Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/2330/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про визнання незаконним акта, що порушує право власності на земельну ділянку.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2021. Зареєстровано: 11.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2021.
Дата набрання законної сили: 21.09.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"21" вересня 2021 р.            Справа№ 910/2330/21
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Зубець  Л.П.
		суддів:            Алданової  С.О. 
		          Мартюк  А.І. 
		 
		секретар судового засідання: Пастернак О.С.
		за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 21.09.2021 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
		Київської міської прокуратури та Міністерства молоді та спорту України
		на рішення          Господарського суду міста Києва 
		від                     02.07.2021 (повний текст складено - 09.07.2021)
		у справі          №910/2330/21 (суддя - Баранов Д.О.)
		за позовом                    Міністерства молоді та спорту України 
		до                              Київської міської ради 
		третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -          Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 
		третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -          Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсоцбудінвест";
		за участю Київської міської прокуратури 
		про                              визнання нечинним рішення
		В С Т А Н О В И В:
		Міністерство молоді та спорту України (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (надалі - відповідач) про визнання нечинним рішення Київської міської ради №425/9504 від 30.07.2020 про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва №712 від 26.03.2010 (надалі - Договір).
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Київської міської ради №425/9504 від 30.07.2020 (надалі - Рішення №425/9504), яким повторно пролонговано Договір на 10 років, прийнято з перевищенням наданих відповідачу повноважень та у непередбачений законом спосіб. Означеним вище Рішенням №425/9504 порушено законні інтереси ДП "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" та Міністерства молоді та спорту України, як органу у сфері управління якого перебуває вищезазначене державне підприємство.
		Позивач наголошує на тому, що відповідач тривалий час не виконує умови Договору в частині проведення, завершення будівництва та введення об`єкта приватизації в експлуатацію. В результаті такої бездіяльності покупця допущено псування об`єкта приватизації, у зв`язку з чим, відповідно до норм чинного законодавства та п. 11.3 Договору останній підлягає розірванню у встановленому законодавством порядку, а отже продовження строку дії Договору було протиправним.
		Відповідач проти позову заперечував, з наступних підстав:
		- Рішення №425/9504 є повністю законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог законодавства України та регламенту Київської міської ради;
		- Київська міська рада діяла в межах повноважень передбачених законодавством України;
		- позивачем не обґрунтовано яким чином оскаржуване Рішення №425/9504 порушує його права та охоронювані інтереси. Також не вказано, які саме права його як землевласника або землекористувача порушені, так само, як і не надано доказів такого володіння або користування.
		Під час підготовчого провадження, судом першої інстанції залучено до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - третя особа-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсоцбудінвест" (надалі - третя особа-2). Також, судом було задоволено заяву Київської міської прокуратури про вступ прокурора у справу та відповідно, розгляд справи здійснювався за участю Київської міської прокуратури, третіх осіб-1, -2.
		Третя особа-2 скориставшись своїм правом, подала пояснення, відповідно до яких заперечувала щодо задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що подані особою, яка не мала права на звернення з відповідним позовом.
		Третя особа-2 обґрунтувала свої заперечення наступним:
		- прийняття оскаржуваного Рішення №425/9504 жодним чином не впливає на права та обов`язки позивача, оскільки майно більше аніж 20 років тому вибуло з його володіння;
		- у процесі судового розгляду по справі №910/253/17 судом вже було встановлено факт того, що зі сторони третьої особи-2 відсутнє порушення умов Договору щодо строків завершення будівництва, оскільки завершення будівництва є неможливим не з його волі, а внаслідок неналежного виконання зобов`язань зі сторони органів державної влади;
		- прийняття оспорюваного Рішення №425/9504 відбулося з дотриманням усіх законодавчих вимог щодо оформлення змін до договорів купівлі-продажу, укладених в процесі приватизації.
		У свою чергу прокурор у поданих поясненнях вказував на тривале невиконання третьою особою-2, яка є на даний час власником об`єкта незавершеного будівництва, умов Договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва №712 від 26.03.2010, а тому приймаючи оскаржуване Рішення №425/9504, Київська міська рада діяла всупереч інтересів територіальної громади міста Києва та держави. Вказані дії органу місцевого самоврядування свідчать про неналежну реалізацію наданих законодавством повноважень щодо захисту комунальної власності та збереження комунального майна, що як наслідок може призвести до завдання значних збитків Державі обумовлених невиконанням умов Договору та втрати об`єкта спортивної інфраструктури.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №910/2330/21 у задоволенні позову відмовлено.
