Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 521/21655/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2021.
Дата набрання законної сили: 06.10.2021
Номер судового провадження: 61-5847ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		06 жовтня 2021 року
		м. Київ
		справа № 521/21655/19
		провадження № 61-5847св21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., 
		Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -  ОСОБА_2 ,
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чумаченко Святослав Олександрович, на рішення Малиновського районного суду 
		м. Одеси, у складі судді Мурзенка М. В., від 03 серпня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: 
		Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М., від 23 лютого 
		2021 року,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з січня 2017 року по 06 червня 2018 року, визнання майна у вигляді грошових коштів в сумі 20 978,11 доларів США спільною сумісною власністю, поділ спільного майна шляхом стягнення на її користь 10 489,05 доларів США.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з січня 2017 року по 
		06 червня 2018 року вона зі своїм сином від попереднього шлюбу - ОСОБА_3 , 2012 року народження, проживала однією сім`єю з відповідачем 
		ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони вели спільне господарство, спільно відпочивали та подорожували, відвідували рідних та друзів, мали взаємні права та обов`язки. 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька, ОСОБА_4 , а 06 червня 2018 року між ними зареєстровано шлюб, який рішенням суду 
		від 09 липня 2019 розірвано.
		Позивачка вказувала, що за час спільного проживання без реєстрації шлюбу на ім`я відповідача у банківській установі АТ «Південний» було відкрито вкладний (депозитний) рахунок з укладенням депозитного договору 
		від 03 грудня 2018 року № 485444/2005 на суму 53 669,69 доларів США. Вказані грошові кошти, на думку позивача, складаються у тому числі з грошових коштів, отриманих відповідачем в період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в якості зарплати моряка від іноземної компанії Nan Lian Ship Management LLC за наступними транзакціями: 
		13 жовтня 2017 року - 5 969,10 доларів США; 09 листопада 2017 року - 7 548,20 доларів США, 12 грудня 2017 року - 7 460,81 доларів США. 
		Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивача та відповідача ОСОБА_2 в період з січня 2017 року по 06 червня 
		2018 року; визнати спільним сумісним майном сторін грошові кошти в сумі 20 978,11 доларів США, що були розміщені на ім`я ОСОБА_2 на рахунку у ПАТ АБ «Південний» в якості внеску (депозиту); в порядку поділу спільного майна стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 
		10 489,05 доларів США, що станом на 27 грудня 2019 року, згідно офіційного курсу Національного банку України, було еквівалентно 244 290,09 грн.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено факт проживання однією сім`єю з відповідачем без реєстрації шлюбу у період з січня 2017 року по 06 червня 2018 року, ведення в зазначений період спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя, набуття майна, тощо.
		При цьому, факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святах, проведення часу за місцем проживання відповідача, керування транспортним засобом позивача, перебування дитини позивачки на обліку в закладах охорони здоров`я та відвідування закладів освіти, що географічно є наближеними до місця проживання відповідача, самі по собі, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чумаченка С. О. залишено без задоволення, рішення Малиновського районного суду 
		м. Одеси від 03 серпня 2020 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, врахувавши при цьому, що жоден із свідків, на показання яких посилається ОСОБА_1 , не підтвердив, що сторони проживали однією сім`єю з січня 2017 року та вели спільне господарство.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		05 квітня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чумаченко С. О. подав касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду 
		від 23 лютого 2021 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду 
		від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Крім того, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) щодо питання застосування норм права у правовідносинах коли чоловік є моряком та особливості професії унеможливлюють фактичне спільне проживання чоловіка та жінки.
