Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/16184/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2021. Зареєстровано: 10.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2021.
Дата набрання законної сили: 26.08.2021
Номер судового провадження: 2/234/793/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 234/16184/19 
		Провадження № 2/234/793/21
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ
		22 липня 2021 року                                                       м. Краматорськ
		Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Антонюка Д.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа банк» про захист прав споживачів та відшкодування збитків, -
		ВСТАНОВИВ:
		23.09.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Альфа банк» про стягнення грошової суми у розмірі 71180,00 грн..
		Свій позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що в квітні 2019 року дізнався про списання з належного йому карткового рахунку в АТ «Альфа Банк» № НОМЕР_1 , без його згоди, грошових коштів у сумі 71180,00 грн., про що свідчить виписка з рахунку, претензія та витяг з ЄРДР. 
		У заяві від 22.07.2021 року позивачем були уточнені позовні вимоги, в якій зазначено, що з відповіді компанії Vodafone вбачається, що його номером телефону НОМЕР_2 заволоділи шахраї і оформили 19.04.2019 року на ім`я ОСОБА_3 договір, після чого відбулось списання грошей з його карткового рахунку. Таким чином, саме банк не забезпечив надійність зберігання грошових коштів на рахунку. Він не згодний із доводами відповідача про те, що не повідомив банк про несанкціонований доступ та про блокування рахунку, оскільки з відповіді компанії Київстар видно, що 22.04.2019 року о 12.27.18 год. ним був здійснений дзвінок на номер гарячої лінії відповідача за номером НОМЕР_3 . Відповідачем повернуто частину грошових коштів у сумі 35400,00 грн., тому розмір позовних вимог зменшено, і він просив стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 35780,00 грн. та витрати за послуги адвоката у сумі 15000,00 грн.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву зазначив, що 16.06.2010 р. позивач склав анкету - заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа - Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що разом з Анкетою заявою про акцепт складають єдиний документ, що в подальшому по тексту іменується як Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, ознайомлений та повністю згодний. Підписанням цієї Анкети - заяви про акцепт він підтвердив, що всі умови договору, в тому числі отримання та обслуговування зарплатної картки йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, він зобов`язується сумлінно та чітко дотримуватись умов Договору. В пункті 1.7 Анкети - заяви позивач вказав контактний мобільний телефон - НОМЕР_4 . 
		Відповідно до п. 11.2 Договору сторони погодили наступний порядок зміни умов Договору: не пізніше ніж за 21 календарний день до запропонованої дати внесення таких змін Банк вносить пропозицію на зміну договору із зазначенням дати такої зміни шляхом розміщення відповідного повідомлення на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет. Клієнт приймає на себе обов`язок самостійно відстежувати наявність/відсутність пропозицій Банку на зміну Тарифів. 
		Пунктом 4.4.20 Договору сторони дійшли згоди, що Клієнт, у випадку відключення/втрати Номеру мобільного телефону, зобов`язаний негайно , з метою запобігання ризику розголошення інформації, що становить банківську таємницю та можливих збитків Клієнта, пов`язаних з таким розголошенням, сповістити про це Банк голосовим повідомленням, зателефонувавши до Банку за номером телефону, вказаним в розділі «Адреси, платіжні реквізити і підписи сторін» цього Договору або на офіційному сайті Банку в мережі Інтернет.
		Вважає позовні вимоги безпідставними та надуманими, оскільки в квітні 2019 року з рахунку позивача були проведені чотири операції з списання грошових коштів: 19.04.2019 року о 22.57 год. було здійснено переведення коштів на картку іншого банку в розмірі 14500,00 грн.; 20.04.2019 року о 11.00 год. було здійснено переведення коштів на картку іншого банку в розмірі 14500,00 грн.; 20.04.2019 року о 00.30 год. був здійснений платіж в розмірі 35400,00 грн.; 20.04.2019 року о 00.37 год. було здійснено платіж в розмірі 6800,00 грн., а всього 71200,00 грн..
		Однак, для підтвердження платежу на суму 35400,00 грн. банк запросив від Клієнта додаткове підтвердження, після того, як підтвердження не було здійснено, 24.04.2019 року Банк повернув Клієнту кошти, які були списані 20.04.2019 року. Банк дізнався про протиправні дії з коштами позивача лише 26.06.2019 року, тобто через 2 місяці і 6 днів після вчинення таких дій. Інформація про зміну мобільного телефону була повідомлена позивачем 26.06.2019 р., що суперечить умовам п. 4.4.20 Договору.
		Крім того, відповідно до відповіді мобільного оператора, 19.04.2019 року заміна сім - картки та перехід на контракту форму обслуговування по номеру НОМЕР_4 проведено коректно, з дотримання існуючих процедур компанії. Тобто, особа, яка уклала з оператором мобільного зв`язку договір, надала йому свої документи та пластиковий тримач сім - картки.
		Вважає, що розмір заявлених збитків у сумі 35800,00 грн. стався з вини позивача, який не повідом банк про втрату мобільного номеру, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. 
		Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до наступних висновків.
		Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем АТ «Альфа-Банк» був укладений договір на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, про що 16.06.2010 року позивач склав Анкету - Заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа - Банк». За цим договором позивач отримав від відповідача відповідні електроні платіжні засоби (картку) та ПІН - код до неї. В пункті 1.7 Анкети - заяви позивач вказав контактний мобільний телефон - НОМЕР_4 . 