		Судове рішення мотивовано тим, що прийняття оспорюваного Рішення №425/9504 відбулося з дотриманням всіх законодавчих вимог щодо оформлення змін до договорів купівлі-продажу, укладених в процесі приватизації.
		При цьому суд першої інстанції зазначив, що внесення змін щодо строків виконання зобов`язання є необхідним у зв`язку з об`єктивною неможливістю приступити до виконання інвестиційних зобов`язань, зважаючи на невиконання з боку органів державної влади вимог щодо передачі земельної ділянки для будівництва. Також, відсутнє зменшення суми встановлених умовами Договору купівлі-продажу зобов`язань, внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів, адже, відповідною додатковою угодою, прийнятою на виконання оспорюваного Рішення №425/9504, передбачено, що розмір інвестиційного вкладу в повному обсязі перераховується з урахуванням індексу інфляції від 27.11.2015 до дати укладання договору про внесення змін до Договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №910/2330/21 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача.
		Апеляційна скарга Київської міської прокуратури обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відтак, відповідне судове рішення ухвалено із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
		Зокрема, в апеляційній скарзі Київської міської прокуратури зазначено про те, що суд першої інстанції помилково застосував ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на встановлені фактичні обставини у судовій справі №910/253/17, оскільки останнім не було взято до уваги те, що спір у згаданій справі стосується саме питання скасування рішення Київської міської ради від 22.12.2016 №786/1790, втім у справі №910/2330/21 оскаржується рішення Київської міської ради від 30.07.2020 №425/9504.
		Всі інші доводи апеляційної скарги аналогічні доводам, викладеним у поясненнях, поданих до суду першої інстанції.
		Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2021 апеляційну скаргу Київської міської прокуратури передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя-доповідач) - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.
		Водночас, не погоджуючись із судовим рішенням, Міністерство молоді та спорту України звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій також просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №910/2330/21, прийнявши нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		Апеляційна скарга Міністерства молоді та спорту України обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.
		За доводами скаржника, місцевим господарським судом не взято до уваги той факт, що відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї з сторін договору у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди другою стороною значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
		Міністерство молоді та спорту України наголошує, що з метою захисту прав та законних інтересів суб`єкта, яке належить до сфери управління Міністерства, останнє має всі правові підстави звернутися до суду з позовом про визнання незаконними рішення Київської міської ради та їх скасування.
		Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 10.08.2021 апеляційну скаргу Міністерства молоді та спорту України передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя-доповідач) - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.
		Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2330/21 за апеляційними скаргами Київської міської прокуратури та Міністерства молоді та спорту України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021.
		Вказані апеляційні скарги об`єднано в одне об`єднане апеляційне провадження та призначено їх до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.09.2021.
		Водночас, роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.
		Відповідач, третя особа-2 у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України скориставшись своїм правом, подали до Північного апеляційного господарського суду відзиви на апеляційні скарги, у яких просять відмовити в задоволенні зазначених скарг, залишивши оскаржуване судове рішення без змін.
		У судове засідання 21.09.2021 з`явилися прокурор, представники учасників справи, які надали пояснення по суті спору.
		Так, у судовому засіданні 21.09.2021 прокурор, представник позивача підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах, просили суд їх задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В свою чергу, представники відповідача, третіх осіб-1, -2 проти апеляційних скарг заперечували з підстав, викладених у відзивах на апеляційні скарги, просили суд залишити оскаржуване рішення без змін.
		Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		У судовому засіданні 21.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
		Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на них, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
		Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 20.12.2001 розпорядженням Київської міської державної адміністрації №2756 затверджено акт приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади міста Києва об`єкта соціальної інфраструктури незавершеного будівництва - критої спортивної арени.
		29.10.2005 між ДП "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" та ТОВ "Укрсоцбудінвест" укладено інвестиційний договір №01-11/2005.
		26.03.2010 між ТОВ "Укрсоцбудінвест" та Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) укладено договір №712 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва нерухомого майна - крита спортивна арена за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 9.
		08.10.2015 рішенням Київської міської ради за №136/2039 "Про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва" ТОВ "Укрсоцбудінвест" було продовжено строк завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна арена, що знаходиться за адресою проспект Академіка Глушкова, 9 на 5 років до 26.03.2020.
