Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/17512/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2021. Зареєстровано: 08.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2021.

Номер судового провадження: 2/761/619/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/17512/19
		Провадження № 2/761/619/2021
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		       15 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		 
		головуючого судді:                Волошина В. О.
		при секретарі:                        Колзаковій К.А.
		за участі:
		представника позивача:        Назарова С.А.,
		представника відповідача:        Орлова О.О.
		 
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» про зобов`язання вчинити дії.
		в с т а н о в и в :
		 
		В квітні 2019р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом до відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», в якому просила суд:
		- здійснити по квартирі АДРЕСА_1 помісячний перерахунок за період з 15 лютого 2007р. по 30 квітня 2015р. за послуги утримання будинку і прибудинкової території, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації №748 від 19 травня 2000р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві»; 
		- здійснити по цій квартирі перерахунок за період з 15 лютого 2007р. по 30 червня 2014р. за послуги централізованого опалення, централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації №1907 від 14 жовтня 2003р., яким внесені зміни і доповнення до розпорядження Київської міської державної адміністрації №1245 від 20 червня 2002р. «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення»; 
		- надати примірник помісячного перерахунку за комунальні послуги утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення, централізованого постачання холодної води і водовідведення з довідкою про відсутність заборгованості за ці послуги станом на 01 липня 2014р., з урахуванням проведених перерахунків.
		Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що їй, як власнику вищезазначеної квартири, неправильно нараховувалася оплата комунальних платежів відповідачем, оскільки, починаючи з 01 грудня 2006р., нараховувались завищені суми оплати за житлово-комунальні послуги, які не відповідають чинним нормативно-правовим актам, що встановлені уповноваженим на це органом влади. А тому має бути здійснено перерахунок оплати за житлово-комунальні послуги на підставі останніх чинних тарифів, які були встановлені до 01 грудня 2006р. та затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (далі по тексту - КМДА) №748 від 19 травня 2000р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві» і № 197 від 14 жовтня 2003р., яким внесені зміни і доповнення від 20 червня 2002р. №1245 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення».
		Як зазначено у позові, позивачка зверталася до Шевченківської РДА в м. Києві з інформаційним запитом з метою з`ясування питання, а саме: за яким розпорядженням КМДА відповідачем нараховувались суми оплати за житлово-комунальні послуги в платіжних документах, які їй надсилалися за спірний період і які вона сплачувала у повному обсязі. Аналізуючи відповідь на інформаційний запит, позивачка вважає, що вона знайшла підтвердження тих фактів, що за спірний період відповідачем порушувались її права шляхом неправильного завищення нарахованих комунальних платежів.
		Позивачка також зазначила, що всі розпорядження КМДА, починаючи з жовтня 2006р., по встановленню, погодженню та затвердженню тарифів на житлово-комунальні послуги для мешканців м. Києва були прийнятті з порушеннями вимог чинного законодавства та оскаржені до суду, приєднавши до позовної заяви копії судових рішень щодо оскарження дій КМДА, що стосуються тарифів по житлово-комунальним послугам. Однак відповідач протягом спірного періоду до нарахувань по платіжним рахункам застосовував незаконні і не чинні розпорядження КМДА.
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2019р. відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
		13 серпня 2019р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач, заперечуючи проти позову, зазначив, зокрема, що здійснення перерахунків відповідачем за наданні та спожиті позивачкою житлово-комунальні послуги з 15 лютого 2007р. по 30 червня 20014р. унеможливлене, враховуючи час утворення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» - 09 жовтня 2014р.; проведення перерахунку відповідачем за надані та спожиті позивачкою житлово-комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води і водовідведення є позастатутною діяльністю відповідача; надання відповідачем примірника помісячного перерахунку за комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території, централізованого опалення, централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води і водовідведення з довідкою про відсутність заборгованості за ці послуги станом на 01 липня 2014р. неможливо у зв`язку з тим, що такі послуги у витребуваний період підприємством не надавались, не обліковувались, а відтак підприємство не є розпорядником зазначеної інформації.
		12 вересня 2019р. на адресу суду від позивачки надійшли заперечення на відзив відповідача. У запереченнях позивачка стверджує, що твердження представника відповідача про створення юридичної особи (відповідача) не відповідають дійсності, оскільки фактично було здійснено перейменування відповідача, оскільки на момент утворення в 2007р. підприємство мало назву - КП «Керуюча дирекція Шевченківської районної у м. Києві ради». З того часу назва підприємства змінювалась двічі. З цих підстав позивачка вважає, що, оскільки будинок АДРЕСА_1 за спірний період був на балансі відповідача, а отже і кошти, сплачені в рахунок житлово-комунальних послуг, сплачувались на його рахунок. 
		В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив при ухваленні рішення застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
		Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 15 лютого 2007р.
		Відповідно до Статуту, затвердженого Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 06 січня 2015р., КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» перейменоване відповідно до рішення Київської міської ради від 09 жовтня 2014р. №270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» та віднесено до сфери управління Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації.
		Підприємство утворене рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19 лютого 2007р. №187.
		Власником КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.
		З пункту 26 з вищезазначеного рішення Київської міської ради від 09 жовтня 2014р. №270/270 вбачається, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» від Житлово-експлуатаційних контор Шевченківського району передано житловий фонд, який був переданий до сфери управління Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та знаходився у них на балансі. 
		Відповідач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» є балансоутримувачем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 з 09 жовтня 2014р.
