу рухомого майна, заборону відчужувати автомобіль марки ВМW, модель 530D, 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладену                 19 березня 2014 року.
		Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції з посиланням на положення статей 319, 321 ЦК України, дійшов висновку про підставність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо зняття арешту з належного йому на праві власності майна (автомобіля). 
		 
		Оскарження рішення суду першої інстанції
		Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, у березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи» (далі - ТОВ «Генезис фінансової свободи»), яке не було залучено до складу учасників цієї справи, подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2019 року та ухвалити нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до договору відступлення права вимоги від 26 грудня 2016 року, укладеного між  АТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», останнє набуло статусу заставодержателя за договором від 05 вересня 2007 року, укладеним між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 . Станом на момент ухвалення рішення судом першої інстанції відомості про зміну заставодержателя були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, проте суд першої інстанції не прийняв це до уваги.  
		За договором факторингу від 10 лютого 2020 року ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило, а ТОВ «Генезис фінансової свободи» набуло усіх прав та обов`язків кредитора за рядом кредитних угод, в тому числі за кредитним договором від 05 вересня 2007 року, укладеним між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , а також прав по всім договорам забезпечення, що укладено на виконання кредитного договору.
		13 лютого 2020 року ТОВ «Кредитні ініціативи» уклало з ТОВ «Генезис фінансової свободи» договір передачі (відступлення) прав за договорами іпотеки, застави та поруки, в тому числі за договором застави від 05 вересня 2007 року. 
		Таким чином, відповідно до цього договору вони набули право заставодержателя за договором застави від 05 вересня 2007 року, укладеним між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 .  Відомості про це були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. 
		ТОВ «Генезис фінансової свободи», вважаючи себе правонаступником  ТОВ «Кредитні ініціативи», посилалося на те, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі діючого на момент ухвалення рішення заставодержателя - ТОВ «Кредитні ініціативи» та за його відсутності вирішив питання по суті спору, яке впливає на права та обов`язки останнього.  
		Короткий зміст ухвали апеляційного суду 
		Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 червня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Генезис фінансової свободи» на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2019 року у вказаній справі закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, у зв`язку з тим, що питання про права та обов`язки ТОВ «Генезис фінансової свободи» зазначеним рішенням суду першої інстанції не вирішувалися.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Генезис фінансової свободи», у якій воно ставить питання про скасування ухвали Львівського апеляційного суду від 03 червня 2021 року та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. 
		Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Доводи інших учасників справи
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Рух справи у суді касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		23 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Фактичні обставини справи та висновки, яких дійшов апеляційний суд
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Знято обтяження - заставу рухомого майна, заборону відчужувати автомобіль марки ВМW, модель 530D, номер кузова НОМЕР_2 , 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладену 19 березня 2014 року реєстратором - Хмельницькою філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі договору застави від 05  вересня 2007 року, укладеного між АТ «Укрсоцбанк» (обтяжувач) та ОСОБА_2 (боржник).
		Сторонами у цьому спорі були ОСОБА_1 (позивач),  АТ «Укрсоцбанк» (відповідач), ОСОБА_2 (третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору), а предметом позову була вимога про звільнення майна з-під арешту, який накладено у зв`язку з передачею майна (автомобіля) в заставу третьою особою ОСОБА_2 відповідачу.
		Відповідно до договору факторингу від 10 лютого 2020 року                                       ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило, а ТОВ «Генезис фінансової свободи» набуло усіх прав та обов`язків кредитора за рядом кредитних угод, в тому числі за кредитним договором від 05 вересня 2007 року, укладеним між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , а також прав по всім договорам забезпечення, що укладено на виконання кредитного договору.
		13 лютого 2020 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «Генезис фінансової свободи» укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, застави та поруки, відповідно до якого ТОВ «Генезис фінансової свободи» набуло усіх прав заставодержателя за договором застави від 05 вересня 2007 року.
		Встановивши вищезазначені обставини у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що особа, яка подала апеляційну скаргу - ТОВ «Генезис фінансової свободи» набула права та обов`язки у відповідних правовідносинах сторін цього спору, починаючи з лютого 2020 року.                             Із заявою про процесуальне правонаступництво у зазначеній справі, ТОВ «Генезис фінансової свободи» не зверталося.
		 
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими зокрема є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11?рп/2007 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 383 Кримінально-процесуального кодексу України зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
		Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини та громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано положеннями глав                   1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
		Згідно зі статтею 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб.
		Тобто особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права і обов`язки цих осіб.
		При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
		Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод  положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги. 
		Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15 травня 2020 року у справі № 904/897/19.
		Згідно із частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статті 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно зі статтею 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Аналогічні положення містяться у статті 1 Закону України «Про заставу». 
		Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
		Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
		Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.
		З матеріалів справи вбачається, що рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2019 року знято обтяження - заставу рухомого майна, заборону відчужувати автомобіль марки ВМW, модель 530D, номер кузова НОМЕР_2 , 2007 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладену 19 березня 2014 року реєстратором - Хмельницькою філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі договору застави від 05  вересня 2007 року, укладеного між АТ «Укрсоцбанк» (обтяжувач) та ОСОБА_2 (боржник).
		ТОВ «Генезис фінансової свободи», оскаржуючи це рішення суду в апеляційному порядку, в поданій апеляційній скарзі звертало увагу суду апеляційної інстанції на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права при розгляді цієї справи, зокрема, що згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 25 серпня 2020 року за № 67687864 на час ухвалення оскаржуваного судового рішення - 27 березня 2019 року обтяжувачем за договором застави від 05 вересня 2007 року було не АТ «Укрсоцбанк», а ТОВ «Кредитні ініціативи», яке набуло це право на підставі договору відступлення прав вимоги від 26 грудня 2016 року (а. с. 67, 68-72).
		У зв`язку з цим заявник просив суд апеляційної інстанції переглянути справу за наявності цих обставин та наданим на їх підтвердження доказам відповідно до вимог статті 367 ЦПК України. Також до апеляційної скарги ТОВ «Генезис фінансової свободи» додало договір факторингу  від 10 лютого 2020 року та договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 13 лютого 2020 року, а також витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 25 серпня 2020 року, в якому міститься інформація  про зміну обтяжувача майна (об`єкта обтяження) - автомобіля марки ВМW, модель 530D, номер кузова НОМЕР_2 , 2007 року випуску, з ТОВ «Кредитні ініціативи», на ТОВ «Генезис фінансової свободи» (а. с. 76, 77-79, 82-84). 
		Апеляційний суд замість надання належної оцінки доводам скаржника та доказам на їх підтвердження, з формальних причин постановив ухвалу про закриття провадження у справі.
		Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, оскільки за змістом статті 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. 
		Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб.
		Указаним рішенням суду першої інстанції, на думку колегії суддів, обмежуються у даному випадку права заставодержателя ТОВ «Генезис фінансової свободи», який набув це право на законних підставах, на підтвердження чого надав відповідні докази. 
		Висновки апеляційного суду про те, що ТОВ «Генезис фінансової свободи» не подало заяви про заміну його правонаступником ТОВ «Кредитні ініціативи», також не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки стаття 55 ЦПК України, яка передбачає процедуру процесуального правонаступництва, не вимагає подачі такої заяви.
		За викладених обставин і з огляду на положення статті 411 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 червня 2021 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та постановлена з порушення норм процесуального права, що відповідно до частини четвертої статті 406, частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями 400, 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Генезис фінансової свободи» задовольнити.
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 червня 2021 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                    В. С. Висоцька
		Судді                                                                                               А. І. Грушицький
		А. А. Калараш
		Є. В. Петров
		                                                                                                            О. С. Ткачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...