		22.12.2016 рішенням Київської міської ради за №786/1790 "Про питання використання об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна споруда" розірвано договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 за №712 укладений між ТОВ "Укрсоцбудінвест" та Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) у зв`язку з порушенням ТОВ "Укрсоцбудінвест" строків договірних зобов`язань.
		Не погодившись із вищезазначеним рішенням виконавчого органу Київської міської ради від 22.12.2016 ТОВ "Укрсоцбудінвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департаменту комунальної власності міста Києва; Державного підприємства "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон"; Міністерства молоді та спорту України; Департаменту земельних ресурсів про визнання незаконним акту органу місцевого самоврядування.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 у задоволенні позову ТОВ "Укрсоцбудінвест" відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено в повному обсязі позовні вимоги ТОВ "Укрсоцбудінвест". 
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.07.2017 касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 повернуто скаржнику, оскільки судовий збір не було зараховано із-за допущеної Київською міською радою помилки в банківських реквізитах.
		30.07.2020 рішенням Київської міської ради за №425/9504 надано згоду на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 №712, укладеного між ТОВ "Укрсоцбудінвест" та Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з урахуванням договору про внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 27.11.2015 за реєстровим №2307 в частині:
		1.1. Викладення абзацу 4 розділу 5 договору купівлі-продажу в такій редакції:
		"Здійснити будівництво та реконструкцію об`єкта незавершеного будівництва зі збереженням спортивного профілю, а саме: будівництво та реконструкція багатофункціонального спортивного комплексу, у складі якого універсальна спортивна Арена (площею 10000 кв.м на 5000 місць) відповідно до європейських стандартів, з можливістю проведення спортивних змагань по хокею та баскетболу міжнародного рівня.
		1.2. Продовження до 26 березня 2030 року ТОВ "Укрсоцбудінвест" строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9.
		1.3. Продовження до 26 березня 2030 року ТОВ "Укрсоцбудінвест" строку здійснення інвестиційного вкладу у будівництво та реконструкцію, розмір якого в повному обсязі перераховується з урахуванням індексу інфляції від 27 листопада 2015 року до дати укладання договору про внесення змін до договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення".
		Звертаючись з даним позовом до господарського суду, позивач в обґрунтування вимог зазначив, що Рішення Київської міської ради від 30.07.2020 №425/9504 щодо повторної пролонгації договору на 10 років прийнято з перевищенням наданих відповідачу повноважень та у непередбачений законом спосіб, у порушення Конституції України та Земельного кодексу України.
		Суд першої інстанції враховуючи положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, керуючись принципами розумності та справедливості, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
		Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, а твердження скаржників вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені  та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
		Частинами 1, 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
		Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
		Відповідно до ст. 9 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" у місті Києві діють представницькі органи місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті ради (у разі їх утворення), які є юридичними особами.
		Відтак, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що Київська міська рада є представником територіальної громади міста Києва, яка приймає рішення в межах своїх повноважень.
		Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Київської ради від 08.02.2007 №62/723 "Про програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки" до групи "Д" розділу "Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Переліку об`єктів, що перебувають у комунальній власності та підлягають приватизації внесено об`єкт незавершеного будівництва - крита спортивна арена, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 9 та підлягає приватизації шляхом продажу на аукціоні.
		Основною умовою приватизації визначено збереження профілю - льодова арена (відповідно до вимог Європейської федерації з хокею). Додаткові умови: реконструкція протягом 5-ти років; інвестиційний вклад 25 млн. умовних одиниць з розстрочкою на термін реконструкції та будівництва - 5 років.
		20.01.2009 на виконання зазначеного рішення Київської міської ради, Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) проведено аукціон з продажу об`єкта незавершеного будівництва.
		Переможцем аукціону, який відбувся 20.01.2009 було визначено ТОВ "Укрсоцбудінвест".
		26.03.2010 між ТОВ "Укрсоцбудінвест" (покупець) та Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (продавець) укладено договір №712 купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва нерухомого майна - крита спортивна арена, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В.А. за реєстровим номером 712.
		Відповідно до умов договору, ТОВ "Укрсоцбудінвест" придбало у Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 9 вартістю 27 818 208, 00 грн.
		Згідно п. 5.1. даного договору, покупець зобов`язувався: сплатити ціну продажу критої спортивної арени; завершити будівництво критої спортивної арени із збереженням профілю; здійснити реконструкцію критої спортивної арени протягом п`яти років з моменту посвідчення договору; здійснити інвестиційний вклад у розмірі 25 000 000, 00 у.о.