		Також, судом встановлено, що квітні 2019 року з рахунку позивача були списані грошові кошти, зокрема: 19.04.2019 року о 22.57 год. було здійснено переведення коштів на картку іншого банку в розмірі 14500,00 грн.; 20.04.2019 року о 11.00 год. було здійснено переведення коштів на картку іншого банку в розмірі 14500,00 грн.; 20.04.2019 року о 00.30 год. був здійснений платіж в розмірі 35400,00 грн.; 20.04.2019 року о 00.37 год. було здійснено платіж в розмірі 6800,00 грн., а всього 71200,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку приватного клієнта за період з 03.01.2019 року по 22.07.2019 року та не оспорюється сторонами.
		24.04.2019 року позивачем було направлене письмове звернення до компанії Vodafone, яка 02.05.2019 року повідомила його, що в результаті перевірки встановлена заміна 19.04.2019 року сім-картки номеру НОМЕР_4 та перехід на контрактну форму обслуговування відбувся коректно, із дотриманням діючих процедур компанії. На момент підписання «Договору про надання послуг мобільного зв`язку» у користувача, який звернувся, були у наявності всі необхідні документи, у тому числі пластиковий держатель від сім-картки, який мав відношення до вказаного номеру телефону.
		Крім того, 28.06.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення про те, що 19.04.2019 року невстановлена особа шляхом блокування сім - картки незаконно заволоділа з його банківської картки грошовими коштами у сумі 71180,00 грн., відомості про яке були внесені до ЄРДР №12019050390002412 від 28.06.2019 року за ч. 1 ст. 190 КК України, що підтверджується відповідним витягом.
		Крім того, ОСОБА_1 20.06.2019 року на адресу відповідача була надіслана претензія держателя картки, де було повідомлено про списання з його картки без його згоди грошових коштів у сумі 71200,00 грн.. 
		Так, відповідно до ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Частинами 1,2 ст.1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Крім того, пунктом 9 розділу VІ Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року № 705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Як видно з відповіді компанії Vodafone, з 2009 р. по 19.04.2019 р. абонентський номер НОМЕР_2 обслуговувався знеособлено (анонімно) на умовах передплаченого зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», тому визначити абонента в користуванні якого знаходиться вказаний телефонний номер неможливо. 19.04.2019 року о 18.13.06 год. заміну сім - картки за цим номером здійснила ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для укладення договору надала свій паспорт.
		Таким чином, судом встановлено, що позивачем електронні платіжні засоби (картки), ПІН - коди та іншу особисту інформацію він не втрачав, нікому не передавав та не повідомляв, його телефонним номером незаконно заволоділа ОСОБА_3 , уклавши договір з компанією Vodafone 19.04.2019 року.
		Доказів на спростування цих обставин відповідачем не надано та доказів того, що секретні дані та смс - пароль платіжної картки позивача ОСОБА_1  стали відомими іншим особам з вини позивача, ним були порушені Умови та правила надання банківських послуг, суд не бере до уваги, вважає, що вони ґрунтуються на припущеннях, оскільки не доказують, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Судом встановлено, що для підтвердження платежу на суму 35400,00 грн. 20.04.2019 року банк запросив від позивача додаткове підтвердження, але після того, як підтвердження не було здійснено, 24.04.2019 року відповідач повернув позивачу кошти, які були списані 20.04.2019 року, що не оспорюється сторонами.
		Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції по його платіжній картці у сумі 35780 грн. та про задоволення позовної вимоги про стягнення безпідставно списаних грошових коштів у сумі 35780 грн., які підтверджуються матеріалами справи.
		       Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000 грн., то суд зазначає наступне.
		Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу позивача та відповідача по справі, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
		З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Проніною Анастасією Ігорівною договір про надання правової допомоги від 19.07.2019 року. 
		За умовами пункту 3.1 цього договору, клієнт зобов`язується сплатити адвокату кошти, необхідні для покриття фактичних витрат, пов`язаних з виконанням угоди (оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються адвокатом, транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, переклад та оплата послуг нотаріуса при посвідченні оригіналів і копій документів, оплата телефонних розмов та інші необхідні витрати по справі); своєчасно і у повному обсязі сплачувати обумовлені угодою гонорар адвоката (основний та додатковий) та фактичні витрати, пов`язані з виконанням адвокатом угоди.
		Пунктом 4 цього договору встановлений порядок оплати послуг адвоката, відповідно до якого отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару, при визначенні розміру якого враховується обсяг і час роботи, що потрібний для належного виконання доручення, тощо.
		За фактом надання правової допомоги сторонами договору складений та підписаний Акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 17.07.2019 року, з якого вбачається, що адвокат здійснює (здійснював) представництво позивача, а саме: представництво інтересів клієнта у Краматорському міському суді Донецької області по справі №234/16184/19; загальна сума гонорару по справам, зазначеним у п. 1 Акту складає 15000,00 грн.. 
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.  Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
		У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
		Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
		- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
		- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
		- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
		Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків  тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
		Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Наведений висновок викладений у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
		Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу позивачу ОСОБА_1 при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи та її значення для позивача, умови укладеного договору про надання правової допомоги від 19.07.2019 р., співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг, суд приходить до висновку про часткове стягнення з відповідача. на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн.
		Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 768, 4 грн.
		Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 - 265 ЦПК України, ст. ст. 204, 207, 215, 1055, 1066, 1068, 1071, 1073 ЦК України, Законом України «Про «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про захист прав споживачів» суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа банк» про захист прав споживачів та відшкодування збитків - задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місто Київ, вул. В. Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714) на користь  ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_5 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) суму безпідставно списаних коштів в розмірі 35780,00 (тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят гривень).
		Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місто Київ, вул. В. Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714) на користь  ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_5 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).
		Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місто Київ, вул. В. Васильківська, 100; код ЄДРПОУ 23494714) на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.
		Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Учасник справи, якому рішення суду не було врученим у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
		 
		Суддя Краматорського міського суду   В. О. Заборський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...