		Так, з наданих відповідачем письмових доказів, а саме: рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 09 лютого 2007р. №187, Статуту КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради, затвердженої рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19 лютого 2007р. №187; договорів №7 від 30 березня 2007р., №119 від 01 вересня 2007р., №126/8 від 01 вересня 2008р., №114/1 від 01 вересня 2009р. на утримання житлових будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій прибудинкових територій, укладених між КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради (балансоутримувач) та КП «Житлово-експлуатаційна контора «Шулявка» Шевченківської районної у м. Києві ради (виконавець) (згідно Додатку №1 до цих договорів будинок АДРЕСА_1 переданий виконавцю на обслуговування); договору №13/8 про закупівлю послуг з традиційного прибирання (санітарно-технічного обслуговування будинків і прибудинкових територій) за комунальні послуги, укладеного 01 лютого 2012р. між КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради (замовник) та КП «Житлово-експлуатаційна контора «Шулявка» (учасник) (згідно Додатку №1 до цього договору будинок АДРЕСА_1 переданий учаснику на обслуговування); договору №368 на утримання житлових будинків, споруд, об`єктів благоустрою і прибудинкових територій, укладеного 25 грудня 2012р. між КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» (балансоутримувач) та ТОВ «Київжитлосвіт» (виконавець) (згідно Додатку №1 до цього договору будинок АДРЕСА_1 переданий виконавцю на обслуговування); договору №494 про прибирання і поточне утримання сходових клітин у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону «Шулявка» Шевченківського району м. Києва, укладеного 02 березня 2015р. між КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва (Балансоутримувач) та ТОВ «Комфортна вежа» (підрядна компанія) вбачається, що відповідач не здійснював надання послуг з утримання житлових будинків та прибудинкових територій, не приймав участі у нарахуванні, зборів, обліку платежів, отриманих від споживачів цих послуг, тобто, не перебував з позивачкою у договірних відносинах. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004р. (далі по тексту - Закон України № 1875-IV), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
		Житлово-комунальні послуги поділяються за: 
		1) функціональним призначенням; 
		2) порядком затвердження цін/тарифів (ст. 12 Закону України № 1875-IV).
		Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 
		1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 
		2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 
		3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
		Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (ст. 13 Закону України № 1875-IV).
		Відповідно до ст. 14 Закону України № 1875-IV залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 
		1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 
		2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 
		3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
		Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
		За змістом ст. 16 Закону України № 1875-IV порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
		Виконавець/виробник зобов`язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010р. № 151 затверджено Порядок проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості.
		Пунктами 2, 3 цього Порядку передбачено, що у разі ненадання послуг або надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку. 
		Виконавець зобов`язаний провести протягом місяця, що настає за розрахунковим, перерахунок розміру плати за надані споживачеві послуги у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості незалежно від наявності заборгованості за надані послуги.
		Механізм проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013р. № 970 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі» (далі по тексту - Порядок №970).
		У Порядку №970 (п.2) терміни вживаються у такому значенні:
		- перерахунок - операція, пов`язана із зміною розміру нарахованої плати за послуги у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі та/або без урахування встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, у разі надання послуг без дотримання вимог щодо їх якості шляхом зменшення розміру такої плати виходячи з фактично наданих у період перерахунку послуг;
		- період нарахування - період, за який виконавець нараховує споживачам плату за послуги;
		- період перерахунку - період, за який виконавець проводить перерахунок;
		- сума перерахунку - кошти, що в результаті проведеного перерахунку підлягають поверненню споживачеві.
		Таким чином, здійснення перерахунків тарифів, у випадку їх скасування, належить до віддання центральних органів виконавчої влади, національних комісій, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах та органів місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, які їх формують і затверджують.
		Виходячи із вимог чинного законодавства, що діяли на час спірних правовідносин та, враховуючи письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що житлово-комунальні послуги у спірний період відповідачем не надавались, відповідач не наділений повноваженнями здійснювати перерахунок тарифів на житлово-комунальні послуги у випадку їх скасування. А тому, вимоги позивачки щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок житлово-комунальних послуг не узгоджуються з вимогами закону, який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, та спростовуються письмовими доказами, які надав відповідач.
		Твердження позивачки, що з урахуванням судових рішень Верховного Суду України та Шевченківського районного суду м. Києва, які приєднані до позовної заяви, відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок житлово-комунальних послуг за спірний період, суд вважає безпідставними, оскільки в цих рішеннях відсутні приписи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» здійснити перерахунок тарифів на житлово-комунальні послуги, які сформовані та затверджені розпорядженнями Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Щодо інших доводів позивачки, якими вона обґрунтовувала позовні вимоги, суд звертає увагу сторін, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04 від 10 лютого 2010р.) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		Під час розгляду справи представник відповідача 18 березня 2021р. подав до суду заяву, в якій, зокрема, зазначив, що враховуючи період за який позивачка просить здійснити перерахунок комунальних послуг (з 15 лютого 2007р. по 30 квітня 2015р.) та дату звернення до суду з позовом (24 квітня 2019р.), необхідно застосувати строки позовної давності та відмовити з цих підстав.
		За правилами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
		В постанові від 22 травня 2018р. у справі № 369/6892/15 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. 
		Отже, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави. 
		Суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено існування підстав для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок житлово-комунальних послуг за зазначений нею період. А відтак, позивачкою не доведено, що відповідачем порушено її права шляхом неправильного завищення нарахованих комунальних платежів. 
		Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову в зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог. Тому підстав для відмови у позові у зв`язку пропуском строку давності не вбачається.
		 
		Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 256, 261, 267 ЦК України; ст.ст. 1, 12, 13, 14, 16, 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254, місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 1) про зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення суду складено 20 вересня 2021р.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...