		26.04.2010 продавець передав покупцю криту спортивну арену за актом приймання-передачі №615.
		ТОВ "Укрсоцбудінвест" сплатило повну вартість об`єкта незавершеного будівництва відповідно до п. 2.1. договору купівлі-продажу. Вказаного факту ніким із сторін не спростовується та не заперечується.
		Так, згідно п. 3.1. Договору, передача об`єкта незавершеного будівництва здійснюється продавцем покупцю у п`ятиденний термін після повної слати вартості.
		Виконавши свої зобов`язання з оплати, 13.05.2010 на підставі Договору купівлі-продажу ТОВ "Укрсоцбудінвест" зареєструвало право власності на об`єкт незавершеного будівництва, що підтверджується реєстраційним посвідченням №032058 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкт.
		27.11.2015 між ТОВ "Укрсоцбудінвест" та Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради укладено договір посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим В.А. за №2307 про внесення змін до Договору, продовження строків будівництва до 26.03.2020 та визначення розміру інвестиційного вкладу ТОВ "Укрсоцбудінвест" у сумі 383 662 125, 00 грн.
		Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім випадків визначних цим пунктом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" укладення та внесення змін до договорів купівлі-продажу здійснюються відповідно до вимог законодавства.
		Зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених у процесі приватизації, здійснюються в порядку, що затверджується Фондом державного майна України, та не можуть передбачати: зменшення відповідальності покупця за невиконання ним зобов`язань; зменшення загального обсягу інвестицій, визначених договором купівлі-продажу.
		Відтак, слід дійти висновку, що Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна" прямо передбачає можливість внесення змін, що вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених в процесі приватизації.
		Так, наказом Фонду державного майна України від 18.10.2018 №1328, затверджено Порядок внесення змін до договорів купівлі-продажу державного (комунального) майна (надалі - Порядок), згідно з яким право внесення пропозицій щодо змін умов договору купівлі-продажу мають орган приватизації, який уклав договір купівлі-продажу, та власник.
		Відповідно до Порядку зміни до договорів купівлі-продажу щодо перенесення строків виконання зобов`язань на пізніший строк порівняно зі строком, установленим договором купівлі-продажу, вносяться за таких умов: обґрунтованість необхідності внесення таких змін; недопущення зменшення суми встановлених умовами договору купівлі-продажу зобов`язань, що може виникнути внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.
		Якщо внесення змін до договору купівлі-продажу передбачає продовження строків виконання інвестиційних зобов`язань, при укладанні договору про внесення змін враховується індекс інфляції (на дату фактичного виконання зобов`язань).
		Разом з тим, Порядком передбачено, що орган приватизації у двотижневий строк з дати надходження пропозицій щодо внесення змін до договору купівлі-продажу у разі відсутності необхідних документів для прийняття остаточного рішення повідомляє про це заявника листом.
		Для прийняття рішення про внесення змін до договору купівлі-продажу Фонд може затребувати такі документи: техніко-економічне обґрунтування внесення змін до договору купівлі-продажу; уточнений бізнес-план розвитку підприємства в частині інвестиційних зобов`язань; звіт про стан виконання договірних умов на день подання пропозиції про внесення змін до договору купівлі-продажу та підтвердні документи; проект договору про внесення змін до договору купівлі-продажу; письмову згоду з проектом договору про внесення змін керівника товариства, пакет акцій якого був об`єктом купівлі-продажу (відповідно до статуту - письмова згода керівника, рішення правління або загальних зборів); інші документи.
		У разі внесення змін до договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва щодо продовження строків будівництва заявник, крім документів, визначених у цьому пункті, надає рішення органу місцевого самоврядування про відповідну згоду.
		Визначені органом приватизації документи власник подає до органу приватизації, де їх реєструють в установленому законодавством порядку.
		У двадцятиденний строк після одержання від власника всіх потрібних документів їх розглядає орган приватизації. Якщо зауваження відсутні, договір про внесення змін підписується органом приватизації.
		Враховуючи наведене вище, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що до повноважень Київської міської ради належить надання згоди на продовження строку будівництва за умов обґрунтованості необхідності внесення таких змін та недопущення зменшення суми встановлених умовами договору купівлі-продажу зобов`язань, що може виникнути внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.