		Вказує, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували докази, які підтверджують ведення сторонами спільного господарства, спільного бюджету, витрат і ряду інших ознак, притаманних для сім`ї, зокрема, відповідь Департаменту патрульної поліції УПП в Одеській області, яка свідчить про спільне користування майном. Проживання ОСОБА_1 з січня 2017 року із сином в будинку відповідача є підтвердженням спільного побуту сторін, ведення спільного господарства. Вважає, що особливості професії відповідача передбачають тривалу відсутність вдома протягом року, проте такі обставини не можуть свідчити про відсутність сімейних стосунків, адже вони можуть зберігатися і під час роздільного проживання.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У травні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив   ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність доказів на підтвердження факту проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період із січня 2017 року по 06 червня 
		2018 року, ведення в зазначений період спільного господарства, наявність спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків подружжя.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		ОСОБА_1 та    ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі 
		із 06 червня 2018 року та є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 09 липня 2019 року шлюб між сторонами розірвано.
		У період з січня 2017 року по червень 2018 року відповідач регулярно за характером роботи виїжджав за межі України, оскільки є моряком, а позивачка часто виїжджала до Лиманського району Одеської області.
		Згідно листа Департаменту патрульної поліції УПП в Одеській області 
		16 лютого 2018 року у м. Одесі за участі автомобіля Volkswagen Caddy, що належить    ОСОБА_2 , під керуванням  ОСОБА_1 , та автомобілем Nissan Qashqai, під керуванням  ОСОБА_5 , сталася дорожньо-транспортна пригода.
		Згідно відповіді Комунального некомерційного підприємства «Дитяча міська поліклініка № 5» Одеської міської ради ОСОБА_3 , 2012 року народження, знаходиться на обліку з 21 грудня 2017 року. За медичною допомогою зверталась мати дитини -    ОСОБА_1 , яка уклала декларацію про медичне обслуговування дитини 26 серпня 2018 року. Останнє звернення до лікаря-педіатра - 25 жовтня 2019 року.
		З відповіді Одеської загальноосвітньої шкоди № 8 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради від 03 лютого 2020 року № 1-12/91 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зарахований до першого класу 19 серпня 2018 року.
		Позиція Верховного Суду
		Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
		Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
		Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
		Відповідно до статті 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
		Обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
		Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
		Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
		Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.
		Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.
		Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.
		Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.
		Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
		Вирішуючи спір у розглядуваній справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно застосував наведені вище норми матеріального права, дав належну оцінку підставам заявленого позову та зібраним у справі доказам, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін, дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність факту спільного проживання однією сім`єю сторін без реєстрації шлюбу з січня 2017 року по 06 червня 2018 року та з цих підстав правильно відмовив у позові.
		З урахуванням обставин встановлених у розглядуваній справі, висновки судів попередніх інстанцій в оскаржених судових рішеннях не суперечать висновкам викладеним у постанові Верховного Суду від 27 березня 
		2019 року у справі № 354/693/17-ц, на яку посилалась заявник в касаційній скарзі.
		При цьому питання встановлення факту спільного проживання однією сім`єю вирішується у кожному конкретному випадку, з урахуванням встановлених обставин справи та поданих сторонами доказів.
		У справі, яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено всі фактичні обставини справи, враховано показання свідків, письмові докази та надано належну оцінку доводам сторін.
		Реєстрація місця проживання жінки та чоловіка за однією адресою не є 
		обов`язковою ознакою наявності фактичного шлюбу.
		Очевидно, що професія моряка та пов`язані із нею особливості роботи (тривала відсутність за місцем проживання, виїзди за межі України тощо) 
		не виключає можливості перебування такої особи у фактичних шлюбних відносинах і не може сама по собі бути підставою для відмови у позові, однак встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, незалежно від професій сторін, вимагає надання позивачем належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги.
		За відсутності правових підстав для задоволення вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з січня 2017 року по 06 червня 2018 року, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 74 СК України, вважати спірне майно (грошові кошти) таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам та їх поділу.
		Доводи касаційної скарги, які за своїм змістом зводяться до незгоди заявника з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою зібраним у справі доказам та встановлених на їх підставі обставин, підлягають відхиленню з огляду на визначені статтею 400 ЦПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з`ясуванням судами обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків судів обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		Колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чумаченко Святослав Олександрович, залишити без задоволення.
		Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий Судді:  Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...