Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/17334/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2021. Зареєстровано: 08.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2021.
Дата набрання законної сили: 09.11.2021
Номер судового провадження: 2/947/3442/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД МІСТАОДЕСИ     
		Справа № 947/17334/21
		Провадження № 2/947/3442/21
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07.10.2021 року
		 
		Київський районний суд м. Одеси в складі:
		   головуючого  судді Петренка В.С.
		   за участю секретаря  Ратовської А.С.,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом
		ОСОБА_1 
		до ОСОБА_2 
		про стягнення аліментів на утримання непрацездатного сина,
		ВСТАНОВИВ:
		09.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд стягувати з ОСОБА_2 на його - ОСОБА_1 користь як непрацездатного сина аліменти у твердій грошовій сумі розмірі 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та довічно.
		В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що він - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 .
		Позивач вказує,що вінє особою з інвалідністю І-Б групи з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААА від 05.06.2012 року, та отримує державну соціальну допомогу по інвалідності у розмірі 3538 гривень.
		Позивач зазначає, що пенсію, яку він отримує в невеликому розмірі не покриває навіть частину тих витрат, які він витрачає на ліки у зв`язку з хворобою, на оплату житлово-комунальних послуг, на їжу, тому його матеріальне становище є вкрай нужденним.
		Позивач стверджує, що він зареєстрований та проживаю разом з матір`ю - ОСОБА_3 , яка є пенсіонером.
		Як вказує позивач, його батьки розлучились у 1998 році, при цьому, його батько - ОСОБА_2 фінансово йому не допомагає, не дивлячись на його стан здоров`я, на його погане самопочуття та потреби в постійному сторонньому догляду. 
		Так, позивач стверджує, що він є особою з інвалідністю з дитинства, його діагноз: дитячий церебральний параліч, помірно виражений спастичний тетрапарез (це один з різновидів ДЦП, що викликає порушення працездатності всіх кінцівок), а через наявні в нього вади опорно-рухового апарату (ДЦП), він частково не здатний до самообслуговування.
		З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом.
		Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
		Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 10.06.2021року було прийнято позовнузаяву дорозгляду тавідкрито провадженняпо цивільнійсправі запозовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняаліментів наутримання непрацездатногосина. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні. 
		У судове засідання 07.10.2021 року позивач не з`явився, однак його представник надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, та вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
		Відповідач  ОСОБА_2 про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином, зокрема, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України, у судові засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
		Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. 
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом у судовому засіданні, позивач  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. 
		26 серпня 1998 року шлюб між батьками ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.
		Судовим розглядом встановлено, що на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають окремо, а їх син  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 .
		Крім того, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю І-Б групи з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААА від 05.06.2012 року, та отримує державну соціальну допомогу по інвалідності у розмірі 3538 гривень, що підтверджується довідкою УСЗН в Київському районі ДП та СП ОМР від 05.05.2021 року за №1125.
		Відповідно до медичного висновку про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі від 20.02.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю з дитинства, його діагноз: дитячий церебральний параліч, помірно виражений спастичний тетрапарез (це один з різновидів ДЦП, що викликає порушення працездатності всіх кінцівок), а через наявні в нього вади опорно-рухового апарату (ДЦП), він частково не здатний до самообслуговування.
		При вирішенні спору суд виходить з наступного.
		Згідно зістаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини, не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
		За змістом ч. 2ст. 150 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3ст. 181 СК Україниспособи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		Згідно з ч. 1ст. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.
		Відповідно дост. 198 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
		З аналізуст. 198 Сімейного кодексу Українивбачається, що право на утримання повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги виникає на підставі спроможності надавати таку допомогу.
		Згідно з ч. 1ст. 200 СК Українисуд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених устатті 182 цього Кодексу.
		При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1ст. 182 СК України) .
		Водночас, відповідно до ч. 2ст. 182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Відповідно до роз`яснень у пункті 17Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»та ч.1ст.182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
		Відповідно до положень ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини»в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
		Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		Приписами ч. 3 ст.12,81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Заперечень щодо стягнення аліментів на утримання непрацездатного сина відповідачем суду надано не було.
		Згідно з ч. 1ст. 191 СК Україниаліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
		З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позивача, оскільки ОСОБА_1 є непрацездатною особою з інвалідністю І-Б групи з дитинства, його діагноз: дитячий церебральний параліч, помірно виражений спастичний тетрапарез (це один з різновидів ДЦП, що викликає порушення працездатності всіх кінцівок), а через наявні в нього вади опорно-рухового апарату (ДЦП), він частково не здатний до самообслуговування, дійсно проживає з матір`ю, яка піклується про нього, а його батьком є відповідач ОСОБА_2 , який не надав будь-яких доказів неспроможності надавати таку матеріальну допомогу.
		Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.  
		Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України.
		Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268,274-279, 280-289 ЦПК України, суд,
		ВИРІШИВ:
		Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного сина - задовольнити.
		Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь непрацездатного сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти у твердій грошовій сумі розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з 09 червня 2021 року та довічно.
		Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.
		 
		Суддя                             Петренко В. С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...