		Судом апеляційної інстанції встановлено, що 14.02.2019 ТОВ "Укрсоцбудінвест" звернулося із листом №14/02/19 до Департаменту, в якому просило продовжити товариству строк завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва на 20 років - до 26.03.2040 року. (Аналогічне звернення від 26.05.2020).
		Приписами ст. 11 Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 №579/579 та ч. 4 ст. 5 Положення про постійні комісії Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.06.2014 №9/9, Департаментом направлено звернення ТОВ "Укрсоцбудінвест" на розгляд до профільної комісії Київської міської ради з питань власності для розгляду питання про укладення правочину (внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010, зі змінами та доповненнями) в частині продовження товариству строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна арена, що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 9.
		Частиною 4 статті 5 Положення про постійні комісії Київської міської ради, Постійна комісія Київської міської ради з питань власності вивчає, попередньо розглядає, бере участь у підготовці та готує проекти рішень Київської міської ради, надає висновки та рекомендації, здійснює контроль за виконанням рішень ради, її виконавчого органу, зокрема, з питань володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (включаючи питання приватизації, управління, надання і оренду (суборенду), застави, страхування, концесії).
		За результатами розгляду означеного питання, Постійна комісія Київської міської ради з питань власності (протокол №47/182 від 03.12.2019) вирішила доручити Департаменту підготувати проект рішення Київської міської ради про продовження строку завершення будівництва - об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна арена на просп. Академіка Глушкова, 9 до 26.03.2030.
		На виконання вказаного рішення, відповідно до статей 26, 29 Регламенту Київської міської ради, відповідний проект рішення Київської міської ради, було подано на розгляд Київської міської ради та пройшов передбачену регламентом Київської міської ради процедуру погодження.
		На пленарному засіданні XI сесії Київської міської ради VIII скликання, 30.07.2020 проект рішення Київської міської ради "Про надання згоди на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва" (08/231-1530/ПР від 18.06.2020) розглянуто як невідкладний та прийнято.
		Разом з тим, суд першої інстанції обгрунтовано відзначив, що обґрунтування необхідності продовження строку виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу міститься в пояснювальній записці до проекту оскаржуваного Рішення, а саме те, що рішення підготовлено на підставі опрацювання звернення ТОВ "Укрсоцбудінвест" щодо обставин та причин, що унеможливили виконання покупцем зобов`язань за Договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна арена, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9 від 26.03.2010 пов`язаних з неврегульованістю питання, щодо поділу земельної ділянки на якій розташовується об`єкт приватизації, закріпленої за попереднім забудовником цього комплексу ДП "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон" (орган управління майном Державного підприємства є Міністерство молоді та спорту України) та яка по сьогоднішній день залишилась у постійному користуванні цього ж підприємства (державний акт на право постійного користування від 24.06.1999, реєстраційний №79-4-00024), щодо необхідності уточнення зобов`язань товариства, відповідно до рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності (протокол №47/182 від 03.12.2019).
		Стосовно вимоги Порядку про недопущення зменшення суми встановлених умовами договору купівлі-продажу зобов`язань, що може виникнути внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів, то суд вказує, що відповідно до пункту 1.2. оскаржуваного рішення Київська міська рада вирішила: "... Продовження до 26.03.2030 ТОВ "Укрсоцбудінвест" строку здійснення інвестиційного вкладу у будівництво та реконструкцію, розмір якого в повному обсязі перераховується з урахуванням індексу інфляції від 27.11.2015 до дати укладання договору про внесення змін до договору купівлі-продажу та нотаріального посвідчення... ".
		У зв`язку з чим, 30.07.2020 рішенням Київської міської ради за №425/9504 надано згоду на внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 № 712, укладеного між ТОВ "Укрсоцбудінвест" та Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з урахуванням договору про внесення змін до договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 27. 11.2015 за реєстровим №2307 в частині:
		1.1. Викладення абзацу 4 розділу 5 договору купівлі-продажу в такій редакції:
		"Здійснити будівництво та реконструкцію об`єкта незавершеного будівництва зі збереженням спортивного профілю, а саме: будівництво та реконструкція багатофункціонального спортивного комплексу, у складі якого універсальна спортивна Арена (площею 10000 кв.м на 5000 місць) відповідно до європейських стандартів, з можливістю проведення спортивних змагань по хокею та баскетболу міжнародного рівня.
		1.2. Продовження до 26 березня 2030 року ТОВ "Укрсоцбудінвест" строку завершення будівництва об`єкта незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 9.
		1.3. Продовження до 26 березня 2030 року ТОВ "Укрсоцбудінвест" строку здійснення інвестиційного вкладу у будівництво та реконструкцію, розмір якого в повному обсязі перераховується з урахуванням індексу інфляції від 27 листопада 2015 року до дати укладання договору про внесення змін до договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення".
		1.4. Доповнити розділ 5 Договору зобов`язанням ТОВ "Укрсоцбудінвест" щодо укладання з виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) договору про співпрацю та безкоштовне надання для потреб міста Києва багатофункціонального спортивного комплексу, у складі якого універсальна спортивна Арена.
		На виконання вищенаведеного рішення, 12.08.2020 між ТОВ "Укрсоцбудінвест" та Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради було укладено договір, посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим В.А. за № 486 про внесення змін до договору купівлі-продажу від 26.03.2010 № 712.
		Відповідно до умов вищевказаного договору, сторони домовилися викласти абзац 6, пункту 5.1., розділу 5 договору в редакції, яка передбачає збільшення розміру інвестиційного вкладу у будівництво та реконструкцію об`єкта незавершеного будівництва до 596 709 842, 00 грн та продовжити строк договору до 26.03.2030.
		Водночас колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень позивача стосовно того, що в результаті бездіяльності покупця допущено псування об`єкта приватизації, у зв`язку з чим, відповідно до норм чинного законодавства та п. 11.3 договору купівлі-продажу від 26.03.2010 він підлягає розірванню у встановленому законодавством порядку, з огляду на наступне. 
		Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради III сесії VIII скликання від 22.12.2016 №786/1790 "Про питання використання об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна споруда" розірвано договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 №712.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Укрсоцбудінвест" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської ради за участю ДП "Центральна учбово-тренувальна база по ковзанярському спорту "Льодовий стадіон"; Міністерства молоді та спорту України; Департаменту земельних ресурсів про визнання незаконним акту органу місцевого самоврядування про визнання протиправним та скасування вищевказаного рішення.
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 у справі №910/253/17 у задоволенні вказаного позову ТОВ "Укрсоцбудінвест" відмовлено.
		Водночас, постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі №910/253/17 рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 скасовано, позовні вимоги ТОВ "Укрсоцбудінвест" задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради III сесії VIII скликання від 22.12.2016 № 786/1790 "Про питання використання об`єкта незавершеного будівництва - крита спортивна споруда".
		Судом апеляційної інстанції у даній постанові вказано наступне:
		"…Також, колегія суддів звертає увагу, що виконання інвестиційних зобов`язань можливе за умови переходу до позивача права користування земельною ділянкою під забудову в порядку, визначеному земельним законодавством. 
		В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивач не може приступити до виконання інвестиційних зобов`язань, в зв`язку з невиконанням з боку органів державної влади вимог закону щодо передачі земельної ділянки для будівництва…".
		Відповідно до ч. ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Враховуючи наведене вище, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в процесі судового розгляду справи №910/253/17 судом вже було встановлено факт того, що зі сторони третьої особи - ТОВ "Укрсоцбудінвест" відсутнє порушення умов договору щодо строків завершення будівництва, оскільки, завершення будівництва не є можливим не з його волі, а внаслідок, неналежного виконання зобов`язань зі сторони органів державної влади. 
		Відтак, враховуючи приписи ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідний факт не потребує повторного доказування при розгляді даної справи.
		При цьому, слід зазначити, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин щодо псування об`єкта приватизації внаслідок бездіяльності ТОВ "Укрсоцбудінвест".
		Щодо доводів в апеляційних скаргах про помилкове застосування судом першої інстанції преюдиції, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів відзначає наступне.
		На думку апелянтів, факти, які встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі №910/253/17 стосуються саме питання скасування рішення Київської міської ради III сесії VIII скликання від 22.12.2016 №786/1790, в той час як позивач у даній справі оскаржує рішення Київської міської ради від 30.07.2020. Таким чином, факти встановлені у межах справи №910/253/17 не можуть братися до уваги при розгляді даної справи.
		Такі доводи апелянтів спростовуються тим, що відповідно до ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		У рішенні Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №910/2330/21 суд, зокрема, зазначив наступне:
		"Таким чином, суд вказує, що в процесі судового розгляду справи №910/253/17 судом вже було встановлено факт того, що зі сторони третьої особи - ТОВ "Укрсоцбудінвест" відсутнє порушення умов договору щодо строків завершення будівництва, оскільки, завершення будівництва не є можливим не з його волі, а внаслідок, неналежного виконання зобов 'язань зі сторони органів державної влади".
		Таким чином, суд першої інстанції у даній справі застосував преюдицію щодо факту відсутності порушень умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвим В.А. від 26.03.2010 №712.
		В той же час постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017, яка набрала законної сили, встановлено наступне:
		"Колегія суддів звертає увагу, що виконання інвестиційних зобов 'язань можливе за умови переходу до позивача права користування земельною ділянкою під забудову в порядку визначеному земельним законодавством".
		Отже, у даній постанові також встановлено факт неможливості виконання інвестиційних зобов`язань ТОВ "Укрсоцбудінвест" без отримання права на користування земельною ділянкою. Такі обставини зумовлені поведінкою органів державної влади, яка не залежать від волі ТОВ "Укрсоцбудінвест".
		Таким чином, при розгляді справі №910/253/17 предметом дослідження були умови договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 26.03.2010 №712 і можливості їх виконання.
		Слід зазначити, що не потребують доказуванню преюдиційні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, шо набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиційне значення процесуальним законом надасться саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у складі Касаційного Господарського Суду у справі №917/1335/18.
		У свою чергу, для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу (постанова Касаційного Господарського Суду від 20.03.2020 у справі № 910/2360/19).
		Відтак, апеляційний господарський суд зазначає, що факти, до яких було застосовано преюдицію у рішенні Господарського суду міста Києві від 02.07.2021 у справі №910/2330/21 стосуються саме можливості виконання договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва та відсутності порушень при його виконанні. Встановлені обставини у справі №910/253/17, які є причиною неможливості виконання інвестиційних зобов`язань ТОВ "Укрсоцбудінвест" продовжують існувати.
		Позивач не спростовував такі факти належними та допустимими доказами при розгляді справи у суді першої інстанції та не надано доказів зміни обставин разом із апеляційними скаргами.
		На переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що прийняття оспорюваного Рішення від 30.07.2020 №425/9504 відбулося з дотриманням всіх законодавчих вимог щодо оформлення змін до договорів купівлі-продажу, укладених в процесі приватизації, оскільки, відсутнє зменшення відповідальності покупця за невиконання зобов`язань та загального обсягу інвестицій, адже, угодою прийнятою на виконання даного рішення передбачається збільшення розміру вкладу з 383 662 125, 00 грн до 596 709 842, 00 грн. 
		Внесення змін щодо строків виконання зобов`язання є необхідним у зв`язку з об`єктивною неможливістю приступити до виконання інвестиційних зобов`язань, зважаючи на невиконання з боку органів державної влади вимог щодо передачі земельної ділянки для будівництва. Також, відсутнє зменшення суми встановлених умовами договору купівлі-продажу зобов`язань, внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів, адже, відповідною додатковою угодою, прийнятою на виконання оспорюваного рішення, передбачено, що розмір інвестиційного вкладу в повному обсязі перераховується з урахуванням індексу інфляції від 27.11.2015 до дати укладання договору про внесення змін до договору купівлі-продажу та його нотаріального посвідчення.
		Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржниками не наведено. Водночас, зазначаючи про порушення судом норм процесуального та матеріального права, скаржники вдаються до заперечення обставин, установлених судом першої інстанції.
		Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 
		Відповідно до ст.ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.
		Вирішуючи спір у даній справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Доводи апеляційних скарг не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
		Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути  належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати  обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
		Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.
		Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №910/2330/21 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення має бути залишеним без змін, а апеляційні скарги Київської міської прокуратури та Міністерства молоді та спорту України - без задоволення.
		Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційних скарг, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються, відповідно на скаржників.
		Керуючись ст.ст. 255, 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		1. Апеляційні скарги Київської міської прокуратури та Міністерства молоді та спорту України на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №910/2330/21 залишити без задоволення.
		2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2021 у справі №910/2330/21 залишити без змін.
		3. Судовий збір за подачу апеляційних скарг залишити за Київською міською прокуратурою та, відповідно Міністерством молоді та спорту України.
		4. Матеріали справи №910/2330/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст постанови складено - 11.10.2021. 
		 
		Головуючий суддя                                                            Л.П. Зубець 
		 
		Судді                                                                                С.О. Алданова
		 
		                                                                                А.І. Мартюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...